Gorchitsa.info

Позначка: США

  • Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Розкол у відносинах між Вашингтоном і Києвом: лаштунки тиску Трампа на Зеленського через удари по Росії та зв’язок зі Starlink

    Відносини між Україною та Сполученими Штатами опинилися в стані глибокої кризи на тлі спроб адміністрації Дональда Трампа форсувати завершення війни за рахунок односторонніх поступок агресору. Останніми днями українські військові зіткнулися з раптовими технічними обмеженнями швидкості терміналів супутникового зв’язку Starlink на фронті. Урядовці в Києві припускають, що Білий дім міг змусити Ілона Маска штучно урізати доступ сил оборони до мережі. Ситуацію загострили скандальні ініціативи Трампа: публічні пропозиції укласти з Кремлем вигідну дизельну угоду щодо закупівлі російських енергоресурсів, заклики до відставки президента Володимира Зеленського та одностороннє оголошення псевдоперемир’я в енергетиці, яке Москва майже одразу порушила ракетними ударами.

    Дії глави Білого дому спричинили обурення серед європейських партнерів та спровокували серйозний розкол усередині Республіканської партії США напередодні проміжних виборів до Конгресу. Американські законодавці попереджають про неприпустимість блокування зв’язку для воюючої армії. Зокрема, конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік заявив, що законодавчий орган розпочне рішучі дії та заблокує бюджетне фінансування федеральних агентств, якщо факт умисного обмеження Starlink для України підтвердиться. Паралельно посилюються тривоги через загрозу припинення передачі розвідувальних даних та постачання озброєння, хоча представники адміністрації Трампа продовжують запевняти в прагненні до мирного врегулювання та публічно заперечують прямий шантаж.

    Витоки конфлікту сягають вересневої зустрічі Зеленського з Трампом у Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН. Тоді американський президент у різкій формі вимагав припинити регулярні повітряні атаки дронів на нафтопереробні заводи на території Росії. Ці далекобійні удари є стратегічною складовою української оборони, яка позбавляє Кремль надходжень і вже вивела з ладу від 40 до 50 відсотків російських нафтопереробних потужностей. Хоча фахівці галузі пов’язують коливання вартості нафти з конфліктом довкола Ірану, Трамп висловив роздратування тим, що дії Києва нібито провокують зростання світових цін і б’ють по американських споживачах. Відтоді Вашингтон щонайменше шість разів вимагав зупинити атаки на російський нафтогазовий сектор, попри те, що сама РФ відмовилася від реального припинення вогню по українській енергетиці.

    Кульмінацією дипломатичного напруження стали переговори в Маямі 9 жовтня за участі зятя експрезидента Джареда Кушнера та спецпосланця Стіва Віткоффа. Американські перемовники шокували українську та європейську делегації тиском щодо формування вигідних для Кремля пропозицій та планами імпорту російського палива. Одразу після цього Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним і оголосив про дизельну домовленість. Це рішення викликало шквал обурення на Капітолійському пагорбі: конгресмени наголошують, що подібний крок не лише дарує Москві економічний порятунок без жодних зустрічних кроків, але й прямо порушує закон США від 2022 року про ембарго на імпорт російських енергоносіїв без консультацій із законодавчою владою.

  • Розвідувальний шантаж: США погрожують припинити передачу даних Україні в разі нових ударів по території РФ

    Розвідувальний шантаж: США погрожують припинити передачу даних Україні в разі нових ударів по території РФ

    Представники американської розвідки попередили посольство України у Вашингтоні про негайне та повне припинення будь-якого обміну розвідувальними даними у разі нових ударів по російських енергетичних об’єктах. Масштаб дипломатичного та безпекового тиску з боку Сполучених Штатів виявився безпрецедентним: американська сторона ініціювала масові телефонні дзвінки українським дипломатам, військовим та урядовцям, висуваючи ультимативні вимоги щодо зупинки атак на паливну інфраструктуру держави-агресора.

    «Попередження були настільки масовими, що телефонували всім, чиє прізвище звучить по-українськи», – зазначило обізнане джерело, описуючи масштаби тиску з боку Вашингтона.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що українські генерали вже отримували прямі погрози від адміністрації Дональда Трампа щодо зупинки розвідувальної взаємодії. Водночас сам американський лідер публічно спробував пом’якшити ситуацію, заявивши, що інформаційний обмін триватиме, оскільки головною метою Вашингтона залишається припинення війни.

    «Ми допомагаємо їм і ділимося інформацією. Ми хочемо, щоб війна закінчилася», – заявив президент США.

    Побоювання щодо реального згортання передачі критично важливих даних підтвердилися під час чергової повітряної атаки, коли російські балістичні ракети вдарили по столиці без жодного завчасного сповіщення для українських підрозділів протиповітряної оборони. Відсутність партнерських попереджень призвела до значних ризиків для захисників неба та мирного населення.

    «Атака російських балістичних ракет на Київ. Знову жодного завчасного попередження від наших партнерів», – наголосив Володимир Зеленський.

