Gorchitsa.info

Позначка: російська пропаганда

  • У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Держдумі заявили, що Рада та ОП не є “центрами рішень”

    У Державній думі Російської Федерації заявили, що будівлі Верховної Ради України та Офіс Президента України нібито не є “центрами ухвалення рішень”, по яких Росія планує завдавати ударів. Таку заяву зробив голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов на тлі чергових погроз Москви щодо можливих масштабних атак по Україні та заяв російського МЗС про “системні удари” у відповідь на дії Києва.

    В інтерв’ю російській “Парламентській газеті” Картаполов фактично спробував пояснити, що саме російська влада вкладає у поняття “центри ухвалення рішень”, яким Кремль регулярно погрожує від початку повномасштабної війни. За словами російського депутата, Верховна Рада України не є стратегічним військовим об’єктом, оскільки народні депутати “не контролюють війська” і “не визначають, куди та коли завдавати ударів”.

    Подібну тезу він озвучив і щодо Офісу президента України. Картаполов заявив, що президент Володимир Зеленський нібито “не з’являється” у будівлі ОП та “сидить у бункері”. За його словами, в офісі президента “два охоронці та п’ять прибиральниць”, тому, як він висловився, “немає сенсу витрачати дорогі боєприпаси на порожнє місце”.

    Такі заяви пролунали на тлі постійних російських інформаційних кампаній, спрямованих на демонстрацію готовності Кремля до ескалації війни та психологічного тиску на українське суспільство. Російські посадовці та пропагандисти вже неодноразово використовували риторику про удари по “центрах ухвалення рішень”, однак у більшості випадків під російські атаки потрапляли житлові будинки, торговельні центри, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Сам Картаполов заявив, що під “центрами ухвалення рішень” Росія має на увазі захищені підземні командні пункти та штаби Збройні сили України, а також окремі структури державного управління. За його словами, йдеться про укріплені об’єкти, які нібито розташовані не в центрі Київ, а в прихованих та спеціально захищених місцях.

    Російський депутат наголосив, що завданням армії РФ є виявлення таких пунктів управління та їхнє знищення за допомогою високоточного озброєння. Він також дав зрозуміти, що Росія не планує відмовлятися від масованих ударів по Україні. За словами Картаполова, атаки триватимуть доти, доки Москва не побачить зміни позиції українського керівництва та готовності Києва “беззастережно прийняти умови” Кремля.

    На запитання журналістів про те, чи може сам Зеленський бути потенційною ціллю для ліквідації, Картаполов відповів, що таке рішення “може визначити лише одна людина” — верховний головнокомандувач РФ Володимир Путін. Ця заява стала ще одним натяком на можливість подальшої ескалації риторики Кремля щодо українського політичного керівництва.

    Водночас в Україні та серед західних партнерів неодноразово наголошували, що заяви Росії про удари по “центрах ухвалення рішень” на практиці часто завершуються атаками по цивільних об’єктах. Під час масованих обстрілів російські ракети та дрони регулярно влучають у житлові квартали, торговельні центри, лікарні, школи та об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Особливо активно подібна риторика почала звучати після українських атак по військових об’єктах у Росії та на окупованих територіях. Кремль дедалі частіше використовує погрози “відповіддю” та “ударами по центрах ухвалення рішень” як елемент тиску та демонстрації готовності до нових етапів ескалації війни.

    Паралельно міжнародні ЗМІ та західні розвідки повідомляють про суттєве посилення заходів безпеки навколо самого Путіна. За даними європейських спецслужб, російський президент останнім часом проводить дедалі більше часу у спеціально обладнаних підземних бункерах, звідки координує військові та державні процеси.

    Причиною такого посилення безпеки, за інформацією медіа, стали побоювання Кремля щодо можливих замахів, внутрішньої дестабілізації та ризиків державного перевороту на тлі затяжної війни, економічних проблем і посилення напруги всередині російських еліт. Після заколоту ПВК Вагнер та конфліктів усередині російського військово-політичного керівництва питання особистої безпеки Путіна, за даними західних джерел, стало одним із ключових пріоритетів Кремля.

    На цьому тлі нові заяви російських чиновників щодо можливих ударів по Україні лише підсилюють напруження навколо безпекової ситуації та ризиків подальшої ескалації війни.

  • У ЦПД спростували фейк про нібито відключення мобільного зв’язку під час тривог

    У ЦПД спростували фейк про нібито відключення мобільного зв’язку під час тривог

    В Україні спростували інформацію, що активно поширювалася в соціальних мережах та окремих анонімних Telegram-каналах, про нібито ухвалення закону, який передбачає відключення мобільного зв’язку під час повітряних тривог. У Центрі протидії дезінформації наголосили, що такі повідомлення не відповідають дійсності та є черговою інформаційною маніпуляцією, спрямованою на створення паніки серед населення.

