Позначка: самовільне залишення частини

  • Військова дисципліна під контролем: суд виніс покарання командиру роти

    Військова дисципліна під контролем: суд виніс покарання командиру роти

    Яворівський районний суд Львівської області визнав командира навчальної роти Володимира Д. винним у недбалому ставленні до служби через самовільне залишення частини п’ятьма військовими. За адміністративне правопорушення йому призначили штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

    Згідно з постановою, оприлюдненою у судовому реєстрі у грудні 2025 року, п’ятеро військових залишили розташування військової частини з 20 по 26 жовтня. Через це на командира зведеної навчальної роти склали протокол про адміністративне правопорушення.

    У документі зазначено, що молодший лейтенант не здійснював належного обліку особового складу, не проводив індивідуальну виховну роботу з військовими, не планував та не контролював бойову підготовку, а також не забезпечив внутрішній порядок у підрозділі, який гарантував би виконання законів та положень Статутів Збройних Сил України.

    Під час судового засідання командир визнав свою провину. Розгляд справи проводив суддя Ігор Матвіїв, який дослідив усі матеріали та призначив штраф. Постанову ще можна оскаржити в установленому законом порядку.

  • Кількість СЗЧ зросла вчетверо: правоохоронці реєструють по 16 тисяч справ щомісяця

    Кількість СЗЧ зросла вчетверо: правоохоронці реєструють по 16 тисяч справ щомісяця

    За 10 місяців 2025 року правоохоронні органи відкрили в Україні понад 161 тисячу кримінальних проваджень за самовільне залишення військової частини. Це у чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас до суду доходить лише незначна частина таких справ.

    За інформацією аналітиків, у січні–жовтні 2025 року в Україні зафіксовано 161 461 провадження за статтею 407 Кримінального кодексу — самовільне залишення військової частини або місця служби. Для порівняння: ще три роки тому така кількість справ накопичувалася протягом усього року, а зараз подібний обсяг реєструють менш ніж за два тижні.

    Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

    Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

    Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

    Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

    Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

    Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

  • Самовільне залишення частини стало головною проблемою ЗСУ

    Самовільне залишення частини стало головною проблемою ЗСУ

    У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовці. Про це повідомив колишній народний депутат, нині командир роти безпілотників Ігор Луценко.

    За його словами, офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. Частина випадків дезертирства не реєструється, тому фактична кількість військових, які залишили свої частини без дозволу, може бути суттєво вищою.

    «Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

    Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

    Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

    Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

    Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

    Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

  • Офіційна статистика СЗЧ занижена через обмеженість реєстрацій у ДБР

    Офіційна статистика СЗЧ занижена через обмеженість реєстрацій у ДБР

    У вересні 2025 року 19 044 особи пішли у самовільне залишення частини, повідомив Ігор Луценко. За його словами, якщо брати весь поточний рік, то загальна кількість таких випадків сягає приблизно 160 тисяч.

    Луценко наголосив, що офіційні показники не відображають повної картини: реальна кількість тих, хто залишив частини, значно вища, бо статистика формується на основі зареєстрованих кримінальних проваджень. За його словами, кількість проваджень обмежена через кадровий дефіцит у службах, які ці провадження оформляють, і тому показники мають «певну стелю».

    Причину збільшення випадків саме у вересні дипломат і військовослужбовець пояснив просто: після відпусток повернулися працівники, які реєструють кримінальні провадження, тож підрахунки «на моменті реєстрації» зросли. Луценко вказав, що це не означає реального падіння дисципліни в інші місяці — скоріше, відображає адміністративні та реєстраційні особливості.

    Такий розрив між фактичними випадками та офіційною статистикою, на думку експертів, ускладнює планування заходів щодо утримання особового складу, реагування на проблеми з мобілізацією та формування кадрової політики в збройних силах.

    Вирішення проблеми Луценко бачить у збільшенні ресурсів для реєстрації та розслідування кримінальних проваджень, а також у комплексних заходах з підтримки військовослужбовців, які б зменшили кількість самовільних залишень.

  • Верховна Рада розглядає закон про звільнення від відповідальності військових, які повернулись на службу

    Верховна Рада розглядає закон про звільнення від відповідальності військових, які повернулись на службу

    У Верховній Раді розглядають законопроєкт, який дозволить звільнити від кримінальної відповідальності військових, що самовільно залишили службу, але добровільно повернулись. Ініціативу підтримало Міноборони.

