Позначка: російські дрони

  • Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Російські війська вдень 20 вересня знову атакували Одеську область, цього разу завдавши удару реактивним безпілотником по житловому сектору в передмісті Одеси. Внаслідок влучання загорілися кілька приватних будинків, а площа пожежі сягнула близько 500 квадратних метрів. За попередньою інформацією, повідомлень про загиблих або постраждалих не надходило.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, російський реактивний БПЛА влучив безпосередньо в район приватної житлової забудови.

    На місце одразу прибули рятувальники та інші екстрені служби. За даними оперативного командування «Південь», після удару виникла пожежа загальною площею близько 500 квадратних метрів. На момент першого офіційного повідомлення роботи з ліквідації наслідків ще тривали.

    Точний населений пункт у передмісті Одеси влада в оперативних повідомленнях не називала. Також поки не оприлюднено остаточної кількості пошкоджених будинків та інформації про ступінь їх руйнування.

    Важливо й те, що офіційні джерела назвали апарат саме реактивним БПЛА, однак його конкретний тип у повідомленні Одеської ОВА не уточнювався. Тому приписувати цей удар певній моделі дрона без додаткового підтвердження некоректно.

    Реактивні дрони дедалі частіше з’являються над Одещиною

    Нинішній удар став далеко не першим випадком застосування Росією реактивних безпілотників по Одеській області у вересні.

    Лише 17 вересня Олег Кіпер повідомляв про іншу атаку реактивними БПЛА по регіону. Тоді були пошкоджені дахи та вікна приватних житлових будинків, а також автоцистерна. За попередніми даними влади, постраждали четверо людей.

    Того ж дня Одещина пережила ще й масовану нічну комбіновану атаку. Внаслідок ударів постраждали семеро людей, серед них двоє дітей віком 4 та 13 років. Один із російських безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок в Одесі.

    Ще 12 вересня реактивний БПЛА атакував відділення однієї з логістичних компаній в Одеській області. Тоді було пошкоджено фасад будівлі, скління та вантажний автомобіль, а двоє людей дістали поранення.

    Тобто застосування реактивних безпілотників проти Одещини вже має системний характер, а цілями й зонами ураження стають не тільки промислові або логістичні об’єкти, а й житлова забудова.

    Перед атакою 20 вересня область уже пережила кілька важких днів

    Нинішній удар відбувся після серії російських атак 18–19 вересня.

    У ніч на 18 вересня російські війська масовано атакували цивільну інфраструктуру Одеської області. За даними ОВА, пошкоджень зазнали житловий сектор, підприємство, резервуари та складські приміщення. Один приватний будинок був повністю зруйнований, ще щонайменше п’ять — пошкоджені. Також постраждали ліцей, теплиці та автомобілі. Попередньо повідомлялося про трьох постраждалих.

    Уже 19 вересня атаки продовжилися. Російські війська знову били по цивільній інфраструктурі регіону. В Одесі було пошкоджено адміністративну будівлю, житлові будинки, автомобілі та навчальний заклад.

    Одним із найвідчутніших наслідків тієї атаки стали масштабні проблеми з електропостачанням. Станом на ранок 19 вересня без світла залишалися 178,7 тисячі споживачів в Одесі та частині Одеського району. До цього енергетикам уже вдалося відновити електропостачання більш ніж 60 тисячам родин.

    Раніше Nenka.info також писала про масштабний удар по енергетиці Одещини та масові знеструмлення в регіоні.

    Масований удар по енергетиці: Одещина знову під ударом, майже 500 тисяч мешканців регіону залишилися без світла

    Того ж 19 вересня російський реактивний дрон влучив у територію одного з підприємств області. Внаслідок атаки були пошкоджені три автоцистерни, після чого виникла пожежа. Рятувальники її ліквідували, постраждалих тоді не було.

    Росія одночасно б’є по житлу, логістиці та енергетиці

    Останні атаки демонструють, що під ударами в Одеській області опиняються дуже різні категорії об’єктів.

    Лише за кілька днів офіційно повідомлялося про пошкоджені приватні й багатоповерхові житлові будинки, адміністративні будівлі, освітні заклади, підприємства, резервуари, складські приміщення, автоцистерни та енергетичну інфраструктуру.

    13 вересня область пережила ще одну комбіновану ракетно-дронову атаку. Тоді пошкодження отримали багатоповерхівка, приватні будинки, склади, гаражі та автомобілі. На кількох локаціях виникли пожежі.

    Про інтенсивні комбіновані удари по півдню Nenka.info писала і 12 вересня, коли Одещина зазнала масованої атаки ракетами та дронами.

    Чергова ніч жаху на півдні: Одещина зазнала масованого комбінованого удару ракетами та дронами

    Ще раніше, 1 вересня, область також пережила комбінований удар із застосуванням реактивних безпілотників, баражуючих боєприпасів та ракет. Тоді пошкодження фіксували на об’єктах житлової, енергетичної та портової інфраструктури.

    Таким чином, удар 20 вересня не є ізольованим епізодом. Він став продовженням серії атак на Одеський регіон, яка особливо посилилася в середині вересня.

    Що відомо станом на зараз

    За першими офіційними даними, влучання реактивного дрона сталося у житловому секторі передмістя Одеси. Загорілися кілька приватних осель, а вогонь поширився приблизно на 500 квадратних метрів.

    Інформації про постраждалих на момент повідомлення Одеської ОВА не було.

    Влада не назвала ні конкретний тип реактивного безпілотника, ні точну адресу влучання. Це може бути пов’язано як із безпековими обмеженнями, так і з тим, що на місці атаки ще працювали екстрені служби.

    Остаточні наслідки удару можуть уточнюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження пошкоджених будинків.

    На тлі майже щоденних атак влада Одеської області продовжує закликати мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та переходити в укриття. Ситуація останніх днів показує, що небезпека стосується не лише великих промислових чи інфраструктурних об’єктів — під ударом дедалі частіше опиняється звичайна житлова забудова.

  • Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги

    Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги

    Польща різко прискорює розбудову системи цивільного захисту у прикордонних з Україною регіонах на тлі дедалі частіших російських ударів по західних областях України. До кінця 2026 року лише у Люблінському воєводстві кількість автоматизованих сирен повітряної тривоги має перевищити тисячу, тоді як ще на початку 2024 року дистанційно керованих сирен у регіоні було близько 30.

    Про масштабне розширення мережі повідомив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кєрвінський під час заходів у Любліні. За даними польського МВС, зараз у воєводстві працюють уже майже 350 сирен, які можуть бути активовані дистанційно. До кінця року їхню кількість планують збільшити більш ніж утричі.

    Важливе уточнення: у повідомленнях частини українських медіа йдеться про понад тисячу сирен «на східному кордоні Польщі». Однак офіційна заява Кєрвінського стосується конкретно Люблінського воєводства, значна частина якого безпосередньо межує з Волинською та Львівською областями України.

    Польська влада прямо пов’язує прискорення цих робіт із російською повітряною кампанією проти України. За словами глави МВС, Росія змінила характер атак і дедалі частіше застосовує ракети та реактивні безпілотники неподалік польсько-українського кордону. У Варшаві вважають, що це збільшує ризик появи небезпечних повітряних об’єктів уже поблизу польської території.

    Польське МВС також офіційно заявляє, що зі зростанням масштабів російських атак на захід України підвищується ризик порушення повітряного простору Польщі. Саме тому в Люблінському та Підкарпатському воєводствах проводять спеціальні тренування для населення — людей навчають розпізнавати сигнали тривоги, правильно реагувати на попередження та шукати найближчі безпечні місця.

    19 вересня такі навчання охопили понад 500 пожежних частин і підрозділів добровільної пожежної охорони у Люблінському та Підкарпатському воєводствах. Польська влада заявляє, що загалом у межах Академії захисту населення та цивільної оборони вже відбулося близько трьох тисяч подібних заходів.