    Про це повідомляє Центр протидії дезінформації у Telegram.

    У ЦПД зазначили, що в українському інформаційному просторі поширюється фейкова інформація про нібито існування так званого “закону №395/2026”, який начебто передбачає повне або часткове відключення мобільного зв’язку під час оголошення повітряної тривоги. Окремі повідомлення також стверджували, що такі заходи нібито вже ухвалені на рівні уряду або перебувають на фінальній стадії впровадження.

    Водночас у Центрі протидії дезінформації підкреслили, що жодних законів, постанов чи інших нормативно-правових актів, які б передбачали обмеження або вимкнення мобільного зв’язку під час повітряних тривог, в Україні не ухвалювалося і навіть не ініціювалося. Там наголосили, що подібні твердження є повністю вигаданими та не мають жодного юридичного підґрунтя.

    Окремо в ЦПД звернули увагу на згаданий у фейкових повідомленнях номер “395/2026”, який подається як нібито доказ існування відповідного рішення. У відомстві пояснили, що цей номер не стосується жодних рішень у сфері телекомунікацій, а його використання у цьому контексті є навмисним введенням в оману. За словами фахівців, подібні маніпуляції часто застосовуються для створення видимості “офіційності” неправдивої інформації.

    У Центрі протидії дезінформації наголосили, що подібні інформаційні вкиди мають чітку мету — викликати занепокоєння серед населення, посіяти недовіру до державних інституцій та створити додаткове інформаційне навантаження в умовах війни. Там зазначили, що Росія та пов’язані з нею пропагандистські ресурси систематично використовують подібні фейки як частину ширшої інформаційної кампанії проти України.

    Фахівці також закликали громадян не поширювати неперевірену інформацію, особливо ту, що походить з анонімних або сумнівних джерел, і орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення державних органів. У ЦПД нагадали, що в умовах повномасштабної війни інформаційна безпека є критично важливою складовою національної безпеки, а дезінформація може мати не менш шкідливий вплив, ніж інші форми гібридної агресії.

    Окремо в центрі нагадали, що подібні фейки вже неодноразово з’являлися в українському інформаційному просторі. Зокрема, раніше поширювалися неправдиві повідомлення про нібито “примусову мобілізацію жінок”, вигадані урядові рішення щодо обмеження прав громадян, а також сфабриковані “розслідування” щодо представників української влади та їхніх родин.

    Українські структури неодноразово підкреслювали, що подібні інформаційні кампанії мають системний характер і є частиною ширшої стратегії дестабілізації суспільства, дискредитації державних інституцій та підриву довіри до офіційних джерел інформації.

  • Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що російська сторона поширює маніпулятивну інформацію щодо нібито удару по цивільному об’єкту у тимчасово окупованому Старобільську Луганської області. У ЗСУ наголосили, що в ніч на 22 травня українські сили завдали серії ударів виключно по військових об’єктах, які використовувалися російською армією, а повідомлення про атаку на гуртожиток коледжу є частиною інформаційної кампанії Кремля.

    У Генштабі підкреслили, що російські медіа активно просувають версію про нібито ураження цивільної інфраструктури, однак реальні цілі операції були пов’язані з військовою логістикою, командними пунктами та інфраструктурою російських сил на окупованій території.

    “В російських медіа активно поширюється маніпулятивна інформація щодо нібито ураження Збройними Силами України об’єктів цивільної інфраструктури на тимчасово окупованій території України”, — заявили у Генштабі.

    Українське військове командування окремо наголосило, що всі удари здійснювалися відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та були спрямовані виключно проти законних військових цілей.

    За офіційною інформацією ЗСУ, у ніч на 22 травня українські сили уразили низку важливих об’єктів російської військової інфраструктури. Серед них — нафтопереробний завод, склади боєприпасів, засоби протиповітряної оборони, пункти управління та райони зосередження особового складу російської армії.

    Окремо Генштаб повідомив про удар по одному зі штабів російського спецпідрозділу “Рубікон” у районі Старобільська. Йдеться про так званий “Центр перспективних безпілотних технологій”, який спеціалізується на застосуванні дронів, координації атак безпілотників та розробці нових тактик використання БПЛА у війні проти України.

    У ЗСУ наголошують, що представники цього підрозділу регулярно беруть участь в атаках на українські міста та цивільну інфраструктуру. Саме тому штаб “Рубікону” розглядався як законна військова ціль.

    Аналітики зазначають, що останнім часом Україна дедалі активніше завдає ударів по центрах управління російських безпілотних систем, оскільки дрони стали одним із головних інструментів російських атак по тилових регіонах України. Удари по таких штабах мають на меті не лише фізичне знищення інфраструктури, а й дезорганізацію системи управління безпілотними операціями.

