Позначка: російська атака

  • Морозиво, техніка і машини — все знищено: РФ розбила великий склад «Файних льодів» у Києві

    Морозиво, техніка і машини — все знищено: РФ розбила великий склад «Файних льодів» у Києві

    Масована російська атака на Київ у ніч проти 20 серпня завдала чергового удару по українському бізнесу. Повністю зруйнований розподільчий склад мережі «Файні льоди», через який морозиво постачалося до Києва та ще 12 міст України. Компанія втратила запаси продукції, обладнання і транспорт, однак усі працівники залишилися живими. Тепер виробник терміново перебудовує логістику та попереджає покупців про можливі перебої з частиною асортименту.

    Унаслідок російського масованого обстрілу Києва в ніч проти 20 серпня було знищено розподільчий склад українського виробника морозива «Файні льоди». Саме цей об’єкт забезпечував продукцією торговельні точки у столиці та ще 12 українських містах.

    Про втрату складу повідомила сама компанія, а інформацію також оприлюднив Forbes Ukraine.

    За даними виробника, внаслідок удару були знищені запаси морозива, складське обладнання та транспорт, який використовувався для логістики. Водночас серед працівників компанії загиблих чи поранених немає.

    «Найголовніше — люди цілі. Отже, і ми вистоїмо та все відновимо», — заявили у «Файних льодах».

    Компанія вже шукає альтернативні варіанти зберігання товару, доставки та організації логістичних процесів. Водночас клієнтів попередили, що найближчим часом на окремих локаціях можуть виникнути тимчасові перебої з наявністю деяких смаків та загальним асортиментом морозива.

    Причина — роль знищеного складу у логістичній системі мережі. Він був не просто місцем зберігання товару, а фактично одним із ключових розподільчих вузлів, через який готова продукція прямувала одразу до 13 міст.

    Сама бізнес-модель «Файних льодів» передбачає централізовану логістику. На офіційному сайті компанія прямо зазначає, що її система включає власне виробництво джелато, розподільчий центр і морозильні камери для зберігання продукції, власну логістику та мережу торговельних точок.

    Тож знищення такого об’єкта потенційно значно складніше для бізнесу, ніж втрата окремого магазину або сезонної торговельної точки. Компанії необхідно не лише поповнити знищені запаси, а й знайти нові холодильні потужності, транспорт і перебудувати маршрути доставки, не перериваючи роботу великої мережі.

    При цьому «Файні льоди» за останні роки встигли вирости з локального львівського бренду у помітну всеукраїнську мережу.

    Компанія працює на ринку з 2018 року. На власній сторінці франшизи виробник зазначає, що має 180 торговельних точок у 50 українських містах. На актуальній сторінці локацій уже вказано понад 200 локацій більш ніж у 50 містах, що свідчить про подальше розширення мережі.

    Мережа працює у кількох форматах — від сезонних вуличних вітрин і невеликих МАФів до торговельних острівців у ТРЦ та стаціонарних закладів. Зокрема, в Києві точки «Файних льодів» працюють у великих торговельних центрах Ocean Plaza, Respublika Park, Blockbuster Mall, River Mall, Retroville, Lavina Mall та інших локаціях.

    Компанія спеціалізується на крафтовому морозиві, джелато та сорбетах. За інформацією самого бренду, його асортимент за весь час роботи налічує понад 120 різних смаків, а виробник робить акцент на натуральних інгредієнтах і власному технологічному виробництві.

    Юридично ТОВ «Файні Льоди» було зареєстровано у травні 2022 року. Його директором та стовідсотковим власником є львівський підприємець Богдан Аренович, а основним видом діяльності підприємства є виробництво морозива. Це підтверджують відкриті реєстраційні дані.

    За останній повний фінансовий рік бізнес демонстрував досить швидке зростання.

    У 2025 році дохід ТОВ «Файні Льоди» становив майже 63 млн грн, тоді як роком раніше — близько 34,3 млн грн. Таким чином, виторг підприємства зріс приблизно на 84% за рік. Чистий прибуток за 2025 рік становив приблизно 1,37 млн грн проти трохи більше ніж 1 млн грн у 2024-му.

    Це означає, що удар припав на бізнес, який перебував у фазі активного масштабування. Крім власних точок, бренд активно розвивається через франчайзинг. Наприклад, у лютому стало відомо про першу спільну локацію «Файних льодів» та Lviv Croissants біля Буковелю. Франчайзі цього проєкту вже керував приблизно 30 точками бренду в різних українських містах.

    Однак знищення складу «Файних льодів» стало лише одним з епізодів масштабної атаки на Київ та область 20 серпня.

    Російські війська застосували проти столиці та регіону ракети різних типів і ударні безпілотники. За даними Financial Times, унаслідок нічного обстрілу Києва загинули щонайменше 16 людей, понад 40 отримали поранення. Удари пошкодили житлові будинки, промислові об’єкти, склади, школу та дитячу лікарню.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія тривалий час готувала цю атаку, комбінуючи балістичні й крилаті ракети та безпілотники, щоб завдати максимального удару по цивільній інфраструктурі.

    Російське Міністерство оборони своєю чергою заявило, що серед цілей були підприємства, нібито пов’язані з виробництвом компонентів для безпілотників, військовий склад та логістичний вузол. Незалежно підтвердити всі заявлені російською стороною цілі неможливо. Водночас фактичні наслідки удару свідчать про значні руйнування цивільної та комерційної інфраструктури.

