Gorchitsa.info

Позначка: розслідування

  • Український Ан-12 затримали через вибухівку в Тринідаді і Тобаго

    Український Ан-12 затримали через вибухівку в Тринідаді і Тобаго

    У міжнародному аеропорту П’ярко в державі Тринідад і Тобаго правоохоронні органи затримали український вантажний літак Ан-12 після виявлення на борту вибухових речовин. Інцидент стався під час стандартної перевірки вантажу, який, за попередніми даними, прямував транзитом до Лівії. Подія одразу привернула увагу авіаційних служб безпеки, митниці та слідчих органів, які розпочали комплексне розслідування щодо обставин перевезення небезпечного вантажу.

    Як повідомляє видання ArabNews, під час огляду вантажного літака було виявлено вибухові речовини, які, за попередньою інформацією, могли бути неправильно задекларовані або взагалі не внесені до офіційної документації. Рейс мав номер CVK-7078 і виконував міжнародний переліт із проміжною зупинкою в Карибському регіоні перед подальшим курсом до Лівії.

    За інформацією місцевих джерел, інцидент стався під час рутинної перевірки в аеропорту П’ярко, коли митники та служби безпеки вирішили провести поглиблений огляд вантажу. Саме в цей момент і було виявлено предмети, які класифікуються як вибухові речовини. Після цього літак негайно було відведено на окрему стоянку, а доступ до нього обмежено.

    Місцева влада заявила, що на даному етапі триває детальне розслідування походження небезпечного вантажу, а також перевіряється, хто саме відповідав за його завантаження, транспортування та оформлення документів. Окремо слідчі органи аналізують маршрут польоту, логістичні ланцюги та можливі порушення міжнародних правил перевезення небезпечних матеріалів.

    Наразі офіційні структури Тринідаду і Тобаго утримуються від розкриття деталей щодо типу вибухових речовин, їх обсягу та технічних характеристик. Також не повідомляється, чи становив вантаж безпосередню загрозу безпеці аеропорту або цивільної авіації. Усе це залишається предметом розслідування експертів із авіаційної та вибухотехнічної безпеки.

    Відомо, що до розслідування залучені не лише митні органи та поліція, а й спеціалізовані підрозділи авіаційної безпеки, які мають визначити, чи був інцидент результатом порушення процедур, помилки в документації або навмисної спроби приховати небезпечний вантаж. Окрему увагу приділяють перевірці компаній, які брали участь у логістиці рейсу, а також можливим посередникам.

    Водночас офіційної інформації про затримання членів екіпажу або висунення їм підозр наразі немає. Екіпаж перебуває під контролем місцевих служб, однак їхній процесуальний статус не розкривається. Також не підтверджено, чи проводяться допити або тимчасові обмеження щодо переміщення персоналу.

    Особливу увагу слідство приділяє кінцевому пункту призначення вантажу. Літак виконував рейс до Лівії — країни, яка тривалий час перебуває у стані політичної нестабільності та внутрішніх конфліктів. Саме через це міжнародні правила авіаційної безпеки та контролю за обігом небезпечних матеріалів щодо таких маршрутів є значно жорсткішими.

    У матеріалах місцевих медіа зазначається, що літак належить українському оператору вантажних авіаперевезень, однак офіційна назва компанії наразі не розголошується. Так само не оприлюднено інформацію про кінцевого отримувача вантажу в Лівії, що додатково ускладнює розслідування та викликає запитання у міжнародних спостерігачів.

    Експерти з авіаційної безпеки наголошують, що подібні інциденти завжди розглядаються з максимальною увагою, оскільки порушення правил перевезення вибухових речовин може становити серйозну загрозу не лише для конкретного рейсу, а й для загальної системи цивільної авіації. Саме тому такі справи зазвичай супроводжуються тривалими перевірками, експертизами та міжнародною взаємодією між правоохоронними органами різних країн.

    Лівія, як кінцевий напрямок рейсу, також перебуває під посиленим моніторингом міжнародної спільноти через ризики незаконного обігу зброї та вибухових матеріалів. Будь-які підозрілі поставки до регіону можуть розглядатися у контексті порушення міжнародних санкцій або правил контролю за озброєннями, що робить цей інцидент особливо чутливим на дипломатичному рівні.

    Станом на зараз літак залишається затриманим на території аеропорту П’ярко до завершення всіх перевірок. Слідчі дії тривають, а офіційні результати розслідування очікуються після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.