    Тієї ночі держава-агресор випустила по містах України 39 балістичних ракет і понад 120 ударних безпілотників, поціливши в енергетичні об’єкти у Києві, Київській області та Харкові. Спроби примусити Україну відмовитися від законних ударів по військово-економічній системі противника за допомогою обмеження розвідданих суттєво послаблюють обороноздатність країни та підривають ефективність відбиття масованих ракетних ударів ворога.

  • $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    Поїздка директора Федерального бюро розслідувань США Каша Пателя до Москви виявилася значно суперечливішою, ніж повідомлялося спочатку. Американські журналісти з’ясували, що співробітники ФБР намагалися переконати керівництво скасувати візит, а після невдалих спроб звернулися до Конгресу. Окреме занепокоєння викликають можливі розвідувальні ризики, попередні фінансові контакти Пателя з російським інформаційним середовищем і розширення співпраці ФБР зі спецслужбами держав, які Вашингтон традиційно вважає противниками.

    Як з’ясувало видання The Atlantic, занепокоєння в американських правоохоронних і розвідувальних структурах виникло задовго до запланованої поїздки 14–15 жовтня.

    Журналістка Сара Фіцпатрік поспілкувалася із 17 чинними та колишніми співробітниками ФБР, Міністерства юстиції, розвідки та іншими обізнаними джерелами. Вони розповіли про побоювання щодо посилення контактів американського керівництва з російськими структурами.

    За інформацією видання, всередині ФБР навіть сформувалася неформальна група співробітників, які намагалися домогтися скасування поїздки через керівництво бюро.

    Коли внутрішні звернення не дали результату, частина співробітників передала свої застереження представникам Конгресу США.

    Особливу увагу привернув час проведення візиту — лише за три тижні до проміжних виборів у Сполучених Штатах.

    Колишній високопосадовець антитерористичного підрозділу ФБР Крістофер О’Лірі заявив The Atlantic, що керівник бюро саме зараз мав би зосередитися на захисті американського виборчого процесу, а не проводити переговори в Москві.

    Ще одна маловідома деталь — відсутність достатнього інформування навіть союзників США.

    За даними The Atlantic, високопоставлений український чиновник повідомив журналістам, що Київ не отримував попередніх пояснень щодо мети поїздки Пателя. Представники європейських держав також висловлювали занепокоєння через брак інформації про заплановані контакти.

    Окрема частина скандалу стосується 25 тисяч доларів, які Патель раніше отримав за участь у документальному фільмі.

    У зверненні від 9 жовтня конгресмени Джеймі Раскін і Джим Гаймс нагадали, що директор ФБР отримав цю суму за участь у стрічці режисера, який, за їхніми словами, мав зв’язки з Кремлем.

    Законодавці також звернули увагу на попередні висловлювання Пателя, в яких він заперечував окремі висновки американської розвідки щодо російського втручання у вибори.

    При цьому сам факт отримання гонорару не є доказом незаконної діяльності або співпраці з російськими спецслужбами. Однак конгресмени вважають, що ці обставини потребують додаткової перевірки на тлі можливих контактів із ФСБ.

    Ще одна важлива подробиця — адміністрація Пателя фактично змінює традиційний підхід американського бюро до співпраці з Росією та Китаєм.

    Ще в серпні Reuters опублікувало розслідування про нові канали правоохоронної співпраці.

    Сам Патель заявляв, що контакти з Росією розвиваються вже приблизно 15 місяців. За його словами, співпраця спрямована насамперед на боротьбу з міжнародними злочинними мережами, кіберфахрайством, наркотрафіком та сексуальною експлуатацією дітей.

    У випадку Китаю співпраця вже включала обмін співробітниками й проведення спільних операцій.

    Зокрема, у травні 2026 року американські та китайські правоохоронці разом із поліцією Дубая провели операцію Sand Dollar проти масштабного шахрайського центру. За повідомленням ФБР, вона завершилася приблизно 300 затриманнями та вилученням активів на 300 мільйонів доларів.

    Водночас щодо Росії Reuters повідомляло передусім про закулісні контакти та роботу над співпрацею. Публічно підтверджених аналогічних спільних операцій не наведено.

    Ще один парадокс полягає в тому, що ФБР під керівництвом Пателя одночасно розслідує злочини, які американська сторона пов’язує з російською розвідкою.

    Нещодавно американські правоохоронці оголосили обвинувачення п’ятьом особам у справі про ймовірну підготовку замовних убивств критиків російської влади.

    Про цю справу раніше повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що серед можливих цілей, за журналістською інформацією, називали Гаррі Каспарова та інших опозиціонерів.

    Сам Патель публічно засудив можливу участь російських спецслужб у підготовці нападів на американській території.

    Попри це, його адміністрація продовжує шукати можливості для правоохоронної взаємодії з Москвою.

    Додатковим приводом для занепокоєння став стан американської контррозвідувальної системи.