    Паралельно стало відомо про пошкодження низки інших бізнес-об’єктів у Києві та області.

    Зокрема, тієї ж ночі російська атака пошкодила розподільчий склад мережі «Фора» у Мартусівці на Київщині, де зберігалася свіжа продукція. Працівників вдалося завчасно евакуювати, тому серед персоналу також не було постраждалих.

    Під удар потрапила і нафтобаза KLO у Броварському районі. Компанія повідомила, що її працівники не постраждали, однак сам об’єкт зазнав пошкоджень.

    Така концентрація ударів по складах, логістичних вузлах, паливних об’єктах та підприємствах знову піднімає питання стійкості української цивільної логістики.

    Для продовольчого бізнесу склад — це критично важлива частина ланцюга постачання. У випадку морозива проблема ускладнюється необхідністю дотримуватися безперервного низькотемпературного режиму. Продукцію не можна просто тимчасово перевезти до звичайного складського приміщення: необхідні спеціальні холодильні камери, відповідний транспорт і стабільне електропостачання.

    Саме тому компанія відразу попередила про можливі тимчасові проблеми з асортиментом, але про припинення роботи мережі не повідомляла.

    При цьому масштаби самого бренду означають, що наслідки знищення розподільчого центру можуть відчути покупці далеко за межами Києва.

    Офіційний сайт «Файних льодів» сьогодні показує дуже широку географію мережі — від Львова, Києва, Харкова, Дніпра та Одеси до Луцька, Рівного, Полтави, Черкас, Івано-Франківська, Чернівців, Яремча та інших міст.

    Втім, у повідомленні про атаку компанія говорить саме про 13 міст, які обслуговував знищений київський склад, а не про всю географію мережі. Які саме 12 міст, окрім столиці, отримували продукцію через цей розподільчий центр, наразі публічно не уточнювалося.

    Не називає виробник поки й суму завданих збитків. Тому оцінювати вартість знищених запасів, техніки та транспорту без даних компанії було б некоректно.

    Зараз головне завдання «Файних льодів» — фактично побудувати частину логістичної системи заново: знайти альтернативні холодильні склади, сформувати нові запаси та переналаштувати поставки.

    Компанія при цьому робить акцент на тому, що найбільшого вдалося уникнути — всі працівники залишилися живими.

    І хоча покупці у частині міст можуть тимчасово побачити менший вибір морозива, у «Файних льодах» запевняють, що мають намір відновити зруйноване та продовжити роботу.

    Нічний удар 20 серпня вкотре показав, що російські атаки завдають Україні втрат не лише у житловому фонді та енергетиці. Під руйнування потрапляє інфраструктура, на якій тримаються звичайні щоденні процеси — від зберігання продуктів і доставки товарів до роботи магазинів і сотень малих франчайзингових точок.

    Для «Файних льодів» один такий удар означав одночасну втрату запасів, обладнання, транспорту і ключового логістичного вузла для 13 міст. Тепер компанії доведеться відновлювати всю цю систему фактично під час війни — і робити це так, щоб сотні її торговельних точок продовжували працювати.

  • Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    У Києві продовжує зростати кількість жертв масованої російської атаки в ніч проти 20 серпня. За останніми даними, у столиці загинули вже 12 людей. Семеро з них — у Солом’янському районі. Рятувально-пошукові роботи тривають.

    Найбільше жертв зафіксовано у Солом’янському районі — там загинули сім людей. Саме в цьому районі внаслідок удару серйозно пошкоджено житлову забудову: у дев’ятиповерховому будинку були зруйновані верхні поверхи та виникла масштабна пожежа. Також пошкоджені інші житлові будинки й медичні заклади.

    Рятувальники продовжують розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі, тому кількість жертв ще може бути уточнена.

    З-під завалів продовжують діставати людей

    Рятувальникам вдалося деблокувати ще двох людей. Операція на пошкоджених об’єктах не припиняється.

    За даними МВС, у Дарницькому районі частково зруйнована багатоповерхівка. На одній із найбільш постраждалих локацій рятувальникам вдалося врятувати 17 людей, частину з них деблокували з-під завалів.

    Пожежі та руйнування також ліквідовують у Святошинському й Солом’янському районах.

    Пошкоджені житлові будинки, школа та медзаклад

    Унаслідок нічної атаки пошкоджено житлову забудову та низку цивільних об’єктів.

    Зокрема, повідомляється про пошкодження багатоповерхових і приватних житлових будинків, медичного закладу та школи. У столиці на кількох локаціях виникли пожежі.

    Раніше повідомлялося також про пошкодження дитячої лікарні.

    Через наслідки атаки в окремих районах Києва виникли проблеми з електропостачанням. Енергетики працюють над відновленням мереж.

    Атакували й Київську область

    Під ударом опинилася не лише столиця. Російська атака зачепила і Київську область.

    У Броварах загинув чоловік, а частина громади залишилася без електрики. Аварійні та екстрені служби продовжують працювати на місцях пошкоджень.

    Нічна атака стала однією з найтяжчих для Києва за останній час за кількістю жертв і масштабами руйнувань.

    Станом на 08:20 підтверджено 12 загиблих та 33 постраждалих, однак рятувальні роботи тривають, тому остаточні цифри можуть бути уточнені.

  • Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Російські війська 19 серпня атакували Житомир реактивними безпілотниками. Один із ударів припав на будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Внаслідок атаки загинули двоє поліцейських, щонайменше десятеро людей постраждали.

    Про наслідки російської атаки повідомили голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко та тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    За словами очільника області, російські війська застосували для атаки на місто реактивні дрони.

