Gorchitsa.info

Позначка: війна Росії проти України

  • Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя не встигло оговтатися після масованого удару: Росія атакувала місто знову

    Запоріжжя оговтується після одного з наймасованіших російських ударів за останні роки, який забрав життя семи людей. Уже наступної ночі російські війська знову атакували місто — цього разу ударними безпілотниками, внаслідок чого виникла пожежа у торговельному центрі та були пошкоджені житлові будинки.

    Про наслідки атак повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    Наймасованіша атака сталася в ніч на 11 серпня. За даними обласної влади, російські війська завдали по Запоріжжю десять ударів балістичними ракетами та ще чотири — керованими авіабомбами.

    Внаслідок обстрілу загинули семеро жителів міста. Усі загиблі працювали на підприємстві «Запоріжсталь». Ще 24 людини отримали поранення, частину постраждалих госпіталізували.

    Станом на момент повідомлення двоє поранених перебували у тяжкому стані. Медики продовжували надавати їм необхідну допомогу.

    Масований удар також завдав серйозної шкоди міській інфраструктурі. Через атаку було зупинено роботу одного з найбільших підприємств Запоріжжя — «Запоріжсталі». Російські удари також пошкодили високовольтні лінії електропередач, через що частина населених пунктів залишилася без електроенергії.

    Перші дані про наслідки атаки з’явилися ще в ніч на 11 серпня. Спочатку повідомлялося про шістьох загиблих і 19 поранених. У міру проведення рятувальних робіт та уточнення інформації кількість загиблих зросла до семи, а кількість постраждалих — до 24.

    За попередніми повідомленнями, під час атаки Росія могла застосувати, зокрема, балістичні ракети північнокорейського виробництва, а також інші ракетні засоби та керовані авіабомби. Остаточний склад застосованого озброєння встановлюють відповідні служби.

    Однак уже наступної ночі Запоріжжя знову стало ціллю російських військ. Цього разу окупанти застосували ударні безпілотники.

    Один із дронів влучив у торговельний центр «Епіцентр». Після удару там спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники працювали на місці, ліквідовуючи займання та розбираючи наслідки атаки.

    Внаслідок повторного удару також було пошкоджено приватний житловий будинок. У ньому вибило вікна, пошкодило ворота та паркан.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання залишилися близько 1200 споживачів в одному з районів міста. Енергетики розпочали ремонтні роботи та відновлення подачі електроенергії.

    Таким чином, Запоріжжя зазнало російських ударів дві ночі поспіль. Спочатку місто атакували балістичними ракетами та керованими авіабомбами, внаслідок чого загинули семеро людей і десятки були поранені. Наступної ночі російські війська знову завдали удару — цього разу дронами, пошкодивши цивільну інфраструктуру та залишивши частину мешканців без світла.

    Масовані атаки продовжують створювати для Запоріжжя серйозні гуманітарні та інфраструктурні наслідки. Місцева влада та відповідні служби продовжують ліквідовувати наслідки обстрілів, відновлювати електропостачання та допомагати постраждалим.

  • Путін пригрозив захоплювати західні судна у відповідь на дії ЄС

    Путін пригрозив захоплювати західні судна у відповідь на дії ЄС

    Російський диктатор Володимир Путін пригрозив «дзеркально» відповідати на можливі дії європейських країн щодо російських торгових суден. Зокрема, він заявив, що Москва може вдатися до захоплення західних суден, якщо такі заходи застосовуватимуться проти російського торгового флоту.

    Про це повідомляють російські пропагандистські медіа.

    Путін заявив, що Росія нібито не має наміру ігнорувати спроби інших держав обмежувати рух її торгових суден або затримувати їх. За його словами, Москва розглядатиме такі дії як привід для відповідних заходів.

    Російський лідер особливо різко висловився щодо заходів Європейського Союзу, спрямованих проти так званого «тіньового флоту» Росії. Йдеться про мережу суден, яку Москва використовує для транспортування нафти та інших вантажів в обхід міжнародних санкцій та обмежень.

    Путін заявив, що в ЄС нібито обговорюють можливість захоплення російських суден і продажу майна, яке може бути конфісковане. Такі дії він назвав «піратством і розбоєм» та заявив, що Росія в такому випадку буде змушена реагувати.