    Розбудовують не тільки мережу сирен. У Люблінському воєводстві вже визначили близько 3,5 тисячі місць, які можуть використовуватися населенням для укриття в кризовій ситуації. Державна пожежна служба разом із воєводською адміністрацією планує спеціально їх позначати, щоб люди могли швидко зрозуміти, куди прямувати після сигналу небезпеки.

    На заходи цивільного захисту та оборони населення Люблінщина у 2026 році отримала близько 300 млн злотих. Кошти спрямовуються, зокрема, на системи оповіщення, захисну інфраструктуру та підготовку місць укриття.

    Одночасно Польща розвиває цифрові канали попередження. Польське радіо повідомляє, що влада працює над розширеною системою сповіщень і спеціальними рішеннями, які мають доповнювати традиційні сирени. У країні вже використовується система Alert RCB, через яку мешканцям конкретних регіонів надсилають SMS із попередженнями про небезпеку.

    На початку вересня ця система вже використовувалася саме через російські удари по Україні. 5 вересня жителі Люблінського та Підкарпатського воєводств отримали повідомлення про російську повітряну атаку на території України та роботу польської авіації. Після завершення загрози їм надіслали нове повідомлення, що небезпеки для території Польщі немає. Подібний Alert RCB застосовували і 10 вересня.

    Таким чином, нова система складається вже не тільки із сирен. Польща намагається об’єднати автоматичне оповіщення, мобільні повідомлення, навчання населення, мережу укриттів і роботу кризових служб у єдину модель реагування.

    Причиною такого прискорення стали й події безпосередньо біля польського кордону.

    13 вересня Росія атакувала район міжнародного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Як раніше писала Nenka.info, один із російських безпілотників уразив автозаправну станцію приблизно за два кілометри від кордону Польщі. Крім того, на залізничній станції Ягодин було пошкоджено локомотив пасажирського потяга «Київ — Варшава». Пасажирів завчасно евакуювали в укриття.

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава»

    За кілька днів ситуація повторилася: російський безпілотник вибухнув приблизно за чотири кілометри від території Польщі. Про цей інцидент також повідомляла Nenka.info.

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Польща паралельно посилює і безпосередньо охорону державного кордону з Україною. Урядовий план передбачає будівництво електронної системи захисту сухопутної ділянки кордону. Офіційні матеріали польського уряду підтверджують, що у 2026 році триває процедура закупівель для відповідної інфраструктури.

    За даними Польського радіо, понад 100 кілометрів польсько-українського кордону планують додатково обладнати електронними засобами спостереження. Йдеться, зокрема, про камери та датчики руху.

    Таким чином, Варшава фактично формує одразу два рівні захисту. Перший стосується самого кордону — його спостереження, контролю та виявлення потенційних загроз. Другий спрямований уже на цивільне населення: сирени, SMS-попередження, укриття та навчання людей на випадок повітряної небезпеки.

    Це не означає, що Польща очікує неминучого прямого нападу. Офіційні повідомлення польської влади формулюють ситуацію як необхідність підготувати систему цивільного захисту до ризиків, які виникають через війну безпосередньо за кордоном країни. Однак сама швидкість розширення мережі показова: від приблизно 30 дистанційно керованих сирен на початку 2024 року до понад тисячі запланованих наприкінці 2026-го лише в одному прикордонному воєводстві.

    Польща дедалі частіше переводить цивільну оборону з теоретичних планів у практичну площину. Після ударів по району Ягодина російські ракети й безпілотники для польських служб уже не є загрозою, що існує далеко на сході України. Вони можуть з’являтися буквально за кілька кілометрів від польської території — і саме до такого сценарію Варшава тепер готує прикордонні регіони.

  • Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Увечері 17 вересня Росія знову атакувала Київську область ударними безпілотниками. У Бучанському районі внаслідок атаки постраждала дівчинка 2019 року народження. У неї діагностували акубаротравму, дитині надають необхідну медичну допомогу. Про наслідки вечірнього удару повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    За даними обласної влади, у районі також зафіксували пошкодження чотирьох об’єктів — трьох приватних домоволодінь та одного транспортного засобу. На місцях працюють профільні служби, які фіксують руйнування та ліквідовують наслідки атаки.

    Повідомлення про постраждалу дитину з’явилося близько 20:00, коли повітряна тривога в області ще тривала. Влада закликала мешканців Київщини не залишати укриття до офіційного відбою та не ігнорувати повідомлення про рух ворожих безпілотників.

    Що відомо про стан дівчинки

    Офіційно повідомляється, що у семирічної дівчинки діагностували акубаротравму. Інших подробиць про її стан, необхідність госпіталізації або місце лікування станом на вечір 17 вересня влада не оприлюднювала.

    Акубаротравма може виникати внаслідок впливу потужної вибухової хвилі на органи слуху. Проте оцінювати тяжкість конкретної травми дитини без офіційної інформації медиків не можна.

    Тимур Ткаченко обмежився повідомленням про те, що медична допомога дівчинці вже надається.

    Інформації про інших поранених саме під час цієї вечірньої атаки у Бучанському районі на момент публікації не було.

    Пошкоджені будинки та автомобіль

    Наслідки атаки цього разу зафіксували переважно у житловому секторі.

    За даними Київської ОВА, пошкоджено три приватні домоволодіння та автомобіль. Детальної інформації про характер руйнувань — чи йдеться про вибиті вікна, пошкоджені дахи, фасади або прямі влучання — на момент перших офіційних повідомлень не оприлюднювали.

    Так само поки не уточнюється конкретний населений пункт Бучанського району, де сталася подія.

    Це важливо, оскільки в умовах повітряної атаки місцева влада нерідко обмежує детальну інформацію до завершення роботи рятувальників та військових.

    Повітряна тривога почалася ще до повідомлення про наслідки

    Увечері на Київщині фіксували рух російських ударних безпілотників.

    Київська обласна військова адміністрація повідомляла про загрозу БпЛА та роботу сил протиповітряної оборони. Тривоги оголошували, зокрема, у районах області, а мешканців просили залишатися в укриттях і не публікувати фото чи відео роботи ППО.

    Водночас офіційних даних про кількість дронів, які російські війська застосували саме під час вечірньої хвилі атаки на Київську область, на момент повідомлення про постраждалу дитину не було.

    Так само не повідомлялося, чи пошкодження в Бучанському районі спричинили пряме влучання безпілотника або падіння уламків збитої цілі.

    Тому робити такі висновки без офіційних даних наразі не варто.

    Київ і область пережили масовану атаку ще вночі

    Вечірня атака стала продовженням надзвичайно важкої доби для столиці та Київщини.

    У ніч проти 17 вересня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні із застосуванням безпілотників та ракет різних типів. За даними Повітряних сил, російські війська застосували 157 ударних безпілотників і ракет, а сили ППО знешкодили 131 дрон. Влучання або падіння уламків фіксували на десятках локацій.

    Одним із головних напрямків удару був Київ.

    У столиці російська атака пошкодила житлові будинки, офісні та інші об’єкти. Кількість постраждалих протягом ранку зростала, серед поранених були діти.

    Nenka.info вже писала про наслідки цієї нічної атаки у матеріалі «Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ». Станом на ранок серед постраждалих у столиці були 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик.

    Тобто ввечері того самого дня до переліку постраждалих від російських атак у столичному регіоні додалася ще одна дитина — вже у Київській області.

    Бучанський район не вперше опиняється під ударом

    Бучанський район протягом останніх місяців неодноразово зазнавав наслідків російських атак.

    Наприкінці серпня після удару та подальшої детонації в селі Мила масштабні пошкодження отримала житлова забудова. За попередніми оцінками, йшлося майже про 300 пошкоджених об’єктів нерухомості. Про наслідки тієї атаки Nenka.info писала в матеріалі «Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів».

