Gorchitsa.info

Позначка: Велика Британія

  • США не отримали підтримки союзників щодо Ормузької протоки

    США не отримали підтримки союзників щодо Ормузької протоки

    Попри заяви президента США Дональда Трампа про підтримку з боку союзників, європейські партнери Вашингтона наразі не демонструють готовності до активної участі у військово-морській операції, спрямованій на розблокування Ормузької протоки. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на європейських та дипломатичних посадовців.

    За інформацією агентства, питання безпеки в Ормузькій протоці планують обговорити Велика Британія та Франція під час окремої зустрічі. Однак, як зазначають джерела, попри інтенсивні консультації, прогрес у формуванні спільної військово-морської місії залишається обмеженим і не наблизив сторони до конкретних рішень.

    Європейські країни наголошують, що не готові розгортати військові сили до моменту досягнення більш стабільного політичного врегулювання між США та Іраном. Наразі основна увага дипломатичних зусиль зосереджена на спробах деескалації конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, а не на військових сценаріях.

    Джерела Bloomberg підкреслюють, що союзники США розглядають ситуацію як вкрай чутливу, а будь-які кроки в напрямку військової присутності можуть призвести до подальшого загострення. Саме тому більшість європейських столиць обирають обережну позицію, очікуючи розвитку дипломатичних переговорів.

    Окремо зазначається, що Велика Британія та Франція поки не мають спільного бачення того, як саме може функціонувати потенційна військово-морська місія. Сторони обговорюють як формат операції, так і ступінь участі різних країн, включно з можливим залученням США.

    За даними джерел, Велика Британія схиляється до більш обмеженого підходу, розглядаючи можливість використання вже наявних автономних систем для розмінування морських маршрутів. Йдеться про технічну підтримку без повноцінного військового супроводу комерційних танкерів у зоні протоки.

    Франція натомість просуває концепцію “системи супроводу”, яка передбачає ширшу координацію міжнародних сил для захисту судноплавства. При цьому Париж наголошує, що будь-яка операція має бути максимально узгодженою з регіональними умовами, зокрема з урахуванням позиції Ірану.

    Французька сторона також пропонує залучення до потенційної місії країн, які не є прямими учасниками конфліктів на Близькому Сході. Серед можливих партнерів називаються держави на кшталт Індії або окремих європейських країн, які не мають прямого конфліктного досвіду з Іраном.

    Окремим предметом дискусій залишається участь США у можливій місії. Частина європейських посадовців, за даними Bloomberg, вважає, що надмірна присутність Вашингтона може ускладнити ситуацію, оскільки це потенційно підштовхне Іран до більш жорсткої позиції та зменшить простір для переговорів.

    Водночас США наполягають на чітких зобов’язаннях союзників у сфері безпеки морських шляхів і очікують більшої конкретики щодо їхньої участі. Це створює додаткову напругу в трансатлантичних обговореннях.

    Ще одним ключовим елементом дискусії є можливість створення місії під егідою Організації Об’єднаних Націй. Франція та Велика Британія підтримують ідею міжнародного мандата, який міг би надати операції легітимності та ширшої підтримки.

    Однак, як визнають дипломатичні джерела, реалізація такого сценарію є складною, оскільки для ухвалення відповідного рішення необхідна згода постійних членів Ради Безпеки ООН, зокрема США, Китаю та Росії. У нинішніх геополітичних умовах досягти такого консенсусу буде вкрай важко.

    Напруженість навколо Ормузької протоки зросла після повідомлень про посилення контролю над морськими маршрутами та обмеження руху суден у регіоні. США заявляють про необхідність забезпечення свободи судноплавства та безпеки танкерів, тоді як Іран звинувачується у створенні перешкод для комерційного трафіку.

    Раніше також повідомлялося про різні підходи союзників до участі в потенційних операціях: частина країн наполягає на дипломатії, інші — на обмеженій військово-технічній присутності без прямого залучення до бойових дій.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається невизначеною та політично чутливою. Попри тиск США щодо формування спільної місії, європейські союзники не готові до швидкого розгортання військових сил і продовжують робити ставку на дипломатичні механізми врегулювання.