    Заява Генштабу пролунала після різкої реакції російського диктатора Володимира Путіна, який звинуватив Україну в “обстрілі гуртожитку коледжу” у Старобільську та заявив про необхідність “удару у відповідь”.

    За словами Путіна, атака нібито була цілеспрямованою і не могла бути випадковим наслідком роботи російської ППО або систем радіоелектронної боротьби. Він стверджував, що українські дрони “тричі били по одному й тому самому місцю”, що, на його думку, нібито свідчить про навмисний характер удару.

    Російські державні медіа та пропагандистські ресурси одразу почали активно поширювати цю версію, намагаючись представити атаку як удар по цивільному об’єкту. Водночас українська сторона фактично вказує, що Росія використовує подібні інформаційні кампанії для відволікання уваги від успішних українських ударів по військовій інфраструктурі.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала атаки по об’єктах російського військово-промислового комплексу, нафтопереробних заводах, складах пального та командних центрах як на території РФ, так і на окупованих територіях України.

    За даними Reuters, майже всі великі нафтопереробні заводи у центральній частині Росії або тимчасово зупинили роботу, або суттєво скоротили виробництво через регулярні атаки українських безпілотників. Це створює дедалі більший тиск на російський паливний ринок і військову логістику.

    Паралельно російські регіони дедалі частіше стикаються з атаками дронів, вибухами та перебоями у роботі критичної інфраструктури. Аналітики зазначають, що війна, яка раніше для багатьох росіян залишалася “далекою”, тепер усе більше переноситься безпосередньо на територію самої Росії.

    За оцінками соціологів і російських джерел, населення країни-агресора дедалі сильніше реагує на питання безпеки у власних регіонах, а новини про удари по НПЗ, складах або військових об’єктах викликають значно більше занепокоєння, ніж повідомлення з фронту.

    На цьому тлі Кремль посилює інформаційні кампанії про нібито “удари по цивільних”, намагаючись сформувати образ України як сторони, що атакує мирне населення. Водночас Україна послідовно наголошує, що її операції спрямовані виключно проти військових цілей та інфраструктури, яка забезпечує російську агресію.

    Експерти звертають увагу, що інформаційне супроводження таких подій стає дедалі важливішою частиною війни. Росія намагається використовувати будь-які інциденти для внутрішньої мобілізації населення та виправдання нових ударів по Україні, тоді як Київ акцентує на тому, що ціллю атак є військові об’єкти та логістика противника.

    Таким чином, ситуація навколо Старобільська стала не лише черговим епізодом бойових дій, а й частиною масштабного інформаційного протистояння між Україною та Росією на тлі зростання інтенсивності українських ударів по тиловій інфраструктурі агресора.

  • Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія засудила російську дезінформацію проти України та країн Балтії

    Фінляндія виступила з різкою заявою на підтримку Естонії, Латвії та Литви та засудила чергову хвилю російської дезінформації, яка стосується нібито використання територій країн Балтії Україною для запуску безпілотників по цілях у Росії. У Гельсінкі наголосили, що ці звинувачення не мають жодного підтвердження та є частиною ширшої кампанії інформаційного впливу, яку веде Москва проти держав Європи.

    Офіційну позицію оприлюднила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Вона підкреслила, що російські заяви, спрямовані проти країн Балтії, є системними та вписуються у загальну стратегію дезінформаційних операцій, які супроводжують повномасштабну війну Росії проти України.

    За словами Валтонен, Фінляндія повністю підтримує держави Балтії, які стали об’єктами інформаційних атак з боку Росії. Вона заявила: «Фінляндія рішуче на боці тих країн, які стали цілями російської дезінформації та брехні. Правда і свобода мають перемогти». У Гельсінкі наголошують, що подібні наративи мають на меті посіяти недовіру між союзниками та створити додаткову напругу в регіоні Балтійського моря.

    Протягом останніх днів низка європейських столиць також публічно підтримала країни Балтії. У Польщі заявили, що ситуація є однозначною з точки зору міжнародного права та політичної відповідальності: агресором є Росія, тоді як Україна та її партнери діють у межах самооборони. У Бельгії звинувачення Москви назвали «чистою фантазією», підкресливши відсутність будь-яких доказів або підтверджених фактів.

    Напруженість навколо інформаційного простору Балтійського регіону зросла після низки інцидентів із появою або падінням безпілотників у прикордонних зонах. Після цього російські офіційні структури почали просувати версію про нібито використання територій країн Балтії для організації українських ударів по Росії. Ці твердження були спростовані як урядами відповідних держав, так і союзниками по ЄС та НАТО.

    19 травня Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації заявила про нібито плани України запускати безпілотники з території Латвії. У тій же заяві прозвучали погрози на адресу Риги, зокрема твердження про «відомі координати центрів ухвалення рішень» на латвійській території та заяви, що членство в НАТО нібито не гарантує безпеки. У Латвії ці заяви назвали провокаційними, безпідставними та такими, що мають ознаки інформаційного тиску.

