Gorchitsa.info

Позначка: Вашингтон

  • Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, Україна не отримає 400 мільйонів військової допомоги від США до особистого розпорядження Дональда Трампа.

    “Незважаючи на те, що Палата представників розблокувала військову допомогу Україні в розмірі 400 мільйонів доларів від США, це рішення має підтримати Сенат, а там голосів не вистачає.

    Тому ми не отримаємо ці 400 мільйонів, доки Трамп не дасть команду голосувати.

    Один із сенаторів натякнув, що Трамп може змінити свою думку, якщо Україна підпише мирну угоду з Росією і Трамп отримає доступ до російських ресурсів.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше держсекретар США Марко Рубіо під час засідання підкомітету Сенату США 3 червня заявив, що “дуже скоро” з’являться новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні.

    За словами Рубіо, Конгрес затвердив ці кошти, але їх виділення затримується в Пентагоні через “проходження міжвідомчих погоджень”.

  • Вашингтон готує хороші новини для Києва: Рубіо натякнув на розблокування $400 млн військової допомоги Україні

    Вашингтон готує хороші новини для Києва: Рубіо натякнув на розблокування $400 млн військової допомоги Україні

    Україна може найближчим часом отримати важливі новини зі Сполучених Штатів щодо нового пакета військової допомоги на 400 мільйонів доларів. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що інформація про ці кошти, вже затверджені Конгресом, може з’явитися «досить скоро». Йдеться про фінансування, яке мало піти на підтримку України, однак його надання затрималося на рівні Міністерства оборони США.

    За даними Reuters, Рубіо зробив відповідну заяву під час слухань у Сенаті. Він не розкрив деталей майбутнього рішення, однак підтвердив, що питання допомоги Україні перебуває в роботі. Для Києва це може стати важливим сигналом після кількох місяців невизначеності навколо американської військової підтримки.

    Пакет на 400 мільйонів доларів уже був схвалений Конгресом США, однак його реалізація затримувалася через внутрішні процедури в Пентагоні. Саме це викликало дедалі більше роздратування серед американських законодавців, зокрема серед частини республіканців і демократів, які наполягають на продовженні підтримки України у війні проти Росії.

    Ситуація стала особливо помітною після того, як двопартійна група сенаторів звернулася до міністра оборони США Піта Гегсета з вимогою пришвидшити надання приблизно 600 мільйонів доларів безпекової допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Із цієї суми 400 мільйонів доларів мають бути спрямовані саме Україні, ще 200 мільйонів — країнам Балтії. Законодавці наголосили, що затримка коштів створює ризики не лише для Києва, а й для всієї системи стримування Росії на східному фланзі НАТО.

    За інформацією Associated Press, сенатори заявили, що Пентагон не вклався в обіцяний термін подання плану витрат, який мав бути переданий до 15 травня. Вони також звернули увагу, що на тлі триваючої російської агресії затримка допомоги виглядає особливо небезпечною, адже Україна постійно потребує боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та іншого критично важливого озброєння.

    Паралельно в Палаті представників США активізувався процес просування ініціативи щодо військової допомоги Україні та посилення санкцій проти Росії. Республіканець Дон Бейкон повідомив, що Палата представників проголосувала 218 голосами проти 204 за продовження розгляду відповідної петиції. За його словами, остаточне голосування має стати важливим випробуванням для американського політичного класу.

    Бейкон назвав цей момент «моментом Черчилля», маючи на увазі ситуацію, коли перед обличчям великої загрози потрібні рішучість, політична мужність і готовність діяти. Така риторика свідчить, що частина американських політиків розглядає підтримку України не лише як питання зовнішньої політики, а як тест на здатність США протистояти авторитарним режимам.

    Затримка допомоги відбувається на тлі ширшої дискусії у Вашингтоні про майбутній формат підтримки України. Частина американських законодавців наполягає, що Європа має брати на себе більшу частину фінансового навантаження, оскільки війна Росії проти України безпосередньо загрожує європейській безпеці. Водночас прихильники продовження американської допомоги наголошують, що підтримка Києва є інвестицією у глобальну безпеку та стримування Росії.