    The Atlantic повідомляє, що після приходу нової адміністрації у 2025 році ФБР розформувало спеціальну групу Foreign Influence Task Force, яка займалася протидією іноземному впливу. Частину профільних співробітників перевели на інші посади або звільнили.

    Крім того, за даними NPR, підрозділи, які займаються виявленням іноземних шпигунів на території США, мають значну кількість незаповнених посад.

    На цьому тлі конгресмени вимагають не лише пояснити мету візиту Пателя, а й надати повний список його супутників, запланованих зустрічей та заходів безпеки.

    У зверненні законодавців навіть міститься вимога повідомити, чи супроводжуватимуть директора ФБР приватні особи або представники родини президента Дональда Трампа.

    Це вимога надати інформацію, а не підтвердження участі таких людей у поїздці.

    Попри широкий суспільний резонанс, ключове питання залишається відкритим: які конкретні домовленості американська сторона планує обговорювати з представниками ФСБ?

    Станом на вечір 14 жовтня офіційного повідомлення про підписані угоди, передачу розвідувальних матеріалів чи результати конкретних зустрічей немає.

    Тому твердження про таємні домовленості щодо України, виборів у США або передачу Росії конфіденційної інформації залишаються припущеннями.

    Однак уже оприлюднені матеріали демонструють, що візит Пателя викликає суперечки не лише серед американських політиків, а й усередині структур, відповідальних за національну безпеку Сполучених Штатів.

  • «Ми не продаємо свою країну»: Зеленський відповів Трампу після домовленостей із Кремлем

    «Ми не продаємо свою країну»: Зеленський відповів Трампу після домовленостей із Кремлем

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна ризикує втратити одного зі своїх найсильніших міжнародних партнерів — Сполучені Штати. За словами глави держави, останні рішення Дональда Трампа викликають у нього відчуття зради, особливо після домовленостей Вашингтона з Москвою щодо російського дизельного пального. Зеленський наголосив, що Україна не може погоджуватися на рішення, які загрожують її існуванню, навіть заради збереження підтримки американської адміністрації.

    Про це президент України розповів 14 жовтня в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану у програмі Piers Morgan Uncensored. Його заяви також висвітлили Reuters та «Українська правда».

    Під час розмови журналіст прямо запитав Зеленського, чи відчуває він себе зрадженим через останні рішення Вашингтона, зокрема послаблення санкцій щодо російських енергоносіїв та ситуацію навколо енергетичного перемир’я.

    Український президент визнав, що такі почуття справді є. Водночас він наголосив: питання значно складніше за його особисті емоції, адже йдеться про виживання цілої держави.

    Особливе обурення Києва викликала домовленість Трампа з Кремлем щодо постачання російського дизельного пального.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про різку реакцію Зеленського на дизельну угоду США та Росії. Президент вважав несправедливим те, що Вашингтон пішов на поступки Москві в енергетичному питанні під час переговорів американської та української делегацій у Маямі.

    За словами Зеленського, українська сторона не була попереджена про підготовку відповідних рішень.

    В інтерв’ю Моргану президент визнав, що сприймає останні події як ознаку погіршення партнерських відносин.

    «Шкода, що ми втрачаємо сильного партнера», — заявив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна не може демонструвати слабкість заради політичних домовленостей, оскільки це безпосередньо впливає на здатність країни протистояти російській агресії.

    Зеленський підкреслив, що для українців питання територій, незалежності та безпеки не може бути предметом звичайного політичного торгу.

    «Ми не продаємо свою країну. Для нас це не бізнес. Це наше життя», — заявив глава держави.

    Окремо президент висловився щодо ролі Дональда Трампа як міжнародного посередника.

    За словами Зеленського, Київ не заперечує проти того, щоб американський лідер продовжував посередницькі зусилля між Україною та Росією. Проте справжнє посередництво, на його переконання, передбачає збереження неупередженої позиції.

    Президент України також розкритикував радників Трампа, які, на його думку, підштовхують американського лідера до неправильних рішень.

    Він припустив, що окремі представники оточення президента США можуть неправильно оцінювати ситуацію та наслідки зближення Вашингтона з Москвою.

    Новий виток напруженості у відносинах двох держав відбувається на тлі суперечок щодо енергетичного перемир’я.

    13 жовтня Трамп заявив, що домовленості про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі порушуються обома сторонами.

    Уже наступної ночі Росія завдала масштабного удару по українській енергетиці, зокрема атакувала всі три основні теплоелектроцентралі Києва.

    Додатковим чинником напруженості стали обмеження роботи військових терміналів Starshield, які використовують українські підрозділи.

    В інтерв’ю Зеленський назвав рішення щодо обмеження супутникового зв’язку помилковим і попередив, що воно може призвести до людських жертв.

    Водночас незалежного підтвердження політичних мотивів рішення SpaceX наразі немає.

    Попри різку риторику, офіційно про припинення стратегічного партнерства України та США не оголошувалося. Заяви Зеленського відображають його оцінку останніх дій американської адміністрації, але не означають автоматичного розриву дипломатичних або безпекових відносин.