    Естонія та Латвія після цього викликали російських дипломатів для офіційного протесту. У Таллінні та Ризі наголосили, що подібні заяви лише посилюють напруженість у регіоні та є елементом гібридного тиску. Крім того, президенти Естонії, Латвії та Литви провели координаційну розмову, присвячену інцидентам із «заблукалими безпілотниками» та інформаційним атакам з боку Росії.

    У європейських столицях дедалі частіше підкреслюють, що інформаційний компонент став невід’ємною частиною сучасної війни. Аналітики вказують, що Росія системно використовує дезінформацію для формування альтернативних наративів, спрямованих на підрив єдності ЄС і НАТО, а також для тиску на країни, які підтримують Україну.

    Фінляндія, яка нещодавно приєдналася до НАТО, окремо наголошує на важливості колективної реакції на подібні інформаційні операції. У Гельсінкі зазначають, що дезінформація є інструментом, який може мати реальні наслідки для безпеки регіону, оскільки впливає на політичні рішення, суспільну думку та міждержавні відносини.

    Таким чином, ситуація навколо заяв Росії щодо країн Балтії вкотре продемонструвала високий рівень інформаційної напруги в регіоні. Європейські держави дедалі частіше координують свої дії у відповідь на подібні кампанії, підкреслюючи необхідність спільної протидії дезінформації та підтримки України в умовах триваючої війни.

  • НАБУ і САП розбили фейк РФ про “арешт” Олени Зеленської

    НАБУ і САП розбили фейк РФ про “арешт” Олени Зеленської

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно спростували чергову хвилю російської дезінформації, яка стосувалася нібито “підготовки арешту” дружини президента України Олени Зеленської. В українських антикорупційних органах наголосили, що поширена інформація є повністю вигаданою та не має жодного стосунку до реальних процесуальних дій або будь-яких розслідувань.

    У НАБУ зазначили, що в російських та проросійських медіа знову з’явилися неправдиві повідомлення, в яких стверджувалося, ніби антикорупційні органи України ведуть певні слідчі дії щодо першої леді. У відомстві підкреслили, що такі заяви не відповідають дійсності, а жодних кримінальних проваджень, процесуальних рішень чи підготовки до будь-яких арештів, про які йдеться у пропагандистських публікаціях, не існує.

    НАБУ наголосило, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної та цілеспрямованої кампанії дезінформації з боку держави-агресора. Її мета, за оцінкою українських антикорупційних органів, полягає у дискредитації державних інституцій України, зокрема антикорупційної системи, а також у підриві довіри суспільства до правоохоронних органів і державного управління загалом. Окремо підкреслюється, що такі інформаційні атаки спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні в умовах повномасштабної війни.

    У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі також чітко заявили, що поширювані російською пропагандою повідомлення не відповідають реальності. У САП наголосили, що жодних процесуальних дій або розслідувань щодо Олени Зеленської не здійснюється, а всі твердження про нібито підготовку арешту є вигадкою та елементом інформаційних маніпуляцій з боку країни-агресора.

    У прокуратурі додали, що такі інформаційні кампанії мають системний характер і регулярно використовуються для створення фейкових “сенсацій”, які потім активно поширюються через державні та наближені до російської влади медіа. Це, за словами представників САП, є типовою тактикою інформаційної війни, спрямованої на створення недовіри до українських державних інституцій як всередині країни, так і за її межами.

    Поштовхом до офіційного спростування стала публікація російського державного пропагандистського агентства РИА Новости, яке з посиланням на анонімні “джерела в силових структурах РФ” заявило про нібито підготовку арешту Олени Зеленської. Українські антикорупційні органи назвали ці твердження абсолютно неправдивими та такими, що не мають жодного фактичного підґрунтя.

    В Україні наголошують, що подібні вкиди є частиною ширшої інформаційної війни, яку Росія веде проти України паралельно з бойовими діями. Вони покликані відволікати увагу, створювати інформаційний шум та намагатися впливати на суспільні настрої через поширення страхів, чуток і фейкових “розслідувань” щодо представників української влади та їхніх родин.

    Українські антикорупційні органи закликають громадян та медіа критично ставитися до подібних повідомлень, перевіряти джерела інформації та довіряти лише офіційним заявам державних інституцій.

  • Фото трьох іноземців стало «інформракетою» Кремля: як Росія розганяє страх перед мігрантами в Україні

    Фото трьох іноземців стало «інформракетою» Кремля: як Росія розганяє страх перед мігрантами в Україні

    В українському інформаційному просторі на початку травня різко розкрутили тему нібито масового завезення трудових мігрантів з Азії. Приводом стали кілька дописів у соцмережах із фото іноземців, яких різні користувачі називали то пакистанцями, то індусами. За оцінками експертів, локальний інфопривід швидко перетворився на масштабну хвилю антиміграційних повідомлень, яку активно підхопили російські пропагандистські ресурси.

