Gorchitsa.info

Позначка: російська армія

  • Бензин закінчується, нерви теж: у Криму назріває криза, яка може обвалити позиції РФ

    Бензин закінчується, нерви теж: у Криму назріває криза, яка може обвалити позиції РФ

    Окупований Крим дедалі більше втрачає статус надійного тилу для російської армії та перетворюється на одну з найуразливіших ділянок війни. Дефіцит пального, перебої з логістикою, регулярні удари по військових об’єктах та наростання панічних настроїв серед населення можуть стати передумовами для подій, які ще недавно здавалися малоймовірними. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що подальше посилення блокади Криму здатне поставити російське угруповання на півострові перед вибором: або шукати способи виживання в умовах ізоляції, або починати евакуацію військ.

    За словами Чубарова, процес перетворення Криму з тилового регіону на прифронтову територію триває вже не перший рік. Одним із переломних моментів стали удари по військовому аеродрому в Новофедорівці у серпні 2022 року. Відтоді атаки на російські військові об’єкти на півострові стали регулярними.

    Сьогодні під ударами опиняються аеродроми Саки, Кача, Бельбек, військові частини в Сімферополі та інші об’єкти, які використовуються російською армією для ведення війни проти України. За оцінками експертів, у Криму розташовані понад дві сотні військових об’єктів різного призначення, а сам півострів фактично повністю мілітаризований.

    Одним із найболючіших наслідків для окупаційної адміністрації стала логістична криза. Через пошкодження Керченського мосту та вогневий контроль Збройних сил України над сухопутним коридором через окуповані території Запорізької та Херсонської областей російська сторона стикається зі зростаючими труднощами у постачанні ресурсів.

    Особливо відчутною стала нестача пального. На окремих автозаправних станціях уже фіксуються обмеження на продаж бензину та дизельного пального, а серед місцевих жителів зростає занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.

    Чубаров зазначає, що ця криза впливає не лише на військових, а й на цивільне населення. Водночас серед мешканців Криму існують різні настрої. Частина людей звинувачує Україну у створенні труднощів, однак багато кримчан, які залишаються проукраїнськи налаштованими, готові терпіти нинішні проблеми, якщо це наблизить деокупацію півострова.

    За словами голови Меджлісу, сотні тисяч жителів Криму, серед яких кримські татари, етнічні українці та представники інших національностей, продовжують вважати себе громадянами України та очікують на повернення півострова під контроль Києва.

    Ключовим фактором, який може змінити ситуацію, Чубаров називає подальше посилення блокади. На його думку, якщо ЗСУ вдасться встановити повний контроль над сухопутними маршрутами постачання, а Керченський міст остаточно втратить здатність виконувати логістичні функції, російське військове угруповання зіткнеться з критичними проблемами забезпечення.

    Експерти, на яких посилається Чубаров, вважають, що в такому разі Москва буде змушена або суттєво скорочувати присутність своїх сил на півострові, або шукати шляхи евакуації окремих підрозділів. Водночас морський шлях уже не гарантує Росії безпечного постачання, оскільки її можливості в Чорному морі значно обмежені.

    Окрему увагу Чубаров звернув на психологічний аспект можливої деокупації. За його словами, перші ознаки підготовки окупаційної адміністрації до відступу можуть викликати ланцюгову реакцію серед населення.

    Він навів інформацію про підготовку до евакуації архівів, музейних цінностей та інших об’єктів, які російська влада вважає стратегічно важливими. Навіть такі непрямі сигнали, на його думку, можуть бути сприйняті як ознака того, що окупаційна влада не впевнена у своєму майбутньому.

    Особливо це може вплинути на росіян, які переїхали до Криму після окупації півострова. За оцінками Чубарова, таких людей уже близько мільйона. Якщо вони почнуть масово залишати Крим через побоювання втратити майно або опинитися в зоні бойових дій, це може спровокувати серйозний психологічний злам серед прихильників окупаційної влади.

    Разом із тим Чубаров не вважає реалістичним сценарій масових народних повстань проти окупаційної адміністрації. Він наголошує, що сучасні технології контролю, тотальне стеження та робота російських силових структур практично унеможливлюють відкритий спротив на території півострова.

    Натомість вирішальним фактором він називає саме військовий та логістичний тиск. Якщо російські війська втратять можливість повноцінно забезпечувати свої підрозділи пальним, боєприпасами та продовольством, ситуація може змінитися значно швидше, ніж очікують навіть деякі аналітики.

    На переконання Чубарова, втрата Криму матиме для Росії не лише військові, а й потужні політичні наслідки. Він нагадав, що в історії саме зміна контролю над півостровом неодноразово ставала переломним моментом для сторін конфлікту.

