Gorchitsa.info

Позначка: СБУ

  • Зухвалий теракт на Львівщині: злочинці кинули вибухівку в будівлю військкомату та поранили військовослужбовця

    Зухвалий теракт на Львівщині: злочинці кинули вибухівку в будівлю військкомату та поранили військовослужбовця

    У місті Миколаїв Львівської області стався зухвалий напад на державну військову установу, який правоохоронні органи вже офіційно кваліфікували як терористичний акт. Вдень сімнадцятого вересня біля приміщення другого відділу Стрийського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки пролунав потужний вибух, унаслідок якого серйозних поранень зазнав український військовослужбовець. Про факт збройного нападу на режимний об’єкт та травмування свого співробітника повідомило керівництво Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після чого до розслідування резонансної справи негайно долучилися всі профільні силові структури регіону.

    За попередніми даними слідства, інцидент розгортався за сценарієм спланованої диверсії. Невідомі зловмисники, пересуваючись міськими вулицями на легковому автомобілі, наблизилися до будівлі військової установи та цілеспрямовано викинули саморобний вибуховий пристрій з вікна транспортного засобу безпосередньо на територію військкомату. У момент детонації небезпечного предмета неподалік якраз перебував військовослужбовець другого відділу Стрийського районного ТЦК та СП, який прийняв на себе основний удар вибухової хвилі. Постраждалого захисника оперативно евакуювали з місця злочину та екстрено госпіталізували до найближчого медичного закладу. Лікарі оцінюють поточний стан пораненого як середньої тяжкості, надаючи йому всю необхідну кваліфіковану допомогу для порятунку та стабілізації життєвих показників.

    Реакція правоохоронної системи на безпрецедентний напад була блискавичною. Управління Служби безпеки України у Львівській області розпочало масштабну спеціальну операцію з перехоплення та розшуку підозрюваних. Завдяки злагодженим та оперативним діям силовиків уже ввечері того ж дня вдалося вийти на слід та успішно затримати двох чоловіків, яких слідство обґрунтовано вважає безпосередніми виконавцями цього зухвалого злочину. Спецпризначенці схопили ймовірних підривників, які намагалися переховуватися після скоєння замаху на військовий об’єкт. Наразі із затриманими активно працюють слідчі, з’ясовуючи реальні мотиви нападу, джерела походження вибухівки та можливу причетність до організації терористичного акту ворожих спецслужб або радикальних угруповань.

    Служба безпеки України відкрила відповідне кримінальне провадження, кваліфікувавши цей вибух як повноцінний терористичний акт. Така юридична оцінка передбачає максимально жорстке покарання за посягання на життя військовослужбовців та безпеку державних установ в умовах режиму воєнного стану. Варто зазначити, що діяльність територіальних центрів комплектування та загальні процеси мобілізації продовжують залишатися надзвичайно гострою та чутливою темою в українському суспільстві. Періодично в різних регіонах держави фіксуються локальні конфлікти, словесні перепалки та навіть фізичні сутички як з боку цивільного населення, так і за участю військових чи правоохоронців. На тлі цих складних суспільних викликів та проблем із забезпеченням призову влада намагається проводити глибинну реформу армії, аби оптимізувати процеси та знизити рівень соціальної напруги.

  • Закликали «приєднати» Сумщину до РФ і заперечували Бучу: СБУ викрила двох агітаторів

    Закликали «приєднати» Сумщину до РФ і заперечували Бучу: СБУ викрила двох агітаторів

    Служба безпеки України повідомила про викриття у Сумах двох чоловіків, яких підозрюють у поширенні проросійської пропаганди, виправдовуванні агресії РФ та закликах до зміни територіальних меж України. Один із фігурантів, за даними слідства, працює лікарем і публічно виступав за захоплення Сумщини з подальшим включенням регіону до складу Росії. Інший, як стверджують правоохоронці, заперечував воєнні злочини російських військових у Бучі та закликав до посилення ракетно-дронових атак по Україні.

    Обом уже повідомили про підозру. Їхні дії кваліфікували за ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України — посягання на територіальну цілісність і недоторканність держави, а також за ч. 3 ст. 436-2 — виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників. За сукупністю інкримінованих дій їм загрожує до восьми років позбавлення волі з можливою конфіскацією майна.

    За версією слідства, першим фігурантом є місцевий лікар. Він нібито публікував прокремлівські повідомлення у чатах Telegram-каналів і закликав до захоплення Сумської області з подальшим її «приєднанням» до Росії. Крім того, правоохоронці заявляють, що чоловік заперечував факти масованих російських ударів по житлових кварталах і цивільній інфраструктурі Сум.

    Другий підозрюваний — мешканець Сум, який, за інформацією СБУ, поширював подібні заяви у чатах соціальних мереж. Серед іншого він нібито заперечував злочини російських військових у Бучі, виступав за збільшення кількості ракетних і дронових ударів по Україні, підтримував окупацію східних та південних областей і очікував на захоплення Сумщини. Правоохоронці також приписують йому поширення фейків про Сили оборони України.

    У СБУ кажуть, що знайшли докази у смартфонах

    Ключовою частиною доказової бази стали результати обшуків.

    За даними Служби безпеки, за місцями проживання обох чоловіків вилучили мобільні телефони, на яких нібито зберігалися повідомлення, дописи та інші матеріали, що підтверджують їхню активність у проросійських інформаційних ресурсах.

    Крім того, СБУ ініціювала лінгвістичні експертизи. Вони, за інформацією спецслужби, підтвердили наявність у поширюваних матеріалах ознак інформаційно-підривної діяльності на користь РФ.

    Такі експертизи регулярно застосовують у справах за статтею 436-2 КК України, оскільки для кваліфікації важливий не лише сам факт публікації повідомлення, а і його зміст — зокрема чи містить воно виправдовування агресії, заперечення факту війни або прославляння її учасників.

    Заперечення Бучі — один із ключових російських пропагандистських наративів

    Особливо показовою у цій справі є згадка про Бучу.

    Після відступу російських військ із Київської області навесні 2022 року Росія системно просувала версії про нібито «постановочність» убивств цивільних у місті.

    Однак злочини в Бучі детально задокументували міжнародні організації.

    Моніторингова місія ООН з прав людини встановила, що Буча перебувала під контролем російських військ з 5 до 30 березня 2022 року. Станом на кінець жовтня 2022-го ООН підтвердила вбивства 73 цивільних у місті та продовжувала перевіряти ще понад сотню ймовірних випадків. У звіті також описані випадки розстрілів, катувань і страт цивільних, скоєних під час російської окупації.

    ООН окремо наголошувала, що задокументовані свавільні страти можуть становити воєнні злочини у вигляді умисних убивств.

    Тому твердження про те, що злочини в Бучі нібито були вигадані або інсценовані, давно є одним із ключових наративів російської дезінформації.

