Позначка: український бізнес

  • Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Українська агропромислова група МХП, яка є найбільшим виробником курятини в Україні та одним із провідних експортерів аграрної продукції у Східній Європі, оголосила про масштабну угоду на міжнародному ринку. Компанія підписала домовленість щодо придбання частки у грецькому виробнику м’яса Th. Nitsiakos AVEE — найбільшому виробнику курятини в Греції та одному з ключових гравців місцевого продовольчого сектору.

    Про укладення угоди повідомила пресслужба МХП. Згідно з домовленостями, українська компанія поступово придбає 70% акцій грецького виробника протягом кількох років. Водночас сторони вже передбачили можливість подальшого збільшення частки МХП до 100%, що фактично означатиме повний контроль над бізнесом у перспективі.

    Завершення угоди залежить від виконання стандартних юридичних процедур та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів Греції та Європейського Союзу.

    Засновник і генеральний директор МХП Юрій Косюк назвав угоду важливим кроком для розвитку міжнародного бізнесу компанії та зміцнення її позицій на європейському ринку.

    За словами Косюка, інвестиції в закордонні активи дозволяють компанії диверсифікувати ризики та забезпечувати стабільність українського бізнесу навіть в умовах війни. Він також нагадав, що лише протягом 2022–2025 років МХП інвестував у розвиток виробництва в Україні близько 30 млрд грн.

    Грецька компанія Th. Nitsiakos AVEE є одним із найстаріших і найпотужніших виробників м’ясної продукції в країні. Підприємство працює на ринку понад 50 років і займається виробництвом курятини, яловичини, свинини та кролятини. Крім того, компанія виробляє корми для тварин і має повністю інтегрований цикл виробництва.

    У структурі групи працює понад 1000 співробітників. До активів компанії входять чотири комбікормові заводи, розташовані в Яніні, Арті, Афінах та Салоніках. Щороку вони переробляють близько 350 тисяч тонн зернових культур та понад 200 тисяч тонн соєвого шроту.

    Також до складу бізнесу входять сучасні інкубатори, птахофабрики, м’ясопереробні підприємства, логістичні комплекси та складська інфраструктура. Загальна площа портових складів компанії становить близько 35 тисяч квадратних метрів. Окремим напрямом діяльності є завод із переробки тваринного білка потужністю до семи тонн продукції на годину.

    За підсумками 2025 року виторг Th. Nitsiakos AVEE склав близько 540 млн євро, що робить компанію одним із найбільших гравців продовольчого ринку Греції.

    Для МХП ця угода є черговим етапом міжнародної експансії. Компанія вже має активи не лише в Україні, а й у країнах Південно-Східної Європи. Придбання грецького виробника дозволить значно посилити присутність українського холдингу на ринку Європейського Союзу та отримати доступ до нових каналів збуту.

    На сьогодні МХП обробляє близько 350 тисяч гектарів сільськогосподарських земель у 12 областях України. Компанія експортує продукцію більш ніж у 80 країн світу та володіє портфелем із понад 15 харчових брендів. Серед найбільш відомих торговельних марок — «Наша Ряба», а також мережі «М’ясомаркет» і Döner Маркет.

    Фінансові результати компанії свідчать про активне зростання бізнесу. За підсумками 2025 року виручка МХП зросла на 24% і досягла 3,77 млрд доларів. Чистий прибуток компанії збільшився майже на третину — до 187 млн доларів.

    Скоригований показник EBITDA становив 569 млн доларів. Водночас рентабельність бізнесу дещо знизилася через зростання виробничих витрат та погіршення результатів окремих напрямів діяльності.

    Одним із драйверів розвитку компанії залишається сегмент продукції з високою доданою вартістю. У 2025 році продажі перероблених м’ясних продуктів збільшилися на 27% і перевищили 57 тисяч тонн.

    Водночас виробництво соняшникової олії скоротилося на 41% через високу вартість сировини, а прибутковість цього напрямку суттєво знизилася. Виробництво м’яса птиці в Україні також дещо скоротилося — до 677 тисяч тонн, хоча виробничі потужності залишалися повністю завантаженими.

