Позначка: українці

  • Норвегія припиняє автоматичне надання притулку українцям

    Норвегія припиняє автоматичне надання притулку українцям

    Норвегія, одна з країн, яка активно підтримувала українців, змушена змінити свою політику щодо надання притулку. Міністр юстиції Норвегії Емілі Енгер Мель оголосила про рішення припинити автоматичне надання притулку всім українським біженцям.

    За 2,5 року Норвегія прийняла близько 85 тис. українців, що, на думку Осло, більше, ніж усі сусідні країни.

    «Ми не можемо прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами, такими як країни Північної Європи», – заявила міністр юстиції Емілі Енгер Мель.

    Відтепер норвезькі міграційні служби розглядатимуть звернення про надання притулку в індивідуальному порядку і лише з 6 західних областей (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська та Рівненська).

  • Важка зима стане викликом для українців під час війни

    Важка зима стане викликом для українців під час війни

    З приходом зими українці готуються до нових випробувань, які можуть суттєво вплинути на їх ставлення до війни. Як зазначає The Washington Post, в умовах тривалої конфлікту, холодна і важка зима стане перевіркою не лише для фізичної витривалості населення, але й для морального духу.

    «Настануть холодні дні і темрява, і з цим може відбутися зміна у ставленні українців до війни»,
    – пише WP.

    Про те саме сказав газеті високопоставлений український чиновник.

    «Цієї зими ми можемо потрапити в глибокі-глибокі неприємності»,
    – вважає чиновник.

    На його думку, цієї зими люди можуть стати «виснаженими, пригніченими і злими». Зрештою, це може вплинути на моральний дух суспільства.

    «Мій найбільший страх полягає в тому, що, коли люди пройдуть через таку зиму, не залишиться жодного способу знайти консенсус серед населення»,
    – сказав він.

    WP зазначає, що, незважаючи на всі заходи, яких вживає Україна і партнери, основна частина виробництва енергії України цієї зими, як і раніше, буде зосереджена на великих електростанціях, що дає змогу Росії завдати максимальної шкоди ракетними ударами, як це вже було минулого місяця.

  • В Україні епідемія лудоманії

    В Україні епідемія лудоманії

    В Україні 8,5% населення зізналися, що грали в онлайн-казино або робили ставки на спорт, згідно з соціологічним дослідженням, проведеним Центром Разумкова на замовлення. Ці дані підкреслюють тривожну тенденцію: 27% українців особисто знають людей, які страждають від ігрової залежності, або родини, де живуть лудомани.

    Опитування показало, що з 2027 респондентів, 85% запевнили, що не мають жодного відношення до азартних ігор. Проте результати також свідчать про те, що кількість осіб, які знають залежних, зросла до 24%, з яких 10% знають про гравців онлайн-казино, а 14% — про тих, хто робив ставки на спорт.

    Експерт Сергій Романюк, економіст і психолог, зазначив, що респонденти, які грали в азартні ігри, могли не бути повністю відвертими через стигму, пов’язану з цією проблемою. Він також зауважив, що реальна цифра людей, які можуть бути залежними, може бути значно більшою, адже багато гравців не обговорюють свої захоплення з оточенням.

    На запитання про знайомих, які зіштовхнулися з проблемою ігрової залежності, 70% респондентів відповіли, що не мають такого досвіду. Однак 27% повідомили, що особисто знають людей або родини, які мають проблеми з азартними іграми. Романюк підкреслює, що це може свідчити про серйозні фінансові труднощі у цих людей.

    «Статистика свідчить, що один азартний гравець приносить фінансові проблеми 5–12 людям, не пов’язаним із азартними іграми. Перед тим як почати брати кредити або здавати майно до ломбарду, гравець часто звертається за фінансовою допомогою до близького оточення», — пояснює Романюк.

    Він також зазначає, що зростання ігрової залежності веде до соціальних проблем: підвищується кількість розлучень і руйнуються родини. Гравці, які страждають від ігрових травм, часто втрачають сенс життя та уникають соціального контакту, перетворюючись на «загнаних звірів».

