Gorchitsa.info

Позначка: відключення світла

  • У Криму масштабний блекаут

    У Криму масштабний блекаут

    У тимчасово окупованому Криму зафіксовано масштабні перебої з електропостачанням, унаслідок яких без світла залишилися споживачі одразу в кількох містах і районах півострова. Причиною відключень, за повідомленням підконтрольного окупаційній адміністрації ресурсу “Крименергоінформ“, стали технологічні порушення в роботі електричних мереж, що призвели до аварійної ситуації в енергосистемі регіону.

    За оприлюдненою інформацією, електропостачання було частково або повністю припинене у низці великих населених пунктів, зокрема в Євпаторії, Саках, Красноперекопську та Джанкої. Окрім міських округів, відключення також зачепили Красноперекопський, Сакський, Джанкойський і Красногвардійський райони, що свідчить про значний масштаб аварії та її вплив на значну частину енергосистеми півострова.

    У “Крименергоінформ” заявили, що на місцях уже розпочалися аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики намагаються оперативно встановити причини технологічного збою та ліквідувати його наслідки, щоб повернути електропостачання до домівок мешканців та об’єктів інфраструктури. За попередніми оцінками, повне відновлення електропостачання може зайняти до доби, однак точні строки залежать від складності пошкоджень та стану мереж.

    Масові відключення електроенергії традиційно створюють значні труднощі для населення, оскільки впливають не лише на побутові умови, а й на роботу критичної інфраструктури, включно з водопостачанням, зв’язком, транспортом та медичними установами. У частині населених пунктів можливі перебої з мобільним зв’язком та інтернетом, а також ускладнення в роботі підприємств і соціальних об’єктів.

    Останні інциденти в енергетичній системі півострова фіксуються вже не вперше. Лише напередодні та впродовж попередніх днів на території окупованого Криму також спостерігалися перебої з електропостачанням. Зокрема, повідомлялося про часткові відключення в різних енергорайонах, а також про пошкодження мережевої інфраструктури, що змушувало окупаційні служби запроваджувати графіки аварійних відключень.

    Крім того, у ніч на 20 червня місцеві жителі повідомляли про серію вибухів у різних районах півострова. Тоді з’являлися повідомлення про можливі атаки безпілотників на об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема на Таврійську теплоелектростанцію, хоча офіційного підтвердження цих даних не було. Уже наступного дня в регіоні фіксувалися нові перебої в роботі електромереж, які зачепили одразу кілька енергорайонів.

    Систематичні аварії та нестабільність енергопостачання в Криму останнім часом призводять до зростання навантаження на мережі та необхідності регулярних ремонтно-відновлювальних робіт. Місцеві жителі неодноразово повідомляли про тривалі відключення електроенергії, особливо в пікові періоди навантаження на систему.

    Наразі окупаційні служби продовжують роботи з ліквідації наслідків аварії та обіцяють відновити електропостачання у максимально стислі терміни. Водночас ситуація в енергосистемі півострова залишається нестабільною, а масштаби останнього збою вкотре підкреслюють вразливість інфраструктури регіону до будь-яких технічних або зовнішніх впливів.

  • Крим без стабільного світла: атаки дронів зупинили частину енергосистеми півострова

    Крим без стабільного світла: атаки дронів зупинили частину енергосистеми півострова

    У тимчасово окупованому Криму після серії атак безпілотників частково зникло електропостачання у кількох районах півострова. Окупаційна влада заявляє про пошкодження електромереж, закликає мешканців обмежити споживання електроенергії та запроваджує графіки відключень у Севастополі. На тлі ударів по паливній, портовій та енергетичній інфраструктурі Крим дедалі більше стикається з логістичними й комунальними проблемами.

    За повідомленнями місцевих енергетичних структур, перебої зі світлом зафіксовані одразу в кількох енергорайонах півострова — Північно-Західному, Центральному та Південнобережному. Офіційно причиною називають «пошкодження в електричних мережах», однак проблеми виникли саме після нової хвилі атак дронів по об’єктах окупованого Криму та російської інфраструктури по обидва боки Керченської протоки.