    «Ворог атакував Житомир реактивними дронами. Є влучання у будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області», — повідомив Бунечко.

    Загинули двоє поліцейських

    У Національній поліції підтвердили загибель правоохоронців.

    За словами Максима Цуцкірідзе, російський удар забрав життя двох поліцейських. Щонайменше десятеро людей дістали поранення.

    Інформація щодо кількості постраждалих уточнюється.

    За попередніми даними Нацполіції, для атаки російські війська використали безпілотники типу «Бандероль».

    Після влучання спалахнула пожежа

    Унаслідок удару було пошкоджено будівлю обласного управління поліції. Після влучання виникла пожежа на покрівлі та четвертому поверсі.

    На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, медики та інші екстрені служби.

    Фахівці ліквідовують наслідки російської атаки та обстежують пошкоджену будівлю.

    Інформація про масштаби руйнувань та остаточну кількість потерпілих наразі уточнюється.

  • «Біосфера» скоротить асортимент після знищення складу російським ударом: що може змінитися для покупців

    «Біосфера» скоротить асортимент після знищення складу російським ударом: що може змінитися для покупців

    Корпорація «Біосфера» після знищення частини логістичної інфраструктури внаслідок російської атаки вирішила переглянути асортимент. Компанія планує відмовитися від частини низькооборотних і менш прибуткових товарів та сконцентрувати виробництво на найбільш затребуваних позиціях. Водночас на інших складах виробника залишається запас продукції орієнтовно на три тижні.

    Про зміни розповіла віцепрезидентка «Біосфери» з операційної діяльності Ірина Нестеренко. За її словами, після втрати складу компанія змушена перерозподіляти виробничі та логістичні ресурси, щоб зберегти стабільність постачань.

    Виробничі майданчики корпорації наразі працюють цілодобово. Основним завданням стало забезпечення торговельних мереж товарами, які мають найбільший попит.

    Частину товарів можуть прибрати з асортименту

    Після атаки «Біосфера» вирішила провести фактичну оптимізацію портфеля продукції.

    Найперше йдеться про товари, які продаються повільніше або забезпечують меншу прибутковість. Ресурси, що вивільняться, компанія планує перенаправити на ключові категорії.

    Це не означає повної зупинки виробництва чи масштабного дефіциту продукції компанії. Ще після знищення складу засновник «Біосфери» Андрій Здесенко заявляв, що виробництво продовжується, хоча з окремими позиціями можливі затримки. На знищеному об’єкті зберігалася продукція, зокрема брендів «Фрекен БОК», Smile, PRO service, Novita, Vortex, Eventa та «ЛайKit».

    Запасів залишилося приблизно на три тижні

    За словами Ірини Нестеренко, на інших складських майданчиках «Біосфери» зараз зберігається запас продукції приблизно на три тижні.

    Компанія паралельно шукає додаткові складські приміщення та партнерів, які допоможуть перебудувати логістику.

    Ситуацію ускладнює те, що під час серпневих російських атак постраждала не лише «Біосфера». Удари пошкодили або знищили логістичні потужності низки великих українських компаній, через що частина ритейлерів також змушена перебудовувати систему постачання.

    Деякі торговельні мережі вже зверталися до «Біосфери» з проханням постачати продукцію безпосередньо до магазинів, минаючи традиційні складські ланцюги.

    У компанії заявляють, що розглядають такі запити індивідуально залежно від наявних логістичних можливостей.

    Що сталося зі складом «Біосфери»

    Російська атака сталася в ніч на 4 серпня у Дніпрі.

    Безпілотник влучив у великий складський комплекс, частиною якого були потужності «Біосфери». Загальна площа зруйнованого комплексу становила близько 20 тисяч квадратних метрів. Через масштабну пожежу об’єкт був повністю знищений.

    Завдяки тому, що працівники дотримувалися безпекових протоколів і перебували в укритті, серед персоналу компанії постраждалих не було. Водночас «Біосфера» втратила значну кількість готових товарів та частину логістичних можливостей.

    Попередньо завдані компанії збитки оцінювали приблизно у 150 млн грн.

    Це вже не перший удар по її об’єктах. У квітні 2025 року російська ракета пошкодила виробничий комплекс «Біосфери», однак тоді підприємству вдалося досить швидко відновити роботу.

    Росія посилила удари по українській логістиці

    Проблема значно ширша за одну компанію.

    На початку серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні об’єкти Rozetka, «Епіцентру», «Нової пошти» та інших великих українських компаній. Зокрема, один із найбільших розподільчих центрів Rozetka у Броварах був знищений і не підлягає відновленню.

    Для українського бізнесу це створює одразу кілька проблем: необхідність терміново шукати нові складські площі, створювати розподілені запаси, перебудовувати маршрути доставки та вкладати додаткові кошти в захист інфраструктури.

    Тому рішення «Біосфери» скоротити частину асортименту фактично є одним зі способів адаптації бізнесу до втрати логістичних потужностей. Компанія намагається зосередити наявні ресурси на товарах, які користуються найбільшим попитом, і водночас не допустити перебоїв із базовими позиціями.

  • Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    З’явилися фото та відео наслідків удару російського безпілотника по пасажирському поїзду Одеської залізниці, який стався вранці 13 серпня. На оприлюднених кадрах видно масштабні пошкодження локомотива, зокрема повністю зруйновану кабіну машиніста.