    За даними дослідження, у США люди з проблемами азартних ігор часто мають різні психічні розлади. Постійний стрес негативно впливає на всі системи організму, підвищуючи ризик розвитку захворювань.

    Опитування проводили з 20 по 28 червня 2024 року, і його теоретична похибка не перевищує 2,3%. Ця статистика підкреслює важливість вирішення проблеми азартних ігор в Україні, адже проблема ігрової залежності стає все більш актуальною.

  • 15 мільйонів українців потребують термінової гуманітарної допомоги, – Антоніу Гутерреш

    15 мільйонів українців потребують термінової гуманітарної допомоги, – Антоніу Гутерреш

    Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш оголосив, що близько 15 мільйонів українців потребують термінової гуманітарної допомоги. За його словами, більшість з них — це жінки та діти, які страждають від наслідків тривалої війни та економічної нестабільності.

    Гутерреш засудив всі напади на цивільних осіб і цивільні об’єкти – “де б вони не відбувалися і хто б не відповідальний”. Він вказав, що всі вони повинні негайно зупинитися.

    Генсек ООН також наголосив, що Організація Об’єднаних Націй продовжує брати участь у роботі найбільшого міжнародного представництва в Україні.

     Лише цього року разом із нашими партнерами ми надали життєво необхідну допомогу більш ніж 6,2 мільйонам людей. Але нам потрібна підтримка міжнародної спільноти. В Україні гуманітарної допомоги потребують 15 мільйонів людей – більше половини з них жінки та діти

    – заявив Гутерреш.

    Втім, за його словами, наразі профінансовано менше половини плану ООН із гуманітарного реагування на 2024 рік. Тому Генсек ООН закликав донорів допомогти Організації продовжити роботу на місцях.

    Останніми тижнями ми спостерігаємо відновлення підбурювальної риторики та інцидентів навколо ядерних об’єктів, зокрема на Запорізькій атомній електростанції та, що викликає тривогу, на Курській атомній електростанції в російській федерації. Я високо оцінюю діяльність Міжнародного агентства з атомної енергії, зокрема його критично важливу присутність на ядерних об’єктах України, щоб допомогти забезпечити ядерну безпеку і захист. Я настійно закликаю всі сторони діяти відповідально і уникати будь-яких заяв або дій, які можуть ще більше дестабілізувати і без того напружену обстановку

    – заявив Гутерреш.

    За даними ООН, внаслідок широкомасштабного вторгнення в Україну загинуло понад 11 000 мирних жителів.  “Що довше триває ця трагічна війна, то вищий ризик ескалації та поширення конфлікту. Це не тільки відіб’ється на регіоні, а й посилить глобальну напруженість і розбіжності – в той час, коли наш світ відчайдушно потребує тіснішої співпраці та колективних дій. Ми повинні покласти край стражданням і розірвати порочне коло насильства заради українського народу, російського народу і всього світу”, – резюмував Гутерреш.

  • Програма “Національний кешбек”: українці отримали понад 23 млн грн за три тижні

    Програма “Національний кешбек”: українці отримали понад 23 млн грн за три тижні

    За три тижні бета-тестування програми “Національний кешбек” українцям нараховано вражаючі 23,6 мільйона гривень. Ця ініціатива, яка покликана підтримати економіку країни, вже продемонструвала свої результати.

    Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.

    “23,6 млн грн Нацкешбеку нараховано українцям – результати трьох тижнів бета-тесту”, – написав Федоров.

    Він навів головні результати – у цифрах:

    • 1,6 млн карток Нацкешбеку відкрито
    • 10 банків долучилися до програми стали партнерами
    • 1 137 виробників доєдналися до програми

    10 виробників Київщини вже приєдналися до програми “Національний кешбек” для підтримки вітчизняних виробників.

  • 79% українців не планують переїжджати за кордон, навіть отримавши громадянство США чи ЄС — дослідження КМІС

    79% українців не планують переїжджати за кордон, навіть отримавши громадянство США чи ЄС — дослідження КМІС

    За результатами нового опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 79% українців, навіть у разі отримання громадянства США чи країн Європейського Союзу, не планують залишати Україну. Серед молоді до 30 років цей показник ще вищий — 74%.