    Саме тому деокупація Криму, незалежно від того, відбудеться вона внаслідок військової операції чи через вимушений відступ окупаційних сил, може стати подією, яка кардинально змінить подальший перебіг російсько-української війни.

  • «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві виступив із однією з найжорсткіших заяв щодо втрат російської армії від початку свого перебування на посаді очільника Альянсу. Звертаючись безпосередньо до молодих громадян Росії, він заявив, що кремлівська влада вводить їх в оману, приховуючи реальні масштаби втрат на війні проти України та фактично прирікаючи тисячі людей на загибель.

     

  • Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    Російський наступ захлинувся? У травні окупанти захопили лише 14 км², попри рекордну кількість штурмів — DeepState

    У травні 2026 року російська армія продемонструвала найнижчі темпи територіального просування за останні три роки повномасштабної війни. За даними аналітичного проєкту DeepState, за місяць окупаційним військам вдалося просунутися лише на 14 квадратних кілометрів української території. При цьому кількість штурмових дій з боку РФ залишалася надзвичайно високою, що свідчить про значне зниження ефективності наступальних операцій російської армії.

    Аналітики наголошують, що травень став одним із найменш результативних місяців для російських військ із другої половини 2023 року. За попередніми оцінками, загальна площа територій, які могли перейти під контроль противника, становить близько 14 км². Водночас у DeepState застерігають, що через особливості оновлення карти та затримки у фіксації змін на лінії фронту остаточні цифри можуть бути дещо скориговані.

    Особливу увагу експерти звертають на те, що низькі результати були зафіксовані на тлі рекордної активності російських військ. За підрахунками аналітиків, протягом травня на фронті відбулося понад 7 тисяч штурмових дій, що приблизно на 37,5% більше порівняно з попередніми місяцями. Тобто Росія фактично збільшила інтенсивність наступу, але не змогла перетворити кількість атак на реальні територіальні здобутки.

    Військові оглядачі пояснюють таку ситуацію кількома факторами. Насамперед українські Сили оборони суттєво вдосконалили систему виявлення та знищення штурмових груп противника за допомогою безпілотників. Значну роль відіграє розвиток дронових підрозділів, які забезпечують постійний контроль над полем бою та ускладнюють приховане пересування російських військ.

    Останні місяці російська армія дедалі частіше використовує тактику малих штурмових груп. Якщо раніше атаки здійснювалися за підтримки бронетехніки та значних піхотних підрозділів, то нині окупанти нерідко намагаються просуватися групами по кілька осіб або навіть поодинці. Така тактика покликана знизити втрати від ударів українських дронів та артилерії, однак водночас значно зменшує ефективність наступальних дій.

    За оцінками військових експертів, російське командування також продовжує використовувати інфільтраційну тактику, коли невеликі групи військових намагаються непомітно проникнути в тил українських позицій або закріпитися в посадках і зруйнованих будівлях. Однак українські підрозділи значно покращили виявлення таких спроб, що не дозволяє противнику розвивати локальні успіхи.

    Додатковим фактором стала висока інтенсивність ударів по російській логістиці. Українські безпілотники та далекобійні засоби ураження регулярно атакують склади боєприпасів, командні пункти та маршрути постачання окупаційних військ. Це змушує російське командування витрачати дедалі більше ресурсів на забезпечення фронту та ускладнює проведення масштабних наступальних операцій.

    Попри загальне уповільнення просування, окремі ділянки фронту залишаються надзвичайно напруженими. Зокрема, складна ситуація зберігається в районі Костянтинівки на Донеччині. Російські війська продовжують активно застосовувати керовані авіабомби, артилерію та ударні безпілотники для руйнування міської інфраструктури та тиску на українську оборону.

    Аналітики наголошують, що низькі темпи окупації не означають зменшення загрози. Навпаки, Росія продовжує концентрувати значні сили на кількох напрямках і намагається компенсувати відсутність проривів інтенсивними обстрілами українських міст та сіл поблизу лінії фронту.

    Водночас травнева статистика підтверджує тенденцію, яку українські та західні військові аналітики фіксують уже кілька місяців. Попри чисельну перевагу в живій силі та значні ресурси, російська армія дедалі частіше стикається з проблемою виснаження наступального потенціалу. Для захоплення навіть невеликих територій противник змушений витрачати значну кількість особового складу, техніки та боєприпасів.

    На думку експертів, якщо нинішня динаміка збережеться й надалі, Росії буде дедалі складніше досягати суттєвих результатів на полі бою. Однак остаточні висновки щодо ситуації на фронті можна буде зробити лише після аналізу даних за червень та літню кампанію загалом, адже саме цей період традиційно вважається найбільш активним для проведення наступальних операцій.