    Фото та відео наслідків атаки опублікували президент України Володимир Зеленський та Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними, російський удар припав по локомотиву пасажирського поїзда. Унаслідок атаки загинули машиніст та його помічник. Вони перебували в кабіні під час влучання та не мали можливості врятуватися.

    Водночас пасажири поїзда не постраждали. На момент удару у вагонах перебували 340 людей. Після атаки їх організовано евакуювали та автобусами доправили до Одеси.

    У ДСНС уточнили, що рятувальники евакуювали 317 пасажирів, серед яких було 67 дітей. Інформації про постраждалих серед пасажирів не надходило.

    На опублікованих кадрах видно, що передня частина локомотива зазнала критичних пошкоджень. Кабіна машиніста практично повністю зруйнована, а сам локомотив охопило полум’я. Рятувальники повідомили, що після влучання сталося загоряння, однак пожежу вдалося ліквідувати.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи атаку, наголосив, що йдеться про удар по цивільному об’єкту. За його словами, російська сторона не могла не розуміти, що атакує пасажирський потяг.

    «І точно той, хто керував дроном, не міг не знати, що ціль абсолютно цивільна», — заявив глава держави.

    Зеленський також закликав міжнародну спільноту до рішучої відповіді на російські атаки по цивільній інфраструктурі України. Окремо президент наголосив на необхідності посилення української протиповітряної оборони, яка має захищати людей та критично важливі об’єкти від російських ракет і безпілотників.

    За інформацією, яка з’явилася після атаки, команда «Укрзалізниці» отримала попередження про наближення реактивного безпілотника та передала відповідну інформацію машиністу. Однак через високу швидкість дрона та його різкий маневр зупинити поїзд до моменту удару не вдалося.

    Попри влучання по локомотиву, пасажирські вагони не зазнали таких пошкоджень, які призвели б до жертв серед людей. Після евакуації пасажирів залізничники та рятувальники продовжили працювати на місці події.

    Удар по поїзду став черговим випадком, коли російські війська атакують цивільну транспортну інфраструктуру України. Особливе занепокоєння викликає те, що в момент атаки потяг перевозив сотні пасажирів, серед яких десятки дітей.

    Наразі відповідні служби продовжують працювати на місці події, а українська влада вкотре наголошує на необхідності посилення захисту залізничної інфраструктури та систем протиповітряної оборони

  • Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    Росія вночі вдарила балістикою по Києву: ракети впали біля дитячої лікарні, склад охопила велика пожежа

    У ніч проти 11 серпня Росія здійснила нову комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, ударні безпілотники, реактивні БпЛА та керовані авіабомби. Однією з головних цілей став Київ. У столиці російські ракети вдарили по Шевченківському району: пошкоджено територію дитячої лікарні, житловий будинок і складський комплекс. Один чоловік отримав поранення. Діти та медичний персонал лікарні в момент удару перебували в укритті, що дозволило уникнути жертв.

    Першу повітряну тривогу в Києві оголосили близько 00:27. Практично одразу Повітряні сили попередили про рух балістичних ракет у напрямку столиці та Запоріжжя. За даними, оприлюдненими протягом ночі, приблизно о 00:26–00:30 були зафіксовані перші пуски в напрямку обох міст, а близько 00:35 з’явилася інформація про ще одну хвилю балістики на Київ.

    Близько 00:31–00:42 у столиці пролунала серія потужних вибухів. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто перебуває під атакою балістичних ракет, та закликав жителів не залишати укриття. Уже о 01:03 Київська міська військова адміністрація повідомила про загоряння складських приміщень у Шевченківському районі.

    Пізніше стало відомо, що наслідки атаки значно ширші. За даними поліції, у Шевченківському районі пошкоджено житловий будинок, приміщення лікарні та складський об’єкт. Внаслідок обстрілу постраждав 28-річний чоловік, якого госпіталізували.

    Найбільший резонанс викликало влучання на територію однієї з дитячих лікарень.

    ДСНС повідомила, що після удару там утворилися дві вирви. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджено скління будівлі, а також газову трубу. Виник витік газу, однак аварійна служба оперативно його ліквідувала.

    Ключовим стало те, що на момент атаки пацієнти та персонал лікарні вже перебували в укритті.

    За інформацією ДСНС, серед дітей та медиків загиблих або поранених немає.

    Таким чином, наслідки удару по медичному закладу обмежилися пошкодженнями інфраструктури. Водночас сам факт появи двох вирв безпосередньо на території дитячої лікарні демонструє, наскільки небезпечним був удар для пацієнтів і персоналу.

    За іншою адресою в тому ж районі ракета спричинила масштабну пожежу на складі.

    Площа займання сягнула приблизно 1200 квадратних метрів. Спочатку рятувальники локалізували вогонь, а до ранку повністю його ліквідували. Саме на цій локації було знайдено постраждалого чоловіка, якого передали медикам.

    За попередньою інформацією, загиблих унаслідок атаки безпосередньо в Києві немає.

    Офіційні джерела станом на ранок підтверджували одного пораненого.

    Водночас уночі загроза для столиці не завершилася після першої атаки. О 03:17 у Києві та низці інших областей вдруге оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння з північно-східного напрямку. Відбій цієї загрози Повітряні сили дали близько 03:26.

    Паралельно Росія продовжувала атакувати Україну безпілотниками.

    Протягом ночі Повітряні сили повідомляли про рух звичайних та реактивних ударних БпЛА через Одеську, Миколаївську, Херсонську, Харківську, Сумську, Полтавську та інші області. Зокрема, близько 04:23 групи реактивних дронів рухалися з Чорного моря в напрямку Одещини, а інші БпЛА летіли з Херсонщини через Миколаївську область.