    Ще раніше серйозні руйнування фіксували у Вишневому, де після російського удару тривала повторна детонація. Тоді небезпечна ситуація зберігалася кілька годин, а місцевих мешканців евакуйовували з прилеглої території.

    Діти регулярно стають жертвами російських ударів

    Історія семирічної дівчинки — не поодинокий випадок.

    Лише кілька днів тому Nenka.info розповідала про 12-річну Ясміну, яка зазнала тяжкого уламкового поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Уламок пройшов крізь автомобіль, у якому перебувала дитина, пошкодив печінку та велику вену. Лікарям «Охматдиту» вдалося врятувати дівчинку після складної операції. Детальніше — у матеріалі «Уламок пройшов крізь авто й печінку: в “Охматдиті” врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ».

    Під час інших масованих атак на Київщині серед постраждалих також були діти. Зокрема, в одному з попередніх великих ударів по регіону повідомлялося про поранення дев’ятимісячної дитини.

    Чому влада постійно просить залишатися в укриттях

    У Київській ОВА після вечірньої атаки знову наголосили на необхідності перебувати в укриттях до завершення повітряної тривоги.

    Ризик для цивільних існує не лише безпосередньо в момент удару. Небезпеку становлять уламки збитих безпілотників, вибухова хвиля, пожежі та можливі повторні атаки.

    Саме тому влада також закликає не виходити на вулицю одразу після звуку вибуху і не наближатися до місць падіння уламків.

    Окремо мешканців просять не фотографувати роботу ППО та не публікувати інформацію про місце її розташування чи напрямок роботи під час атаки.

    Інформація про наслідки ще може змінитися

    Станом на вечір 17 вересня підтверджено: у Бучанському районі постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму, пошкоджено три приватні будинки та один автомобіль.

    Екстрені служби продовжують роботу.

    Водночас обстеження території після дронових атак може тривати кілька годин. Частину пошкоджень виявляють уже після завершення повітряної тривоги, тому офіційні цифри щодо кількості пошкоджених об’єктів можуть уточнюватися.

    На момент підготовки матеріалу влада не повідомляла про загиблих унаслідок саме цієї вечірньої атаки на Бучанський район.

    Так само немає офіційної інформації про тип російських дронів, кількість запущених цілей та точну причину пошкодження будинків.

    Тому головними підтвердженими фактами залишаються травмування дитини, пошкодження цивільного майна та продовження роботи служб на місці.

  • РФ почала бити по об’єктах, пов’язаних із Зеленським? За тиждень зафіксували кілька дивних збігів

    РФ почала бити по об’єктах, пов’язаних із Зеленським? За тиждень зафіксували кілька дивних збігів

    Протягом останнього тижня російські безпілотники кілька разів опинялися поблизу місць або об’єктів, пов’язаних із президентом України Володимиром Зеленським та його родиною. На цю послідовність звернуло увагу російське незалежне видання «Агентство», яке припустило, що Москва могла почати окремо акцентувати такі цілі.

    Два інциденти під час перельотів Зеленського через Молдову

    Перший резонансний епізод стався у ніч із 8 на 9 вересня.

    У цей час Володимир Зеленський прямував через Молдову до Норвегії. Через загрозу російських дронів молдовська влада тимчасово закрила повітряний простір, унаслідок чого виліт українського президента затримали.

    Reuters із посиланням на владу Молдови повідомляв, що два російські дрони увійшли в молдовський повітряний простір: один упав і спричинив пожежу, інший продовжив рух у напрямку Румунії. Через небезпеку було затримано кілька авіарейсів, зокрема літак Зеленського.

    У ту саму ніч безпілотник атакував український пункт пропуску Старокозаче неподалік кордону з Молдовою. Молдовська прикордонна поліція підтвердила сам факт атаки та повідомила, що інфраструктура українського пункту пропуску була пошкоджена.

    Однак доказів, що російський дрон був спрямований саме на літак Зеленського, у відкритих даних немає.

    Норвезький прем’єр Йонас Гар Стьоре заявляв, що дрон перебував поблизу під час вильоту президента України, проте джерела не встановили, що він цілеспрямовано переслідував його літак.

    Другий епізод стався дорогою назад

    14 вересня, коли Зеленський повертався через Молдову, російські безпілотники знову з’явилися поблизу маршруту його перельоту.

    Саме повторення подібної ситуації за кілька днів стало одним із аргументів авторів «Агентства», які звернули увагу на можливу закономірність.

    Втім, цей збіг сам по собі також не доводить, що безпілотники мали завдання атакувати президента України.

    На той момент Росія регулярно запускала дрони по українських об’єктах поблизу молдовського кордону, а уламки та цілі неодноразово перетинали повітряний простір сусідніх держав.

    Тому коректніше говорити про ризик для президентського борту під час російських атак, а не про встановлену спробу його ураження.

    У Кривому Розі російські канали заявили про «95-й квартал»

    Ще один епізод стався в ніч на 14 вересня у Кривому Розі — рідному місті Зеленського.

    Російські провоєнні Telegram-канали заявляли, що дрони нібито били по району 95-го кварталу, де раніше мешкала родина майбутнього президента.

    Українська влада підтвердила саму російську атаку на Кривий Ріг, однак не повідомляла про влучання саме у 95-й квартал.

    Виконувач обов’язків голови Криворізької районної військової адміністрації говорив лише про удар по інфраструктурі, не називаючи конкретного району чи об’єкта.

    Саме тому твердження про навмисний удар по району, пов’язаному із Зеленським, залишається інформацією російських джерел, а не підтвердженим фактом.

    16 вересня згорів склад «Кварталу 95»

    Найбільш очевидний зв’язок із минулим Зеленського має ранкова атака на Київ 16 вересня.

    Російський удар знищив складське приміщення, де протягом близько 20 років зберігали реквізит студії «Квартал 95»: декорації, костюми та інші речі з концертів, фільмів, серіалів і телевізійних шоу.

    Володимир Зеленський був одним із засновників і ключових учасників «Кварталу 95» до початку політичної кар’єри.

    Водночас сама наявність такого зв’язку ще не підтверджує, що російські військові обрали склад саме через президента.

    Раніше Nenka.info детально писала про наслідки цього удару та втрату багаторічного архіву реквізиту студії. Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»

    Того ж дня знищили склад Фундації Олени Зеленської

    Ще один збіг виявився значно показовішим.

    Того самого ранку російська атака повністю знищила склад Фундації Олени Зеленської.

    На ньому зберігалася гуманітарна допомога, яку мали передати дітям, родинам, школам, лікарням та іншим установам у різних регіонах України.

    Серед знищеного були генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги та медичне обладнання. Люди безпосередньо на складі не постраждали.

    Фундація повідомила, що через втрату складу частина допомоги може надійти отримувачам пізніше, ніж планувалося, а команда вже перебудовує логістику.

    Про наслідки цієї атаки Nenka.info також писала окремо. Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    Чи були два склади однією навмисною ціллю

    Саме одночасне знищення об’єктів «Кварталу 95» та Фундації першої леді стало головним приводом для версії про можливе цілеспрямоване полювання на все, що має символічний зв’язок із Зеленським.

    Але тут є важливий нюанс.

    У відкритих повідомленнях українських служб не зазначалося, що російські військові мали точні розвідувальні дані про призначення цих складів або що саме вони були заявленою ціллю атаки.

    Міноборони Росії також офіційно не заявляло про удари по «Кварталу 95» чи Фундації Олени Зеленської як про окремі цілі.

    Тобто твердження про спеціальну операцію проти активів, пов’язаних із президентською родиною, залишається журналістською інтерпретацією послідовності подій.