    За словами російського диктатора, відповідь Москви може бути «дзеркальною», тобто передбачати аналогічні дії щодо суден західних країн.

    Водночас заяви Путіна прозвучали на тлі посилення Євросоюзом заходів проти російського «тіньового флоту». Брюссель намагається обмежити можливості Росії обходити санкції, зокрема шляхом використання суден із непрозорою структурою власності та прапорами третіх країн.

    8 червня глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення заходів проти «тіньового флоту» РФ. У межах операції IRINI військово-морським силам країн ЄС дозволено здійснювати певні перевірки суден за наявності обґрунтованих підозр щодо їхньої ідентифікації або можливих порушень міжнародних норм.

    Водночас можливість затримання конкретного російського судна залежить від низки обставин, зокрема від його місцезнаходження, прапора та характеру можливого порушення. Тобто рішення ЄС не означає автоматичного дозволу на захоплення будь-якого російського торгового судна.

    У липні Європейський Союз також розширив санкційні обмеження проти російського «тіньового флоту», додавши до списку ще 41 судно. Для таких суден передбачаються, зокрема, обмеження на доступ до портів та отримання окремих морських послуг.

    Окремо ЄС дозволив державам-членам реалізовувати російську нафту, конфісковану із суден, які намагалися обходити санкційні обмеження. Саме ці заходи, очевидно, стали одним із приводів для нових погроз із боку Кремля.

    Росія активно використовує «тіньовий флот» для підтримки експорту нафти після запровадження західних санкцій. Його судна часто зареєстровані під прапорами інших держав, а їхня власність та страхування можуть бути оформлені через складні ланцюги компаній.

    Для ЄС боротьба з таким флотом є одним із способів посилити санкційний тиск на російський енергетичний сектор. Для Москви ж обмеження роботи таких суден створюють ризики для експорту нафти та, відповідно, для надходжень до російського бюджету.

    Погроза Путіна захоплювати західні торгові судна у відповідь є черговою спробою Кремля продемонструвати готовність до ескалації у відповідь на санкційні заходи. Водночас практична реалізація таких погроз могла б створити серйозні ризики для міжнародного судноплавства та спричинити подальше загострення відносин Росії із західними державами.

  • Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель була перехідною версією, яку російські розробники створили перед переходом до нового покоління реактивних дронів.

    Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію, отриману від ГУР МО України.

    «Герань-3» створювали на основі конструкції «Герань-2». Російські розробники суттєво не змінювали планер попередньої моделі, однак замінили силову установку. Замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.

    Саме новий двигун дозволив істотно збільшити швидкість апарата. За даними української розвідки, «Герань-3» могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 км/год та долати відстань до 1000 км.

    Таким чином, порівняно з попередньою версією реактивний безпілотник отримав значно вищу швидкість. Це, своєю чергою, скорочує час, який українська система протиповітряної оборони має для його виявлення, супроводу та перехоплення.

    Попри зовнішню схожість із «Герань-2», внутрішнє обладнання дрона також було оновлене. На борту встановили інерційну навігаційну систему SADRA, блок вимірювання тиску, блок розподілу потужності та інші електронні модулі.

    Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби росіяни використовували супутникову систему «Комета-М12». Вона оснащена адаптивною антенною решіткою із 12 елементів, яка має підвищувати стійкість апарата до спроб придушення супутникового зв’язку.

    Водночас значна частина електронної начинки «Герань-3» має іноземне походження. За підрахунками української розвідки, у конструкції безпілотника використовували 45 іноземних компонентів.

    Найбільше серед них було американських деталей — 22 компоненти. Також у дроні виявили елементи китайського, швейцарського, німецького, британського та японського виробництва.

    Наявність іноземних компонентів у російському ударному безпілотнику вкотре демонструє залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки. Попри санкції та обмеження на експорт технологій, Росія продовжує знаходити можливості для отримання компонентів, необхідних для виробництва озброєння.

    За інформацією ГУР, «Герань-3» не була кінцевим варіантом російської реактивної лінійки. Її розглядали як перехідну модель перед створенням «Герань-4».

    Новий безпілотник уже отримав спеціально розроблений планер, адаптований під потужніший реактивний двигун Telefly LX-WP-160. Саме зміна конструкції та силової установки має дозволити росіянам збільшити характеристики нового апарата.