    Основні розбіжності стосуються формату потенційної операції, ступеня залучення США, а також міжнародно-правового статусу можливої місії. У результаті переговори тривають без остаточних рішень, а ситуація в регіоні залишається напруженою та залежною від подальших політичних кроків усіх сторін.

  • Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Велика Британія не братиме участі в морській блокаді іранських портів, яку раніше анонсували Сполучені Штати після провалу переговорів із Тегераном. Про це повідомляють британські медіа з посиланням на урядові джерела.

    Водночас Лондон підтвердив, що зберігає військово-морську присутність у регіоні, але з обмеженим мандатом: британські мінні тральщики та підрозділи, які спеціалізуються на протидії безпілотникам, продовжують виконувати завдання з безпеки судноплавства та захисту критичних морських маршрутів.

    У британському уряді наголошують, що головним пріоритетом залишається забезпечення свободи морської навігації, зокрема в районі Ормузької протоки — одного з ключових світових енергетичних маршрутів.

    Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-яка ескалація в регіоні може мати прямий вплив на світові енергетичні ринки та вартість пального.

    «Ми продовжуємо підтримувати свободу судноплавства та відкриття Ормузької протоки, що вкрай необхідно для підтримки світової економіки та зниження вартості життя вдома», — заявив речник уряду Великої Британії.

    Раніше Сполучені Штати оголосили про намір запровадити морську блокаду іранських портів після того, як переговори з Іраном не завершилися досягненням довгострокової угоди щодо ядерної програми Тегерана та припинення бойових дій на Близькому Сході.

    За заявами Вашингтона, обмеження мали б розпочатися 13 квітня о 10:00 за східноамериканським часом (15:00 за Києвом). Американська сторона також заявляла про можливе залучення союзників до операції, зокрема Великої Британії, яка, за словами представників США, могла б надати мінні тральщики.

    Однак Лондон фактично дистанціювався від участі у бойових або блокадних діях, залишивши лише технічну та оборонну присутність у регіоні.

    За повідомленнями ЗМІ, рішення США про жорсткі заходи стало наслідком провалу тривалих переговорів із Іраном, які, за попередніми даними, тривали близько 21 години в Пакистані.

    Американська сторона заявляє, що ключовою причиною розриву переговорів стала відмова Тегерана зупинити або суттєво обмежити свою ядерну програму. Після цього Вашингтон публічно заявив про можливість жорсткої відповіді, включно з військовими сценаріями.

    Президент США Дональд Трамп також заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, однак паралельно попередив про можливість силових дій у разі подальшої ескалації.

    Рішення Лондона не приєднуватися до блокади демонструє обережніший підхід до ескалації конфлікту в регіоні. Попри союзницькі відносини зі США в межах НАТО, Велика Британія традиційно намагається розмежовувати участь у місіях із забезпечення безпеки судноплавства та прямі військово-політичні дії, які можуть бути трактовані як блокада або агресія.

    Водночас збереження британських кораблів у регіоні свідчить про те, що Лондон не планує повністю виходити з ситуації, особливо з огляду на ризики для глобальної торгівлі та енергетичних ринків.

    Експерти відзначають, що будь-яке загострення в районі Ормузької протоки може призвести до різких коливань цін на нафту та збільшення витрат на страхування морських перевезень. Це, у свою чергу, може вплинути на вартість енергоносіїв у Європі та світі.

    Ситуація залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежить від реакції Ірану, позиції США та ступеня залучення міжнародних партнерів.

  • Британський суд відмовив Україні в екстрадиції нардепа Артема Дмитрука

    Британський суд відмовив Україні в екстрадиції нардепа Артема Дмитрука

    Суд у Великій Британії відмовив Україні у запиті на екстрадицію народного депутата Артема Дмитрука. Відповідне рішення ухвалив Вестмінстерський магістратський суд у Лондоні, пославшись на положення Європейської конвенції з прав людини.

    Як повідомили юристи адвокатської компанії Amsterdam & Partners, яка представляє інтереси Дмитрука, суд застосував статтю 8 Конвенції. Вона гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя. Судді дійшли висновку, що передача депутата українській стороні може призвести до порушення цих прав.

    В Україні Артема Дмитрука підозрюють у причетності до насильницьких інцидентів, зокрема у побитті військовослужбовця та співробітника поліції. Через ці обвинувачення українські правоохоронні органи ініціювали процедуру його екстрадиції.