    На запитання, чи переїхали б ви для постійного проживання до США або країн ЄС, якби без умов отримали громадянство, 79% українців відповіли, що залишилися б вдома. Водночас 19% – переїхали б до іншої країни.

    Аналітики відзначили, що у вересні 2022 року лише 7% українців заявляли, що переїхали б до іншої країни.

    У КМІС пояснюють, що зниження відбулося і через те, що частина людей, які бажали переїхати, зробили це на тлі вторгнення, а також через зростання патріотизму та оптимізму щодо майбутнього України.

    Водночас у жовтні 2020 року 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати жити за кордон, а 69% – хотіли залишитися вдома.

    Image

    Дані опитування свідчать, що серед українців віком від 18 до 29 років у 2020 році майже половина (46%) хотіли би переїхати за кордон. До вересня 2022 року показник знизився до 13%, далі до вересня 2024 року він зріс до 26%.

    Хоча зростання відчутне, але все одно 74% українців у віці до 30 років хочуть лишатися в Україні. Подібний тренд характерний і для людей віком від 30 до 44 років, серед яких наразі 75% не хочуть переїжджати з України

    – додали у КМІС.

    Image

    У КМІС наголошують, що відтік населення, особливо молодих українців, є хронічною українською проблемою за всі роки Незалежності, яка особливо загострилася після повномасштабного вторгнення.

    Демографічна ситуація в Україні є безумовно складною, про що говорять і провідні українські фахівці і закордонні інституції.

    Результати опитування показують, що насправді більшість українців (зокрема, українських чоловіків мобілізаційного віку та жінок молодшого / середнього віку) хочуть попри всі наявні складнощі та ризики лишатися в Україні. Поширений у медіа образ молодого чоловіка, який перепливає Тису, чи молодої жінки, яка їде жити краще життя в Європу, не є репрезентативним для чоловіків і жінок України. Безумовно, проблеми існують, але українці зберігають віру в Україну, зберігають віру в краще майбутнє та демонструють готовність лишатися і працювати на досягнення омріяного майбутнього

    – заявив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. 
  • В Україні за все платять бідні

    В Україні за все платять бідні

    В Україні готуються до чергового підвищення податків на працю та підприємництво, що викликало хвилю обурення серед бізнесменів та простих громадян. Економіст Олексій Кущ стверджує, що нові податкові заходи могли бути менш болісними для населення, якби уряд звернувся до непопулярних, але ефективних рішень, таких як оподаткування надприбутків банків та розкішних товарів.

    Що краще — 57 млрд грн чи 30 млрд грн?

    Дивлячись, як рахувати.

    У парламенті хочуть проштовхнути новий законопроєкт щодо податків. Усе, як і раніше: збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Плюс 1% збору для ФОП-ів третьої групи. Ну і там по дрібницях: збір із заправок тощо.

    Але знову починається битва за додатковий податок на прибуток банків у розмірі 50%. Щось на кшталт податку на “доходи, надуті вітром” — такі застосовувалися іноді на Заході.

    Цей податок може дати 27 млрд грн, тобто майже стільки ж, скільки й підвищення податків на працю (військовий збір) і підприємництво.

    А якщо подивитися з іншого ракурсу, то підвищивши податок на надприбуток банків, можна взагалі відмовитися від додаткових податків на зарплату і малий бізнес.

    Але нібито не так.

    НБУ і Мінфін виступили категорично ПРОТИ підвищення податків на надприбуток банків.

    Ба більше, пригрозили внести пункт про неможливість такого оподаткування до меморандуму з МВФ (потім це подадуть як вимогу самого фонду — відома практика наших урядовців із камуфлювання своїх негативних рішень під вимоги МВФ).

    Уявляєте рівень цинізму, цей вищий левел безпринципності.

    У країні немає грошей, але є надприбуток банків, надутий за рахунок дотацій НБУ в розмірі 227 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами за час війни. Так цей прибуток не можна навіть оподаткувати за підвищеною ставкою.