    Зокрема, злітна маса «Герань-4» зросла приблизно з 350 до 450 кг. Потужніший двигун, за даними української розвідки, має забезпечити подальше збільшення швидкості та дальності польоту.

    Таким чином, припинення виробництва «Герань-3» не означає відмови Росії від реактивних ударних дронів. Навпаки, за оцінкою української розвідки, Москва переходить до наступної моделі, яка має бути краще пристосована для використання реактивного двигуна.

    Росія останнім часом активно вдосконалює сімейство ударних безпілотників, які застосовує проти України. На початку серпня повідомлялося про появу нової версії «Герань-4 Сикер», яку оснастили сучаснішою системою наведення та оптико-електронним модулем.

    Таке обладнання має підвищувати точність ураження цілей та давати дрону можливість ефективніше працювати навіть у випадках втрати зв’язку з оператором.

    Зростання швидкості російських безпілотників створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Чим швидше рухається ціль, тим менше часу залишається на її виявлення та перехоплення, особливо якщо дрон летить на низькій висоті.

    Україна паралельно розробляє власні засоби протидії таким загрозам. Зокрема, Збройні сили України представили автоматизовану систему перехоплення швидкісних безпілотників ZIRKA, яку створили з урахуванням необхідності боротьби з реактивними «Геранями».

    Росія також продовжує експериментувати з бойовим оснащенням ударних дронів. Раніше повідомлялося про виявлення боєприпасів зі збідненим ураном, якими були оснащені окремі «Герань-2», застосовані під час атак на Україну.

    Отже, зупинка виробництва «Герань-3» може бути пов’язана не зі згортанням програми реактивних дронів, а з переходом Росії до нової конструкції. Якщо інформація ГУР підтвердиться, основним наступним етапом розвитку цієї лінійки стане «Герань-4», яку розробляють спеціально під потужніший реактивний двигун.

    Для України це означає необхідність подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення швидкісних ударних безпілотників, оскільки Росія продовжує вдосконалювати характеристики своїх далекобійних систем.

  • Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    Новоросійськ під масованою атакою дронів: у місті працює ППО, пошкоджені будинки та спалахнула пожежа

    У ніч на 12 серпня російський Новоросійськ у Краснодарському краї опинився під масованою атакою безпілотників. За даними моніторингових Telegram-каналів, удари та робота російської протиповітряної оборони тривали понад п’ять годин. Місцева влада підтвердила пошкодження цивільної інфраструктури внаслідок падіння уламків.

    За даними OSINT-моніторингу, атака розпочалася вночі та тривала кілька годин. У різних районах міста місцеві жителі чули вибухи та звуки роботи систем протиповітряної оборони. Російська сторона заявляє про спроби відбити атаку безпілотників.

    Мер Новоросійська підтвердив, що місто атакували не лише повітряні безпілотники. За його словами, також була зафіксована атака безпілотними катерами. Внаслідок падіння уламків у Новоросійську пошкоджено кілька житлових будинків, комерційну будівлю та будмайданчик.

    Російські джерела також повідомляли про можливе застосування ракет, однак ця інформація наразі не має незалежного підтвердження. Точна кількість використаних засобів ураження та масштаби атаки також залишаються невідомими.

    На тлі атаки в центральній частині Новоросійська виникла пожежа. Очевидці повідомляли про сильний запах гару та задимлення. На оприлюднених місцевими жителями відео можна побачити роботу російської ППО, після чого в місті фіксувалися яскраві спалахи.

    Причина та точне місце загоряння на момент публікації не встановлені. Російська влада також не повідомляла про всі обставини можливих влучань, тому оцінити реальні масштаби пошкоджень наразі складно.

    Особливу увагу ця атака привертає через стратегічне значення Новоросійська. Місто розташоване на узбережжі Чорного моря та має великий портовий комплекс, який відіграє важливу роль у російській торгівлі та експорті енергоносіїв.

    За оцінками OSINT-аналітиків, однією з можливих цілей атаки міг бути саме порт Новоросійська. Він є одним із ключових експортних вузлів Росії на Чорному морі, зокрема для транспортування нафти. Водночас наразі немає підтвердження, що саме порт став безпосередньою ціллю атаки.

    Не виключається також, що удар міг бути пов’язаний із військовою інфраструктурою в районі Новоросійська. Зокрема, аналітики припускають, що атака могла мати на меті перешкодити можливому застосуванню російськими військовими крилатих ракет із кораблів-носіїв, які могли перебувати в районі міста.