  • КамАЗи-зебри на фронті: росіяни вигадали дивний захист від українських дронів, але експерти побачили проблему

    КамАЗи-зебри на фронті: росіяни вигадали дивний захист від українських дронів, але експерти побачили проблему

    Російська армія продовжує шукати способи захистити свою техніку від українських безпілотників, які дедалі ефективніше знищують логістику окупантів на фронті та в глибокому тилу. Цього разу в мережі з’явилися фото російських військових вантажівок, пофарбованих у дивний чорно-білий смугастий камуфляж, що нагадує забарвлення зебри. За версією військових аналітиків, окупанти намагаються адаптувати стару військову технологію часів Першої світової війни для боротьби з сучасними українськими дронами, однак експерти переконані: така ідея майже не має практичного сенсу.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    Перші фотографії незвичної техніки опублікував український моніторинговий паблік Exilenova+, який регулярно відстежує пересування та стан російської техніки на окупованих територіях. На знімках видно вантажний КамАЗ, кузов і навіть колеса якого вкриті контрастними чорними та білими смугами. Саме через це користувачі соцмереж одразу охрестили машину «КамАЗом-зеброю».

    Аналітики Defense Express вважають, що росіяни намагалися відтворити так званий «сліпучий камуфляж» або dazzle camouflage — систему маскування, яку активно використовували під час Першої світової війни для військових кораблів Великої Британії, США та інших держав. На відміну від традиційного камуфляжу, який має приховувати об’єкт від спостереження, сліпучий камуфляж був створений для іншої мети — спотворювати контури цілі та ускладнювати визначення її швидкості, напрямку руху й відстані до неї за допомогою оптичних приладів.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    У той час кораблі розфарбовували складними асиметричними геометричними фігурами різних кольорів. Такі візерунки створювали візуальну ілюзію та збивали з пантелику екіпажі ворожих кораблів і підводних човнів, які визначали параметри цілі через оптичні далекоміри. Через незвичне поєднання ліній і кольорів противнику було важче правильно розрахувати траєкторію артилерійського чи торпедного удару.

    Однак уже після Першої світової війни ефективність такого маскування почали ставити під сумнів. У Другу світову війну розвиток радарів фактично зробив оптичні камуфляжі застарілими. Спроби використовувати подібні принципи на літаках також не дали помітного результату. Саме тому сьогодні більшість військових експертів сприймає появу російських «зебр» скоріше як прояв пошуку будь-яких рішень на тлі серйозних проблем із захистом логістики від українських безпілотників.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    У Defense Express наголошують, що сучасні FPV-дрони та безпілотники із системами машинного зору працюють за зовсім іншими принципами, ніж оптичні далекоміри сторічної давності. Алгоритми штучного інтелекту аналізують форму об’єкта, теплові сигнатури, контури, рух та інші параметри. Тому чорно-білі смуги навряд чи здатні серйозно вплинути на точність наведення дронів. Особливо якщо оператор використовує тепловізійну камеру, яка фактично ігнорує зовнішнє фарбування техніки.

    «Поява такого КамАЗа-зебри у прицілі українського оператора дрона може викликати хіба що психологічний ефект. А може навіть залишитися непоміченою, якщо використовується тепловізійне наведення», — пояснюють аналітики.

    Водночас сама поява таких експериментів свідчить про зростання проблем російської логістики. За останні місяці українські сили значно наростили використання дронів середньої дальності, які регулярно атакують військові колони, склади, командні пункти та транспортні маршрути окупантів. Особливо складною ситуація стала на півдні України. Українські безпілотники дедалі частіше працюють по трасі Р-280 «Новоросія», яка з’єднує Ростовську область РФ з окупованими територіями Запорізької та Херсонської областей і далі веде до Криму. Саме цей маршрут вважається головною артерією так званого сухопутного коридору до півострова.

    Через постійні удари українських дронів окупаційна влада вже змушена обмежувати рух вантажного транспорту окремими ділянками окупованої Херсонщини. Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України також оприлюднило кадри ураження російської логістики на маршрутах між окупованим Кримом і Донецькою областю. За оцінками експертів, саме постійні атаки безпілотників дедалі більше ускладнюють постачання російських військ на фронті.

    Додатково привертає увагу ще одна деталь. За інформацією Exilenova+, російським підрозділам рекомендують не лише перефарбовувати техніку у «нейтральні кольори», а й наносити символіку різних цивільних або громадських організацій, щоб ускладнити ідентифікацію військових машин. Також екіпажам радять частіше пересуватися в негоду, використовувати другорядні дороги та призначати окремих спостерігачів для контролю повітряної обстановки.