    У Севастополі окупаційна адміністрація оголосила про запровадження графіків відключень електроенергії. Призначений Росією так званий губернатор міста Михайло Развожаєв заявив, що такі заходи необхідні для зниження навантаження на мережі. Графіки має публікувати місцевий оператор «Севастопольенерго».

    Вранці 21 червня у Севастополі фіксували повне знеструмлення приблизно о 9:30. Через кілька годин електропостачання частково відновили, однак ситуація залишилася нестабільною. Для підтримки енергосистеми окупанти запустили два блоки мобільної газотурбінної електростанції. За даними місцевих жителів, об’єкт розташований у Балаклавському районі та має шість установок загальною потужністю понад 129 МВт.

    Проблеми з електропостачанням також зафіксували в Алушті, Армянську, Красноперекопську та Джанкої. У Джанкої, крім перебоїв зі світлом, виникли складнощі з водопостачанням. Місцева адміністрація повідомила, що воду подають за графіком — дві години через дві. Причиною називають зупинку або нестабільну роботу частини насосних станцій через проблеми з електрикою.

    На тлі спеки близько 30 градусів окупаційна влада закликала населення вимикати кондиціонери та інші «надлишкові» електроприлади. Мешканців просять зменшити споживання до завершення аварійних робіт в енергосистемі.

    Нинішня енергетична криза стала продовженням серії ударів по ключових об’єктах російської логістики в Криму та навколо нього. У ніч на 21 червня українські безпілотники атакували цілі по обидва боки Керченського мосту. Під ударом опинилися портова інфраструктура, паливні об’єкти та логістичні вузли, які Росія використовує для забезпечення окупаційного угруповання на півострові.

    Зокрема, повідомлялося про удар по порому «Панагія» на Керченській переправі. Після атаки переправу зупинили. Також фіксувалися пожежі в районі портової інфраструктури та паливних об’єктів. Українські удари по портах Керч і «Кавказ» фактично б’ють по альтернативних маршрутах постачання Криму, які Росія використовує поруч із Кримським мостом.

    Окремою проблемою стала паливна ситуація. Після атак окупаційна влада Криму обмежила продаж пального для цивільного населення. Пальне почали спрямовувати насамперед для потреб державних структур та критичної інфраструктури. Це посилило напругу серед місцевих жителів і створило ризик нових черг на АЗС.

    Керченська переправа та порт «Кавказ» залишаються критично важливими для російської логістики. Через ці маршрути окупанти перевозять пальне, техніку, продукти, вантажі та матеріали для військових формувань на території Криму. Після ударів по поромах і паливних терміналах здатність Росії стабільно забезпечувати півострів може суттєво зменшитися.

    Крим уже не вперше стикається з перебоями після атак дронів. Раніше вибухи та пожежі фіксували біля енергетичних, портових і військових об’єктів у Сімферополі, Керчі, Севастополі та інших районах півострова. Однак нинішня ситуація вирізняється тим, що удари одночасно зачепили кілька вразливих секторів — логістику, паливо та електропостачання.

    Аналітики вважають, що Україна послідовно реалізує стратегію ізоляції окупованого півострова. Йдеться не лише про прямі удари по військових об’єктах, а й про системне ураження транспортних, паливних та енергетичних вузлів, які дозволяють Росії утримувати Крим як військову базу.

    Для окупаційної адміністрації це створює одразу кілька проблем. По-перше, доводиться перекидати ресурси на ремонт пошкоджених мереж і об’єктів. По-друге, зростає навантаження на Кримський міст, який залишається одним із небагатьох стабільних маршрутів сполучення. По-третє, погіршується забезпечення цивільного населення, що може посилити соціальне невдоволення.

    Офіційний Київ неодноразово наголошував, що удари по військовій логістиці, паливній інфраструктурі та об’єктах забезпечення окупаційних військ є частиною справедливих відповідей на російські атаки проти українських міст.

