Позначка: Валдіс Домбровскіс

  • У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне найближчим часом відмовитися від тимчасових послаблень санкцій щодо російської нафти. За його словами, основною політикою Сполучених Штатів залишається санкційний тиск на російський енергетичний сектор, а чинні винятки мають виключно тимчасовий характер.

    Виступаючи перед Комітетом Сенату США з міжнародних відносин, Рубіо відповів на запитання сенаторки Джин Шахін щодо подальшої долі спеціального винятку, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що перебуває в танкерах.

    Очільник американської дипломатії зазначив, що остаточне рішення щодо продовження або припинення дії послаблень ухвалюватиме Міністерство фінансів США. Водночас він наголосив, що адміністрація зацікавлена у якнайшвидшому поверненні до повноцінного режиму санкцій.

    «Ми хотіли б припинити це якомога швидше, оскільки основною політикою цієї країни є санкції щодо російської нафти. Це тимчасові винятки, що мають на меті розширити глобальні поставки», – заявив Рубіо.

    Йдеться про механізм, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що вже перебуває на морських танкерах. США вперше вдалися до такого кроку у березні цього року на тлі різкого загострення ситуації на світовому нафтовому ринку.

    Причиною стали побоювання щодо дефіциту енергоресурсів та стрімкого зростання цін після порушення логістичних маршрутів у регіоні Близького Сходу. Зокрема, значний вплив на ринок мала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для транспортування нафти у світі.

    У травні американська влада вирішила тимчасово продовжити дію цього винятку, аргументуючи рішення необхідністю стабілізації глобального ринку енергоносіїв та недопущення нового цінового шоку.

    Водночас така політика викликала критику з боку частини західних партнерів Вашингтона. Зокрема, єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс раніше висловив невдоволення рішенням США продовжити дію винятків для російської нафти, вважаючи, що це може послаблювати ефективність міжнародного санкційного режиму проти Росії.

    Заява Рубіо може свідчити про готовність американської адміністрації повернутися до більш жорсткого підходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни проти України експорт нафти залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету, а обмеження на продаж енергоносіїв є одним із ключових інструментів економічного тиску Заходу на Кремль.

    Подальша доля санкційних винятків залежатиме як від ситуації на світовому нафтовому ринку, так і від політичних рішень у Вашингтоні. Наразі американська влада наголошує, що послаблення не є постійними та можуть бути скасовані, щойно дозволять ринкові умови.

  • ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Кошти з кредитної програми Європейського Союзу на 90 млрд євро не можна буде спрямувати на підвищення зарплат українським військовослужбовцям. Попри те, що значна частина цієї позики передбачена для оборонної підтримки України, у Єврокомісії уточнили: йдеться не про фінансування грошового забезпечення армії, а про інвестиції в оборонну промисловість та закупівлю оборонної продукції.

    Про це повідомили у Єврокомісії у відповідь на запит РБК-Україна. Загальний кредитний пакет ЄС для України становить 90 млрд євро і розрахований на 2026–2027 роки. За погодженою логікою, 30 млрд євро мають піти на бюджетну підтримку, а 60 млрд євро — на військову та оборонно-промислову підтримку. Такий розподіл раніше підтверджували і європейські посадовці, і міжнародні медіа.

    У Єврокомісії пояснили, що бюджетна підтримка потрібна Україні для покриття термінових фінансових потреб і забезпечення базових державних послуг. Водночас вона не прив’язана до конкретних статей видатків, але має відповідати зобов’язанням України в межах програми МВФ, зокрема щодо стійкості державного боргу.

    Окрема частина кредиту пов’язана з оборонною промисловістю. Йдеться про підтримку виробництва безпілотників нового покоління, навігаційних і комунікаційних систем, авіаційних та космічних технологій, а також окремих металургійних потужностей, які можуть мати подвійне — цивільне й оборонне — призначення.

    Водночас у Брюсселі наголосили: оборонний компонент не може покривати такі військові витрати, як зарплати військовослужбовців. Тобто навіть якщо гроші надходитимуть у межах оборонної підтримки, вони мають іти на виробництво, закупівлі та розвиток оборонних спроможностей, а не на поточні виплати особовому складу.

    Це важливе уточнення на тлі дискусій в Україні щодо підвищення грошового забезпечення військових. Раніше українська сторона намагалася домовитися з Єврокомісією про можливість фінансування зарплат військовослужбовцям за рахунок європейського кредиту, однак такий варіант, як випливає з позиції ЄК, не підтримали.

    У Єврокомісії пояснюють, що суттєві зміни у державних видатках, зокрема підвищення зарплат військовим, мають супроводжуватися додатковими ресурсами. Передусім ідеться про збільшення внутрішніх доходів бюджету. Іншими словами, якщо Україна ухвалюватиме рішення про масштабне підвищення виплат армії, джерело цих коштів доведеться шукати всередині державних фінансів або через окремі домовленості, а не в межах цього оборонного компонента кредиту.

    Сам кредит ЄС на 90 млрд євро є одним із найбільших пакетів фінансової підтримки України від початку повномасштабної війни. У 2026 році Україна має отримати 45 млрд євро, ще 45 млрд євро передбачені на 2027 рік. За даними Reuters, перші виплати очікуються в середині червня після завершення необхідних процедур, зокрема ратифікації у Верховній Раді.

    20 травня Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння з Україною щодо макрофінансової допомоги на 8,35 млрд євро в межах ширшої кредитної програми. Про це повідомляв єврокомісар Валдіс Домбровскіс.

    Раніше повідомлялося, що у 2026 році з європейського кредиту Україна має отримати 16,7 млрд євро на соціальну та бюджетну підтримку і 28,3 млрд євро на оборонні потреби. Бюджетна частина включає 8,35 млрд євро макрофінансової допомоги та ще 8,35 млрд євро через програму Ukraine Facility.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що кошти європейської позики мають посилити армію, підтримати соціальні потреби та розвиток оборонного виробництва. Водночас нинішнє роз’яснення Єврокомісії фактично розділяє поняття «посилення армії» і «зарплати військовим»: перше може фінансуватися через закупівлі та оборонну промисловість, друге має покриватися з інших джерел.

    Це означає, що дискусія про підвищення виплат військовим в Україні не знімається, але переходить у площину внутрішньої бюджетної політики. Уряд і парламент мають або знайти додаткові доходи, або переглянути структуру видатків, або шукати окремий механізм міжнародної підтримки саме для грошового забезпечення армії.

    Питання є особливо чутливим, адже останніми тижнями в Україні активно обговорюють реформу виплат військовослужбовцям. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше анонсував нові підходи до мінімального грошового забезпечення військових, а у Верховній Раді пропонували зміни до системи виплат.

    Однак позиція Єврокомісії свідчить: кредит на 90 млрд євро не стане прямим джерелом для підвищення зарплат у ЗСУ. Його ключова роль — підтримати стійкість бюджету, розвиток оборонного виробництва та закупівлю озброєння, а не фінансувати регулярні виплати військовослужбовцям.