    На думку аналітиків, усе це демонструє, наскільки серйозною загрозою для російської армії стали українські безпілотні системи. Якщо ще два роки тому основний акцент робився на артилерії та ракетних ударах, то зараз саме дрони дедалі частіше визначають ситуацію на полі бою та впливають на можливості постачання військ.

    Фото: ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS

    Поки що незрозуміло, чи стане «зебровий камуфляж» масовим явищем у російській армії. Однак уже зараз військові експерти називають цей підхід радше інформаційним курйозом, ніж реальною технологією захисту. На тлі розвитку українських FPV-дронів, автоматизованих систем наведення та тепловізійного спостереження спроби повернутися до принципів маскування часів Першої світової виглядають радше як ознака пошуку відчаєм будь-яких рішень для збереження техніки на фронті.

  • Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Майже два роки один із найбільш відомих російських офіцерів, який брав участь у війні проти України, залишається в українському полоні. Йдеться про майора Тимура Абдурахманова, більш відомого за позивним «Шаман» або «Шайтан», колишнього командира добровольчого батальйону «Алга» у складі 72-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Попри свій статус, військовий досі не потрапив до жодного обміну полоненими, хоча від моменту його захоплення минуло вже 22 місяці.

    Історія Абдурахманова привернула увагу після публікації великого інтерв’ю та відеоматеріалів, у яких російський офіцер розповів про війну, ставлення командування до особового складу та власний досвід перебування у полоні. Особливого резонансу набула його відверта критика офіційних наративів Кремля та визнання того, що заявлені Москвою цілі так званої «спеціальної військової операції» не мають нічого спільного з реальністю.

    Тимур Абдурахманов потрапив у полон під час боїв поблизу Андріївки на Бахмутському напрямку восени 2023 року. Саме тоді підрозділи 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ завдали нищівної поразки російській 72-й мотострілецькій бригаді. Українські військові тоді повідомляли про ліквідацію кількох командирів батальйонів, а командир «Алги» опинився у полоні. Факт його захоплення підтвердили українські військові та самі російські джерела.

    На момент полону Абдурахманов уже виконував обов’язки заступника командира бригади та розраховував на присвоєння звання підполковника. Для російської армії його втрата стала доволі болючою, адже офіцер належав до числа кадрових військових із профільною освітою та бойовим досвідом.

    Майбутній комбат народився у 1990 році в Узбекистані в родині військових. За національністю він лезгин. Його батько служив офіцером зв’язку та дослужився до звання підполковника, а брат нині проходить службу у структурах Росгвардії. Сам Абдурахманов закінчив Єкатеринбурзьке суворовське військове училище та Казанське вище танкове командне училище, яке завершив із відзнакою.

    Особливе місце у його біографії займає батальйон «Алга». Підрозділ був сформований у Татарстані у 2022 році як один із так званих «добровольчих» батальйонів для участі у вторгненні в Україну. Вже у 2023 році «Алга» зазнала катастрофічних втрат під Вугледаром, а згодом — у боях за Бахмутський напрямок. За даними російських незалежних журналістів та аналітиків, батальйон неодноразово опинявся у складних ситуаціях через помилки командування та невдале планування операцій.

    Після потрапляння в український полон російський офіцер майже рік уникав публічних інтерв’ю. Згодом він пояснив це небажанням ставати інструментом будь-якої пропаганди. Однак після тривалого часу перебування в полоні погодився розповісти про власне бачення війни.

    У своїх заявах Абдурахманов фактично поставив під сумнів офіційні пояснення Кремля щодо причин вторгнення в Україну. За його словами, він не побачив жодних ознак тих загроз, про які роками говорила російська пропаганда. Натомість офіцер охарактеризував події як окупацію українських територій та визнав масштаб руйнувань, які принесла війна.

    Не менш різко він висловився щодо підходів російського військового керівництва до ведення бойових дій. За словами полоненого, особовий склад часто розглядається лише як ресурс для виконання завдань незалежно від втрат. Він також описав тактику масованого вогневого знищення населених пунктів, після чого російська сторона заявляє про їхнє «звільнення».

    Одним із найбільш показових моментів інтерв’ю стала розповідь про його поранення під час боїв за Андріївку. За словами самого Абдурахманова, коли він отримав поранення, частина підлеглих відмовилася евакуювати свого командира, вважаючи його приреченим. Саме після цього офіцер опинився у руках українських військових.

    Українські бійці, які брали участь у його захопленні, неодноразово зазначали, що були здивовані присутністю командира такого рівня безпосередньо на передових позиціях. Відповідно до військових статутів, командир батальйону зазвичай керує підрозділом із командно-спостережного пункту на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Тому випадки потрапляння у полон офіцерів такого рангу залишаються поодинокими.