    Але російські Z-канали самі почали підкреслювати цей зв’язок

    Є ще один важливий аспект.

    Навіть якщо військовий задум атак не встановлено, частина російського пропагандистського середовища сама почала подавати удари як персональний сигнал Зеленському.

    За даними «Агентства», російські провоєнні ресурси використовували формулювання на кшталт «чорного дня для подружжя Зеленських» та описували знищення об’єктів як удар по особисто важливих для президента речах.

    Це показує щонайменше інформаційну складову: російські пропагандистські канали намагаються пов’язувати наслідки атак із Зеленським незалежно від того, якими були реальні координати та завдання російських військових.

    Таке трактування може використовуватися для психологічного тиску і формування образу того, що війна начебто набуває особистого характеру.

    Що підтверджено, а що — поки ні

    На цей момент достовірно підтверджено кілька фактів.

    Російські дрони створювали загрозу повітряному руху в Молдові під час поїздки Зеленського до Норвегії; Росія атакувала Кривий Ріг; у Києві 16 вересня були знищені склад «Кварталу 95» та склад Фундації Олени Зеленської.

    Але не підтверджено, що всі ці епізоди були частинами одного плану або що російське командування офіційно визначило об’єкти, пов’язані із Зеленським, як окрему категорію цілей.

    Тому говорити, що «Росія почала цілитися по об’єктах Зеленського», як про встановлений факт поки передчасно.

    Натомість можна констатувати інше: за короткий проміжок часу сталося кілька атак та інцидентів, які прямо або символічно пов’язані з президентом України, а російські пропагандистські канали активно підкреслюють цей зв’язок.

    Чи є за цим нова системна тактика, стане зрозуміліше лише за подальшою динамікою атак та появою нових підтверджених даних.

  • Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    Генератори, ноутбуки й медобладнання згоріли вщент: РФ знищила склад Фундації Олени Зеленської

    У Києві внаслідок російської дронової атаки вранці 16 вересня повністю знищено склад Фундації Олени Зеленської. У приміщенні зберігалася гуманітарна допомога, яку мали передати дітям, прийомним родинам, школам, лікарням та іншим установам у різних регіонах України. Люди безпосередньо на об’єкті не постраждали, однак будівля та значна кількість майна вигоріли вщент.

    Серед втраченого — генератори, побутова техніка, ноутбуки, планшети, електронні книги, медичне обладнання та інші речі, які Фундація закуповувала або отримувала від міжнародних партнерів.

    У самій організації наголосили, що все знищене майно вже мало конкретних майбутніх отримувачів.

    «Уся ця допомога мала конкретне призначення: підтримати навчання дітей, роботу закладів освіти та лікарень, допомогти родинам у різних регіонах України», — повідомили у Фундації.

    Склад вигорів повністю

    Фундація оприлюднила фотографії наслідків пожежі. На них видно фактично знищену складську будівлю, обгорілі металеві конструкції, залишки коробок та майна.

    За даними організації, під час атаки на складі ніхто з людей не постраждав.

    На місці працювали рятувальники ДСНС, які ліквідовували наслідки пожежі.

    У Фундації назвали саме відсутність загиблих і травмованих найважливішою обставиною цієї історії. Водночас матеріальні втрати можуть безпосередньо вплинути на строки реалізації частини гуманітарних проєктів.

    Що саме згоріло

    Повної грошової оцінки втраченого майна наразі немає.

    Проте перелік речей показує масштаб наслідків.

    На складі були:

    • генератори та інше обладнання для резервного електроживлення;
    • побутова техніка;
    • ноутбуки та планшети;
    • електронні книги;
    • медичне обладнання;
    • інша гуманітарна допомога для родин та установ.

    Саме такі категорії допомоги Фундація системно передає великим прийомним родинам. На офіційному сайті організації серед типових запитів названі генератори, обігрівачі, побутова техніка, зарядні станції, меблі та гаджети для навчання.

    Окремий напрям роботи — забезпечення українських школярів і вчителів технікою.

    За даними самої Фундації, за підтримки міжнародних партнерів вона вже передала понад 65 тисяч навчальних пристроїв — ноутбуків і планшетів — передусім у регіони, де через безпекову ситуацію діти змушені навчатися дистанційно.

    Тож знищені цього ранку пристрої були не просто складським запасом: частина техніки мала надалі потрапити до конкретних отримувачів.

    Постачання частини допомоги затримається

    Фундація вже попередила, що знищення складу може вплинути на терміни передачі допомоги.

    Деякі родини, школи, медичні та соціальні заклади можуть отримати заплановане обладнання пізніше.

    Водночас команда заявила, що вже перебудовує логістичну систему і шукає можливості якнайшвидше відновити поставки.

    У Фундації перепросили людей та установи, які очікували гуманітарну допомогу, але наголосили, що програми не припиняються.

    Генератори особливо важливі напередодні зими

    Окреме значення має втрата генераторів.

    Фундація Олени Зеленської регулярно передає їх медичним, освітнім і соціальним установам, а також прийомним родинам.

    Лише в лютому 2026 року організація передала 28 генераторів різної потужності майже на 10,5 млн грн, а також близько 120 портативних зарядних станцій і 30 газових обігрівачів.

    Потреба в такому обладнанні особливо зростає напередодні опалювального сезону на тлі постійних російських атак на українську енергосистему.

    Раніше Nenka.info писала, що протягом літа українські енергетичні компанії отримали від партнерів сотні трансформаторів, комплектні підстанції, кабелі, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції.

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою — Nenka.info

    Тому знищення навіть частини резервного енергетичного обладнання безпосередньо напередодні холодного сезону створює додаткове навантаження на гуманітарні програми.

    Що відомо про ранкову атаку на Київ

    Склад був знищений під час російської дронової атаки на столицю вранці 16 вересня.

    У Святошинському районі Києва через атаку загорілися складські приміщення. Перші повідомлення про пожежу з’явилися близько 05:50.

    Пізніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок падіння уламків російського БпЛА на складські приміщення у Святошинському районі постраждала одна людина, яку госпіталізували.

    При цьому Фундація окремо зазначила, що на її складі постраждалих не було. Тому немає підстав автоматично вважати госпіталізовану людину співробітником організації.

    По Україні запустили 80 безпілотників

    Київ був лише одним із напрямків масштабної нічної атаки.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, з вечора 15 вересня Росія застосувала 80 безпілотників типів Shahed, «Гербера» та «Пародія», включно з реактивними ударними дронами.

    Запуски здійснювалися з Орла, Курська, Міллерового, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 сили ППО знешкодили 63 дрони. Водночас були зафіксовані влучання на семи локаціях і падіння уламків ще на двох.

    Чим займається Фундація

    Фундація Олени Зеленської була створена у 2022 році.

    На офіційному сайті організації зазначено, що її основним фокусом є підтримка дітей та молоді, сімейних форм виховання, доступу до освіти та психосоціальна допомога.

    Фундація заявляє, що працює з більш ніж 100 партнерами з понад 35 країн і залучає допомогу від іноземних урядів, благодійних організацій, бізнесу та меценатів.

    Саме через такі партнерства на українські склади надходять генератори, комп’ютерна техніка, медичне та інше обладнання, яке потім розподіляють відповідно до потреб.

    Найважливіше — допомогу обіцяють відновити

    Попри масштаб втрат, Фундація заявляє, що не припинятиме свої програми.

    Головним завданням зараз стане відновлення ланцюгів постачання та пошук заміни знищеному обладнанню.

    Коли саме вдасться повністю компенсувати втрати, наразі невідомо. Організація також поки не назвала загальну вартість майна, яке було знищено.

    Однак наслідки атаки вже відчують не лише працівники благодійної організації.

    За кожним згорілим генератором, ноутбуком чи медичним пристроєм стояв конкретний майбутній отримувач — дитина, родина, школа, лікарня або соціальний заклад.

