Позначка: соціологія

  • Рейтинг Путіна падає шостий тиждень поспіль

    Рейтинг Путіна падає шостий тиждень поспіль

    У Росії фіксується подальше зниження рівня довіри до Володимира Путіна — тенденція триває вже шостий тиждень поспіль. Про це свідчать дані державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД) за період 6–12 квітня.

    Згідно з оприлюдненими результатами, рівень позитивного ставлення до глави Кремля становить 72%. При цьому за останній тиждень він знизився на 1,8 відсоткового пункту порівняно з попереднім періодом. Соціологи також відзначають, що відлік падіння розпочався ще в період 2–8 березня, коли загальне зниження довіри склало 5,3%.

    Паралельно з цим зменшується і рівень схвалення діяльності президента РФ. За даними ВЦВГД, у період 6–12 квітня він становив 66,7%, що на 1,1 відсоткового пункту менше, ніж тижнем раніше. Загалом від початку березневого періоду цей показник знизився на 6,6 відсоткового пункту.

    Окрім показників, що безпосередньо стосуються глави держави, фіксується і зниження довіри до інших ключових політичних фігур та інституцій. Зокрема, рівень схвалення діяльності прем’єр-міністра Михайла Мішустіна знизився до 44,7% (мінус 0,4 п.п.), а рівень довіри до нього — до 54,6% (мінус 0,5 п.п.). Також незначне зниження зафіксовано щодо оцінки діяльності уряду РФ — до 40,2% (мінус 0,1 п.п.).

    Окремо зазначається, що рейтинг правлячої партії «Єдина Росія» також почав знижуватися. За даними опитування, він втратив 2,4 відсоткового пункту та становить 27,3%.

    У дослідженні ВЦВГД також вказується на можливі причини падіння рівня довіри та схвалення. Серед них називають посилення обмежень в інтернет-просторі та погіршення економічної ситуації в країні. Водночас ці фактори подаються як частина загального суспільного тла, без деталізації конкретних причинно-наслідкових зв’язків.

    Важливо, що, за даними соціологічного центру, нинішні показники довіри та схвалення є одними з найнижчих із початку повномасштабної війни проти України. Для порівняння, у лютому 2022 року рівень довіри до Путіна становив 73%, а за кілька днів до початку вторгнення — 67,2%. Рівень схвалення його діяльності тоді також був вищим і коливався в межах 64–70%.

    Окремо в матеріалах згадується суспільний запит усередині Росії щодо можливих переговорів. За наявними даними, 67% росіян нібито підтримують ідею мирних переговорів з Україною, що на 6% більше, ніж місяцем раніше. Водночас частка тих, хто виступає за продовження війни, зменшилася до 24% (мінус 5%).

    Таким чином, дані останніх опитувань фіксують поступове зниження рівня довіри до ключових політичних інститутів Росії, включно з президентом, урядом та правлячою партією. Аналітики ВЦВГД пов’язують це з внутрішніми соціально-економічними чинниками та інформаційними обмеженнями, що впливають на суспільні настрої.

  • Більшість українців підтримали б мирну угоду з територіальними компромісами на референдумі — КМІС

    Більшість українців підтримали б мирну угоду з територіальними компромісами на референдумі — КМІС

    Більшість українців може підтримати мирну угоду з територіальними компромісами на потенційному референдумі, однак вирішальним фактором залишається формулювання питання. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 1–8 березня.

    Соціологи зазначають, що суспільна реакція на можливу мирну угоду значною мірою залежить від того, як саме її описати. Якщо в запитанні акцентувати на перевагах — таких як членство України в Європейському Союзі, гарантії безпеки та економічна відбудова, — підтримка серед громадян суттєво зростає.

    У рамках дослідження респондентам запропонували гіпотетичне питання про підтримку миру через угоду зі США та Європою, яка передбачає вступ України до ЄС у 2027 році, гарантії безпеки, план економічної відбудови та територіальні компроміси. За таких умов 61% опитаних заявили, що проголосували б за таке рішення, тоді як 10% виступили б проти.

    Якщо враховувати лише тих, хто готовий прийти на голосування, підтримка може бути ще вищою: серед потенційних учасників референдуму 86% заявили, що підтримали б угоду, і 14% виступили б проти.

    Загалом 64% опитаних повідомили, що готові взяти участь у референдумі, якщо такий буде проведено.

