Gorchitsa.info

Позначка: ТЦК та СП

  • Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    За інформацією наших джерел, патрулі ТЦК у Києві отримали наказ припинити перевірку документів на парковках великих мережевих магазинів, а саме “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан”.

    “Ця домовленість почала діяти в червні, і за останні три тижні там не було помічено жодного патруля.

    Ще в травні, коли патрулі з’являлися на паркінгах цих магазинів, відчувався серйозний відтік клієнтів і зниження продажів.

    За чутками, наказ ТЦК надійшов від ОП. Хто був реальним посередником на переговорах між крупним торговельними мережами та ОП, наразі невідомо” – зазначає джерело.

  • $7000 за втечу від обліку: у Луцькому ТЦК спалахнула корупційна справа

    $7000 за втечу від обліку: у Луцькому ТЦК спалахнула корупційна справа

    На Волині спалахнув новий гучний скандал навколо територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Посадову особу одного з ТЦК затримали за підозрою в отриманні неправомірної вигоди. За попередніми даними, йдеться про виконувача обов’язків начальника Луцького міського ТЦК та СП, який міг отримати 7000 доларів за сприяння у знятті військовозобов’язаного з обліку.

    За інформацією, яку оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, посадовець міг сприяти незаконному ухиленню чоловіка від мобілізації. Схема нібито передбачала оформлення документів про тимчасову непридатність до військової служби, а надалі — виключення з військового обліку. Саме за це, за попередніми даними, і могла бути передана неправомірна вигода.

    У Волинському обласному ТЦК та СП підтвердили факт затримання посадової особи одного з територіальних центрів комплектування. Там заявили, що правоохоронці проводять досудове розслідування та встановлюють усі обставини можливого злочину. Окремо перевіряється ймовірна причетність третіх осіб, які могли виконувати роль посередників у передачі грошей або допомагати в організації незаконної схеми.

    За даними місцевих медіа, затримання проводили працівники Державного бюро розслідувань. У повідомленнях ЗМІ також з’явилося ім’я ймовірного фігуранта, однак офіційно правоохоронці його наразі не підтверджували. Тому до завершення слідчих дій і процесуальних рішень ім’я посадовця не можна вважати остаточно встановленим.

    Суть підозри полягає в тому, що посадовець ТЦК міг використати своє службове становище для впливу на облік військовозобов’язаного. У період воєнного стану такі дії мають особливо серйозний суспільний резонанс, адже питання мобілізації напряму пов’язане з обороноздатністю держави, комплектуванням військових частин і довірою громадян до системи.

    Дмитро Лубінець різко відреагував на інформацію про затримання. Він наголосив, що якщо підозри підтвердяться, йтиметься не лише про корупцію, а й про удар по довірі до державних інституцій у надзвичайно чутливій сфері. За його словами, хабарництво є неприпустимим у будь-якій сфері, але особливо небезпечним там, де йдеться про мобілізацію, військовий облік і оборону країни.

    Омбудсман заявив, що очікує повного, об’єктивного та неупередженого розслідування. Він також підкреслив, що всі причетні до можливої схеми мають отримати правову оцінку, незалежно від посад, звань чи службового статусу.

    У самому Волинському обласному ТЦК заявили, що сприяють слідству в межах чинного законодавства та своєї компетенції. Там наголосили, що остаточну правову оцінку діям усіх осіб мають надати уповноважені правоохоронні органи.

    Цей випадок став ще одним епізодом у серії скандалів, пов’язаних із роботою окремих посадовців ТЦК в різних регіонах України. Раніше правоохоронці вже повідомляли про викриття схем, у межах яких військовозобов’язаним пропонували за гроші зняття з розшуку, оформлення фіктивної непридатності, відстрочки або інші способи уникнення мобілізації.

    Зокрема, на Волині вже фіксували випадки, коли посадовців ТЦК підозрювали у вимаганні грошей за внесення змін до електронних реєстрів військовозобов’язаних. Такі дії могли дозволяти чоловікам уникати призову або отримувати документи, які створювали штучні підстави для відстрочки.

