Gorchitsa.info

Позначка: технології

  • «Без цього не буде прориву»: Буданов назвав ключові напрямки для розвитку українських дронів

    «Без цього не буде прориву»: Буданов назвав ключові напрямки для розвитку українських дронів

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що подальший розвиток українських безпілотників напряму залежить від двох критичних напрямків — штучного інтелекту та створення власних систем управління і зв’язку. Саме ці технології, за його словами, визначать ефективність дронів на полі бою в найближчі роки. Про це чиновник заявив в інтерв’ю медіа NV на одній із оборонних конференцій.

    Виступаючи на оборонній конференції, Буданов підкреслив, що українським виробникам уже зараз необхідно інвестувати в ці сфери, інакше галузь не зможе рухатися далі. Йдеться про всі типи безпілотників — повітряні, наземні та морські, незалежно від дальності їх дії.

    За його словами, сучасна війна перетворилася на постійне технологічне змагання, де ключову роль відіграють саме інновації. Україна і Росія вже фактично вийшли на межу можливостей у базових технологіях, тому подальший розвиток можливий лише за рахунок якісного стрибка.

    Одним із таких стрибків має стати впровадження штучного інтелекту. Хоча перші спроби інтеграції ШІ у дрони не завжди були успішними — зокрема через складність ураження рухомих цілей — у 2026 році ситуація може змінитися. Аналітики відзначають, що технології дозрівають, і найближчим часом можуть суттєво підвищити точність і автономність безпілотників.

    Другим критичним напрямком Буданов назвав незалежність у системах управління та передачі сигналу. Зараз значна частина українських дронів залежить від іноземних компонентів, що створює ризики — як через можливі обмеження постачання, так і через вразливість до радіоелектронної боротьби.

    Саме тому розвиток власних рішень у сфері зв’язку та навігації розглядається як питання національної безпеки. Йдеться про створення стійких каналів управління, які не можна легко заглушити або перехопити.

    Окремо порушується питання мікроелектроніки. Україна досі значною мірою залежить від імпортних комплектуючих, зокрема з Китаю. За оцінками ринку, будівництво повноцінного заводу з виробництва мікрочипів може коштувати близько мільярда доларів і зайняти кілька років.

    Буданов визнав, що це складне і дороге завдання, яке потребує системного підходу та підтримки держави. За його словами, бізнес має бути впевнений, що інвестиції в такі проєкти матимуть довгострокову перспективу — зокрема через гарантовані контракти.

    Експерти оборонної галузі зазначають, що за останні роки українська «оборонка» зробила значний ривок. Інвестиції в сектор зросли у десятки разів, а кількість виробників дронів стрімко збільшилася. Проте наступний етап розвитку вимагатиме значно складніших технологій і більших ресурсів.

    На фронті дрони вже відіграють одну з ключових ролей. Вони використовуються для розвідки, коригування вогню, атак і навіть логістики. За окремими оцінками, безпілотники забезпечують значну частину уражень техніки та живої сили противника.

    Водночас противник активно розвиває власні технології, що змушує Україну постійно адаптуватися. Саме тому конкуренція у сфері дронів дедалі більше нагадує «гонку озброєнь», де вирішальним фактором стає швидкість інновацій.

    У підсумку, за словами Буданова, майбутнє українських безпілотників залежить від здатності перейти від масового виробництва до технологічної переваги. Штучний інтелект, власні системи управління та незалежна мікроелектроніка можуть стати тим фактором, який визначить баланс сил на фронті.

  • Україна різко збільшує закупівлі бойових роботів: що зміниться на фронті вже цього року

    Україна різко збільшує закупівлі бойових роботів: що зміниться на фронті вже цього року

    Міністерство оборони України активно нарощує забезпечення Збройних сил наземними роботизованими комплексами (НРК), роблячи ставку на технології як ключовий фактор сучасної війни. Станом на квітень 2026 року вже укладено 19 контрактів із виробниками на загальну суму 11 мільярдів гривень, а загальний план на перше півріччя передбачає постачання до 25 тисяч таких систем для фронту. Це свідчить про безпрецедентне масштабування напрямку, який ще кілька років тому практично не існував як окремий сектор оборонної індустрії.