    Аналітики ринку відзначають, що угода з Th. Nitsiakos AVEE може стати однією з найбільших міжнародних інвестицій українського аграрного бізнесу за останні роки. Вона демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни українські компанії продовжують розширювати свою присутність на міжнародних ринках та інвестувати у стратегічні активи за кордоном.

    Якщо всі необхідні погодження будуть отримані, МХП зможе суттєво зміцнити свої позиції на ринку Європейського Союзу та перетворитися на одного з найбільших виробників м’ясної продукції в регіоні.

  • «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    Федерація роботодавців транспорту України виступила з різкою критикою планів Укрзалізниця щодо підвищення вантажних тарифів одразу на 45% з 1 серпня 2026 року, попередивши, що таке рішення може мати серйозні наслідки для всієї української економіки в умовах війни. Представники бізнесу заявляють, що різке зростання вартості перевезень здатне спровокувати скорочення виробництва, втрату конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, падіння експорту, зменшення валютної виручки та навіть девальвацію гривні.

    Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак у своїй колонці для ЦТС. За його словами, інформація про намір “Укрзалізниці” різко підвищити вантажні тарифи стала несподіванкою навіть для представників транспортної галузі та великого бізнесу, адже підприємства вже працюють у надзвичайно складних умовах через повномасштабну війну.

    Гусак наголосив, що українська економіка нині функціонує під постійним тиском одразу кількох кризових факторів. Серед них — дефіцит і висока вартість електроенергії після російських атак по енергетичній інфраструктурі, складна логістика через війну, проблеми з експортними маршрутами, нестача працівників через мобілізацію та міграцію населення, а також постійні ризики для виробничих потужностей через обстріли та безпекову ситуацію. На цьому тлі додаткове фінансове навантаження на промисловість та аграрний сектор, за словами експерта, може стати критичним для багатьох підприємств.

    Він підкреслив, що вантажні перевезення залишаються одним із небагатьох стабільно прибуткових сегментів діяльності “Укрзалізниці”. За даними ФРТУ, у 2023 та 2024 роках вантажний напрямок приносив компанії близько 20 мільярдів гривень операційного прибутку щорічно. Саме тому, переконаний Гусак, проблема полягає не у недостатньому рівні вантажних тарифів, а у хронічних фінансових проблемах пасажирського сегмента компанії.

    За оцінками експерта, збитки пасажирських перевезень у 2026 році можуть досягти 26 мільярдів гривень. При цьому, за його словами, протягом багатьох років саме промислові підприємства та вантажовідправники фактично компенсували ці втрати через систему перехресного субсидування. Однак у нинішніх умовах, коли бізнес і так працює на межі можливостей, подальше перекладання фінансових проблем компанії на економіку може призвести до руйнівних наслідків.

    У Федерації роботодавців транспорту України попереджають, що підвищення тарифів на 45% — це не просто технічне рішення чи зміна цінової політики. Йдеться про масштабний удар по ключових галузях української економіки, які забезпечують валютні надходження та наповнення бюджету під час війни. Найбільше ризикують підприємства металургійної, гірничої, аграрної, хімічної та будівельної галузей, для яких залізничні перевезення є критично важливими.

    За словами Гусака, для багатьох виробників настільки різке подорожчання логістики означатиме або значне скорочення обсягів виробництва, або втрату прибутковості експорту. Частина підприємств може взагалі зупинити роботу, якщо не зможе перекласти нові витрати на кінцеву ціну продукції. У результаті держава ризикує втратити десятки мільярдів гривень податкових надходжень, а українська економіка — частину валютної виручки, яка критично важлива для підтримки стабільності гривні та фінансування державних витрат під час війни.