    Подібні справи викликають сильний суспільний резонанс, оскільки мобілізація в Україні залишається однією з найболючіших тем. На тлі повномасштабної війни суспільство особливо гостро реагує на будь-які повідомлення про вибірковість, зловживання чи корупцію в системі військового обліку.

    Фактично такі корупційні схеми мають подвійний удар. З одного боку, вони дозволяють окремим особам незаконно уникати обов’язку перед державою. З іншого — деморалізують тих громадян, які проходять службу або чесно виконують вимоги законодавства.

    Правоохоронці мають встановити, чи справді посадовець Луцького ТЦК отримував хабар, хто міг бути посередником, чи були інші епізоди, а також чи діяла схема системно. Важливим питанням залишається і те, чи могли до неї бути залучені медичні установи або окремі посадові особи, відповідальні за оформлення висновків про придатність до військової служби.

    Наразі тривають слідчі дії. За результатами розслідування правоохоронці мають вирішити питання про повідомлення підозри, обрання запобіжного заходу та подальшу передачу справи до суду.

    Скандал у Луцькому ТЦК може стати черговим тестом для правоохоронної системи та військового управління. Від того, наскільки прозоро і жорстко буде розслідувана ця справа, залежатиме не лише покарання конкретного посадовця, а й довіра суспільства до процесу мобілізації загалом.

  • Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    В Україні вперше винесено судовий вирок у справі щодо перешкоджання діяльності представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з боку працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Рішення ухвалив Ужгородський міськрайонний суд у Закарпатській області після розгляду матеріалів, що стосуються інциденту під час офіційного моніторингового візиту.

    Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі. За його словами, йдеться про прецедентне рішення, яке підтверджує юридичну відповідальність за створення перешкод у роботі інституції парламентського контролю.

    Суть справи полягала в тому, що під час перевірки одного з підрозділів ТЦК та СП на Закарпатті представникам Офісу Омбудсмана не було надано доступу до службових приміщень, а також до необхідної документації. Це, згідно з позицією сторони обвинувачення та висновками суду, є порушенням законодавства, яке гарантує безперешкодну діяльність Уповноваженого з прав людини та його представників під час здійснення моніторингових візитів.

    Як зазначив Дмитро Лубінець, подібні випадки не є поодинокими і фіксуються в різних регіонах України. За його словами, йдеться про системну проблему, яка проявляється у різних формах: відмові у доступі до приміщень, ненаданні інформації, спробах блокування перевірок, а іноді й створенні штучних перешкод для роботи моніторингових груп.

    Омбудсман наголосив, що такі дії безпосередньо впливають на можливість держави забезпечувати контроль за дотриманням прав людини, особливо в умовах воєнного стану, коли діяльність ТЦК та СП перебуває у фокусі підвищеної суспільної уваги. Він підкреслив, що парламентський контроль не може бути обмежений або заблокований, а всі спроби перешкоджання мають отримувати правову оцінку.

    Окрему увагу в цій справі привернули обставини, зафіксовані під час перевірки на Закарпатті. За словами Лубінця, під час моніторингового візиту могли бути виявлені потенційно серйозні порушення прав людини, зокрема ймовірні випадки незаконного утримання осіб, застосування металевих кайданок та інші дії, які можуть мати ознаки жорстокого або нелюдського поводження. Саме це, за його словами, могло стати причиною спроб обмежити доступ перевіряючих до інформації та приміщень.

    Уповноважений наголосив, що всі ці факти були задокументовані під час перевірки і передані до відповідних правоохоронних органів для подальшого розслідування. Він підкреслив, що держава має забезпечити прозорість роботи всіх інституцій, які залучені до процесів мобілізації та військового обліку, а також гарантувати дотримання прав громадян.

    «Ми не лише зафіксували ці порушення, але й довели, що спроби обмежити доступ представників Офісу Омбудсмана є протиправними. Це чіткий сигнал: закон має працювати для всіх однаково», — зазначив Лубінець, коментуючи рішення суду.

