Позначка: уряд

  • Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою суттєво розширив функціональні повноваження Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (ДССТ) у сфері захисту критичної інфраструктури. Рішення передбачає зміни до порядку реалізації експериментального проєкту із захисту стратегічно важливих об’єктів, що мають ключове значення для енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення держави.

    Як повідомили в Міністерстві оборони України, відтепер ДССТ визначено замовником робіт із будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту, а також інших інженерно-технічних заходів, спрямованих на посилення захисту критичної інфраструктури. Фактично це означає, що служба отримує ширші організаційні та управлінські повноваження у реалізації проєктів, пов’язаних із безпекою ключових об’єктів держави.

    Постанова охоплює кілька стратегічних напрямів. Зокрема, йдеться про паливно-енергетичний сектор, який залишається одним із найбільш вразливих до атак в умовах повномасштабної війни. Також під дію документа потрапляє підсектор залізничного транспорту, що є частиною сектору транспорту і пошти, а також системи життєзабезпечення критичної інфраструктури — об’єкти, від яких безпосередньо залежить стабільне функціонування громад, міст і регіонів.

    Важливою новацією є те, що Державна спеціальна служба транспорту отримала право не лише координувати процеси, а й безпосередньо залучати власні підрозділи до виконання будівельних та ремонтних робіт у регіонах. Таке залучення здійснюватиметься на підставі окремих рішень Міністерства оборони України. Це дозволяє оперативніше реагувати на потреби відновлення або посилення захисту об’єктів інфраструктури, особливо в умовах загроз воєнного характеру.

    У Міністерстві оборони наголошують, що ухвалене рішення має на меті підвищити ефективність та швидкість реалізації інженерних проєктів, пов’язаних із безпекою. Йдеться як про нове будівництво захисних споруд, так і про модернізацію вже існуючих об’єктів критичної інфраструктури. Очікується, що централізація функцій замовника у межах ДССТ дозволить зменшити бюрократичні процедури та пришвидшити ухвалення рішень на місцях.

    У відомстві також підкреслюють, що це рішення є частиною більш широкої державної стратегії із формування багаторівневої системи захисту критичної інфраструктури. Вона передбачає залучення спеціалізованих військових та інженерних підрозділів до відновлення, укріплення та оперативного захисту об’єктів, які мають ключове значення для енергетичної безпеки та функціонування транспортної системи України.

    Окремо зазначається, що Державна спеціальна служба транспорту вже виконує практичні завдання у сфері захисту інфраструктури. Зокрема, за дорученням Міністерства оборони підрозділи ДССТ розгортають понад 25 кілометрів антидронових конструкцій на ключових транспортних маршрутах Донецької області. Це є одним із прикладів інженерного посилення безпеки логістичних шляхів у прифронтових регіонах.

    Таким чином, нові повноваження ДССТ формують більш цілісну модель управління проєктами з інженерного захисту критичної інфраструктури, поєднуючи планування, будівництво та безпосереднє виконання робіт у межах однієї структури. Це, за оцінками уряду, має посилити стійкість енергетичних і транспортних систем України в умовах триваючої війни та підвищених безпекових ризиків.

  • Уряд виділив 46,5 млн грн на модернізацію шкільних їдалень

    Уряд виділив 46,5 млн грн на модернізацію шкільних їдалень

    Кабінет міністрів України розподілив додаткові 46,5 млн гривень субвенції для громад на завершення модернізації шкільних харчоблоків. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    Фінансування отримають 19 об’єктів, роботи на яких були розпочаті у 2025 році та вже мають рівень готовності не менше 60%. Кошти спрямують на завершення проєктів і якнайшвидше відкриття оновлених їдалень.

    За словами Свириденко, наразі модернізовано близько 20% харчоблоків у школах. Із них 188 об’єктів оновлено за рахунок державної субвенції. Крім того, понад 1 500 їдалень модернізовано за кошти місцевих бюджетів та за підтримки міжнародних партнерів.

    На сьогодні гаряче харчування забезпечене для учнів 1–11 класів у прифронтових громадах, а також для школярів 1–4 класів в інших регіонах.

    Уряд ставить за мету з 1 вересня забезпечити гарячими обідами всіх учнів по всій території України.