    Рентабельність капіталу в банках (ROE) зараз понад 30%, а НБУ з Мінфіном вважають, що якщо її знизити до 15-20%, то банки сильно постраждають.

    Вони що, всіх тримають за ідіотів?

    Про інші джерела наповнення бюджету ніхто навіть не думає: гроші шукають не там, де вони є, а там, де їх простіше взяти.

    Про які реальні джерела йдеться?

    Наприклад, запровадження прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб із високими доходами (25% за базової ставки у 18%).

    Мова тут, звісно, не про військових. Адже навіть сам НБУ у своїй аналітиці відзначив зростання прошарку багатих в Україні за час війни з 5% до 8%.

    Прогресивний прибутковий податок дозволив би не запроваджувати підвищений військовий збір на мінімальну зарплату для найбідніших.

    Про такі резерви податків, як підвищений ПДВ на лакшері-товари, скорочення відшкодування ПДВ при експорті сировини та експортні мита на сировину я взагалі мовчу. У сировинній країні мита на експорт приносять…. 500 млн грн на рік, або еквівалент 12 млн дол.

    Там резерви дуже великі. Їх задіяння дало б змогу взагалі відмовитися від зростання податків на доходи простих громадян.

    От тільки кому вони потрібні, ці прості громадяни?

    Мінфін і НБУ дбають про прибутки банків, МВФ слухає, що скаже Мінфін і НБУ, і освячує сказане своїми меморандумами, які для керівників цих відомств важливіші за Конституцію.

    Крім того, здерти податки з простих громадян під час виплати зарплати, особливо з бюджетників, набагато простіше. Ніхто навіть і не писне за якісь там 5%.

    З миру по нитці — багатому сорочка бріоні..

  • Експерт спрогнозувала, хто повернеться з-за кордону

    Експерт спрогнозувала, хто повернеться з-за кордону

    Очільниця Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова заявила, що найбільша ймовірність повернення українців з-за кордону є серед висококваліфікованих фахівців. В інтерв’ю виданню NV вона зазначила, що першими повертаються ті громадяни, які мають в Україні власний бізнес, житло та високі заробітки.

    Лібанова пояснила, що ті, хто втратив роботу або чиє житло було зруйноване внаслідок війни, мають менше шансів на повернення. Вона зазначила, що для багатьох українців “медовий місяць” з європейським життям вже завершився, оскільки вони зіштовхнулися з труднощами адаптації за кордоном. Відмінності у школах, медичних послугах та навіть продуктах харчування стали перешкодами для комфортного життя в нових умовах.

    Окрему увагу Лібанова звернула на проблему невизнання українських кваліфікацій за кордоном. Багато спеціалістів, які мали в Україні високий статус, стикаються з проблемами при працевлаштуванні за кордоном. “Я тут кандидат наук, доцент, лікар, мене всі поважають, а там у кращому випадку медбрат чи медсестра,” — зазначила експертка.

    Демографічні виклики для України

    У попередньому інтерв’ю “Главкому” Лібанова повідомила, що в Україні вже ніколи не буде 50 мільйонів населення, і країна має адаптувати свою економіку до меншої кількості людей. До війни на квадратний кілометр в Україні припадало лише 45 осіб, що значно нижче за середній показник у Європі. Після війни очікується, що в деяких регіонах щільність населення впаде до менш ніж 30 осіб на квадратний кілометр.

    Експертка також наголосила на необхідності залучення мігрантів для підтримки демографічного рівня. За її прогнозами, щоб зберегти населення України на рівні 30 мільйонів, країна має щорічно приймати щонайменше 300 тисяч мігрантів.

  • Українці повинні будуть сплачувати за в’їзд до ЄС через нову систему ETIAS

    Українці повинні будуть сплачувати за в’їзд до ЄС через нову систему ETIAS

    З весни 2025 року українці, як і громадяни інших країн, які користуються безвізовим режимом із Європейським Союзом (ЄС), змушені будуть сплачувати 7 євро (приблизно 319 грн за нинішнім курсом) за в’їзд до ЄС. Це нововведення стане частиною нової системи ETIAS (Європейська система інформації про подорожі та авторизації), яка запроваджена для покращення безпеки і контролю на зовнішніх кордонах ЄС.