    Саме тому знищення гуманітарного складу означає не тільки втрату майна, а й затримку допомоги, яка мала працювати в різних регіонах України.

  • Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    Російський дрон знищив 20 років історії «Кварталу 95»: згоріли костюми, декорації та реквізит

    У Києві внаслідок російської атаки безпілотників знищено складське приміщення, де зберігався реквізит студії «Квартал 95». Разом із будівлею згоріла значна частина декорацій, костюмів та інших речей, які використовувалися у концертах, телевізійних шоу, фільмах і серіалах протягом приблизно 20 років роботи студії. Про втрату майна «Квартал 95» повідомив 16 вересня.

    У самій студії наголосили, що внаслідок пожежі саме на цьому складі людей не було травмовано. На місці після удару працювали підрозділи ДСНС.

    Для колективу йдеться не просто про матеріальні речі. За роки роботи у приміщенні накопичилися предмети, пов’язані з великою кількістю телевізійних та сценічних проєктів.

    «Для когось це просто речі. Для нас — частина великої історії “Кварталу”», — зазначили у студії.

    За словами представників компанії, за кожним костюмом, декорацією чи предметом реквізиту стояли зйомки, репетиції та робота великої команди.

    Що саме було знищено

    Повного переліку втраченого майна студія поки не оприлюднила.

    Відомо, що на складі зберігалися декорації, сценічні костюми та інший реквізит, який використовувався приблизно два десятиліття. Йдеться про предмети з концертних програм, телешоу, кіно та серіалів виробництва студії.

    У медіапродакшні такі склади зазвичай виконують одразу кілька функцій. Там можуть зберігатися не лише костюми та великі декорації, а й дрібний реквізит, який повторно використовують у нових сценах, архівні предмети з уже завершених проєктів та елементи оформлення для концертних номерів.

    У випадку «Кварталу 95» особливість втрати полягає саме у часовому масштабі: частина речей накопичувалася впродовж практично всієї історії студії.

    Студія не скасовує концерти

    Попри втрату складу, «Квартал 95» заявив, що не планує зупиняти роботу.

    Заплановані концерти мають відбутися.

    Більше того, вже 17 жовтня студія планує провести телезйомку нового благодійного концерту. У компанії заявили, що виступи відбудуться «з реквізитом або без нього».

    Таким чином, атака може вплинути насамперед на технічну та постановочну частину майбутніх проєктів: частину декорацій і костюмів доведеться відновлювати або створювати заново.

    Проте про скасування творчих проєктів наразі не йдеться.

    Склад загорівся після ранкової атаки на Святошинський район

    Атака, внаслідок якої згорів склад, сталася вранці 16 вересня.

    У Києві повітряну тривогу оголосили близько 05:05 через наближення російського реактивного безпілотника.

    Невдовзі міська влада повідомила про загоряння складської будівлі у Святошинському районі.

    Згодом стало відомо, що внаслідок падіння уламків БпЛА на складські приміщення у цьому районі постраждала одна людина — її госпіталізували.

    При цьому «Квартал 95» окремо зазначив, що серед людей, пов’язаних із їхнім складом, постраждалих не було. Тому інформацію про пораненого у Святошинському районі не слід автоматично пов’язувати саме зі співробітниками студії.

    Росія запустила по Україні 80 дронів

    Удар по Києву був частиною масштабної нічної атаки по Україні.

    За даними Повітряних сил, із вечора 15 вересня Росія запустила 80 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ та тимчасово окупованого Криму.

    Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 63 російські безпілотники.

    Водночас було зафіксовано влучання на семи локаціях та падіння уламків збитих цілей ще на двох.

    Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та підрозділи безпілотних систем.

    Київ атакують уже кілька днів поспіль

    Святошинський район напередодні також опинявся під ударом.

    15 вересня внаслідок російської атаки там були поранені двоє чоловіків. 20-річного мешканця з осколковими пораненнями госпіталізували, ще одному чоловіку, 63 років, допомогу надали на місці.

    Тоді також загорілися гараж та п’ять автомобілів. Уламки безпілотників падали й в інших районах столиці.

    Тож пожежа на складі «Кварталу 95» стала одним із наслідків уже серії російських дронових атак по Києву.

    Nenka.info писала про людей «Кварталу 95» під час війни

    Раніше Nenka.info розповідала про актора та автора студії Олександра Пікалова, який після початку повномасштабного вторгнення служить у Національній гвардії України.

    У серпні його помітили серед членів журі військового музичного конкурсу «Голос Нацгвардії». При цьому публічно підтверджено, що Пікалова мобілізували ще 28 лютого 2022 року, а згодом він продовжив службу в одному з підрозділів НГУ. Детальніше — у матеріалі «Пікалова з “Кварталу 95” помітили в журі військового конкурсу: чим артист займається у Нацгвардії».

    Що відомо про «Квартал 95»

    Студія «Квартал 95» виросла з однойменного творчого колективу та протягом багатьох років створювала концертні програми, гумористичні телешоу, серіали й фільми.

    Одним із її співзасновників та ключових учасників до початку політичної кар’єри був Володимир Зеленський.

    Через довгу історію компанії склад із реквізитом фактично виконував роль виробничого архіву: в ньому зберігалися речі з різних періодів роботи студії.

    Саме тому втрата вимірюється не лише вартістю знищеного майна.

    Частина предметів могла бути унікальною для конкретних проєктів і зберігати історію українського телевізійного та концертного виробництва останніх двох десятиліть.

    Наслідки ще оцінюють

    У студії не повідомили, скільки може коштувати відновлення знищеного майна.

    Також поки немає оцінки загальної площі пошкодженого приміщення чи повного списку реквізиту, який вдалося або не вдалося врятувати.

    Відомо лише, що втрати значні.

    Водночас компанія дала зрозуміти, що збирається продовжувати роботу та не переносити заплановані виступи.

    Таким чином, ранкова атака 16 вересня знищила склад, де протягом років накопичувалися декорації, костюми та інші речі з проєктів «Кварталу 95». Люди саме на об’єкті студії не постраждали, але значна частина матеріальної історії команди була втрачена у вогні.

  • Росія вдарила по центру Кропивницького: є постраждалі, пошкоджено дитсадок і будинки

    Росія вдарила по центру Кропивницького: є постраждалі, пошкоджено дитсадок і будинки

    Російські війська у середу, 16 вересня, завдали удару по центральній частині Кропивницького. За попередньою інформацією обласної влади, внаслідок атаки постраждали щонайменше четверо людей. Трьох із них доправили до медичних закладів, ще одна жінка від госпіталізації відмовилася.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович. Станом на вечір інформація продовжує уточнюватися, оскільки екстрені служби обстежують територію та фіксують пошкодження.

    За першими даними, удар припав по цивільній забудові. Пошкоджено кілька приватних житлових будинків, автомобілі та будівлю дитячого садка.

    «Станом на зараз відомо про чотирьох постраждалих. Трьом з них надають допомогу в медичних закладах. Одна жінка від госпіталізації відмовилась», — повідомив Райкович.

    Точний характер травм постраждалих влада на момент перших повідомлень не деталізувала.

    Під ударом опинилася цивільна забудова

    За інформацією ОВА, серед пошкоджених об’єктів немає лише промислової чи військової інфраструктури — наслідки зафіксували безпосередньо у житловому секторі.

    У кількох приватних будинках могли бути вибиті вікна та пошкоджені конструкції. Також постраждав дитячий садок і транспорт.

    На місцях працюють відповідні служби.

    Остаточний масштаб руйнувань стане зрозумілим після завершення обстеження. У перші години після ударів такі дані часто змінюються, оскільки рятувальники й комунальні служби поступово перевіряють сусідні будинки, двори та інші об’єкти.