    Подальша співпраця Києва та Вашингтона залежатиме від переговорів щодо військової підтримки, санкційної політики, розвідувального співробітництва та можливих умов завершення війни.

    На тлі цих суперечностей Зеленський знову наголосив, що українська сторона готова до дипломатії, однак не може погоджуватися на рішення, які ставлять під загрозу незалежність і безпеку держави.

  • Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Адміністрація президента США Дональда Трампа відмовилася запрошувати міжнародних спостерігачів ОБСЄ на проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться 3 листопада 2026 року. Це перший такий випадок за останні 24 роки. Рішення Вашингтона викликало критику з боку європейських інституцій, американських законодавців і правозахисників, які попереджають про ризики для прозорості виборчого процесу.

    Про це повідомляє американське видання The Hill. Інформацію також підтверджує офіційна заява Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, оприлюднена 23 вересня.

    Уперше з 2002 року Сполучені Штати не надіслали запрошення міжнародній місії, яка традиційно здійснювала незалежне спостереження за американськими федеральними виборами.

    За інформацією ОБСЄ, протягом цього періоду її представники спостерігали за 12 федеральними виборчими кампаніями у США, включно із шістьма проміжними виборами до Конгресу.

    Рішення адміністрації Трампа стало суттєвим відступом від багаторічної практики міжнародного виборчого спостереження.

    Представники ОБСЄ нагадали, що Сполучені Штати є однією з 57 держав-учасниць організації та взяли на себе відповідні зобов’язання згідно з Копенгагенським документом 1990 року.

    Цей документ передбачає запрошення міжнародних спостерігачів для підвищення прозорості та довіри до виборчого процесу.

    Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Жоан Понс висловив жаль через рішення Вашингтона, наголосивши, що воно порушує усталену практику співпраці США з міжнародними демократичними інституціями.

    Директорка БДІПЛ Марія Телалян також пояснила, що міжнародне спостереження не означає втручання у внутрішні справи держави. Його завдання — надати незалежну оцінку виборчих процедур, законодавства та умов проведення голосування.

    Особливо гостро рішення Білого дому розкритикували представники Демократичної партії США.

    Сенаторка Джин Шахін, яка входить до керівництва комітету Сенату із закордонних справ, оприлюднила заяву, у якій назвала відмову від спостереження ОБСЄ несумісною з принципами прозорості американських виборів.

    За її словами, незалежні міжнародні місії сприяють зміцненню довіри виборців до демократичних процедур.

    Конгресмен Стів Коен висловив занепокоєння, що адміністрація Трампа може прагнути уникнути додаткового міжнародного контролю. Водночас такі побоювання залишаються політичною оцінкою законодавця, а не доведеним фактом підготовки виборчих порушень.

    До критики долучилася і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch, яка заявила, що відмова від зовнішнього спостереження посилює занепокоєння щодо захисту демократичних стандартів.

    Ситуація привернула увагу і через порівняння з Росією та Білоруссю, влада яких раніше також обмежувала можливості незалежного міжнародного спостереження.

    Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про відмову Росії запросити спостерігачів ОБСЄ на парламентські вибори. Тоді міжнародні організації заявляли про порушення Москвою зобов’язань у сфері виборчої прозорості.

    Водночас відсутність спостерігачів ОБСЄ сама собою не доводить фальсифікації виборів або порушення виборчого законодавства США.

    На тлі скандалу увага прикута до проміжних виборів 3 листопада, за результатами яких американці визначатимуть склад Палати представників і частини Сенату.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку демократами масштабних розслідувань щодо адміністрації Трампа у випадку отримання більшості в Палаті представників.

    Таким чином, майбутні вибори матимуть велике значення для подальших відносин між президентом і Конгресом.

    Попри відмову Вашингтона запросити місію ОБСЄ, американські виборчі процедури залишаються під контролем відповідних федеральних і місцевих органів, а також інших передбачених законодавством механізмів спостереження.

    Проте міжнародні організації наголошують, що відмова від незалежного зовнішнього моніторингу позбавляє суспільство додаткового інструменту оцінювання виборчого процесу саме тоді, коли питання довіри до голосування перебуває в центрі політичної дискусії у США.

  • Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    У Кремлі спробували пояснити продовження російських ударів по українській енергетиці після заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир’я. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що домовленості не були конкретизовані, а тому Москву нібито не можна звинувачувати в їх порушенні.

    Повідомлення зʼявилися в російських ЗМІ.

    За словами Пєскова, умови оголошеного Трампом припинення ударів по енергетичних об’єктах залишилися невизначеними. Речник Кремля використав цю обставину для заперечення звинувачень у порушенні перемир’я.

    Заява пролунала після масованої російської атаки в ніч проти 14 жовтня, коли під ударом опинилися енергетичні об’єкти України, зокрема всі три основні теплоелектроцентралі Києва. Внаслідок обстрілів у столиці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на атаку, назвавши її демонстративною неповагою Москви до Сполучених Штатів. За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано атакувати енергетичну інфраструктуру, попри публічні заяви американського президента.