    Ще одним аспектом, який викликав обговорення, стали умови його перебування у полоні. Абдурахманов, який є мусульманином, повідомив, що має можливість безперешкодно здійснювати релігійні обряди, зокрема п’ятиразовий намаз. За його словами, адміністрація місця утримання не перешкоджає виконанню релігійних практик.

    Чому Росія не включає майора до списків на обмін, офіційно не пояснюється. Водночас експерти припускають, що причиною може бути як його публічна позиція, так і небажання російської сторони повертати офіцера, який відкрито критикує військове керівництво та ставить під сумнів офіційну версію подій.

    Історія Тимура Абдурахманова стала одним із найбільш резонансних прикладів серед високопоставлених російських військових, які опинилися в українському полоні. Вона привертає увагу не лише через його статус, а й через відверті свідчення про внутрішні проблеми російської армії, величезні втрати на фронті та реальність війни, яка часто кардинально відрізняється від того, що транслюється російському суспільству через державні медіа.

  • Путін заявив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії РФ

    Путін заявив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії РФ

    Російський диктатор Володимир Путін під час пресконференції виступив із новими заявами щодо війни проти України, укотре намагаючись продемонструвати впевненість у позиціях Росії на фронті. Глава Кремля заявив, що російські війська нібито «просуваються щодня», а сама війна, за його словами, «наближається до завершення».

    Путін стверджував, що ситуація на полі бою нібито складається на користь Росії. За його словами, окупаційні війська продовжують наступальні дії практично по всій лінії фронту, а поточна динаміка бойових дій, на його думку, дає підстави говорити про можливе завершення війни у перспективі.

    «Ситуація на полі бою складається таким чином, що це дає нам право говорити, що ситуація наближається до завершення», — заявив російський диктатор.

    При цьому Путін уникнув конкретики щодо можливих термінів завершення бойових дій. Він наголосив, що в умовах війни «неможливо і необачно» називати точні дати або робити детальні прогнози. Попри це, сама риторика Кремля останнім часом дедалі частіше містить заяви про нібито «неминучий результат» війни на користь Росії.

    Водночас заяви Путіна різко контрастують із оцінками міжнародних розвідок, аналітиків та навіть повідомленнями західних ЗМІ про внутрішню ситуацію в Росії. За даними естонської розвідки, російське керівництво опинилося у складнішому становищі, ніж намагається показати публічно. Аналітики вважають, що Кремль дедалі більше стикається з економічними проблемами, виснаженням ресурсів та соціальним напруженням усередині країни.

    Естонська сторона також заявляла, що у Путіна залишається дедалі менше часу для спроб нав’язати Україні власні умови завершення війни, оскільки затяжний конфлікт створює для Росії дедалі більші ризики як у військовому, так і в економічному плані.

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов раніше наголошував, що Росія не змогла реалізувати свої початкові стратегічні цілі, які Кремль ставив на початку повномасштабного вторгнення. За його словами, саме через провал планів щодо швидкого захоплення України російське керівництво змушене постійно змінювати риторику та коригувати свої вимоги.

    Буданов також зазначав, що Кремль поступово «знижує планку» очікувань, намагаючись представити навіть локальні або тимчасові успіхи як стратегічні перемоги.

    Водночас Financial Times повідомляло, що російське військове командування регулярно доповідає Путіну про нібито виснаження українських сил і переконує його, що армія РФ здатна захопити весь Донбас до осені. За інформацією видання, генерали намагаються створити враження, що український фронт нібито перебуває на межі руйнування, а Росія зберігає стратегічну ініціативу.

    Однак інші джерела свідчать про значно складнішу ситуацію для Кремля. Bloomberg раніше писало, що частина високопосадовців у російській владі фактично визнає: війна проти України зайшла у глухий кут. Деякі представники російських еліт, за даними агентства, дедалі більше побоюються наслідків затяжного конфлікту та не бачать для режиму Путіна безпечного сценарію виходу із війни.

    На цьому тлі Росія продовжує зазнавати значних економічних втрат через санкції, зростання військових витрат та дефіцит ресурсів. Усередині країни також фіксується посилення проблем із промисловістю, бюджетом та нестачею кадрів через мобілізацію й втрати на фронті.

    Попри це, Кремль продовжує публічно демонструвати впевненість і просувати наратив про «успішний наступ» та близьке завершення війни, намагаючись підтримувати контроль над внутрішньою інформаційною ситуацією та демонструвати силу як російському суспільству, так і міжнародній аудиторії.