    Наразі в Криму тривають аварійні роботи, а окупаційна влада обіцяє стабілізувати ситуацію. Однак нові графіки відключень, обмеження пального та проблеми з водопостачанням свідчать: удари по інфраструктурі півострова вже мають відчутні наслідки не лише для російських військових, а й для всієї системи окупаційного управління.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Масована атака РФ спричинила нові відключення світла у Києві та шести областях

    Масована атака РФ спричинила нові відключення світла у Києві та шести областях

    Унаслідок масованої ракетно-дронової атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України в низці регіонів виникли нові знеструмлення. Без електропостачання частково залишилися споживачі у Києві та щонайменше шести областях.

    Про це повідомило «Укренерго».

    За даними системного оператора, перебої з електропостачанням зафіксовані у столиці, а також у Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Сумській та Черкаській областях. Енергетики зазначають, що масштаби відключень залежать від наслідків пошкоджень і оперативної ситуації в регіонах.

    В «Укренерго» повідомили, що там, де це дозволяє безпекова ситуація, вже розпочато аварійно-відновлювальні роботи. Енергетичні бригади працюють над ліквідацією наслідків пошкоджень мереж та відновленням стабільного електропостачання споживачів.

    Окремо в компанії наголосили на необхідності раціонального споживання електроенергії протягом доби. Громадян закликають переносити використання потужних електроприладів на денний період — з 11:00 до 15:00, коли найбільш ефективно працюють сонячні електростанції.

    Також енергетики просять зменшити навантаження на систему у вечірні пікові години — з 18:00 до 22:00, уникаючи одночасного використання кількох енергоємних приладів.

    В «Укренерго» підкреслюють, що енергосистема України продовжує відновлюватися після чергової масованої атаки, однак залишається вразливою через повторні удари по інфраструктурних об’єктах.

    Нагадаємо, компанія ДТЕК повідомила про відновлення електропостачання для близько 110 тисяч родин у Києві після попередньої масованої атаки. Тоді були пошкоджені виробничі майданчики та енергетичні об’єкти компанії, що призвело до масштабних аварійних відключень у столиці.

    У ніч проти 2 червня Росія здійснила чергову комбіновану атаку по Україні, застосувавши ударні безпілотники та ракети різного базування — повітряного, морського і наземного. За даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона знешкодила 642 цілі з 729 запущених.

  • Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Потужна хвиля негоди, яка 26 квітня накрила більшу частину України, призвела до людських жертв, масових аварій на електромережах і значних руйнувань інфраструктури. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок стихії загинули щонайменше троє людей, ще кілька осіб зазнали травм, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі одразу в 13 областях.

    Синоптики Українського гідрометеорологічного центру попереджали про небезпечні погодні умови: пориви вітру до 30 м/с, грози, град і різке зниження температури. У деяких регіонах зафіксували навіть сніг, що є нетиповим для кінця квітня.

    Найтрагічніші випадки сталися в кількох регіонах. У Черкаській області загинула молода жінка — під час руху на квадроциклі на неї впало дерево. У Закарпатській області чоловік загинув за аналогічних обставин.

    У Полтавській області дерево впало на дитину — хлопчик отримав тяжку травму голови і перебуває в реанімації. Медики борються за його життя. Також повідомляється про ще одного травмованого внаслідок падіння конструкцій та дерев.

    Ці випадки підкреслюють головну небезпеку буревію — неконтрольоване падіння дерев і об’єктів, що становить загрозу навіть у звичайних життєвих ситуаціях.

    Стихія серйозно вдарила по енергосистемі країни. Загалом без світла залишилися понад 1120 населених пунктів. Найбільш критична ситуація склалася на заході України.

    У Львівській області без електропостачання опинилися 180 населених пунктів. Енергетики працюють у цілодобовому режимі, залучено сотні фахівців і десятки одиниць техніки.

    У Волинській області повністю знеструмлено близько 300 населених пунктів, ще десятки — частково. Через сильний вітер ремонтні роботи ускладнюються, адже існує ризик нових обривів.

    У Рівненській області понад 10 тисяч споживачів залишилися без електропостачання. Найбільше постраждали Рівненський і Дубенський райони.

