Gorchitsa.info

Позначка: ВАКС

  • Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Справа про десятки мільйонів гривень незадекларованого майна, відмова суду відсторонити посадовця та затягування парламенту зі звільненням перетворили історію голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка на показовий приклад безкарності високопосадовців у воєнний час.

    Понад рік тому журналісти оприлюднили дані про елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, якими користується родина Кириленка. За версією слідства, активи на суму понад 72 млн гривень були набуті без підтверджених законних джерел доходів і оформлені на родичів дружини посадовця. Значна частина цього майна не була відображена в деклараціях за 2023–2024 роки.

    Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

    Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

    Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

    Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

    Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

  • ВАКС зобов’язав ексдепутата носити електронний браслет у справі про хабар

    ВАКС зобов’язав ексдепутата носити електронний браслет у справі про хабар

    У понеділок, 5 січня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрав запобіжний захід колишньому депутату, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди за сприяння в ухваленні рішень щодо забудови земельної ділянки. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Суд застосував до підозрюваного заставу в розмірі 66 тисяч гривень. У САП зазначили, що це максимальний розмір застави, передбачений законодавством для цього виду злочину. Окрім фінансового запобіжного заходу, на особу покладено низку процесуальних обов’язків.

    Зокрема, підозрюваний зобов’язаний здати на зберігання до відповідних органів усі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону. Також йому наказано носити електронний засіб контролю.

    За інформацією ЗМІ, йдеться про колишнього депутата Юрія Савчука. Як встановило слідство, голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради у змові з керівником цієї ж фракції в Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з проханням надати 30 тисяч доларів США.

    За версією правоохоронців, кошти вимагали за ухвалення рішень, які мали забезпечити законні підстави для будівництва на вказаній ділянці багатоквартирного житлового будинку. У межах досудового розслідування задокументовано факти надання та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів.

    Досудове розслідування у справі триває. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини можливого корупційного правопорушення та коло причетних осіб.

  • Підозрювані у хабарництві нардепи внесуть від 16 до 40 млн гривень застави

    Підозрювані у хабарництві нардепи внесуть від 16 до 40 млн гривень застави

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи у вигляді застави для п’яти народних депутатів, яких підозрюють у систематичному одержанні неправомірної вигоди.

    Згідно з рішенням суду, двом підозрюваним встановлено заставу у розмірі 40 млн та 30 млн гривень, ще двом — по 20 млн гривень, а п’ятому депутату — 16,6 млн гривень.

    Окрім цього, усім п’ятьом підозрюваним накладено процесуальні обов’язки. Серед них — обов’язок носити електронний засіб контролю, що дозволяє стежити за пересуванням підозрюваних.

    Слідство підозрює депутатів у систематичному отриманні хабарів та неправомірної вигоди, що може свідчити про масштабні корупційні схеми в парламенті. Судові рішення щодо застави та обов’язків мають на меті забезпечити явку підозрюваних на розгляд справи та запобігти можливим спробам уникнення відповідальності.

    Розгляд справи триває, і наступні етапи передбачають перевірку доказів та допити свідків. ВАКС продовжує працювати над розслідуванням корупційних злочинів серед народних депутатів, підкреслюючи важливість прозорості та відповідальності у політичній сфері.

  • Справа про хабарі у Раді: ВАКС визначив запобіжний захід депутату Кісєлю

    Справа про хабарі у Раді: ВАКС визначив запобіжний захід депутату Кісєлю

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату України Юрію Кісєлю, якого підозрюють в організації отримання неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Суд ухвалив рішення про застосування застави, відмовившись від арешту парламентаря.

    Юрій Кісєль є заступником голови фракції «Слуга народу» та очолює парламентський комітет з питань транспорту та інфраструктури. Запобіжний захід було обрано в межах кримінального провадження, яке розслідує Національне антикорупційне бюро України.

    Напередодні НАБУ повідомило про оголошення підозр одразу п’ятьом народним депутатам України. За даними слідства, йдеться про можливу організацію схем отримання хабарів за підтримку певних рішень під час голосувань у Верховній Раді. Усім фігурантам справи були вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.