    Окремим важливим сигналом стало рішення Державного департаменту США схвалити можливий продаж Україні обладнання для підтримки зенітно-ракетних комплексів HAWK на суму понад 108 мільйонів доларів. Це обладнання має допомогти Україні підтримувати роботу систем ППО, які використовуються для захисту від російських ракетних і дронових атак. Хоча йдеться не про пряме виділення коштів, а про потенційний продаж у межах процедури Foreign Military Sales, саме рішення демонструє, що Вашингтон продовжує підтримувати обороноздатність України.

    Для Києва питання американської допомоги залишається надзвичайно важливим. Україна продовжує регулярно зазнавати масованих ударів з боку Росії, зокрема із застосуванням ракет, керованих авіабомб і ударних безпілотників. Найгострішою потребою залишаються засоби протиповітряної оборони, боєприпаси та технології, які дозволяють стримувати російські атаки по містах, енергетиці та військовій інфраструктурі.

    Заява Рубіо про те, що новини щодо 400 мільйонів доларів можуть з’явитися найближчим часом, стала обережно позитивним сигналом для України. Вона свідчить, що у Вашингтоні триває робота над розблокуванням фінансування, попри внутрішні суперечки та бюрократичні затримки.

    Водночас остаточне рішення ще не оголошене. Сам Рубіо не уточнив, коли саме допомогу можуть виділити та які конкретні види озброєння або обладнання вона покриє. Тому наразі головним залишається очікування офіційного підтвердження з боку Пентагону або адміністрації США.

    Якщо пакет буде розблокований, це стане важливим політичним і військовим сигналом для Києва. Україна отримає додаткові ресурси для оборони, а Москва — чергове підтвердження того, що Захід, попри дискусії та внутрішні суперечки, не відмовляється від підтримки українського спротиву.

  • У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    У Вашингтоні заявили про намір відмовитися від винятків для російської нафти

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон прагне найближчим часом відмовитися від тимчасових послаблень санкцій щодо російської нафти. За його словами, основною політикою Сполучених Штатів залишається санкційний тиск на російський енергетичний сектор, а чинні винятки мають виключно тимчасовий характер.

    Виступаючи перед Комітетом Сенату США з міжнародних відносин, Рубіо відповів на запитання сенаторки Джин Шахін щодо подальшої долі спеціального винятку, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що перебуває в танкерах.

    Очільник американської дипломатії зазначив, що остаточне рішення щодо продовження або припинення дії послаблень ухвалюватиме Міністерство фінансів США. Водночас він наголосив, що адміністрація зацікавлена у якнайшвидшому поверненні до повноцінного режиму санкцій.

    «Ми хотіли б припинити це якомога швидше, оскільки основною політикою цієї країни є санкції щодо російської нафти. Це тимчасові винятки, що мають на меті розширити глобальні поставки», – заявив Рубіо.

    Йдеться про механізм, який дозволяє здійснювати окремі операції з російською нафтою, що вже перебуває на морських танкерах. США вперше вдалися до такого кроку у березні цього року на тлі різкого загострення ситуації на світовому нафтовому ринку.

    Причиною стали побоювання щодо дефіциту енергоресурсів та стрімкого зростання цін після порушення логістичних маршрутів у регіоні Близького Сходу. Зокрема, значний вплив на ринок мала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів для транспортування нафти у світі.

    У травні американська влада вирішила тимчасово продовжити дію цього винятку, аргументуючи рішення необхідністю стабілізації глобального ринку енергоносіїв та недопущення нового цінового шоку.

    Водночас така політика викликала критику з боку частини західних партнерів Вашингтона. Зокрема, єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс раніше висловив невдоволення рішенням США продовжити дію винятків для російської нафти, вважаючи, що це може послаблювати ефективність міжнародного санкційного режиму проти Росії.

    Заява Рубіо може свідчити про готовність американської адміністрації повернутися до більш жорсткого підходу щодо російського енергетичного сектору. Після початку повномасштабної війни проти України експорт нафти залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету, а обмеження на продаж енергоносіїв є одним із ключових інструментів економічного тиску Заходу на Кремль.

    Подальша доля санкційних винятків залежатиме як від ситуації на світовому нафтовому ринку, так і від політичних рішень у Вашингтоні. Наразі американська влада наголошує, що послаблення не є постійними та можуть бути скасовані, щойно дозволять ринкові умови.

  • Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран призупинив непрямі переговори зі Сполученими Штатами та припинив обмін повідомленнями через посередників на тлі нового загострення на Близькому Сході. За даними іранського агентства Tasnim, Тегеран не планує повертатися до консультацій, доки Ізраїль не припинить військові операції у Газі та Лівані, а також не виведе свої війська з території Лівану. Про це також повідомили Reuters, Anadolu та низка міжнародних медіа.

    Рішення Ірану стало новим ударом по дипломатичних зусиллях, які мали знизити напругу у регіоні після кількох місяців війни, ударів по іранських об’єктах, атак на американські сили та кризи навколо Ормузької протоки. Іранська сторона заявляє, що перемир’я нібито мало охоплювати всі фронти, зокрема Ліван, а продовження ізраїльських операцій проти підтримуваних Іраном сил у Лівані Тегеран розцінює як порушення домовленостей. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що порушення перемир’я на одному напрямку означає його порушення на всіх фронтах.

    За інформацією Tasnim, іранська переговорна команда вирішила зупинити будь-які контакти зі США через посередників до зміни ситуації в регіоні. Йдеться не лише про паузу в офіційних консультаціях, а й про припинення обміну текстами, пропозиціями та сигналами через третіх учасників переговорного процесу. Це важливо, адже Вашингтон і Тегеран тривалий час комунікували саме непрямо — через посередників, уникаючи прямого політичного діалогу.

    Ключові вимоги Ірану стосуються негайного припинення ізраїльських військових дій у Газі та Лівані. Також Тегеран наполягає на повному виведенні ізраїльських військ із територій Лівану, які Іран називає окупованими. Іранські посадовці стверджують, що без виконання цих умов жодного нового раунду консультацій із США не буде.

    Ситуацію додатково загострюють погрози Ірану та пов’язаних із ним угруповань щодо стратегічних морських маршрутів. За даними Reuters, іранська сторона та так званий «Фронт опору», до якого входять союзні Тегерану сили в Ємені, Лівані та Іраку, розглядають можливість повного блокування Ормузької протоки та активізації дій у районі Баб-ель-Мандебської протоки. Обидва маршрути мають критичне значення для світової торгівлі та транспортування енергоносіїв.

    Ормузька протока є одним із найважливіших нафтових коридорів світу. Через неї проходить значна частина морського експорту нафти з регіону Перської затоки. Будь-яка загроза її блокування миттєво впливає на глобальні ринки, ціни на нафту та страхові ризики для судноплавства. Саме тому заяви Тегерана про можливість тиску на Ормуз та Баб-ель-Мандеб сприймаються не лише як політичний сигнал США та Ізраїлю, а й як потенційний виклик для світової економіки. Reuters зазначає, що конфлікт уже спричинив серйозний вплив на енергетичні ринки.

    Новий виток напруги відбувся після обміну ударами між США та Іраном. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів самооборони по іранських радіолокаційних об’єктах і пунктах управління безпілотниками в районі Горук на півдні Ірану та на острові Кешм у Перській затоці. За даними CENTCOM, ці удари були відповіддю на іранську агресію.

    Іран, зі свого боку, заявив про удар по авіабазі, яку, за твердженням Тегерана, США використовували для атак по південних районах країни. Міжнародні медіа повідомляли, що йдеться про американський військовий об’єкт у Кувейті, де фіксували перехоплення ракет і безпілотників. The Jerusalem Post також писала про удари США по об’єктах у Горук і на острові Кешм та про напружену ситуацію навколо американських сил у регіоні.

    Зупинка переговорів створює ризик подальшого розширення конфлікту. Якщо дипломатичні канали між Вашингтоном і Тегераном залишатимуться замороженими, сторони фактично втратять один із небагатьох механізмів стримування ескалації. Це особливо небезпечно на тлі одночасної напруги у Газі, Лівані, Перській затоці та навколо ключових морських проток.

    Для США ситуація ускладнюється тим, що Вашингтон одночасно намагається утримати військову присутність у регіоні, захистити союзників, не допустити блокади енергетичних маршрутів і водночас уникнути повномасштабної війни з Іраном. Для Тегерана ж переговорна пауза стала способом тиску: Іран демонструє, що готовий пов’язувати будь-який діалог зі США не лише з власними безпековими інтересами, а й з діями Ізраїлю проти союзних йому сил.

