Gorchitsa.info

Позначка: соціальна політика

  • Одна виплата замість п’яти: як працюватиме базова допомога для сімей

    Одна виплата замість п’яти: як працюватиме базова допомога для сімей

    Міністерство соціальної політики 3 листопада оголосило новий етап пілотного проєкту із базової соціальної допомоги: долучатися можуть усі домогосподарства, які відповідають вимогам, незалежно від попередніх виплат.

    Базова допомога надається замість п’яти окремих програм — для малозабезпечених, одиноких матерів, багатодітних родин, тимчасової допомоги дітям (коли батьки ухиляються від аліментів або їх місце перебування невідоме), а також допомоги людям без права на пенсію та особам з інвалідністю. Отримувач може або залишити чинні виплати, або перейти на базову (у разі переходу попередні види підтримки припиняються).

    Допомогу не призначать, якщо у складі сім’ї є працездатні дорослі, які понад три місяці не працюють, не навчаються і не стоять на обліку в центрі зайнятості (виняток — догляд за людиною з інвалідністю чи втрата працездатності). Підставою для відмови також є великі покупки або набуття майна за останній рік понад 100 тис. грн, понад 100 тис. грн на рахунках чи в облігаціях, друга квартира/будинок (із визначеними винятками) або наявність більш ніж одного авто віком до 15 років.

    Базою для розрахунку є 4500 грн: 100% — першому члену сім’ї (уповноваженому заявнику), 100% — кожній дитині до 18 років і особам з інвалідністю I–II групи, 70% — кожному наступному дорослому члену сім’ї. Сума допомоги визначається як алгебраїчний підсумок цих часток (з урахуванням умов програми).

    За задумом Мінсоцполітики, об’єднання кількох виплат у «базову» має спростити доступ до підтримки, зробити її зрозумілішою та адреснішою.

  • Як фінансова стабільність впливає на довголіття людини

    Як фінансова стабільність впливає на довголіття людини

    Нове дослідження вчених з Північно-Західного університету проливає світло на один із найважливіших факторів довгого життя — фінансову стабільність. За результатами багаторічного аналізу з’ясувалося, що люди, які накопичили значний капітал до середнього віку, мають набагато нижчий ризик ранньої смерті.

    До участі у дослідженні залучили 5,4 тисячі дорослих із середнім віком 46,7 років, а також 2,4 тисячі їхніх родичів, включно з близнюками. Протягом 24 років фахівці відслідковували рівень смертності та порівнювали його з рівнем фінансових активів учасників. Виявилося, що ті, хто накопичив більше статків, жили довше незалежно від сімейного чи генетичного впливу.

    Особливо цікаво, що схожі результати спостерігали навіть між братами та сестрами. Це означає, що зв’язок між багатством і довголіттям не можна пояснити лише спадковістю або родинним середовищем. Фінансове благополуччя здатне впливати на здоров’я через доступ до якісної медицини, здорового харчування та можливостей для фізичної активності.

    Науковці наголошують: фінансова стабільність — це не тільки про комфорт, а й про шанси на довше життя. Саме вона може стати ключем до впровадження соціальних змін, спрямованих на підтримку людей із нижчими доходами.

    Результати цього дослідження можуть стати поштовхом для нових реформ у галузі соціальної політики, адже усвідомлення ролі грошей у здоров’ї може вплинути на державний підхід до підтримки громадян. Зрештою, прагнення до фінансового добробуту — це не лише про матеріальні вигоди, а й про збереження здоров’я та життєвих сил.

  • Єдина інформаційна система соціальної сфери: що знатиме держава про українців

    Єдина інформаційна система соціальної сфери: що знатиме держава про українців

    18 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11377 про створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Документ передбачає масштабне збирання та об’єднання даних про громадян з десятків державних реєстрів.