    Сам депутат раніше заявляв, що на початку повномасштабного вторгнення Росії його нібито піддавали катуванням співробітники Служби безпеки України. Ці твердження, за словами його захисту, також були враховані під час судового розгляду у Великій Британії.

    Рішення Вестмінстерського магістратського суду не є остаточним. Українська сторона має право подати апеляцію на нього. На це передбачено 14 днів.

    Подальша доля запиту на екстрадицію залежатиме від того, чи скористається Україна правом оскарження та яке рішення ухвалить апеляційна інстанція.

  • Вчені назвали напої, які можуть негативно впливати на психіку підлітків

    Вчені назвали напої, які можуть негативно впливати на психіку підлітків

    Дослідники з Bournemouth University (Велика Британія) дійшли висновку, що регулярне споживання солодких напоїв може бути пов’язане з підвищеним ризиком розвитку тривожних розладів у підлітків віком від 10 до 19 років.

    Про це повідомляє портал ScienceAlert із посиланням на викладачку зі здорового та правильного харчування Борнмутського університету Хлою Кейсі. За її словами, проблема тривожних розладів серед молоді у Великій Британії є надзвичайно актуальною.

    Як зазначає Хлоя Кейсі, тривожні розлади нині діагностують у приблизно кожного п’ятого підлітка в Об’єднаному Королівстві. Такий стан може істотно впливати на соціальне життя, успішність у навчанні та загальне самопочуття молодих людей. Крім того, психічні труднощі, що виникають у підлітковому віці, нерідко зберігаються і в дорослому житті.

    Фахівчиня наголошує на необхідності контролю споживання так званого «вільного цукру». Британські медики рекомендують, щоб його частка становила не більше ніж 5% від загальної добової калорійності раціону для людей усіх вікових груп.

    Водночас саме підлітки, за даними дослідників, споживають найбільшу кількість «вільного цукру» серед усіх вікових категорій — іноді до 20% від загальної щоденної енергії. Значна частина цього цукру надходить до організму саме із солодких газованих напоїв та підсолоджених соків.

    Науковці підкреслюють, що йдеться про можливий зв’язок, який потребує подальших досліджень. Водночас вони закликають батьків і підлітків уважніше ставитися до харчових звичок та обмежувати споживання напоїв із високим вмістом цукру.

  • Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    У політичних колах ширяться заяви про можливу зміну акцентів серед західних партнерів України. У низці анонімних джерел стверджується, що США нібито роблять ставку на керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, а Велика Британія підтримує колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

    Водночас офіційних підтверджень такої інформації з боку Вашингтона чи Лондона немає. Подібні заяви з’являються на тлі активних дискусій про перспективи виборів в Україні та майбутню політичну конфігурацію після завершення воєнного стану.

    Президент України Володимир Зеленський публічно поставив питання щодо намірів партнерів, заявивши: «Наші партнери повинні відповісти на питання: вони дійсно хочуть виборів чи просто хочуть змінити мене?». Ця заява пролунала на тлі обговорень про доцільність проведення виборів під час війни.

    Експерти зазначають, що тема можливих кадрових змін або підтримки окремих політичних фігур з боку міжнародних союзників часто використовується в інформаційному просторі як елемент політичної боротьби або зовнішнього впливу.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством, проведення виборів під час воєнного стану в Україні заборонене. Питання їх організації можливе лише після скасування особливого правового режиму.

    Аналітики закликають обережно ставитися до інформації з анонімних джерел та очікувати офіційних заяв від міжнародних партнерів і представників української влади.

  • Британія профінансує відновлення енергетичної інфраструктури України

    Британія профінансує відновлення енергетичної інфраструктури України

    Велика Британія оголосила про виділення 20 мільйонів фунтів стерлінгів на відновлення та захист енергетичної інфраструктури України, яка зазнала значних руйнувань унаслідок російських атак на енергетичний сектор.

    У британському уряді зазначили, що внаслідок обстрілів сотні тисяч українців, зокрема діти та школи, залишилися без опалення й електроенергії. Ситуація ускладнюється тим, що температура повітря в Україні в окремих регіонах опускалася до мінус 20 градусів. Новий пакет допомоги має покрити нагальні потреби в теплопостачанні та електроенергії для мільйонів родин, дітей і людей похилого віку.