    Наразі невідомо, коли переговори можуть відновитися. Іранська сторона прямо пов’язує це з припиненням ізраїльських операцій у Газі та Лівані. США офіційно заявляють про готовність реагувати на загрози своїм силам і об’єктам у регіоні. Отже, найближчі дні можуть стати вирішальними: або сторони повернуться до непрямих контактів через посередників, або Близький Схід увійде в нову фазу військово-політичної ескалації з ризиком удару по глобальній енергетичній безпеці.

  • Трамп готовий замінити артистів на сцені: після скандалу з відмовами президент США оголосив себе «найпопулярнішою зіркою світу»

    Трамп готовий замінити артистів на сцені: після скандалу з відмовами президент США оголосив себе «найпопулярнішою зіркою світу»

    Президент США Дональд Трамп опинився в центрі нової медійної історії після того, як кілька відомих американських артистів відмовилися виступати на масштабному фестивалі, присвяченому 250-річчю незалежності Сполучених Штатів. У відповідь на демарш музикантів Трамп заявив, що готовий особисто замінити виконавців на сцені та стати головною подією святкування. Про це пишуть Reuters і Associated Press.

    Йдеться про фестиваль «Great American State Fair» («Великий американський державний ярмарок»), який має відбутися у Вашингтоні з 25 червня по 10 липня. Захід є частиною масштабної програми святкування 250-річчя незалежності США, яке країна офіційно відзначатиме у 2026 році.

    Організатором фестивалю виступає організація Freedom250, створена минулого року за підтримки Дональда Трампа. Організатори позиціонують її як непартійну структуру, покликану популяризувати американську історію та національну спадщину. Водночас американські медіа звертають увагу, що керівництво організації має тісні зв’язки з оточенням президента США та його адміністрацією.

    За задумом організаторів, фестиваль охопить територію від будівлі Капітолія до Монумента Вашингтона. На Національній алеї планується розміщення концертних майданчиків, тематичних павільйонів, історичних експозицій, виставок та розважальних атракціонів.

    Однак підготовка до святкування супроводжується скандалом. Кілька відомих американських виконавців несподівано відмовилися від участі в концертній програмі після того, як дізналися про політичний контекст заходу та його зв’язок із чинним президентом.

    Серед артистів, які публічно оголосили про свою відмову, опинилися легендарний гурт The Commodores, кантрі-співачка Мартіна Макбрайд, музикант Морріс Дей разом із колективом The Time, фронтмен рок-гурту Poison Брет Майклз та репер Young MC.

    За інформацією американських ЗМІ, частина артистів заявила, що спочатку не була поінформована про політичний контекст фестивалю. Після отримання додаткових відомостей виконавці вирішили дистанціюватися від заходу та уникнути участі у політичних дискусіях.

    Ситуація викликала бурхливу реакцію Дональда Трампа. На своїй платформі Truth Social президент опублікував емоційний допис, у якому запропонував замінити музикантів власним виступом.

    Трамп заявив, що артисти нібито почали нервувати через майбутній захід, а тому фестивалю потрібна інша головна зірка. Президент назвав себе людиною, яка здатна збирати більшу аудиторію, ніж легендарний Елвіс Преслі у період найбільшої популярності.

    У своєму дописі він зазначив, що може провести спеціальний мітинг під назвою «America Is Back» («Америка повернулася»), який стане центральною подією фестивалю.

    «Я думаю запросити найпопулярнішу зірку у світі — людину, яка збирає значно більшу аудиторію, ніж Елвіс у свої найкращі роки, і робить це без гітари», — написав Трамп.

    Президент також розкритикував артистів, які відмовилися від участі у святкуванні, назвавши їх «так званими виконавцями», яким платять занадто великі гонорари. За його словами, він хоче бачити поруч із собою людей, які «люблять Америку» та «знають, як перемагати».

    Після появи заяви президента представники Freedom250 повідомили журналістам, що Трамп справді планує особисто взяти участь у відкритті фестивалю та очолити церемонію старту заходу 24 червня.

    Історія вже викликала широкий резонанс у США. Прихильники Трампа сприйняли його заяву як жартівливу відповідь на бойкот артистів і черговий приклад його нестандартного стилю спілкування з аудиторією. Натомість критики президента вважають ситуацію черговим свідченням політизації національних святкових заходів.