    Йдеться про стрімкий розвиток українського defence tech, де наземна робототехніка стала одним із найдинамічніших сегментів. За даними Міноборони, нині цей ринок об’єднує понад 280 компаній і більше ніж 550 різних технологічних рішень, створених за підтримки державної платформи Brave1. Така кількість учасників і розробок свідчить про формування повноцінної екосистеми військових інновацій, здатної швидко реагувати на потреби фронту.

    Основна мета цих закупівель — максимально швидко забезпечити підрозділи сучасними роботизованими системами, які виконують широкий спектр завдань. НРК уже активно застосовуються для логістики, доставки боєприпасів і провізії, евакуації поранених, а також для виконання бойових і інженерних функцій. Зокрема, вони використовуються для мінування, розмінування, ударних операцій і навіть як роботизовані платформи-камікадзе. Лише за березень 2026 року українські військові здійснили понад 9 тисяч місій із використанням таких систем, що демонструє їхню ефективність і важливість на сучасному полі бою.

    Порівняно з попереднім роком масштаби закупівель суттєво зросли. Якщо у 2025 році обсяги постачання були значно меншими, то вже у першій половині 2026 року планується законтрактувати вдвічі більше техніки. Це свідчить про перехід від експериментального використання роботизованих систем до їхнього системного впровадження у військах.

    У Міноборони наголошують, що одним із ключових завдань є поступовий перехід значної частини фронтової логістики на роботизовані рішення. У перспективі йдеться про максимально можливу автоматизацію процесів, що дозволить суттєво знизити ризики для військовослужбовців і підвищити ефективність виконання завдань. У сучасній війні це особливо важливо, адже саме логістика часто стає найбільш уразливою ланкою.

    Для пришвидшення закупівель держава вже впровадила низку системних змін. Зокрема, було спрощено процедури контрактування, синхронізовано бюджетне фінансування та збільшено обсяги виділених коштів. Також оптимізовано роботу Агенції оборонних закупівель, що дозволило швидше укладати угоди з виробниками. Окремо готується запуск центру компетенцій НРК при Міністерстві оборони, який має стати єдиною точкою взаємодії між військовими, виробниками та Генеральним штабом. Це дозволить оперативніше впроваджувати нові розробки та адаптувати їх до реальних умов бойових дій.

    Важливою новацією є зміна підходу до планування. Виробники отримають можливість укладати контракти наперед, що дозволить їм прогнозувати виробничі цикли, інвестувати у розвиток і масштабування, а також забезпечувати стабільні поставки техніки. Такий підхід наближає український оборонний сектор до сучасних світових практик, де довгострокове планування є ключовим фактором ефективності.

    Попри амбітні плани, існують і певні виклики. За оцінками фахівців, загальна потреба Збройних сил України у 2026 році становить близько 30 тисяч наземних роботизованих комплексів. Водночас наявне фінансування дозволяє забезпечити лише частину цієї потреби — орієнтовно 12–15 тисяч одиниць. Це пов’язано з бюджетними обмеженнями та податковими питаннями, які ще потребують врегулювання.

    Експерти зазначають, що розвиток наземної робототехніки є логічним продовженням еволюції війни в Україні, де безпілотні системи вже стали ключовим інструментом. Наземні роботи доповнюють дрони, створюючи комплексну систему автоматизованого ведення бойових дій. Такий підхід дозволяє мінімізувати участь людини у найнебезпечніших операціях і водночас підвищити точність та ефективність ударів.

    Таким чином, Україна поступово переходить від точкових закупівель до системного розвитку ринку військової робототехніки. Укладання контрактів на 11 мільярдів гривень і плани щодо постачання десятків тисяч НРК демонструють стратегічний курс держави на технологічну перевагу. У сучасних умовах війни саме інновації, автоматизація та швидкість впровадження нових рішень стають визначальними факторами успіху на полі бою.

  • Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Сирський назвав три ключові напрямки, від яких залежить перевага ЗСУ у війні

    Українська армія перебуває у фазі технологічного та ресурсного протистояння з російськими військами, де вирішальне значення має не лише ситуація на полі бою, а й швидкість адаптації до нових умов війни. Про це заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський за підсумками наради з командирами різних рівнів, присвяченої розвитку безпілотних систем та ефективності сучасних бойових рішень.