    Експерт також звернув увагу на вже наявне суттєве падіння обсягів залізничних перевезень. За його словами, порівняно з довоєнним періодом вони скоротилися майже вдвічі. Це означає, що вантажна база “Укрзалізниці” вже істотно зменшилася, а подальший тиск на бізнес може лише погіршити ситуацію. Якщо підприємства скорочуватимуть виробництво або переходитимуть на альтернативні логістичні маршрути, сама УЗ може зіткнутися зі ще більшим падінням обсягів перевезень та доходів.

    У ФРТУ наголошують, що визнають важливість фінансової стабільності “Укрзалізниці”, особливо в умовах війни та пошкодження інфраструктури. Водночас у Федерації переконані, що стабілізація компанії не повинна відбуватися за рахунок галузей, які сьогодні фактично утримують економіку країни та забезпечують валютні надходження.

    Саме тому Федерація роботодавців транспорту України вже звернулася до Кабінет Міністрів України та профільного міністерства з пропозиціями альтернативних рішень. У ФРТУ заявляють, що існують інші механізми стабілізації фінансового стану “Укрзалізниці”, які не вимагатимуть настільки різкого збільшення навантаження на бізнес.

    У бізнес-спільноті також побоюються, що подальше зростання логістичних витрат може послабити позиції українських виробників на міжнародних ринках у той момент, коли Україна і так змушена конкурувати в умовах дорожчої логістики через війну. Особливо це стосується аграрного сектору та металургії, які значною мірою залежать від експорту і забезпечують значну частину валютних надходжень держави.

    Раніше Федерація роботодавців України також закликала уряд та прем’єр-міністра Юлія Свириденко відмовитися від підвищення тарифів на вантажні перевезення у 2026 році. За оцінками бізнесу, навіть збільшення тарифів на 37%, яке раніше обговорювалося урядом, може призвести до втрати близько 96 мільярдів гривень ВВП, скорочення валютної виручки та зменшення податкових надходжень до державного бюджету.

    На тлі війни та складної економічної ситуації дискусія навколо тарифної політики “Укрзалізниці” стає дедалі гострішою. Бізнес закликає владу шукати баланс між потребою підтримувати державну транспортну компанію та необхідністю зберегти економічну стійкість країни, виробництво та експортний потенціал України.

  • Максим Кріппа продовжує співпрацювати з російськими медійниками

    Максим Кріппа продовжує співпрацювати з російськими медійниками

    Український бізнесмен Максим Кріппа продовжує співпрацювати з російськими медійниками, про що свідчить свіжі розміщення замовних публікації на російських сайтах.

    Так, медійники Кріппи розмістили замовний матеріал на російському профільному ресурсі sports.ru з рекламою своєї кіберспортивної команди NAVI.

    ФОТО: Максим Кріппа дав інтерв’ю російському виданню

    Після того, як на факт співпраці Максима Кріппи з російськими виданнями звернули увагу українські журналісти, інтерв’ю було видалено.

    Наразі за посиланням де раніше було розміщене інтервю відображається помилка 404:

     

    ФОТО: Максим Кріппа видалив інтерв’ю російському виданню

    Нагадаємо, Максим Кріппа починав свою кар’єру у російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, в інтересах якого намагався викупити український Forbes, як “подарунок Путіну, на річницю СВО”.

     

  • Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Співзасновник медичних сервісів Helsi та Lilo Самвел Акобян інвестував близько €8 млн у розвиток українського виробництва розумних лічильників і модемів передачі даних Gridwe. Компанія, яка стартувала лише у 2024 році, вже заявляє про сотні мільйонів гривень виграних тендерів, а до кінця 2026-го розраховує вийти на виторг близько 1 млрд грн.

    Про це Акобян повідомив в етері YouTube-проєкту «Business Breakfast із Володимиром Федоріним».

    Gridwe спеціалізується на виробництві газових лічильників, smart-лічильників та модемів передачі даних на базі технології Інтернету речей (IoT). Йдеться про обладнання, яке дозволяє автоматично передавати дані про споживання газу, води чи електроенергії без необхідності ручного зняття показників.