    Святкування 250-річчя незалежності США має стати одним із найбільших державних заходів останніх десятиліть. Організатори планують сотні подій по всій країні, а федеральна влада розглядає ювілей як можливість продемонструвати єдність американського суспільства. Проте вже зараз очевидно, що підготовка до святкувань проходить на тлі гострих політичних суперечок, які продовжують розділяти американське суспільство.

    Попри скандал, організатори запевняють, що фестиваль відбудеться за планом, а концертна програма буде повністю сформована до початку заходу.

  • Скандал у Радбезі ООН: США не видали візу заступнику Лаврова, Москва звинуватила Вашингтон у порушенні правил

    Скандал у Радбезі ООН: США не видали візу заступнику Лаврова, Москва звинуватила Вашингтон у порушенні правил

    США відмовили у видачі візи заступнику міністра закордонних справ Росії Олександру Алімову, який мав прибути до Нью-Йорка для участі в засіданні Ради Безпеки ООН. Через це в Москві заявили про порушення Вашингтоном зобов’язань як країни, що приймає штаб-квартиру Організації Об’єднаних Націй.

    Про інцидент повідомив постійний представник Росії при ООН Василь Небензя під час засідання Радбезу, яке відбувалося під головуванням міністра закордонних справ Китаю Ван Ї.

    За словами Небензі, Олександр Алімов, який у російському МЗС курує питання, пов’язані з ООН, мав бути присутнім на засіданні на запрошення китайської сторони. Російський дипломат заявив, що Москва нібито неодноразово намагалася переконати США видати посадовцю візу, але зрештою дозвіл на в’їзд так і не був наданий.

    Небензя назвав ситуацію «кричущим проявом неповаги» до головування Китаю в Раді Безпеки ООН. Він також заявив, що США, як країна перебування штаб-квартири ООН, повинні забезпечувати доступ представникам усіх держав-членів до заходів організації.

    Йдеться про угоду між США та ООН щодо штаб-квартири організації в Нью-Йорку. Вона передбачає, що американська сторона має сприяти в’їзду представників держав-членів для участі в роботі ООН. Водночас Сполучені Штати і раніше обмежували доступ окремим іноземним посадовцям, посилаючись на питання безпеки або санкційні обмеження.

    В ООН після інциденту заявили, що очікують від країни перебування видачі віз усім особам, яким необхідно брати участь у роботі організації. Речник генерального секретаря ООН Фархан Хак наголосив, що це є стандартною позицією секретаріату.

    За інформацією Reuters, візу для участі в цьому ж засіданні, ймовірно, не отримав і міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Через це він не перебував у Нью-Йорку та не зміг провести заплановану зустріч із генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем.

    Засідання Ради Безпеки ООН, на якому виник скандал, було присвячене дотриманню Статуту ООН і зміцненню багатосторонньої співпраці. Саме цю тему виніс Китай у межах свого головування в Радбезі.

    Під час виступу Ван Ї заявив, що світ потребує «оживлення» принципів Статуту ООН на тлі зростання кількості конфліктів і нестабільності. Він попередив, що глобальна безпекова система входить у небезпечний період.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш також заявив, що світ нині переживає найбільшу кількість конфліктів від моменту створення ООН у 1945 році. За його словами, міжнародна система стикається з новими й непередбачуваними ризиками для миру та безпеки.

    Росія використала засідання для критики США та західних країн. Небензя заявив, що Статут ООН нібито перебуває під серйозним тиском, а країни Заходу застосовують подвійні стандарти для збереження власного домінування.

    Окремо російський представник розкритикував Німеччину та Японію за посилення оборонної політики. Він назвав їхню «ремілітаризацію» небезпечною тенденцією та заявив, що це нібито підриває міжнародний порядок, сформований після Другої світової війни.

    Водночас сама Росія продовжує повномасштабну війну проти України, розпочату у 2022 році, та регулярно використовує майданчики ООН для просування власних тез про «першопричини» агресії. Раніше Небензя вже озвучував у Радбезі російські умови для так званої мирної угоди з Україною, повторюючи заяви Кремля про НАТО та нібито «утиски» російськомовних.