    За словами Сирського, нині триває змагання між Україною та Росією одразу у трьох стратегічних площинах: якість і чисельність підрозділів безпілотних систем, рівень технологій і спроможності економік забезпечувати війну. Саме ці фактори визначають здатність сторін утримувати ініціативу на фронті та впливати на перебіг бойових дій.

    У центрі уваги наради була ефективність використання дронів різних типів — від розвідувальних до ударних систем. Йдеться про FPV-дрони, безпілотники літакового типу, мультироторні апарати, а також новітні розробки, зокрема дрони-перехоплювачі та наземні роботизовані комплекси. За словами головнокомандувача, українські військові вже мають значні досягнення у цьому напрямку, однак конкуренція з противником залишається надзвичайно високою.

    Загалом війна дедалі більше набуває ознак технологічного протистояння, де безпілотні системи відіграють ключову роль. За даними командування, саме підрозділи безпілотних сил сьогодні забезпечують значну частину уражень російських військ і техніки. Зокрема, у березні 2026 року українські дрони виконали тисячі бойових завдань, а кількість уражених цілей зросла приблизно на 50% у порівнянні з попереднім місяцем.

    Водночас Росія також активно нарощує свої можливості. За оцінками української розвідки, чисельність російських військ безпілотних систем вже перевищує 100 тисяч осіб і може зрости до понад 160 тисяч до кінця 2026 року. Це свідчить про системний характер підготовки РФ до тривалого технологічного протистояння.

    Окремо Сирський наголосив на важливості розвитку напрямку так званих Middle Strike — ударів на оперативну глибину (30–120 км). У цьому сегменті українські сили вже досягли значних результатів: уражаються склади, логістичні вузли, командні пункти та об’єкти енергетичної інфраструктури противника. Така стратегія дозволяє знижувати наступальний потенціал російської армії без прямого зіткнення на передовій.

    Паралельно триває розвиток нових організаційних структур. Зокрема, у бригадах територіальної оборони створюються батальйони безпілотних систем, які мають посилити бойові можливості підрозділів. Водночас командування визнає наявність проблем, які потребують вирішення — це питання закупівель, нормативного регулювання, фінансування дослідницьких розробок і кадрового забезпечення.

    Ситуація на фронті залишається складною. За словами Сирського, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії зіткнення, яка сягає понад 1200 км. Найбільш інтенсивні бої тривають на східних напрямках, зокрема на Покровському, Костянтинівському та Лиманському.

    Попри це, українські сили продовжують утримувати оборону та навіть локально відновлювати контроль над територіями. Зокрема, за даними командування, у березні ЗСУ вдалося повернути під контроль близько 50 квадратних кілометрів.

    Головнокомандувач підкреслив, що Україна змушена компенсувати чисельну перевагу противника якістю ведення бойових дій. Це означає активне впровадження інновацій, швидку адаптацію до змін тактики ворога та максимальне використання технологічних рішень.

    У цьому контексті особливу роль відіграє економічний фактор. Сирський зазначив, що здатність держави виробляти та забезпечувати військові технології, зокрема дрони, стає одним із визначальних елементів сучасної війни. Саме тому Україна активно працює над масштабуванням виробництва, залученням партнерів і розвитком власних інженерних рішень.

    Таким чином, за оцінкою командування, війна переходить у фазу комплексного протистояння, де перемога залежить не лише від ситуації на передовій, а й від технологічного розвитку, економічної витривалості та ефективності управління ресурсами. У цих умовах Україна робить ставку на інновації, безпілотні системи та якісну підготовку військових, щоб зберегти ініціативу та мінімізувати втрати.

    Сирський підсумував, що іншого шляху, окрім посилення ефективності безпілотних систем і технологічної переваги, для України немає. Саме це дозволить не лише стримувати противника, а й поступово змінювати баланс сил на фронті.