  • Британська розвідка підтвердила майже пів мільйона втрат РФ у війні проти України

    Британська розвідка підтвердила майже пів мільйона втрат РФ у війні проти України

    Глава британської розвідувальної служби GCHQ Енн Кіст-Батлер заявила, що Росія втратила у війні проти України майже 500 тисяч військових убитими та пораненими. Вона також попередила про масштабне посилення російської гібридної активності проти Великої Британії та країн Європи.

    Про це повідомляє The Guardian.

    Це одна з найбільших офіційних оцінок втрат російської армії, яку публічно озвучував високопоставлений представник британської розвідки від початку повномасштабної війни.

    За словами Кіст-Батлер, Кремль одночасно нарощує не лише військовий тиск на Україну, а й гібридні операції проти Заходу.

    «Росія масштабує свою щоденну гібридну діяльність проти Великої Британії та Європи, спрямовану на морське дно, кіберпростір, критичну інфраструктуру, демократичні процеси, ланцюги постачання та суспільну довіру», — заявила очільниця GCHQ.

    Вона наголосила, що британські спецслужби разом із союзниками працюють над стримуванням російських кібератак, диверсій та спроб обходу міжнародних санкцій.

    За словами Кіст-Батлер, Москва активно намагається отримувати західні технології для використання у військовій сфері попри обмеження, запроваджені після вторгнення в Україну.

    Окрему увагу британська розвідка приділяє загрозам для підводної інфраструктури — зокрема кабелів зв’язку, енергетичних мереж та трубопроводів у європейських морях.

    У Лондоні вважають, що Росія дедалі активніше використовує тактику «сірої зони», поєднуючи кібератаки, інформаційні операції, економічний тиск і диверсії.

    На тлі цього Велика Британія посилює координацію зі спецслужбами НАТО та Європейського Союзу.

    Заява глави GCHQ пролунала на тлі нових даних про втрати російської армії на фронті. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за минулу добу Росія втратила ще понад тисячу військових.

    Від початку повномасштабного вторгнення українська сторона регулярно повідомляє про значні втрати російських військ, однак Москва офіційно не розкриває повної статистики загиблих і поранених.

    Західні розвідки та аналітичні центри неодноразово заявляли, що реальні втрати РФ значно перевищують офіційні російські дані.

    У британській розвідці також вважають, що Кремль продовжує компенсувати втрати шляхом прихованої мобілізації, фінансових стимулів і вербування засуджених та іноземців.

    Водночас у Лондоні зазначають, що попри великі втрати Росія поки зберігає здатність продовжувати бойові дії завдяки перевазі у людському ресурсі та переходу економіки на військові рейки.

    Заяви GCHQ збіглися з попередженнями української влади про підготовку Росії до нової хвилі мобілізації та можливого посилення атак восени 2026 року.

    Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що Москва «не готується до дипломатії» та продовжує нарощувати військовий потенціал.

    Крім того, українські військові повідомляють про активізацію застосування Росією дронів, ракет і керованих авіабомб уздовж усієї лінії фронту.

    Попри це, західні партнери України продовжують заявляти про намір підтримувати Київ у довгостроковій перспективі. Велика Британія залишається одним із ключових союзників України у сфері оборони, розвідки та санкційної політики.

  • РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    Росія, ймовірно, розпочала малосерійне виробництво балістичних ракет середньої дальності типу “Орєшнік”, однак навіть за таких умов їхня загальна кількість у російському арсеналі залишається вкрай обмеженою. Про це повідомляє Defense Express, посилаючись на аналіз динаміки застосування цієї зброї, дані українських спецслужб та оцінки міжнародних експертів.

    Аналітики звертають увагу, що одним із ключових індикаторів можливого переходу до серійного або напівсерійного виробництва є скорочення інтервалів між бойовим застосуванням ракети. Якщо між першими двома ударами, які пов’язують із застосуванням “Орєшніка” по Дніпру та Львову, минуло приблизно 13,5 місяців, то між другим і третім випадком використання — зокрема ударом по Білій Церкві в ніч на 24 травня — цей проміжок скоротився до близько 4,5 місяців. Така різниця, на думку експертів, може свідчити про поступове налагодження виробничого циклу або накопичення певного мінімального запасу ракет, який дозволяє частіше їх застосовувати.

    У матеріалі підкреслюється, що подібна динаміка узгоджується з раніше озвученими оцінками українських спецслужб щодо перспектив виробництва цього типу озброєння. Зокрема, ще у жовтні 2025 року під час закритого брифінгу за участю керівництва держави та розвідувальних структур повідомлялося, що Росія може планувати виготовлення до шести ракет “Орєшнік” у 2026 році. Згодом, у січні 2026 року, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський заявив, що на той момент Росія могла мати лише 3–4 такі ракети, але водночас розглядала запуск малосерійного виробництва з орієнтовним темпом близько п’яти одиниць на рік і потенційно більше у разі нарощування потужностей.

