Gorchitsa.info

Позначка: російська авіація

  • Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    У Росії після нічної атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на Новокуйбишевському нафтопереробному заводі в Самарській області. Супутники зафіксували густу хмару чорного диму над підприємством, яке виробляє, зокрема, реактивне паливо для російської військової авіації. Через сильне задимлення наразі неможливо встановити точні масштаби руйнувань.

    Про це 30 жовтня повідомили журналісти проєкту «Схеми» Радіо Свобода, які оприлюднили супутникові знімки компанії Planet Labs.

    На фотографіях із космосу видно, що значну частину території Новокуйбишевського НПЗ накрила щільна хмара чорного диму. Це свідчить про масштабну пожежу, яка тривала на момент супутникової зйомки.

    Водночас дим закриває промислові установки та інші об’єкти підприємства, тому журналісти поки не можуть визначити, які саме виробничі ділянки зазнали пошкоджень.

    Наразі також немає підтверджених даних про знищення конкретного обладнання, обсяги втрат або повну зупинку роботи заводу.

    Перші повідомлення про атаку на Новокуйбишевськ з’явилися вранці 30 жовтня.

    Місцеві жителі розповідали про вибухи та роботу російської протиповітряної оборони. Згодом у соціальних мережах почали поширювати фотографії й відеозаписи великих стовпів диму над промисловою зоною міста.

    Про пожежу на території нафтопереробного заводу повідомляли російський незалежний ресурс ASTRA та українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+.

    За даними відкритих джерел, у Самарській області оголосили загрозу атаки безпілотників, а роботу місцевого аеропорту тимчасово обмежували.

    Згодом інформацію про масштабне займання підтвердили супутникові знімки Planet Labs.

    Окремо українська компанія Fire Point заявила, що атаку на підприємство здійснили Сили оборони України із застосуванням її безпілотників.

    Водночас на момент появи супутникових фотографій офіційного повідомлення українського військового командування з детальними результатами удару не було.

    Новокуйбишевський нафтопереробний завод є одним із великих підприємств нафтової галузі Росії. Він розташований у Самарській області та входить до структури державної нафтової компанії «Роснефть».

    Його проєктна потужність становить приблизно 8,8 мільйона тонн переробки нафти на рік.

    Підприємство виготовляє широкий асортимент нафтопродуктів, зокрема автомобільний бензин, дизельне паливо, бітум, нафтовий кокс та авіаційне пальне.

    Особливе значення має виробництво реактивного палива, яке може використовуватися російською військовою авіацією.

    Саме тому нафтопереробна інфраструктура залишається важливим об’єктом у контексті забезпечення російських збройних сил паливом.

    Пошкодження виробничих установок або систем транспортування нафти потенційно може впливати на обсяги переробки та постачання нафтопродуктів.

    Проте конкретний вплив нинішнього удару на роботу Новокуйбишевського НПЗ поки оцінити неможливо.

    Для встановлення масштабів пошкоджень необхідні додаткові супутникові знімки після завершення пожежі та розсіювання диму.

    Це дозволить порівняти стан промислових об’єктів до й після атаки, визначити можливі осередки ураження та оцінити характер руйнувань.

    Російські нафтопереробні підприємства неодноразово ставали цілями атак безпілотників на тлі повномасштабної війни проти України.

    Подібні удари можуть впливати не лише на виробництво пального, а й на логістику, ремонтні витрати та стабільність роботи окремих підприємств.

    Водночас поява масштабної пожежі не обов’язково означає, що завод повністю припинив виробництво. Це залежить від того, які саме установки постраждали та наскільки серйозними виявилися пошкодження.

    Станом на 30 жовтня супутникові знімки підтверджують масштабну пожежу та сильне задимлення Новокуйбишевського НПЗ після нічної атаки дронів. Проте точні місця ураження, розмір збитків та наслідки для виробництва реактивного палива ще залишаються невідомими.

  • Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

    Два носії КАБів під ударом: українські ракети атакували авіабазу РФ у Волгоградській області

    Військово-морські сили ЗСУ повідомили про знищення двох російських винищувачів-бомбардувальників Су-34 внаслідок ракетного удару по військовому аеродрому «Маринівка» у Волгоградській області РФ. За даними українських військових, для атаки застосували береговий ракетний комплекс «Нептун». Уражені літаки російська армія використовує для завдання ударів по Україні, зокрема керованими авіаційними бомбами.

    Про результати операції 29 жовтня повідомили Військово-морські сили Збройних сил України.

    За інформацією військових, під удар потрапив аеродром поблизу населеного пункту Октябрський у Волгоградській області Росії. На цьому об’єкті базується 11-й змішаний авіаційний полк, який входить до складу 4-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ВПС і ППО РФ.

    Саме на території зазначеного військового об’єкта, за повідомленням ВМС, було знищено два винищувачі-бомбардувальники Су-34.

