Позначка: угода

  • Україна готова підписати угоду з США щодо рідкісноземельних металів

    Україна готова підписати угоду з США щодо рідкісноземельних металів

    Україна має намір підписати угоду з США щодо використання рідкісноземельних металів, однак перед підписанням документа повинні відбутися додаткові обговорення. Про це повідомила віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, зазначивши, що Київ уважно слідкує за розвитком подій із боку США.

    За словами Стефанішиної, Україна не відкидає пропозицію США, однак документ потребує доопрацювання, тому наразі він знаходиться на етапі обговорення. Віце-прем’єрка також зазначила, що очікується, що угоду буде підписано після необхідних коригувань.

    Президент України Володимир Зеленський раніше висловлювався на користь інвестицій з боку США, однак підкреслював, що Україна не повинна сприйматися виключно як країна, яка постачає сировину. Важливим для України є забезпечення економічних переваг і гарантій безпеки, що повинно бути зафіксовано в угоді.

    Зеленський також додав, що Україна не є просто постачальником сировини, і цей факт має бути чітко зафіксований у підписаній угоді.

    Раніше в Білому домі різко відреагували на відмову Зеленського підписати угоду про доступ до українських рідкісноземельних мінералів, назвавши це “недалекоглядним” рішенням. Представник Ради національної безпеки США Браян Х’юз зазначив, що відмова від угоди означає відмову від можливості, яку запропонувала адміністрація Дональда Трампа, і підкреслив, що США втомилися від постійної фінансової допомоги Україні. Він також зазначив, що угода могла б сприяти розвитку української економіки та компенсувати витрати американських платників податків на підтримку Києва.

    Х’юз наголосив, що тісні економічні зв’язки з США є важливими для захисту України від майбутніх загроз і є найкращою гарантією стабільного і безпечного майбутнього для країни.

  • Зеленський відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо рідкоземельних металів

    Зеленський відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо рідкоземельних металів

    Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент України Володимир Зеленський несподівано відмовився підписати меморандум про співпрацю зі США щодо видобутку рідкоземельних металів. Про це включився політичний учасник The Washington Post Джош Рогін у соцмережі X, посилаючись на американських конгресменів, які взяли участь у зустрічі.

    Згідно з пропозицією, Вашингтон отримав би 50% від усіх майбутніх запасів мінералів в Україні, але без жодних гарантій безпеки для Києва.

    «Зеленський чемно відмовився підписувати це», – написав він у своїй колонці.

    За даними джерел, США хотіли отримати доступ до стратегічних ресурсів України, які є важливими для розвитку технологій, зокрема у сфері електроніки, оборони та альтернативної енергетики.

    Однак, офіційний Київ наполягає на тому, що такі домовленості мають супроводжуватися чіткими гарантіями безпеки для України.

    «Наші команди продовжуватимуть працювати над документом. Ми готові якомога швидше рухатися до справжнього та гарантованого миру. Ми глибоко цінуємо рішучість президента Трампа, який може допомогти зупинити війну та забезпечити правосуддя та гарантії безпеки для України», – заявив Зеленський після переговорів.

    Питання рідкісноземельних металів також обговорювалося під час зустрічі Зеленського з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом. Однак домовленостей досягти не вдалося.

    Київ наполягає, що доступ до українських природних ресурсів має бути частиною ширшого пакету стратегічного партнерства, що включає:

    • Безпекові гарантії з боку США
    • Подальшу військову допомогу
    • Захист економічних інтересів України

    Чому ця угода важлива для США?

    Рідкісноземельні метали є критично важливими для високотехнологічної промисловості США. На сьогодні Китай контролює близько 70% світового ринку цих ресурсів, і Вашингтон прагне зменшити залежність від Пекіна.

    Україна ж володіє значними запасами рідкісноземельних металів, що може зробити її ключовим гравцем у цій сфері.

    Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що Україна готова до спільного видобутку корисних копалин із західними партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами. Глава держави наголосив, що доступ до українських родовищ мають отримати ті країни, які підтримують Україну у війні з Росією.

  • Україна отримує 2 мільярди доларів від Світового банку

    Україна отримує 2 мільярди доларів від Світового банку

    Сьогодні Міністерство фінансів України підписало угоди з Світовим банком про надання Україні 2 мільярдів доларів через механізм DPL (Development Policy Loan). Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці в Телеграмі, передає Укрінформ.

    За словами Шмигаля, ці кошти Україна почне отримувати за рахунок заморожених російських активів. Перші 1 мільярд доларів надасть Світовий банк у вигляді безповоротного гранту з фонду FIF, який сформовано за участю США в рамках ініціативи G7. Інші 1,05 мільярда доларів будуть надані у вигляді позики під гарантії урядів Японії та Великої Британії.

    Прем’єр-міністр зазначив, що Україна виконала всі необхідні умови для отримання цих коштів. Він також подякував міжнародним партнерам за підтримку у процесі економічного розвитку та відновлення країни після війни.

    Ці кошти є важливим етапом у фінансовій підтримці України, особливо в контексті економічних викликів, спричинених російською агресією. Підписання угод із Світовим банком стане важливим кроком на шляху до стабілізації фінансової ситуації в країні.

