Gorchitsa.info

Позначка: верховна Рада

  • Верховна Рада ухвалила закон про нову житлову політику: що зміниться для українців

    Верховна Рада ухвалила закон про нову житлову політику: що зміниться для українців

    Верховна Рада ухвалила закон «Про основні засади житлової політики», який фактично змінює систему державної житлової політики в Україні. Документ №4751-IX парламент підтримав у січні 2026 року, а 12 лютого його підписав президент. Закон також передбачає втрату чинності Житлового кодексу України 1983 року, який діяв понад 40 років.

    Після ухвалення закону в суспільстві з’явилися побоювання, що документ нібито скасовує приватизацію житла. Однак насправді він змінює підхід держави до житлової політики, зміщуючи акцент із масової приватизації на довгострокові моделі користування житлом, передусім орендні.

    Закон має рамковий характер і стосується передусім публічного житлового сектору. Йдеться про державний та комунальний житловий фонд, а не про приватну нерухомість громадян чи первинний ринок житла.

    Документ визначає загальні принципи реалізації права на житло, механізми соціальної та доступної житлової політики, а також правила управління державним і комунальним житловим фондом. Натомість питання будівництва, землекористування, містобудування та технічних стандартів і надалі регулюватимуться окремими законами.

    Однією з ключових змін є припинення приватизації житла з державного житлового фонду. Водночас закон передбачає перехідний період. Норма про втрату чинності закону «Про приватизацію державного житлового фонду» набуде чинності не раніше ніж через рік після завершення воєнного стану і водночас не раніше ніж через рік після набрання чинності новим законом.

    Таким чином, приватизацію не скасовують миттєво. Громадяни, які вже мають право на приватизацію житла, зможуть скористатися ним у межах перехідного періоду.

    Головна мета змін — зберегти державний і комунальний житловий фонд як інструмент соціальної політики. Масова приватизація призводить до скорочення соціального житла і зменшує можливості допомоги людям, які потребують житлової підтримки.

    Натомість закон робить ставку на розвиток соціальної оренди. Соціальне житло може надаватися громадянам у користування безкоштовно або за доступну плату на підставі договору найму. Розмір плати залежатиме від доходів домогосподарства.

    Органи місцевого самоврядування зможуть компенсувати плату за оренду такого житла у межах місцевих програм підтримки. У деяких випадках компенсація може становити до 100% вартості оренди.

    Ще одна важлива зміна — кошти від плати за користування соціальним житлом спрямовуватимуться до спеціального фонду. Ці гроші використовуватимуться для утримання, ремонту та відновлення житлового фонду.

    Закон також запроваджує нові стандарти якості житла. Зокрема, він розмежовує мінімальні та загальні вимоги до житлових приміщень і робить акцент на доступності житла для маломобільних груп населення та людей з інвалідністю.

    Окрему увагу приділено цифровізації житлової системи. Облік громадян, які потребують соціального житла, переведуть із паперових списків до єдиної інформаційно-аналітичної системи. При цьому дата взяття на квартирний облік зберігатиметься.

    Новий закон також відкриває можливості для участі бізнесу у житловій політиці. Зокрема, передбачено створення операторів соціального та доступного житла, якими можуть бути підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності.

    Це дозволить реалізовувати житлові проєкти у форматі державно-приватного партнерства, коли приватні компанії можуть брати участь у створенні, управлінні та обслуговуванні соціального житла.

    Водночас для таких проєктів діятимуть обмеження. Соціальне житло не може бути переведене у звичайний комерційний обіг навіть у разі зміни власника, а його цільове призначення має зберігатися.

    Окремо закон регулює питання службового житла. Воно надаватиметься працівникам на період трудових відносин і також буде включене до єдиної житлової інформаційної системи.

    Експерти зазначають, що закон має рамковий характер, тому значна частина механізмів буде визначена підзаконними актами, місцевими програмами та типовими договорами.

    Для громадян головний висновок полягає в тому, що закон не зачіпає вже приватизоване житло і не обмежує право приватної власності. Його мета — змінити підхід до управління державним і комунальним житловим фондом та створити нову систему житлової підтримки.

  • Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака система влади в Україні почала поступово змінюватися. Новий баланс впливів формується навколо президента Володимира Зеленського, а уряд Юлії Свириденко отримав більше простору для самостійних рішень, хоча ключова роль у системі управління залишається за главою держави.

    Про це йдеться в аналізі “Української правди”, яка дослідила, як змінилася конфігурація влади після корупційного скандалу, відомого як “Міндічґейт”.

    Нова конфігурація влади на Банковій

    2 березня у президентському кабінеті відбулася нарада за участі Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Формально зустріч була присвячена підбиттю підсумків складної зими та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак сам склад учасників зустрічі демонструє зміни у владній системі. Ще кілька місяців тому подібні наради практично неможливо було уявити без обов’язкової участі керівника Офісу президента. У період керівництва Єрмака політичні рішення проходили через його апарат, а доступ до президента фактично контролювався ОП.

    Після його відставки президент почав проводити більше прямих зустрічей із урядовцями, політиками та громадськими діячами.

    Корупційний скандал у сфері енергетики, який отримав назву “Міндічґейт”, став найбільшим політичним ударом по команді Зеленського за час його президентства. Він призвів до кадрових ротацій у владі та фактичного усунення Єрмака від системи управління.

    Після цього у владній вертикалі виник вакуум впливу, який почали заповнювати різні групи у команді президента.

    Частину функцій колишнього керівника ОП перебрали заступники глави Офісу, частину — силовий блок, а частину — сам президент через прямі доручення чиновникам.

    Роль Юлії Свириденко

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її призначення відбулося за активної підтримки Єрмака, який ще у 2024 році намагався провести зміну прем’єра.

    У той період уряд фактично виконував роль виконавчого органу при Офісі президента. Основні рішення формувалися на Банковій, а Кабмін їх реалізовував.

    Після відставки Єрмака ситуація змінилася. За словами співрозмовників видання у владі, Свириденко спочатку виглядала дезорієнтованою, однак поступово почала працювати з президентом напряму та посилювати свою роль у системі управління.

    В уряді зазначають, що прем’єрка почала жорсткіше контролювати міністрів та вимагати результатів від членів Кабміну.

    Одним із внутрішніх конфліктів у Кабміні залишається напруженість між Свириденко та віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою.

    Його вважають людиною, пов’язаною з колишнім керівником ОП. У владних колах обговорюється можливість його заміни.

    Серед потенційних кандидатів на посаду називають голову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, який має підтримку частини фракції “Слуга народу” та позитивне ставлення президента.

    Попри відставку, джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує підтримувати контакти з представниками влади, дипломатами та окремими міністрами.

    Однак характер його впливу змінився. Якщо раніше він мав постійний доступ до президента і міг впливати на ухвалення рішень безпосередньо, то тепер його участь у політичних процесах значно обмежена.

    Ключові фігури в новій системі

    Після кадрових змін у владі зросла роль кількох ключових чиновників.

    Колишній прем’єр Денис Шмигаль повернувся до роботи в енергетичному секторі та отримав завдання стабілізувати ситуацію в галузі після енергетичних скандалів.

    Михайло Федоров, який перейшов до Міністерства оборони, активно просуває технологічні зміни у війську. Зокрема, розвиток систем перехоплення російських дронів.

    За даними військового керівництва, ефективність перехоплення “Шахедів” за допомогою дронів-перехоплювачів за останні місяці зросла з приблизно 30% до понад 70% у Києві.

    Попри кадрові зміни, уряд стикається з низкою системних проблем.

    Однією з головних є нестача сильних управлінців на ключових напрямах. Частина міністрів, за словами співрозмовників у владі, є ефективними менеджерами середнього рівня, але не мають достатнього політичного впливу для масштабних реформ.

    Крім того, складною залишається ситуація у Верховній Раді. У монобільшості дедалі важче знаходити голоси навіть для виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ або Європейським Союзом.

    Показовою є ситуація з призначенням міністра юстиції — посада залишається вакантною вже кілька місяців, хоча кандидатура узгоджена.