    Це вже не перша атака на Кропивницький у вересні

    Для міста це вже не перший серйозний російський удар за останні тижні.

    3 вересня у Кропивницькому російський безпілотник влучив у багатоповерховий житловий будинок. Тоді повідомлялося про травмовану людину, яку госпіталізували.

    Пізніше стало відомо про пошкодження покрівлі багатоповерхівки та одного з підприємств. На території підприємства виникла пожежа, ще одне займання зафіксували на відкритій місцевості. Рятувальники ліквідували загоряння.

    Наслідки тієї атаки місто ліквідовувало ще 16 вересня — у Кропивницькому продовжували замінювати вікна в будинках, пошкоджених на початку місяця. За місцевими даними, вже встановили щонайменше 18 нових віконних блоків.

    Таким чином, нова атака сталася фактично в той момент, коли місто ще відновлювалося після попереднього удару.

    У серпні Кропивницький також опинявся під ракетною атакою

    Раніше Nenka.info повідомляла про масштабний російський удар по центральній Україні 15 серпня.

    Тоді під атакою одночасно опинилися Кривий Ріг та Кропивницький. За попередніми повідомленнями моніторингових ресурсів, у напрямку Кропивницького та його передмістя могли летіти близько десяти повітряних цілей різних типів.

    Після атаки в районі міста виникли пожежі, а місцева влада закликала мешканців залишатися в укриттях і не публікувати місця влучань та роботу сил оборони.

    Детальніше про ту атаку можна прочитати у матеріалі Nenka.info: «РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму».

    Напередодні атакували Кіровоградщину

    Неспокійною для області була й попередня доба.

    15 вересня російські безпілотники атакували об’єкти критичної інфраструктури у Кіровоградській області. В Олександрії повітряна тривога тривала понад десять годин. За першими повідомленнями, обійшлося без постраждалих.

    Такі удари свідчать про те, що Кіровоградщина дедалі частіше стає ціллю російських дронових і ракетних атак.

    Область розташована в центральній частині країни та має важливу транспортну й енергетичну інфраструктуру. Водночас удари регулярно зачіпають і цивільні об’єкти — житлові будинки, підприємства та інші споруди.

    Російські удари по цивільних містах тривають

    Атака на Кропивницький стала частиною серії ударів по різних регіонах України у вересні.

    За останні дні російські дрони та ракети влучали у житлові будинки, підприємства та транспортну інфраструктуру в різних областях.

    Зокрема, 9 вересня внаслідок атаки на Дніпро постраждали троє людей, серед них 15-річний підліток. Було пошкоджено багатоповерхівку, приватні будинки, автомобілі та склад із будівельними матеріалами.

    Такі атаки створюють загрозу не лише в момент безпосереднього влучання. Після них залишаються уламки, вибухонебезпечні предмети, пошкоджені газові та електричні мережі.

    Саме тому місцева влада традиційно закликає людей не наближатися до місць ударів і не публікувати фото чи відео, які можуть дозволити встановити точну локацію уражених об’єктів.

    Дані про постраждалих можуть змінитися

    Станом на перші офіційні повідомлення після атаки відомо про чотирьох постраждалих.

    Троє перебувають у медичних закладах, одна жінка від госпіталізації відмовилася.

    Інформації про загиблих на цей момент немає.

    Водночас рятувальні та комунальні служби продовжують обстежувати пошкоджену частину міста. Тому кількість постраждалих і масштаб руйнувань можуть уточнюватися.

    Що відомо на цей момент

    Отже, станом на вечір 16 вересня підтверджено, що російський удар припав по центральній частині Кропивницького.

    Постраждали четверо людей.

    Трьох доправили до лікарень, одна жінка відмовилася від госпіталізації.

    Пошкоджено приватні будинки, дитячий садок та автомобілі.

    На місцях працюють екстрені служби, а обласна влада продовжує збирати інформацію про наслідки атаки.

    Ця атака стала вже черговим ударом по Кропивницькому за останні тижні. Місто ще ліквідовувало наслідки вересневих обстрілів, коли російські війська знову атакували цивільну забудову.

  • Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» врятували життя 12-річної Ясміни, яка дістала тяжке уламкове поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Невеликий фрагмент дрона пройшов крізь автомобіль, пробив печінку дитини, пошкодив одну з великих вен черевної порожнини і зупинився лише біля хребта. Через внутрішню кровотечу стан дівчинки потребував термінового хірургічного втручання. Операція тривала близько чотирьох годин. Зараз Ясміна вже вдома і продовжує відновлення.

    Того дня дівчинка разом із подругою збиралася на заняття із сучасних танців. Через майже безперервні тривоги в Києві діти чекали моменту, коли ситуація здаватиметься безпечнішою. Коли загроза начебто минула, батько подруги повіз їх на гурток.

    Але дорогою повітряна небезпека виникла знову.

    За даними «Охматдиту», просто перед автомобілем упав і вибухнув російський ударний безпілотник. Уламки влучили в машину. Один із них, розміром лише близько сантиметра, пробив лобове скло, пройшов крізь переднє сидіння і влучив у Ясміну.

    Спочатку дитина навіть не усвідомила масштаб свого поранення. Після вибуху вона змогла самостійно вийти з автомобіля разом з іншими людьми та відійти від дороги. Лише через деякий час дівчинка відчула запаморочення, присіла й побачила кров у ділянці живота.

    Допомога надійшла практично одразу. Перехожі викликали швидку, а військові, які перебували неподалік, надали Ясміні першу допомогу до приїзду медиків. Після цього бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до «Охматдиту».

    У лікарні Ясміна пройшла УЗД та комп’ютерну томографію. Результати показали тяжке проникаюче поранення живота. Уламок спричинив наскрізне ушкодження печінки та травму великої вени в черевній порожнині.

    Саме пошкодження судини стало одним із найнебезпечніших наслідків поранення. У дитини почалася масивна внутрішня кровотеча, а за очеревиною сформувалася велика гематома. Медикам необхідно було спочатку стабілізувати пацієнтку, а потім негайно переходити до операції.

    Хірургічне втручання тривало приблизно чотири години.

    У лікарні не деталізували всі етапи операції, тому говорити, зокрема, про конкретний спосіб відновлення пошкодженої судини або видалення уламка без додаткових даних не варто. Відомо головне: кровотечу вдалося взяти під контроль, стан дитини стабілізували, а після лікування вона змогла повернутися додому.

    Історія Ясміни, судячи з обставин, пов’язана з одним із епізодів масштабної атаки на столицю 3 вересня. Тоді поліція Києва офіційно повідомляла, що в Дарницькому районі уламки російських БпЛА пошкодили два автомобілі, які рухалися дорогою. Серед постраждалих була саме 12-річна дівчинка. Також поранення отримали 40-річний водій, 35-річна пасажирка, 23-річний чоловік і двоє поліцейських.

    Дарницька районна адміністрація того дня також повідомляла про падіння уламків БпЛА безпосередньо на проїжджу частину та про поранену дитину.

    Втім, атака 3 вересня не обмежилася одним епізодом.

    Протягом доби російські безпілотники атакували Київ багаторазово. За офіційними даними міста, повітряну тривогу того дня оголошували сім разів, а її загальна тривалість перевищила 15 годин. До пізнього вечора кількість постраждалих у столиці зросла до 13, шестеро з них залишалися у стаціонарах. Серед госпіталізованих була й дитина.

    Уламки та влучання фіксували в Дарницькому, Голосіївському, Солом’янському та Святошинському районах.

    Увечері ситуація ще більше погіршилася: російський дрон влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Там спалахнула пожежа на кількох поверхах. ДСНС евакуювала десятки мешканців, були поранені. Первинна інформація про загиблу людину згодом не підтвердилася.