    Сумщина залишається однією з головних цілей РФ

    Контекст Сумщини також має принципове значення.

    Область регулярно зазнає російських артилерійських, авіаційних та дронових атак. Окремі райони розташовані безпосередньо біля кордону з РФ, тому регіон постійно перебуває під загрозою ударів.

    Раніше Nenka.info писала, що в Сумах навіть запровадили окремий сигнал оповіщення через загрозу російських керованих авіабомб. Причиною стали регулярні удари по місту та цивільній інфраструктурі. Детальніше — у матеріалі «У Сумах запровадили новий сигнал тривоги через російські КАБи».

    Також Nenka.info повідомляла про системні удари російських «Шахедів» по залізничній інфраструктурі Сумської області, внаслідок яких гинули та отримували поранення працівники «Укрзалізниці».

    На цьому тлі заперечення російських атак по Сумах набуває особливої ваги: такі заяви прямо суперечать численним задокументованим наслідкам ударів.

    У Сумах це вже не перший подібний випадок

    СБУ протягом останніх місяців уже неодноразово повідомляла про викриття проросійських інтернет-агітаторів у Сумській області.

    Наприкінці серпня спецслужба повідомляла про підозру керівниці однієї з комунальних установ Сумської міськради, яку звинуватили у виправдовуванні російських ударів по місту та підтримці російських військових.

    Ще раніше, у червні, підозру отримав адміністратор Telegram-каналу із Сум. За даними СБУ, він вихваляв російських військових за обстріли міста та навіть закликав застосувати проти України ядерну ракету «Сармат».

    Ці справи показують, що правоохоронці розглядають не лише класичну агентурну діяльність — передачу координат або розвідувальної інформації, — а й інформаційний компонент війни.

    Для прифронтових регіонів це особливо актуально, оскільки дезінформація може поширювати паніку, недовіру до держави, переконання про неминучість окупації або виправдовувати російські удари по цивільних.

    В інших регіонах СБУ також регулярно викриває агітаторів

    Подібні справи фіксують по всій Україні.

    9 вересня СБУ повідомила про викриття ще п’ятьох проросійських інтернет-агітаторів у кількох областях. Серед них був мешканець Краматорська, який, за версією слідства, закликав до захоплення східних регіонів України та продовження ударів по Києву.

    22 червня спецслужба повідомляла одразу про вісьмох фігурантів. Серед них були особи, які виправдовували російські злочини у Бучі, підтримували атаки РФ та поширювали дані про українські блокпости.

    Раніше Nenka.info також писала про львівського блогера, якому СБУ заочно повідомила про підозру за поширення проросійської пропаганди. За даними слідства, він роками поширював тези про нібито «договірну війну», виправдовував агресію РФ та дискредитував Україну.

    Що означають статті, які інкримінують чоловікам

    Стаття 110 Кримінального кодексу стосується дій, спрямованих на зміну території або державного кордону України в порушення Конституції.

    Її перша частина охоплює, зокрема, публічні заклики до таких дій або поширення відповідних матеріалів. Покарання передбачає від трьох до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без неї.

    Стаття 436-2 була запроваджена після початку повномасштабного вторгнення і передбачає відповідальність за виправдовування чи заперечення російської агресії, а також глорифікацію її учасників.

    У конкретній справі СБУ застосувала ч. 3 цієї статті, що стосується поширення відповідних матеріалів із використанням медіа чи інших інформаційних каналів.

    Поки що йдеться лише про підозру

    Важливо, що суд ще не встановив вини обох чоловіків.

    Наразі йдеться про версію слідства та повідомлення про підозру. Остаточне рішення щодо винуватості та покарання може ухвалити лише суд після розгляду доказів.

    Досудове розслідування триває під процесуальним керівництвом Сумської обласної прокуратури.

    Для Сумщини ця справа стала ще одним епізодом ширшої боротьби з російським інформаційним впливом у прифронтовому регіоні — поряд із протидією агентам, коригувальникам ударів та адміністраторам проросійських інформаційних ресурсів.

  • «На щиті»: Україна повернула тіла 252 загиблих — попереду ідентифікація

    «На щиті»: Україна повернула тіла 252 загиблих — попереду ідентифікація

    Україна 17 вересня провела черговий етап репатріації та повернула тіла 252 загиблих. За інформацією, переданою російською стороною, вони належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Тепер слідчим та судово-медичним експертам належить встановити особи репатрійованих.

    Про повернення повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міністерство внутрішніх справ України. У МВС наголосили, що твердження про належність тіл українським громадянам на цьому етапі базується саме на інформації російської сторони.

    Саме тому коректніше поки не називати всі 252 тіла підтверджено загиблими українськими військовослужбовцями: остаточну відповідь мають дати експертизи та процедура ідентифікації.

    Хто брав участь у поверненні

    Репатріацію вдалося провести завдяки спільній роботі Координаційного штабу, Об’єднаного центру при СБУ, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста за сприяння у проведенні репатріаційних заходів.

    Збройні сили забезпечують транспортування повернених тіл до визначених державних спеціалізованих установ. Після цього їх передають правоохоронцям та спеціалістам судово-медичної експертизи.

    Попереду — експертизи та встановлення особи кожного

    Наступний етап може бути значно тривалішим за саму процедуру репатріації.

    Слідчі правоохоронних органів разом з експертними установами МВС мають провести необхідні дослідження та ідентифікувати загиблих. Після підтвердження особи тіло може бути передане родині для поховання.

    У складних випадках для встановлення особи використовують молекулярно-генетичні дослідження та порівняння ДНК-профілів із біологічними зразками родичів зниклих безвісти.

    Крім генетики, експерти можуть враховувати особисті речі, документи, жетони, особливі прикмети, стоматологічні дані, татуювання та іншу інформацію, яка допомагає встановити особу.

    Швидкість такого процесу залежить від стану останків, наявності матеріалу для дослідження та того, чи є у державних базах зразки ДНК близьких родичів.

    Списків загиблих одразу не публікують

    Для родичів зниклих безвісти чергова репатріація нерідко стає початком нового етапу важкого очікування.

    Координаційний штаб пояснює, що після повернення тіл саме фахівці Національної поліції та експертних установ проводять дослідження, необхідні для встановлення особи. Тому попередні списки, які можуть з’являтися в соцмережах чи російських ресурсах, не слід сприймати як остаточне підтвердження загибелі конкретної людини.

    Повідомлення сім’ї має відбутися після офіційної ідентифікації.

    Це важливо ще й тому, що під час попередніх масштабних репатріацій отримана від Росії інформація не завжди збігалася з результатами українських експертиз.

    Nenka.info вже писала про проблеми з ідентифікацією

    У липні Nenka.info повідомляла про попередню масштабну репатріацію, коли до України повернули 501 тіло загиблих.