    Варто зазначити, що 11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак Москва офіційно не підтвердила його погодження. Уже 13 жовтня Пєсков заявляв, що консультації з цього питання тривають.

    Додаткову невизначеність створили розбіжності щодо предмета домовленостей. За повідомленнями медіа, у Вашингтоні спочатку розглядали припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах, тоді як Україна наполягала на захисті електростанцій та електромереж.

    Таким чином, попри заяву Трампа, підтвердженої обома сторонами угоди з чітко визначеними умовами припинення атак досі не оприлюднено.

    Водночас російські війська продовжують завдавати ударів по українській енергосистемі, залишаючи сотні тисяч людей без електропостачання.

  • «Такої неповаги ще не було»: Зеленський закликав Трампа відповісти на масований удар РФ

    «Такої неповаги ще не було»: Зеленський закликав Трампа відповісти на масований удар РФ

    У ніч проти 14 жовтня Росія здійснила одну з наймасштабніших за останні дні атак на українську енергетичну інфраструктуру. За словами президента Володимира Зеленського, російські війська застосували 39 балістичних ракет і понад 120 ударних безпілотників та баражувальних боєприпасів. Унаслідок обстрілу щонайменше 600 тисяч українців залишилися без електроенергії, пошкоджено десятки елементів енергетичної системи. Президент України назвав удар демонстративною неповагою Кремля до США на тлі заяв Дональда Трампа про припинення атак на енергетику.

    Про це Володимир Зеленський повідомив 14 жовтня у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами глави держави, основними цілями російських військ стали об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київської області та Харкова.

    Масована атака відбулася після заяв президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією.

    39 балістичних ракет і понад 120 дронів: що відомо про атаку

    Зеленський повідомив, що російські війська застосували проти української енергетики 39 балістичних ракет, а також понад 120 ударних безпілотників і баражувальних боєприпасів.

    Під ударами опинилися об’єкти, від яких залежить електропостачання населення та робота критичної інфраструктури.

    За попередньою інформацією, пошкоджено обладнання та споруди на 26 елементах електроенергетичного комплексу України.

    Ще чотири об’єкти нафтогазового комплексу також зазнали пошкоджень.

    Наслідком ударів стали масштабні перебої з електропостачанням.

    За ранковими даними президента, щонайменше 600 тисяч українців залишилися без світла.

    Водночас Зеленський попередив, що масштаби відключень можуть збільшуватися в міру уточнення наслідків обстрілу.

    На пошкоджених об’єктах працюють аварійні бригади енергетиків, а підрозділи ДСНС ліквідовують наслідки ударів.

    Зеленський звинуватив Росію у демонстративній неповазі до США

    Президент України пов’язав масштабний удар із заявами Дональда Трампа про необхідність припинення атак на енергетичну інфраструктуру.

    На думку Зеленського, Москва свідомо завдала удару саме по тих об’єктах, щодо яких американський президент раніше заявляв про припинення вогню.

    Український лідер назвав дії Кремля демонстративною зневагою до позиції Вашингтона.

    Він також висловив переконання, що російське керівництво не сприймає заяви президента США як достатньо переконливий чинник стримування.

    Ця оцінка прозвучала на тлі нових дипломатичних суперечностей навколо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах.

    Що сталося з «енергетичним перемир’ям» Трампа

    За повідомленням «Європейської правди», Дональд Трамп раніше оголосив у власній соцмережі Truth Social про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією.

    Американський президент стверджував, що домовленість діє, а інформацію про можливі порушення потрібно додатково перевірити.

    Водночас у Кремлі не підтвердили існування відповідної домовленості.

    Російська сторона заявила, що їй нічого повідомити щодо оголошеного Трампом припинення атак.

    Таким чином, публічної згоди Москви на відповідне перемир’я не було підтверджено.

    Нічний обстріл 14 жовтня став черговим свідченням того, що атаки на українську енергетику фактично тривають, незалежно від дипломатичних заяв.

    Зеленський вимагає від Трампа нових санкцій

    Після масованої атаки президент України закликав Сполучені Штати та міжнародних партнерів до жорсткої реакції.

    На думку Зеленського, дипломатичних заяв недостатньо, якщо Росія продовжує завдавати масштабних ударів по цивільній інфраструктурі.

    Український президент звернувся безпосередньо до Дональда Трампа із закликом застосувати сильні економічні санкції проти Москви.

    Окремо він згадав закон, пов’язаний із санкційною ініціативою американського сенатора Ліндсі Грема, який, за словами Зеленського, створює додаткові можливості для тиску на Росію.

    Глава держави наголосив, що Вашингтон має політичні та економічні інструменти для посилення тиску на Кремль.

    За його оцінкою, саме поєднання санкцій, військової підтримки України та міжнародної координації може сприяти припиненню російської агресії.