    Судове рішення в Ужгороді, за оцінками експертів, може стати важливим прецедентом у практиці контролю за діяльністю ТЦК та СП, оскільки вперше офіційно встановлено факт перешкоджання роботі представників Омбудсмана з боку їхнього працівника. Це підкреслює, що навіть у період воєнного стану діяльність державних органів має залишатися в межах закону і підлягати контролю з боку незалежних інституцій.

    Водночас тема діяльності ТЦК та СП залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. В останні місяці в Україні неодноразово повідомлялося про інциденти за участю працівників цих структур, які ставали предметом перевірок та розслідувань. Зокрема, раніше фіксувалися конфліктні ситуації у різних регіонах країни, що лише посилює суспільну дискусію щодо прозорості та законності мобілізаційних процедур.

    На цьому тлі рішення Ужгородського міськрайонного суду розглядається як сигнал про посилення юридичної відповідальності за дії, які перешкоджають роботі контрольних інституцій держави. Воно також підкреслює важливість забезпечення доступу Омбудсмана до інформації та об’єктів перевірки як ключового елементу системи захисту прав людини в Україні.

    Дмитро Лубінець наголосив, що всі подібні випадки й надалі перебуватимуть під його особистим контролем, а Офіс Омбудсмана продовжить системну роботу з моніторингу дотримання прав людини у всіх сферах, включно з діяльністю військових та мобілізаційних структур.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    ТЦК ініціюють розшук навіть заброньованих: що потрібно перевірити в реєстрі «Оберіг»

    Під час загальної мобілізації в Україні питання правового статусу заброньованих працівників та осіб із відстрочкою залишається актуальним. Попри законодавчі гарантії, на практиці виникають випадки, коли територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ініціюють розшук навіть щодо тих громадян, які мають чинні підстави не підлягати призову.

    Про це повідомила молодший юрист юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Анастасія Швиткіна.

    За її словами, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період мобілізації не підлягають призову військовозобов’язані, які отримали бронювання. Йдеться про працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, віднесених до критичної інфраструктури.

    Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку. Наявність чинного бронювання означає, що протягом строку його дії мобілізувати громадянина не мають права.

    Водночас, як наголосила правознавиця, самого рішення про бронювання недостатньо. Важливо, щоб інформація про військовозобов’язаного була коректно внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів — так званого реєстру «Оберіг». Лише після відображення відповідних даних у системі ТЦК особа вважається офіційно заброньованою.

    Перевірити актуальний статус можна через портал «Дія» або мобільний застосунок «Резерв+».

    Якщо громадянин має чинне бронювання і його дані відображені в реєстрі «Оберіг», ТЦК та СП не має законних підстав для мобілізації. У разі виявлення порушень правил військового обліку можливе складання адміністративного протоколу та накладення штрафу, однак це не є підставою для примусового направлення на службу.

    Разом із тим, за словами Швиткіної, на практиці траплялися ситуації, коли представники ТЦК не бачили інформації про бронювання в реєстрі, не враховували надані документи або анульовували бронювання через втрату підстав для його надання. Також фіксувалися технічні збої в обміні даними між державними органами.

    Юристка підкреслила, що реалізація права на відстрочку або бронювання безпосередньо залежить від правильності оформлення документів і коректного внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Саме це є ключовою умовою захисту від незаконної мобілізації.

  • Чому в Резерв+ з’являється статус “у розшуку” навіть з відстрочкою

    Чому в Резерв+ з’являється статус “у розшуку” навіть з відстрочкою

    Наявність чинної відстрочки від мобілізації не завжди захищає українців від проблем із військовим обліком. Останнім часом все більше військовозобов’язаних повідомляють про ситуації, коли в застосунку «Резерв+» їм присвоюють статус «у розшуку» через нібито неявку за повісткою, яку людина фактично не отримувала.

    Юрист Владислав Дерій проаналізував один із таких випадків — чоловіка, який перебуває у статусі «у розшуку» з березня 2025 року, попри чинну відстрочку, — та окреслив кілька можливих сценаріїв виходу з ситуації.

