Gorchitsa.info

Позначка: шахрайство

  • КМДА: корупційна схема з “мертвими душами”

    КМДА: корупційна схема з “мертвими душами”

    В Україні знову загострилася проблема корупції, цього разу в самій Київській міській державній адміністрації.

    Заступник голови КМДА Костянтин Усов, за інформацією правоохоронців, через свого протеже, вже колишнього директора КП «Київпарктранссервіс» Євгена Псьола, організував схему функціонального працевлаштування осіб з ціллю ухилення від мобілізації та розкрадання бюджетних коштів.

    Із серпня 2022 по травень 2023 року «мертві душі» отримали майже півмільйона гривень зарплати. На робочих місцях їх ніхто не бачив.

    19 грудня столична СБУ повідомила трьом учасникам схеми про підозру за статтями 191 і 366 КК України. Реакція КМДА – тиша. Адже для столичного бюджету це, здається, дрібниця.

    Після звільнення Євгена Псьола із займаної посади, всі їхні з Усовим темки і схемки підчистили, а Шаповалова і Шубу попросили на вихід із комунального підприємства, але «сміття з дому» виносити на широкий загал не стали, щоб не кидати тінь на заступника Віталія Кличка.

  • Шахрайська схема мера Ірпеня: як друзі Маркушина намагаються приховати корупційні схеми з бюджетними коштами

    Шахрайська схема мера Ірпеня: як друзі Маркушина намагаються приховати корупційні схеми з бюджетними коштами

    Місто Ірпінь, що постраждало від воєнних дій, стало ареною для нових корупційних схем, які намагаються приховати воєнне відновлення через непрозорі підрядні угоди. Дві фірми — ОВ «БК Біг Буд Інвест» і ФОП Росстальний Сергій Валерійович — стали основними підрядниками, які отримали більше півмільярда гривень з місцевих бюджетів та від уряду Литви. Їхній зв’язок із мірою Ірпеня Олександром Маркушиним став основною темою для обговорень у місцевих та національних ЗМІ. Однак останнім часом з’являються ознаки, що їхні засновники намагаються “відмітити” свою репутацію і приховати будь-яку інформацію про ці підряди.

    Така послуга коштує на українському чорному медіаринку від від 200уе і є найдешевшим способом на ринку з купою слідів, таких як повідомлення видання через гугл консоль. Цим займаються чорні піарники, які пишуть “липові” скарги та позови за матеріалами, які не подобаються замовникам.

    Мер Ірпеня Маркушин та його поплічники застосовують шахрайську схему DMCA, щоби “відмитися” в Інтернеті

    Очевидно, тут ми маємо справу з відомою шахрайською схемою із застосуванням DMCA – американського Закону «Про авторське право у цифрову епоху». Пройдисвіти вже не перший рік використовують її для відмивання репутації корупціонерів, бандитів та різного шахрая в пошуковій видачі Google.

    Для тих, хто не знає, як це працює, коротко викладемо суть. У 2020 році дослідники з The Wall Street Journal виявили сотні випадків, коли окремі особи або компанії, часто використовуючи явно вигадані особи, змушували видаляти посилання на несприятливі статті та повідомлення в блогах, в яких передбачалося, що засуджені злочинці, іноземні офіційні особи та бізнесмени вчинили правопорушення у США та за кордоном.

    Завданням чорних піарників є домогтися видалення статті, де той чи інший їхній клієнт виставлений у непривабливому світлі, з сайту-першоджерела. Зазвичай це робиться за гроші клієнта.

    По-друге, на сторінках свого сайту, де вони розміщують «оригінали» статей, ці спритники видаляють мета теги, якими можна визначити дату публікації, а також закривають ці сторінки для пошукових роботів. Ці маніпуляції вкрай ускладнюють автоматичну перевірку шахраїв щодо брехні щодо їх авторства.

    У чому полягають схеми мера Маркушина та його кумів, які намагаються приховати від громадськості

    Але щоби махінації мера Маркушина та його кумів не загубилися в інтернет-просторі, нагадаємо, у чому суть матеріалу та чому його так ретельно намагаються видалити.