    Законопроєкт №13260, що наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді, стосується військовослужбовців, які у минулому самовільно залишили військову частину, але згодом добровільно повернулись до виконання обов’язків. Міністерство оборони України підтримує цей документ, підкреслюючи, що йдеться не про амністію, а про механізм мотивації та відновлення.

    “Йдеться про тих, хто усвідомив свою помилку, повернувся до побратимів і не ухиляється від служби”, — зазначають у Міноборони.

    Міністерство нагадало, що схожа процедура діє з 2021 року згідно з Законом №4392-ІХ, але новий законопроєкт дозволяє чітко врегулювати правовий статус військових, які вже повернулись. Зокрема, вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.

    Що передбачає законопроєкт №13260:

    • встановлення підстав для звільнення від кримінальної відповідальності;

    • уточнення, що військові, які самовільно залишили службу до набрання чинності Законом, але повернулись до 30 серпня 2025 року та відслужили щонайменше три місяці, можуть бути звільнені від переслідування.

    У міністерстві переконані, що новий законопроєкт сприятиме поверненню людей до бойових підрозділів і відновленню їхнього статусу.

  • В Офіс генерального прокурора розкрили шокуючу статистику дезертирства в армії

    В Офіс генерального прокурора розкрили шокуючу статистику дезертирства в армії

    Офіс генерального прокурора оприлюднив шокуючу статистику щодо правопорушень у військовій сфері за період січня — травня 2025 року. Про це пише видання 360ua.news.

    За ці п’ять місяців було відкрито понад 90 тисяч кримінальних справ за фактами самовільного залишення частини або місця служби та дезертирства. Зокрема, зареєстровано: 77 932 кримінальні справи за самовільне залишення служби; 11 126 кримінальних справ за дезертирство.

    Це мінімальні показники, адже у кожній кримінальній справі може фігурувати не одна людина, а десятки військовослужбовців, які залишили свої позиції. Експерти пов’язують цей сплеск із так званою «бусифікацією» — хвалебною мобілізацією, яка призвела до значного зниження дисципліни та зростання кількості порушень серед особового складу.

    Ці цифри свідчать про серйозні проблеми з підтриманням військової дисципліни та мотивації у Збройних силах, що може мати далекосяжні наслідки для обороноздатності країни.

  • Рада хоче скасувати згоду командира для звільнення від криміналу після СЗЧ

    Рада хоче скасувати згоду командира для звільнення від криміналу після СЗЧ

    Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони підтримав законопроєкт №13260, що пропонує пом’якшення відповідальності для військовослужбовців, які самостійно повернулися на службу після самовільного залишення частини або дезертирства.

    Документ, розроблений Міністерством оборони України, передбачає виключення частини п’ятої зі статті 401 Кримінального кодексу. Саме ця норма вимагає письмової згоди командира для звільнення від кримінальної відповідальності. Нововведення має ліквідувати цю бюрократичну перепону.

    Таким чином, якщо військовий уже повернувся на службу добровільно, його зможуть звільнити від покарання автоматично — навіть якщо командир не дав згоди або навмисно зволікає з її оформленням.

    При цьому для нових випадків, коли військовий щойно повертається після СЗЧ, згода командира залишиться обов’язковою для продовження служби.

    Законопроєкт також передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, щоб забезпечити юридичну узгодженість нових норм.

    Ухвалення цього документа може стати компромісним кроком між необхідністю підтримувати дисципліну в армії та визнанням об’єктивних обставин, які іноді змушують бійців тимчасово полишати свої частини.

  • МОУ пояснило, як військовим легально повернутись на службу після СЗЧ

    МОУ пояснило, як військовим легально повернутись на службу після СЗЧ

    До 30 серпня 2025 року в Україні діє спрощена процедура повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили частини. Відповідне рішення ухвалила Верховна Рада, а Міністерство оборони оприлюднило алгоритм повернення.

    Згідно з Кримінальним кодексом (стаття 401), військові, які вперше вчинили самовільне залишення частини під час воєнного стану, можуть бути звільнені від відповідальності — за умови добровільного повернення на службу та звернення до слідчих органів.

    Як повернутись на службу: покроково

    1. Військовий має звернутися до батальйону резерву або до підрозділу Військової служби правопорядку (ВСП). У ВСП його направлять у резервний батальйон.