    Тоді також наголошувалося: дані російської сторони не можна автоматично прирівнювати до остаточно підтверджених втрат українських військових. Під час попередніх досліджень серед репатрійованих знаходили останки, щодо яких виникали підстави припускати належність до російських військових, а в окремих випадках для точного встановлення особи були необхідні тривалі додаткові експертизи.

    Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Саме тому цифру 252 також не варто механічно додавати до офіційної статистики загиблих українських військовослужбовців.

    У червні повернули ще 522 тіла

    Це далеко не перша велика репатріаційна операція у 2026 році.

    18 червня Україна повернула тіла 522 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належали громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Після цього також розпочали експертні дослідження та процедуру ідентифікації.

    У липні відбулася наступна велика репатріація — 501 тіло.

    Ці операції є частиною окремого гуманітарного механізму, який не слід плутати з обміном військовополоненими.

    Пошукові групи працюють фактично під вогнем

    Окрему роль у поверненні загиблих відіграє гуманітарний проєкт Збройних сил України «На щиті».

    Його пошукові групи працюють безпосередньо у районах бойових дій, де знаходять та евакуюють тіла загиблих військовослужбовців.

    Як зазначив Генеральний штаб, така робота нерідко відбувається в умовах загрози ударів безпілотників, дистанційного мінування та артилерійських обстрілів.

    Саме тому пошукова та евакуаційна операція може тривати навіть тоді, коли місце ймовірної загибелі військового вже відоме.

    Репатріація — це лише перший етап

    Повернення тіла до України ще не означає завершення процедури.

    Після доставки до спеціалізованої установи експерти мають провести дослідження, сформувати необхідні матеріали та встановити особу. У складних випадках потрібні повторні ДНК-тести.

    Лише після процесуального підтвердження родичі отримують офіційну інформацію.

    Для сімей зниклих безвісти це означає, що відсутність швидкого повідомлення після новини про репатріацію не є свідченням того, що їхнього родича немає серед повернених.

    Держава продовжує пошук зниклих

    Координаційний штаб паралельно проводить зустрічі з родинами військовополонених та зниклих безвісти.

    Зокрема, 15–16 вересня представники штабу обговорювали з сім’ями порядок ДНК-досліджень, механізми отримання інформації про зниклих, взаємодію зі слідчими та процедури ідентифікації репатрійованих тіл.

    Родичам рекомендують підтримувати зв’язок зі слідчим у відповідному кримінальному провадженні та повідомляти державним органам додаткову інформацію, яка може допомогти у встановленні долі людини.

    Що відомо на цей момент

    Отже, 17 вересня Україна отримала 252 тіла загиблих. Російська сторона заявляє, що вони належать українським громадянам, серед яких є військовослужбовці. Українська сторона поки не підтвердила особу кожного з репатрійованих.

    Тепер головна робота переходить до слідчих, судово-медичних експертів і лабораторій.

    Після встановлення особи кожного загиблого держава зможе передати його родині, щоб близькі отримали можливість попрощатися і поховати людину з належними почестями.

  • 10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі

    10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про запобігання теракту в Одеській області, який, за версією слідства, готували російські спецслужби. У Білгород-Дністровському районі затримали чоловіка, якого підозрюють у підготовці вибуху біля адміністративної будівлі однієї з державних установ в Ізмаїлі. Потужність саморобного вибухового пристрою, за даними СБУ, мала становити близько 10 кілограмів у тротиловому еквіваленті.

    У спецслужбі стверджують, що вибуховий пристрій планували додатково начинити металевими шурупами та болтами. Такі елементи мали збільшити уражальну дію вибуху. За версією української спецслужби, бомбу мали залишити поблизу державної установи, після чого російські куратори планували дистанційно привести її в дію.

    Особливо небезпечною обставиною у справі є час, на який, за твердженням СБУ, планувався вибух. У відомстві заявили, що російські спецслужбісти хотіли підірвати пристрій у годину пік, коли біля будівлі могла перебувати значна кількість людей. Метою, за версією слідства, було спричинити якомога більше жертв серед цивільного населення.

    Таким чином, ідеться не про підпал або пошкодження майна, а про підготовку вибуху значної потужності в громадському місці.

    Затримали під час підготовки пристрою

    Правоохоронці, як повідомляє СБУ, виявили підозрюваного до того, як вибухівку встигли встановити біля запланованої цілі. Чоловіка затримали у момент, коли він завершував споряджувати саморобний вибуховий пристрій у власній квартирі.

    10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі
    ФОТО: Служби безпеки України

    За матеріалами розслідування, підозрюваним виявився місцевий житель. СБУ називає його наркозалежним та стверджує, що російські спецслужби завербували чоловіка після того, як він почав шукати можливості заробітку в Telegram-каналах.

    За даними спецслужби, у поле зору російських кураторів він потрапив у липні 2026 року. Після контакту з представником РФ чоловікові нібито запропонували гроші за виконання завдань.

    Слідство стверджує, що куратор передав підозрюваному покрокові інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. Після цього чоловік придбав необхідні компоненти та почав збирати бомбу.

    Для дистанційного приведення пристрою в дію до нього, за інформацією СБУ, встановили мобільний телефон із можливістю віддаленого доступу. Таким чином, якщо версія слідства підтвердиться, виконавець мав лише доставити вибухівку до визначеного місця, а безпосередньо момент вибуху могли контролювати інші особи дистанційно.

    СБУ заявляє, що таким способом російські спецслужби прагнули не лише завдати людських втрат, а й дестабілізувати ситуацію на півдні України.

    Фігурант перебуває під вартою

    Після затримання чоловікові повідомили про підозру за частиною 1 статті 14 та частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України — готування до терористичного акту. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Суспільне з посиланням на правоохоронців повідомляє, що у разі доведення вини підозрюваному може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас на цьому етапі чоловік має процесуальний статус підозрюваного, а його винуватість може встановити лише суд.

    Операцію проводили співробітники Управління СБУ в Одеській області за координації Департаменту контррозвідки Служби безпеки та за процесуального керівництва прокуратури.

    Це вже не перший подібний епізод на Одещині

    Нинішнє затримання відбувається на тлі низки справ, у яких українські правоохоронці заявляли про вербування людей через Telegram та підготовку вибухів або підпалів на території Одеської області.

    Так, 17 серпня 2026 року СБУ повідомляла про затримання в Ізмаїлі 27-річної жительки Житомирської області. За версією слідства, її також завербували через Telegram-канали з пропозиціями «легкого заробітку». Правоохоронці стверджували, що жінка готувала серію підривів автомобілів Сил оборони поблизу адміністративних будівель військових та правоохоронних структур.