    Інцидент із візою для Алімова став новим епізодом дипломатичної напруги між Москвою та Вашингтоном. Для Росії він став приводом звинуватити США у політизації роботи ООН, тоді як американська сторона публічно не пояснила причин відмови.

    Ситуація також наклалася на загострення навколо Ірану. За повідомленнями Reuters, Тегеран звинуватив США у порушенні режиму припинення вогню після американських ударів, які Вашингтон назвав оборонними. На цьому тлі відсутність іранського міністра в Нью-Йорку лише посилила дипломатичну напругу навколо засідання Радбезу.

    Таким чином, засідання, яке мало бути присвячене зміцненню багатосторонності та ролі Статуту ООН, перетворилося на чергову арену взаємних звинувачень між великими державами. Москва використала відмову у візі для політичної атаки на США, а сам інцидент знову порушив питання про те, як має працювати ООН у країні, яка одночасно є її господарем і одним із головних учасників глобальних конфліктів.

  • Трамп вимагає передати іранський уран США або знищити його

    Трамп вимагає передати іранський уран США або знищити його

    Президент США Дональд Трамп виступив із новою жорсткою заявою щодо іранської ядерної програми, заявивши, що запаси високозбагаченого урану мають бути або негайно передані Сполученим Штатам для подальшого знищення, або ліквідовані безпосередньо на території Ірану під міжнародним контролем.

    Про це американський лідер написав у своїй соцмережі Truth Social на тлі активізації переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо потенційної нової угоди навколо іранської ядерної програми.

    “Збагачений уран (ядерний пил!) буде або негайно переданий Сполученим Штатам, щоб його доставили у США та знищили, або, що краще, у взаємодії та координації з Ісламською Республікою Іран, знищений на місці”, – написав Трамп.

    За словами президента США, контроль за процесом мають здійснювати міжнародні спостерігачі, зокрема Міжнародне агентство з атомної енергії або інша аналогічна структура.

    Заява Трампа пролунала на тлі нового етапу перемовин між США та Іраном, які останніми тижнями стали значно інтенсивнішими через напруження навколо Ормузької протоки та ризик подальшої ескалації на Близькому Сході.

    Напередодні глава Білого дому заявив, що Вашингтон не буде “поспішати з укладенням угоди” з Тегераном, однак наголосив, що американська блокада іранських портів залишатиметься “в повній силі” доти, доки сторони не досягнуть домовленостей щодо ядерної програми.

    За інформацією Axios, США та Іран наблизилися до погодження меморандуму про 60-денне продовження режиму припинення вогню та тимчасову деескалацію. Документ нібито передбачає повторне відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, а також продовження переговорів щодо майбутнього іранської ядерної програми.

    Проєкт домовленостей також містить положення про відмову Ірану від прагнення створити ядерну зброю, початок переговорів щодо обмеження окремих елементів ядерної програми та вивезення запасів високозбагаченого урану за межі країни.

    Утім, згодом стало відомо, що Тегеран не погодився передавати свої запаси високозбагаченого урану Сполученим Штатам у межах потенційної угоди. Іранська влада, ймовірно, розглядає ці запаси як один із ключових важелів у переговорах із Заходом і не хоче втрачати контроль над стратегічними матеріалами.

    Водночас джерела телеканалу Al Arabiya повідомили, що Іран готовий розглянути варіант вивезення високозбагаченого урану зі своєї території лише за умови, якщо його передадуть Китаю, а не американській стороні. Таким чином Тегеран, ймовірно, намагається знайти компроміс, який дозволить знизити міжнародний тиск, але уникнути прямої передачі матеріалів Вашингтону.

    Ситуація навколо іранської ядерної програми залишається одним із головних джерел міжнародної напруги. Західні держави протягом багатьох років звинувачують Іран у прагненні створити ядерну зброю під прикриттям цивільної ядерної програми. Тегеран ці звинувачення відкидає та наполягає, що його діяльність має виключно мирний характер.

    Після виходу США з ядерної угоди у 2018 році під час першої каденції Трампа відносини між Вашингтоном і Тегераном різко погіршилися. Відтоді Іран значно збільшив рівень збагачення урану, що викликало занепокоєння США, країн Європи та союзників Вашингтона на Близькому Сході.