    Про це повідомила речниця Європейської комісії Аніта Гіппер. “Ми плануємо, що ETIAS буде готова до введення в експлуатацію навесні 2025 року”, – зазначила вона.

    Згідно з новими правилами, перед кожною поїздкою до країн ЄС українці повинні будуть пройти попередню реєстрацію в системі ETIAS, сплативши збір у розмірі 7 євро (319 грн). Цей дозвіл буде дійсний протягом трьох років і дозволить багаторазово в’їжджати до країн ЄС протягом цього періоду без необхідності повторної оплати.

    З 10 листопада 2024 року в ЄС має запрацювати система в’їзду-виїзду EES, яка замінить ручне проставлення штампів у закордонних паспортах на електронну базу даних. Це означає, що кожного разу при перетині зовнішніх кордонів ЄС мандрівники повинні будуть сканувати свої паспорти чи інші проїзні документи, що дозволить автоматизовано реєструвати їхній в’їзд і виїзд.

    Система EES реєструватиме ім’я мандрівника, його біометричні дані, дату й місце в’їзду та виїзду. Усі ці дані зберігатимуться в електронній базі протягом трьох років після кожної поїздки. Це нововведення допоможе спростити процедури на кордоні, прискоривши проходження паспортного контролю.

    Аніта Гіппер зазначила, що для системи в’їзду-виїзду більше не буде ручного паспортного контролю, що суттєво прискорить процес перевірок на кордонах. Європейська комісія очікує на декларацію готовності країн-членів ЄС до запуску системи EES на початку вересня 2024 року. Це підтвердження необхідне для офіційного запуску системи, яка кілька разів відкладалася через потребу в додатковому фінансуванні й технічному вдосконаленні.

    Рішення про введення нової системи було прийняте Євросоюзом ще у 2016 році, а у 2018 році Європарламент затвердив законодавство, що встановлювало параметри роботи ETIAS. Спочатку запуск системи планували на 2022 рік, але через різні обставини, включно з пандемією COVID-19, ці дати неодноразово переносилися.

    Після введення в дію систем EES та ETIAS в’їзд українців до ЄС за біометричним паспортом залишиться можливим, але тільки за умови попередньої реєстрації та оплати збору. Це нововведення може стати додатковим кроком на шляху до посилення безпеки в Європі, а також спрощення процедур контролю на кордонах.

  • Україну можуть покинути ще близько 400 тисяч чоловік через проблеми зі світлом

    Україну можуть покинути ще близько 400 тисяч чоловік через проблеми зі світлом

    Україна стикається з серйозними проблемами в енергетичній сфері, і це може мати важливі соціально-економічні наслідки. Агентство Bloomberg повідомляє, що наростити додаткові потужності в енергетиці до початку зими буде «нереально», що може призвести до значного витоку населення з країни.

    Наростити додаткові потужності з енергетики до зими Україні буде «нереально», тому країну можуть покинути близько 400 тисяч осіб через проблеми зі світлом.

    Про це пише агентство Bloomberg.

    «Досягти цих додаткових потужностей до кінця року практично неможливо», – сказав Денис Саква, енергетичний аналітик інвестбанку Dragon Capital.

    Якщо Україні вдасться децентралізувати виробництво електроенергії, Москва може перенести свої повітряні атаки на систему газорозподілу, щоб порушити постачання палива (міні-станції працюють на газу).

    Частота авіаударів Росії по таких об’єктах уже збільшилася цього року. «Ми безумовно стурбовані. Росіяни почали атакувати наші підземні сховища на заході України», – сказав глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов.

    Наразі через постійну невизначеність, спричинену російськими нападами, українцям важко планувати короткострокову перспективу, не кажучи вже про зиму. НБУ прогнозує, що ще 400 000 осіб залишать країну цього року через відключення світла та удари по інфраструктурі.