    Особливістю операції стало застосування українського ракетного комплексу «Нептун», який спочатку створювали для ураження надводних цілей. Згодом його можливості розширили, що дозволило використовувати відповідні модифікації для ударів по наземних військових об’єктах.

    Застосування українських ракет проти військових аеродромів Росії має особливе значення, оскільки дозволяє атакувати авіаційну техніку противника безпосередньо в місцях її базування.

    Су-34 належать до основних ударних літаків російської тактичної авіації. Вони можуть застосовувати ракети та керовані авіаційні бомби, якими окупанти регулярно атакують українські позиції й прифронтові населені пункти.

    Завдяки використанню модулів планування та корекції російські літаки отримали можливість скидати авіабомби на значній відстані від цілей, не наближаючись безпосередньо до позицій української протиповітряної оборони.

    Саме тому знищення або пошкодження таких бомбардувальників може впливати на здатність російської армії проводити повітряні атаки.

    Водночас фактичний масштаб втрат залежатиме від того, чи були літаки повністю знищені, чи підлягають ремонту. Незалежних підтверджень стану обох Су-34 після удару наразі немає.

    Аеродром «Маринівка» вже неодноразово ставав ціллю українських атак. Зокрема, 27 червня 2025 року СБУ та Сили спеціальних операцій повідомляли про знищення двох Су-34 і пошкодження ще двох літаків на цьому ж летовищі.

    Тоді для ураження російської авіації застосували далекобійні безпілотники. Після атаки також виникла пожежа в техніко-експлуатаційній частині аеродрому, де здійснюється обслуговування та підготовка літаків до польотів.

    Нинішнє повідомлення про удар «Нептуном» свідчить про продовження українських операцій проти російської військової авіації.

    Раніше, 15 жовтня 2026 року, Військово-морські сили застосували комплекс «Нептун» проти аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ.

    За уточненими українськими даними, тоді чотири Су-34 були знищені, а ще два дістали пошкодження. Також повідомлялося про ураження обладнання, необхідного для забезпечення польотів.

    Таким чином, атака на «Маринівку» стала ще одним повідомленим випадком застосування українських ракет проти російської авіаційної інфраструктури.

    За оцінкою Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на 22 жовтня Росія мала приблизно 140 винищувачів-бомбардувальників Су-34 різних модифікацій.

    При цьому російська промисловість, за оцінками розвідки, здатна виробляти орієнтовно 14–18 таких літаків на рік. Отже, втрати навіть кількох машин можуть створювати додаткове навантаження на виробничі та ремонтні потужності військово-промислового комплексу РФ.

    Водночас кількість літаків у російському авіапарку не свідчить безпосередньо про їхню боєготовність. На можливості застосування авіації впливають технічний стан машин, наявність екіпажів, озброєння та засобів обслуговування.

    Наразі ВМС України повідомили про знищення двох Су-34 на аеродромі «Маринівка». Детальні результати удару, зокрема ступінь пошкодження інфраструктури летовища, можуть уточнюватися.

    Українські військові продовжують операції проти об’єктів, які Росія використовує для ведення бойових дій та повітряних атак по території України.

  • Ранок почався з вибухів: російські КАБи атакували Дніпро, є поранений

    Ранок почався з вибухів: російські КАБи атакували Дніпро, є поранений

    Вранці 13 жовтня російські війська атакували Дніпро. Перед вибухами Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух керованих авіаційних бомб у напрямку міста. Внаслідок удару постраждав 64-річний чоловік, пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За даними місцевої влади, вибухи у Дніпрі пролунали приблизно о 05:20. В одному з районів міста ударна хвиля вибила вікна в багатоповерхових житлових будинках.

    Згодом стало відомо про пораненого чоловіка віком 64 роки. Медики надали йому необхідну допомогу, однак від госпіталізації він відмовився.

    Крім житлових будинків, пошкоджено об’єкт транспортної інфраструктури та припарковані автомобілі.

    Інформацію про масштаби руйнувань місцева влада продовжує уточнювати.

    За повідомленням «Суспільного», перед атакою Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу застосування керованих авіаційних бомб по Дніпру.

    КАБи становлять значну загрозу для населених пунктів, оскільки можуть запускатися російською авіацією на відстані від цілі. Їхнє застосування по міській забудові здатне призводити до масштабних руйнувань і численних жертв.

    Упродовж ночі та ранку 13 жовтня російські війська також атакували інші райони Дніпропетровської області.

    За інформацією ОВА, ворог понад десять разів завдавав ударів по чотирьох районах регіону, застосовуючи безпілотники та авіаційні боєприпаси.

    Зокрема, у Павлоградському районі внаслідок російської атаки загорілася вантажівка. У Синельниківському районі пошкоджено приватний житловий будинок.