    Наприкінці липня СБУ та Національна поліція повідомляли про затримання трьох осіб після двох терактів в Одесі. За даними спецслужби, вибухові пристрої встановлювали під автомобілями військовослужбовця та цивільного. В одному з епізодів поблизу автомобіля також встановили приховану камеру, через яку російські куратори нібито могли дистанційно спостерігати за ціллю та обрати момент для підриву.

    Ще один епізод в Ізмаїлі правоохоронці розслідували у жовтні 2025 року. Тоді СБУ заявила про затримання 27-річного автомеханіка, якого підозрювали у підготовці двох вибухів — біля районного ТЦК та іншого об’єкта Сил оборони. За даними слідства, пристрої також планували активувати у годину пік, а для дистанційного контролю фігурантові нібито доручили орендувати квартиру з видом на заплановані місця вибухів.

    Ці справи мають схожі елементи у версіях українських правоохоронців: пошук виконавців через Telegram, обіцянка швидкого заробітку, дистанційне спілкування з кураторами та використання саморобних вибухових пристроїв.

    Чим відрізняється нинішня справа

    У випадку, про який СБУ повідомила 16 вересня, привертає увагу заявлена потужність вибухівки — близько 10 кілограмів у тротиловому еквіваленті. Крім того, правоохоронці заявляють про використання металевих елементів для посилення ураження та намір здійснити дистанційний вибух саме тоді, коли поблизу державної установи перебуватиме найбільше людей.

    Назву державної установи, біля якої нібито планували встановити вибухівку, правоохоронці у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Так само у доступних офіційних повідомленнях не називаються ім’я підозрюваного та конкретна сума винагороди, яку йому могли пообіцяти російські куратори. Тому ці деталі залишаються невідомими.

    Слідство у справі триває.

  • Індустрія підробленої краси: СБУ та прокуратура проводять масові обшуки по всій країні через фальсифіковані ліки для схуднення

    Індустрія підробленої краси: СБУ та прокуратура проводять масові обшуки по всій країні через фальсифіковані ліки для схуднення

    Правоохоронні органи України завдали удару по масштабному підпільному бізнесу, що загрожував життю та здоров’ю тисяч довірливих громадян. Служба безпеки України спільно з прокуратурою проводять безпрецедентну спецоперацію, спрямовану на ліквідацію розгалуженої мережі з виробництва та збуту небезпечних фальсифікатів. Під прицілом силовиків опинилися ділки, які наживалися на прагненні людей до ідеальної ваги, масово розповсюджуючи підроблені медичні препарати.

    Рекордні масштаби спецоперації та підпільні лабораторії

    Як повідомили в Офісі генерального прокурора, наразі у різних регіонах України триває понад 250 санкціонованих обшуків. Масштабна спецоперація охоплює виробничі цехи, склади, офіси дистриб’юторів та помешкання організаторів тіньової схеми.

    Слідство встановило, що зловмисники налагодили масове кустарне виготовлення та активний збут фальсифікованого препарату для схуднення та контролю ваги відомого бренду — Biopatid. Під виглядом оригінальної та безпечної продукції ділки продавали несертифіковані суміші невідомого походження, які виготовлялися у антисанітарних умовах із порушенням будь-яких технологічних норм.

    Жорстка кваліфікація та загроза для здоров’я

    Дії фігурантів кваліфіковані за особливо серйозними статтями Кримінального кодексу України — йдеться про ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 321-1 (фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих ліків, вчинена організованою групою). Санкція статті передбачає тривалі терміни ув’язнення з конфіскацією майна.

    Медики неодноразово застерігали, що вживання подібних кустарних «препаратів для схуднення» може призвести до непоправних наслідків для організму, зокрема тяжких розладів ендокринної системи, уражень серцево-судинної системи та внутрішніх органів. Наразі правоохоронці вилучають тонни підробленої продукції, чорну бухгалтерію та обладнання, а також встановлюють повне коло осіб, причетних до масштабної афери.

     

  • Захопили живими, а потім розстріляли: прокуратура розслідує страту двох бійців НГУ

    Захопили живими, а потім розстріляли: прокуратура розслідує страту двох бійців НГУ

    Російських військовослужбовців підозрюють у страті двох українських нацгвардійців поблизу Добропілля Донецької області. За даними слідства, військові Національної гвардії України потрапили до російського полону під час виконання бойового завдання, після чого їх розстріляли з автоматичної зброї.

    Про злочин 11 вересня повідомила Донецька обласна прокуратура. Правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження та намагаються встановити конкретних військовослужбовців РФ, причетних до вбивства.

    За матеріалами слідства, події сталися 2 вересня 2026 року. Двоє українських військовослужбовців перебували на вогневій позиції у лісосмузі неподалік Добропілля.

    Під час виконання завдання їх захопили російські військові. Українці вже перебували у полоні та, відповідно, не могли брати участь у бойових діях.

    Після цього, як встановлює слідство, представники російських збройних сил стратили обох полонених, відкривши по них вогонь з автоматичної зброї.

    Імена загиблих військовослужбовців та підрозділ, у якому вони проходили службу, прокуратура наразі публічно не називає.

    Так само поки не повідомляється, яким саме чином слідчі отримали докази розстрілу — чи йдеться про відеозапис, свідчення очевидців, результати огляду місця події або сукупність різних доказів. Правоохоронці заявили про проведення невідкладних слідчих та розшукових дій.

    Основне завдання зараз — встановити всі обставини події та конкретних військових РФ, які могли брати участь у захопленні й подальшому вбивстві українських бійців.

    Досудове розслідування розпочато за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — воєнні злочини, які спричинили загибель людей. Стаття 438 КК України передбачає відповідальність за порушення законів та звичаїв війни, встановлених міжнародним гуманітарним правом.

    У випадку з військовополоненими норми міжнародного права є однозначними: після того, як військовий склав зброю, потрапив під контроль противника або іншим чином вибув із бою, він більше не є законною ціллю для умисного вбивства.

    Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими прямо вимагає гуманного поводження з ними. Стаття 13 забороняє будь-які незаконні дії держави, яка утримує полоненого, що призводять до його смерті або серйозно загрожують здоров’ю. Полонених також необхідно захищати від насильства та залякування.

    Більше того, умисне вбивство військовополоненого належить до тяжких порушень Женевських конвенцій. Це прямо закріплено у статті 130 Третьої Женевської конвенції.

    Римський статут Міжнародного кримінального суду також відносить до воєнних злочинів умисне вбивство захищених осіб та вбивство або поранення військового, який склав зброю чи більше не має засобів для захисту і здався.

    Таким чином, навіть якщо військовослужбовець за кілька хвилин до цього вів бойові дії, після фактичного захоплення в полон його правовий статус принципово змінюється. Розстріл полоненого не може бути виправданий тим, що він до моменту здачі належав до ворожої армії або брав участь у бою.

    Випадок біля Добропілля не є першим повідомленням про страту українських військових після захоплення російськими силами.