    Перший варіант — найшвидший, але й найбільш суперечливий. У застосунку «Резерв+» передбачено механізм так званого «штрафу онлайн». Через розділ «Штрафи онлайн» подається заява про визнання порушення. Територіальний центр комплектування розглядає її протягом трьох днів. У разі сплати штрафу протягом 20 днів діє знижка 50 відсотків, і сума становить 8 500 гривень. Після цього статус «у розшуку» зникає. Водночас юрист застерігає: сплата штрафу означає автоматичне визнання правопорушення, навіть якщо фактично людина його не вчиняла.

    Другий шлях — юридичний захист своїх прав. Він підходить тим, хто не готовий платити за безпідставні звинувачення. Для цього необхідно надіслати до ТЦК письмову заяву рекомендованим листом із вимогою закрити справу. Аргументами можуть бути відсутність підтвердження вручення повістки або сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо звернення ігнорують, дії ТЦК можна оскаржити в суді. Цей варіант потребує більше часу, але дозволяє зберегти правову позицію без визнання провини та сплати штрафу.

    Третій варіант — очікування. За спостереженнями правників, у деяких випадках статус «у розшуку» зникає автоматично через певний проміжок часу, наприклад через рік після його появи. Якщо статус було присвоєно у березні 2025 року, є ймовірність його автоматичного зняття у березні 2026-го. Однак цей шлях пов’язаний із ризиками, адже до моменту зникнення статусу людину можуть зупинити для перевірки документів.

    Окремо юристи звертають увагу на оновлення, пов’язані з продовженням відстрочок у «Резерв+». Наразі продовження відстрочки від мобілізації відбувається автоматично, якщо підстави для неї залишаються чинними і підтверджуються через державні реєстри. У такому випадку додатково подавати заяви чи документи не потрібно.

    Втім, якщо до встановленого строку в застосунку не з’являється повідомлення про продовження відстрочки, це означає, що система не підтвердила право на неї. У такій ситуації необхідно звернутися безпосередньо до ТЦК та СП для з’ясування причин.

    З 1 листопада в Україні починають діяти оновлені правила бронювання та оформлення відстрочок. Вони передбачають повну цифровізацію процесів, скорочення черг у ТЦК та зменшення впливу людського фактора. Автоматичне продовження відстрочок застосовуватиметься до осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних до служби, багатодітних батьків, сімей з дітьми з інвалідністю, осіб, які здійснюють догляд за батьками з інвалідністю, студентів денної та дуальної форми навчання, наукових і педагогічних працівників, а також родин загиблих, зниклих безвісти або незаконно утримуваних через агресію Росії.

  • У Києві викрили масштабну схему “демобілізації”: заступник голови Солом’янського району заробляв мільйони на ухилянтах

    У Києві викрили масштабну схему “демобілізації”: заступник голови Солом’янського району заробляв мільйони на ухилянтах

    У столиці правоохоронці затримали одного з найвищих за рангом фігурантів так званих “ухилянтських схем”. Йдеться про заступника голови Солом’янської районної державної адміністрації Олександра Смика, якого підозрюють в організації масштабної схеми незаконного списання чоловіків з військового обліку.

    За даними слідства, посадовець разом зі спільником налагодив механізм фіктивного “зарахування” цивільних чоловіків до військових частин Збройних сил України. Після цього цих осіб так само фіктивно “демобілізовували”, використовуючи вигадані медичні діагнози та підроблені документи. У результаті клієнти зникали з військового обліку, навіть не з’являючись на місці служби.

    Правоохоронці встановили, що схема діяла системно і тривалий час. За попередніми оцінками, через неї було незаконно виведено з обліку щонайменше 190 чоловіків. Вартість “послуг” коливалася від 15 до 20 тисяч доларів США за одну людину, а в окремих випадках доходила до значно вищих сум.