    Новоросійськ уже неодноразово ставав ціллю українських атак. Його стратегічне значення зумовлене не лише розташуванням військово-морських об’єктів, а й роллю міста в російській нафтовій логістиці.

    У липні Reuters повідомляло, що в порту Новоросійська фактично запровадили негласні обмеження на нічний рух суден. За інформацією видання, таким чином російська сторона намагається зменшити ризики для кораблів через загрозу атак. Водночас публічно російська влада не визнавала наявність серйозних проблем із безпекою судноплавства.

    Ще один серйозний інцидент стався в Новоросійську у квітні. Після нічної атаки безпілотників там спалахнула пожежа на об’єкті «Транснефті», який пов’язаний із обслуговуванням великих нафтових танкерів. Тоді наслідки атаки також привернули увагу через важливість міста для російського нафтового експорту.

    Удари по Новоросійську можуть мати не лише військовий, а й економічний ефект. Портова інфраструктура міста є важливою для експорту російської нафти, а тривалі перебої в її роботі здатні впливати на обсяги постачання енергоносіїв на міжнародні ринки.

    За наявними оцінками, середньомісячний експорт російської нафти вже знижувався до мінімальних показників за останні вісім місяців. Однією з причин називали тривалий простій нафтового терміналу «Шесхаріс» у Новоросійську.

    Таким чином, нинішня атака може мати для Росії значення одразу на кількох рівнях. З одного боку, йдеться про військову інфраструктуру та можливі об’єкти Чорноморського флоту, з іншого — про критично важливий порт і нафтову логістику. Водночас остаточні цілі нічного удару та реальні масштаби завданих пошкоджень стануть зрозумілими лише після появи додаткової інформації.

    Станом на ранок 12 серпня російська сторона продовжує повідомляти про наслідки атаки. Незалежно перевірити всі заяви про кількість збитих безпілотників, можливі влучання та пошкодження наразі неможливо.

  • Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Україна найближчими днями активізує дипломатичні контакти з міжнародними партнерами для посилення протиповітряної оборони та захисту українських міст від російських атак. Київ розраховує на нові пакети військової допомоги, зокрема засоби ППО.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    За словами глави держави, наступного тижня Україна проведе нові переговори з посередниками та партнерами щодо необхідних кроків для захисту держави й населення.

    «Україна завжди активна у дипломатії. Будуть нові контакти заради пакетів для ППО — для захисту нашої держави, наших людей», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що дипломатичні зусилля є одним із ключових напрямів роботи України на тлі продовження російських ракетних і дронових атак.

    Окремо Зеленський розповів про ситуацію в регіонах після масштабної нічної атаки Росії 9 серпня.

    Найскладнішою залишається ситуація в Одесі, де через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання на ранок залишалися понад 300 тисяч родин. Водночас приблизно третину споживачів уже вдалося заживити.

    Президент зазначив, що аварійні та ремонтні бригади продовжують працювати над відновленням електропостачання та іншої критичної інфраструктури.

    Ворожих ударів також зазнали Харків та область, Павлоград, Херсон, Сумщина і Житомирщина. За словами Зеленського, усі необхідні служби залучені до ліквідації наслідків обстрілів та допомоги постраждалим.

    Зеленський також заявив, що Україна продовжує роботу над відповіддю на російські удари. Президент повідомив про розмову з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим щодо захисту українських міст.

    «На кожен російський удар буде наше реагування», — наголосив глава держави.

    За його словами, Збройні сили України та Служба безпеки України продовжують операції проти російської нафтопереробної галузі. Також українські сили уражали російські зенітно-ракетні комплекси, радіолокаційні станції та військову інфраструктуру в Азовському і Чорноморському регіонах.

    Президент підкреслив, що Україна прагне зробити війну дедалі більш відчутною безпосередньо для Росії.

    Питання посилення ППО залишається одним із ключових для України на тлі масштабування російських повітряних атак.

    Раніше Зеленський повідомляв, що розгортання виробництва американських систем Patriot в Україні за відповідними ліцензіями може зайняти від 12 місяців до кількох років через бюрократичні процедури.

    Водночас Україна та США домовилися про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Однак, за словами президента, навіть погоджених обсягів недостатньо для повного покриття потреб української протиповітряної оборони.