    ООН протягом останніх років фіксує різке збільшення таких випадків. Моніторингова місія ООН з прав людини повідомляла, що між кінцем серпня 2024-го та травнем 2025 року отримала достовірні дані про ймовірні страти 106 українських військових після потрапляння під контроль російських сил. Більшість таких випадків фіксували в районах, де війська РФ вели наступальні дії, зокрема на Донеччині.

    ООН наголошувала, що не просто збирала повідомлення із соціальних мереж. Для оцінки окремих епізодів фахівці аналізували відео та фотографії, встановлювали місце й час зйомки та опитували свідків.

    Ще у лютому 2025 року Моніторингова місія ООН заявляла про різке зростання кількості повідомлень щодо страт полонених. На той момент місія зафіксувала 79 загиблих українських військових у 24 епізодах із кінця серпня 2024 року. ООН також звертала увагу на публічні заклики окремих російських діячів до жорстокого поводження або вбивства українських полонених.

    Тенденція не припинилася й пізніше. У найсвіжішій великій доповіді, яка охоплює період із грудня 2025-го по травень 2026 року, ООН повідомила, що російські військові стратили щонайменше 16 захоплених українських військовослужбовців у період від середини листопада 2025 року до січня 2026-го.

    Правозахисники при цьому розмежовують підтверджені випадки та повідомлення, які ще проходять перевірку. Тому реальна кількість можливих страт може відрізнятися від цифр, які вже вдалося документально підтвердити.

    ООН також неодноразово фіксувала катування та жорстоке поводження з українськими військовополоненими в російському полоні. У звіті за грудень 2025-го – травень 2026 року зазначалося, що майже всі звільнені українські військовополонені, яких опитали представники місії, повідомляли про катування або інші форми неналежного поводження.

    Це не означає, що кожен новий епізод автоматично можна пов’язувати з конкретним наказом російського командування — такі обставини мають встановлювати слідчі. Водночас накопичена кількість задокументованих епізодів змушує міжнародні організації говорити вже не про поодинокі випадки.

    У прокуратурі наголошують, що саме встановлення конкретних виконавців є одним із ключових етапів розслідування. У справах про страти полонених слідству необхідно не лише підтвердити сам факт злочину, але й ідентифікувати підрозділ, військовослужбовців, які перебували на місці, безпосередніх виконавців та, за наявності відповідних доказів, командирів, які могли віддавати злочинні накази.

    Розслідування вбивства двох нацгвардійців біля Добропілля наразі триває. Українські правоохоронці публічно не повідомляли ані імен підозрюваних російських військових, ані про вручення комусь підозри саме у цьому епізоді.

    Однак правова оцінка самої дії незмінна: військовий, який потрапив у полон, перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права. Його навмисне вбивство не є продовженням бою — це окремий тяжкий міжнародний злочин.

  • ФСБ заявила про «українського шпигуна» біля посла Британії: у Москві затримали охоронця дипмісії

    ФСБ заявила про «українського шпигуна» біля посла Британії: у Москві затримали охоронця дипмісії

    У Москві Федеральна служба безпеки Росії заявила про затримання громадянина РФ, який працював у структурі, що забезпечувала охорону британської дипломатичної місії, та нібито передавав Україні інформацію про співробітників посольства. Про це повідомило Bloomberg. Російська спецслужба стверджує, що отримані від чоловіка дані могли використовуватися для підготовки провокації або нападу на британських дипломатів, відповідальність за який планували покласти на Москву. Водночас незалежного підтвердження цієї версії немає, а оприлюднені твердження наразі фактично є версією ФСБ.

    За інформацією російської сторони, затриманий — громадянин РФ 1981 року народження. У повідомленнях західних медіа його називають 45-річним чоловіком, а російські ЗМІ вказують лише ім’я Марат, не розкриваючи повних персональних даних. Він не був британським дипломатом і, за наявною інформацією, не належав безпосередньо до штату уряду Великої Британії: чоловік працював на сторонню організацію, яка виконувала охоронні функції для дипломатичної місії. За даними The Times, йшлося, зокрема, про охорону біля резиденції британського посла в Москві Найджела Кейсі.

    ФСБ заявляє, що чоловік нібито збирав відомості про британських дипломатів: фотографії та персональні дані, адреси проживання, інформацію про автомобілі, пересування, зустрічі, а також систему охорони дипломатичних об’єктів. Російські медіа, які цитують спецслужбу, додають, що серед переданих даних могли бути графіки роботи пунктів пропуску, інформація про кількість охоронців та інші внутрішні відомості. Частина цих деталей походить виключно від російських силових структур і наразі не була незалежно підтверджена.

    Ключова частина заяви ФСБ стосується України. Російська спецслужба стверджує, що охоронець контактував з українським блогером Дмитром Карпенком, відомим також як «Апостол Дмитро», а той начебто діяв в інтересах Служби безпеки України. Карпенко справді є українським блогером та автором великої кількості інтерв’ю, зокрема з російськими військовополоненими. На власному сайті він повідомляє про сотні мільйонів переглядів своїх каналів та понад тисячу довгих відеоінтерв’ю. Водночас це саме по собі не підтверджує заяв ФСБ про його можливу роботу на українську спецслужбу.

    Найбільш резонансною є заява Москви про начебто запланований «теракт під чужим прапором». За версією ФСБ, інформація про британських дипломатів мала бути використана для підготовки нападу на посла Великої Британії Найджела Кейсі або інших представників дипмісії. Російська сторона стверджує, що після цього відповідальність планували покласти на саму Росію, щоб спровокувати пряме військове зіткнення між Москвою і Лондоном. Жодних незалежних доказів існування такого плану у відкритих джерелах наразі не оприлюднено.

    Російська спецслужба також поширила відео затримання чоловіка. Західні видання описують кадри, на яких силовики в цивільному та балаклавах валять затриманого на землю. ФСБ повідомила, що проти нього відкрито кримінальну справу про державну зраду. Російські медіа також поширюють нібито його свідчення та фрагменти листування, однак перевірити обставини отримання цих матеріалів або достовірність представленої російською стороною версії незалежно неможливо.

    Інцидент стався на тлі вже тривалого дипломатичного протистояння між Росією та Великою Британією. Москва протягом останніх років неодноразово звинувачувала британських дипломатів у шпигунстві та висилала їх із країни. У січні 2026 року Росія відкликала акредитацію ще одного працівника британського посольства, заявивши про його зв’язки зі спецслужбами. Лондон тоді категорично відкинув обвинувачення як безпідставні. У березні Москва вислала ще одного британського дипломата, якому приписувала «економічне шпигунство». Британська сторона знову назвала такі звинувачення неприйнятними та частиною кампанії тиску.

