Gorchitsa.info

Позначка: українці

  • Опитування: 68% українців не довіряють ТЦК

    Опитування: 68% українців не довіряють ТЦК

    За результатами останнього соціологічного опитування, більшість українців не довіряють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки. Так, 68% респондентів заявили про недовіру до ТЦК, тоді як лише 24% висловили довіру.

    Для порівняння: у вересні 2024 року рівень недовіри становив 61%, а довіри – 27%. Тобто, попри заяви уряду про реформування системи призову та спроби змінити публічний образ інституції після гучних скандалів, довіра громадян продовжує падати.

    Ще гірші показники у Верховної Ради: парламенту не довіряють 76% опитаних, довіряють – лише 19%. Невисокий рівень підтримки має й новий уряд на чолі з Юлією Свириденко: 30% респондентів не довіряють Кабінету Міністрів, 28% – довіряють, а 42% поки не визначилися зі ставленням.

    Чому українці не довіряють ТЦК?

    Експерти називають кілька ключових причин:

    • Корупція та скандали. Резонансні випадки із «воєнкомами-мільйонерами», незаконними врученнями повісток та жорсткими методами затримань сформували у суспільства вкрай негативне ставлення.

    • Відсутність прозорої комунікації. Громадяни часто не розуміють принципів роботи ТЦК, правил мобілізації та способів оскарження рішень. Це породжує страх, чутки й недовіру.

    Фахівці наголошують: влада має зробити вибір – або ігнорувати настрої суспільства, або провести реальну реформу, перетворивши систему ТЦК на прозору й зрозумілу для громадян, де пріоритетом стане захист прав людини.

  • Українців, які застрягли на кордоні Грузії та Росії, евакуювали додому

    Українців, які застрягли на кордоні Грузії та Росії, евакуювали додому

    65 громадян України, які понад два тижні перебували у буферній зоні на російсько-грузинському кордоні, повернули додому. Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ.

    Серед евакуйованих — 10 жінок та 8 тяжкохворих. Українців вдалося повернути через територію Молдови за сприяння влади Грузії та Кишинева.

    У МЗС нагадали, що гуманітарна криза на кордоні виникла ще у другій половині червня. Саме тоді Росія почала різко збільшувати кількість українських громадян, яких примусово депортувала у цей пункт пропуску.

    Україна вже зверталася до РФ із закликом відправляти депортованих безпосередньо на український кордон, а не на територію Грузії. Це прохання залишається чинним.

    Наразі всі громадяни, яких повернули, перебувають у безпеці.

  • Українці стали більше вживати алкоголь: зріс попит на міцні напої та дешеве імпортне вино

    Українці стали більше вживати алкоголь: зріс попит на міцні напої та дешеве імпортне вино

    Попри повномасштабну війну, обсяги продажу алкоголю в Україні залишаються високими. За словами керівника та співвласника компанії Vitis Group Сергія Мазура, у 2025 році продажі вина та ігристого майже досягли довоєнного рівня в натуральному вираженні, але в грошовому — ринок просів на 30–40%.

    Причина полягає у зміні структури споживання. Після початку війни велика частина споживачів середнього та середнього «плюс» сегментів виїхала за кордон. Це суттєво знизило середній чек покупки. Натомість українці, які залишилися в країні, частіше обирають дешеві імпортні вина та міцний алкоголь.

    «Люди нервують і частіше вживають алкоголь. У результаті споживання важкого алкоголю навіть перевищило довоєнний рівень», — зазначив Мазур.

    Разом із цим зростає інтерес до локального виробництва. Все більше споживачів обирають українські крафтові напої — пиво, настоянки, вина. Проте з винами ситуація непроста: попит зростає, а сировини бракує.

    Через втрату виноградників на півдні країни, де традиційно вирощували виноград, українське виноробство опинилося в скрутному становищі. Спроби перемістити виробництво до інших регіонів не компенсували дефіциту. За врожай конкурують не лише винороби, а й виробники бренді.

    «Ми бачимо ажіотажний попит на виноград. Але не завжди кращу сировину отримує той, хто зробить з неї краще вино — часто виграє той, хто платить більше», — підсумовує експерт.