  • Омелян відреагував на підозру ДБР: заявив про поранення в ЗСУ та політичне переслідування

    Омелян відреагував на підозру ДБР: заявив про поранення в ЗСУ та політичне переслідування

    Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян відреагував на повідомлення про підозру, оголошену йому Державним бюро розслідувань, заявивши, що вважає справу політично мотивованою та не погоджується з висунутими звинуваченнями. Він також стверджує, що проходив службу в Збройних силах України, був поранений і звільнений у 2025 році у зв’язку з отриманими травмами. Про свою позицію Омелян повідомив у дописі на Facebook.

    За словами ексміністра, він добровільно приєднався до лав Збройних сил України 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Він стверджує, що не обіймав жодних командних посад, не просив привілеїв, звань або нагород і проходив службу нарівні з іншими військовими. Також він заявив, що брав участь у забезпеченні підрозділів необхідною технікою та спорядженням, зокрема транспортом, дронами та бронезасобами.

    Омелян описує свою службу як активну участь у бойових діях і логістичному забезпеченні. За його словами, він неодноразово перебував «на передовій» і виконував завдання у різних регіонах України. У своїх публічних заявах він також наголосив, що під час служби не відмовлявся від виконання обов’язків і діяв на рівні з іншими військовослужбовцями підрозділу.

    Окремо ексміністр повідомив, що в серпні 2024 року отримав поранення внаслідок російського удару — за його словами, на позицію підрозділу, де він перебував, було скинуто дві керовані авіабомби (КАБ). Після цього, як стверджує Омелян, він проходив лікування та реабілітацію.

    За його словами, у 2025 році він був звільнений із лав Збройних сил України через отримані поранення та стан здоров’я. Він наголошує, що саме ці обставини виключають будь-які звинувачення у нібито ухиленні від військової служби.

    Коментуючи підозру, оголошену ДБР, Омелян заявив, що не розуміє її змісту та вважає її продовженням політичного тиску. Він підкреслив, що аналогічні кримінальні провадження щодо нього, на його думку, мають політичний характер і не ґрунтуються на об’єктивних фактах.

    У своїх емоційних заявах ексміністр також зазначив, що планував певний час перебувати з родиною за кордоном і допомагати Україні з-за меж країни, однак розвиток ситуації змусив його переглянути ці плани. Він заявив про намір повернутися до активнішої політичної діяльності та публічно коментувати дії української влади.

    Державне бюро розслідувань офіційно повідомило про підозру колишньому міністру в межах кримінального провадження. Деталі справи наразі публічно не розкриваються в повному обсязі, однак вона стосується можливих порушень, пов’язаних із військовою службою.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують збір та аналіз матеріалів у межах провадження. Суспільна увага до справи зросла через публічний статус фігуранта, його участь у військовій службі після 2022 року та подальшу політичну активність.

  • ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    ВАКС відправив Єрмака під варту на 60 днів із заставою 140 млн грн

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для колишнього керівника Офісу президента України Андрій Єрмак. Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислюється з моменту фактичного затримання, а також встановив альтернативу — можливість внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень.

    Про це стало відомо під час публічного оголошення судового рішення 14 травня. Як зазначив суддя під час засідання, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України НАБУ було задоволене частково. Таким чином, суд не погодився повністю з позицією сторони обвинувачення, однак обрав один із найсуворіших запобіжних заходів, передбачених чинним законодавством.

    У судовій залі було оголошено: «Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання. Визначити підозрюваному заставу в розмірі 140 мільйонів гривень».

    У разі внесення застави на підозрюваного покладається низка процесуальних обов’язків. Зокрема, він зобов’язаний з’являтися до слідчого або прокурора за першою вимогою, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не залишати межі міста Києва без дозволу слідства, здати закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд за кордон. Також передбачено обов’язок утримуватися від контактів із низкою осіб, які фігурують у матеріалах справи або можуть бути свідками.

    Окремо суд визначив заборону на спілкування з іншими фігурантами провадження, серед яких названі Чернишов, Міндіч, Лисенко, Опальчук, Сіранчук та Медвєдєва. Крім того, у разі внесення застави може бути застосовано електронний засіб контролю (електронний браслет), що дозволяє відстежувати переміщення особи в межах встановлених обмежень.

    Ухвала суду підлягає негайному виконанню, тобто починає діяти одразу після оголошення. Водночас вона може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів із моменту проголошення рішення.