    У КМІС наголошують, що результати демонструють високу чутливість суспільної думки до формулювань. Більшість українців негативно ставиться до прямої ідеї виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Однак якщо складні умови не підкреслюються або подаються разом із позитивними перспективами, рівень підтримки суттєво зростає.

    Соціологи також попереджають про ризики маніпуляцій під час можливого референдуму. На їхню думку, як українська влада, так і суспільство та міжнародні партнери мають враховувати ці фактори.

    Окрему проблему може створити явка виборців. Дослідження проводилося лише серед населення підконтрольних територій, тоді як значна частина громадян перебуває за кордоном або може не мати можливості проголосувати через безпекову ситуацію.

    За законом, рішення на всеукраїнському референдумі вважається легітимним, якщо участь у голосуванні беруть щонайменше 50% плюс один виборець. Водночас навіть формальне виконання цієї вимоги може не забезпечити суспільного визнання результатів у разі низької фактичної явки.

    Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів. Соціологи опитали 1003 респондентів віком від 18 років на підконтрольній Україні території. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.

  • Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Нове соціологічне дослідження показало різке розходження між настроями більшості українців і невеликої групи людей, які заявляють про покращення свого добробуту. За результатами опитування, лише 1,7% респондентів повідомили, що матеріальне становище їхніх сімей за останній рік суттєво покращилося.

    Аналітики звертають увагу, що ця цифра майже збігається з масштабом вузького соціального прошарку людей, пов’язаних із системою державного управління та розподілом бюджетних ресурсів. Саме ця категорія, за оцінками експертів, має найбільший доступ до фінансових потоків і стабільних доходів у складний економічний період.

    Водночас для більшості громадян ситуація виглядає протилежною. Згідно з результатами опитування, 67% українців вважають, що економічне становище країни за останній рік погіршилося. Ще 60,6% респондентів повідомили про зниження доходів своїх родин.

    Песимістичні настрої зберігаються і щодо майбутнього. Понад половина опитаних — 57,8% — очікують, що економічна ситуація в Україні протягом наступного року стане ще складнішою.

    Соціологи зазначають, що така структура відповідей свідчить про високий рівень економічної тривоги в суспільстві. Невелика частка громадян, які повідомляють про покращення добробуту, контрастує з настроями більшості населення, що фіксує падіння доходів і зростання фінансової нестабільності.

  • Закрита соціологія і тінь Манафорта: що стоїть за гучним інтерв’ю Залужного

    Закрита соціологія і тінь Манафорта: що стоїть за гучним інтерв’ю Залужного

    Інтерв’ю посла України у Великій Британії Валерія Залужного агентству Associated Press спричинило хвилю політичних обговорень в Україні.

    В ефірі Radio NV пролунала версія, що публічна активність ексголовнокомандувача ЗСУ може бути частиною стратегії його повернення у внутрішню політику.

    У студії радіостанції заявили, що останні медійні кроки Залужного виглядають не випадковими. Пролунала теза, що він нібито зацікавлений у завершенні своєї дипломатичної місії в Лондоні та поверненні до Києва для початку політичної діяльності.

    В ефірі прозвучало припущення, що інтерв’ю AP може бути елементом підготовки до політичних процесів після завершення воєнного стану. Зокрема, йдеться про можливий старт виборчої кампанії у разі ухвалення відповідного рішення.

    Журналісти Radio NV також послалися на дані закритих соціологічних досліджень. За їхніми словами, у разі участі у виборах Валерія Залужного та Володимира Зеленського саме вони є основними потенційними кандидатами. Третє місце в різних конфігураціях, за твердженням ведучих, посідає керівник ГУР Кирило Буданов.

    Окрему увагу привернула згадка у медійному просторі імені американського політтехнолога Пола Манафорта. В ефірі Radio NV пролунала інформація про те, що він нібито вже консультує окремі політичні сили та просуває стратегію розділення українського суспільства за принципом «хто воював — хто не воював». У студії зауважили, що подібні підходи активно використовує і Росія в інформаційних кампаніях.

    Після виходу матеріалу Associated Press публічне обговорення викликала згадка про можливі контакти Залужного з Манафортом. Водночас сам американський консультант у коментарях для західних медіа заперечив активну діяльність в Україні, заявивши, що не перебував у країні близько десяти років і не планує повертатися.