  • Угоду про співпрацю з США в галузі видобутку та переробки корисних копалин відкладено

    Угоду про співпрацю з США в галузі видобутку та переробки корисних копалин відкладено

    Президент України Володимир Зеленський вирішив відкласти підписання важливої угоди про співпрацю з США в галузі видобутку та переробки корисних копалин. Як повідомляє The New York Times, це рішення прийнято в рамках спроб української влади налагодити відносини з обраним президентом США Дональдом Трампом.

    Видання пише, що українські чиновники намагаються заманити Трампа, знаючи його діловий підхід і кажуть йому, що Україна багата на природні ресурси.

    «Україна має у своєму розпорядженні родовища 20 найважливіших мінералів, таких як кобальт і графіт, запаси яких оцінюються в 11,5 трильйона доларів. У країні зосереджена третина доведених запасів літію в Європі – ключового матеріалу для акумуляторних батарей, який може становити інтерес для бізнесу електромобілів Ілона Маска, союзника Трампа. Київ планував підписати найважливішу угоду про співпрацю в галузі видобутку та переробки корисних копалин з адміністрацією Байдена. Але потім двічі відклав підписання – сигнал, що Київ, можливо, чекає вступу на посаду Трампа, щоб представити угоду як перемогу його адміністрації», – ідеться у статті.

    При цьому видання зазначає, що в Україні багато хто покладає на Трампа надії, що він зможе виконати свою обіцянку і швидко закінчити війну.

    Нещодавнє опитування, проведене Центром «Нова Європа», засвідчило, що 44% українців довіряють Трампу, що вище, ніж у будь-якій іншій європейській країні, включно з дружньою Трампу Угорщиною.

    «У кав’ярні Trump White coffee bar – одній із щонайменше двох київських кав’ярень, названих на честь Трампа, – відвідувачі говорили, що хочуть, щоб він виконав свою передвиборчу обіцянку. «Я сподіваюся, що Трамп зробить те, що обіцяв, – щоб в Україні настав мир, – каже 25-річна Юлія, агентка з нерухомості. – Це головне бажання українців. У мене є друзі, які загинули, і друзі, які все ще воюють. Мій хлопець воює. Я хочу, щоб усі вони повернулися додому», – йдеться в репортажі видання.

  • ЗСУ отримає нові ракетні системи від Німеччини та Великобританії

    ЗСУ отримає нові ракетні системи від Німеччини та Великобританії

    У рамках підписання нової оборонної угоди Trinity House між Німеччиною та Великою Британією, Україна отримує можливість розвивати свої наступальні можливості. Як повідомляє Defense Express, серед основних аспектів цієї угоди зазначено озброєння вертольотів Sea King, які Німеччина передає Україні, сучасними ракетними системами.

    Хоча деталі щодо конкретних систем наразі не розголошені, йдеться про розробки компанії MDBA, у якій обидві країни мають частки. Один із найбільш імовірних варіантів — це ракети Brimstone, які вже активно постачаються до Збройних Сил України. Однак інтеграція цих ракет на вертольоти Sea King може бути ускладнена, адже раніше Великобританія відмовилася від їх встановлення на свої AH-64E Apache, обравши американські AGM-179 JAGM.

    Іншим потенційним варіантом є протикорабельна ракета Marte ER, яка вже інтегрована на вертольоти NH90. Ця ракета має дальність понад 100 км і може вражати наземні цілі. Її встановлення на Sea King значно розширить бойові можливості вертольота, хоча ефективність проти наземних об’єктів може бути обмежена вагою бойової частини.

    Також розглядається можливість використання французьких ракет Exocet AM39, які мають дальність до 70 км, а сучасна версія MM40 Block 3 здатна вражати цілі на відстані до 200 км. Крім того, можливі варіанти з використанням LMM Martlet або FZ275 LGR для знищення повітряних цілей, таких як дрони, але для цього Sea King потребуватиме оптико-прицільну станцію.

    У виданні підкреслюють, що хоча можливості озброєння Sea King є досить широкими, обмеження та технічні складності можуть впливати на остаточний вибір систем, які Україна отримає в рамках цієї угоди.

  • Національна гвардія уклала угоду на заправку своїх авто в мережах “ОККО” і “ВОГ”

    Національна гвардія уклала угоду на заправку своїх авто в мережах “ОККО” і “ВОГ”

    Закупівельники Національної гвардії уклали дві угоди на заправку своїх авто по всій Україні в мережах “ОККО” і “ВОГ” на 449 мільйонів гривень. На тендер також хотіла потрапити державна “Укрнафта”. Вона буквально цими днями виграла аналогічний тендер “Укрзалізниці” на заправку їхніх автомобілів по Україні з різницею 5 гривень на літрі.

    Якби “укрнафтівці” змогли запропонувати таку саму ціну і Нацгвардії, то економія на півмільярдні закупівлі могла б становити 50 мільйонів гривень.

    Але не судилося. Бо Нацгвардія внесла до своєї тендерної документації низку вимог, які унеможливлювали навіть спробу “Укрнафти” заявитися на ці торги. “Укрнафта” повідомила про це закупівельників Нацгвардії і запропонувала “пом’якшити” тендерні заточки. Але отримала відмову. А “ОККО” і “ВОГ” отримали півмільярда, які вони й поділили між собою, не торгуючись узагалі.