    У ВАКС зазначили, що під час ухвалення рішення враховували статус підозрюваного, характер інкримінованих дій, а також ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Сума застави та додаткові процесуальні обов’язки, покладені на депутата, мають забезпечити його належну процесуальну поведінку.

    Досудове розслідування у справі триває. У разі доведення вини Юрію Кісєлю може загрожувати кримінальна відповідальність відповідно до антикорупційного законодавства.

  • Ексголову апеляційного суду засудили у справі про хабар у 1 млн доларів

    Ексголову апеляційного суду засудили у справі про хабар у 1 млн доларів

    Ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотницький уклав угоду з САП у справі про вимагання та отримання неправомірної вигоди від співвласника компанії “Ескулаб”.

    ВАКС затвердив угоду і призначив Плотницькому 8 років ув’язнення та штраф 85 тис. грн, але фактично звільнив від відбування покарання: суд зобов’язав його перерахувати 10 млн грн на підтримку ЗСУ та дав 2 роки випробувального терміну. Також йому заборонено обіймати певні посади протягом 3 років.

    У цій же справі підозри отримували тодішній голова Господарського суду Львівської області Василь Артимович та ексголова суду Михайло Юркевич.

    Фігуранти пропонували підприємцю ухвалення “потрібних” рішень у суді за $1 млн.
    Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.info/articles/811545-8_let_tjurjmy_zamenili_na_donat_eks-glava_apelljatsionnogo_suda_plotnitskij_zaplatit_10_millionov_griven_na_vsu_za_vzjatochnichestvo

  • Чому справа нардепа Кузьміних уже три роки не рухається в суді

    Чому справа нардепа Кузьміних уже три роки не рухається в суді

    Справа народного депутата Сергія Кузьміних, яка свого часу стала одним із найгучніших антикорупційних розслідувань в Україні, вже майже три роки перебуває у суді без видимого прогресу. Попри публічне затримання, оперативні відео НАБУ та зафіксовану передачу понад пів мільйона гривень, процес поступово перетворився на затяжну юридичну тяганину з ризиком завершення через сплив строків давності.

    Йдеться про події початку 2022 року, коли детективи НАБУ затримали Кузьміних під час отримання 558 тисяч гривень за сприяння у перемозі компанії в тендері на постачання апарату УЗД для лікарні в його окрузі. Операцію готували понад пів року, фіксуючи переговори та зустрічі, а сам момент передачі коштів потрапив на відео, оприлюднене на офіційному ресурсі НАБУ.

    Втім уже наступного дня після затримання справу перекваліфікували зі статті про одержання хабара на зловживання впливом. Саме ця зміна стала ключовим аргументом захисту нардепа. Адвокати наполягають, що первинну кваліфікацію застосували винятково для легалізації негласних слідчих дій, а сама передача коштів нібито не відповідала юридичним ознакам хабара.

    Зокрема, у суді лунали аргументи, що особа, яка принесла гроші, не озвучила ні суму, ні призначення коштів, а отже депутат фізично не міг усвідомлено прийняти неправомірну вигоду. Крім того, захист заявляє про провокацію, оскільки гроші були з оперативного фонду НАБУ, а не з реального тендерного платежу.

    Окремі питання викликало і вручення обвинувального акта у вересні 2022 року, коли Кузьміних відмовився приймати документи, а детектив закинув їх у вікно автомобіля депутата. Цю ситуацію захист також використав як приклад «непроцесуальної поведінки», намагаючись поставити під сумнів законність дій слідства.

    Показовим є і те, що у справі фактично відсутні представники лікарні, для якої закуповували обладнання, навіть у статусі свідків. Водночас аналіз тендерної документації демонструє, що переможцем стала компанія з дорожчою пропозицією, тоді як дешевшу заявку відхилили через «аномально низьку ціну». Згодом та сама лікарня закупила інше обладнання у тій же компанії вже за значно вищою вартістю та без конкуренції.