    Під ударами також перебувала Нікопольщина.

    Це вже не перша атака на Дніпро протягом останніх днів. У ніч на 11 жовтня російські безпілотники пошкодили багатоповерховий будинок, а також спричинили займання складських приміщень.

    Станом на ранкові повідомлення 13 жовтня в самому Дніпрі відомо про одного постраждалого. Остаточні наслідки ударів встановлюють відповідні служби.

  • Польща знову підняла винищувачі через російський Іл-20

    Польща знову підняла винищувачі через російський Іл-20

    Польські винищувачі вкотре перехопили російський розвідувальний літак Іл-20 поблизу повітряного простору НАТО. Інцидент стався вранці 4 серпня над Балтійським морем, а в Міністерстві оборони Польщі заявили, що Росія продовжує перевіряти готовність сил Альянсу до реагування на подібні провокації.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі X.

    За його словами, чергова російська провокація відбулася вранці 4 серпня. Для реагування на появу російського літака у повітря було піднято пару польських винищувачів, які здійснили його перехоплення.

    За інформацією польської сторони, російський літак Іл-20 був виявлений за 56 кілометрів на північний захід від міста Кошалін у Західнопоморському воєводстві.

    Міністр оборони Польщі наголосив, що подібні польоти є черговою спробою Москви перевірити готовність країн НАТО до реагування на потенційні загрози.

    “Росія вкотре здійснює провокаційні дії поблизу кордонів НАТО, перевіряючи пильність та готовність оборонних систем Альянсу”, – заявив Косіняк-Камиш.

    Останнім часом російська військова авіація значно активізувала польоти над Балтійським морем, через що країни НАТО регулярно змушені піднімати винищувачі для супроводу та ідентифікації російських літаків.

    Лише днем раніше, 3 серпня, польські винищувачі також перехопили російський літак-розвідник над Балтійським морем. Тоді повідомлялося, що він летів із вимкненим транспондером, що ускладнює його ідентифікацію цивільними службами контролю повітряного руху.

    Подібний інцидент стався і 31 липня. Тоді російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20 здійснював політ над Балтійським морем без поданого плану польоту та з вимкненим транспондером, що також викликало реакцію сил НАТО.

    Ще раніше, 15 липня, два російські винищувачі Су-30СМ2 наблизилися до району проведення навчань протиповітряної оборони Польщі, а 14 липня черговий Іл-20 наблизився до повітряного простору країни, після чого польська авіація також здійснила його перехоплення.

    Серія таких інцидентів свідчить про збереження високої активності російської військової авіації поблизу східного флангу НАТО та регулярне застосування союзниками сил швидкого реагування для контролю ситуації в регіоні.

  • Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Два дрони — мінус бомбардувальник: «Омега» спалила Су-24М просто перед вильотом по Україні

    Спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України заявили про знищення російського фронтового бомбардувальника Су-24М на військовому аеродромі «Саки» в тимчасово окупованому Криму. За інформацією української сторони, літак уразили саме тоді, коли його готували до бойового вильоту для завдання чергового удару по території України.

    Про результати операції 16 липня повідомив командувач Національної гвардії України Олександр Півненко. Він зазначив, що завдання виконали бойові водолази ЦСП «Омега», які після виявлення актуальної цілі провели ретельне планування та застосували ударні безпілотники.

    На оприлюдненому відео, за твердженням Нацгвардії, зафіксовано два послідовні влучання. Перший безпілотник атакував носову частину Су-24М. Другий дрон завдав повторного удару в районі паливних баків. Саме друге влучання, як повідомляють українські військові, призвело до остаточного знищення літака.

    У Національній гвардії наголосили, що для ліквідації дорогої авіаційної цілі було використано лише два ударні БпЛА. Вартість конкретних дронів та їхній тип не розкриваються. Також із міркувань безпеки не повідомляються технічні подробиці операції, маршрут безпілотників і спосіб проникнення до району аеродрому.

    Су-24М — радянський надзвуковий фронтовий бомбардувальник зі змінною геометрією крила. Він призначений для ураження наземних і надводних цілей, зокрема на малих висотах і за складних метеорологічних умов. Російська армія використовує літаки цього типу для виконання ударних завдань, хоча парк Су-24 поступово скорочується через втрати, аварії та фізичне старіння машин.

    Українська сторона стверджує, що знищений у Криму літак безпосередньо готували до бойового застосування. Незалежного підтвердження його технічного стану, запланованого маршруту або конкретного бойового завдання наразі немає. Водночас момент атаки поблизу місця підготовки авіатехніки може свідчити, що бомбардувальник перебував у робочій зоні аеродрому, а не на тривалому зберіганні.