    У травні цього року українські телеграм-канали повідомили, що “БК Біг Буд Інвест” отримала на відновлення Ірпеня 497 млн грн, зокрема, понад 43 млн грн від Управління освіти та науки Ірпеня та 255 млн грн з місцевого бюджету, 180 млн грн від уряду Литви та 19 млн грн від міста Кашкайш (Португалія).

    За кошти Уряду Литви компанія за 159 млн грн здійснила ремонт дитсадка “Радість” (нова назва “Рута”) та за понад 21 млн грн проводить ремонт протирадіаційного укриття дитсадка “Івасик-Телесік” у селі Козиці Ірпінської громади.

    Засновником “БК Біг Буд Інвест” поки що номінально є Ольга Пінчук, але фактичний її власник – Сергій Росстальний – давній друг мера Маркушина.

    Сергій Росстальний був рекомендований мером Ірпеня Уряду Литви для відновлення дитсадка “Рута”. Хоча формально Росстальний не є власником компанії “БК Біг Буд Інвест”, саме він був представлений Маркушиним у переговорах з Урядом Литви, як головний підрядник і навіть фотографувався з Президентом Литви на відкритті дитсадка “Рута”.

    За даними системи “YouControl”, ФОП Росстальний Сергій Валерійович також неодноразово отримував прямі платежі від ТОВ “БК Біг Буд Інвест”. Ймовірно, саме так виводили бюджетні кошти.

    Крім цього, ФОП Росстальний Сергій Валерійович отримав у 2022 році 11,8 млн грн на повоєнне відновлення освіти та житла громади. Зокрема, на ремонт покрівель ЗОШ №1 на вул. Тургенєвська, 17 (6,8 млн грн) та ЗОШ №17 по вул. Тищенка, 10 (4,5 млн грн); ремонти приватних будинків на вул. Садова, 41 (420 тис грн) та Новооскольська, 57 (850 тис грн); ремонт та заміна вікон НВО “Освіта” по вул. Привокзальна, 5 (522 тис. грн).

    Також наближені до мера компанії без тендеру додатково отримали понад 16 млн грн від UNICEF (ЮНІСЕФ Україна) на відновлення 1 та 17 шкіл та дитсадка №7 “Бджілка”.

    Понад 250 млн грн із отриманих цими підприємцями коштів на відновлення Ірпеня було виділено без проведення тендерних процедур.

    Така активна діяльність із відновлення Ірпінської громади не залишилася поза увагою правоохоронців. По ряду підприємств Сергія Росстального та Єгора Ярмолича навіть пройшли обшуки та виїмки. Незабаром після цих подій Єгора Ярмолича випадково вбив перехожий в Ірпені. Від отриманих травм Ярмолич за кілька днів помер у лікарні.

    Чому Маркушин, який нещодавно став фігурантом кримінальних проваджень, зокрема через зарплатний скандал в Ірпені, так активно лобіює компанії свого близького друга Сергія Росстального поки що залишається питанням.

  • Інструкція як вберегти себе від шахрайства та що робити якщо ви стали його жертвою

    Інструкція як вберегти себе від шахрайства та що робити якщо ви стали його жертвою

    В Україні шахраї все частіше використовують методи телефонного шахрайства та фішингу, щоб отримати доступ до конфіденційних банківських даних громадян. Міністерство юстиції України попереджає про ці небезпечні методи та надає рекомендації щодо захисту від таких атак.

    Основні схеми шахрайства:

    1. Телефонне шахрайство
      Шахраї телефонують, представляючись працівниками банку, і заявляють, що є проблеми з вашою карткою чи рахунком. Вони вимагають терміново надати конфіденційну інформацію, таку як CVV-код, одноразовий пароль з SMS або навіть логін та пароль до інтернет-банкінгу. Часто такі дзвінки супроводжуються психологічним тиском, щоб жертва не встигла обдумати ситуацію.
    2. Фішинг
      Шахраї надсилають підроблені електронні листи, SMS або повідомлення в месенджерах, що виглядають як офіційні звернення від банків або інших фінансових установ. Вони пропонують перейти за посиланням, яке веде на фальшивий вебсайт, що виглядає як справжній. На таких сайтах просять ввести банківські дані, що призводить до крадіжки інформації.