    Першим вірусним дописом став пост користувача під ніком Маріан Пастернак. Він опублікував селфі з трьома чоловіками азійської зовнішності та написав, що нібито зустрів «хлопців з Пакистану», які щойно приїхали в Україну і мають працювати в цеху із зарплатою 450 доларів та житлом від роботодавця.

    Наступного дня інший користувач — Юрій Кустро — виклав схоже фото з тими самими іноземцями, але вже назвав їх індусами. Після цього в соцмережах почали масово з’являтися аналогічні дописи, які подавали поодинокий випадок як доказ нібито масштабного завезення іноземної робочої сили до України.

    Частина повідомлень мала виразно провокативний характер. У них стверджували, що мігрантами нібито «замінять» українських чоловіків, які воюють на фронті. Саме ця теза швидко стала основою для хвилі емоційних обговорень, страхів і звинувачень у бік української влади.

    За даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, у період з 1 до 10 травня експерти проаналізували 21,6 тисячі публікацій на цю тему, розміщених на 13,8 тисячі унікальних ресурсів. Йдеться про Facebook, Telegram, X, TikTok, YouTube, новинні сайти та інші інформаційні майданчики.

    Найбільше повідомлень з’являлося у Facebook і Telegram. У Facebook зафіксували понад 8,2 тисячі публікацій, у Telegram — майже 5 тисяч.

    Поштовхом для хвилі став скриншот повідомлення менеджера будівельної компанії «Благо» з Івано-Франківська від 1 травня. У ньому йшлося про прибуття індійських робітників на будівельний майданчик. Скриншот спочатку поширили кілька анонімних Telegram-каналів, після чого тема почала стрімко розростатися.

    3 травня мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтвердив, що окремі підприємства справді залучають іноземних працівників через дефіцит кадрів. Він зазначив, що такі випадки є, зокрема у будівельній сфері, але особисто виступає проти такої практики.

    Саме після цього тема отримала новий поштовх. З 4 до 6 травня кількість згадок про мігрантів у соцмережах суттєво зросла, а вже 8 травня з’явилися вірусні пости з фото трьох іноземців.

    Керівник Центру стратегічних комунікацій Ігор Соловей зазначив, що тему трудових мігрантів найактивніше розкручували три групи: українські праві середовища, блогери, які ловлять тренди заради охоплень, та російські ресурси, які накачували істерику.

    За словами експертів, російська пропаганда давно використовує тему мігрантів як інструмент для розколу українського суспільства. Один із ключових наративів — нібито українська влада «знищує» власне населення через мобілізацію, а потім «замінить» українців дешевою робочою силою з інших країн.

    Засновниця ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз пояснює, що Росія регулярно підживлює такі теми, використовуючи будь-який зручний інформаційний привід. Раніше пропагандисти вже просували подібні історії, зокрема про нібито масове переселення ізраїльтян в Україну після початку війни в Ізраїлі.

    Центр стратегічних комунікацій зафіксував кілька основних тез, які поширювалися у межах цієї хвилі. Серед них — страх «генетичного розмивання» українців, твердження про «заміщення населення», звинувачення влади у «геноциді» власного народу та поєднання антиіміграційної риторики з антимобілізаційною.

    У таких дописах мігрантів подавали не як можливе рішення кадрової кризи, а як загрозу для українського ринку праці та національної ідентичності.

    Водночас реальні дані не підтверджують тезу про масовий наплив іноземців. За оцінками аналітиків Texty, офіційна статистика Державної міграційної служби не показує зростання кількості мігрантів в Україні. До повномасштабного вторгнення частка іноземців, які перебували на обліку, становила близько 0,75% від населення. Після 2022 року різкого зростання не відбулося, а кількість нових дозволів на імміграцію, навпаки, суттєво скоротилася.

    Експерти наголошують: в Україні справді існує проблема нестачі робочої сили через війну, мобілізацію, виїзд частини населення за кордон та демографічні втрати. Однак це складна економічна тема, яка потребує чесної розмови, а не емоційних вкидів і фейкових узагальнень.

    Саме відсутність широкої публічної дискусії про кадрову кризу створює простір для російських інформаційних операцій. Будь-який локальний випадок можна подати як «доказ» нібито масштабної змови або «заміщення українців».

    Особливо небезпечним експерти вважають те, що російська пропаганда дедалі частіше використовує штучний інтелект для створення фейкових фото і відео. У соцмережах уже поширювали зображення черг іноземців на українському кордоні, хоча такі матеріали не мають підтвердження.

    Аналітики попереджають: якщо тему мігрантів і далі штучно розганятимуть, вона може стати інструментом довгострокового внутрішнього розколу. Росія намагатиметься використовувати її для посилення недовіри до влади, провокування протестних настроїв та протиставлення різних груп українців одне одному.