    Reuters того дня повідомляв щонайменше про десять поранених унаслідок різних епізодів атаки на Київ, серед яких була дитина. Видання також звертало увагу, що столиця на той момент переживала вже понад тиждень практично безперервних ударів.

    Для Ясміни ця статистика перетворилася на кілька секунд, які могли коштувати життя.

    Особливо показовим є сам розмір уламка — близько одного сантиметра. Невеликий фрагмент металу після вибуху отримав достатню енергію, щоб пройти через лобове скло автомобіля, сидіння та тканини тіла, наскрізь пошкодити печінку й травмувати велику судину.

    Це також пояснює, чому зовнішній вигляд поранення після вибуху може не відповідати реальній тяжкості внутрішніх травм. У випадку Ясміни спочатку вона могла рухатися і вийшла з автомобіля самостійно, однак уже невдовзі через крововтрату з’явилося запаморочення.

    Для столичних медиків вересень став особливо важким через різке посилення російських повітряних атак. Reuters повідомляв, що використання Росією швидкісних, зокрема реактивних, ударних дронів суттєво змінило повсякденне життя Києва: тривоги стали тривалішими, атаки відбуваються не лише вночі, а й серед дня, а уламки та самі безпілотники дедалі частіше вражають дороги, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.

    Саме денна атака стала критичною для Ясміни. Родина не їхала містом під час очевидно активного масованого удару — поїздку на заняття розпочали після того, як ситуація здавалася безпечнішою. Однак нова хвиля небезпеки виникла вже в дорозі.

    Зараз історія має значно кращий фінал, ніж могли прогнозувати в перші хвилини після поранення.

    За повідомленням «Охматдиту», дівчинка почувається значно краще і вже виписана додому. Попереду в неї амбулаторне лікування та медичне спостереження за процесом загоєння.

    А сама Ясміна вже думає не про операційну. Вона хоче знову повернутися до школи, побачити друзів і продовжити заняття сучасними танцями.

    І саме ця деталь особливо контрастує з тим, що сталося 3 вересня: дитина просто їхала на звичайне заняття, коли уламок російського дрона за секунди перетворив буденну поїздку на боротьбу за життя. Цього разу завдяки швидкій першій допомозі, роботі екстреної медичної служби та чотиригодинній операції лікарям вдалося її виграти.

  • «Прикрив собою буквально»: поранений воїн ЗСУ відбив атаку трьох FPV і врятував непритомного побратима

    «Прикрив собою буквально»: поранений воїн ЗСУ відбив атаку трьох FPV і врятував непритомного побратима

    У 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго показали одну з найважчих евакуацій поранених за весь час використання підрозділом наземних роботизованих комплексів. Боєць самохідного артилерійського дивізіону з позивним «Британець», уже маючи численні осколкові поранення, супроводжував важкопораненого непритомного побратима і під час руху знищив зі стрілецької зброї три російські FPV-дрони. Два моменти збиття потрапили на відео.

    Відео 10 вересня оприлюднила сама 66-та ОМБр. За інформацією бригади, двоє військовослужбовців зазнали поранень унаслідок російської атаки. Один із них перебував у вкрай важкому стані й був без свідомості. «Британець» також отримав численні осколкові поранення та втратив частину засобів індивідуального захисту, однак залишився поряд із товаришем і фактично став його останнім захистом до моменту, коли обох вдалося вивести з небезпечної зони.

    Чекати на класичну евакуаційну групу було небезпечно: російські атаки продовжувалися. Тому військові задіяли наземний роботизований комплекс — безпілотну платформу, здатну перевозити поранених без необхідності відправляти під вогонь додаткових людей. Керував комплексом військовослужбовець із позивним «Мангуст», оператор першого механізованого батальйону «KASSTA». Саме його роботу разом із діями «Британця» у бригаді назвали ключовою для успіху місії.

    На оприлюднених кадрах видно, як наземний комплекс рухається з пораненим військовим, тоді як «Британець» іде поряд. У цей момент їх атакують російські FPV. Військовий відкриває вогонь зі стрілецької зброї та намагається збити безпілотники ще до того, як вони досягнуть платформи. За даними 66-ї бригади, загалом під час евакуації він знищив три FPV-дрони, причому два збиття зафіксувала камера.

    Фактично боєць одночасно виконував кілька завдань: сам залишався пораненим, контролював стан непритомного товариша, рухався поряд із евакуаційною платформою та відбивав атаки безпілотників. У 66-й ОМБр наголосили, що для підрозділу ця операція стала однією з найскладніших за весь час використання наземних роботизованих комплексів.

    Міністерство оборони України також звернуло увагу на цей епізод. У своєму інформаційному ефірі відомство окремо згадало «Британця» як військового, який супроводжував евакуаційний НРК із пораненим побратимом і збив три російські дрони, що намагалися уразити групу.

    Важливий у цій історії не лише особистий вчинок військового, а й сама технологія евакуації. Наземні роботизовані комплекси дедалі активніше використовують там, де відправлення звичайного автомобіля або евакуаційної групи створює надто великий ризик для людей. ЗСУ офіційно зазначають, що такі платформи можуть виконувати одразу кілька функцій: евакуювати поранених, доставляти боєприпаси та медичне майно, проводити логістичні й навіть розвідувально-ударні операції.

    Для 66-ї бригади це вже не експериментальна технологія. Підрозділ системно використовує наземних роботів на бойових завданнях. За власними даними бригади, лише у квітні її оператори НРК успішно виконали 183 місії. За результативністю застосування наземних комплексів підрозділ тоді піднявся на 11-те місце серед усіх підрозділів і на сьоме — серед частин Сухопутних військ у відповідному рейтингу системи Delta.

    У лютому перший механізований батальйон «KASSTA» вже повідомляв про дві успішні евакуації поранених за допомогою НРК протягом однієї доби. За словами військових, такі місії готуються заздалегідь: оператори вивчають маршрут, оцінюють ризики від ворожих безпілотників і лише після цього запускають платформу. Одна з операцій тоді тривала майже всю ніч.

    Навесні та влітку інтенсивність використання роботів лише зростала. У травні військові 66-ї ОМБр повідомляли, що за п’ять днів провели три евакуації поранених за допомогою наземних комплексів, а в червні встановили новий для себе рекорд — чотири евакуйовані військовослужбовці за добу.

    Причина такого активного переходу до роботизованої логістики — різке збільшення так званої «кілзони» на сучасному фронті. Невеликі FPV-дрони дозволяють противнику контролювати підступи до позицій і полювати на транспорт, через що навіть кілька кілометрів між передовою та безпечнішою зоною можуть стати надзвичайно небезпечними для евакуаційних автомобілів. Наземний робот не усуває цей ризик повністю, але дозволяє не відправляти під удари ще одну групу людей.

    Сама 66-та бригада раніше повідомляла про постійні атаки російських FPV на НРК на Лиманському напрямку. У березні військові показували інший епізод, коли оператор завдяки різкому маневру в останній момент урятував наземний комплекс від прямого влучання ворожого дрона. Тоді в бригаді прямо зазначали, що противник докладає значних зусиль, аби ускладнювати українську логістику саме ударами безпілотників.

    Масштаб цієї дронової загрози добре видно і зі статистики підрозділу. За підсумками серпня 66-та ОМБр повідомляла про знешкодження понад 600 російських FPV-дронів на Лиманському напрямку. Це показує, наскільки щільним стало застосування безпілотників безпосередньо над передовою й наскільки складними сьогодні є навіть завдання, які раніше вважалися відносно звичайними — підвезення боєприпасів чи евакуація пораненого.