    Ще у 2025 році британське Міністерство закордонних справ офіційно заявляло про «агресивну та скоординовану кампанію переслідування» дипломатів з боку російської влади. Тоді Лондон наголошував, що звинувачення проти його співробітників фабрикуються для виправдання тиску на британську дипломатичну місію, та попереджав Москву про дзеркальні заходи у разі подальшої ескалації. Попри різке погіршення відносин після початку повномасштабної війни проти України, Велика Британія продовжує утримувати посольство в російській столиці.

    Цьогоріч британська влада навіть офіційно попереджає своїх громадян про підвищений ризик затримання в Росії. Міністерство закордонних справ Великої Британії радить взагалі не їздити до РФ, серед іншого через ризик того, що російська влада може затримувати іноземців за підозрою в діяльності, яку Москва вважає незаконною. У рекомендаціях Лондона прямо зазначається, що можливості британського уряду допомогти затриманим у РФ суттєво обмежені.

    Додаткового політичного забарвлення історії додає те, що буквально напередодні у самій Великій Британії 31-річному Джошуа Кемміджу висунули обвинувачення у сприянні російській військовій розвідці. За даними британської прокуратури, він нібито контактував із представником пов’язаної з ГРУ структури та підозрюється у підготовці диверсійної діяльності. Таким чином, протягом приблизно доби Лондон і Москва опинилися в центрі двох окремих історій із взаємними звинуваченнями у шпигунстві та диверсіях.

    Напруженість виходить далеко за межі дипломатичних скандалів. 10 вересня Reuters повідомив, що Велика Британія, Норвегія та США навесні зірвали російську підводну операцію поблизу Шпіцбергена. За даними агентства, російські спеціальні підводні апарати проводили навчання із застосуванням технологій, які можуть використовуватися проти критично важливих морських кабелів. В іншому епізоді Німеччина звинуватила Москву в причетності до загрози в аеропорту Лейпциг/Галле, після чого відбувся новий обмін дипломатичними заходами між Берліном і Москвою.

    На цьому тлі затримання охоронця британської дипмісії стає не просто черговою кримінальною справою всередині РФ, а новим епізодом різкого протистояння Москви з Лондоном. Принципово важливо, що наразі достовірно встановленим є саме факт заяви ФСБ про затримання та відкриття справи. Твердження про роботу чоловіка на СБУ, передачу інформації для терактів і намір атакувати британського посла залишаються російською версією подій. На момент підготовки матеріалу незалежного підтвердження цих звинувачень у відкритих джерелах не було, а британські та українські структури публічних доказів на користь версії ФСБ не надавали.

  • Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив замовного вбивства на Київщині, яке, за версією слідства, організовувала російська ФСБ. Виконавцем мав стати 19-річний житель Миколаєва. За даними правоохоронців, молодий чоловік стежив за майбутньою жертвою, вивчав її звички та маршрути, отримав від російського куратора зброю зі схрону і мав влаштувати засідку під час ранкової прогулянки чоловіка із собакою.

    СБУ повідомила про затримання підозрюваного 10 вересня. За версією спецслужби, до уваги ФСБ він потрапив через свою активність у соціальних мережах, де публікував матеріали на підтримку нацистської та фашистської ідеології. Після встановлення контакту російська спецслужба нібито завербувала хлопця та почала давати йому завдання. Зрештою його відправили зі Миколаєва до столичного регіону для підготовки фізичної ліквідації визначеної людини.

    Оприлюднена інформація доповнюється судовими матеріалами, які дозволяють відновити значно ширшу хронологію справи. В ухвалі Центрального районного суду Миколаєва від 6 серпня йдеться про громадянина України, якого підозрюють за трьома епізодами — державна зрада в умовах воєнного стану, готування до замовного умисного вбивства та незаконне поводження зі зброєю. Суд вказує, що не пізніше 12 липня підозрюваний почав спілкуватися в Telegram із представниками російських спецслужб, які пропонували винагороду за розвідку об’єктів, стеження за конкретними людьми та їхню фізичну ліквідацію.

    За матеріалами слідства, це не було одноразове завдання. Спочатку фігурант виконував доручення на півдні України. У Миколаєві він забрав зі схованки пістолет, магазини з набоями та пристрій для безшумної стрільби. Згодом перебував в Одесі, де, як зазначено в судовій ухвалі, збирав інформацію розвідувального характеру. 23 липня він виїхав до Києва та орендував житло. Через декілька днів за вказаними російським куратором координатами забрав ще одну схованку зі зброєю.

    Фінальний етап операції мав відбутися наприкінці липня — на початку серпня. Слідство стверджує, що 31 липня підозрюваний прибув до лісової місцевості у Вишгородському районі Київської області. Там для нього нібито заздалегідь залишили транспорт. Чоловік мав залишитися в районі до наступного ранку, дочекатися появи цілі під час звичної прогулянки із собакою та здійснити напад. Однак завершити задумане він не зміг, оскільки його затримали співробітники СБУ.

    Під час обшуків, за повідомленням СБУ, у фігуранта виявили три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони. Правоохоронці заявляють, що інформація у смартфонах містить докази його контактів із російською спецслужбою. Наразі ці матеріали мають бути перевірені в межах кримінального провадження, а остаточну оцінку доказам може дати лише суд.

    Є й важлива деталь щодо особи потенційної жертви. «Главком» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомив, що йшлося нібито про правника і громадського діяча Геннадія Друзенка — співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Однак сама СБУ ім’я людини, на яку готувався замах, у публічному повідомленні не назвала.

    Більше того, доступна судова ухвала також не дозволяє однозначно підтвердити версію про Друзенка. Ім’я потенційної жертви там приховане, однак судовий документ характеризує її як чинного військовослужбовця однієї з військових частин Національної гвардії України. У відкритих джерелах Друзенко фігурує як правник, громадський активіст, ветеран та президент ПДМШ, але не як чинний військовослужбовець НГУ. Тому стверджувати, що саме він був ціллю, без додаткового офіційного підтвердження наразі некоректно.

    Сам Перший добровольчий мобільний шпиталь був створений у 2014 році після Іловайської трагедії. За інформацією організації, Геннадій Друзенко став одним із його співзасновників, а перша місія добровольців вирушила на Донбас у грудні того ж року. За десять років роботи ПДМШ повідомляв про допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а після початку повномасштабного вторгнення його медики працюють разом із підрозділами Сил оборони у прифронтових регіонах.

    Сама схема із залученням завербованої всередині України людини до фізичної ліквідації військових, волонтерів чи посадовців останнім часом фігурує одразу в кількох повідомленнях СБУ. 26 серпня спецслужба разом із Нацполіцією заявила про зрив іншого замаху на Київщині — цього разу проти керівника підприємства оборонно-промислового комплексу. За версією слідства, операцію також організовувала ФСБ. Виконавцем назвали 63-річного чоловіка, а після виконання завдання він намагався залишити Україну. Його затримали у Польщі, після чого українська сторона почала процедуру екстрадиції.