    У системі формуватиметься повна картина про людину: від її статусу у військовому обліку та перетину кордону — до майна, транспорту, податків і навіть наявних виконавчих проваджень. Перелік реєстрів не є вичерпним і може розширюватися рішенням уряду.

    Серед основних джерел даних:

    • реєстр військовозобов’язаних «Оберіг»;

    • електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ);

    • демографічний реєстр;

    • реєстр транспортних засобів;

    • податковий реєстр;

    • земельний кадастр;

    • реєстр нерухомості;

    • автоматизована система виконавчого провадження;

    • судова інформаційна система.

    Органи влади зобов’язані надавати дані в систему. Неподання або затримка інформації тягне за собою відповідальність посадовців. Для роботи системи можна буде використовувати центри обробки даних, розташовані за межами України, але лише за погодженням із СБУ.

    Витрати на створення та модернізацію системи покриватимуться як із держбюджету, так і за рахунок міжнародних фінансових організацій, інвесторів та донорів. При Мінсоцполітики створять спеціальний моніторинговий орган, куди увійдуть правозахисники, фахівці з кібербезпеки та соціальної політики. Він матиме доступ до неперсоніфікованих даних про роботу системи та зможе залучати незалежних експертів.

    Закон дозволяє державі самостійно оновлювати інформацію про громадян, у тому числі вносити відомості з інших баз без особистої участі людини. На основі даних системи формуватимуться аналітичні матеріали та статистика.

    Таким чином, ухвалений закон фактично створює єдиний цифровий реєстр, що міститиме всі основні дані про українців.

  • Мінсоцполітики планує впровадження нової соціальної виплати

    Мінсоцполітики планує впровадження нової соціальної виплати

    Прожитковий мінімум в Україні, який довгий час служив орієнтиром для розрахунку соціальних виплат, штрафів та інших показників, більше не відповідає сучасним реаліям. Міністерство праці та соціальної політики вирішило змінити цю ситуацію, запропонувавши впровадження нової спеціальної соціальної виплати. Цей крок, як зазначила міністерка праці та соціальної політики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону, має на меті покращити функціонування всієї соціальної системи та вплинути на економічний стан країни.

    Прожитковий мінімум: чому потрібні зміни?

    Прожитковий мінімум в Україні, який традиційно слугував основою для визначення рівня соціальних виплат, давно не відповідає сучасним потребам населення. Міністерка праці та соціальної політики Оксана Жолнович підкреслила, що розмір нинішнього прожиткового мінімуму занадто малий, щоб забезпечити базові потреби громадян. Це призводить до того, що соціальні виплати не виконують своєї основної функції – підтримки людей у складних життєвих ситуаціях.

    Нова соціальна виплата: що зміниться?

    Замість прожиткового мінімуму планується введення спеціальної соціальної виплати, розмір якої визначатиметься індивідуально. На відміну від універсального прожиткового мінімуму, ця виплата буде враховувати склад родини та інші фактори, що впливають на потреби домогосподарства.

    Як пояснила Оксана Жолнович, нова базова виплата буде надаватися у випадках, коли людина втратила працездатність або ж потребує фінансової підтримки через відсутність необхідного забезпечення. Цей підхід дозволить більш точно відповідати потребам громадян, забезпечуючи їм необхідний рівень підтримки в різних життєвих ситуаціях.

    Вплив на соціальну систему та економіку

    Запропоновані зміни можуть значно покращити соціальну систему країни. Відмова від прив’язки соціальних виплат до прожиткового мінімуму, який уже давно не відображає реальних потреб населення, допоможе зробити систему соціальної допомоги більш справедливою та ефективною.

    Крім того, відмова від використання прожиткового мінімуму як базового показника для розрахунку штрафів та посадових окладів також матиме позитивний вплив. Як зазначила Оксана Жолнович, це дозволить уникнути несправедливих рішень, які базуються на застарілих показниках, і запровадити більш гнучкий та адаптивний підхід до регулювання соціальних питань.