    Слідство вважає, що Олександр Смик використовував службові зв’язки у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Солом’янського району. Його спільник безпосередньо займався підготовкою фальшивих медичних і військово-облікових документів. Під час обшуків у фігурантів вилучили підроблені довідки, печатки військових частин, електронні носії та мобільні телефони з доказами функціонування схеми.

    Олександр Смик понад чотири роки обіймає посаду першого заступника голови Солом’янської РДА та відповідав, зокрема, за сферу житлово-комунального господарства. У період повномасштабної війни саме він мав координувати роботу комунальних служб, підготовку району до опалювальних сезонів і надзвичайних ситуацій.

    Офіційні декларації посадовця не створювали враження надмірного достатку: кілька квартир у Києві, старі автомобілі, помірні готівкові заощадження. Водночас навіть мінімальний підрахунок доходів від незаконної схеми свідчить про зовсім інший фінансовий масштаб. За “нижньою планкою” тарифів сума незаконного збагачення могла перевищити 2,8 мільйона доларів, а з урахуванням дорожчих “кейсів” — бути значно більшою.

    Особливе обурення в цій історії викликає контраст між реальністю війни та діями посадовця. У той час як енергетики, комунальники та військові працюють під обстрілами, відповідальний за критичну інфраструктуру району чиновник, за версією слідства, будував бізнес на масовому ухиленні від служби.

    Олександру Смику та його спільнику повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, які стосуються організації та пособництва в ухиленні від військової служби. Санкції інкримінованих статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Суд обирає запобіжний захід, і слідство наполягає на триманні під вартою.

    Ця справа вписується у ширший контекст розслідувань щодо так званих “VIP-ухилянтів” у столиці. Раніше правоохоронці вже повідомляли про виявлення депутатів та посадовців, які формально перебували на військовій службі, але фактично не виконували її обов’язків, отримуючи при цьому грошове забезпечення. Наразі правоохоронні органи перевіряють можливі зв’язки між цими епізодами.

  • Реальні строки за неявку до ТЦК: статистика вироків у Полтавській області

    Реальні строки за неявку до ТЦК: статистика вироків у Полтавській області

    Протягом 2025 року суди Полтавської області винесли 68 обвинувальних вироків у справах про ухилення від мобілізації. У всіх випадках йдеться про чоловіків, які не з’явилися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для подальшого направлення до військових частин або навчальних центрів. Про це повідомили в Полтавському обласному ТЦК та СП.

    Як уточнили у відомстві, за результатами розгляду цих справ 27 осіб отримали реальні строки позбавлення волі. Два з таких вироків були ухвалені вже після подання апеляцій з боку прокуратури, яка наполягала на посиленні покарання.

    Крім того, Полтавський апеляційний суд скасував три вироки судів першої інстанції, якими обвинуваченим було призначено умовне покарання. За результатами повторного розгляду засудженим призначили по три роки реального позбавлення волі.

    У Полтавському обласному ТЦК та СП наголосили, що територіальні центри не здійснюють досудове розслідування і не ухвалюють судових рішень. Їхня функція полягає у фіксації фактів порушень законодавства про мобілізацію та передачі відповідних матеріалів правоохоронним органам.

    Також у ТЦК підкреслили, що ухилення від мобілізації є кримінальним правопорушенням, а призначення умовного терміну не звільняє особу від виконання обов’язку щодо проходження військової служби в межах чинного законодавства.

  • Одеського медика викрили на схемі з фальшивими довідками для відстрочки від призову

    Одеського медика викрили на схемі з фальшивими довідками для відстрочки від призову

    В Одесі 65-річному лікарю однієї з приватних клінік повідомлено про підозру у корупційній схемі з «допомогою» призовникам. За 7 тисяч доларів він обіцяв через свої зв’язки в медзакладах та ТЦК оформити довідки, які б дозволили ухилитися від мобілізації до ЗСУ.

    Про підозру медику інформує Одеська обласна прокуратура.