    Окремо повідомляється, що повний текст судового рішення буде оприлюднений 18 травня, після його остаточного оформлення та підписання суддею.

    Під час засідання сторона захисту заявила про намір оскаржувати ухвалу ВАКС, вважаючи її необґрунтованою та такою, що потребує перегляду в апеляційній інстанції. Сам Андрій Єрмак, за словами, озвученими в суді, заявив, що не має у своєму розпорядженні необхідної суми для внесення застави та розраховує на підтримку «друзів» у разі необхідності її сплати.

    Це рішення стало продовженням розгляду кримінального провадження, в межах якого раніше повідомлялося про підозру у ймовірній легалізації коштів у значних обсягах — близько 460 мільйонів гривень. Слідство пов’язує ці епізоди з реалізацією будівельного проєкту елітної нерухомості під Києвом.

    За даними, які озвучувалися у межах провадження, йдеться про можливі корупційні схеми, пов’язані з будівництвом котеджного містечка «Династія» в Козині на Київщині, а також про перевірку джерел походження коштів, які могли бути залучені до фінансування проєкту, зокрема у сфері енергетики.

    Правоохоронні органи раніше повідомляли про проведення слідчих дій, вилучення документів та інші процесуальні заходи в межах розслідування. Прокуратура у цій справі наполягала на більш суворому запобіжному заході та просила суд визначити заставу у розмірі 180 мільйонів гривень, однак суд встановив меншу суму.

    Наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування, а остаточні правові рішення щодо вини чи невинуватості фігурантів може ухвалити лише суд після розгляду всіх доказів у встановленому законом порядку.

  • Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка ЄС оцінила справу Єрмака як доказ роботи антикорупційної системи

    Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що розгляд справи колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака у Вищому антикорупційному суді є доказом того, що українські антикорупційні інституції продовжують працювати навіть в умовах повномасштабної війни. Відповідну заяву дипломатка зробила під час спілкування з журналістами, коментуючи резонансний процес навколо ексочільника ОП.

    За словами Матернової, сам факт того, що колишній високопосадовець такого рівня постав перед Вищим антикорупційним судом, свідчить про функціонування антикорупційної системи в Україні та її здатність працювати незалежно від політичного статусу фігурантів.

    “Я вважаю, сам факт, що колишній керівник Офісу президента постав перед Вищим антикорупційним судом, є свідченням того, що антикорупційні інституції працюють. І дозвольте повторити: це відбувається під час повномасштабного вторгнення”, — наголосила посолка ЄС.

    Водночас дипломатка звернула увагу на ризики інформаційних маніпуляцій навколо цієї справи. На її думку, Росія та інші сили, які ведуть проти України гібридну війну, можуть використовувати сам факт гучного антикорупційного процесу для дискредитації держави на міжнародній арені. Зокрема, подібні справи можуть подаватися як нібито доказ того, що корупція в Україні має системний характер.

    Однак, за словами Матернової, міжнародні партнери, які глибоко залучені до процесу реформування України та стежать за діяльністю антикорупційних органів, сприймають ситуацію зовсім інакше. Вони бачать у ній не ознаку слабкості держави, а навпаки — приклад того, що інституції здатні діяти навіть щодо колишніх представників найвищої влади.

    “Ті, хто розуміє реформи, аналізує й знає ситуацію тут, дивитимуться на це як на свідчення того, що інституції демонструють стійкість і зрілість та здатні працювати. Я особисто дивлюся на це саме так”, — зазначила дипломатка.

    Заява представниці ЄС пролунала на тлі продовження судового процесу у Вищому антикорупційному суді щодо обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку. Засідання розпочалося 12 травня та продовжилося 13 травня. Слухання частково проходило в закритому режимі, а також переривалося через повітряну тривогу у Києві.

    НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника Офісу президента у причетності до легалізації 460 мільйонів гривень під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” у Козині на Київщині. За версією слідства, кошти могли походити з корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема з діяльністю “Енергоатому”.

    Прокуратура просить суд застосувати до Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень.

    Сам Єрмак раніше заявив, що не має наміру впливати на суд чи слідство та хоче “власним прикладом” показати незалежність правосуддя. Водночас його захист стверджує, що підозра базується на припущеннях, а не на прямих доказах. Адвокат Ігор Фомін заявив у суді, що в матеріалах справи відсутні конкретні дії Єрмака, які могли б свідчити про відмивання коштів або отримання неправомірної вигоди.