    У повідомленні наголошується, що виділене фінансування забезпечить екстрену підтримку для ремонту, відновлення, захисту та стабільної роботи енергосистеми по всій країні. Йдеться про підтримку електропостачання й опалення в житлових будинках, лікарнях та школах в умовах суворої зими.

    Уряд Британії також підкреслив символічність дати оголошення допомоги. Про виділення коштів було заявлено 16 січня — у день, коли Україна та Велика Британія відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство.

    У Лондоні зазначили, що це партнерство уособлює цінності, які Росія намагається зруйнувати своєю агресією. Британська сторона наголосила на захопленні мужністю та стійкістю українців, які щодня чинять опір повномасштабному вторгненню. У заяві також підкреслюється, що Велика Британія залишатиметься поруч з Україною не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі — як у межах двосторонніх відносин, так і на міжнародній арені.

  • Велика Британія посилила ППО України новими зенітними комплексами

    Велика Британія посилила ППО України новими зенітними комплексами

    Велика Британія суттєво посилила протиповітряну оборону України, передавши сучасні зенітні комплекси ближньої та дальньої дії. На озброєння українських підрозділів уже надійшли всі 13 оперативних систем Raven, а також розпочато постачання новітніх комплексів Gravehawk.

    За словами міністра у справах ветеранів Великої Британії Ела Карнса, всі комплекси Raven вже розгорнуті в українських силах і використовуються для захисту від повітряних загроз у прифронтових районах. Ці системи призначені для ураження безпілотників, літаків і вертольотів безпосередньо поблизу лінії бойових дій.

    Raven використовує адаптовані авіаційні ракети AIM-132 ASRAAM, які запускаються з наземних платформ. Однією з ключових переваг комплексу є висока мобільність і швидке розгортання, що дозволяє оперативно реагувати на зміну повітряної обстановки. Водночас система має обмежені можливості для перехоплення крилатих ракет.

    Паралельно Лондон розпочав передачу Україні систем Gravehawk, які призначені для захисту від далекобійних ударів, зокрема по об’єктах критичної інфраструктури. Наразі українська сторона вже отримала два прототипи цих комплексів. Загалом контракт передбачає постачання ще 15 систем, перша партія з яких має надійти найближчим часом.

    Очікується, що Gravehawk стане важливим елементом протиповітряної оборони великих міст і енергетичних об’єктів. Комплекс орієнтований насамперед на боротьбу з ударними безпілотниками, зокрема типу «Шахед», але також здатний протидіяти літакам, гелікоптерам і потенційно крилатим ракетам.

    Постачання Raven і Gravehawk входять до зимового пакета посилення української ППО загальною вартістю 600 млн фунтів стерлінгів. У межах цього пакета Україна також має отримати автоматизовані турелі для знищення російських дронів. У Лондоні наголошують, що ці рішення є відповіддю на системні атаки Росії по українській енергетичній інфраструктурі.

  • Британські війська в Україні: Захід шукає формат стримування без прямої війни з Росією

    Британські війська в Україні: Захід шукає формат стримування без прямої війни з Росією

    Питання можливого розміщення британських військ в Україні знову опинилося в центрі уваги західних столиць на тлі дискусій про майбутню мирну угоду. Лондон разом із Францією та США опрацьовує сценарії, які мають забезпечити дотримання можливого перемир’я, водночас уникаючи прямого воєнного зіткнення з Росією.

    Історичний прецедент для таких рішень уже існує. У 1999 році під час кризи в Косові британські та російські військові опинилися за крок від відкритого конфлікту. Тоді командувач британських сил генерал Майк Джексон відмовився виконувати наказ НАТО, заявивши, що не має наміру розпочинати Третю світову війну. Ситуацію вдалося розрядити без застосування сили.

    Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

    За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

    Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

    Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

    Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

    Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

    Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

  • Шотландія припиняє виплати за програмою розміщення українців: тисячі сімей ризикують опинитися без житла

    Шотландія припиняє виплати за програмою розміщення українців: тисячі сімей ризикують опинитися без житла

    Від початку повномасштабної війни Шотландія стала прихистком для близько 28 тисяч українців, однак тепер їхнє проживання опинилося під загрозою. Уряд країни повністю згорнув грантову програму, яка фінансово стимулювала місцевих жителів приймати біженців у своїх оселях. Про це повідомляє Daily Mail.