    Пол Манафорт відомий в Україні ще з початку 2000-х років як консультант Віктора Януковича та Партії регіонів. Пізніше він працював із «Опозиційним блоком». У США Манафорт став керівником передвиборчого штабу Дональда Трампа у 2016 році, після чого був засуджений за фінансові злочини та згодом помилуваний.

    The New York Times повідомляло, що Манафорт намагається повернутися на міжнародний ринок політичного консалтингу. За даними видання, меморандум із презентацією його команди нібито поширювався у політичних колах Києва та викликав занепокоєння. У команді Манафорта згадують соціолога Тоні Фабріціо — консультанта, пов’язаного з оточенням Трампа.

    Водночас сам Манафорт публічно заперечує активну участь в українських процесах. Він заявив, що не був в Україні близько десяти років, не надсилав жодних пропозицій і не підписував контрактів із українськими політичними гравцями. За інформацією західних медіа, окремі українські політики, до яких нібито потрапив меморандум, не проявили інтересу до його послуг.

    Згадка про можливі контакти Манафорта у контексті інтерв’ю Залужного стала каталізатором дискусії про ризики зовнішнього впливу на майбутні політичні процеси в Україні.

  • ОП замовив закриту соціологію щодо виборів президента

    ОП замовив закриту соціологію щодо виборів президента

    За інформацією наших джерел, Офіс Президента замовив проведення закритої соціології, щодо майбутніх президентських виборів.

    “За даними опитування, 81% респондентів готові проголосувати за того кандидата на пост президента, який зупинить мобілізацію та оголосить демобілізацію. Питання мобілізації/демобілізації випередило питання миру/перемир’я, корупції, зростання економіки/зарплат та соціальних гарантій” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що під час зустрічі на полях Мюнхенської конференції з безпеки Президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Марк Рубіо обговорювали “питання 30-ти денного енергетичного перемир’я та проведення виборів в Україні”.

  • Опитування показали: частина українців готова до поступок заради миру

    Опитування показали: частина українців готова до поступок заради миру

    Дедалі більше українців, виснажених тривалою війною, демонструють готовність розглядати територіальні поступки в обмін на припинення бойових дій та отримання надійних гарантій безпеки. Такий зсув у суспільних настроях західні медіа та аналітики пов’язують із накопиченою втомою від війни й бажанням отримати відчуття стабільності та захищеності від нових атак.

    Аналітичні матеріали західних видань зазначають, що для більшості опитаних ключовим фактором є не сама передача територій, а впевненість у тому, що агресія з боку Росії не повториться в майбутньому. Саме питання гарантій безпеки, а не кордонів, дедалі частіше виходить на перший план у відповідях респондентів.

    Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

    Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

    Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

    Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

    Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

    Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

  • Опитування: більшість громадян бачать можливу участь Єрмака у «Міндічгейті»

    Опитування: більшість громадян бачать можливу участь Єрмака у «Міндічгейті»

    Більшість громадян України вважають, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак може бути причетним до корупційних дій, у яких фігурують співвласник студії «Квартал-95» Тімур Міндіч, окремі міністри та керівники державних компаній. Про це свідчать результати опитування центру «Соціополіс», проведеного наприкінці листопада.

    За результатами дослідження, 70,4% опитаних вважають, що Єрмак може бути особисто залучений до корупційних дій, пов’язаних із фігурантами так званого «Міндічгейту». Лише 15,2% респондентів заявили, що не підтримують таку думку, ще 14,4% не змогли визначитися із відповіддю.

    Соціологи відзначають, що ці показники демонструють високий рівень суспільної недовіри до керівництва Офісу президента на тлі масштабного корупційного скандалу, який продовжує набирати обертів у публічному просторі.

    Опитування проводилося з 18 по 24 листопада 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом було опитано 1007 респондентів віком від 18 років. Вибірка є репрезентативною для дорослого населення України за основними соціально-демографічними показниками.

  • Зацікавленість українців історією зросла до рекордного рівня — дослідження УІНП

    Зацікавленість українців історією зросла до рекордного рівня — дослідження УІНП

    Зацікавленість українців історією продовжує зростати та досягла найвищого рівня за останні три роки. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного на замовлення Українського інституту національної памʼяті.

    Майже половина опитаних — 49% — поставили максимальну оцінку 10 за рівнем власної зацікавленості історією. УІНП підкреслює, що цей показник стабільно зростає і у 2025 році став рекордним порівняно з попередніми двома роками.