    Справу вже називають однією з найгучніших в українському політичному просторі останніх років, оскільки вона стосується людини, яка тривалий час вважалася однією з найвпливовіших фігур у владі.

    На тлі процесу тема боротьби з корупцією знову опинилася в центрі уваги української та міжнародної політики. Для Європейського Союзу ефективність антикорупційної системи залишається однією з ключових умов подальшої інтеграції України та просування переговорів про вступ до ЄС.

    Європейські дипломати неодноразово наголошували, що незалежність НАБУ, САП та ВАКС є критично важливою для довіри міжнародних партнерів та збереження фінансової підтримки України під час війни. Саме тому будь-які справи щодо топпосадовців викликають значний резонанс не лише всередині країни, а й серед західних союзників Києва.

  • У Києві чоловік випустив 9 куль в опонента

    У Києві чоловік випустив 9 куль в опонента

    У Києві правоохоронці затримали чоловіка, який під час конфлікту в Оболонському районі столиці відкрив стрілянину по своєму опоненту, здійснивши близько дев’яти пострілів, після чого намагався втекти з місця події на автомобілі. Про інцидент повідомили в поліції Києва.

    За даними слідства, конфлікт між двома чоловіками виник раптово та швидко переріс у насильницьке протистояння. Один із учасників дістав револьвер і відкрив вогонь у бік 27-річного потерпілого, здійснивши приблизно дев’ять пострілів у різні частини тіла. У поліції уточнили, що попри значну кількість пострілів, чоловік не отримав серйозних поранень.

    “Під час конфлікту, що виник між чоловіками, фігурант дістав револьвер та здійснив близько дев’яти пострілів у різні частини тіла 27-річного потерпілого. Останній серйозних ушкоджень не отримав. Після цього нападник сів до автомобіля та поїхав з місця вчинення злочину”, — зазначили правоохоронці.

    Інцидент стався на Оболонському проспекті в одному з густонаселених районів столиці, де подібні дії створили потенційну загрозу не лише для учасників конфлікту, а й для випадкових перехожих. Після стрілянини в місті негайно було запроваджено спеціальну поліцейську операцію, а всі патрульні наряди отримали орієнтування на розшук автомобіля нападника.

    Правоохоронці швидко встановили особу ймовірного стрільця — ним виявився 38-річний місцевий мешканець. Його автомобіль вдалося зупинити в іншому районі Києва під час оперативних заходів. Під час огляду транспортного засобу слідчі вилучили револьвер під патрон Флобера, який, за попередніми даними, міг бути використаний під час інциденту.

    Після затримання чоловіку повідомили про підозру за статтею про хуліганство із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. Відповідно до чинного законодавства, санкція цієї статті передбачає до семи років позбавлення волі.

    У поліції також уточнили важливу деталь: сам інцидент стався ще 6 травня, однак офіційна інформація про нього була оприлюднена лише 13 травня. Наразі слідчі встановлюють повні обставини конфлікту, а також мотиви, які могли спонукати чоловіка до застосування зброї.

    Подія вкладається у ширший контекст зростання кількості інцидентів зі стріляниною в Києві останніми тижнями. Лише у квітні–травні в столиці сталося кілька резонансних випадків, пов’язаних із застосуванням вогнепальної або травматичної зброї під час побутових конфліктів, дорожніх суперечок або побутових сварок.

    Зокрема, 18 квітня у Голосіївському районі Києва чоловік відкрив вогонь по людях, унаслідок чого загинули семеро осіб, а понад десять отримали поранення. Нападника тоді було ліквідовано на місці. Після тієї трагедії міністр внутрішніх справ Ігор Клименко публічно заявив про необхідність посилення дискусії щодо права громадян на збройний самозахист.

    У наступні тижні у столиці також фіксувалися інші випадки стрілянини — зокрема, інциденти в Дарницькому, Святошинському та Подільському районах, які щоразу завершувалися оперативним затриманням підозрюваних. Правоохоронці зазначають, що більшість таких випадків пов’язані з побутовими конфліктами, які різко ескалюють через наявність зброї.

    Поліція продовжує слідчі дії та перевіряє, чи міг затриманий раніше бути причетним до інших правопорушень або конфліктів із потерпілим.

  • Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Єрмак перед судом зробив заяву про вплив і власні “недоліки”

    Екскерівник Офісу президента Андрій Єрмак під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді заявив, що не має наміру використовувати жодного впливу на правосуддя та наполягає на його повній незалежності. Про це він сказав журналістам перед початком слухання щодо обрання запобіжного заходу у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень.

    Про це повідомляють “Укрінформ” та “Інтерфакс-Україна”.

    За словами Єрмака, принцип незалежності судової системи є ключовим, і він хотів би власним прикладом продемонструвати, що не намагається впливати на перебіг справи.

    “Важливо, щоб правосуддя було незалежним, без впливу. Я хочу на собі показати прикладом, що я цим не користуюся”, — зазначив він у коментарі перед засіданням.

    Окремо колишній керівник Офісу президента прокоментував особисті риси, відповідаючи на запитання журналістів. Він заявив, що має низку недоліків, однак “відсутність розуму” до них не відносить, що викликало значну увагу медіа.

    Питання щодо того, чи вважає він кримінальне провадження політично вмотивованим, Єрмак залишив без прямої відповіді, зазначивши, що наразі не хотів би це коментувати.

    Засідання у Вищому антикорупційному суді відбувалося 13 травня і стало продовженням слухань, які розпочалися напередодні. Процес стартував із затримкою через оголошену в Києві повітряну тривогу. Після її завершення частина засідання проходила у відкритому режимі, тоді як раніше суд розглядав матеріали у закритій частині.

    За даними журналістів, Єрмак особисто був присутній у залі суду. Також серед присутніх згадувався колишній співробітник розвідки Роман Червінський, чия поява привернула додаткову увагу медіа.

    Справу розглядає Вищий антикорупційний суд у межах провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів під час будівництва елітного котеджного містечка “Династія” в селищі Козин Київської області. За версією слідства, йдеться про приблизно 460 мільйонів гривень, які могли бути легалізовані через складні фінансові схеми.

    Правоохоронні органи вважають, що частина цих коштів могла походити від корупційних схем, пов’язаних із державним сектором, зокрема підприємством Енергоатом. Остаточні висновки має встановити суд.

    Детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели слідчі дії з Єрмаком увечері 11 травня, після чого йому було оголошено про підозру. Наступного дня ВАКС розпочав розгляд питання щодо запобіжного заходу.

    Прокуратура просить суд обрати для екскерівника ОП тримання під вартою як основний запобіжний захід із можливістю внесення застави у розмірі 180 мільйонів гривень. Сторона обвинувачення аргументує це масштабом інкримінованих дій та ризиками впливу на слідство.

    Захист, зі свого боку, наполягає на відсутності підстав для арешту та заперечує ризики перешкоджання слідству. Сам Єрмак провину публічно не визнає.

    Справу вже називають однією з найрезонансніших антикорупційних історій останніх років через статус фігуранта та суму інкримінованих коштів. Вона також викликала активну суспільну дискусію щодо роботи антикорупційних органів і балансу між жорсткістю переслідування та дотриманням прав підозрюваних.

    Окремо підкреслюється політичний контекст процесу, адже Андрій Єрмак протягом тривалого часу був однією з ключових фігур в українській виконавчій владі та фактично впливав на значну частину управлінських рішень під час війни та до неї.

    Судове засідання триває, остаточне рішення щодо запобіжного заходу має бути ухвалене після завершення розгляду всіх матеріалів справи та виступів сторін.

  • Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, у межах якої службовці державних і приватних медичних закладів організували системний продаж фіктивних довідок про інвалідність військовозобов’язаним громадянам. За попередніми оцінками слідства, загальний обіг незаконних коштів у межах схеми міг перевищити 200 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Національна поліція України, зазначивши, що до злочинної діяльності були залучені посадовці різних рівнів, медичні працівники та посередники, які діяли як єдина організована група.

    За даними слідства, серед фігурантів — завідувачка відділення одного з комунальних закладів охорони здоров’я, тимчасово виконуючий обов’язки заступника медичного директора профпатологічного закладу у столиці, колишня працівниця Державної служби з питань праці, а також низка посередників, які займалися пошуком «клієнтів» та координацією процесу оформлення підроблених документів.

    Схема, як встановили правоохоронці, була добре організованою та мала чіткий алгоритм дій. Організатори підшуковували військовозобов’язаних осіб і пропонували їм «допомогу» в оформленні групи інвалідності, яка нібито була пов’язана з професійними захворюваннями або впливом шкідливих умов праці. Вартість таких «послуг» становила близько 420 тисяч гривень з однієї людини.