    Раніше в межах програми «Житло для України» приймаючі сім’ї отримували компенсацію — спершу £500 на місяць, пізніше £350. Ці виплати покривали витрати та мотивували людей відкривати свої домівки українцям, які тікали від війни.

    Рішення ухвалила нова лейбористська адміністрація Шотландії. Влада заявила про повне згортання грантів, що фактично позбавляє тисячі українців гарантій стабільного житла.

    Місцеві органи влади та благодійні фонди попереджають: наслідки можуть бути серйозними.
    За їхніми словами, така політика:

    • може призвести до нової хвилі виселень;

    • збільшить кількість звернень до служб, що працюють із бездомними;

    • поставить додаткове навантаження на соціальні структури, які вже працюють на межі можливостей.

    Консервативна партія різко розкритикувала уряд, заявивши, що нова політика ігнорує реальні потреби людей, які втекли від війни та не встигли адаптуватися до складних умов шотландського ринку житла.

    У Міністерстві житлових справ Великої Британії натомість стверджують: учасники програми знали, що державне фінансування триватиме лише 18 місяців. За цей період, на переконання відомства, українські сім’ї мали знайти інше житло або підготуватися до самостійного проживання.

    Однак експерти наголошують: знайти доступну оренду у Шотландії складно навіть громадянам країни, а біженцям — тим паче. Через високі ціни, дефіцит пропозицій і конкуренцію на ринку житла шансів для переселенців практично немає.

    Зараз українські родини, які досі проживають у приймаючих сім’ях, намагаються знайти альтернативні варіанти. Багато хто звертається до благодійних фондів і місцевих рад, намагаючись уникнути ризику опинитися на вулиці.

    Шотландська влада поки що не представила альтернативної програми підтримки, тому ситуація залишається напруженою.

  • Недосипання подвоює ризик тяжких хвороб: нове британське дослідження б’є на сполох

    Недосипання подвоює ризик тяжких хвороб: нове британське дослідження б’є на сполох

    Попри широку обізнаність про важливість якісного відпочинку, більшість дорослого населення все ще не висипається. Нове британське дослідження, результати якого опублікувало видання The Mirror, демонструє: майже 70% людей сплять менше норми, а наслідки такого режиму виявилися серйознішими, ніж вважалося раніше.

    Опитування, проведене «Країною ліжок» спільно з лікаркою загальної практики Катріною О’Доннелл, охопило тисячу респондентів віком від 18 до 99 років. Метою було з’ясувати, як недосипання впливає на фізичний стан, повсякденну активність і навіть фінансову поведінку людей.

    Дослідники зафіксували суттєве зростання так званої «кризи сну» у Великій Британії. Майже половина опитаних регулярно прокидається серед ночі, а 47% постійно відчувають втому протягом дня. Водночас поганий сон впливає не лише на самопочуття: 56% учасників дослідження визнають, що після безсонних ночей більше витрачають грошей на базові товари та імпульсивні покупки, а 40% — часто шкодують про фінансові рішення, ухвалені у стані втоми.

    За словами Катріни О’Доннелл, сон менш ніж сім годин на добу може суттєво шкодити організму. Вона пояснює, що регулярний відпочинок тривалістю лише п’ять–шість годин майже вдвічі збільшує ризик діагностування переддіабету та діабету другого типу. Так само зростає ймовірність розвитку підвищеного артеріального тиску.

    Лікарка наголошує: люди, які сплять чотири години або менше, удвічі частіше мають проблеми з тиском і з більшою ймовірністю стикаються з порушеннями роботи серцево-судинної системи. Хронічне недосипання також здатне значно збільшити ризик розвитку деменції в майбутньому.

    О’Доннелл зазначає, що поганий сон пов’язаний із підвищеним рівнем гормонів стресу, зростанням запальних процесів та нездоровими показниками холестерину. Крім фізичних факторів, порушений режим сну збільшує ризик розвитку депресії та емоційних розладів.

    Медики радять людям, які стикаються з тривалими проблемами засинання або частими нічними пробудженнями, не відкладати консультацію з лікарем. За словами експертів, своєчасна діагностика й корекція режиму сну допомагають уникнути серйозних довгострокових наслідків.