  • В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    В Україні можуть не добудувати 1,5 ГВт генерації через нові правила ринку

    Плани України щодо введення в експлуатацію 1,5 гігавата нової розподіленої генерації у 2026 році опинилися під загрозою. Причиною стали зміни на енергетичному ринку, які, за оцінками експертів, суттєво погіршили умови для інвесторів.

    Йдеться про рішення уряду та Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг, які набули чинності з 1 квітня. Зокрема, було скасовано підвищені прайс-кепи на електроенергію, а також змінено механізми спеціальних зобов’язань на ринку газу для частини генерації.

    У результаті виник дисбаланс: вартість газу для виробників електроенергії зросла, тоді як ціна продажу електроенергії — навпаки знизилася. За таких умов більшість нових інвестиційних проєктів втратили економічну доцільність.

    Ексголова «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначає, що частина об’єктів, які вже перебувають на завершальній стадії, може бути введена в експлуатацію. Втім, їхня робота обмежиться переважно піковими годинами через низьку рентабельність.

    Що стосується нових проєктів, то, за словами експерта, їх реалізація фактично призупиняється. Інвестори займають вичікувальну позицію, очікуючи на стабілізацію правил гри на ринку.

    Оцінки обсягів нової генерації також переглядаються. Якщо раніше йшлося про 1,5 гігавата, то тепер, за оптимістичним сценарієм, вдасться реалізувати лише 300–400 мегават.

    Ситуація розгортається на тлі заяв про масштабну модернізацію енергетичного сектору. Раніше повідомлялося про плани створення до 9 гігават керованої генерації, включно з батарейними системами накопичення енергії та газовими електростанціями.

    Водночас частина експертів і політиків ставить під сумнів темпи реалізації цих планів, наголошуючи на необхідності стабільної регуляторної політики та передбачуваних умов для інвесторів.

    На цьому тлі питання розвитку нової генерації стає критично важливим для енергетичної безпеки України, особливо в умовах війни та постійних атак на інфраструктуру.

  • Резервний фонд майже спорожнів: в уряду залишилось близько 700 мільйонів

    Резервний фонд майже спорожнів: в уряду залишилось близько 700 мільйонів

    Резервний фонд державного бюджету України, який має забезпечувати фінансування невідкладних витрат у кризових ситуаціях, опинився на критично низькому рівні. За інформацією журналіста Юрія Ніколова, станом на початок тижня у ньому залишилось близько 700 мільйонів гривень.

    Ця сума виглядає особливо контрастно на тлі попередніх обсягів фонду. Ще нещодавно його розмір становив близько 49 мільярдів гривень, а навіть обережні оцінки аналітиків у березні припускали залишок у кілька мільярдів. Фактичне ж скорочення до сотень мільйонів означає, що запас фінансової «подушки» для екстрених рішень практично вичерпано.

    Резервний фонд традиційно використовується для оперативного реагування на надзвичайні ситуації — від ліквідації наслідків обстрілів до фінансування критичних закупівель у сфері безпеки та інфраструктури. У воєнних умовах його роль лише зросла, адже рішення часто потрібно ухвалювати швидко, без тривалих бюджетних процедур.

    За оцінками експертів, нинішній рівень залишків може суттєво обмежити можливості держави реагувати на нові виклики. Йдеться не лише про військові загрози, а й про техногенні аварії, удари по інфраструктурі чи інші кризові сценарії, які потребують негайного фінансування.

    Скорочення фонду, за словами Ніколова, пов’язане з активним використанням коштів на різні державні програми та поточні витрати. Водночас офіційних розгорнутих пояснень уряду щодо структури витрат і механізмів поповнення резерву наразі немає.

    Фінансисти звертають увагу, що в умовах війни питання наповнення резервного фонду стає питанням стратегічної стійкості держави. Без достатнього запасу коштів навіть короткострокові кризи можуть перерости у системні проблеми.

    Наразі ключовим викликом залишається пошук балансу між фінансуванням поточних соціально-економічних програм і збереженням ресурсу для надзвичайних ситуацій. Адже саме резервний фонд є тим інструментом, який дозволяє державі діяти швидко тоді, коли часу на довгі погодження вже немає.

  • Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    У 2025 році найнижчі рівні зарплат серед чинних членів Кабінету Міністрів України задекларували міністр оборони Михайло Федоров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

    Згідно з оприлюдненими даними, Михайло Федоров отримав 1,345 мільйона гривень, що стало найменшим показником серед урядовців. Юлія Свириденко задекларувала 1,372 мільйона гривень, а Олександр Борняков — 1,432 мільйона гривень.

    Усі троє входять до групи міністрів, річні доходи яких не перевищили 1,5 мільйона гривень. Саме ця категорія формує нижню межу зарплат у Кабінеті Міністрів за підсумками 2025 року.

    Загалом більшість урядовців отримали значно вищі виплати, що свідчить про помітну різницю у рівнях доходів всередині Кабміну. Водночас найменші показники залишаються на рівні понад одного мільйона гривень на рік.

    Опубліковані дані демонструють структуру оплати праці в уряді та підкреслюють існування суттєвого розриву між найвищими та найнижчими зарплатами серед міністрів.

  • Ляшко став найбільш оплачуваним міністром у 2025 році

    Ляшко став найбільш оплачуваним міністром у 2025 році

    У 2025 році лише троє членів Кабінету Міністрів України задекларували річні доходи, що перевищили 2 мільйони гривень. Найбільшу зарплату отримав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко — понад 2,26 мільйона гривень.

    Друге місце за рівнем доходів посів міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який задекларував понад 2,13 мільйона гривень. Третім став міністр соціальної політики Денис Улютін із доходом трохи більше 2,03 мільйона гривень.

    Водночас найнижчі показники серед членів уряду зафіксовані у міністра цифрової трансформації Михайла Федорова — близько 1,35 мільйона гривень, а також у прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, яка задекларувала близько 1,37 мільйона гривень.

    Таким чином, різниця між найвищим і найнижчим рівнем доходів серед урядовців у 2025 році склала приблизно 900 тисяч гривень.

    Більшість членів Кабміну отримали річні доходи у діапазоні від 1,3 до 1,9 мільйона гривень. При цьому у підрахунок включені виплати як за поточними посадами, так і доходи, отримані протягом року на попередніх місцях роботи.

    Опубліковані дані демонструють помітну різницю у рівні оплати праці серед урядовців, що може бути пов’язано як із посадовими обов’язками, так і з особливостями нарахування виплат у різних міністерствах.

  • Єдиний урядовець отримав нацкешбек і показав це в декларації

    Єдиний урядовець отримав нацкешбек і показав це в декларації

    Міністр економіки України Олексій Соболев став єдиним представником уряду, який задекларував отримання коштів у межах державної програми «нацкешбек» за 2024 рік. Відповідні дані містяться у його щорічній декларації.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, сам міністр отримав майже 3,5 тисячі гривень кешбеку. Ще понад 4 тисячі гривень у межах цієї ж програми задекларувала його дружина.

    Водночас основну частину доходів посадовця становлять заробітні плати з різних джерел. Зокрема, на посаді в уряді Соболев заробив близько 1,7 мільйона гривень. Ще 1,8 мільйона гривень він отримав у Київській школі економіки, яку очолює колишній міністр економіки Тимофій Милованов.

    Окрім цього, у декларації вказано додаткові надходження: близько 29 тисяч гривень від банківських виплат та понад 15 тисяч гривень зарплати від громадської організації «Лабораторія громадських ініціатив».

    Таким чином, загальний дохід міністра за рік перевищив 3,5 мільйона гривень. На цьому тлі суми, отримані в межах програми «нацкешбек», виглядають незначними, однак сам факт їх декларування привернув увагу, оскільки серед урядовців це поодинокий випадок.

    Державна програма кешбеку передбачає повернення частини витрачених коштів за окремими категоріями покупок. Вона була запущена як інструмент стимулювання економіки та підтримки споживчого попиту.

    Історія з декларацією Соболева вкотре порушила питання про участь посадовців у державних програмах підтримки, які розраховані на ширші верстви населення.

  • В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді України визнають відсутність альтернативного сценарію фінансування у разі затримки кредитної допомоги від Європейського Союзу. За словами джерел, так званого «плану Б» наразі не існує, а розробка можливих обхідних механізмів може зайняти щонайменше кілька місяців.

    Як повідомляється, уряд розраховує отримати необхідне фінансування від ЄС після проведення виборів в Угорщині. Водночас навіть у найкращому випадку кошти можуть надійти не раніше червня.