  • У першому півріччі 2025 року 250 тисяч українців залишили Україну

    У першому півріччі 2025 року 250 тисяч українців залишили Україну

    За перше півріччя 2025 року українці здійснили понад 14 мільйонів перетинів державного кордону. Такі дані оприлюднила платформа Opendatabot з посиланням на Державну прикордонну службу. Загальна кількість перетинів – 16,47 мільйона, з яких 85% припадає саме на громадян України.

    Найбільш помітна тенденція – зниження кількості тих, хто виїхав з країни і не повернувся. За шість місяців 2025 року таких громадян нарахували 250 тисяч. Це на 1,6 раза менше, ніж у аналогічному періоді 2024 року, коли різниця між виїздами і поверненнями становила 404 тисячі осіб.

    За офіційними даними, з січня по червень 2025 року з України виїхали 7,17 мільйона осіб, а повернулися – 6,92 мільйона. Таким чином, поточне сальдо становить 250 тисяч на користь виїзду.

    Загальна кількість перетинів кордону зросла на 4% у порівнянні з першим півріччям 2024 року. Середньомісячний показник становить 2,35 мільйона перетинів. Найменше руху зафіксовано в лютому – 1,78 мільйона, а найбільше – в червні, коли зафіксували 3,13 мільйона перетинів. Саме літні місяці традиційно є піковими для міграційної активності, на них припадає близько третини всіх річних виїздів та повернень.

    Варто зауважити, що йдеться лише про офіційні перетини. Нелегальні способи залишити країну, зокрема перехід через гірські стежки чи виїзд через тимчасово окуповані території, статистично не фіксуються.

    Загалом з початку повномасштабного вторгнення понад 3 мільйони українців виїхали з країни і досі не повернулися.

  • Бум на зміну імені: у 2025 році понад 5 тисяч українців скористались правом

    Бум на зміну імені: у 2025 році понад 5 тисяч українців скористались правом

    За перше півріччя 2025 року понад 5 тисяч українців скористалися своїм правом змінити ім’я. За даними Міністерства юстиції України, таких випадків було зафіксовано 5 017. Найбільше — у столиці: 784 мешканці Києва подали відповідні заяви.

    Серед регіонів лідерами також стали Дніпропетровська область (433 випадки), Львівська (403), Одеська (359), Київська (335) та Харківська (255).

    Хто і як може змінити ім’я в Україні

    Згідно із законодавством, змінити ім’я, прізвище чи по батькові має право кожен громадянин України, який досяг 16 років. Особи віком від 14 до 16 можуть це зробити за письмовою згодою батьків або піклувальника.

    Для цього потрібно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем проживання. Якщо людина постійно мешкає за кордоном — до консульської установи.

    Що потрібно для зміни імені

    Процедура включає подання заяви та обов’язкового пакету документів:

    • паспорт громадянина України;

    • свідоцтво про народження;

    • документи про шлюб чи його розірвання (якщо є);

    • документи про дітей (за наявності);

    • фотокартка;

    • письмове зобов’язання про надання правдивої інформації;

    • квитанція про сплату держмита (5,10 грн за першу зміну, 51 грн — за повторну).

    Для осіб віком 14–16 років також потрібна згода батьків.

    Після подачі заяви документи перевіряють, зокрема — за допомогою запитів до поліції. Перевіряється, чи немає судимостей, розшуку, неправдивих даних. Заяву розглядають до трьох місяців, в окремих випадках — до шести.

    Що після схвалення

    Якщо зміну імені дозволили, заявник отримує офіційне свідоцтво. Після цього протягом трьох місяців потрібно оновити документи — паспорт, ідентифікаційний код, дипломи, правовстановлюючі документи тощо.

    Якщо ж за цей термін людина не звернеться до ДРАЦС за оформленням свідоцтва — дозвіл анулюється, і процедуру доведеться проходити заново.

    Мін’юст зазначає: в рамках політики безбар’єрності створено максимально прості та доступні умови, щоб кожен міг реалізувати своє право на зміну імені без дискримінації та зайвих перешкод.

  • Єврокомісія планує підвищити плату за безвіз для українців

    Єврокомісія планує підвищити плату за безвіз для українців

    Європейська комісія запропонувала суттєво збільшити плату за безвізовий в’їзд до країн ЄС, що напряму зачепить і громадян України. Йдеться про підвищення вартості дозволу ETIAS — спеціального електронного документа, який з 2026 року стане обов’язковим для всіх подорожуючих із країн з безвізовим режимом.