    На цьому тлі відео з «Британцем» демонструє відразу дві реальності сучасної війни. Перша — людина все ще залишається вирішальним фактором навіть за активного використання роботів. Наземний комплекс зміг фізично вивезти важкопораненого, але під час атак FPV його прикривав інший військовий. Друга — роботизація вже безпосередньо рятує життя, дозволяючи евакуювати людей із районів, куди відправлення додаткового екіпажу могло б призвести до нових втрат.

    У бригаді не повідомили публічно ані точне місце проведення операції, ані актуальний стан обох поранених військових. Такі деталі з міркувань безпеки не розкриваються. Тому достовірно відомо саме те, що показано й підтверджено 66-ю ОМБр: двоє військовослужбовців були поранені, один перебував без свідомості, евакуацію проводили за допомогою НРК, а «Британець» під час неї знищив три ворожі FPV.

    Волонтерка Катерина Ножевнікова, поширивши відео, написала, що ці кадри мають побачити якомога більше людей. Вона звернула увагу на те, що військовий рухався відкритою місцевістю під загрозою дронів, але все одно залишався поряд із пораненим товаришем.

    Саме ця деталь і зробила історію резонансною: «Британець» уже сам потребував допомоги, проте в момент евакуації продовжив прикривати іншого. А роботизована платформа й оператор «Мангуст» дали шанс завершити місію без відправлення під нові атаки ще однієї групи військових.

  • АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    АЗС у Києві знову під ударом: російські дрони влучили у дві заправки, одну атакували двічі

    Російські війська вранці 11 вересня знову атакували Київ ударними безпілотниками. Цього разу влучання зафіксували одразу на двох автозаправних станціях у різних частинах столиці — у Дніпровському та Оболонському районах. За попередньою інформацією міської влади, одну із заправок на Оболоні противник атакував двічі. Є постраждалі. Нові удари сталися менш ніж через добу після того, як російський реактивний безпілотник уразив АЗК UKRNAFTA у Голосіївському районі.

    Про нові влучання повідомив міський голова Віталій Кличко. Спочатку стало відомо про удар по АЗС у Дніпровському районі. Екстрені служби одразу вирушили на місце. Практично одночасно інформація надійшла з іншого кінця столиці: російський БпЛА влучив в автозаправну станцію в Оболонському районі. За даними мера, саме цей об’єкт противник атакував двічі.

    Унаслідок атаки в Оболонському районі попередньо постраждали двоє людей. На момент перших повідомлень детальної інформації про характер їхніх травм і необхідність госпіталізації не було. Бренди та точні адреси двох уражених 11 вересня АЗС міська влада також публічно не назвала. Тому стверджувати, які саме мережі потрапили під удар, наразі передчасно.

    Практично паралельно російська атака спричинила серйозні наслідки у житловому секторі. У Дніпровському районі безпілотник уразив дев’ятиповерховий житловий будинок. За даними медиків, постраждали вісім людей, двох госпіталізували. Один із поранених перебував у тяжкому стані. Reuters також повідомляє про вісьмох постраждалих у Києві внаслідок російських ударів 11 вересня та пожежу в дев’ятиповерхівці.

    Атака фактично тривала у кілька етапів. Повітряні сили повідомили, що в ніч проти 11 вересня Росія запустила по Україні 66 ударних безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших. Понад 50 із них були «шахедами». Станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 62 дрони, однак чотири ударні БпЛА влучили у три локації.

    На цьому атака не завершилася. Уже близько 09:36 Київська міська військова адміністрація знову оголосила повітряну тривогу через загрозу ударних дронів і закликала мешканців столиці перейти до укриттів. Повітряні сили близько 09:45 окремо попереджали про рух БпЛА на Київ із півночі. Саме під час цієї нової хвилі з’явилися повідомлення про удари по автозаправних станціях.

    Особливої уваги новий епізод набуває через події попереднього дня. 10 вересня російський реактивний дрон ударив по автозаправному комплексу UKRNAFTA у Голосіївському районі Києва. Компанія офіційно підтвердила саме застосування реактивного безпілотника. За правилами безпеки під час повітряної тривоги персонал і клієнти завчасно залишили територію АЗК, завдяки чому серед них постраждалих не було. Водночас міська влада повідомляла про чотирьох постраждалих людей поблизу місця удару, трьох із них госпіталізували.

    Наслідки того удару були досить серйозними. На території станції загорівся легковий автомобіль, були пошкоджені обладнання та капітальні споруди. Рятувальники ліквідували пожежу. У повідомленнях ДСНС також ішлося про пошкодження зупинки громадського транспорту, займання дизельних генераторів і пошкодження восьмиповерхової нежитлової будівлі.

    В UKRNAFTA тоді назвали удар атакою на цивільну інфраструктуру. Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що мережа забезпечує населення пальним і товарами повсякденного попиту та відновить пошкоджений об’єкт. Компанія при цьому не повідомляла про наявність будь-яких військових об’єктів на території станції.

    Таким чином, за менш ніж дві доби офіційно стало відомо щонайменше про три АЗС у трьох районах Києва, які потрапили під прямі удари або влучання російських безпілотників: у Голосіївському районі 10 вересня та в Дніпровському й Оболонському районах 11 вересня. Причому, за словами Кличка, оболонську станцію вранці атакували двічі.

    Напередодні в соціальних мережах почав активно поширюватися нібито перелік київських АЗС, які можуть стати майбутніми цілями російських атак. У ньому згадували об’єкти в кількох районах столиці. Однак важливо, що автентичність такого переліку офіційні органи не підтверджували. Київські медіа, які писали про його появу, також наголошували, що немає доказів, ніби поширені адреси справді є російським списком цілей. Тому встановлювати прямий зв’язок між цим неофіційним документом і конкретними ударами без доказів не можна.

    Водночас сам факт кількох послідовних ударів по автозаправних станціях уже підтверджений офіційними повідомленнями. Це робить паливну інфраструктуру столиці помітним елементом останньої хвилі російських атак.

    Нові удари відбуваються на тлі суттєвого посилення повітряного тиску на Київ. Лише 8 вересня Росія здійснила великий комбінований удар по столиці ракетами та безпілотниками. Тоді були пошкоджені житлові будинки, школа, медичний заклад, гуртожиток, магазини, адміністративні та складські об’єкти. Reuters повідомляв про п’ятьох загиблих і десятки поранених.

    Особливою проблемою останніх атак стає активніше застосування реактивних ударних дронів. Повітряні сили останніми днями неодноразово попереджали про такі апарати поблизу столиці. Вранці 10 вересня половина зі 149 дронів, запущених Росією по Україні, за даними Повітряних сил, була реактивною. 10 вересня саме реактивний безпілотник офіційно підтверджено як засіб удару по станції UKRNAFTA.

    Реактивні дрони створюють додатковий виклик для протиповітряної оборони через вищу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Повітряні сили останніми днями окремо повідомляли про рух таких апаратів через Київську область і безпосередньо над столицею.

    На цьому тлі правила поведінки на АЗС під час тривоги набувають особливого значення. Випадок із UKRNAFTA 10 вересня продемонстрував, що завчасне припинення роботи та евакуація персоналу й клієнтів може безпосередньо врятувати людей. Компанія підкреслила, що всі відвідувачі та працівники залишили територію до влучання саме відповідно до чинного протоколу безпеки.

    Станом на ранок 11 вересня ліквідація наслідків нової атаки в Києві триває. Інформація про кількість постраждалих, масштаби пошкоджень двох АЗС та стан потерпілих ще може змінюватися. Екстрені служби працюють на місцях влучань.

    Однак уже зараз атаки 10–11 вересня демонструють нову небезпечну тенденцію: автозаправна інфраструктура Києва кілька разів поспіль опиняється безпосередньо під ударами російських безпілотників. Чи йдеться про системну кампанію саме проти АЗС, офіційно поки не встановлено. Але після трьох підтверджених епізодів за два дні питання безпеки таких об’єктів стає для столиці дедалі гострішим.