    У Хмельницькій області обриви ліній електропередач спричинили локальні відключення, а у Вінницькій області через аварію на високовольтній лінії тимчасово зупинилася водопровідна станція, що створило ризик перебоїв із водопостачанням.

    Буревій спричинив масове падіння дерев і пошкодження будівель по всій країні. У Львові, а також в інших містах області, дерева падали на дороги, автівки та контактні мережі, що призводило до зупинки громадського транспорту.

    В Івано-Франківську та області рятувальники ліквідовували наслідки буревію в кількох громадах — прибирали дерева, відновлювали проїзд на дорогах і усували загрози для населення.

    У Чернівецькій області дерево впало на дорогу і пошкодило автобус із дітьми — у салоні перебували 30 пасажирів, серед яких 19 дітей. На щастя, обійшлося без постраждалих.

    У Волинській області рятувальники демонтували пошкоджені покрівлі, прибирали дерева з автомобілів і ліквідовували аварійні конструкції. У Луцьку зафіксовано численні випадки пошкодження майна.

    У Хмельницькій області десятки повалених дерев частково перекривали автошляхи. Рятувальники здійснили десятки виїздів для очищення доріг.

    Окрім сильного вітру, негода супроводжувалася нетиповими явищами. У Києві, а також у західних областях зафіксували сніг. Це значно погіршило видимість на дорогах, особливо на трасі Київ — Чоп, де водії повідомляли про майже нульову видимість.

    Сніг також випав у Львівській та Волинській областях, що разом із шквальним вітром створило небезпечні умови для транспорту і пішоходів.

    Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій працюють безперервно. У деяких регіонах кількість виїздів обчислюється десятками. Наприклад, у Вінницькій області зафіксовано близько 80 виїздів — переважно для розчищення доріг і ліквідації аварійних конструкцій.

    До робіт залучені також енергетики, дорожні служби та місцева влада. Основні зусилля спрямовані на відновлення електропостачання, забезпечення проїзду дорогами та усунення загроз для населення.

    За даними Українського гідрометеорологічного центру, найближчими днями погодні умови залишатимуться нестійкими. Очікуються дощі, грози та нові пориви вітру. Водночас синоптики прогнозують поступове потепління вже на початку травня.

    Рятувальники закликають громадян бути максимально обережними: не перебувати під деревами та лініями електропередач, уникати нестійких конструкцій і, за можливості, обмежити пересування під час негоди.

  • У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    У низці регіонів України є знеструмлення після обстрілів енергетики

    Через чергові російські обстріли об’єктів енергетичної інфраструктури в Україні частина споживачів у низці областей тимчасово залишилася без електропостачання. Про це повідомило Міністерство енергетики України.

    За офіційними даними, знеструмлення зафіксовані у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Причиною відключень стали пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок ворожих атак, що призвели до аварій у мережах і необхідності оперативного перепідключення споживачів до резервних схем живлення.

    У Міненерго зазначають, що енергетична інфраструктура в цих регіонах зазнала різного ступеня пошкоджень. У деяких випадках йдеться про локальні аварії, в інших — про ураження обладнання, яке потребує більш складного ремонту. Внаслідок цього частина населених пунктів та окремі райони міст тимчасово залишилися без електроенергії.

    Попри це, енергетики працюють у посиленому режимі та здійснюють відновлювальні роботи цілодобово. Ремонтні бригади вже залучені на місцях пошкоджень у кожному з постраждалих регіонів. Фахівці проводять обстеження мереж, відновлюють лінії електропередач, ремонтують трансформаторні підстанції та інше критичне обладнання, необхідне для стабільного електропостачання.

    У Міністерстві енергетики підкреслюють, що головним пріоритетом є якнайшвидше повернення світла всім споживачам, які тимчасово залишилися без електроенергії. Водночас швидкість відновлення залежить від масштабу пошкоджень та безпекової ситуації в регіонах, оскільки частина енергетичних об’єктів продовжує перебувати в зоні ризику повторних атак.