    Сьогодні заявник має сплатити 7 євро за оформлення дозволу ETIAS. Нові пропозиції Єврокомісії передбачають збільшення цієї суми до 20 євро. Пільги залишаться лише для осіб молодше 18 років або старше 70 років.

    ETIAS (European Travel Information and Authorisation System) буде потрібен для короткострокових (до 90 днів) поїздок до 30 країн — усіх членів ЄС, крім Ірландії, а також Ісландії, Норвегії, Швейцарії й Ліхтенштейну.

    Цю ініціативу включено до пакету змін у бюджеті Євросоюзу на 2028–2034 роки. Єврокомісія розраховує, що підвищення плати за ETIAS дозволить залучати додаткові 300 млн євро на рік без необхідності схвалення всіма країнами-членами, як це потрібно у випадку інших джерел фінансування.

    Зазначимо, що оформлення ETIAS не потрібне громадянам, які мають чинну візу або посвідку на проживання в одній із країн ЄС.

    Наразі пропозицію направлено до розгляду в Раду ЄС і Європарламент. Якщо її схвалять, українцям доведеться платити більше вже з IV кварталу 2026 року.

  • У Польщі та Латвії діяла злочинна група з українців, яка викрадала людей

    У Польщі та Латвії діяла злочинна група з українців, яка викрадала людей

    Правоохоронні органи Польщі спільно з партнерами з Латвії, Литви та Естонії затримали чотирьох громадян України, яких підозрюють у викраденнях нелегальних мігрантів з метою вимагання викупу. Про це повідомляє польське видання RMF24.

    Слідчі встановили, що злочинна група діяла на території Польщі та Латвії. Затриманим від 20 до 40 років. Всі вони перебували на території Польщі легально. Серед підозрюваних є жінка. Їм інкримінують викрадення людей та незаконний перетин кордону.

    За попередніми даними, українці входили до мережі, що займалася нелегальним переправленням мігрантів до Євросоюзу через Білорусь. Але замість обіцяного транспортування до ЄС, фігуранти викрадали мігрантів, відбирали у них гроші, телефони, а потім вимагали викуп у криптовалюті. Родичам жертв надсилали відео з погрозами й навіть тортурами. В одному з випадків фігуранти погрожували вбивством і продажем органів.

    Один із епізодів трапився у Любліні, де затримані тримали викрадених у багажнику автомобіля, а потім вимагали викуп у їхніх родин. Постраждалим вдалося втекти, і їх у стані шоку виявили на вулиці очевидці. Чоловіки були роздягнені та перелякані.

    Після цього група втекла до Латвії, де вчинила ще одне викрадення – трьох чоловіків із Малі. Одного з них прив’язали до дерева та жорстоко побили дерев’яною палицею. Відео катувань знову було передано рідним із вимогою викупу.

    Польські правоохоронці, спільно з латвійськими колегами, встановили місцеперебування підозрюваних. Наразі троє з них перебувають під вартою. Слідство триває, імовірно, будуть встановлені нові епізоди злочинної діяльності.

  • У Німеччині розслідують жорстоке вбивство української родини

    У Німеччині розслідують жорстоке вбивство української родини

    Шокуюча трагедія сколихнула німецьке місто Дорстен: 16-річний громадянин України зізнався у вбивстві 32-річної жінки та її півторарічної доньки, які також були українками. Про це повідомили прокуратура Ессена та поліція Реклінгхаузена.

    Тіла загиблих було виявлено 29 червня на лісовій стежці. Перехожий спочатку подумав, що жінка спить, але невдовзі натрапив і на тіло дитини в кущах неподалік. Слідчі підтвердили, що обидві жертви стали жертвами насильницької смерті.

    За даними поліції, усі троє — і жінка, і дитина, і підозрюваний — мешкали в Дорстені. Хлопець сам зателефонував до екстрених служб безпосередньо на місці події та визнав свою провину. Мотиви злочину поки що залишаються невідомими, як і характер його стосунків із загиблими.

    Наразі триває розслідування. Правоохоронці не виключають появи нових деталей у найближчі дні.