    Україні терміново потрібні ракети для Patriot

    Ще одним важливим пунктом звернення Зеленського стала необхідність посилення української протиповітряної оборони.

    Президент закликав США, Європу та інших міжнародних партнерів надати додаткові пакети ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у боротьбі з російськими балістичними ракетами.

    На відміну від ударних безпілотників, балістичні ракети мають значно вищу швидкість і складнішу для перехоплення траєкторію.

    Тому для ефективного захисту міст та енергетичних об’єктів Україні необхідні не лише комплекси ППО, а й постійне поповнення запасів відповідних боєприпасів.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував важливість своєчасних поставок засобів протиракетної оборони.

    Київ третій день поспіль перебуває під балістичними ударами

    Атака 14 жовтня стала продовженням серії ударів по українській столиці.

    За повідомленнями українських медіа, Київ зазнає балістичних атак уже третій день поспіль.

    Увечері 12 жовтня російські ракети вдарили по цивільній інфраструктурі столиці. Наступного дня Зеленський заявив, що Україна не отримала попередження від міжнародних партнерів про той конкретний запуск.

    13 жовтня атаки продовжилися, а серед цілей російських військ називали об’єкти енергетичної інфраструктури.

    У ніч проти 14 жовтня російські удари призвели до нових руйнувань та людських жертв.

    За ранковими даними ДСНС, у Києві загинули троє людей. Згодом РБК-Україна повідомило про 27 постраждалих.

    Ситуація з електропостачанням залишається складною через пошкодження інфраструктури та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Якою може бути подальша ситуація зі світлом

    Відновлення електропостачання залежатиме від характеру пошкоджень, доступності необхідного обладнання та можливості безпечної роботи ремонтних бригад.

    Через удари по енергетичній інфраструктурі в окремих регіонах можуть застосовуватися як погодинні, так і аварійні відключення.

    Остаточні графіки та їхню тривалість визначатимуть оператори електромереж відповідно до поточного стану енергосистеми.

    Водночас точних строків повного відновлення пошкоджених об’єктів станом на ранок 14 жовтня не повідомляли.

    Масований удар РФ по енергетиці став новим викликом для української протиповітряної оборони та дипломатичних зусиль США. Зеленський закликає Вашингтон перейти від заяв до конкретних дій — нових санкцій проти Росії та додаткових постачань ракет для Patriot.

    Наразі підтверджено, що атака призвела до значних пошкоджень енергетичної інфраструктури й масштабних знеструмлень, а ліквідація її наслідків триває.

  • Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Попри поступове скорочення залежності України від американського фінансування, Сполучені Штати залишаються важливим партнером у трьох критичних сферах оборони. Йдеться про розвідувальну інформацію, ракети-перехоплювачі для систем Patriot та постачання американського озброєння, яке закуповують європейські союзники. На тлі напружених відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським ці напрямки можуть стати інструментами політичного тиску на Київ.

    Про це йдеться в аналізі британського видання The Telegraph.

    За оцінкою журналістів, адміністрація Трампа зберігає суттєвий вплив на військові спроможності України, хоча пряма фінансова допомога США вже не відіграє тієї ролі, що на початку повномасштабного вторгнення.

    Нині значну частину американського озброєння для України оплачують європейські держави. Однак сам факт фінансування з боку Європи не усуває залежності від рішень Вашингтона щодо продажу та передачі військової техніки.

    Перший важіль — американська розвідка

    Однією з найважливіших складових співпраці залишається передача розвідувальної інформації.

    Американські супутникові системи та інші засоби спостереження допомагають Україні отримувати відомості про військові об’єкти противника, переміщення техніки й підготовку ракетних атак.

    За інформацією The Telegraph, американські розвідувальні структури, зокрема ЦРУ, також відігравали важливу роль у наданні даних для планування українських далекобійних операцій.

    Особливе значення має можливість завчасно отримувати попередження про запуски балістичних ракет.

    Після російського удару по Києву ввечері 12 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів.

    Однак відсутність інформації про конкретний запуск не означає припинення всієї розвідувальної співпраці.

    13 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від Сполучених Штатів.

    Другий важіль — ракети для Patriot

    Ще одна критично важлива сфера — постачання ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у захисті українських міст від російських балістичних ракет.

    На відміну від багатьох ударних безпілотників і крилатих ракет, балістичні цілі значно складніше перехоплювати через особливості їхньої швидкості та траєкторії.

    Україна використовує також інші системи протиповітряної оборони, однак можливості Patriot залишаються особливо важливими саме для протидії балістиці.

    Проблема полягає не лише в кількості пускових установок, а й у постійному забезпеченні їх відповідними боєприпасами.

    Навіть за наявності достатньої кількості комплексів обмеження поставок ракет-перехоплювачів може вплинути на здатність протиповітряної оборони відбивати масовані удари.

    Європейські країни поступово збільшують оборонне виробництво, однак швидко замінити весь обсяг американських поставок складно.