    Окремий інцидент стався на Полтавщині. Приблизно о 02:28 місцева влада повідомила, що уламки безпілотника впали на покрівлю багатоповерхового будинку в Полтавському районі. Станом на той момент інформації про травмованих не надходило.

    Набагато тяжчими стали наслідки нічної атаки на Запоріжжя.

    Практично одночасно з Києвом місто потрапило під комбінований удар. Повітряні сили повідомляли про ракети в напрямку Запоріжжя, а також про пуски керованих авіабомб.

    За даними голови Запорізької ОВА Івана Федорова, внаслідок атаки були пошкоджені житлові та нежитлові будівлі, виникли пожежі й перебої з електропостачанням. Кількість жертв протягом ночі швидко зростала.

    Близько 02:23 було відомо про п’ятьох загиблих та 20 поранених. Вранці дані уточнили: шість людей загинули, 19 отримали поранення. Також повідомлялося про пошкодження чотирьох багатоквартирних будинків та нежитлових приміщень.

    У деяких моніторингових каналах з’являлися твердження про можливе використання Росією північнокорейських балістичних ракет під час атаки на Запоріжжя. Однак станом на ранок ця інформація не була офіційно підтверджена Повітряними силами, тому подавати її як встановлений факт наразі не можна.

    Важкі наслідки зафіксовані й на Дніпропетровщині.

    За даними регіональної влади, російські атаки протягом ночі охопили Павлоградський, Криворізький, Нікопольський та Кам’янський райони. Станом на ранок повідомлялося про трьох загиблих, серед яких 15-річний підліток. Серед постраждалих також є діти.

    У Миколаєві вночі також лунали вибухи. Мер міста Олександр Сєнкевич повідомив про них приблизно о 00:53, коли через область рухалися групи безпілотників. Повітряні сили протягом наступних годин неодноразово фіксували БпЛА над Миколаївщиною та поблизу обласного центру.

    Під атакою перебувала і південна частина Одеської області. Повітряні сили повідомляли про реактивні БпЛА, які рухалися з Чорного моря в напрямку Затоки, Чорноморська, Вилкового та інших районів.

    Таким чином, ніч проти 11 серпня стала черговою масштабною комбінованою атакою Росії, хоча головні засоби ураження відрізнялися залежно від регіону.

    По Києву та Запоріжжю Росія застосовувала балістичні ракети, по Запорізькій області також — керовані авіабомби, а через значну частину країни одночасно рухалися ударні та реактивні безпілотники.

    Окремі медіа з посиланням на моніторингові канали також повідомляли про можливе застосування під час атаки на Київ ракет «Циркон». Однак у ранкових офіційних повідомленнях Повітряних сил детального підсумку із точними типами та кількістю всіх запущених по столиці ракет станом на момент перевірки ще не було. Тому говорити про підтверджене застосування «Цирконів» саме цієї ночі зарано.

    Для Києва цей удар став черговою атакою балістикою за дуже короткий проміжок часу. Лише за останні тижні Росія різко наростила використання ракет, які летять по балістичній траєкторії. За даними, наведеними «Українською правдою», у липні по Україні було випущено 376 ракет, із яких 176 були балістичними.

    Саме балістика залишається одним із найскладніших викликів для української ППО через високу швидкість польоту та обмежену кількість систем, здатних її перехоплювати.

    Станом на ранок 11 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві на основних локаціях завершувалися: пожежу на складі погасили, витік газу біля лікарні ліквідували, медичний заклад продовжував оцінювати пошкодження.

    Головним фактором, який дозволив уникнути трагедії безпосередньо в дитячій лікарні, стало те, що діти та медики вчасно перейшли до укриття.

    Наразі підтверджена картина для Києва така: удар балістичними ракетами, дві вирви на території дитячої лікарні, пошкоджене скління та газова мережа, пошкоджений житловий будинок, зруйнований і частково вигорілий склад площею близько 1200 квадратних метрів та один госпіталізований 28-річний чоловік.

    Водночас нічна атака в масштабах України виявилася значно кривавішою: на ранок офіційно повідомлялося щонайменше про шістьох загиблих у Запоріжжі та трьох на Дніпропетровщині, а кількість поранених у різних регіонах обчислюється десятками.

    Цифри ще можуть змінюватися, оскільки рятувальники та місцева влада продовжують уточнювати наслідки ударів.

  • Росія вдарила по Житомирщині: зруйновано німецьке підприємство, є постраждалі

    Росія вдарила по Житомирщині: зруйновано німецьке підприємство, є постраждалі

    У ніч проти 9 серпня російські війська атакували Житомирську область. Внаслідок удару зафіксовано влучання та пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема німецького підприємства «Кромберг енд Шуберт Житомир». Відомо щонайменше про трьох постраждалих.

    Про наслідки російської атаки повідомив голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу постраждали троє людей. Одну людину госпіталізували до медичного закладу з опіками. Ще у двох постраждалих медики діагностували гостру реакцію на стрес.

    Під час атаки в області також зафіксували влучання у приватний житловий будинок. Крім того, уламки збитих або знищених повітряних цілей впали на житлові та господарські будівлі, спричинивши пошкодження.

    Згодом стало відомо, що одним із підприємств, яке постраждало внаслідок російської атаки, стало «Кромберг енд Шуберт Житомир». Про масштаб руйнувань повідомила пресслужба компанії.