    Саме тому Київ продовжує дипломатичні переговори щодо отримання додаткових систем ППО, боєприпасів та іншої військової допомоги.

  • Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Штат російського посольства в Німеччині суттєво скоротився від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час Берлін вислав понад 80 російських дипломатів, значну частину яких німецька влада пов’язувала з розвідувальною діяльністю. Окрім дипломатів, з Німеччини з 2022 року видворили ще понад 300 громадян Росії.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild із посиланням на дані Міністерства закордонних справ Німеччини.

    За інформацією видання, від лютого 2022 року Німеччина оголосила про видворення понад 80 російських дипломатів. Більшість із них, за оцінкою німецької сторони, були співробітниками російських спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям.

    Таким чином, дипломатичний статус використовувався не лише для виконання офіційних представницьких функцій, а й, за версією німецьких органів, для здійснення розвідувальної діяльності на території ФРН.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини підтвердили, що чисельність персоналу російського посольства в Берліні за останні роки значно скоротилася. Водночас заходи Берліна не обмежувалися лише співробітниками дипломатичних установ.

    За даними німецького зовнішньополітичного відомства, починаючи з 2022 року Німеччина вислала загалом ще 313 громадян Росії. У цю кількість входять особи, які не мали дипломатичного статусу, але, за даними німецької влади, становили загрозу для безпеки країни або були причетні до діяльності, несумісної з перебуванням на її території.

    Останній відомий випадок висилання російського дипломата, про який пише Bild, стався у січні 2026 року. Тоді Німеччина оголосила персоною нон грата заступника військового аташе російського посольства в Берліні.

    Рішення ухвалили на тлі гучної справи щодо громадянки Німеччини українського походження Ілони В., яку німецьке слідство підозрює у співпраці з російськими спецслужбами.

    За версією слідства, жінка почала працювати на російську секретну службу ще в листопаді 2023 року. Після її затримання німецькі правоохоронці встановили зв’язок із представником російського дипломатичного відомства.

    Унаслідок цього заступник військового аташе посольства РФ був змушений залишити Німеччину. Берлін фактично продемонстрував, що дипломатичний статус не гарантуватиме захисту тим, кого німецька влада підозрює у діяльності на користь російських спецслужб.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини тоді наголошували на принциповій позиції Берліна щодо шпигунства. У німецькому уряді заявляли, що не мають наміру толерувати діяльність російських спецслужб на території країни, особливо якщо вона здійснюється під дипломатичним прикриттям.

    Скорочення російського дипломатичного корпусу в Німеччині відбувається на тлі загального погіршення відносин між Москвою та Берліном після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    До 2022 року дипломатичні установи Росії в європейських країнах мали значно ширші можливості для роботи. Однак після початку повномасштабного вторгнення держави ЄС почали переглядати ставлення до російського дипломатичного персоналу, оскільки спецслужби низки країн заявляли про використання дипломатичних представництв РФ для розвідувальної діяльності.

    Особливу увагу європейські уряди приділяють так званим розвідникам під дипломатичним прикриттям. Такі співробітники формально можуть обіймати посади в посольствах або консульствах, однак паралельно виконувати завдання російських спецслужб.

    Німеччина в останні роки неодноразово заявляла про необхідність посилення протидії російському шпигунству. Причиною стали не лише класичні розвідувальні операції, а й ширша активність, яку європейські держави пов’язують із російською гібридною війною.

    Йдеться про спроби отримувати інформацію про військові об’єкти, оборонні підприємства, критичну інфраструктуру та виробників озброєння, а також про потенційні диверсії та вербування агентів.

    Останніми місяцями в Німеччині розслідують низку справ, пов’язаних із можливою діяльністю російських спецслужб. Зокрема, німецькі правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації для російської розвідки.

    За версією слідства, отримані ним дані могли бути пов’язані з підготовкою Росією замаху на керівника німецького виробника безпілотників Donaustahl.

    Подібні випадки фіксують і в інших європейських державах. На кордоні Сербії та Угорщини раніше затримали двох громадян Росії, яких підозрюють у підготовці диверсії на оборонному об’єкті в Німеччині. За версією слідства, вони могли діяти за винагороду та виконувати завдання, пов’язані з російськими спецслужбами.

    Італія також вживала заходів проти російських дипломатів. Раніше Рим вислав двох російських військових аташе на тлі шпигунського скандалу.