    Особливе занепокоєння міжнародної спільноти викликають саме запаси високозбагаченого урану, які потенційно можуть бути використані для створення ядерної зброї у разі ухвалення відповідного політичного рішення керівництвом Ірану.

    На тлі нових заяв Трампа експерти не виключають, що переговори між США та Іраном можуть перейти у ще більш напружену фазу, оскільки питання контролю над іранським ураном залишається одним із найбільш суперечливих пунктів потенційних домовленостей між сторонами.

  • Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі закрите засідання з високопосадовцями з питань національної безпеки, під час якого обговорювалися подальші дії Вашингтона у конфлікті з Іраном. За даними CNN, зустріч відбулася на тлі складних переговорів щодо можливого припинення війни та зростання напруги на Близькому Сході.

    За інформацією телеканалу, засідання завершилося без остаточного рішення, однак Трампу представили кілька варіантів можливого відновлення військових дій проти Ірану. Сам американський лідер заявив, що ще на початку тижня був «за крок» від наказу про завдання ударів, але відмовився від цього після звернень країн Перської затоки.

    Джерела CNN зазначають, що Трамп дедалі більше розчаровується повільним темпом переговорів із Тегераном. Раніше він уже дав Ірану фактично ультимативний термін — приблизно до початку наступного тижня — для надання «прийнятної пропозиції» щодо припинення війни.

    На тлі загострення ситуації Трамп навіть змінив особисті плани. Президент США скасував поїздку на свій гольф-курорт у Нью-Джерсі та відмовився від участі у весіллі свого сина на Багамах.

    «Я вважаю, що для мене важливо залишитися у Вашингтоні, в Білому домі, у цей важливий період», — написав Трамп у Truth Social.

    Раніше він також зазначав, що весілля Дональда Трампа-молодшого відбувається «у дуже невдалий час», згадавши ситуацію навколо Ірану та інші міжнародні проблеми.

    У зустрічі в Білому домі взяли участь ключові представники американського керівництва у сфері безпеки. Серед них — віцепрезидент Джей Ді Венс, глава Пентагону Піт Геґсет та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Останній навіть побіжно згадав про засідання в Овальному кабінеті під час виступу перед випускниками Військово-морської академії США в Анаполісі.

    Попри напруження, у Вашингтоні все ще сподіваються на дипломатичне врегулювання. Частина американських чиновників налаштована обережно оптимістично щодо продовження переговорів. Водночас головні суперечності між США та Іраном поки залишаються невирішеними.

    Однією з основних проблем є позиція іранського керівництва. Раніше повідомлялося, що верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відкинув ключову вимогу США у мирних переговорах. Деталі цієї вимоги офіційно не розкриваються, однак західні медіа припускають, що йдеться про обмеження військових програм Ірану та гарантії безпеки для союзників США у регіоні.

    Ситуація навколо Ірану зараз залишається одним із головних міжнародних викликів для адміністрації Трампа. Країни Перської затоки, які мають тісні економічні та безпекові зв’язки зі США, намагаються не допустити масштабної ескалації, побоюючись ударів по нафтовій інфраструктурі та дестабілізації всього регіону.

    Нафта вже відреагувала на заяви Трампа та ризики нової війни різкими коливаннями цін. Інвестори уважно стежать за сигналами з Вашингтона, оскільки будь-яка масштабна операція проти Ірану може вплинути на постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світового нафтового експорту.

    Водночас аналітики зазначають, що Трамп намагається балансувати між демонстрацією сили та уникненням великої війни напередодні складного політичного періоду у США. Саме тому Білий дім паралельно підтримує дипломатичний канал, але водночас демонструє готовність до жорсткого сценарію.

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.

  • Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба опинилася у центрі нового міжнародного скандалу після появи інформації про масштабну закупівлю ударних безпілотників, які потенційно можуть бути використані проти об’єктів Сполучених Штатів. За даними Axios, кубинська влада придбала понад 300 військових дронів та вже обговорювала сценарії їхнього застосування для можливих атак по американській базі у Гуантанамо та місту Кі-Уест, що розташоване приблизно за 150 кілометрів від узбережжя острова.

    Видання посилається на секретні розвідувальні матеріали та джерела у структурах безпеки США. За інформацією американської розвідки, Гавана останніми місяцями активно нарощує співпрацю у військовій сфері з Росія та Іран, які можуть бути постачальниками дронів, комплектуючих і технологій для кубинських силових структур. Окремо зазначається, що навесні кубинська влада зверталася до Москви та Тегерана із запитами на додаткові поставки безпілотників, а також іншого військового обладнання.