    Третій важіль — програма НАТО PURL

    Третім напрямком The Telegraph називає механізм Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

    Він дозволяє європейським союзникам закуповувати американське озброєння для України.

    Таким чином, фінансування забезпечують європейські держави, але постачання все одно залежить від американської сторони.

    За повідомленнями західних медіа, під час переговорів у Маямі представники адміністрації Трампа порушували питання можливого обмеження військової співпраці, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Йдеться про повідомлення журналістів із посиланням на джерела, а не про офіційно оголошене рішення щодо зупинення програми.

    Водночас сам механізм PURL демонструє, що навіть значне фінансове залучення Європи не забезпечує повної незалежності від Вашингтона.

    Чому відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися

    Нова хвиля суперечностей виникла після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Американський президент пояснив послаблення санкцій необхідністю стримувати ціни на паливо на світовому ринку.

    Натомість українське керівництво розкритикувало рішення, наголосивши, що експортні доходи допомагають Росії фінансувати продовження війни.

    Окремою причиною напруженості стали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Вашингтон висловлював занепокоєння їхнім впливом на паливний ринок, тоді як Україна розглядає удари по об’єктах, які забезпечують військовий потенціал РФ, як один з інструментів послаблення агресора.

    На цьому тлі з’явилися повідомлення про можливі обмеження американської військової допомоги та передачі розвідувальної інформації.

    Втім, станом на 13 жовтня підтвердження повного припинення цих механізмів немає.

    Чи зможе Європа замінити США

    The Telegraph звертає увагу, що європейські союзники вже взяли на себе більшу частину фінансової відповідальності за підтримку України.

    Водночас Європа стикається з обмеженнями власних виробничих потужностей.

    Збільшення оборонних бюджетів Німеччини, Польщі та інших держав означає зростання попиту на озброєння як для України, так і для власних армій.

    За оцінкою британського видання, європейські країни можуть поступово розвивати альтернативні канали постачання зброї та боєприпасів.

    Проте заміна американських розвідувальних можливостей є складнішим завданням, яке потребуватиме значного часу й інвестицій.

    Отже, три головні сфери залежності України від США залишаються незмінними: розвідка, протиракетна оборона та доступ до американського озброєння.

    The Telegraph оцінює ці напрямки як потенційні важелі Вашингтона у відносинах із Києвом.

    Водночас фактична співпраця між державами продовжується, а повідомлення про можливі обмеження не слід ототожнювати з рішеннями, які вже набрали чинності.

  • «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що домовленість із російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального необхідна для стабілізації світового енергетичного ринку. За його словами, обмеження російського експорту можуть негативно вплинути на інші держави, а також американських фермерів і виробників сільськогосподарської продукції. Водночас американські переговорники назвали ще одну мету угоди — спробу повернути Москву до переговорів про завершення війни в Україні.

    Про це Трамп заявив 12 жовтня під час спілкування з журналістами. Відео його відповідей опублікував офіційний акаунт Білого дому у соцмережі X.

    Президент США відповів на критику домовленості з Кремлем, яка пролунала навіть від представників Республіканської партії.

    За словами Трампа, Сполучені Штати мають значні обсяги власного нафтовидобутку, однак додаткові обмеження на міжнародному ринку пального можуть призвести до ще більшого зростання цін.

    Він наголосив, що Вашингтон міг би залишити більше дизельного пального для внутрішніх потреб, проте це створило б проблеми для інших країн.

    «Це не стільки угода для мене, скільки для решти світу», — заявив Трамп.

    Американський президент додав, що підтримує рішення, здатні допомогти фермерам і власникам тваринницьких господарств, для яких дизельне пальне є важливою складовою виробничих витрат.

    Таким чином, Трамп фактично пояснив послаблення обмежень проти російських енергоносіїв економічною необхідністю.

    Чому Вашингтон пішов на домовленість із Москвою

    9 жовтня Дональд Трамп повідомив про телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США та на світові ринки.

    Американська адміністрація видала тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизелем.

    Це рішення викликало суперечки у Вашингтоні. Представники обох провідних американських партій висловили занепокоєння тим, що послаблення санкцій може надати Кремлю додаткові доходи без зустрічних поступок у питанні припинення війни.

    Критики також поставили під сумнів відповідність домовленості американському законодавству, яке обмежує імпорт російських енергоносіїв.

    Водночас сам Трамп наполягає, що його пріоритетом є зниження вартості пального.

    Reuters повідомило про іншу мету дизельної угоди

    За даними Reuters, американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час переговорів з українською делегацією в Маямі пояснили рішення Вашингтона також дипломатичними мотивами.

    Троє співрозмовників агентства, обізнаних із перебігом зустрічі, повідомили, що Сполучені Штати розглядають дизельну угоду як можливість відновити переговори з Росією.

    Американська сторона сподівається, що економічна поступка пом’якшить позицію Москви та продемонструє готовність Вашингтона до співпраці.