    Ще один схожий епізод завершився вироком у серпні. Тоді СБУ повідомила про 15 років ув’язнення для агента ФСБ, який спочатку підпалив автомобіль військового, а потім отримав завдання підготувати вбивство одного з командирів Сил оборони у Києві. У тій справі виконавець також дістав зброю зі схрону та орендував житло поблизу потенційної цілі. Його затримали ще на етапі підготовки.

    Показовим є і спосіб, у який російські спецслужби знаходять потенційних виконавців. У різних кримінальних провадженнях СБУ регулярно описує вербування через Telegram та інші соціальні мережі. Одних кандидатів знаходять серед тих, хто шукає «легких заробітків», інших — через антиукраїнські або проросійські коментарі. Наприклад, у серпні СБУ повідомляла про двох затриманих на Миколаївщині, яких, за даними слідства, завербували після антиукраїнських дописів у Telegram. У вересні спецслужба розповідала про військового, який також нібито працював на ФСБ та збирав інформацію про українські підрозділи на півдні.

    У судовій ухвалі в нинішній справі ця система описана ширше. За версією слідства, куратори можуть пропонувати завербованим особам різні типи завдань: фотографування об’єктів, встановлення місць проживання або транспорту військовослужбовців і посадовців, пошук схронів та збір даних про розпорядок дня визначених людей. Саме цей етап стеження, як вважають правоохоронці, передував підготовці липнево-серпневого замаху на Київщині.

    19-річному фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 111 КК України — державну зраду в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 14 і п. 11 ч. 2 ст. 115 — готування до умисного вбивства на замовлення, а також ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. За державну зраду в умовах воєнного стану закон передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на нинішньому етапі йдеться саме про підозру та версію слідства. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Історія на Київщині водночас показує, що російські спецслужби, за даними українських правоохоронців, дедалі частіше намагаються використовувати не професійних диверсантів, яких необхідно перекидати через кордон, а завербованих дистанційно громадян України. У цьому випадку між першим зафіксованим контактом підозрюваного з російськими кураторами та підготовкою до потенційного вбивства минуло менш як три тижні. І саме цей короткий шлях — від листування в месенджері до зброї та підготовки замаху — є однією з найбільш тривожних деталей справи.

  • Новий посол України у США пройде перевірку СБУ та НАБУ: Зеленський пояснив відбір

    Новий посол України у США пройде перевірку СБУ та НАБУ: Зеленський пояснив відбір

    Президент Володимир Зеленський заявив, що вже розглядає кандидатури на посаду посла України у Сполучених Штатах, однак остаточного рішення поки немає. Перед призначенням глава держави хоче отримати детальну інформацію про претендентів одразу від двох відомств — Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро.

    Про це Зеленський розповів 8 вересня під час спілкування з журналістами. Імен потенційних кандидатів президент не назвав.

    За словами глави держави, кадрове питання набуває особливого значення саме зараз — на тлі активізації контактів зі Сполученими Штатами та можливого відновлення переговорного процесу.

    «Дійсно, зараз ми підходимо до розблокування перемовного процесу. Посол США потрібен, Patriot нам потрібні, багато всього, і посол потрібен. Тут дуже важливо не помилитися, і тому є кандидатури», — заявив Зеленський.

    Хто може стати послом

    Конкретних прізвищ президент не розкрив. Він лише підтвердив, що кандидатури вже сформовані, але перед остаточним вибором хоче отримати додаткові відомості про претендентів.

    Причому йдеться не лише про традиційну перевірку з боку СБУ. Зеленський окремо наголосив, що очікує інформацію також від НАБУ.

    За його словами, після отримання відповідних довідок і буде ухвалене кадрове рішення.

    Таким чином, наразі говорити про конкретного фаворита на посаду посла передчасно. Публічно президент не повідомив ані кількість претендентів, ані терміни, у які планує визначитися з кандидатурою.

    Водночас слова Зеленського свідчать, що посада не залишатиметься вакантною невизначено довго. Вашингтон залишається одним із ключових дипломатичних напрямів України, особливо з огляду на переговори щодо військової підтримки, протиповітряної оборони та можливого відновлення переговорного формату щодо завершення війни.

    8 вересня Зеленський також заявив, що планує зустріч із президентом США Дональдом Трампом у 20-х числах вересня. Серед питань, які Київ планує порушити, — посилення антибалістичного захисту України.

    Посада стала вакантною після звільнення Стефанішиної

    Попередньою посолкою України у США була Ольга Стефанішина. Зеленський звільнив її 3 серпня 2026 року відповідним президентським указом. На дипломатичній посаді вона пропрацювала майже рік — її призначення відбулося 27 серпня 2025 року.

    Сама Стефанішина після звільнення заявила, що рішення залишити дипломатичну службу було її власним.

    Уже на початку серпня НАБУ та САП повідомили колишній посолці про підозру. За версією слідства, йдеться про незаконне збагачення на суму понад 13,9 млн грн та недостовірне декларування. Стефанішина заперечує звинувачення і заявляє про намір захищати свою позицію в законний спосіб. Провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому її вина не встановлена судом.

    6 серпня Вищий антикорупційний суд обрав Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.

    Важливе уточнення: у поширеному матеріалі «Главкому» вказано, що антикорупційні органи повідомили Стефанішиній про підозру 4 серпня. Водночас низка інших джерел датує повідомлення про нову підозру 5 серпня, тому цю дату краще не прив’язувати до формулювання «наступного дня» без додаткового уточнення.

    Чому посада у Вашингтоні особливо важлива зараз

    Заява Зеленського про нового посла прозвучала в момент інтенсивних контактів Києва та Вашингтона. Українська сторона прагне подальшого постачання американських систем ППО та обговорює з партнерами можливі формати дипломатичного врегулювання війни.

    Саме цим президент пояснив необхідність особливо уважно підійти до вибору дипломата, який представлятиме Україну у США. За його словами, зараз країна наближається до можливого «розблокування» переговорного процесу.

    Напередодні, 7 вересня, Зеленський також проводив низку зустрічей, присвячених кадровим та безпековим питанням. Зокрема, президент повідомляв про контакти з представниками СБУ, ГУР, НАБУ та САП.

    Отже, на цей момент відомо лише про наявність кількох кандидатур на дипломатичну посаду. Хто саме претендує на роботу у Вашингтоні, Банкова не розголошує. Наступним етапом має стати отримання президентом інформації від СБУ та НАБУ, після чого Зеленський планує ухвалити остаточне рішення.

  • У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    В окупованому Донецьку ліквідували Олега Шутова, якого Служба безпеки України раніше називала безпосереднім виконавцем теракту, внаслідок якого у 2017 році в Києві загинув офіцер української воєнної розвідки Максим Шаповал. За даними ЗМІ, операція відбулася ще 27 липня 2026 року, однак інформацію про неї оприлюднили лише тепер.