    Аеродром «Саки», розташований поблизу селища Новофедорівка, залишається однією з важливих баз російської авіації на окупованому півострові. До повномасштабної війни він використовувався російською морською авіацією, а після лютого 2022 року став одним із майданчиків, з яких підтримуються операції окупаційних військ на півдні України та в Чорноморському регіоні.

    Цей аеродром уже неодноразово ставав ціллю українських атак. У серпні 2022 року на його території пролунала серія потужних вибухів, після яких супутникові знімки засвідчили значні пошкодження та втрати російської авіаційної техніки. Надалі українські сили регулярно повідомляли про удари по системах протиповітряної оборони, радарах, складах і літаках на території бази.

    У липні 2026 року інтенсивність атак на «Саки» знову зросла. За повідомленнями українських джерел, у ніч на 1 липня безпілотники Служби безпеки України уразили ангари, де могли перебувати винищувачі Су-30. Ще один удар по авіабазі відбувся 3 липня. Тоді українська сторона заявила про пошкодження семи ангарів з авіатехнікою, серед якої називали Су-30СМ, Су-30 та Су-24. Остаточний масштаб втрат російської сторони за цими епізодами незалежно не підтверджений.

    Нова операція відрізняється тим, що Нацгвардія заявляє про точкове ураження конкретного літака безпосередньо перед вильотом. На оприлюднених кадрах видно прицільну атаку по окремій авіаційній цілі, а не масштабний удар по всій території бази. Це демонструє поступове зміщення української тактики від масованих атак до полювання на найбільш цінні об’єкти у момент їхньої максимальної вразливості.

    Олександр Півненко назвав знищення Су-24М черговим підтвердженням того, що Національна гвардія системно розширює можливості застосування ударних безпілотних комплексів на значній оперативній глибині. За його словами, бойові завдання на відстанях понад 100 кілометрів виконують не лише спецпризначенці «Омеги», а й підрозділи 1-го корпусу НГУ «Азов» та 2-го корпусу «Хартія».

    Серед пріоритетних цілей таких операцій командувач назвав логістичні маршрути, склади боєприпасів, пункти управління, засоби протиповітряної оборони, місця скупчення особового складу та авіацію. Ураження об’єктів у глибокому тилу має одразу кілька завдань: знищення дорогої техніки, порушення постачання, зниження темпів бойових операцій і примушення Росії витрачати більше ресурсів на захист аеродромів та логістичних вузлів.

    Навіть один знищений літак створює для російської авіації ширші проблеми, ніж лише втрата окремої машини. Після удару командування змушене перевіряти систему охорони, посилювати протиповітряний захист, змінювати порядок розосередження техніки, будувати додаткові укриття або переміщувати літаки на більш віддалені бази. Усе це збільшує час підготовки до вильотів і навантаження на інфраструктуру.

    Особливо важливим є удар по паливних баках літака. У разі повної заправки Су-24М або наявності боєприпасів поруч навіть невеликий безпілотник може спричинити масштабне займання. Саме тому авіація під час підготовки до вильоту є вразливою: навколо літака можуть перебувати наземний персонал, паливозаправники, засоби обслуговування та боєкомплект.

    У повідомленні Нацгвардії немає інформації про можливі втрати серед російського персоналу або пошкодження інших об’єктів аеродрому. Російське Міністерство оборони станом на час публікації публічно не підтвердило втрату Су-24М і не прокоментувало відео української сторони. Тому інформація про повне знищення літака наразі ґрунтується на заяві командування НГУ та оприлюднених кадрах.

    Важливою деталлю стала участь у завданні саме бойових водолазів «Омеги». Назва їхньої спеціалізації може створювати враження, що операція обов’язково передбачала дії на воді, однак у Нацгвардії не розкрили, яку саме роль відігравала водолазна підготовка. Бійці спеціальних підрозділів можуть виконувати широкий спектр завдань — від розвідки й проникнення до наведення, дистанційного керування засобами ураження та організації комбінованих операцій.

    Центр спеціального призначення «Омега» бере участь у бойових діях на різних напрямках і спеціалізується на виконанні складних операцій, розвідці, штурмових завданнях, снайпінгу та застосуванні сучасних безпілотних систем. На офіційному ресурсі підрозділу зазначається, що до його структури входять сім загонів спеціального призначення.

    Знищення Су-24М у Криму вписується в ширшу українську стратегію поступового позбавлення Росії можливості безпечно використовувати окупований півострів як військовий плацдарм. Українські сили регулярно атакують там аеродроми, нафтобази, склади, радари, системи ППО, кораблі та транспортні комунікації.

    Такі операції змушують російське командування відсувати частину авіації та засобів ураження далі від фронту. Чим більшою стає відстань між аеродромом базування та районом бойового застосування, тим більше пального витрачається, скорочується час перебування літака в зоні виконання завдання та ускладнюється технічне обслуговування.