    Журналісти також звертають увагу на мінімальну парламентську активність Сергія Кузьміних. За майже шість років у Верховній Раді він вкрай рідко виступав з трибуни, подав лише кілька депутатських запитів і фактично не порушував питань власного округу. Натомість його діяльність була зосереджена на фармацевтичній сфері, де, за даними розслідування, пов’язані з ним особи отримували доступ до бізнесу, посад і активів.

    Судовий процес тим часом затягується. Зміна адвокатів, неявки захисту та необхідність щоразу поновлювати строки ознайомлення з матеріалами призвели до того, що навіть суд був змушений залучити безкоштовного захисника. На тлі статистики Вищого антикорупційного суду, який звільняв обвинувачених через сплив строків давності, перспектива аналогічного фіналу у справі Кузьміних виглядає цілком реальною.

    Розслідувачі наголошують: замість завершення резонансної справи суспільство спостерігає, як гучне затримання поступово втрачає сенс, перетворюючись на ще один приклад системної проблеми у боротьбі з корупцією на найвищому рівні.

  • НАБУ викрило схему з землею в Луцьку: підозрюваному депутату визначили заставу

    НАБУ викрило схему з землею в Луцьку: підозрюваному депутату визначили заставу

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 млн грн депутату Волинської обласної ради, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні земельного питання в центрі Луцька. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України.

    За версією слідства, депутат діяв у змові зі спільником і за винагороду обіцяв забезпечити позитивне голосування депутатів за рішення, необхідні для забудови земельної ділянки багатоквартирним житловим комплексом. Йдеться про зміну цільового призначення землі та погодження містобудівної документації.

    Як раніше повідомляли НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, правоохоронці викрили депутатів обласної та міської рад Волинської області на одержанні неправомірної вигоди. За даними місцевих ЗМІ, фігурантами справи є депутат Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Анатолій Вітив та депутат Луцької міської ради від тієї ж партії Микола Федік.

    У НАБУ уточнюють, що голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради, який раніше був народним депутатом України, у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з вимогою надати неправомірну вигоду. Загальна сума, за даними слідства, становила 30 тисяч доларів США.

    За ці кошти депутати обіцяли забезпечити позитивне голосування членів своєї фракції та ухвалення необхідних рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами. Це мало дозволити будівництво багатоквартирного житлового будинку на відповідній ділянці в центрі міста.

    Власник земельної ділянки погодився на запропоновані умови. Після того як Луцька міська рада ухвалила рішення про затвердження детального плану території, він передав депутатам частину обумовленої суми — 15 тисяч доларів США. Згодом Волинська обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що фактично відкрило шлях до її забудови.

    Наразі депутатам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі або за попередньою змовою групою осіб. Хабародавцю інкримінують ч. 1 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди службовій особі. Досудове розслідування триває.

  • Фігуранта справи про «відкати» в енергетиці пов’язують із бізнесом і майном у Словаччині

    Фігуранта справи про «відкати» в енергетиці пов’язують із бізнесом і майном у Словаччині

    11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді розглядали питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За версією слідства, він разом із Дмитром Басовим керував тіньовими процесами у складі злочинної організації, пов’язаної зі схемами в енергетичному секторі.

    Під час судового засідання прокурор повідомив, що Миронюк має іноземні зв’язки, зокрема зі Словаччиною. За даними обвинувачення, у вересні 2025 року підозрюваний розповідав співрозмовнику, що володіє компаніями та банківськими рахунками за кордоном, у тому числі в Словаччині. Також, за його словами, колишня дружина та син проживають за межами України, при цьому він підтримує з ними тісний контакт.

    Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

    Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

    У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

    Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

    Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

    Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

  • Понад 100 мільйонів збитків: екскерівника оборонного заводу відправили під варту

    Понад 100 мільйонів збитків: екскерівника оборонного заводу відправили під варту

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому генеральному директору Павлоградського хімічного заводу у справі про заволодіння понад 102 мільйонами гривень під час закупівлі динамічного захисту для танків Збройних сил України.

    Як повідомили у пресслужбах Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та ВАКС, суд ухвалив рішення про тримання підозрюваного під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 30,28 мільйона гривень. Також на нього покладено низку процесуальних обов’язків. Строк дії запобіжного заходу встановлено до 15 лютого 2026 року.