  • Єдиний роумінг із ЄС: з 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у Європі без доплат

    Єдиний роумінг із ЄС: з 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у Європі без доплат

    Україна наближається до чергового важливого кроку на шляху до європейської інтеграції — Єврокомісія рекомендувала приєднати нашу країну до єдиного роумінгового простору ЄС. Якщо Рада ЄС ухвалить остаточне рішення, вже з 1 січня 2026 року українці зможуть дзвонити, надсилати SMS та користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Євросоюзу за тими ж тарифами, що й удома.

    Це означає фактичне скасування додаткових роумінгових тарифів для українських абонентів у ЄС — і навпаки. Тобто як українці, які перебуватимуть у Європі, так і громадяни ЄС, які приїжджатимуть в Україну, користуватимуться зв’язком на єдиних умовах.

    Що зміниться для користувачів:

    • Дзвінки, SMS і мобільні дані у країнах ЄС — за внутрішніми українськими тарифами.

    • Швидкість мобільного інтернету не буде знижуватись за кордоном.

    • Безкоштовний доступ до екстрених служб у всіх країнах дії.

    • Єдині правила для громадян ЄС, які відвідують Україну.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила:

    «Ми прагнемо, щоб українці й надалі спілкувалися з родиною та друзями скрізь у ЄС без зайвих складнощів. Тому ми запрошуємо вашу країну приєднатися до нашої роумінгової спільноти».

    Остаточне рішення тепер за Радою ЄС, яка має погодити відповідну ініціативу. Паралельно мобільні оператори мають завершити технічну підготовку, щоб нові правила запрацювали вже з початку 2026 року.

    До того часу залишається чинною тимчасова угода між українськими та європейськими мобільними операторами, яка діє до 31 грудня 2025 року. Вона вже зараз дозволяє українцям користуватися мобільним зв’язком у Європі без значних доплат.

  • Плата за безвіз: у ЄС готують новий збір для українців та туристів з інших країн

    Плата за безвіз: у ЄС готують новий збір для українців та туристів з інших країн

    Європейський Союз готується підвищити плату за в’їзд для громадян понад 60 країн, які мають безвізовий режим із країнами Шенгенської зони. До цього переліку входить і Україна. Про це повідомляє Politico, посилаючись на джерела в Єврокомісії.

    Планується, що нові зміни стосуватимуться збору в рамках системи ETIAS (Європейська система інформації та авторизації подорожей), яка має запрацювати наприкінці 2026 року. Зараз визначена сума становить 7 євро, але в Брюсселі вже обговорюють можливість поступового підвищення, зважаючи на інфляцію з часу ухвалення тарифу в 2018 році.

    Цей збір сплачуватимуть громадяни третіх країн, включно з українцями, британцями, американцями та громадянами ще понад 60 держав, які подорожують до ЄС без віз. Окрім онлайн-оплати, їм доведеться оформлювати дозвіл на в’їзд, який буде чинним до трьох років або до завершення строку дії паспорта.

    Таке рішення, як очікується, допоможе частково покрити спільний борг Євросоюзу, який виник після залучення 350 мільярдів євро на економічне відновлення після пандемії COVID-19.

    Попри те, що 7 євро — одна з найнижчих ставок у світі (для порівняння, США стягують 21 долар, Велика Британія — 16 фунтів), збільшення цієї плати все одно торкнеться мільйонів мандрівників. Єврокомісія прогнозує, що вже у 2027 році ETIAS охопить понад 50 мільйонів осіб.

    Але навіть за умов підвищення збору доходи від системи будуть незначними — менше 1 мільярда євро на рік, тоді як виплати по боргу сягатимуть 25–30 мільярдів євро щорічно з 2028 року. Тож ЄС шукає й інші джерела доходів: податки на цифрові компанії, імпорт дрібних посилок з Китаю, авіацію та криптовалюти.

    Втім, не всі члени Євросоюзу поділяють оптимізм. Німеччина висловила занепокоєння, що зростання витрат на подорожі може відлякати туристів. Тим часом представники європейського бізнесу критикують ідеї нових податків на корпорації, заявляючи, що це послабить конкурентоспроможність регіону.

    Очікується, що остаточне рішення щодо зміни ставки збору за ETIAS Єврокомісія оголосить вже 16 липня.