    З військового погляду результат операції поки що оцінюється на основі українського повідомлення. Проте навіть сама можливість прицільно атакувати літак на добре захищеній авіабазі в Криму показує, що російський тил стає дедалі вразливішим. Два відносно невеликі безпілотники змогли дістатися цілі, яку захищають аеродромні служби, радіолокаційні засоби та системи ППО.

    У Нацгвардії наголосили, що робота на значній оперативній глибині триватиме, а перелік пріоритетних російських об’єктів постійно оновлюється. Після ударів по ангарах на початку липня та точкового знищення Су-24М 16 липня аеродром «Саки» знову опинився серед найнебезпечніших місць для російської авіації на окупованому півострові.

  • Російські Су-30 знову з’явилися біля навчань НАТО

    Російські Су-30 знову з’явилися біля навчань НАТО

    Польща була змушена підняти в повітря чергову пару винищувачів після того, як два російські багатоцільові винищувачі Су-30СМ2 наблизилися до району проведення польських навчань протиповітряної оборони над Балтійським морем. У Варшаві наголосили, що дії російської авіації не були випадковими, а мали ознаки навмисної провокації та спостереження за військовими маневрами країн НАТО.

    Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

    За словами очільника польського оборонного відомства, два російські винищувачі Су-30СМ2 вилетіли з Калінінградської області та здійснювали політ поблизу району, де польські військові проводили навчання із злагодження сил і засобів протиповітряної оборони.

    Міністр зазначив, що російська авіація вкотре здійснювала агресивне спостереження за діяльністю польських військових. Саме тому командування ухвалило рішення негайно підняти в небо чергову пару польських винищувачів із авіабази в Мальборку для контролю ситуації та перехоплення російських літаків.

    За словами Косіняка-Камиша, польські винищувачі оперативно вийшли на супровід двох Су-30СМ2. При цьому російські літаки не порушували повітряного простору Польщі, однак їхня активність поблизу місця проведення навчань викликала реакцію польських військових та союзників по НАТО.

    Очільник Міністерства оборони Польщі наголосив, що присутність російських літаків саме в районі проведення навчань систем ППО не може розглядатися як збіг обставин. За його словами, подібні польоти є частиною систематичних дій Росії зі збору інформації про військову активність країн Альянсу.

    До операції також долучилися союзники Польщі. Над Балтійським морем діяла пара шведських винищувачів, які також супроводжували російські літаки та контролювали їхні маневри. Таким чином реагування здійснювалося спільними силами держав регіону, що беруть участь у забезпеченні безпеки повітряного простору Балтійського моря.

    Інцидент стався лише через добу після аналогічного випадку. Напередодні польські винищувачі вже здійснювали перехоплення російського літака радіоелектронної розвідки Іл-20, який перебував над Балтійським морем приблизно за 30 кілометрів від міста Устка. Тоді польська сторона також оперативно відреагувала на появу російської військової авіації поблизу своїх кордонів.

    Останнім часом активність російських військових літаків поблизу країн НАТО помітно зросла. На цьому тлі Альянс ухвалив рішення змінити формат місії Baltic Air Policing. Якщо раніше вона була спрямована переважно на патрулювання повітряного простору країн Балтії та супровід російських літаків, то тепер місія офіційно отримала статус повітряної оборони, що передбачає ширші можливості реагування на потенційні загрози.

    Подібні інциденти регулярно фіксуються і в інших регіонах Європи. Зокрема, у квітні цього року два російські винищувачі здійснили небезпечне перехоплення британського розвідувального літака Rivet Joint над Чорним морем. Літак Королівських військово-повітряних сил Великої Британії виконував планову місію зі спостереження та був неозброєним.

    На тлі зростання напруженості в регіоні Польща та її союзники продовжують посилювати контроль над повітряним простором, а також проводити регулярні навчання, спрямовані на відпрацювання взаємодії сил протиповітряної оборони та швидкого реагування на можливі загрози.

  • Російська авіація може вдарити будь-якої миті: важливе звернення до жителів області

    Російська авіація може вдарити будь-якої миті: важливе звернення до жителів області

    Російські окупаційні війська можуть завдати авіаційного удару по Херсонській області. Найбільша небезпека, за даними обласної влади, існує для Станіславської громади. Мешканців закликають бути максимально обережними, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно реагувати на всі офіційні повідомлення про небезпеку.

    Про загрозу повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, область отримала інформацію про можливу атаку російської авіації саме 29 червня. Посадовець окремо наголосив, що підвищена небезпека стосується населених пунктів Станіславської громади.

    «Отримали інформацію, що сьогодні російські окупанти планують атакувати з авіації Херсонщину. Підвищена небезпека — для Станіславської громади. Закликаю мешканців бути максимально обережними, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та реагувати на всі сповіщення про небезпеку. Бережіть себе та своїх близьких», — йдеться у зверненні очільника ОВА.