    Як захистити себе від шахраїв:

    1. Не розголошуйте CVV-код чи одноразові паролі – Банківські працівники не мають права запитувати ці дані телефоном або через повідомлення.
    2. Перевіряйте сайти – Переконайтеся, що ви вводите платіжні дані лише на офіційних сайтах банків, де домен має відповідну адресу без помилок.
    3. Ігноруйте підозрілі повідомлення – Якщо SMS або листи викликають сумнів або містять граматичні помилки, не відкривайте посилання.
    4. Будьте обережні з дзвінками – Якщо отримали дзвінок від нібито банку, краще завершити розмову і зателефонувати до установи за офіційним номером.

    Що робити, якщо ви розкрили свої дані:

    1. Терміново зателефонуйте в банк – Повідомте про ситуацію та вимагайте блокування рахунку чи коштів.
    2. Блокуйте підозрілі транзакції – Якщо гроші вже були списані, попросіть банк заблокувати несанкціоновані операції.
    3. Зверніться до кіберполіції – Повідомте про інцидент через форму зворотного зв’язку або за телефоном 0 800 505 170.
    4. Перевіряйте рахунки – Регулярно перевіряйте історію операцій у своєму інтернет-банкінгу та повідомляйте банк про підозрілі дії.

    Застосовуючи ці прості правила, ви значно знижуєте ризик стати жертвою шахрайства та захищаєте свої фінанси від можливих втрат.

  • В поліції попередили українців про новий вид шахрайства: як не стати його жертвою

    В поліції попередили українців про новий вид шахрайства: як не стати його жертвою

    З початком зимових програм державної підтримки громадян шахраї знову активізували свою діяльність. Під виглядом ініціативи “Зимова Єпідтримка”, що обіцяє 1000 гривень виплат, вони створюють фейкові сайти, викрадаючи особисті дані та гроші українців.

    Як працює схема

    Зловмисники використовують фішингові сайти, які імітують офіційні ресурси держави. Основні етапи афери:

    1. Поширення посилань: шахраї розсилають повідомлення через месенджери або соцмережі, пропонуючи швидке отримання коштів за посиланням.
    2. Збір даних: на підробленому сайті у користувача запитують банківські реквізити, включно з PIN-кодами та CVV-кодами.
    3. Крадіжка коштів: після введення даних шахраї отримують доступ до рахунку жертви та списують гроші.

    49-річна мешканка Сторожинця, Чернівецької області, стала жертвою цієї схеми. Вона ввела дані своєї картки на фейковому сайті, після чого з її рахунку було викрадено 98 960 гривень. Жінка звернулася до поліції, яка відкрила кримінальну справу за статтею “Шахрайство”.

    Як захиститися?

    Поліція наполегливо рекомендує:

    • Не переходьте за підозрілими посиланнями, особливо отриманими від невідомих джерел.
    • Не вводьте конфіденційну інформацію на підозрілих сайтах. Захищайте свої банківські дані.
    • Перевіряйте інформацію про виплати на офіційних сайтах або в додатку “Дія”.
    • Використовуйте антивірусні програми, які допомагають попереджати про небезпечні ресурси.

    Що робити, якщо вас ошукали?

    1. Негайно зверніться до банку, щоб заблокувати картку та операції.
    2. Повідомте поліцію, надаючи всі можливі докази (скріншоти, листування).
    3. Зверніться до кіберполіції, яка спеціалізується на інтернет-злочинах.

    Державна підтримка має надаватися через перевірені джерела, і вся інформація про такі програми доступна лише на офіційних сайтах або в додатку “Дія”.

    Уникайте пасток шахраїв, зберігайте свої дані в безпеці та не піддавайтеся на провокації, навіть якщо пропозиція здається привабливою.

  • Бюро економічної безпеки викрило мережу шахрайських кол-центрів, які виманювали гроші у громадян

    Бюро економічної безпеки викрило мережу шахрайських кол-центрів, які виманювали гроші у громадян

    БЕБ повідомило про викриття злочинної організації, яка створила масштабну мережу кол-центрів, спрямованих на шахрайське отримання коштів від громадян. За інформацією, прилюдненою в офіційному Telegram-каналі БЕБ, шахраї діяли під виглядом надання фінансових послуг та вдавалися до швидкості, щоб виманювати гроші українцям.