    Слідство встановило, що лікар запропонував 26-річному чоловіку «вирішити питання» з відстрочкою від призову. За версією правоохоронців, він запевняв, що через особисті контакти в закладах охорони здоров’я та територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки зможе оформити документи про начебто хвору матір призовника. Такі папери мали стати підставою для надання йому відстрочки від мобілізації як особі, що здійснює догляд за хворою родичкою.

    Ціну своїх послуг лікар оцінив у 7 тисяч доларів США. За домовленістю, частину суми «клієнт» мав передати одразу як аванс, а решту — після повного оформлення документів. Під час особистої зустрічі медик отримав перший транш — 4 тисячі доларів. Одразу після передачі грошей його затримали правоохоронці.

    За даними прокуратури, дії лікаря кваліфіковано як вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України). Йдеться про злочин у сфері так званого «торгівлі впливом», коли фігурант за гроші обіцяє «домовитися» з посадовцями.

    Наразі тривають слідчі дії, встановлюються можливі інші епізоди та особи, які могли бути залучені до схеми. Правоохоронці також перевіряють, чи вдавалося медику раніше реалізовувати подібні «послуги» для інших призовників.

    Прокуратура наголошує, що в умовах воєнного стану спроби нажитися на бажанні громадян уникнути служби розцінюються як особливо небезпечні, а суспільний резонанс навколо подібних справ лише посилює вимоги до невідворотності покарання.

  • Речник Полтавського ТЦК визнав неефективність системи повісток: більшість чоловіків просто не приходять

    Речник Полтавського ТЦК визнав неефективність системи повісток: більшість чоловіків просто не приходять

    Система вручення повісток в Україні фактично не виконує своєї функції, оскільки значна частина чоловіків просто ігнорує виклики до територіальних центрів комплектування. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін.

    За його словами, повістка юридично є лише повідомленням про необхідність з’явитися до ТЦК, а не гарантією того, що людина виконуватиме цей обов’язок. Навіть якщо громадянин відмовляється отримати документ, але розуміє його зміст, складається акт про відмову, і така особа все одно вважається належно оповіщеною.

    Попри це, значна кількість призовників до центрів не приходить, свідомо порушуючи правила військового обліку. На думку Істоміна, сам формат “роздачі повісток” уже не можна вважати ефективним інструментом.

    Він також звернув увагу, що проблема полягає не лише у ставленні громадян, а й у бездіяльності місцевої влади. Закон, зокрема постанова №1487, покладає на органи місцевого самоврядування істотні повноваження у сфері військового обліку, включно з обов’язковим щорічним дворовим обходом. Відповідальні особи мають перевіряти, чи призовники реально проживають за вказаними адресами, однак на практиці ці вимоги часто виконуються формально або взагалі ігноруються.

    В окремих випадках через бездіяльність посадових осіб складалися протоколи про порушення. У підсумку, зазначив речник, основний тягар вручення повісток і контролю явки покладається на військових ТЦК, які змушені залучати до цієї роботи поліцію.

    Істомін також розповів, що за час повномасштабної війни Полтавський обласний ТЦК розіслав велику кількість повісток поштою. Проте механізм виявився далеким від ідеального: значна частина громадян на рекомендовані листи не реагує, незалежно від того, хто саме є відправником.

    За його словами, сьогодні існує два основних механізми поштового розсилання документів. Перший — централізований, коли списки призовників надходять із Генштабу, а Міністерство оборони забезпечує друк і відправку. Другий — місцевий, коли повістки формують безпосередньо в ТЦК, а витрати на поштові послуги покривають громади. Цей варіант він назвав більш зручним, оскільки дає можливість оперативно визначати адресатів.

    Попри це, повістка залишається обов’язковим інструментом виклику до ТЦК, незалежно від способу вручення — особисто чи поштою. Невиконання її вимог, нагадав Істомін, розцінюється як порушення правил військового обліку й тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Інформація про осіб, які ігнорують повістки, передається до поліції. Правоохоронці отримують право здійснити адміністративне затримання і примусово доставити порушників до територіального центру комплектування для з’ясування обставин та уточнення облікових даних.