  • “Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

    “Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на скандальне інтерв’ю колишньої речниці президента Юлії Мендель американському блогеру Такеру Карлсону. Очільник МЗС назвав заяви Мендель “брехнею та маніпуляціями”, які, за його словами, працюють проти інтересів України та фактично підтримують російські вимоги й пропагандистські наративи.

    Свою реакцію Сибіга опублікував у Facebook після того, як уривки інтерв’ю Мендель викликали широкий резонанс в українському інформаційному просторі.

    “Навіть не дослухав до кінця жалюгідні ниці “одкровення” колишньої прессекретарки. Гидота, яку вона наговорила, це випад не проти президента, а проти власної країни. Вся ця брехня та маніпуляції спрямовані проти інтересів України та на підтримку російських вимог і ультиматумів”, — заявив міністр.

    За словами Сибіги, особливо огидним є те, що заради популярності окремі публічні особи готові “принижувати власну державу” та “плазувати перед російською пропагандою”.

    Глава української дипломатії також натякнув, що Юлія Мендель фактично долучилася до інформаційного середовища, яке просуває російські наративи на Заході.

    “Ця особа — не перша з тих, хто приєднався до клубу прихвостнів російської пропаганди та наративів. Але це квиток в один кінець. Історія все розставить на свої місця, дасть справедливі оцінки, покаже справжню роль кожного”, — написав Сибіга.

    Скандал розгорівся після інтерв’ю Юлії Мендель американському блогеру та медіаперсоні Такеру Карлсону. Колишня речниця Володимира Зеленського, яка працювала в Офісі президента у 2019–2021 роках, зробила низку резонансних заяв про українську владу та переговори з Росією.

    Зокрема, Мендель заявила, що президент Володимир Зеленський у 2022 році нібито був готовий “віддати Донбас” заради припинення війни. Вона також назвала президента України “прихованим злом” та озвучила низку тез, які в Україні вже назвали співзвучними з російською пропагандою.

    Наприкінці інтерв’ю Мендель навіть звернулася безпосередньо до Володимира Путіна, що викликало особливо гостру реакцію в українському політикумі та соцмережах.

    В Офісі президента раніше також жорстко відреагували на слова колишньої речниці. Там заявили, що Мендель не брала участі у переговорах із Росією та не мала доступу до ухвалення державних рішень. Представники Банкової також поставили під сумнів адекватність її заяв.

    Особливе обурення в українському суспільстві викликало те, що інтерв’ю вийшло саме на платформі Такера Карлсона. Американський блогер та телеведучий неодноразово критикував підтримку України з боку США, поширював тези про “провину Заходу” у війні та фактично просував позиції, близькі до кремлівської риторики.

    Раніше Карлсон уже викликав міжнародний резонанс після інтерв’ю з Володимиром Путіним та російським ідеологом Олександром Дугіним. У США та Європі його неодноразово звинувачували у трансляції російських пропагандистських меседжів для західної аудиторії.

    Андрій Сибіга у своїй заяві окремо наголосив, що роль Володимира Зеленського у перші місяці повномасштабного вторгнення була “визначальною”. Міністр підкреслив, що саме завдяки діям президента Україна вистояла у 2022 році, отримала підтримку союзників та продовжує боротьбу проти російської агресії.

    “Я бачив цю роботу. Роль президента була визначальною і на початку повномасштабної війни, і в отриманні Україною зброї від союзників, і в посиленні тиску на агресора, і в просуванні до вступу України в ЄС”, — написав глава МЗС.

    Сибіга також додав, що “жодні брехливі звинувачення цих фактів не змінять”, а спроби здобути популярність на подібних заявах зрештою завершаться політичним забуттям.

    Скандал навколо Мендель став одним із найгучніших інформаційних конфліктів останніх днів в Україні. На тлі війни тема переговорів із Росією та будь-яких можливих поступок залишається надзвичайно чутливою для українського суспільства. Саме тому будь-які заяви про нібито готовність України до територіальних компромісів миттєво викликають різку реакцію влади та громадськості.

  • “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    У Росії після військового параду 9 травня в Москві почали масово з’являтися критичні коментарі та хвиля розчарування серед прихильників Кремля. Росіяни скаржаться на відсутність важкої техніки, “порожню” промову президента РФ Володимир Путін та втрату колишньої помпезності головного пропагандистського шоу Кремля.

    Про це повідомляє 24 Канал.

    Цьогорічний парад у Москві, присвячений 81-й річниці перемоги у Другій світовій війні, став одним із найскромніших за останні роки. Замість масштабної демонстрації бронетехніки та озброєння по Красній площі проїхали переважно кілька кабріолетів, а в небі з’явилася обмежена кількість літаків.