    Водночас у відомстві наголошують, що попри складну ситуацію енергосистема України продовжує працювати стабільно. Станом на зараз не прогнозується застосування графіків погодинних відключень або інших загальнонаціональних обмежень споживання електроенергії. Це означає, що система зберігає достатній рівень резервів і здатна покривати поточне навантаження навіть в умовах локальних аварій.

    Окремо Міненерго звертає увагу, що ситуація в енергосистемі залишається динамічною. У разі нових атак або пошкоджень інфраструктури можливі оперативні зміни в режимі електропостачання. Саме тому громадян закликають уважно стежити за повідомленнями офіційних обленерго та місцевих енергетичних компаній, які першими інформують про зміни у своїх регіонах.

    Також українців просять відповідально ставитися до споживання електроенергії. У Міненерго нагадують про необхідність економного використання ресурсу у вечірні години з 18:00 до 22:00. У цей період навантаження на енергосистему традиційно зростає через побутове споживання, що в умовах пошкодженої інфраструктури може додатково ускладнювати роботу енергетиків.

    Фахівці енергетичної галузі продовжують працювати над ліквідацією наслідків атак і відновленням критичної інфраструктури. У Міненерго підкреслюють, що українська енергосистема вже неодноразово проходила випробування масованими ударами, і завдяки досвіду енергетиків та оперативним ремонтам їй вдається зберігати стійкість.

    Таким чином, попри тимчасові відключення у низці областей, енергосистема України продовжує функціонувати без запровадження загальнонаціональних графіків обмежень, а відновлювальні роботи тривають у безперервному режимі.

  • Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    У Києві, а також у Львівській, Волинській та Одеській областях зафіксовано відставання від затверджених графіків підготовки до наступного опалювального сезону. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

    За його словами, частина регіонів не виконує визначені строки робіт, які стосуються підготовки критичної інфраструктури до осінньо-зимового періоду. Президент наголосив, що йдеться про системний процес, який включає не лише технічну підготовку тепломереж і котелень, а й посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Зеленський підкреслив, що загалом у межах підготовки до зими вже задіяно 368 об’єктів інфраструктури. Вони охоплюють енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, системи теплопостачання та об’єкти, критично важливі для стабільної роботи міст і громад.

    Президент повідомив, що погоджено відновлення регулярних селекторних нарад із участю урядовців, керівників областей і громад, представників правоохоронних органів та військового командування, яке відповідає за захист енергетичної інфраструктури.

    За словами Зеленського, такий формат має забезпечити більш жорсткий контроль за виконанням графіків підготовки та дозволить оперативно реагувати на відставання в окремих регіонах. Він наголосив, що відповідальність за реалізацію планів буде персональною.

    Підготовка до опалювального сезону в Україні відбувається в умовах підвищених безпекових ризиків через триваючу війну. В останні роки цей процес включає не лише традиційні ремонтні роботи, а й масштабне посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, резервування потужностей та підготовку до можливих аварійних сценаріїв.

    Енергетична система України вже неодноразово зазнавала значних пошкоджень унаслідок російських атак, що змушувало операторів системи передавати у роботу аварійні або стабілізаційні механізми балансування навантаження. Через це підготовка до зими розглядається як один із ключових елементів національної стійкості.

    На тлі підготовки до опалювального сезону в Україні періодично фіксуються коливання в енергосистемі, зокрема через зростання споживання або наслідки пошкоджень інфраструктури.

    У різні періоди в окремих регіонах запроваджувалися графіки погодинних відключень електроенергії для побутових і промислових споживачів. Також застосовувалися обмеження потужності для бізнесу в ранкові години пікового навантаження.

    Оператори енергосистеми пояснюють такі заходи необхідністю балансування попиту та пропозиції електроенергії, особливо під час похолодання або після аварій на енергетичних об’єктах.

    Раніше в енергетичній компанії ДТЕК повідомляли про повернення графіків відключень у періоди підвищеного споживання електроенергії, зокрема через різке похолодання. У таких умовах система зазнає додаткового навантаження, що вимагає тимчасових обмежень.

    Також у низці регіонів України вводилися екстрені відключення після пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок російських атак. Зокрема, фіксувалися випадки пошкоджень інфраструктури в Чернігівській області, що впливало на стабільність електропостачання.