    Наразі в Україні фактично зберігається модель, у якій президент відіграє ключову роль у прийнятті рішень, тоді як уряд виступає координатором між Банковою, Кабміном та парламентом.

    У владних колах визнають, що без появи кількох сильних управлінців на критичних напрямах — інфраструктурі, енергетиці та відновленні — уряду буде складно забезпечити помітні результати.

  • У ЗМІ повідомили про відстрочки та бронювання осіб, пов’язаних із Центром протидії корупції

    У ЗМІ повідомили про відстрочки та бронювання осіб, пов’язаних із Центром протидії корупції

    У матеріалі, оприлюдненому виданням From-UA, йдеться про нібито масові випадки відстрочок, спеціального військового обліку або зняття з обліку серед осіб, пов’язаних із керівництвом громадської організації Центр протидії корупції. Автори публікації пов’язують ці дані з питаннями щодо можливих законних підстав таких рішень і припускають суспільний резонанс через їхню концентрацію.

    ЦПК було створено у 2012 році. Його співзасновниками є Віталій Шабунін та Дар’я Каленюк. Організація декларує місію з протидії корупції та громадського контролю за владою.

    Зокрема, 42-річний чоловік Дар’ї Каленюк Орест Рудий із лютого 2023 року перебуває на обліку у Дарницькому ТЦК як особа з правом на відстрочку. Його родич Олександр Михайленко (47 років) з 2018 року підлягає мобілізації, проте, за наявною інформацією, не є фігурантом розшуку чи проваджень за неявку.

    Помічник народного депутата Анастасії Радіної, екс-детектив НАБУ Андрій Денисюк (36 років) має право на бронювання як співробітник апарату. Натомість його родич Денис Олійник (31 рік) з 2019 року перебуває на обліку як «обмежено придатний у воєнний час». Брат комунікаційниці ЦПК Валерії Радченко Андрій у 2025 році вважався порушником обліку через неявку, але даних про подальші наслідки немає.

    Партнер Радченко Юрій Хорунжий (38 років) перебуває на обліку, торік потрапляв у розшук через повістку. Його 27-річного брата у березні 2025 року було знято з обліку на підставі норми закону про навчання у військових закладах.

    Серед інших згаданих — 36-річний офіцер Андрій Івасюк з відстрочкою, 42-річний Артем Харківський (екс-детектив НАБУ), який має відстрочку через догляд за родичами з інвалідністю, а також ряд чоловіків у віці 29–53 років, які перебувають на спеціальному обліку ухиляння.

    Окремо згадується 27-річний юрист Роман Вербовський, котрий має спеціальну військову реєстрацію. Його батьки, даним відкритих реєстрів, внесені до бази «Миротворець» як особи, які виїхали до РФ і виправдовували окупацію.

     

    Формально кожен із перелічених може мати законні підстави для відстрочення, бронювання чи зняття з обліку. Однак концентрація таких випадків серед осіб, пов’язаних із антикорупційною спільнотою, викликає суспільний резонанс.

    Загалом публікація порушує тему прозорості процедур військового обліку та суспільного контролю за рішеннями про відстрочки й бронювання, залишаючи відкритим питання щодо правових підстав у кожному окремому випадку.

  • Скандальний нардеп Тищенко увійшов до групи колишніх представників ОПЗЖ

    Скандальний нардеп Тищенко увійшов до групи колишніх представників ОПЗЖ

    Український парламентаризм знову опинився в центрі скандалу після того, як народний депутат Микола Тищенко приєднався до депутатської групи «Відновлення України». Раніше політик залишив фракцію «Слуга народу» на тлі низки резонансних кримінальних історій та політичних конфліктів.

    Вступ Тищенка фактично дозволив групі зберегти своє існування у Верховній Раді. Після втрати одного з депутатів об’єднанню бракувало необхідної мінімальної кількості членів, і новий учасник став вирішальним для її подальшої роботи.