    Окремо вказується, що дані Головного управління розвідки Міноборони України станом на квітень 2026 року оцінювали загальний запас “Орєшників” у Росії до 10 одиниць. Водночас експерти наголошують, що така формула “до 10” означає верхню межу оцінки, а не точну кількість, і реальний арсенал може бути меншим. У цьому контексті аналітики підкреслюють, що навіть за найоптимістичніших для Росії підрахунків мова не йде про масовий арсенал, а радше про обмежену кількість одиниць високотехнологічної зброї.

    За оцінками оборонних фахівців, поточний темп виробництва може становити приблизно одну ракету кожні 2–2,5 місяці. Це означає, що навіть за умови запуску малосерійного виробництва на початку року Росія фізично не могла накопичити великий запас таких ракет і, ймовірно, виготовила лише кілька додаткових одиниць у межах обмеженого виробничого циклу. Відповідно, навіть за наявності серійного складання, мова йде не про масштабне озброєння армії, а про точкове поповнення арсеналу.

    Аналітики також звертають увагу, що попри можливе нарощування виробництва, “Орєшнік” залишається дорогим і технологічно складним типом озброєння, який не може швидко масштабуватися до великих обсягів. Це обмежує його роль у війні і робить радше інструментом демонстративного або епізодичного застосування, ніж масової ракетної системи.

    Окрему увагу дослідники приділяють еволюції застосування цієї ракети. Вони зазначають, що кожне її використання супроводжується значним часовим розривом і не демонструє ознак регулярних ударів, характерних для масових ракетних систем. Це може свідчити як про обмежені виробничі можливості, так і про складність підготовки та використання цього типу озброєння.

    Нагадаємо, у ніч на 24 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по території України із застосуванням ракет різних типів і безпілотників, основною ціллю якої став Київ. За даними української сторони, під час удару була застосована балістична ракета середньої дальності РС-26 “Рубіж”, яка в інформаційному просторі також фігурує під назвою “Орєшнік”. Запуск здійснювався з полігону Капустін Яр, а влучання зафіксували в районі Білої Церкви на Київщині, що стало частиною масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

  • Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна відвоювала 400 км² на тлі обмеження Starlink для РФ

    Україна змогла повернути під свій контроль близько 400 квадратних кілометрів територій у ході контрнаступальних дій на початку цього року на тлі суттєвого тимчасового ослаблення російських військових можливостей, яке, за оцінками американської розвідки, було пов’язане з обмеженням використання супутникового інтернету Starlink. Про це йдеться в аналітичному звіті Агентства військової розвідки США (DIA), підготовленому для Конгресу США, на який посилається Bloomberg.

    У документі зазначається, що ця операція стала першим суттєвим територіальним просуванням України з 2023 року та відбулася на тлі низки технологічних і комунікаційних змін, які вплинули на ефективність російських підрозділів на окремих ділянках фронту. Зокрема, йдеться про втрату доступу до тисяч портативних терміналів Starlink, які російські військові, за даними розвідки, використовували для оперативного зв’язку, координації пересувань та управління ударами безпілотників.

    Американська розвідка вказує, що російські підрозділи активно застосовували супутниковий інтернет, розроблений компанією SpaceX, для забезпечення стабільного зв’язку в умовах, коли традиційні канали комунікації були або зруйновані, або перебували під постійним впливом радіоелектронної боротьби. Використання Starlink дозволяло російським силам швидше передавати дані між підрозділами, координувати дії артилерії та безпілотних систем, а також підтримувати зв’язок у важкодоступних районах.

    За даними DIA, після того як українська сторона вжила заходів для виведення з ладу або блокування частини терміналів, які використовувалися без належної авторизації, російські війська тимчасово зіткнулися зі значними труднощами у координації бойових дій. У звіті підкреслюється, що це призвело до «тимчасового, але суттєвого ослаблення» їхніх оперативних можливостей, особливо на рівні тактичного управління підрозділами.

    Окремо у документі наголошується, що цей фактор збігся з іншими змінами в інформаційно-комунікаційному середовищі російської армії. Зокрема, згадується посилення обмежень щодо використання месенджера Telegram всередині російських військових структур, що додатково ускладнило швидкий обмін інформацією між підрозділами. Аналітики зазначають, що сукупний ефект від цих змін створив короткочасне «вікно вразливості» у системі управління російськими силами.

    У звіті також підкреслюється, що хоча вплив цих факторів був відчутним, він мав тимчасовий характер. За оцінками американської розвідки, станом на березень російська армія загалом зберігала перевагу у більшості ключових бойових функцій, включно з ресурсним забезпеченням, щільністю присутності на окремих ділянках фронту та можливостями ведення наступальних дій.