    Уряд і профільні служби продовжують підготовку до опалювального сезону з урахуванням воєнних ризиків. Основна увага зосереджена на підвищенні стійкості енергетичної системи, відновленні пошкоджених об’єктів, накопиченні резервів та координації між центральною владою і регіонами.

    Окремим пріоритетом залишається забезпечення безперебійного теплопостачання для населення в умовах можливих пікових навантажень і надзвичайних ситуацій.

  • Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Українській енергосистемі вдалося пройти найскладніший осінньо-зимовий період без повного колапсу, попри масовані атаки Росії та складні погодні умови. Однак ризики дефіциту електроенергії залишаються щонайменше до кінця 2026 року.

    Протягом зими енергетична інфраструктура працювала в умовах безпрецедентного навантаження. Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак: якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів.

    Попри тривалі відключення електроенергії та локальні проблеми з теплопостачанням, зокрема у столиці, енергосистема зберегла цілісність. Масового системного блекауту вдалося уникнути завдяки роботі енергетиків, аварійним ремонтам та імпорту електроенергії.

    З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями, що дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні.

    Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації.

    Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення.

    Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії. Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону.

    Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

    Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування.

    Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом. Весна може принести тимчасове полегшення, однак енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.

  • Ексочільник Укренерго заявив про ризик відключень світла ще на 3–5 років

    Ексочільник Укренерго заявив про ризик відключень світла ще на 3–5 років

    Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що ризик дефіциту електроенергії та застосування графіків відключень в Україні зберігатиметься щонайменше упродовж найближчих трьох–п’яти років. Про це він повідомив, коментуючи стан енергосистеми та перспективи її відновлення.

    За словами Кудрицького, середньострокові ризики залишаються об’єктивними. «Ризик [графіків відключень] буде зберігатися 3–5 років — це об’єктивна цифра», — наголосив він.

    Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

    Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

    На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

  • Південь у дощах, північ у снігу: прогноз погоди на суботу по регіонах

    Південь у дощах, північ у снігу: прогноз погоди на суботу по регіонах

    Сьогодні в Україні збережеться зимова погода зі слабкими морозами, опадами та ожеледицею на дорогах. У низці регіонів очікуються сніг і дощ, а синоптики попереджають про туман і складну ситуацію на автошляхах. Про це повідомили в Укргідрометцентрі.

    За прогнозом, небо буде хмарним майже по всій території країни. На дорогах, за винятком південних областей, місцями утвориться ожеледиця.

    У північних регіонах прогнозують сніг. Вночі температура повітря опуститься до -3…-8 градусів, удень стовпчики термометрів покажуть -1…-6.

    На півдні переважатимуть дощі. Там вночі очікується -2…+3 градуси, вдень +1…+6. У Криму буде тепліше: вночі +1…+6, удень +6…+11 градусів.

    У центральних та східних областях можливі змішані опади — сніг із дощем, а також ожеледь. Температура протягом доби коливатиметься від -4 до +1 градуса, на Закарпатті вдень повітря прогріється до +3…+8.

    На Прикарпатті, Закарпатті, півдні та сході країни місцями прогнозують туман. Вітер південно-східний із переходом на північно-східний, швидкість 5–10 м/с.

    Серед обласних центрів найтепліше буде в Ужгороді (+5…+7), Одесі (+4…+6), Миколаєві та Херсоні (+3…+5), а також у Сімферополі (+8…+10). Найтемпературніші показники очікуються у Чернігові (-5…-3), Сумах, Полтаві, Харкові (-4…-2). У Києві синоптики прогнозують -4…-2 градуси.

    Негода вже спричинила перебої з електропостачанням. На Тернопільщині через обмерзання ліній без світла залишилися 65 населених пунктів та понад 8 тисяч абонентів. Раніше складні погодні умови фіксували також у Києві, Одеській, Миколаївській і Харківській областях — через сніг і дощ дороги ставали слизькими, утворювалися затори.

    Синоптики закликають водіїв бути обережними за кермом, дотримуватися дистанції та враховувати можливу ожеледицю.