    2. У батальйоні перевіряють, чи є дані про правопорушення у ЄРДР (реєстрі досудових розслідувань).

    3. Далі військовий подає клопотання слідчому, прокурору або суду про намір повернутись на службу.

    4. Якщо командир військової частини дає письмову згоду, суд може звільнити такого військового від кримінальної відповідальності.

    Три доби — без криміналу

    Якщо військовий повертається у частину впродовж 3 діб після залишення, відповідальності не буде. Йому відновлюють усі належні виплати і забезпечення.

    Що буде, якщо пройшло більше трьох діб?

    У цьому разі:

    • правоохоронці фіксують правопорушення в ЄРДР;

    • військовий подає письмове звернення командиру частини;

    • після отримання згоди — звертається з клопотанням до суду;

    • рішення суду про звільнення від відповідальності дозволяє повернутись на службу.

    Що буде при повторному порушенні?

    У разі повторного самовільного залишення частини або небажання повертатись:

    • військового можуть затримати;

    • йому оберуть запобіжний захід;

    • слідство передає справу до суду;

    • загрожує тюремний термін від 5 до 10 років.

    Можна подати рапорт через застосунок

    Із грудня 2024 року ВСП приймає рапорти від військових і через застосунок Армія+. Рапорт автоматично надходить на розгляд, після чого ВСП організовує контакт, перевірку документів та направлення до батальйону резерву.

    Після підтвердження в Армія+, військовий має 24 години, щоб з’явитися в орган управління ВСП і вирушити до резервної частини.

  • Після СЗЧ військових відправляють у штурмові бригади

    Після СЗЧ військових відправляють у штурмові бригади

    Народна депутатка Анна Скороход заявила, що військовослужбовців, які проходили службу в Службі забезпечення частини (СЗЧ), після повернення масово направляють до штурмових бригад, незалежно від їхньої підготовки чи бажання. За її словами, така практика виглядає як “відправка на забій” та фактично перетворює демобілізованих на “штрафників”.

    “Люди повертаються на забій, а зараз можна повернутися з СЗЧ тільки в певні частини. Вони у своїй більшості — це штурмові бригади. Я не розумію логіки”, – заявила Скороход.

    Депутатка підкреслила, що в законі про повернення з СЗЧ не було прописано жодних обмежень щодо підрозділів, у які військовослужбовець має право повернутися. Навпаки, згідно з офіційними заявами влади після ухвалення закону, обіцялося, що повернення буде можливим як у рідний підрозділ, так і в інший за вибором.

    Однак реальна практика виявилась іншою. За словами Скороход, ситуація нагадує схему примусового направлення в найнебезпечніші ділянки фронту — без вибору, підготовки й, головне, порушуючи обіцянки держави.

    Це вже не перший сигнал про зловживання під час ротації військових. Раніше з різних регіонів надходила інформація про те, що воїнів без підготовки перекидають у штурмові дії, часто без належного екіпірування.

    На цьому тлі слова Скороход викликають додаткове занепокоєння щодо прозорості процесу ротації та дотримання прав військових.

  • Військовий з Львівщини отримав п’ять років за самовільне залишення частини

    Військовий з Львівщини отримав п’ять років за самовільне залишення частини

    На Львівщині суд виніс вирок військовослужбовцю, який самовільно залишив свою частину під час служби. Подія сталася у серпні 2024 року, коли уродженець Тернопільської області залишив військову частину і не повернувся до 31 січня 2025 року. За цей час чоловік не виконував своїх обов’язків, що й стало підставою для кримінального провадження.

    Під час досудового розслідування обвинувачений уклав угоду з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури, визнавши свою провину. Суд підтвердив його вину в самовільному залишенні частини та призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Відомо, що вирок можна оскаржити в апеляційному суді.

    Ця справа стає прикладом боротьби з дисциплінарними порушеннями у Збройних силах України під час воєнного стану, де питання відповідальності військових стає ще більш актуальним.

    На фоні цієї справи Міністерство оборони України також пропонує нову програму “Контракт 18-24”, що передбачає річну службу для молоді віком від 18 до 24 років з фінансовими гарантіями до 2 мільйонів гривень. Вона включає не лише значну винагороду, а й соціальні гарантії, навчання за стандартами НАТО, що може стати важливим кроком для залучення молодих людей до служби.