    Депутатська група «Відновлення України» була сформована переважно з колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ, що викликало хвилю критики в політичному середовищі. Перехід Тищенка до цього об’єднання багато експертів розцінюють як спробу зберегти політичний вплив і залишитися в активній парламентській діяльності попри репутаційні ризики.

    Паралельно з політичними змінами триває і кримінальна історія навколо самого депутата. Нещодавно суд змінив йому запобіжний захід із нічного домашнього арешту на особисте зобов’язання, що дозволило нардепу повернутися до публічної діяльності та активної присутності у медіапросторі.

    Окремі питання у громадськості викликає й майновий стан родини політика. Зокрема, за відкритими даними, його близькі родичі володіють земельними ділянками у престижних передмістях Києва, де реалізуються котеджні проєкти. Сам депутат, за інформацією журналістських розслідувань, користується елітною нерухомістю, оформленою на пов’язаних осіб.

    Ім’я Тищенка також фігурувало у матеріалах щодо можливих змов підрядників під час отримання державних і комунальних контрактів. Антимонопольний комітет раніше встановлював ознаки узгоджених дій між компаніями, пов’язаними з його оточенням, під час виконання робіт для столичних комунальних підприємств та інфраструктурних проєктів у регіонах.

    На цьому тлі перехід депутата до нової парламентської групи став черговим прикладом політичної трансформації українського парламенту, де кадрові переміщення нерідко відбуваються попри гучні скандали та кримінальні провадження.

  • Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

    Виклик для Зеленського: нестача голосів у парламенті

    В оточенні влади зростає занепокоєння через можливі проблеми з голосами у парламенті. За інформацією джерел, на Банковій стикаються з системною нестачею підтримки у Верховна Рада України, що може вплинути на стабільність більшості та ухвалення ключових рішень.

    Йдеться не про поодинокі труднощі під час голосувань, а про більш глибоку проблему, яка, за словами співрозмовників, має системний характер. У разі її загострення можливе переформатування коаліції та навіть створення уряду національної єдності.

    В Офіс Президента України наразі намагаються мінімізувати ризики та стабілізувати ситуацію, однак джерела вказують, що з наближенням виборчого циклу питання парламентської підтримки може знову загостритися. У такому випадку це стане серйозним політичним викликом для президента Володимира Зеленського.

  • Кількість нелегальної зброї в Україні зросла утричі з початку війни

    Кількість нелегальної зброї в Україні зросла утричі з початку війни

    В Україні на руках у цивільного населення може перебувати до п’яти мільйонів одиниць незареєстрованої вогнепальної зброї. Таку оцінку наводять представники Консультативної місії ЄС. За їхніми даними, кількість необлікованих стволів після початку повномасштабної війни зросла приблизно утричі порівняно з довоєнним періодом.

    Проблема нелегального обігу озброєння стала предметом закритого засідання парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності. Участь у ньому взяли міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та керівництво Національної поліції. Як повідомив перший заступник голови комітету Андрій Осадчук, під час зустрічі детально обговорили ризики використання вибухових речовин і нелегальної зброї в цивільному секторі.

    Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

    Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

    Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

    Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.

  • У Раді заявили про ризик «фінансової трагедії» вже найближчим часом

    У Раді заявили про ризик «фінансової трагедії» вже найближчим часом

    Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев заявив, що Україна може зіткнутися з «фінансовою трагедією» вже протягом найближчого місяця, якщо не буде ухвалено рішення про підвищення податків для забезпечення фінансування бюджетних витрат і виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.

    За його словами, у квітні може виникнути дефіцит коштів для покриття державних видатків. Депутат наголосив, що відтермінування виконання вимог не скасовує їхньої обов’язковості, а питання наповнення бюджету залишається критичним.

    Гетманцев зазначив, що ризики недофінансування усвідомлюють як він, так і міністр фінансів, оскільки бюджетний процес потребує стабільних джерел надходжень. У цьому контексті він розкритикував уряд за значні витрати на різні соціальні виплати, вказуючи на необхідність більш жорсткого підходу до фінансової дисципліни.