    Таким чином, ситуація навколо російського посольства в Берліні є частиною масштабнішого процесу скорочення дипломатичної присутності РФ у Європі. Водночас європейські країни дедалі більше розглядають російську розвідувальну активність як елемент ширшої гібридної загрози.

    Для Німеччини це питання має особливе значення через її роль у підтримці України. Російські спецслужби можуть намагатися отримувати інформацію про постачання озброєння, виробництво військової техніки та оборонні проєкти, а також чинити тиск на компанії та людей, залучених до допомоги Україні.

    Зменшення кількості російських дипломатів, яких Берлін вважає потенційно пов’язаними з розвідувальною діяльністю, є одним із заходів, спрямованих на обмеження можливостей російських спецслужб працювати під офіційним прикриттям.

    Водночас німецька влада продовжує стежити за діяльністю російських представників та осіб, яких підозрюють у співпраці з Москвою. Нові кримінальні провадження свідчать про те, що загроза шпигунства та диверсій у ФРН залишається актуальною.

  • На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    На території Росії можуть перебувати до 50 тисяч північнокорейців

    Росія ухвалила рішення збільшити кількість військовослужбовців із Північної Кореї, які перебуватимуть на її території для виконання військових завдань. За словами президента України Володимира Зеленського, йдеться про можливу присутність від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових. Глава держави наголосив, що таким чином військові КНДР отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю в ефірі телемарафону.

    За словами президента, присутність військових Північної Кореї на території Росії вже не є поодиноким явищем. Українська сторона, як зазначив Зеленський, продовжує фіксувати їхню появу та відстежує масштаби військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

    «Ми повинні розуміти, що корейці час від часу з’являються на території РФ, ми це бачимо, ми це знаємо. Якщо спочатку йшлося про сотні, потім про тисячі, то зараз ухвалено рішення, щоб на території Росії знаходилося від 30 до 50 тисяч північнокорейців. Вони вивчають цю війну», — сказав президент.

    Таким чином, за оцінкою Зеленського, йдеться не лише про безпосередню участь представників КНДР у військових діях, а й про отримання ними досвіду, який може бути використаний Північною Кореєю у майбутньому. Президент України звернув увагу на те, що сучасна війна дає військовим можливість отримувати практичні навички застосування різних видів озброєння, безпілотних систем, ракетних комплексів, засобів протиповітряної оборони та інших військових технологій.

    Зеленський вважає, що така співпраця між Росією та Північною Кореєю може мати наслідки далеко за межами війни проти України. На його думку, передача військового досвіду від Росії до КНДР створює додаткові ризики для безпеки інших держав, насамперед у Східній Азії.

    Президент України наголосив, що Північна Корея може використовувати отримані від Росії знання та технології для посилення власного військового потенціалу. Це, своєю чергою, може вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та в усьому азійсько-тихоокеанському регіоні.

    Окремо Зеленський заявив, що військова співпраця Москви та Пхеньяна не обмежується лише присутністю північнокорейських військових на території Росії. За його словами, КНДР також може отримувати від РФ відповідні ліцензії та військові інструменти.

    «Крім цього, Північна Корея отримає від Росії ліцензії та всі військові інструменти», — зазначив глава держави.

    За словами президента, сукупність цих факторів створює ситуацію, за якої Північна Корея не лише підтримує Росію у війні проти України, а й сама отримує можливість значно посилити власні військові спроможності. Особливе занепокоєння української сторони викликає інформація про використання російсько-північнокорейської військової співпраці безпосередньо проти України.

    Зеленський також звернув увагу на те, що на території України вже виявляли ракети північнокорейського походження. За його словами, це є ще одним аргументом на користь того, що Південній Кореї варто активніше співпрацювати з Україною у сфері безпеки та оборони.

    Президент наголосив, що Україна зацікавлена у поглибленні співпраці з Південною Кореєю, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Він зазначив, що українській стороні необхідні відповідні системи для захисту міст, критичної інфраструктури та населення від російських ракетних і дронових атак.

    «Ми відкриті. Ми б дуже хотіли отримати підтримку від Південної Кореї у вигляді того, чого нам бракує, — а саме системи протиповітряної оборони. А ми готові працювати й у напрямку Drone Deal тощо», — заявив Зеленський.