    За словами Самвела Акобяна, приблизно 90% продукції компанії наразі купують державні структури та компанії, зокрема облгази. Він зазначив, що в Україні фактично відсутнє масштабне локальне виробництво газових smart-лічильників, тому компанія вирішила зайняти цю нішу.

    «В Україні фактично немає виробника газових розумних лічильників», — заявив Акобян.

    У 2026 році Gridwe вже виграла тендери на 600 млн грн у сегменті лічильників та ще на 192 млн грн у напрямку модемів передачі даних. Загальна сума укладених контрактів перевищує 790 млн грн, і це лише за перші місяці року.

    «Рік ще не закінчився. Думаю, ми завершимо його з виторгом близько 1 млрд грн», — прогнозує підприємець.

    Компанія також розпочала сертифікацію продукції для європейського ринку. У Gridwe вважають, що можуть бути конкурентними не лише в Україні, а й у ЄС, зокрема завдяки нижчій собівартості виробництва та локалізації.

    Акобян наголосив, що український виробник має цінову перевагу над імпортерами, які роками домінували на ринку.

    «Імпортерам складно конкурувати з нами по ціні», — пояснив він.

    Окрім газових рішень, компанія планує розширення у сегмент електролічильників та smart-систем для водопостачання. Йдеться про комплексні рішення для цифровізації комунальної інфраструктури, які стають дедалі актуальнішими на тлі модернізації енергосистеми та підготовки України до інтеграції з європейськими стандартами.

    Технології smart-metering останніми роками активно розвиваються у світі. В ЄС поступово переходять до систем автоматичного обліку ресурсів, які дозволяють в режимі реального часу контролювати витрати газу, електроенергії чи води, зменшувати втрати та оптимізувати роботу мереж. В Україні ж цей ринок досі значною мірою залежав від імпортного обладнання.

    На цьому тлі інвестиція у локальне виробництво виглядає стратегічною. Особливо з урахуванням того, що війна та логістичні проблеми суттєво ускладнили імпорт електроніки та компонентів.

    Самвел Акобян відомий насамперед як співзасновник Helsi — одного з найбільших медичних цифрових сервісів України. Платформа дозволяє записуватися до лікарів, отримувати електронні рецепти та взаємодіяти із системою eHealth.

    У 2022 році телеком-оператор «Київстар» придбав мажоритарну частку Helsi приблизно за $15,2 млн. Уже у травні 2025-го компанія збільшила свою частку до 97,99%, викупивши акції Самвела Акобяна та іншого співзасновника Ярослава Іваненка. Сума угоди тоді склала ще $10,5 млн.

    Після виходу з Helsi Акобян продовжив інвестувати у нові технологічні напрями. У 2023 році він запустив сервіс медичного страхування Lilo. Його модель полягає у страхуванні не конкретних послуг, а діагнозів. Станом на зараз сервіс має близько 3500 клієнтів.

    Також у 2024 році підприємець створив сервіс Bubibo — платформу для власників домашніх тварин. За словами Акобяна, проєкт уже готується до виходу на міжнародні ринки та потенційно може генерувати десятки мільйонів доларів виторгу протягом перших кількох років.

    Паралельно в Україні зростає інтерес до ринку IoT-рішень. Ще у 2024 році «Vodafone Україна» повідомляв про співпрацю з «Нафтогазом» у напрямку використання IoT SIM-карт для smart-лічильників. Це свідчить про поступову цифровізацію комунальної інфраструктури та підготовку до масового впровадження автоматизованих систем обліку.

    Аналітики ринку зазначають, що попит на такі рішення може лише зростати. Після війни Україна потребуватиме масштабної модернізації енергетики, комунального сектору та інфраструктури. Саме тому інвестиції у високотехнологічне виробництво всередині країни дедалі частіше розглядають як перспективний напрямок для українського бізнесу.

    На тлі цього Gridwe може стати одним із найбільш помітних українських виробників у сфері smart-інфраструктури, особливо якщо компанії вдасться закріпитися не лише на внутрішньому, а й на європейському ринку.