    Саме це викликало хвилю невдоволення навіть серед проросійської аудиторії в телеграм-каналах та соцмережах. Користувачі писали, що “Європу нема чим лякати”, згадували провали так званої “СВО” та заявляли про “розтоптану гордість”.

    Частина коментаторів відкрито висловлювала розчарування тим, що парад більше не виглядає символом військової сили Росії. Деякі користувачі навіть іронізували, що головною “перемогою” стало те, що під час заходу Москву не атакували українські безпілотники.

    «На кладовищі має бути тиша, а не парад та свято. Одним словом “СВО” — дивна військова операція», — писали користувачі у коментарях під трансляціями.

    Окрему хвилю критики викликала промова Путіна. Росіяни звернули увагу, що президент РФ фактично повторив тези попередніх років про “російський характер”, “подвиг переможців” та “агресію НАТО”, не зробивши жодних гучних заяв чи анонсів.

    Деякі користувачі прямо писали, що речник Кремля Дмитро Пєсков обіцяв “важливу” промову, однак у результаті росіяни почули “старий текст без жодного сенсу”.

    Згодом адміністратори проросійських телеграм-каналів почали масово видаляти критичні коментарі про парад, війну та ситуацію в Росії. У частині чатів також закрили можливість залишати повідомлення.

    На тлі цього експерти зазначають, що цьогорічний парад став значно менш масштабним через великі втрати техніки у війні проти України, економічні проблеми та посилені заходи безпеки через загрозу атак дронів.

    Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко заявив, що Кремль перед 9 травня опинився у значно складнішій ситуації, ніж очікував.

    За його словами, Росія вже не може демонструвати образ абсолютної сили, який роками будувався навколо параду на Красній площі. Замість демонстрації могутності Москва змушена концентруватися на безпеці самого заходу та інформаційному контролі.

    Цьогоріч на параді були присутні лише окремі союзники Кремля, зокрема представники Білорусі, Казахстану та військові з Північної Кореї. Кількість іноземних гостей та делегацій також виявилася значно меншою, ніж у попередні роки.

    Окрему увагу російські медіа приділили тому, що поруч із Путіним уперше посадили учасника війни проти України — за даними росЗМІ, ним став військовий Леонід Рижов.

    На цьому тлі російська пропаганда намагалася зробити акцент не на масштабі параду, а на “єдності суспільства” та “підтримці армії”, однак у соцмережах переважали саме критичні та саркастичні реакції.

  • “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    “Наша справа права”: Путін на параді 9 травня прив’язав війну проти України до “перемоги над нацизмом”

    Глава Кремля Володимир Путін під час виступу на параді 9 травня в Москві заявив, що російські окупаційні війська, які воюють проти України, нібито “надихаються подвигами покоління переможців” часів Другої світової війни. Російський президент фактично вкотре спробував поставити сучасну війну РФ проти України в один ряд із боротьбою СРСР проти нацистської Німеччини.

    Про це повідомляють російські державні медіа та російська служба ТАСС.

    У своїй промові на Червоній площі Путін традиційно зробив акцент на темі “історичної пам’яті”, заявивши, що Росія “свято шанує спадщину солдатів Перемоги”. При цьому він вкотре використав російську пропагандистську риторику щодо війни проти України, назвавши її “СВО” — так у Кремлі офіційно називають повномасштабне вторгнення.

    “Великий подвиг покоління переможців надихає воїнів СВО”, — заявив Путін під час виступу. Також він стверджував, що російські військові нібито “протистоять агресивній силі, яку підтримує весь блок НАТО”.

    Під час промови глава Кремля повторив одну з ключових тез російської пропаганди про те, що Росія нібито веде “оборонну боротьбу” проти Заходу. Завершуючи виступ, Путін виголосив фразу: “Наша справа права!”, яку російська влада активно використовує у пропагандистських кампаніях.

    За даними російських пропагандистських ресурсів, у параді на Червоній площі цього року взяли участь понад тисячу російських військових, які брали участь у бойових діях проти України. Саме цей факт став одним із головних символічних елементів заходу, адже Кремль продовжує використовувати тему “перемоги у Другій світовій” для виправдання сучасної війни.

    На тлі параду в Москві були запроваджені безпрецедентні заходи безпеки. Російські медіа повідомляли про перебої та відключення мобільного інтернету в центрі столиці РФ ще зранку 9 травня. Причиною стали побоювання щодо можливих атак безпілотників та диверсій напередодні головного пропагандистського заходу Кремля.

    Упродовж останніх тижнів російська влада значно посилила систему протиповітряної оборони навколо Москви. Українські та західні аналітики звертають увагу, що Росія навіть перекидала частину ППО з інших регіонів до столиці для захисту параду. На цьому тлі в Україні заявляли, що такі дії свідчать про нервозність Кремля та страх можливих ударів по російській території.