    За інформацією підприємства, внаслідок російського удару його виробничі потужності та інфраструктура отримали значні пошкодження. Йдеться про масштабні руйнування, через які підприємство наразі не може продовжувати повноцінну роботу.

    При цьому серед працівників компанії постраждалих немає.

    «Через значний рівень пошкоджень підприємство вимушене тимчасово призупинити роботу на невизначений термін», — повідомили у пресслужбі «Кромберг енд Шуберт Житомир».

    У компанії зазначили, що визначити можливі строки відновлення виробництва можна буде лише після завершення технічної оцінки. Фахівці мають встановити повний обсяг пошкоджень та визначити перелік робіт, необхідних для відновлення виробничої діяльності.

    «Кромберг енд Шуберт Житомир» є цивільним виробничим підприємством зі 100% німецькими інвестиціями. Компанія працює в Житомирській області вже 11 років.

    Підприємство спеціалізується на виробництві електричних бортових кабельних систем для автомобільної промисловості. Його продукція використовується, зокрема, в автомобілях таких міжнародних брендів, як MAN та Škoda.

    Таким чином, російська атака завдала удару не лише по житловій та іншій цивільній інфраструктурі Житомирщини, а й по підприємству з іноземними інвестиціями, яке є частиною міжнародного автомобільного виробничого ланцюга.

    Тимчасова зупинка роботи підприємства може вплинути на виробничі процеси компанії та виконання замовлень для міжнародних автомобільних брендів. Водночас конкретні наслідки для виробництва та строки відновлення стануть відомі після завершення технічного обстеження.

    Російська атака на Житомирщину відбулася в межах масштабного нічного удару по Україні. У ніч проти 9 серпня російські війська застосували проти українських міст та регіонів велику кількість ударних безпілотників і ракет.

    Одним із головних напрямків атаки стала Одеська область. В Одесі були пошкоджені житлові будинки, енергетична інфраструктура та портові об’єкти. Внаслідок удару постраждали щонайменше восьмеро людей, а частина міста залишилася без електропостачання.

    Через знеструмлення також виникли проблеми з водопостачанням та зв’язком. Окрім того, після атаки були введені обмеження на рух трасою Одеса — Рені, що вплинуло на сполучення з окремими пунктами пропуску на кордоні з Молдовою.

    Нічна атака вкотре продемонструвала, що російські удари становлять загрозу не лише для військових об’єктів, а й для цивільної інфраструктури, підприємств та населення українських регіонів.

    На Житомирщині наразі триває ліквідація наслідків обстрілу та оцінка завданих збитків. Рятувальники та відповідні служби працюють на місцях влучань і падіння уламків.

    Влада області продовжує уточнювати інформацію про наслідки російської атаки. Остаточні масштаби пошкоджень цивільної інфраструктури та підприємства «Кромберг енд Шуберт Житомир» будуть визначені після завершення обстеження.

  • «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    «Фора» попередила про порожні полиці після російської атаки

    Мережа супермаркетів «Фора» попередила покупців про тимчасові перебої з асортиментом після російської атаки, внаслідок якої були пошкоджені та знищені розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах мережі деякий час може бути обмежений вибір товарів, а окремі позиції можуть повністю зникати з полиць.

    Про це повідомили у самій мережі «Фора».

    У компанії зазначили, що всіх працівників, які на момент атаки перебували на території розподільчих центрів, евакуювали. Наразі «Фора» перебудовує систему постачання, змінює маршрути доставки та залучає додаткових партнерів, щоб максимально швидко стабілізувати забезпечення магазинів необхідними товарами.

    У мережі наголосили, що робота магазинів триває. Водночас через втрату складської інфраструктури логістичні процеси потребують часу для відновлення, тому покупці можуть помічати зміни в асортименті.

    «Через російську атаку було знищено важливі склади з продукцією. Через це вибір товарів у магазинах тимчасово може бути значно меншим, а окремі позиції можуть бути відсутні», — пояснили у «Форі» у відповідь на скаргу одного з покупців.

    У компанії додали, що щодня доставляють до магазинів необхідну продукцію та працюють над тим, щоб компенсувати втрати складських потужностей. Для цього мережа змінює маршрути постачання та співпрацює з додатковими партнерами.

    Проблеми з асортиментом уже помітили покупці. У Threads користувачі почали публікувати фотографії магазинів «Фори», на яких видно частково порожні полиці. Зокрема, покупці повідомляли про відсутність деяких овочів, фруктів та інших товарів.

    У мережі пояснюють, що такі ситуації є тимчасовими та безпосередньо пов’язані з наслідками російської атаки. Через пошкодження розподільчих центрів компанії довелося оперативно перебудовувати логістику, аби доставляти продукцію до магазинів за альтернативними маршрутами.

    Зміни торкнулися не лише звичайних супермаркетів, а й закладів «Фора Cafe». У них тимчасово буде доступний не весь асортимент страв. Крім того, мережа призупинила дію частини акцій на хот-доги, піцу, шаурму, бургери та холодну каву, які мали діяти до 10–16 серпня.

    Таким чином, покупці «Фори» найближчим часом можуть зіткнутися з відсутністю окремих товарів, скороченим асортиментом готових страв та змінами у пропозиціях кафе. Водночас компанія не заявляла про закриття магазинів і продовжує забезпечувати їх продукцією.

