Позначка: Верховний Суд України

  • Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Велика палата Верховного Суду повернула до Касаційного адміністративного суду справу про поновлення на посаді колишнього судді Верховного Суду Богдана Львова, якого у 2022 році було позбавлено повноважень після інформації про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Таким чином одна з найрезонансніших судових історій останніх років отримала новий розвиток, а остаточна крапка у справі поки що не поставлена.

    Про це повідомили журналісти проєкту «Схеми», які першими оприлюднили інформацію про російський паспорт екссудді.

    Історія навколо Богдана Львова триває вже майже чотири роки і залишається однією з найгучніших справ у судовій системі України. Вона стосується не лише долі конкретного судді, а й питань національної безпеки, довіри до судової влади та механізмів очищення державних інституцій під час війни.

    Згідно з ухвалою Великої палати Верховного Суду від 9 червня 2026 року, підстав для розгляду справи на рівні Великої палати немає. Судді не погодилися з позицією Касаційного адміністративного суду, який раніше заявив про існування так званої «виключної правової проблеми».

    У своєму рішенні Велика палата зазначила, що різні підходи судів до тлумачення одного й того самого питання самі по собі не свідчать про наявність виключної правової проблеми.

    Таким чином справа повертається до касаційного розгляду, де суд має дати остаточну оцінку законності припинення повноважень Богдана Львова.

    Скандал навколо екссудді розгорівся у вересні 2022 року після журналістського розслідування програми «Схеми». Тоді журналісти оприлюднили матеріали, які свідчили про те, що суддя Верховного Суду Богдан Львов міг мати громадянство Російської Федерації.

    У розслідуванні йшлося про російський паспорт, отриманий у Москві, а також про нерухомість родини Львова на території РФ.

    Після публікації журналістів Служба безпеки України провела власну перевірку та повідомила керівництво Верховного Суду про підтвердження факту російського громадянства.

    На підставі листа СБУ тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року видав наказ про припинення повноважень Богдана Львова як судді.

    Саме цей наказ став предметом судових спорів.

    Богдан Львов категорично заперечує всі звинувачення та наполягає, що не має російського громадянства.

    У січні 2024 року він публічно заявив, що звинувачення базуються на припущеннях та недостовірних даних. За словами екссудді, йому закидають існування двох російських паспортів, виданих у 1999 та 2012 роках, однак він не визнає цих документів своїми.

    Після звільнення Львов звернувся до суду з позовом про поновлення на посаді судді Верховного Суду та виплату заробітної плати за весь період вимушеного прогулу.

    10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на його користь.

    Суд першої інстанції визнав наказ про припинення повноважень незаконним, постановив поновити Львова на посаді та виплатити компенсацію за час відсторонення від роботи.

    Це рішення викликало широкий суспільний резонанс, особливо на тлі повномасштабної війни та суспільного запиту на очищення державних органів від осіб, які можуть мати зв’язки з Росією.

    Втім Верховний Суд та Служба безпеки України не погодилися з таким рішенням і подали апеляційні скарги.

    Улітку 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд став на бік Верховного Суду та СБУ, скасувавши рішення першої інстанції.

    Апеляційний суд фактично визнав законним припинення повноважень Львова на підставі інформації про його російське громадянство.

    Після цього справа перейшла до касаційної інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду дійшов висновку, що справа має особливе значення для судової практики, та передав її до Великої палати Верховного Суду для розгляду питання про існування виключної правової проблеми.

    Однак Велика палата вирішила інакше та відмовилася брати справу до розгляду.

    Тепер остаточне рішення знову має ухвалити Касаційний адміністративний суд.

    Сама справа Львова вже давно вийшла за межі особистого конфлікту між суддею та керівництвом Верховного Суду.

    Фактично вона стала тестом для всієї української судової системи щодо того, як діяти в ситуаціях, коли виникають питання про громадянство представників найвищих державних інституцій.

    Особливо гостро ця проблема постала після початку повномасштабної російської агресії, коли питання лояльності державних службовців та посадовців набули безпрецедентного значення.

    На сьогодні Богдан Львов продовжує наполягати на своїй невинуватості та домагається повернення до Верховного Суду. Натомість СБУ та керівництво судової системи вважають рішення про припинення його повноважень законним та обґрунтованим.