    Станіславська громада розташована у прифронтовій частині Херсонщини та регулярно перебуває під загрозою російських атак. Після звільнення правобережної частини області російські війська продовжують бити по населених пунктах регіону з тимчасово окупованого лівобережжя. Окупанти застосовують артилерію, міномети, реактивні системи залпового вогню, дрони, керовані авіабомби та інші засоби ураження.

    Особливо небезпечними залишаються саме авіаційні удари. Вони можуть мати значну руйнівну силу, а час між попередженням про загрозу та самим ударом іноді буває дуже коротким. Саме тому місцева влада просить людей не чекати повторних повідомлень і не залишатися на відкритій місцевості під час тривоги.

    Жителям громади радять за можливості перебувати в укриттях, не підходити до вікон, тримати поруч документи, телефон, воду, аптечку та заряджені павербанки. Якщо укриття поруч немає, варто дотримуватися правила двох стін і залишатися подалі від скляних поверхонь.

    Попередження пролунало на тлі чергової хвилі російських атак по південних та центральних регіонах України. Напередодні російські війська били по Херсонщині безпілотниками та авіацією, а також атакували цивільну інфраструктуру в інших областях.

    Зокрема, раніше російські окупанти атакували «Шахедами» автозаправну станцію у Чорнобаївській громаді Херсонської області. Внаслідок удару постраждали люди. Найважчі поранення отримали двоє чоловіків: у них діагностували вибухові та черепно-мозкові травми, множинні осколкові поранення, один із постраждалих втратив ногу. Ще троє людей отримали поранення середнього ступеня тяжкості та були госпіталізовані.

    Такі атаки демонструють, що російські війська продовжують бити не лише по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі: заправках, житлових кварталах, дорогах, зупинках громадського транспорту, комунальних підприємствах та енергетичних об’єктах. Для Херсонщини це стало щоденною реальністю після звільнення правобережжя.

    Останніми днями в області також фіксували удари по Херсону. Внаслідок однієї з авіаційних атак у місті були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури, через що частина районів залишалася без електропостачання. Крім того, внаслідок обстрілів поранення отримували цивільні мешканці.

    На цьому тлі повідомлення про можливу атаку по Станіславській громаді є не просто формальним попередженням, а сигналом до негайних дій. У прифронтових громадах Херсонщини навіть кілька хвилин зволікання можуть коштувати життя.

    Влада наголошує: якщо оголошено повітряну тривогу або з’являється повідомлення про загрозу авіаудару, не можна залишатися на вулиці, їхати відкритими ділянками дороги чи перебувати біля потенційно небезпечних об’єктів. Також не варто знімати роботу українських військових, місця прильотів або пересування техніки.

    Окремо мешканців просять довіряти лише офіційним джерелам інформації: повідомленням Херсонської ОВА, районних адміністрацій, ДСНС, поліції, Повітряних сил та місцевих військових адміністрацій. Поширення неперевірених даних може створити паніку або допомогти ворогу.

    Станом на момент попередження інформації про сам удар по Станіславській громаді не надходило. Влада продовжує моніторити ситуацію та закликає людей залишатися уважними до всіх сигналів небезпеки.

  • Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    У Приморському краї Росії безвісти зник легкий вертоліт Robinson R-44, який виконував лісоавіаційні роботи. Повітряне судно перестало виходити на зв’язок під час польоту над важкодоступною територією Тернейського району. На борту перебували двоє людей – пілот та льотчик-спостерігач. Наразі триває масштабна пошуково-рятувальна операція, однак місцезнаходження вертольота залишається невідомим.

    Про інцидент повідомили російські ЗМІ з посиланням на Далекосхідну транспортну прокуратуру та слідчі органи.

    За попередніми даними, вертоліт Robinson вилетів із посадкового майданчика в селищі Терней та прямував до населеного пункту Єдинка на півночі Приморського краю. Політ виконувався в рамках моніторингу лісових масивів та виконання лісоавіаційних робіт.

    Екіпаж мав вийти на зв’язок близько полудня за місцевим часом, однак цього не сталося. Після втрати контакту диспетчери не змогли встановити місцеперебування повітряного судна.

    У Далекосхідній транспортній прокуратурі підтвердили факт зникнення вертольота та повідомили про початок пошукової операції.

    «Повітряне судно у визначений час на зв’язок не вийшло, його місцезнаходження не встановлено. Тривають пошуково-рятувальні заходи», – йдеться у повідомленні відомства.

    До пошуків залучені рятувальні служби, авіація та наземні групи. Однак проведення операції ускладнюється особливостями місцевості. Тернейський район розташований у північній частині Приморського краю та відомий густими лісами, гірським рельєфом і великими малозаселеними територіями.