    Про ліквідацію Шутова 7 вересня повідомило LB.ua з посиланням на джерела в українських спецслужбах. Згодом інформацію поширили Укрінформ та низка інших українських медіа. На момент публікації окремої офіційної заяви СБУ, ГУР або іншого силового відомства про проведення цієї операції немає, тому дані про її обставини наразі слід розглядати саме як інформацію джерел ЗМІ.

    За даними LB.ua, Шутов перебував у тимчасово окупованому Донецьку та був пов’язаний із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР» — структурою, яку українські правоохоронці раніше пов’язували з російськими спецслужбами та підготовкою диверсій на території України.

    Джерела видання стверджують, що 27 липня автомобіль, яким користувався Шутов, вибухнув біля спортивного комплексу «Динамо» в Ленінському районі Донецька. Сам Шутов загинув.

    Окупаційні ресурси тоді повідомляли про інцидент як про нібито атаку безпілотника, внаслідок якої постраждав керівник місцевої федерації спортивної боротьби. Однак співрозмовники LB.ua тепер заявляють, що насправді вибух був результатом операції українських спецслужб.

    За версією джерел видання, інформацію про операцію не оприлюднювали одразу з міркувань безпеки.

    СБУ називала Шутова виконавцем убивства Шаповала ще у 2019 році

    Ім’я Олега Шутова в контексті одного з найрезонансніших убивств українських військових уперше офіційно прозвучало ще 17 квітня 2019 року.

    Тодішній голова СБУ Василь Грицак під час брифінгу заявив, що саме Шутов заклав вибуховий пристрій під автомобіль Максима Шаповала.

    За даними української спецслужби, Шутов був жителем Донецька 1966 року народження та співробітником так званого «Центру спеціальних операцій МДБ ДНР». Щоб підготувати теракт, він, за інформацією СБУ, орендував квартиру в будинку, де мешкав Шаповал, а також паркомісце неподалік від місця, де розвідник залишав свій автомобіль.

    Слідство встановило, що після закладання вибухівки Шутов швидко залишив Київ, виїхав до Росії, а звідти повернувся на окуповану частину Донбасу.

    Максим Шаповал загинув у центрі Києва

    Максим Шаповал загинув вранці 27 червня 2017 року в Солом’янському районі Києва внаслідок вибуху автомобіля.

    ГУР Міністерства оборони України називає його загибель терористичним актом, спланованим російськими спецслужбами. На момент смерті Шаповал мав звання полковника й очолював спеціальний підрозділ воєнної розвідки. Після загибелі йому посмертно присвоїли звання генерал-майора, а згодом — звання Героя України.

    Шаповал був одним із найбільш досвідчених українських офіцерів спеціального призначення. Він служив у воєнній розвідці від початку своєї офіцерської кар’єри, брав участь у миротворчій місії ООН у Сьєрра-Леоне, командував спецпризначенцями та виконував бойові завдання після початку російської агресії у 2014 році.

    ГУР зазначає, що група під командуванням Шаповала брала безпосередню участь у боях за Донецький аеропорт. Саме його підрозділ був серед тих, хто одним із перших увійшов на територію летовища на початковому етапі російської агресії.

    На момент загибелі Шаповалу було 38 років.

    У червні 2026 року, у дев’яту річницю його смерті, в ГУР знову наголосили, що теракт проти офіцера був організований російськими спецслужбами.

    Та сама мережа діяла проти інших українських офіцерів

    Олега Шутова українські правоохоронці пов’язували не лише з терактом проти Шаповала.

    У 2019 році СБУ повідомила про викриття диверсійно-терористичної групи, учасники якої діяли в інтересах російських спецслужб і готували замахи на українських офіцерів. Тоді було затримано сімох людей, серед яких, за даними спецслужби, були кадрові співробітники російських силових структур.

    СБУ встановила зв’язок цієї мережі із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР». Його керівником українська спецслужба називала Василя Євдокимова на прізвисько «Ленін».

    Водночас СБУ заявляла, що на вищому рівні операції координував генерал-лейтенант ФСБ РФ Дмитро Мінаєв, якого українська сторона називала організатором убивств Максима Шаповала й Олександра Хараберюша. За версією СБУ, під час фінальних етапів обох терактів Мінаєв перебував у Донецьку.

    Що відомо про вбивство Олександра Хараберюша

    Полковник СБУ Олександр Хараберюш загинув 31 березня 2017 року у Маріуполі.

    Близько 8:30 ранку вибухнув його автомобіль. За офіційними даними СБУ, під водійським сидінням була встановлена радіокерована магнітна міна. Хараберюш загинув на місці.

    Полковник займався контррозвідувальною роботою та координував операції з протидії російським розвідувально-диверсійним групам на сході України.

    У цій частині важливо розрізняти ролі фігурантів. Безпосередньо вибухівку під автомобіль Хараберюша, за даними українського слідства, встановила Юлія Прасолова, яку згодом затримали та засудили до 12 років позбавлення волі.

    Василя Євдокимова СБУ називала організатором теракту на рівні підконтрольної Росії структури, а Дмитра Мінаєва — одним із ключових російських кураторів операції. Олег Шутов був пов’язаний із цією ж диверсійною мережею, однак саме виконавцем підриву Хараберюша українські правоохоронці називали Прасолову.

    Шутова пов’язували і з підготовкою нових замахів

    За інформацією СБУ, після терактів проти Шаповала й Хараберюша мережа не припинила діяльність.

    У 2017 році Шутов, перебуваючи у Донецьку, нібито брав участь у підготовці ще одного теракту проти українського офіцера. Для цього диверсанти використовували конспіративні квартири, транспорт для спостереження та канали зв’язку.

    Операцію тоді реалізувати не вдалося, але пізніше російська сторона, за версією СБУ, відновила підготовку замаху з іншими виконавцями. У 2019 році під час спроби встановити вибухівку під автомобіль українського розвідника один із диверсантів сам постраждав від вибуху, після чого правоохоронці вийшли на ширшу агентурну мережу.

    Таким чином, ім’я Шутова було відоме українським спецслужбам щонайменше сім років до повідомлення про його ліквідацію в Донецьку.

    Якщо інформація джерел LB.ua про операцію підтвердиться офіційно, йтиметься про ліквідацію людини, яку СБУ ще у 2019 році публічно назвала безпосереднім виконавцем одного з найрезонансніших терактів російських спецслужб у Києві — вбивства Героя України Максима Шаповала.

    Водночас станом на ранок 7 вересня 2026 року деталі самої операції в окупованому Донецьку ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ з посиланням на джерела у спецслужбах. Офіційного повідомлення СБУ або ГУР про відповідальність за ліквідацію Шутова наразі не оприлюднено.