    Водночас у документі звертається увага на те, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологічних рішень, зокрема супутникового зв’язку, дронів та систем швидкої передачі даних. Саме ці елементи, за оцінками американських військових аналітиків, стають критично важливими для оперативної переваги на полі бою, іноді не менше, ніж традиційні види озброєння.

    Окремо зазначається, що паралельно з подіями на фронті українська сторона посилила контроль за використанням терміналів Starlink на своїй території. Йдеться про впровадження системи авторизації обладнання та створення так званого «білого списку», який дозволяє працювати лише перевіреним пристроям. Такі заходи були спрямовані на запобігання несанкціонованому використанню супутникового інтернету в зоні бойових дій.

    Раніше повідомлялося, що Україна та компанія SpaceX домовлялися про посилення контролю над терміналами, а також про блокування незареєстрованих пристроїв, які могли використовуватися у військових цілях. Ці кроки, за даними різних джерел, уже впливали на інтенсивність бойових дій та характер штурмових операцій на окремих напрямках.

    Американська розвідка підсумовує, що досвід цієї операції демонструє зростаючу роль технологічної складової у війні та те, як навіть обмежені зміни в системах зв’язку можуть тимчасово впливати на баланс сил на окремих ділянках фронту.

  • “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    Глава Кремля Володимир Путін під час виступу на параді 9 травня в Москві заявив, що російські окупаційні війська, які воюють проти України, нібито “надихаються подвигами покоління переможців” часів Другої світової війни. Російський президент фактично вкотре спробував поставити сучасну війну РФ проти України в один ряд із боротьбою СРСР проти нацистської Німеччини.

    Про це повідомляють російські державні медіа та російська служба ТАСС.

    У своїй промові на Червоній площі Путін традиційно зробив акцент на темі “історичної пам’яті”, заявивши, що Росія “свято шанує спадщину солдатів Перемоги”. При цьому він вкотре використав російську пропагандистську риторику щодо війни проти України, назвавши її “СВО” — так у Кремлі офіційно називають повномасштабне вторгнення.

    “Великий подвиг покоління переможців надихає воїнів СВО”, — заявив Путін під час виступу. Також він стверджував, що російські військові нібито “протистоять агресивній силі, яку підтримує весь блок НАТО”.

    Під час промови глава Кремля повторив одну з ключових тез російської пропаганди про те, що Росія нібито веде “оборонну боротьбу” проти Заходу. Завершуючи виступ, Путін виголосив фразу: “Наша справа права!”, яку російська влада активно використовує у пропагандистських кампаніях.

    За даними російських пропагандистських ресурсів, у параді на Червоній площі цього року взяли участь понад тисячу російських військових, які брали участь у бойових діях проти України. Саме цей факт став одним із головних символічних елементів заходу, адже Кремль продовжує використовувати тему “перемоги у Другій світовій” для виправдання сучасної війни.

    На тлі параду в Москві були запроваджені безпрецедентні заходи безпеки. Російські медіа повідомляли про перебої та відключення мобільного інтернету в центрі столиці РФ ще зранку 9 травня. Причиною стали побоювання щодо можливих атак безпілотників та диверсій напередодні головного пропагандистського заходу Кремля.

    Упродовж останніх тижнів російська влада значно посилила систему протиповітряної оборони навколо Москви. Українські та західні аналітики звертають увагу, що Росія навіть перекидала частину ППО з інших регіонів до столиці для захисту параду. На цьому тлі в Україні заявляли, що такі дії свідчать про нервозність Кремля та страх можливих ударів по російській території.

    Водночас експерти зазначають, що цьогорічний парад у Москві проходить у значно складнішій для Кремля атмосфері, ніж у попередні роки. Повномасштабна війна проти України триває вже п’ятий рік, російська економіка перебуває під санкційним тиском, а втрати російської армії продовжують зростати. На цьому тлі російська влада дедалі активніше використовує радянську символіку та історичні паралелі для мобілізації суспільства.

    Окрему увагу аналітики звернули й на риторику про НАТО. Кремль продовжує намагатися представити війну проти України як частину ширшого конфлікту із Заходом. Саме ця теза регулярно використовується російською пропагандою для пояснення затяжної війни та внутрішніх економічних проблем у РФ.

    Попри масштабність заходу, низка міжнародних лідерів традиційно проігнорувала парад у Москві. Росія залишається у значній міжнародній ізоляції через війну проти України, а самі святкування 9 травня дедалі більше перетворюються на політичну демонстрацію підтримки нинішнього курсу Кремля.