  • Signal відмовляється від впровадження ШІ, щоб зберегти приватність користувачів

    Signal відмовляється від впровадження ШІ, щоб зберегти приватність користувачів

    Месенджер Signal не планує інтегрувати функції штучного інтелекту, зосереджуючись натомість на захисті конфіденційності користувачів. Про це заявила президентка компанії Мередіт Віттакер під час виступу на конференції FIBE-2026.

     

  • В Україні створюють центр ШІ для потреб оборони

    В Україні створюють центр ШІ для потреб оборони

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.

  • Росіяни використовують нову грубу тактику проти українських БПЛА

    Росіяни використовують нову грубу тактику проти українських БПЛА

    Російські військові почали застосовувати нову тактику боротьби з українськими безпілотниками — у повітрі з’явилися дрони-перехоплювачі, оснащені металевими прутами для фізичного ураження цілей. Про це повідомляє британське видання The Telegraph із посиланням на експертів.

    Йдеться про спробу вести своєрідні «повітряні поєдинки», під час яких безпілотники не використовують вибухівку, а намагаються пошкодити противника механічно. Зокрема, застосовуються металеві стрижні або тризубцеподібні конструкції, якими намагаються пробити корпус або крила українських дронів.

    Як пояснюють аналітики, така тактика частково базується на особливостях деяких українських безпілотників, які створюються з дешевших матеріалів, зокрема полістиролу чи пінопласту. Це дозволяє здешевити виробництво, але водночас робить їх більш вразливими до фізичного ураження.

    Український журналіст і експерт з автономних систем Давид Кириченко зазначає, що це помітна еволюція російських підходів. Якщо раніше оператори переважно намагалися просто врізатися у ціль і збити її, то тепер використовують додаткові засоби для підвищення ймовірності пошкодження.

    Серед можливих переваг такого методу називають шанс зберегти сам дрон-перехоплювач після атаки та використати його повторно. Втім, експерти ставляться до цієї ідеї скептично.

    Професор Джастін Бронк із Королівського інституту об’єднаних служб зазначає, що на практиці такі зіткнення часто призводять до пошкодження обох апаратів. Крім того, здійснити точне влучання значно складніше, ніж використати вибухову бойову частину поблизу цілі.

    Схожої думки дотримується й аналітик Семюел Бендетт, який попереджає, що подібні «таранні» атаки можуть бути ризикованими для обох сторін і не гарантують стабільного результату.

    Попри це, поява таких рішень свідчить про постійний пошук нових способів протидії дешевим і масовим безпілотникам, які стали одним із ключових елементів сучасної війни.

  • Скандал довкола Rheinmetall отримав відповідь від українських виробників безпілотників

    Скандал довкола Rheinmetall отримав відповідь від українських виробників безпілотників

    Українська спільнота виробників безпілотних систем різко відреагувала на резонансну заяву генерального директора німецького оборонного концерну Rheinmetall Арміна Паппергера, який порівняв українських розробників із “домогосподарками”, що нібито обмежуються використанням 3D-принтерів.

    Слова очільника одного з найбільших оборонних гравців Європи викликали хвилю обурення серед українських інженерів і виробників дронів, які працюють безпосередньо на потреби фронту. Як повідомляє журналіст Саймон Шустер, представники компанії Skyfall та інші учасники ринку не залишили цей коментар без відповіді.

    У галузі наголошують: реальні результати застосування українських безпілотників на полі бою є найкращим аргументом у будь-якій дискусії. За словами представників індустрії, навіть ті системи, які створюються в умовах обмежених ресурсів, демонструють ефективність у знищенні сучасної техніки противника.

    “Якщо безпілотника, створеного українськими “домогосподарками”, достатньо, щоб знищити танки та артилерію, то, схоже, ми вже живемо в епоху “домогосподарок””, — іронічно прокоментували ситуацію представники ринку.

    У компанії Skyfall підкреслюють, що українські дрони сьогодні часто перевершують дорогі західні аналоги за ефективністю, швидкістю адаптації та гнучкістю у виробництві. Саме ці фактори, на їхню думку, стали ключовими у сучасній війні, де швидкість впровадження нових рішень іноді важливіша за масштаб виробництва.