    Після отримання коштів учасники схеми забезпечували повний пакет фіктивної медичної документації. Йшлося про створення підроблених історій хвороб, оформлення медичних висновків, результатів обстежень та інших документів, необхідних для офіційного встановлення інвалідності. Крім того, «клієнтам» організовували фіктивне стаціонарне лікування у низці приватних та комунальних медичних закладів, зокрема на території Запоріжжя.

    Надалі ці документи використовувалися для отримання офіційного статусу особи з інвалідністю, що давало військовозобов’язаним одразу кілька переваг: можливість отримати відстрочку від мобілізації, право на підвищені пенсійні виплати та соціальні гарантії, а також законні підстави для виїзду за кордон.

    У Національній поліції повідомили, що в межах кримінального провадження вже задокументовано щонайменше 32 факти реалізації цієї схеми. Водночас слідство вважає, що реальні масштаби можуть бути значно більшими — лише у 2025 році учасники групи могли незаконно оформити близько 500 фіктивних інвалідностей.

    Для документування злочину правоохоронці провели масштабну спецоперацію за участю слідчих та бійців спецпідрозділу КОРД. Загалом було здійснено 45 обшуків у медичних установах, а також за місцями проживання та в транспортних засобах фігурантів у Запорізькій, Львівській та Київській областях.

    Під час слідчих дій вилучено значні обсяги доказів: понад 7,3 мільйона гривень готівкою, медичні печатки та штампи, велику кількість медичної документації, справи пацієнтів, електронні носії інформації, жорсткі диски, комп’ютерну техніку, 24 мобільні телефони, а також чорнові записи, які можуть підтверджувати незаконну діяльність.

    Окремо слідчі наклали арешт на майно підозрюваних. Йдеться про шість автомобілів та два об’єкти нерухомості, розташовані у Києві та Львівській області. Загальна вартість арештованого майна перевищує 20 мільйонів гривень.

    Слідство вже повідомило про підозру шістьом учасникам організованої групи. Їм інкримінують низку кримінальних правопорушень, зокрема зловживання впливом, надання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, несанкціоновані дії з інформацією, а також легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    У Нацполіції зазначили, що досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми, а також осіб, які могли користуватися незаконними послугами. Следчі дії тривають у кількох регіонах України, і не виключено появу нових епізодів у справі.

  • Дрон із вибухівкою біля Лефкади: Греція почала розслідування

    Дрон із вибухівкою біля Лефкади: Греція почала розслідування

    Влада Греції активізувала розслідування після виявлення у морі біля західного узбережжя країни безпілотного апарата з вибуховим начинням. Інцидент стався неподалік острова Лефкада, після чого пристрій був знищений підривом у морі силами саперів. Про це повідомляє The Guardian.

    За даними грецької сторони, розслідування розширили після того, як військові фахівці отримали доступ до уламків апарата. Міністр національної оборони Греції Нікос Дендіас заявив, що дрон, імовірно українського виробництва, «майже напевно був запущений з-за меж країни», однак відмовився уточнювати можливе походження або маршрут його запуску.

    За словами міністра, грецькі спецслужби та військові мають уявлення про тип пристрою і його потенційні функції, однак деталі розслідування поки не розголошуються. Він також наголосив, що Греція не відстає у технологічному розвитку та активно розбудовує системи захисту від новітніх загроз, зокрема безпілотних морських і повітряних апаратів.

    Інцидент викликав значний суспільний резонанс, оскільки дрон був виявлений неподалік популярного туристичного регіону Лефкади, який є одним із ключових курортів Іонічного узбережжя. За даними місцевих ЗМІ, апарат був втрачений оператором і збився з курсу, після чого опинився у грецьких територіальних водах.

    Ситуація загострилася після появи повідомлень, що на борту безпілотника могло перебувати близько 100 кілограмів вибухової речовини. Офіційні представники грецького Міністерства оборони цю інформацію не підтвердили, однак зазначили, що всі технічні характеристики апарата зараз ретельно вивчаються на військово-морській базі на материку.

    За попередніми оцінками експертів, об’єкт має схожість із морським безпілотником українського виробництва типу «Магура V3», який використовується для ураження морських цілей. Саме ця версія стала однією з основних у ході розслідування, хоча офіційного підтвердження наразі немає.