    Фахівці зазначають, що саме через складні природні умови пошуки авіатехніки у цьому регіоні часто займають тривалий час. У деяких районах відсутній стабільний мобільний зв’язок, а значна частина території вкрита тайгою.

    Robinson R-44 є одним із найпоширеніших легких багатоцільових вертольотів у світі. Його активно використовують для патрулювання лісів, моніторингу пожежної ситуації, аерофотозйомки, перевезення невеликих вантажів та пасажирів. Через відносно невеликі розміри та дальність польоту такі машини часто працюють у важкодоступних районах Росії.

    Водночас експерти звертають увагу, що польоти над тайгою та гірськими районами завжди пов’язані з підвищеним ризиком. Різкі зміни погоди, сильний вітер, туман або технічні несправності можуть призвести до надзвичайних ситуацій.

    Наразі російські слідчі розглядають усі можливі версії події – від технічної несправності до складних погодних умов чи помилки екіпажу. Остаточні висновки можна буде зробити лише після встановлення місцеперебування повітряного судна та аналізу обставин польоту.

    Інцидент став черговою авіаційною подією в Росії за останні місяці. Лише 15 червня в Іркутській області зазнав аварії дальній надзвуковий бомбардувальник Ту-22М3. Тоді, за офіційною інформацією, екіпажу вдалося катапультуватися та вижити.

    На початку квітня в окупованому Криму під час навчально-тренувального польоту розбився багатоцільовий винищувач Су-30. Російська сторона заявляла, що літак не мав боєкомплекту та виконував планове завдання.

    Ще однією резонансною подією стала авіакатастрофа військово-транспортного літака Ан-26, який наприкінці березня зник із радарів над окупованим Кримом. Згодом було підтверджено загибель усіх людей на борту, серед яких перебував генерал-лейтенант Олександр Отрощенко.

    На тлі серії авіаційних інцидентів у РФ нове зникнення вертольота привернуло значну увагу російських медіа. Особливо через те, що пошукова операція відбувається у віддаленому районі Далекого Сходу, де рятувальникам доводиться працювати в умовах складного рельєфу та величезних площ пошуку.

    Поки що офіційної інформації про виявлення уламків або сигналів аварійного маяка немає. Доля екіпажу залишається невідомою.

    Рятувальні служби продовжують обстежувати територію можливого маршруту польоту, сподіваючись встановити місцеперебування Robinson R-44 та людей, які перебували на борту.

  • Три ФАБи по житлових будинках: Росія влаштувала новий кривавий удар по Донеччині, є поранені

    Три ФАБи по житлових будинках: Росія влаштувала новий кривавий удар по Донеччині, є поранені

    Російські війська продовжують посилювати авіаційний терор прифронтових міст Донеччини. Вдень 1 червня окупанти завдали чергового удару по Дружківці, застосувавши одразу три керовані авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції (УМПК). Усі боєприпаси влучили в район житлової забудови, пошкодивши багатоквартирні будинки та поранивши мирних мешканців. За попередніми даними, постраждали п’ятеро цивільних віком від 20 до 68 років.

    Про атаку повідомила Донецька обласна прокуратура. За інформацією слідства, російська авіація скинула на місто три авіабомби ФАБ-250 із системою УМПК — спеціальним модулем, який перетворює звичайну авіабомбу на керований плануючий боєприпас. Завдяки такій технології російські літаки можуть завдавати ударів по українських містах із великої відстані, не входячи до зони ураження української протиповітряної оборони.

    Унаслідок удару люди отримали мінно-вибухові травми, осколкові поранення, забої та струси головного мозку. Усім постраждалим надається медична допомога. Частину потерпілих госпіталізували, їхній стан уточнюється. Також пошкоджено щонайменше п’ять багатоквартирних житлових будинків, де вибуховою хвилею вибило вікна, пошкодило фасади та балкони.

    За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин. Правоохоронці документують наслідки атаки та збирають докази чергового удару по цивільній інфраструктурі.

    Для Дружківки такі атаки вже стали майже щоденною реальністю. Місто розташоване приблизно за 15 кілометрів від Костянтинівки та перебуває в зоні постійної загрози російських ударів. Через близькість до лінії фронту у громаді діють жорсткі безпекові обмеження, а раніше влада завершила евакуацію дітей із населеного пункту. За даними Донецької ОВА, у місті досі залишаються десятки тисяч цивільних мешканців.

    Останніми тижнями Дружківка неодноразово опинялася під масованими обстрілами. Лише 24 травня російські війська скинули ФАБ-250 на багатоповерховий будинок у місті. Тоді загинула 70-річна жінка, ще п’ятеро людей отримали поранення. Удар повністю зруйнував частину житлового будинку та спричинив масштабні руйнування.

    Ще раніше, 21 травня, окупанти атакували Дружківку трьома авіабомбами ФАБ-250 та FPV-дронами. Того дня загинули четверо цивільних, а ще п’ятеро зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Серед жертв були чоловіки віком від 33 до 62 років. Один із постраждалих перебував у важкому стані.