    Водночас глава держави визнав, що Сеул має юридичні обмеження щодо військової допомоги іншим країнам. За його словами, відповідні обмеження передбачені Конституцією Південної Кореї, однак Київ зацікавлений у пошуку можливостей для розширення співпраці.

    «У Південній Кореї існує юридичне обмеження відповідно до Конституції, це їхній вибір. Але ми хотіли б співпраці й розраховуємо на це, наші дипломати ведуть переговори», — підсумував президент.

    Водночас останнім часом з’являється дедалі більше повідомлень про поглиблення військової взаємодії між Росією та Північною Кореєю. Пхеньян відкрито підтримує Москву, а країни розширюють співпрацю у військовій сфері. Українська влада неодноразово заявляла, що КНДР надає Росії озброєння та інші ресурси для ведення війни проти України.

    Зокрема, раніше повідомлялося, що Північна Корея передала Росії значну кількість боєприпасів і ракет. За даними української розвідки, військова співпраця між двома державами включає не лише постачання озброєння, а й залучення північнокорейських військових до підтримки російських сил.

    Окремо увагу привернула інформація про те, що Північна Корея могла передати Росії понад 100 балістичних ракет та спеціалізовані ракетні підрозділи. За оцінками української сторони, використання такого озброєння російськими військами може збільшувати масштаби руйнувань в Україні та створювати додаткові загрози для цивільного населення.

    Паралельно з військовою співпрацею Москва та Пхеньян поглиблюють економічні й технологічні зв’язки. Українська влада побоюється, що Росія в обмін на допомогу з боку КНДР може передавати їй власні військові технології, знання та досвід, отриманий під час повномасштабної війни проти України.

    Саме цей аспект Зеленський називає одним із найбільш небезпечних наслідків співпраці двох країн. Якщо північнокорейські військові отримують можливість безпосередньо спостерігати за сучасними бойовими діями та використовувати отримані навички на практиці, у майбутньому це може посилити військовий потенціал КНДР.

    На цьому тлі Україна закликає міжнародних партнерів уважніше стежити за військовою взаємодією Росії та Північної Кореї. Київ також зацікавлений у поглибленні контактів із Південною Кореєю, яка безпосередньо зацікавлена у стримуванні військового потенціалу КНДР.

    Таким чином, заява Зеленського про можливу присутність до 50 тисяч північнокорейських військових на території Росії стосується не лише поточної підтримки Кремля у війні проти України. На думку українського президента, йдеться також про довгострокові наслідки військового партнерства Москви та Пхеньяна, у межах якого Північна Корея може отримувати бойовий досвід, технології та інструменти, що здатні посилити її армію.

  • Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарське Міністерство оборони заявило, що безпілотник, який вранці 8 серпня вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, найімовірніше, був українським дроном-приманкою типу «Мая». Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Сили оборони не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії навмисно.

    Про це повідомляє Міністерство оборони Болгарії, а також речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі журналістам.

    За попередніми даними болгарського оборонного відомства, аналіз уламків безпілотника вказує на те, що він, найімовірніше, належав до типу «Мая». Це безпілотник-приманка, який українські військові використовують у бойових умовах.

    У Міноборони Болгарії зазначили, що висновок зробили на основі початкового аналізу залишків апарата. Водночас там наголосили, що наразі немає підстав вважати, що інцидент у Болгарії був навмисним.

    Безпілотник вибухнув уранці 8 серпня неподалік Трансбалканського газопроводу. За попередньою інформацією, апарат прилетів із боку Румунії, після чого перетнув болгарський кордон і вибухнув приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції.

    Під час польоту над територією Румунії та Болгарії дрон не був ідентифікований. Саме тому спочатку залишалося невідомим, звідки він запустився та кому належав.

    Унаслідок вибуху, за даними болгарської сторони, ніхто не загинув. Також не було пошкоджено будівлі чи об’єкти газотранспортної інфраструктури. Район навколо місця падіння безпілотника оточили, а болгарські служби почали встановлювати обставини інциденту.

    Після появи попередньої версії про можливе походження дрона українська сторона розпочала консультації з Болгарією.

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Київ перебуває у тісному контакті з болгарською стороною та зацікавлений у встановленні всіх технічних обставин події.