  • Від 500 до 64 000 гривень: чому українські вишиванки коштують як масмаркет і як люксовий одяг

    Від 500 до 64 000 гривень: чому українські вишиванки коштують як масмаркет і як люксовий одяг

    Напередодні Всесвітнього дня вишиванки український ринок традиційного одягу переживає черговий сплеск попиту. За словами представників етнобрендів, у травні продажі вишитих сорочок зростають приблизно на 30%, а сам ринок продовжує стрімко розшаровуватися: поряд із масовими моделями за кількасот гривень дедалі активніше продаються дизайнерські та реконструйовані вишиванки вартістю у десятки тисяч гривень.

    Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine, для якого журналісти поспілкувалися з українськими виробниками етноодягу та дослідили, з чого формується ціна на сучасну українську вишиванку.

    Сьогодні український ринок вишитого одягу охоплює надзвичайно широкий ціновий діапазон. Найдешевші моделі можна знайти на маркетплейсах за 500–800 гривень. Водночас авторські або реконструйовані вишиванки ручної роботи можуть коштувати 40 000–64 000 гривень і більше.

    За словами засновниці бренду Khrystyna Rachytska Христини Рачицької, далеко не все, що продається на ринку під назвою «вишиванка», справді є традиційною вишитою сорочкою.

    «Вишиванка — це традиційний продукт із конкретним історичним кроєм, орнаментами, кольорами та символікою», — пояснює Рачицька.

    Саме складність виконання, техніка вишивки, тканина та рівень автентичності найбільше впливають на кінцеву ціну виробу.

    Представники ринку пояснюють: найдешевші моделі здебільшого виготовляють машинною вишивкою на фабричних тканинах, нерідко із синтетичними домішками. Такі вироби часто виробляються масово та мають мінімальну частку ручної роботи.

    Натомість дорожчі сорочки створюються вручну або комбінують ручну та машинну техніки. У виробництві використовують натуральний льон, конопляні тканини, бавовну преміумкласу або спеціально виткане полотно. Окремі бренди також працюють із реконструкцією старовинних технік вишивки та архівних орнаментів різних регіонів України.

    Саме ручна праця формує основну частину вартості преміальної вишиванки. На створення однієї сорочки майстрині можуть витрачати від кількох тижнів до кількох місяців роботи залежно від складності орнаменту та кількості елементів.

    У сегменті люксових етнобрендів значну роль відіграє також дизайн, обмежені колекції, індивідуальне пошиття та використання рідкісних технік. Частина виробників працює фактично у форматі haute couture — із ручним викроюванням, персоналізованими орнаментами та ексклюзивними тканинами.

    Попит на вишиванки в Україні залишається стабільно високим після початку повномасштабної війни. Якщо раніше для багатьох українців вишита сорочка асоціювалася переважно зі святковим або офіційним одягом, то тепер вона дедалі частіше стає елементом повсякденного гардероба та символом культурної самоідентифікації.

    Представники брендів розповідають, що після 2022 року значно зріс інтерес до автентичної української культури, локальних виробників та традиційного одягу. Водночас посилився й міжнародний інтерес до українських етномотивів.

    Українські бренди дедалі активніше продають продукцію за кордон — до США, Канади, країн ЄС та Австралії. Частину попиту формує українська діаспора, однак останніми роками вишиванки все частіше купують і іноземці, які цікавляться українською культурою.

    На ринку також посилилася конкуренція між масовим виробництвом та нішевими етнобрендами. Частина виробників робить ставку на доступні моделі та великі обсяги продажів, тоді як інші працюють у сегменті повільної моди та ексклюзивного одягу.

    Виробники наголошують: ціна вишиванки залежить не лише від тканини чи складності орнаменту, а й від самого підходу до створення виробу. У преміальному сегменті покупець платить не просто за одяг, а за ручну працю, автентичність, дослідження регіональних технік та культурну цінність речі.