    Аналітики зазначають, що застосування авіабомб із модулями УМПК стало однією з головних загроз для прифронтових міст України у 2025–2026 роках. Росія активно використовує такі боєприпаси для ударів по Костянтинівці, Краматорську, Дружківці, Покровську та інших населених пунктах Донеччини. ФАБ-250 не є новою зброєю — це радянська фугасна авіабомба вагою 250 кілограмів, однак після оснащення модулем планування вона перетворюється на високоточний боєприпас із дальністю польоту в десятки кілометрів.

    За оцінками військових експертів, саме масове використання КАБів стало одним із ключових інструментів російського тиску на міста поблизу лінії фронту. Вони завдають значних руйнувань житловим кварталам навіть без прямого влучання у будинок, адже потужна вибухова хвиля пошкоджує інфраструктуру в радіусі сотень метрів.

    На тлі активізації російських авіаударів українська влада вкотре закликає мешканців прифронтових громад евакуюватися до безпечніших регіонів. Водночас місцева влада та рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки чергового удару по Дружківці, допомагати постраждалим та документувати черговий воєнний злочин Росії проти цивільного населення України.

  • Польща підняла винищувачі через російський літак-розвідник

    Польща підняла винищувачі через російський літак-розвідник

    Польські винищувачі перехопили російський літак-розвідник Іл-20 над міжнародними водами Балтійського моря. У Варшаві назвали дії Росії черговою провокацією та заявили, що Москва продовжує перевіряти готовність систем протиповітряної оборони країн НАТО на східному фланзі Альянсу.

    Про інцидент повідомив віцепрем’єр-міністр та глава Міністерства національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі X. За його словами, російський літак був виявлений над міжнародними водами Балтійського моря, після чого польські сили оперативно підняли винищувачі для його супроводу та перехоплення.

    “Польські літаки перехопили над міжнародними водами Балтійського моря російський розвідувальний літак Іл-20. Це чергові агресивні дії Російської Федерації та перевірка наших систем протиповітряної оборони”, – заявив Косіняк-Камиш.

    Міністр наголосив, що російський літак здійснював політ із вимкненими транспондерами. Такі дії вважаються особливо небезпечними для цивільної та військової авіації, адже транспондери передають дані про місцеперебування, висоту та маршрут літака диспетчерам і іншим повітряним суднам. Відсутність сигналу ускладнює ідентифікацію повітряного об’єкта та підвищує ризик інцидентів у повітрі.

    “Кожна подібна провокація зустріне негайну реакцію наших пілотів”, – додав очільник польського Міноборони.

    Російський Іл-20 є спеціалізованим літаком радіоелектронної та радіотехнічної розвідки. Його використовують для збору інформації про системи ППО, військові радари, пересування військ та активність авіації. Такі літаки регулярно фіксують поблизу кордонів країн НАТО, особливо після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Балтійський регіон останніми роками став одним із ключових напрямків військової активності Росії та НАТО. Після вступу Фінляндії та Швеції до Альянсу Балтійське море фактично перетворилося на внутрішню зону НАТО, що значно посилило напругу у відносинах між Москвою та західними країнами. Російська авіація дедалі частіше здійснює польоти поблизу повітряного простору держав-членів Альянсу без попередження та без активованих систем ідентифікації.

    У НАТО неодноразово заявляли, що подібні польоти російських літаків становлять загрозу для міжнародної безпеки та можуть призвести до небезпечних інцидентів у повітрі. Через це винищувачі країн Альянсу регулярно підіймають за тривогою для супроводу або перехоплення російських літаків.

    Інцидент із Іл-20 стався на тлі чергової масштабної атаки Росії по території України. У ніч на 13 травня російські війська здійснили масований удар дронами по українських містах та об’єктах інфраструктури. За даними української влади, сили протиповітряної оборони знешкодили сотні ворожих безпілотників, однак були й влучання.

    Після атаки в Офісі президента України повідомили, що лише за одну добу російські війська 23 рази атакували об’єкти української залізничної інфраструктури. Частина ударів призвела до пошкоджень та перебоїв у роботі залізниці.

    Крім того, Міністерство оборони Молдови підтвердило порушення повітряного простору країни після того, як у соцмережах з’явилися кадри дрона в районі міста Бєльці. За неофіційними даними, йшлося про безпілотник типу “Шахед”, який Росія активно використовує для ударів по Україні.

    На тлі цих подій країни східного флангу НАТО продовжують посилювати системи протиповітряної оборони та збільшувати присутність військової авіації у регіоні. Польща після початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово підіймала винищувачі через масовані атаки РФ поблизу своїх кордонів або через активність російської авіації над Балтійським морем.