    Конфлікт поглядів виник після того, як Паппергер висловив сумнів у довгостроковій конкурентоспроможності невеликих українських майстерень у порівнянні з великими промисловими підприємствами. Водночас українські розробники наголошують: саме децентралізована модель виробництва дозволяє швидко реагувати на виклики фронту та оперативно вдосконалювати техніку.

    На тлі війни Росії проти України безпілотники стали одним із ключових інструментів стримування ворога. Український досвід показує, що навіть у складних умовах обмеженого виробництва можна досягати результатів, які змінюють хід бойових дій.

  • У “Дії” стартувало голосування за назву українського ШІ

    У “Дії” стартувало голосування за назву українського ШІ

    У застосунку Дія стартувало голосування за назву національної великої мовної моделі (LLM), яку Україна розробляє у партнерстві з Київстар. Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України.

    Користувачам запропонували обрати фінальну назву з десяти варіантів, які відібрали з понад 3000 ідей. Серед них: Сяйво, Питай, Слово, Дзвінка, Говерла, Шипіт, Шукай, Ядро, Кавун і Гомін.

    Голосування триватиме до 29 березня і проходитиме безпосередньо в застосунку — у розділі «Сервіси» та вкладці «Опитування». Саме результат цього голосування визначить, як називатиметься українська мовна модель штучного інтелекту.

    За задумом розробників, майбутня LLM буде адаптована до українського контексту. Вона зможе розуміти діалекти, історичні особливості та мовну специфіку, що має зробити її більш ефективною у порівнянні з універсальними моделями.

    Очікується, що нову систему використовуватимуть у різних сферах — від державного сектору та бізнесу до освіти, науки й оборони.

    Робота над створенням української мовної моделі триває вже кілька місяців. Наприкінці 2025 року розпочався збір даних для її навчання, до якого долучили понад 90 державних установ. Також була сформована команда розробників, яка працює над проєктом.

    У Мінцифри зазначають, що створення власної LLM є важливим кроком для цифрової незалежності України та розвитку національних технологій штучного інтелекту.

  • Україна знайшла бюджетну заміну Patriot для перехоплення «шахедів» — AP

    Україна знайшла бюджетну заміну Patriot для перехоплення «шахедів» — AP

    На тлі постійних атак дронами типу «Shahed» в Україні фактично з нуля сформувався новий напрямок оборонних технологій — безпілотники-перехоплювачі, які вже сьогодні змінюють підхід до протиповітряної оборони.

    За інформацією з військових та технологічних кіл, перші рішення з’явилися не як стратегічна розробка, а як вимушена реакція на брак класичних засобів ППО. У 2022 році, коли російські дрони почали масово атакувати українські міста, ефективних і дешевих інструментів для їх перехоплення фактично не було.

    Ситуацію почали змінювати невеликі команди військових, інженерів і волонтерів. Саме на рівні підрозділів, зокрема в одній із бригад на Харківщині, почали експериментувати з дронами літакового типу, здатними наздоганяти повітряні цілі.

    Як зазначають співрозмовники, ключовим фактором успіху стала швидка взаємодія між фронтом і виробниками. Розробники отримували прямий зворотний зв’язок із бойових умов і оперативно вносили зміни в конструкцію та програмне забезпечення.

    У результаті вдалося створити перехоплювачі, які розвивають швидкість понад 200 км/год і можуть ефективно знищувати ворожі безпілотники у повітрі. При цьому їхня вартість у десятки й сотні разів нижча за класичні ракети ППО.

    Окрему роль у розвитку цього напрямку відіграють волонтерські організації, які допомагають координувати взаємодію між військовими та виробниками, а також фінансують окремі розробки. Така модель фактично перетворила фронт на майданчик для швидких технологічних рішень.

    У профільному середовищі звертають увагу, що сама технологія не є надскладною для копіювання. Водночас її ефективність визначається не лише технічними характеристиками, а й рівнем підготовки операторів та тактикою застосування.

    Попри початковий скепсис, через майже два роки використання безпілотники-перехоплювачі довели свою ефективність і поступово стають важливим елементом української системи протиповітряної оборони.

    Очікується, що найближчим часом цей сегмент продовжить масштабуватися, а українські розробки вже викликають інтерес на міжнародному рівні.