    Частина брендів співпрацює з етнографами, музеями та приватними колекціонерами, щоб відтворювати старовинні українські сорочки максимально точно. Такі реконструкції можуть включати навіть ручне ткацтво полотна або використання технік, які сьогодні знають лише одиниці майстрів.

    Водночас масовий сегмент ринку продовжує активно розвиватися через високий попит у дні національних свят, випускних, корпоративних подій та державних заходів. Саме у травні виробники традиційно фіксують один із найбільших піків продажів.

    За оцінками учасників ринку, попит на український етноодяг продовжить зростати й надалі. Вишиванка поступово перестає бути лише символічним одягом «на свято» і перетворюється на повноцінний елемент сучасної української моди.

    Окремий тренд останніх років — інтеграція традиційної вишивки у сучасний дизайн. Українські бренди дедалі частіше поєднують автентичні орнаменти з oversize-силуетами, мінімалізмом, сучасним кроєм та streetwear-естетикою.

    Водночас самі виробники визнають: масовість ринку створює й проблему підміни понять. Через популярність вишиванок дедалі більше товарів із простими декоративними елементами продаються як «традиційний український одяг», хоча фактично не мають нічого спільного з історичною вишивкою.

    Саме тому експерти радять звертати увагу не лише на зовнішній вигляд виробу, а й на техніку виконання, тканину, походження орнаментів та інформацію про бренд.

  • Banda і ДТЕК увійшли до шортлиста Global Best of the Best Effie Awards

    Banda і ДТЕК увійшли до шортлиста Global Best of the Best Effie Awards

    Рекламна агенція Banda спільно з компанією ДТЕК увійшли до числа претендентів на одну з найпрестижніших міжнародних нагород у сфері маркетингу — Global Best of the Best Effie Awards. Український кейс опинився серед обмеженого списку найефективніших рекламних кампаній світу, які щороку відбирає міжнародне журі.

    Як повідомили в агенції, цього року до переліку номінантів потрапили лише 47 кампаній з усього світу, і серед них — спільний проєкт Banda та ДТЕК. Учасники відзначають, що це важливе визнання ефективності українських комунікацій на глобальному рівні.

    До шортлиста потрапила кампанія Fight for Light, створена за участю українського боксера Олександра Усика. Основною метою цієї ініціативи було привернення уваги міжнародної спільноти до проблеми обстрілів та руйнування енергетичної інфраструктури України внаслідок війни.

    У межах кампанії Усик звертався до світової аудиторії із закликом підтримати українську енергетику, яка регулярно зазнає атак. Комунікація поєднувала емоційний меседж із глобальним контекстом, що дозволило донести проблему до широкого кола глядачів у різних країнах.

    Участь у Global Best of the Best Effie Awards є одним із найвищих рівнів визнання для маркетингових проєктів, адже до конкурсу потрапляють лише ті кампанії, які вже довели свою ефективність і отримали нагороди на національному або регіональному рівнях.

    Для ДТЕК це не перше досягнення у сфері міжнародних комунікацій. У 2025 році компанія здобула золоту нагороду Effie за кампанію «Світло тримається», яка об’єднала провідні українські бренди та стала символом стійкості енергетичної системи країни в умовах війни.

    Потрапляння до списку найкращих світових кейсів свідчить про те, що українські кампанії здатні не лише відповідати міжнародним стандартам, а й формувати нові підходи до комунікації в кризових умовах. В умовах війни маркетинг стає не просто інструментом просування, а важливим елементом інформаційної боротьби та залучення глобальної підтримки.

    Остаточних переможців премії оголосять після оцінювання журі, яке визначить найефективніші кампанії року серед фіналістів. Українська команда очікує на результати та сподівається на подальше визнання на міжнародному рівні.

  • Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул, підозрюваний у корупції, веде бізнес у Польщі

    Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул, підозрюваний у корупції, веде бізнес у Польщі

    Ексдиректор ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який наразі перебуває під судом у Вищому антикорупційному суді за корупційні злочини та розшукується НАБУ у новій справі, веде бізнес у Польщі.