    Загалом до складу злочинної організації входило понад 15 учасників. Кол-центри працювали в чотирьох офісах, розташованих у Києві та Чернігові. Також організатори залучили до роботи понад 500 ФОПів і 20 підконтрольних компаній, на рахунки яких отримували кошти від потерпілих.

    Оператори кол-центрів телефонували людям і повідомляли нібито про виграш у лотереї або програмі лояльності. Для отримання подарунка постраждалим потрібно було оплатити доставку посилки. Зазвичай ішлося про дрібні речі побутового призначення (шампуні, мило, щітки тощо) та сувеніри (браслети, кулони, шкатулки). Тобто фактично сплата «доставки» покривала вартість подарунка.

    Надалі учасники уявної лотереї отримували приз і пропозицію перейти до наступного етапу конкурсу.

    Працівники кол-центрів заохочували людей до участі, обіцяючи отримання у фіналі розіграшу від 100 до 750 тис. грн. Для того, щоб отримати головний приз, потерпілі мали зробити новий грошовий внесок. Зазвичай таких етапів було кілька. Однак реального наміру виплатити суму головного призу шахраї не мали.

    Правоохоронці провели понад 30 обшуків у Київській та Чернігівській областях, під час яких вилучили понад 500 одиниць комп’ютерної техніки, мобільні телефони, серверне обладнання, документи, печатки та понад 1 млн грн готівкою.

    Загальна кількість постраждалих становить понад 500 осіб. Орієнтовна сума завданих громадянам збитків становить понад 100 млн грн.

    Про підозру повідомили 12 громадянам. Щодо 9 обрано запобіжний захід.

  • Військовому блогеру Владиславу Сорду повідомляється про підозру за незаконне зберігання гранатів та патронів

    Військовому блогеру Владиславу Сорду повідомляється про підозру за незаконне зберігання гранатів та патронів

    Слідчі Національної поліції України повідомили про нову перевірку військовому блогеру Владиславу Сорду, який викривається у незаконному зберіганні вибухових пристроїв та боєприпасів. За повідомленням правоохоронців, у Сорді були виявлені гранати та патрони, які не були зареєстровані належним чином і зберігалися без відповідних дозволів.

    Боєприпаси було вилучено під час санкціонованого обшуку, який поліцейські проводили у листопаді цього року та оголосили фігуранту про підозру в шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

    Йдеться про щонайменше 350 тисяч грн, які фігурант привласнив зі збору 3,5 млн грн на придбання п’яти мінометів для Збройних сил України.

    У грудні слідчі зібрали достатньо доказів для оголошення зловмиснику ще однієї підозри – за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ч. 1 ст. 263 КК України). Разом з тим, підозрюваному вручено клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

    Фігуранту загрожує до семи років позбавлення волі.

  • Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

    Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

    Колегія Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила у задоволенні скарги захисту колишнього голови ПриватБанку Олександра Дубілета на рішення суду щодо його арешту. Під час засідання, яке відбулося у понеділок, судді підтвердили правомірність рішення від 16 жовтня про тримання під вартою підозрюваного.

    Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

    Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 191 (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах),
    • ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину організованою групою),
    • ч. 1 ст. 366 (службове підроблення).

    Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

    Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

  • Поліція оголосила підозру у шахрайстві блогеру Владу Сорду

    Поліція оголосила підозру у шахрайстві блогеру Владу Сорду

    Національна поліція України оголосила підозру у шахрайстві блогеру та радикалу Владу Сорду, який став відомим після участі в акціях протесту біля Офісу Президента в березні 2021 року разом із групою підтримки Сергія Стерненка.

    Згідно з повідомленнями Нацполіції та Офісу генпрокурора, у липні 2022 року Сорд написав на своїй сторінці, що має змогу придбати п’ять мінометів іноземного виробництва загальною вартістю близько 3,5 мільйонів гривень. Терміновість і важливість збору обґрунтував тим, що вони допоможуть військовим у боях під Ізюмом.

    Як з’ясували слідчі Нацполіції, певну частину коштів Сорд залишив собі. Йдеться про щонайменше 350 тисяч гривень, привласнених зі зборів. Про це свідчить рух коштів на його приватних карткових рахунках, до даних якого правоохоронці отримали санкціонований доступ під час розслідування.