    За інформацією джерел, мова йде про Леоніда Шимана — багаторічного керівника Павлоградського хімічного заводу, який очолював підприємство з 1999 року. Він є головним конструктором ракетних двигунів твердого палива, членом-кореспондентом НАН України та має звання Героя України. У липні 2025 року його було звільнено з посади, яку обійняв Дмитро Вашневський. Леонід Шиман також фігурує у кількох кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.

    За версією слідства, у квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Міністерство оборони України уклало з Павлоградським хімічним заводом контракт на термінове постачання динамічного захисту для танків. Однак підприємство, за даними правоохоронців, закуповувало цю продукцію через фіктивні компанії за цінами, майже втричі вищими за ринкові. Таким чином, різниця між реальною вартістю товару та сумою контракту легалізовувалася, що призвело до заволодіння понад 102 мільйонами гривень бюджетних коштів.

    Окрім цього, у квітні 2025 року Служба безпеки України затримала Шимана, його заступника та колишнього керівника одного з військових представництв Міноборони у справі про постачання бракованих 120-мм мін для ЗСУ. Також ексдиректора підозрюють у зловживанні службовим становищем, унаслідок чого Павлоградський хімічний завод, за оцінками слідства, недоотримав щонайменше 43 мільйони гривень.

    Розслідування триває. Правоохоронні органи встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до реалізації корупційних схем у сфері оборонних закупівель.

  • Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Стало відомо про можливе створення організованої групи, яка фактично перебрала контроль над управлінням ТОВ «Газорозподільчі мережі України». За даними джерел, до цієї групи входять підсанкційний олігарх Дмитро Фірташ, колишній віцепрем’єр-міністр та ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов, а також член правління ТОВ «Газорозподільчі мережі України» Олег Калина. Для реалізації схеми, за наявною інформацією, залучалися підконтрольні фізичні особи.

    За твердженням джерел, метою цієї групи був повний контроль над підприємством, вплив на кадрові рішення та ключові структурні підрозділи, зокрема юридичний департамент і департамент безпеки. Окремо зазначається прагнення створити умови для систематичного привласнення коштів через механізми закупівель і тендерів.

    Ключову роль у реалізації ймовірної схеми, за інформацією співрозмовників, відігравав Олег Калина. Саме він, за домовленістю з Олексієм Чернишовим, нібито отримав фактичний контроль над фінансовими потоками, договорами, кадровими призначеннями та управлінськими повноваженнями в компанії.

    Джерела також повідомляють, що через підконтрольні юридичні особи учасники групи могли виводити бюджетні кошти, ухилятися від сплати податків і легалізовувати доходи. Замість прозорого управління підприємством, за цими даними, йшлося про встановлення монопольного контролю над ресурсами та реалізацію схем із привласнення фінансів.

    11 грудня 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалою № 991/12733/25 зобов’язав уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    Окремо джерела повідомляють про іншу масштабну корупційну схему — вже в АТ «НАЕК «Енергоатом». За їхньою інформацією, до неї були залучені посадовці компанії на чолі з колишнім міністром енергетики України, нині відстороненим міністром юстиції Германом Галущенком, чинним міністром енергетики Світланою Гринчук, т.в.о. голови правління Петром Ковтонюком, віцепрезидентом Якобом Хартмутом, а також керівниками ключових філій — Ігорем Половичем, Михайлом Божком, Володимиром Стояновим і колишнім генеральним директором Олександром Ковальчуком.

    За даними джерел, у межах цієї схеми використовувалися підконтрольні юридичні та фізичні особи для організації фіктивних постачань, завищення цін і укладення удаваних договорів на реконструкцію атомних електростанцій. Через попереднє узгодження підрядників, фіктивні тендери та подальшу легалізацію коштів, за цими твердженнями, систематично виводилися бюджетні гроші, що завдавало значної шкоди державі.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що окремі посадові особи мали вплив на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, сприяючи ухиленню від мобілізації працівників підприємств, задіяних у реалізації ймовірних корупційних схем.