    За його словами, Україна не спрямовувала жодних засобів у напрямку Болгарії навмисно. Українська сторона готова взаємодіяти з болгарськими партнерами для встановлення того, яким чином безпілотник опинився в повітряному просторі країни.

    Таким чином, сама наявність українського дрона-приманки серед уламків не означає, що Україна навмисно здійснювала запуск у напрямку Болгарії. Зокрема, залишається необхідність встановити весь маршрут польоту апарата та причини, через які він опинився на території Болгарії.

    В українському МЗС також наголосили, що першопричиною подібних інцидентів є війна Росії проти України. У відомстві зазначили, що бойові дії створюють загрози не лише для самої України, а й для держав регіону, зокрема країн, які розташовані поблизу Чорного моря.

    У Києві підкреслюють, що якнайшвидше припинення війни має критичне значення для безпеки всього регіону. Українська сторона водночас подякувала Болгарії за взаємодію та розуміння.

    Інцидент привернув особливу увагу через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу. Потрапляння невідомого безпілотника до повітряного простору однієї з країн Альянсу стало предметом додаткової уваги з боку болгарських силових структур.

    Міністр оборони Болгарії раніше заявляв, що ситуацію планують обговорити на засіданні Північноатлантичної ради. За його словами, через невеликі розміри та низьку висоту польоту подібні безпілотники можуть бути складними для своєчасного виявлення.

    Це не перший випадок, коли на території або поблизу Болгарії фіксують безпілотники на тлі війни Росії проти України. Раніше Військово-морські сили Болгарії виявили та знищили невідомий дрон у Чорному морі біля узбережжя країни.

    Наразі болгарські та українські представники продовжують з’ясовувати обставини інциденту 8 серпня. Остаточні висновки щодо походження безпілотника, його маршруту та причин вибуху можуть бути зроблені після завершення аналізу уламків та інших матеріалів розслідування.

  • Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Як пише The Atlantic, українська влада намагається домогтися від Маска дозволу на використання можливостей Starlink для операцій, спрямованих проти російських ракетних установок. Ідеться, зокрема, про комплекси, які Росія використовує для запуску балістичних ракет по Києву та інших українських містах.

    Минулого тижня видання повідомляло, що президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом звертався до нього з проханням посприяти отриманню відповідної допомоги від Маска.

    Starlink працює завдяки супутниковій мережі компанії SpaceX і вже тривалий час використовується українськими військовими для забезпечення зв’язку. Однак розширення можливостей системи для наведення ударів по цілях на території Росії може мати значно серйозніші політичні наслідки.

    За даними The Atlantic, Зеленський прагне використовувати Starlink у ситуації, коли Україна стикається з дефіцитом ракет для систем протиповітряної оборони. Одним із запропонованих варіантів є ураження російських пускових установок, які застосовуються для атак балістичними ракетами по українських містах. Знищення таких комплексів могло б, за задумом української сторони, зменшити кількість ракетних ударів.

    Водночас президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, не дав однозначної відповіді на українське прохання щодо допомоги Маска.

    Паралельно українська сторона намагається комунікувати з мільярдером безпосередньо. За даними The Atlantic, із Маском через закулісні канали намагається домовитися Михайло Федоров, який раніше обіймав посаду міністра оборони України.

    Проте співрозмовники видання стверджують, що Маск поки не погодився на пропозицію Києва. Один із джерел повідомив, що станом на середу позитивного рішення немає.

    За інформацією The Atlantic, Маск продовжує обговорювати з Федоровим ризики подальшої ескалації війни. Позиція американського мільярдера полягає в тому, що використання Starlink для ударів по цілях у Росії може призвести до небажаного загострення протистояння.

    «Ілон постійно каже, що настав час укладати угоду», — розповів один із соратників Федорова.

    Таким чином, позиція Маска наразі залишається перешкодою для розширення використання Starlink у рамках українських ударних операцій. Україна, зі свого боку, розглядає можливість ураження російських пускових установок як один зі способів зменшити загрозу балістичних атак на українські міста.

    Питання набуває особливої актуальності на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів для української ППО. Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна має намір знищувати російські пускові установки, щоб зменшити інтенсивність балістичних ударів.

    Водночас остаточного рішення щодо використання Starlink у такому форматі, за даними The Atlantic, наразі немає. Маск продовжує виступати за припинення війни та виступає проти кроків, які, на його думку, можуть призвести до її подальшого загострення.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.