    За даними реєстру господарчої діяльності Польщі, Барбул є засновником U-Lead business community spzoo у Варшаві разом з Анною Федоренко. На офіційному сайті проєкту Барбул як власник не зазначений, а Федоренко виконує роль «обличчя» проєкту, хоча фактично не веде власного бізнесу.

    Проєкт позиціонується як найбільша міжнародна спільнота українських підприємців та інвесторів у різних країнах, створена для допомоги українським бізнесменам, які вимушено залишили країну через війну. Він мав на меті сприяти релокації бізнесу та відкриттю нових можливостей у світі. Нібито спільнота об’єднала понад 2000 підприємців та провела понад 100 заходів у Польщі, ОАЕ, Іспанії, Італії, Австрії, Великій Британії та Франції. Втім, на практиці проєкт перетворився на серію обмежених промо-зустрічей та зрештою заморозив свою діяльність.

    До кінця 2023 року Барбул також був співзасновником британської PATRIOT INVESTMENTS LLP разом зі своєю матір’ю Каріною Атанасян. Саме на неї він оформлював свій корупційний бізнес під час перебування на державній посаді. Останнім часом Атанасян почала виходити з бізнесів Барбула, передавши права на ТОВ «Реста+» та змінюючи засновників інших компаній, зокрема АТ «ЗНВКІФ «Абсолют».

    Цей випадок ще раз демонструє, як особи, причетні до корупційних схем в Україні, продовжують вести бізнес за кордоном, використовуючи родинні зв’язки та складні юридичні схеми для прикриття своєї діяльності.

  • Податкова готує нову хвилю штрафів: знижений режим для РРО скасовано

    Податкова готує нову хвилю штрафів: знижений режим для РРО скасовано

    З 1 серпня 2025 року український бізнес остаточно попрощається з перехідним періодом поблажок у сфері фіскального контролю. Державна податкова служба нагадала: у повному обсязі почнуть діяти штрафи за порушення правил використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та їхніх програмних аналогів. З цього моменту жодних знижок на штрафні санкції не передбачено, а кожна помилка в обліку розрахунків — дорого коштуватиме.

    Йдеться про завершення пом’якшеного режиму, який діяв після 2023 року, коли контролюючі органи знову отримали повноваження застосовувати фінансові санкції за недотримання закону про РРО. На той час, аби дати бізнесу час на адаптацію, було введено штрафи у 25% і 50% від вартості реалізованого товару чи послуги залежно від черговості порушення. Тепер ці пільгові ставки скасовуються.

    З серпня порушення обійдеться у 100% вартості товару — вже за перший випадок. За повторне порушення доведеться сплатити 150%. І неважливо, йдеться про дрібного підприємця на ринку чи велику мережу: єдиним критерієм стане дотримання законодавства.

    Під порушення підпадає все, що стосується непрозорих розрахунків: від відсутності зареєстрованого РРО або ПРРО, до ненадання покупцеві чеку. Податкова чітко вказує: якщо чек не пробито, вважається, що розрахунок не відбувся. А значить, держава недоотримала податки — і це підстава для штрафу.

    Особливу увагу податкова звертає на сфери торгівлі, громадського харчування та побутових послуг, де кількість порушень традиційно найбільша. Там, де раніше не видавали чек, просто забували натиснути кнопку або проводили продаж “в обхід системи”, тепер ризикують заплатити значно більше, ніж заробляють на одній транзакції.

    З огляду на політику податкової, можна очікувати активізацію перевірок. Додатковим індикатором стане скарга від покупця — у цифрову епоху для цього достатньо зберегти фото неоприбуткованої покупки чи просто вказати адресу торгової точки.

    Таким чином, із серпня бізнес опиняється перед простим вибором: або чітке дотримання норм обліку, або ризик штрафу, який легко з’їсть місячну виручку. Перехідний період завершено — тепер розрахунок іде “по повній”.