    Співрозмовники в урядових колах зазначають, що альтернативні варіанти, зокрема двосторонні позики від окремих країн ЄС або держав G7, потребують часу для узгодження та запуску.

    Ситуація ускладнюється позицією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який блокує ухвалення рішення про виділення кредиту Україні. За наявною інформацією, Будапешт пов’язує свою підтримку з вимогою відновити постачання російської нафти до Угорщини через трубопровід «Дружба».

    Таким чином, питання фінансування України залишається залежним від політичних домовленостей усередині Європейського Союзу. В уряді сподіваються, що після виборчого періоду в Угорщині ситуація зрушить з місця, однак визнають ризики затримки критично важливих коштів.

  • Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Олексію Кулебі знайшли заміну: з ймовірністю 99% новим очільником Міністерства розвитку громад та територій стане голова КОДА Микола Калашник.

    Як зазначає джерело, кандидатура Миколи Калашника вперше з’явилася ще на початку березня, коли стало зрозуміло, що брати на себе складнощі з вирішенням  проблем по відновленню не так багато бажаючих, а з урахуванням невизначеності із залученням кредитних коштів це завдання здається “непосильним”.

    “Володимир Зеленський коротко переговорив з Миколою Калашником під час робочої поїздки до села Мощун, та залишився задоволений розмовою.  

    Президент високої думки про Калашника – це один із небагатьох представників зеленої команди з практично нульовим негативним рейтингом.

    Після відходу з Дарницької райадміністрації Калашнику  вдалося повністю залишити там свою вертикаль, очікується, що і в Київській області він збереже свій вплив.

    Хто замінить Миколу Калашника на посту глави КОДА, поки невідомо, але за лаштунками обговорюється одна кандидатура.

    Також неясним залишається політичне майбутнє Олексія Кулеби. Щодо останнього розглядаються варіанти відправки за кордон послом чи очолити одне з проблемних держпідприємств, на кшталт “Укрпошти”.

    Водночас, крупні гравці ринку “відбудови країни”, такі як “Автострада”, “Автомагістраль” та “Онур”, через своє лобі тиснуть на Офіс Президента, бо для них зупинка роботи наразі рівнозначна банкрутству банкрутств.

    За оцінками експертів, ці підприємства без нових великих контрактів втратять оборотні кошти і їм доведеться брати значні позики у банків, що рівнозначно втраті прибутку.

    В даному контексті намір власника Автостради Максима Шкіля придбати один із банків-банкрутів – це в першу чергу можливість спробувати мінімізувати втрати в більш прозорих умовах роботи з міжнародними кредитними коштами”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Микола Калашник є фігурантом ряду корупційних скандалів про незаконне збагачення та роботою з РФ, в результаті якого його уже ексколеги отримали підозри у колабораціонізмі.

  • Нові призначення в уряді та ОДА: кого затвердив Кабмін

    Нові призначення в уряді та ОДА: кого затвердив Кабмін

    Кабінет міністрів України ухвалив низку кадрових рішень у центральних органах влади та регіонах, призначивши нових посадовців у Мінцифри, Держпраці та обласних адміністраціях.

    Кабінет міністрів провів серію кадрових призначень, які стосуються як центральних органів виконавчої влади, так і регіонального рівня.

    Зокрема, Олександра Компанійця призначено державним секретарем Міністерства цифрової трансформації України. Також уряд затвердив Петра Добромільського на посаді заступника голови Державної служби з питань праці.

    Окрім цього, Кабмін погодив низку кадрових рішень в обласних державних адміністраціях.

    У Дніпропетровській області заступником голови ОДА став Віталій Погребенко. У Полтавській області першим заступником голови ОДА призначено Олега Мізіка, який раніше очолював підприємство «Полтаватеплоенерго».

    У Чернівецькій обласній державній адміністрації відбулося одразу кілька призначень. Заступниками голови стали Віктор Поливач, Оксана Сакрієр та Оксана Симак. Водночас Ігор Грибовський відповідатиме за напрям цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації в області.

    Таким чином уряд продовжує кадрове оновлення органів виконавчої влади, зокрема посилюючи напрям цифровізації як на центральному, так і на регіональному рівнях.