    Поліцейські виявили зловмисника у Вінниці за місцем його проживання та оголосили йому про підозру за шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану.

    Влад Сорд (Владислав Гранецький-Стафійчук) – активний учасник Майдану, після його перемоги пішов до добробату, але 2017-го самовільно залишив його і був звинувачений у дезертирстві. У 2018-му офіційно пішов із ЗСУ.

    Став відомим після того, як у 2021-му брав участь у мітингу на Банковій на захист Стерненка, що переріс у погром. Сорд тоді розбив вікна Офісу президента й отримав за це домашній арешт.

  • На Волині виявлено злочинну групу, що привласнила бюджетні кошти на ремонті військових об’єктів

    На Волині виявлено злочинну групу, що привласнила бюджетні кошти на ремонті військових об’єктів

    У Волинській області правоохоронці завершили досудове розслідування щодо організованої злочинної групи, яка привласнила понад 2,2 мільйона гривень бюджетних коштів, виділених на ремонт оборонних об’єктів. Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань.

    Восени минулого року квартирно-експлуатаційний відділ (КЕВ) Міноборони на Волині уклав 4 договори з приватним підприємством на ремонт приміщень для потреб одного з військових підрозділів у регіоні. На ці роботи було виділено майже 10 млн грн.

    Оборудку організував керівник компанії-підрядника, який залучив до протиправної діяльності посадовця КЕВ та керівника підприємства, яке здійснює нагляд за виконанням робіт.

    До актів виконаних робіт директор підприємства впродовж 2023 року вносив неправдиві дані. Зокрема, завищував вартість матеріалів, вказував роботи, яких насправді підприємство не виконувало.

    Готувати фальсифіковані акти допомагав керівник підприємства з нагляду за виконанням робіт, а підписував їх начальник КЕВ. Після цього кошти надходили на рахунки підрядника. Через такі махінації бюджету було завдано збитків на понад 2,2 млн грн.

    Посадовця та двох керівників приватних підприємств обвинувачують у службовому підробленні та привласненні майна (ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України)

    Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

    Під час досудового розслідування було відшкодовано усі завдані збитки.

    Процесуальне керівництво здійснювала Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

  • НБУ встановлює ліміт на перекази фізичних осіб з картки на картку

    НБУ встановлює ліміт на перекази фізичних осіб з картки на картку

    З 1 жовтня 2024 року Національний банк України вводить тимчасове обмеження на перекази фізичних осіб з картки на картку. Ліміт становитиме 150 000 гривень на місяць і діятиме протягом півроку. Це нововведення стосується тільки вихідних переказів між фізичними особами в межах одного банку на рахунки інших фізичних осіб.

    У заяві на сайті НБУ зазначається, що новий ліміт поширюється на всі рахунки клієнта, відкриті в одному банку, і призначений для контролю та зменшення ризиків, пов’язаних із фінансовими операціями між фізичними особами. Ліміт не застосовуватиметься у ряді випадків:

    1. Рахунки волонтерів: Обмеження не поширюється на перекази між рахунками волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним відповідною постановою НБУ.
    2. Особи з підтвердженими високими доходами: Ліміт не буде застосовуватись до осіб, щомісячні доходи яких перевищують встановлену суму обмеження і можуть бути підтверджені документально.
    3. Власні перекази між рахунками: Перекази коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, не підлягатимуть обмеженню.
    4. Перекази юридичних осіб: Ліміт не вплине на перекази між юридичними особами.
    5. Операції за реквізитами IBAN: Перекази, виконані за реквізитами IBAN, також не будуть підлягати обмеженням.

    Це рішення НБУ спрямоване на підвищення фінансової безпеки та зменшення можливих зловживань в системі переказів між фізичними особами. Обмеження дозволить краще контролювати потоки коштів і зменшити ризики, пов’язані з можливими фінансовими шахрайствами.

    Національний банк України пообіцяв надати додаткові роз’яснення та рекомендації щодо нового ліміту, щоб забезпечити безперебійне виконання фінансових операцій та уникнути можливих непорозумінь серед користувачів.