    Найпопулярнішими напрямами історичних інтересів українців залишаються історія козацтва та Гетьманщини (43,7%), історія Русі (35,9%) та період незалежної України (26,9%).

    Основними джерелами отримання історичної інформації є відеоплатформи та телепродукція: YouTube (47,9%), документальні фільми (38,1%) та телевізійні програми (26,9%). Це свідчить про суттєву роль сучасних медіа у формуванні історичної обізнаності.

    В окремому блоці дослідження проаналізовано участь українців у вшануванні Героїв Небесної Сотні. За даними опитування, 59,6% громадян долучаються до щорічних комеморативних практик. Найвищий рівень участі зафіксовано у західних областях (73,1%). Водночас у Києві цей показник найнижчий — 49,5%. Також зазначається, що молодь менш активно бере участь у таких вшануваннях.

    Важливим аспектом дослідження стала і оцінка українцями війни СРСР в Афганістані. Майже три чверті респондентів — 73,4% — вважають її імперською війною, яку радянський режим вів проти афганського народу. Лише 6,7% поділяють старе радянське трактування про «інтернаціональний обов’язок».

    Опитування провело товариство «Оперативна соціологія». Загалом було опитано 2003 респондентів по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій, а також додаткові 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.

    Раніше повідомлялося, що 58% українців вважають Європу надійним партнером, який прагне завершення війни на справедливих умовах.

  • Опитування: більшість українців не бачать перспективи миру

    Опитування: більшість українців не бачать перспективи миру

    За результатами опитування соціологічної групи «Градус», 69% українців не вірять, що зустріч між Росією та США на Алясці зможе принести мир чи стати кроком до завершення війни.

    Ще 5% респондентів висловили стриманий оптимізм, зазначивши, що певні домовленості можуть знизити рівень ескалації, але не стануть фундаментом для справедливого миру. Лише 26% опитаних заявили, що переговори здатні покласти початок мирному врегулюванню, тоді як решта утрималися від відповіді.

    Експерти відзначають: результати відображають високий рівень недовіри до Росії та скептицизм щодо готовності США і Кремля ухвалювати рішення без участі України. Водночас соціологи наголошують, що українці зберігають переконання у необхідності продовження дипломатичних зусиль, але не розглядають Аляскинську зустріч як переломний момент.

  • Перші результати соціологічного опитування після відставки Залужного

    Перші результати соціологічного опитування після відставки Залужного

    Нове соціологічне опитування, проведене ВГО “Передові Правові Ініціативи”, розкриває різке ставлення українського народу до ключових подій у країні. За даними опитування, значна більшість громадян виступає проти відставки Валерія Залужного (80,45%) і висловлює відверте несхвалення щодо примусової мобілізації (89,72%). Зауважимо, що найбільша підтримка спостерігається для добровільної мобілізації, яка супроводжується додатковою фінансовою мотивацією (93,97%), а також для призову силовиків, які працюють в тилу (86,54%).

    Ці події, згідно з дослідженням, значно вплинули на політичні уподобання громадян. Якщо вибори президента відбувалися б сьогодні, то Валерій Залужний здобув би найбільшу кількість голосів (38,16%), після нього йдуть Володимир Зеленський (16,17%), Юлія Тимошенко (9,91%) і Петро Порошенко (8,08%). Проте, якщо Валерій Залужний відмовився брати участь у виборах, то зміниться ситуація: лідерство перейде до Володимира Зеленського (21,01%), за ним йдуть Юлія Тимошенко (18,83%), Петро Порошенко (14,14%) і Віталій Кличко (6,64%).

    У разі ж проведення виборів до парламенту на сьогоднішній день, у Раду пройшли б лише чотири партії: партія Валерія Залужного (36,92%), блок Володимира Зеленського (12,76%), “Батьківщина” Юлії Тимошенко (9,84%) і “Європейська солідарність” Петра Порошенка (7,65%). Решта партій набирають набагато менше підтримки, не перевищуючи 3%.

    Вивчення було проведено з 9 по 11 лютого 2024 року серед 5105 респондентів в Україні (крім окупованих та прифронтових регіонів) та за кордоном, де знаходиться значна кількість українських біженців. Використовувалися різні методи опитування, такі як “face-to-face” і телефонні інтерв’ю через мобільний додаток системи “IQR”, розробленої фахівцями “ППІ”. Похибка репрезентативності не перевищує 2,0%.