    Подальший розгляд справи у касаційній інстанції може стати одним із ключових судових процесів 2026 року та створити важливий прецедент для всієї системи правосуддя України.

    Від його результату залежатиме не лише доля самого Богдана Львова, а й підходи держави до оцінки подібних випадків у майбутньому.

  • Коломойський програв справу про громадянство у Верховному Суді

    Коломойський програв справу про громадянство у Верховному Суді

    11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у резонансній справі №990/320/23, залишивши чинним указ президента від 18 липня 2022 року про втрату громадянства України Ігорем Коломойським. Про це повідомив адвокат бізнесмена Олександр Лисак.

    Згідно з матеріалами справи, ще у 1995 році Ігор Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той момент законодавство України не передбачало автоматичної втрати українського громадянства у разі набуття громадянства іншої держави.

    Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

    “Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

    Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

    У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.

  • ТОВ “Алакор Сіті” претендує на управління ТРЦ “Гулівер”, попри податкові борги на 66 мільйонів гривень

    ТОВ “Алакор Сіті” претендує на управління ТРЦ “Гулівер”, попри податкові борги на 66 мільйонів гривень

    ТОВ “Алакор Сіті”, яке є єдиним претендентом на управління одним із найбільших торговельно-розважальних центрів Києва – ТРЦ “Гулівер”, має значні фінансові зобов’язання перед державою. Як випливає з інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, компанія заборговала понад 66 мільйонів гривень податків, через що Державна податкова служба вимагає їхнього стягнення.

    Компанія “Алакор Сіті” має проблеми з податковою через значну суму боргу. Податкова служба в Києві стверджує, що ця компанія занизила свої податкові зобов’язання з ПДВ на суму понад 28 мільйонів гривень, у зв’язку із чим їй нараховано ще й штраф у сумі більше ніж 7 мільйонів гривень, а також занизила дохід, який повинен оподатковуватись податком на прибуток, на суму більше 170 мільйонів гривень (розрахунково – податок на прибуток 18% становив би понад 30 мільйонів гривень).

    Суди раніше підтримували “Алакор Сіті”, але Верховний Суд України 17 грудня 2024 року у справі № 320/8946/23 частково скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на повторний розгляд до суду першої інстанції. Це означає, що податкові проблеми ТОВ “Алакор Сіті” ще не вирішені, і тепер суд першої інстанції повинен знову розглядати заперечення компанії проти вимог податкової служби. Щоправда, цього разу вже з урахуванням висновків Верховного Суду України, який не погодився із скасуванням податкових повідомлень-рішень.

    Іронічним є те, що ТРЦ “Гулівер” передано в управління АРМА як арештований речовий доказ у кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків.

    Голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума заявляла, що встановила жорсткі критерії для майбутніх управителів, які повинні відповідати високим стандартам і гарантувати стабільні надходження до державного бюджету від управління арештованими активами.

    Однак, на тлі інформації про податкові вимоги до компанії “Алакор Сіті” на десятки мільйонів гривень, виникають питання: чи відповідає така компанія оголошеним критеріям і високим вимогам, заявленим пані Думою? Чи здатна ця компанія, маючи власні борги перед державою, забезпечити ефективне управління ТРЦ “Гулівер” та стабільне надходження коштів до державної казни?

    Зважаючи на фінансові проблеми “Алакор Сіті”, виникають обґрунтовані побоювання щодо спроможності компанії ефективно управляти величезним активом у центрі столиці. Чи не ризикує держава втратити потенційний прибуток, якщо управління буде передано структурі, яка не змогла впоратися з власними податковими зобов’язаннями? Чи не спробує така компанія і в цьому випадку ухилитися від платежів до бюджету, присвоївши дохід від управління?

    АРМА 30 жовтня оголосило конкурс на відбір управителя для ТРЦ “Гулівер”. Раніше низка ЗМІ повідомляла про зв’язки ТОВ “Алакор Сіті” з росіянами та оточенням експрезидента Петра Порошенка.

    Власником “Алакор Сіті” є бізнесмен Дмитро Адамовський – син скандального бізнесмена Андрія Адамовського. Хоча зараз Адамовський-молодший позиціонує себе як чесний громадянин Канади, за нашою інформацією, він досі має російське громадянство. Паспорт країни-агресорки він, ймовірно, отримав ще у 2005 році.