    Водночас експерти зазначають, що цьогорічний парад у Москві проходить у значно складнішій для Кремля атмосфері, ніж у попередні роки. Повномасштабна війна проти України триває вже п’ятий рік, російська економіка перебуває під санкційним тиском, а втрати російської армії продовжують зростати. На цьому тлі російська влада дедалі активніше використовує радянську символіку та історичні паралелі для мобілізації суспільства.

    Окрему увагу аналітики звернули й на риторику про НАТО. Кремль продовжує намагатися представити війну проти України як частину ширшого конфлікту із Заходом. Саме ця теза регулярно використовується російською пропагандою для пояснення затяжної війни та внутрішніх економічних проблем у РФ.

    Попри масштабність заходу, низка міжнародних лідерів традиційно проігнорувала парад у Москві. Росія залишається у значній міжнародній ізоляції через війну проти України, а самі святкування 9 травня дедалі більше перетворюються на політичну демонстрацію підтримки нинішнього курсу Кремля.

  • Село, яке “брали” десятки разів: Зеленський раптово змінив владу в Малій Токмачці — що відбувається насправді

    Село, яке “брали” десятки разів: Зеленський раптово змінив владу в Малій Токмачці — що відбувається насправді

    Президент України Володимир Зеленський призначив нову очільницю військової адміністрації у селі Мала Токмачка Запорізької області — населеному пункті, який за останні місяці став не лише точкою бойових дій, а й справжнім інформаційним феноменом через хвилю мемів у мережі.

    Згідно з офіційними розпорядженнями №36/2026-рп та №35/2026-рп, оприлюдненими 6 травня, новою начальницею Малотокмачанської сільської військової адміністрації стала Наталя Жихар. Водночас із посади звільнили її попередника — Юрія Спасського.

    Це кадрове рішення відбулося на тлі підвищеної уваги до Малої Токмачки — невеликого села Пологівського району, яке останнім часом опинилося у центрі інформаційної війни. Російська пропаганда неодноразово заявляла про нібито “захоплення” цього населеного пункту, хоча такі повідомлення не підтверджувалися реальним станом справ на фронті.

    Ще у 2025 році міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов заявляв про “звільнення” Малої Токмачки як про важливе досягнення. Проте російським військам не вдалося закріпитися в цьому районі, і подібні заяви повторювалися знову і знову, що згодом викликало хвилю іронії навіть серед російських користувачів соцмереж.

    Саме ця ситуація й породила інтернет-меми: користувачі почали жартувати про “вічне взяття” села, створюючи іронічні зведення та відеонарізки з заявами російських спікерів. У результаті Мала Токмачка стала символом інформаційних маніпуляцій і перебільшень у воєнній риториці Кремля.

    Водночас на фронті ситуація залишається складною. За словами речника Сил оборони півдня Владислав Волошин, російські підрозділи фактично не мають можливості проводити повноцінні штурмові дії в районі населеного пункту. Українські військові діють на випередження, не дозволяючи противнику закріпитися навіть на околицях.

    За даними аналітичного проєкту DeepState, останні суттєві зміни лінії фронту поблизу Малої Токмачки фіксували ще наприкінці січня 2025 року, коли російські сили змогли просунутися лише на обмежену ділянку, розширивши так звану “сіру зону”. Станом на травень 2026 року населений пункт фактично не контролюється повністю жодною зі сторін.

    Географічно Мала Токмачка має стратегічне значення: вона розташована менш ніж за два кілометри від Оріхова та приблизно за 37 км від Запоріжжя. Саме тому цей напрямок залишається важливим у контексті оборони південного фронту.

    Окрему увагу привернув і ще один інформаційний епізод — відео, поширене російським каналом RT, на якому нібито демонструвався “трофейний” бронетранспортер M113 із прапорами США та РФ у районі Малої Токмачки. Проте достовірність цих кадрів не була підтверджена, а згодом у мережі з’явилися повідомлення про ліквідацію екіпажу.

    На тлі всього цього кадрова зміна у військовій адміністрації виглядає як спроба посилити управління прифронтовою територією. У таких населених пунктах, як Мала Токмачка, роль місцевої влади є критичною — йдеться не лише про координацію оборони, а й про забезпечення життєдіяльності цивільного населення, евакуаційні процеси та взаємодію з військовими.

    Експерти зазначають, що подібні рішення часто ухвалюються з урахуванням оперативної ситуації на місцях. Зміна керівництва може свідчити як про необхідність підсилення адміністративного ресурсу, так і про перегляд підходів до управління в умовах постійної загрози.

    Таким чином, Мала Токмачка сьогодні — це не просто точка на мапі бойових дій, а приклад того, як інформаційна війна переплітається з реальністю фронту. І водночас — нагадування, що за мемами та гучними заявами стоїть складна і небезпечна ситуація, яка потребує чітких управлінських рішень.