    У військових колах Греції також розглядається гіпотеза, що подібний апарат міг бути частиною операції проти суден, які транспортують російські енергоносії у Середземному морі. Водночас жодна зі сторін не підтвердила цю версію офіційно, і слідство продовжується.

    Знайдений дрон уже доставили до спеціалізованого військового об’єкта, де експерти аналізують його серійні номери, внутрішню електроніку та дані навігаційної системи. Особливу увагу приділяють GPS-модулю, який може допомогти встановити маршрут руху та точку запуску.

    Політична реакція в Греції виявилася неоднозначною. Опозиційні сили заявили, що уряд недостатньо інформує суспільство про деталі інциденту та можливі ризики. Представники опозиційної партії ПАСОК наголосили, що громадяни мають право знати, як саме безпілотник опинився біля узбережжя та чи існує загроза повторення подібних випадків.

    У той же час окремі політичні сили країни розглядають інцидент як можливий сигнал про зростання військової напруги у регіоні та використання нових типів зброї у морських просторах Європи.

    Інцидент біля Лефкади стався на тлі загального зростання кількості випадків появи невідомих безпілотників у Європі. Раніше повідомлялося про фіксацію дронів у повітряному просторі Латвія, де один із них спричинив пошкодження інфраструктури на території нафтосховищ.

    Розслідування грецьких військових триває, а остаточні висновки щодо походження, маршруту та мети дрона поки не оприлюднені. Влада Греції заявляє, що ситуація перебуває під контролем, однак визнає необхідність адаптації до нових технологічних загроз у морській сфері безпеки.

  • Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    7 травня у Києві правоохоронці проводять масштабні слідчі дії у двох закладах освіти, пов’язаних із Михайлом Поплавським — у Київському національному університеті культури і мистецтв та приватному “Київському університеті культури”. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора у коментарі “Українській правді”, підтвердивши факт обшуків у межах чинного кримінального провадження.

    За даними прокуратури, слідчі дії охоплюють не лише приміщення самих навчальних закладів, а й офісні будівлі поруч із ними, а також місця проживання окремих службових осіб, які можуть бути пов’язані з управлінськими процесами в університетах. Правоохоронці працюють у рамках комплексного розслідування, однак деталі провадження, включно з його кваліфікацією, наразі не розкриваються.

    Обшуки стали черговим епізодом у серії перевірок, що тривають навколо структур, пов’язаних із Михайлом Поплавським. Наприкінці березня у цих же закладах уже відбувалися слідчі дії, тоді правоохоронні органи заявляли про викриття ймовірної схеми розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах у державному університеті. Ті події також супроводжувалися вилученням документів і техніки та викликали значний суспільний резонанс через масштаби фінансування освітньої установи.

    Окремо варто зазначити, що у 2026 році відбулися суттєві зміни в управлінні Київським національним університетом культури і мистецтв. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що контракт Михайла Поплавського на посаді ректора державного вишу завершився, і він більше не очолює цей заклад. Після цього Міністерство освіти і науки призначило тимчасового виконувача обов’язків керівника, якому доручено підготувати та провести відкриті вибори нового ректора.

    Попри це, Поплавський продовжує очолювати приватний “Київський університет культури”, який також входить до переліку об’єктів, де 7 травня відбуваються обшуки. Саме цей факт додає новий контекст до нинішніх слідчих дій, адже перевірки одночасно стосуються як державного, так і приватного освітнього сектору, пов’язаного з однією управлінською групою.

    Правоохоронці офіційно не повідомляють, які саме порушення розслідуються у межах справи, а також не коментують можливі підозри конкретним особам. Відомо лише, що слідчі дії проводяться в межах кримінального провадження, яке охоплює фінансову та організаційну діяльність освітніх установ.

    Ситуація навколо університетів викликає значний суспільний інтерес, оскільки Київський національний університет культури і мистецтв є однією з найвідоміших мистецьких освітніх установ України, а сам Михайло Поплавський протягом десятиліть залишався однією з найпомітніших фігур у сфері культурної освіти.

    Станом на зараз слідчі дії тривають, правоохоронці продовжують роботу з документами та іншими матеріалами, вилученими під час обшуків, а офіційних коментарів щодо можливих результатів розслідування поки що не оприлюднено.

  • Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Федеральний суд у США оприлюднив документ, який імовірно є передсмертною запискою американського фінансиста Джеффрі Епштейна, чия смерть у 2019 році стала однією з найрезонансніших подій у сучасній кримінальній історії країни та породила численні суспільні дискусії, політичні суперечки та теорії змов. Як повідомляє The New York Times, документ тривалий час залишався засекреченим у межах кримінального провадження, пов’язаного з перебуванням Епштейна під вартою та обставинами його загибелі у слідчому ізоляторі в Нью-Йорку.

    Рішення про оприлюднення ухвалив суддя Федерального окружного суду штату Нью-Йорк Кеннет Карас після того, як журналісти подали клопотання про розсекречення матеріалів справи. Суд розглянув аргументи щодо суспільного інтересу до документів і дійшов висновку, що частину матеріалів можна зробити публічною. Саме в межах цього рішення і була оприлюднена записка, яка, за версією слідства та джерел видання, могла бути написана Епштейном.

    Джеффрі Епштейн був затриманий у липні 2019 року за федеральними звинуваченнями у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, а також у змові з метою вчинення таких злочинів. Його справа набула надзвичайного суспільного резонансу через масштабність обвинувачень і через численні зв’язки фінансиста з впливовими політиками, бізнесменами та представниками еліт у США та за кордоном. 10 серпня 2019 року Епштейна знайшли мертвим у камері Metropolitan Correctional Center у Нижньому Мангеттені. Офіційна версія слідства кваліфікувала смерть як самогубство, однак низка порушень у роботі пенітенціарної системи, зокрема проблеми з відеоспостереженням і чергуванням персоналу, спричинили хвилю сумнівів і численні альтернативні версії подій.

    Оприлюднена записка, як повідомляється, була знайдена співкамерником Епштейна Ніколасом Тартальйоне у липні 2019 року після інциденту, коли фінансиста виявили непритомним у камері з елементами, що вказували на можливу спробу самопошкодження. За словами Тартальйоне, документ був написаний на жовтому аркуші паперу, вирваному з блокнота, і містив емоційні фрази та уривчасті думки. Згодом він передав записку своїм адвокатам, вважаючи її потенційно важливою для власного юридичного захисту, після чого документ став предметом тривалих судових суперечок і був тимчасово засекречений.

    У тексті записки, як повідомляє The New York Times, містяться заяви про те, що слідчі «місяцями нічого не знайшли», а також емоційні висловлювання щодо висунутих проти нього звинувачень. У документі також є фрази про можливість «самостійно обрати момент прощання» та емоційні реакції, які відображають стан роздратування і заперечення. Окремі формулювання, зокрема різкі вигуки та розмовні конструкції, привернули увагу дослідників, які порівнюють їх із відомим стилем електронного листування Епштейна, хоча незалежної експертизи автентичності записки не проводилося.

    Після інциденту в липні 2019 року Епштейн спочатку повідомляв адміністрації в’язниці про можливий напад з боку співкамерника, однак згодом відмовився від цих заяв і зазначив, що конфлікту між ними не було. Ці суперечливі свідчення стали частиною ширшої дискусії щодо психологічного стану фінансиста та обставин його перебування під вартою.

    Оригінал документа був переданий до суду лише у травні 2021 року, майже через два роки після смерті Епштейна. З того часу він залишався під грифом обмеженого доступу у межах матеріалів справи, які охоплюють мільйони сторінок документів, зібраних федеральними органами США під час розслідування.

    У Міністерстві юстиції США заявили, що не мали доступу до цієї записки раніше і не включали її до публічних матеріалів справи, які поступово розкривалися в межах запитів журналістів та громадських організацій. Водночас відомство наголошує, що справа Епштейна є однією з найбільших і найскладніших у сучасній історії американського правосуддя, що включає величезний масив доказів, свідчень і конфіденційних матеріалів.

    Експерти, на яких посилається видання, зазначають, що навіть після офіційного закриття кримінального провадження справа Епштейна продовжує викликати суспільний інтерес через низку невідповідностей і прогалин у розслідуванні. Зокрема, критиці піддається система охорони в’язниці, де він утримувався, а також відсутність повного відеозапису з камер спостереження в ніч його смерті.

    Оприлюднення передсмертної записки знову актуалізувало питання про прозорість розслідування та повноту оприлюднених матеріалів у справі, яка й досі залишається однією з найобговорюваніших у США та у світовому медіапросторі. Попри офіційну версію про самогубство, суспільні дискусії довкола обставин смерті Епштейна тривають, а нові документи лише підсилюють інтерес до цієї справи.