    Російська атака завдала серйозного удару по логістичній інфраструктурі Fozzy Group. У ніч на 5 серпня були пошкоджені або знищені чотири розподільчі центри групи, які забезпечували товарами мережі «Сільпо», «Фора» та Thrash! Траш!.

    Унаслідок атаки загинули шестеро працівників. Після удару компанія була змушена оперативно переглядати систему постачання та шукати можливості для продовження роботи торговельних мереж.

    Розподільчі центри відіграють ключову роль у роботі великих супермаркетів, оскільки саме через них товари від виробників і постачальників надходять до магазинів. Тому пошкодження одразу кількох таких об’єктів може впливати на асортимент торговельної мережі навіть у тих магазинах, які безпосередньо не постраждали від атаки.

    Наразі «Фора» закликає покупців поставитися до тимчасових перебоїв із розумінням. Компанія продовжує відновлювати логістичні маршрути та шукає додаткові можливості для забезпечення магазинів товарами. Очікується, що в міру стабілізації постачання асортимент поступово відновлюватиметься.

  • Novus після російського удару перебудовує логістику: чи буде дефіцит у магазинах

    Novus після російського удару перебудовує логістику: чи буде дефіцит у магазинах

    Мережа супермаркетів Novus після масштабної російської атаки на свою логістичну інфраструктуру терміново перебудовує систему постачання. У компанії визнають, що в окремих магазинах можливий тимчасовий або локальний дефіцит деяких товарів, однак підстав для системного зникнення продукції з полиць наразі не бачать.

    Про це заявив генеральний директор Novus Марк Петкевич. За його словами, після виведення з ладу великого розподільчого центру компанія вже перейшла на прямі поставки від виробників і партнерів, залучає резервні логістичні майданчики, сторонній транспорт та шукає нові складські площі.

    Ключова проблема полягає в масштабі втрат для логістичної системи. Коли великий розподільчий центр раптово припиняє роботу, з ланцюга постачання одночасно випадають мільйони одиниць продукції, частина яких уже мала наступного дня опинитися в магазинах.

    Саме тому навіть за наявності достатніх товарних запасів у виробників і постачальників мережі необхідно фактично за кілька годин перебудувати маршрути, складські операції та цифрові системи управління товарними потоками.

    Чи буде дефіцит

    У Novus наголошують: системного дефіциту товарів не очікують.

    За словами Петкевича, компанія використовує одразу кілька резервних механізмів. Один із них — прямі поставки від виробників і партнерів безпосередньо до супермаркетів, минаючи зруйнований склад.

    Другий — використання альтернативних логістичних об’єктів у інших регіонах.

    Паралельно мережа перенаправляє вантажівки, орендує додатковий транспорт і шукає нові складські приміщення.

    Тому в окремих торгових точках певні товари можуть тимчасово бути відсутні, однак це, за прогнозом керівництва, не має перерости у масштабну проблему по всій мережі.

    Найбільше навантаження — не лише на склади

    Руйнування великого логістичного центру створює проблеми не тільки фізичного характеру.

    За словами керівника Novus, величезне навантаження зараз припадає на IT-системи компанії.

    Цифрові платформи мають у режимі реального часу змінювати маршрути для тисяч товарних позицій, визначати нові точки доставки, перераховувати залишки та координувати транспорт.

    Фактично логістичну модель, яку будували під централізований розподільчий центр, тепер доводиться екстрено адаптувати під значно більш розгалужену систему.

    Окреме навантаження лягає на фінансові та управлінські команди, оскільки оренда складів, додаткового транспорту та екстрене переналаштування поставок значно збільшують операційні витрати.

    Це вже не перший удар по логістиці Novus

    Росія атакує логістичну інфраструктуру мережі не вперше.

    25 листопада 2025 року під час масованої атаки на Київ російська ракета пошкодила один із ключових логістичних центрів Novus. Тоді загинули четверо водіїв постачальників, ще п’ятеро людей були поранені. Працівники компанії, які перебували в укритті, не постраждали.

    Той центр мав площу понад 50 тис. кв. м і був одним із найсучасніших логістичних об’єктів такого типу в Україні. Він забезпечував щоденні поставки продуктів до магазинів мережі.

    За іншими галузевими даними, комплекс площею близько 40 тис. кв. м фактично об’єднав функції семи менших складів і був центральним розподільчим вузлом Novus.

    Уже після того удару компанія заявляла, що перебудовує маршрути і не очікує дефіциту.

    Тепер Novus знову змушений застосовувати аналогічну антикризову модель, але вже в умовах повторного масштабного пошкодження логістики.

    Чому великі склади настільки критичні для супермаркетів

    Сучасний продуктовий ритейл працює за принципом швидкого обороту.

    Супермаркети не можуть зберігати величезні запаси всіх категорій товарів безпосередньо у торгових залах чи підсобних приміщеннях. Значна частина продукції постійно рухається між виробниками, розподільчими центрами та магазинами.

    Особливо це стосується продуктів із коротким терміном придатності — молочної продукції, м’яса, овочів, фруктів та готових страв.

    Тому великий логістичний центр фактично є «серцем» мережі: сюди приходять товари від сотень постачальників, після чого вони сортуються і розподіляються між магазинами.

    Якщо такий вузол раптово зникає, фізично достатня кількість продукції може залишатися на ринку, але виникає проблема її доставки до конкретної торгової точки.

    Саме тому після атак на склади покупці інколи бачать тимчасово порожні полиці навіть тоді, коли загального дефіциту в країні немає.

    Прямі поставки мають компенсувати втрату складу

    Найшвидшим способом стабілізувати ситуацію є доставка товарів безпосередньо від постачальників у магазини.