    У Вашингтоні ці дані викликали серйозне занепокоєння. Американські чиновники побоюються, що вперше за десятиліття поблизу території США може з’явитися потенційна ударна безпілотна інфраструктура, здатна створювати загрозу військовим об’єктам та цивільній інфраструктурі. Особливу увагу американські спецслужби приділяють саме можливості використання FPV-дронів або баражуючих боєприпасів, які можуть запускатися невеликими групами та складно перехоплюються традиційними системами ППО.

    За словами одного з високопоставлених американських чиновників, якого цитує Axios, у разі підтвердження підготовки атак або розміщення ударних систем поблизу американських баз США можуть розглядати варіант «військового реагування». У Вашингтоні дедалі частіше говорять про те, що Куба перестає бути лише проблемним сусідом і поступово перетворюється на плацдарм для держав, які США вважають своїми стратегічними противниками.

    Ситуація набуває особливого значення через географічне розташування Куби. Відстань між кубинським узбережжям і американським містом Кі-Уест є однією з найменших між США та іншими державами регіону. Саме тому будь-яке розміщення ударних систем на острові автоматично викликає асоціації з періодом Холодної війни та Карибською кризою 1962 року, коли світ опинився на межі ядерного конфлікту через радянські ракети на Кубі.

    На тлі зростання напруги директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит на Кубу, де провів закриті переговори з представниками місцевої влади та силових структур. За словами представників американської розвідки, Реткліфф жорстко попередив кубинське керівництво про неприпустимість використання острова як «платформи для просування ворожих інтересів у Західній півкулі». Офіційних деталей переговорів не розголошують, однак джерела американських медіа повідомляють, що США висловили Кубі серйозні претензії через її контакти з Москвою та Тегераном.

    Паралельно американські військові суттєво посилили активність у Карибському регіоні. Поблизу Куби останніми тижнями фіксується збільшення кількості польотів розвідувальної авіації США, включно з літаками радіоелектронної розвідки та безпілотними системами спостереження. Аналітики вважають, що Вашингтон намагається оцінити масштаби військової співпраці Куби з Росією та Іраном, а також перевірити інформацію про можливе розміщення нових систем озброєння на острові.

    Деякі американські експерти вже проводять паралелі між нинішньою ситуацією навколо Куби та розвитком подій у Венесуела, де Росія та Іран протягом останніх років також активно розширювали військово-технічну співпрацю. Крім того, у США побоюються створення неформального альянсу антиамериканськи налаштованих держав у Латинській Америці, який може використовуватися для тиску на Вашингтон у регіоні.

    Водночас сама Куба переживає одну з найглибших економічних криз за останні десятиліття. У Гавана та інших містах країни регулярно відбуваються протести через масштабні відключення електроенергії, дефіцит пального та нестачу продовольства. Через брак нафти в країні суттєво скоротилася робота транспорту, виникли проблеми з функціонуванням лікарень та комунальних служб. У деяких регіонах медичні установи були змушені переносити або скасовувати операції через перебої з електропостачанням.

    Економічна ситуація погіршується також через міжнародний тиск. Після жорсткішої політики адміністрації президента США Дональд Трамп канадська компанія Sherritt International, яка була одним із ключових інвесторів у видобуток нікелю на Кубі, оголосила про згортання діяльності на острові. Це може завдати нового удару по економіці країни, для якої експорт нікелю залишався одним із головних джерел валютних надходжень.

    На цьому фоні американські політики дедалі частіше закликають Білий дім посилити санкції проти Куби та активізувати військову присутність у регіоні. Частина конгресменів вимагає жорсткої відповіді на будь-які спроби Куби співпрацювати з Росією та Іраном у сфері озброєнь, вважаючи це прямою загрозою національній безпеці США.

    Наразі офіційна Гавана не коментувала інформацію про закупівлю ударних дронів та можливі плани їхнього використання. Водночас експерти зазначають, що навіть сам факт появи подібних повідомлень уже значно підвищує напруженість у відносинах між США та Кубою і може призвести до нового витка протистояння у Карибському регіоні.