    За інформацією Reuters, Віткофф і Кушнер також порушували питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Представники США вкотре запропонували Києву припинити такі атаки, оскільки адміністрація Трампа пов’язує їх зі зростанням цін на дизельне пальне.

    Однак, за оцінками експертів, наведеними агентством, одним із головних чинників подорожчання пального є війна на Близькому Сході.

    При цьому співрозмовники Reuters, обізнані з переговорами в Маямі, не підтвердили, що американська сторона погрожувала припиненням військової допомоги або обміну розвідданими через удари по НПЗ.

    Зеленський розкритикував рішення США

    Президент України Володимир Зеленський назвав домовленість Вашингтона з Москвою слабким рішенням, яке створює додаткові економічні можливості для Росії.

    Українська влада наголошує, що доходи від експорту нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати військове виробництво та продовжувати агресію.

    Водночас Київ заявляє про готовність розглядати взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також виконуватиме відповідні зобов’язання.

    11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак сторони не підтвердили існування такої домовленості, а російські атаки на українську інфраструктуру продовжилися.

    Чи справді російський дизель знизить ціни

    Експерти сумніваються, що додаткові обсяги російського дизеля суттєво вплинуть на глобальний ринок.

    За оцінками, наведеними Reuters, заплановане постачання є відносно невеликим порівняно зі світовим споживанням пального.

    Тому економічний ефект домовленості може виявитися значно скромнішим, ніж очікує американська адміністрація.

    Таким чином, Вашингтон пояснює дизельну угоду з Москвою одразу двома цілями: стримуванням цін на пальне та спробою повернути Росію до переговорів. Однак поки немає підтверджень, що послаблення санкцій змусило Кремль погодитися на припинення війни або зробити конкретні поступки Україні.

  • Битва за штучний інтелект: Amazon готує поглинання стартапу Decart за рекордні 7 мільярдів доларів

    Битва за штучний інтелект: Amazon готує поглинання стартапу Decart за рекордні 7 мільярдів доларів

    Технологічний гігант Amazon веде активні переговори щодо придбання стартапу Decart, який спеціалізується на розробках у сфері штучного інтелекту, оцінюючи потенційну угоду приблизно у 7 мільярдів доларів. У разі успішного підписання договору корпорація отримає доступ до інноваційних інструментів для редагування відео у реальному часі та симуляції віртуальних середовищ для безпілотного транспорту й робототехніки. Наразі сторони ще не досягли остаточного консенсусу, і фінальне закриття угоди залежатиме від перебігу консультацій та можливої появи інших претендентів на перспективний актив.

    Американська компанія Decart зі штаб-квартирою у Сан-Франциско була заснована у 2023 році ізраїльськими інженерами Діном Лейтерсдорфом, Оріаном Лейтерсдорфом та Моше Шалевим. Менш ніж за кілька років команда створила унікальне програмне забезпечення, що значно спрощує розробникам процес перемикання між різними чіпами штучного інтелекту. Ця функціональність набуває критичного значення на глобальному ринку, де технологічні гіганти ведуть запеклу боротьбу за нарощування обчислювальних потужностей своїх серверів.

    Серед головних надбань стартапу виділяється спеціалізована модель Lucy, призначена для миттєвого монтажу та обробки відеоматеріалів без затримок. Інша розробка компанії – алгоритм Oasis – здатна генерувати інтерактивні симульовані середовища, які є незамінними під час навчання, калібрування та тестування автономних систем водіння і складних роботів. Стрімкий зліт компанії привернув увагу провідних венчурних інвесторів: ще у травні бізнес оцінювали майже у чотири мільярди доларів, коли стартап залучив триста мільйонів доларів інвестицій у раунді на чолі з фондом Radical Ventures за участі корпорації Nvidia.

    Цікаво, що раніше придбати перспективний проєкт намагалася компанія Anthropic. Наприкінці літа розробники розглядали варіант купівлі активу за шість мільярдів доларів, однак у вересні після комплексної перевірки та фінансового аудиту вирішили відмовитися від цієї ідеї. Відмова конкурентів відкрила вікно можливостей для Amazon, яка прагне закріпити своє лідерство у гонці генеративних моделей будь-якою ціною.

    Потенційне придбання повністю вкладається у глобальну стратегію розширення цифрової імперії. Раніше корпорація уклала масштабну угоду з компанією OpenAI на тридцять вісім мільярдів доларів для розгортання моделей на потужностях власного хмарного сервісу, а також збудувала гігантський дата-центр вартістю одинадцять мільярдів доларів у штаті Індіана. Разом із тим, настільки стрімка експансія штучного інтелекту дедалі частіше породжує гучні конфлікти: нещодавно голлівудський актор Ніколас Кейдж відкрито відмовився надати дозвіл на використання цифрових образів і алгоритмів у серіалі «Нуар Людина-павук», поставивши під сумнів подальшу співпрацю зі студією через етичні ризики неконтрольованого застосування штучного інтелекту.