    Фінансова ситуація ускладнюється й зовнішніми факторами. Зокрема, питання нової програми співпраці з Міжнародний валютний фонд залишається важливим для макрофінансової стабільності країни. Крім того, повідомляється про труднощі з ухваленням кредитних рішень у межах Європейський Союз через позицію окремих держав-членів, зокрема Угорщина.

    Експерти наголошують, що в умовах воєнного стану фінансова стійкість держави залежить від поєднання внутрішніх ресурсів і міжнародної підтримки. Будь-які затримки з фінансуванням можуть вплинути на соціальні виплати, оборонні видатки та роботу державних інституцій.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень парламенту, уряду та міжнародних партнерів щодо бюджетної політики та фінансових домовленостей.

  • Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    У Верховній Раді виникла напруга після масових викликів народних депутатів на допити до НАБУ. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, заявивши, що ситуація всередині фракції «Слуга народу» вже вплинула на дисципліну голосувань і фактично заблокувала роботу парламенту.

    За словами Железняка, близько 50 парламентарів викликали на допити в якості свідків у межах однієї справи. Він послався на заяву депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка раніше повідомила про масштабні виклики представників фракції.

    «Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

    Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

    «Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

    За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

    Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.

  • Оренда житла стане простішою: у Раді пропонують знизити ПДФО до 5%

    Оренда житла стане простішою: у Раді пропонують знизити ПДФО до 5%

    13 лютого до Верховної Ради надійшов проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від надання житлової нерухомості в оренду. 16 лютого документ передано на розгляд профільного бюджетного комітету.

    Автори законопроєкту наголошують, що ринок житлової оренди в Україні значною мірою перебуває в тіні через високе податкове навантаження на власників – 18% від доходу становить податок на доходи фізичних осіб, а ще 5% – військовий збір. Для стимулювання прозорості пропонується знизити ставку ПДФО до 5%.

    Крім того, законопроєкт передбачає тимчасове звільнення орендодавців від оподаткування на період з 1 квітня 2026 року до 31 грудня того року, коли буде скасовано воєнний стан. Орендодавці самостійно сплачуватимуть податок протягом 40 днів після завершення кварталу.

    Також у Верховній Раді тривають роботи над врегулюванням діяльності рієлторів, що має додатково вплинути на легалізацію ринку оренди та прозорість угод.

    Законопроєкт має на меті стимулювати власників житла працювати легально, зменшити тінізацію ринку та спростити адміністрування податків для приватних орендодавців.

  • Генштаб аналізує причини СЗЧ: у Раді розповіли деталі

    Генштаб аналізує причини СЗЧ: у Раді розповіли деталі

    У Верховній Раді визнають, що проблема самовільного залишення військових частин має комплексний характер і не зводиться до однієї причини. Водночас найбільше таких випадків фіксується серед громадян, мобілізованих відносно нещодавно.

    Про це заявив народний депутат України, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

    За його словами, у парламенті усвідомлюють багатофакторність причин, які можуть підштовхувати військовослужбовців до самовільного залишення частин. Профільний комітет розглядає відповідні випадки у закритому форматі спільно з представниками військового керівництва.

    Веніславський підкреслив, що твердження про нібито масовий характер СЗЧ через втому від війни не відповідають реальній ситуації. За його словами, попри складні умови служби, найбільше таких порушень припадає саме на тих, хто був мобілізований нещодавно.

    Натомість серед військових, які беруть участь у бойових діях із 2022 року та мають бойовий досвід з початку повномасштабного вторгнення, кількість випадків самовільного залишення частин залишається мінімальною.

    Окремо депутат окреслив чинники, які можуть сприяти виникненню таких ситуацій. Серед них — складні сімейні обставини, конфлікти або проблеми у взаєминах всередині підрозділів, відчуття соціальної несправедливості, а також можливу упередженість у рішеннях командування.

    Він також повідомив, що Генеральний штаб Збройних сил України, зокрема Головне управління персоналу, працюють над виявленням причин СЗЧ та вживають заходів для їх мінімізації. Йдеться як про внутрішній аналіз, так і про управлінські рішення, спрямовані на зменшення кількості подібних випадків.