  • В Україні масово закриваються ФОПи: цьогоріч мінус майже 38 тисяч

    В Україні масово закриваються ФОПи: цьогоріч мінус майже 38 тисяч

    За перші місяці 2025 року в Україні зареєстрували 81 928 нових фізичних осіб-підприємців. Це на 9% менше, ніж за аналогічний період торік. Водночас 119 895 підприємців припинили діяльність — на 44% більше, ніж у 2024-му. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на аналітичну платформу «Опендатабот».

    У результаті від початку року чисте скорочення кількості ФОПів становить 37 967. Для порівняння, торік за той самий період навпаки відкрили більше, ніж закрили — на 7 166 підприємців.

    Найпопулярнішою сферою діяльності серед нових ФОПів залишається роздрібна торгівля — цим займається кожен четвертий новозареєстрований підприємець. У трійку лідерів також увійшли IT та програмний консалтинг (7 129 ФОПів), а також гуртова торгівля (6 216 ФОПів).

    Найактивніше реєструють ФОПи у Києві (11,6 тис.), Дніпропетровській (7,8 тис.) та Львівській (6,1 тис.) областях.

    Цьогоріч також спостерігається зростання жіночого підприємництва — 61% нових ФОПів зареєстровані саме жінками.

    На думку голови комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, такий стрибок у кількості закриттів пояснюється відновленням обов’язкової сплати ЄСВ з 1 січня 2025 року, навіть для тих підприємців, які фактично не ведуть діяльності. Крім того, для ФОПів встановлено обов’язковий військовий збір — 800 гривень на місяць, незалежно від активності.

    «Закривались переважно “сплячі” ФОПи першої та другої групи, які не вели бізнес. Вони вирішили не сплачувати податки “за просто так” і закрилися. Водночас з березня маємо позитивну динаміку: кількість відкриттів перевищує кількість ліквідацій», — пояснив Гетманцев.

    У березні зареєстрували 20 029 нових ФОПів, закрилось — 18 477. У квітні відкрили 21 517, а ліквідували 17 618. А от у перший тиждень травня зафіксували абсолютний рекорд — 7 014 відкриттів.

    Загалом з початку року на 1 травня в Україні зареєстровано 88 388 нових фізичних осіб-підприємців.

  • У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

    У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

    Український бізнес активно шукає нових працівників у сферах аналітики, продажів, логістики, фінансів і управління. Про це повідомляє 24 Канал.

    За даними аналітиків, найбільший попит зараз на менеджерів із продажу, логістів, фахівців із підтримки клієнтів, адміністративний персонал і бізнес-аналітиків.

    Хто сьогодні затребуваний найбільше:

    • Бізнес-аналітики: середня зарплата від 50 тисяч гривень і вище, особливо у фінансовому секторі, консалтингу та ІТ.

    • Фахівці з продажів: середня зарплата 35–70 тисяч гривень плюс бонуси, з акцентом на B2B та FMCG.

    • Діджитал-спеціалісти: таргетологи, SEO/SEM-фахівці, CRM-менеджери — зарплати від 25 до 80 тисяч гривень.

    • Project і Product-менеджери: середня зарплата 45–100 тисяч гривень, найвищі — у стартапах та продуктових компаніях.

    • Фінансисти та бухгалтери: заробітна плата від 30 до 70 тисяч гривень, попит зростає у виробництві та фармацевтиці.

    • Інженери та логісти: зарплата 30–60 тисяч гривень, високий попит у промисловості та агросекторі.

    Хто отримує найбільше:

    • Комерційні директори та керівники продажів – до 150 тисяч гривень на місяць.

    • Product-менеджери – 80–120 тисяч гривень.

    • Фінансові директори – 90–130 тисяч гривень.

    • Директори з маркетингу (CMO) – до 100 тисяч гривень.

    • Supply Chain Managers – 70–110 тисяч гривень.

    Ринок особливо цінує працівників із мультидисциплінарними навичками — аналітиків із маркетинговим досвідом, менеджерів із технічним бекграундом і HR-фахівців із розумінням бізнес-процесів.