    Це менш ефективна модель у довгостроковій перспективі, оскільки одному виробнику доводиться доставляти продукцію в десятки торгових точок замість одного великого центру.

    Проте у кризових умовах вона дозволяє швидко повернути продукцію на полиці.

    За словами Петкевича, саме цей механізм Novus зараз активно використовує.

    Паралельно компанія задіює резервні площі, що дає змогу поступово повернути частину централізованого розподілу.

    Російські удари по складах стали системною проблемою для бізнесу

    Атака на Novus є частиною значно ширшої тенденції.

    Упродовж останнього часу під російські удари потрапляли великі логістичні та складські комплекси різних українських компаній. У серпні були знищені або серйозно пошкоджені об’єкти Rozetka, PUMA, Bosch, Toyota, Intertop, «Сільпо» та інших компаній.

    Це створює вже не лише прямі втрати від знищених будівель і товарів, а й величезні непрямі витрати.

    Підприємствам доводиться змінювати транспортні маршрути, орендувати нові площі, відновлювати обладнання, купувати додатковий транспорт і формувати більш розподілені запаси.

    Фактично український ритейл змушений відмовлятися від довоєнної логіки максимальної централізації.

    Великі логістичні хаби стають вразливими

    До повномасштабної війни концентрація товарів у великих сучасних центрах була економічно вигідною.

    Один автоматизований склад дозволяє скоротити витрати на персонал, транспорт і зберігання. Але в умовах регулярних ракетних і дронових ударів така модель має очевидний ризик: втрата одного об’єкта може одночасно порушити постачання для всієї мережі.

    Тому українські компанії дедалі частіше переходять до розподіленої логістики — кількох менших складів, резервних центрів та альтернативних маршрутів.

    Це дорожче, але значно підвищує стійкість бізнесу.

    Саме цей процес зараз прискорено проходить і Novus.

    Для покупців головний ризик — короткочасні перебої

    Станом на 7 серпня у компанії не бачать передумов для масштабного дефіциту.

    Найреальніший сценарій — тимчасова відсутність окремих товарів у конкретних магазинах, поки мережа перерозподіляє залишки та вибудовує нові маршрути.

    При цьому ситуація може відрізнятися залежно від категорії продукції.

    Товари тривалого зберігання простіше перенаправляти через резервні склади, тоді як швидкопсувні продукти потребують значно складнішого температурного контролю і швидшої доставки.

    Саме тому локальні перебої найімовірніше стосуватимуться окремих товарних позицій, а не всього асортименту.

    Novus уже має досвід роботи після руйнування логістики

    Після удару 25 листопада 2025 року мережа також заявляла, що перебудовує постачання буквально одразу після атаки.

    Тоді логістичний центр повністю припинив роботу, однак компанія запевнила, що товарного дефіциту не буде.

    Цей досвід тепер фактично став частиною антикризового плану.

    За словами Петкевича, за роки війни компанія навчилася змінювати процеси за лічені години.

    І саме швидкість зараз стає ключовим фактором: чим швидше ритейлер зможе перевести постачання на резервні канали, тим менше наслідки удару відчують покупці.

    Тому після чергової атаки Novus поки не прогнозує порожніх полиць у масштабах всієї мережі. Але сам факт того, що один із найбільших українських ритейлерів знову змушений екстрено перебудовувати всю систему постачання, показує нову реальність українського бізнесу: логістика тепер має бути не просто дешевою та ефективною, а передусім здатною переживати удари й продовжувати працювати.

  • Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    У ніч проти 7 серпня російські війська здійснили одну з наймасованіших атак на об’єкти АТ «Укрнафта». Під ударами опинилися одразу сім активів компанії на сході України, які забезпечували видобуток нафти та природного газу.

    Про наслідки атаки повідомила Група «Нафтогаз», до складу якої входить «Укрнафта».

    За даними компанії, внаслідок ударів було зруйновано критично важливе обладнання. Через пошкодження роботу низки об’єктів довелося зупинити, що призвело до втрати суттєвих обсягів видобутку.

    Водночас серед працівників підприємств загиблих чи постраждалих немає.

    Під ударом опинилися й автозаправні комплекси

    Російські атаки на інфраструктуру «Укрнафти» не обмежилися видобувними об’єктами. За минулу добу противник також атакував чотири автозаправні комплекси UKRNAFTA у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Працівники та клієнти АЗК не постраждали.

    Масований удар відбувся на тлі систематичного посилення атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру. За інформацією Групи «Нафтогаз», лише від початку 2026 року російські війська вже 287 разів атакували її об’єкти. Це більше, ніж за весь 2025 рік.

    Раніше повідомлялося, що від початку року внаслідок російських атак було зруйновано 37 автозаправних станцій «Нафтогазу».

    Атаки створюють ризики для видобутку

    Особливо небезпечними для енергетичної системи є удари по об’єктах, безпосередньо пов’язаних із видобутком нафти та газу. Пошкодження технологічного обладнання може призводити не лише до тимчасової зупинки окремих потужностей, а й до скорочення доступних обсягів власного видобутку.

    Нинішня атака стала особливо масштабною через одночасне ураження семи активів. У «Нафтогазі» наголошують, що постійне посилення російських ударів збільшує потребу компанії у фінансовій підтримці.

    Атаки відбуваються напередодні осінньо-зимового періоду, коли стабільність української нафтогазової інфраструктури набуває особливого значення для проходження опалювального сезону.