На фоні новорічних свят у Києві влада прийняла рішення не скасовувати комендантську годину, а також не скорочувати її тривалість. Це рішення було прийнято з огляду на безпекову погоду в країні, яка залишається напруженою через війну з Росією.
Про це повідомили в Київській міській військовій адміністрації.
“Комендантська година на Новий рік і свята змінюватися не буде. Як завжди, всі служби, які відповідають за безпеку, зокрема, патрулі Нацполіції та Сили оборони, працюватимуть у посиленому режимі. Громадських святкувань не буде”, – сказав журналістам представник КМВА Михайло Шаманов.
На новорічні свята буде заборонено перебувати на вулиці, у громадських місцях, переміщатися транспортом без спецперепустки або пішки з 00:00 до 05:00, як і в інші дні, наголосили у КМВА.
“Залишати оселю вночі дозволяється лише під час повітряної тривоги, щоб дістатися до найближчого укриття. Із собою необхідно взяти документ, що посвідчує особу”, – пояснили журналістам у Київській міській державній адміністрації.
Зазначається, що час роботи метрополітену, найімовірніше, не продовжать, оскільки комендантська година залишилася без змін. У Києві підземний транспорт працює з 06:00 до 23:00 і цілодобово як укриття під час оголошення повітряної тривоги. Наземний транспорт доступний з 5:30 до 23:30.
“Графік роботи громадського транспорту в Києві формується з урахуванням тривалості комендантської години”, – сказали журналістам у КМДА.
5 листопада 2024 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Нововасилівської селищної військової адміністрації на території Запорізької області. Згідно з указом №750/2024, новоутворена адміністрація буде підпорядкована Мелітопольському району, що розташований у південно-східній частині України.
Цей крок є важливим етапом у процесі відновлення контролю над територією, що знаходиться під загрозою окупації, адже більшість сіл та селищ Нововасилівської громади знаходяться під російським контролем з початку повномасштабного вторгнення.
Одним із важливих моментів цього указу стало призначення Володимира Задираки на посаду голови Нововасилівської селищної військової адміністрації. Розпорядження №120/2024-рп від 5 листопада визначає його нову роль в управлінні територією, яка потребує відновлення та підтримки в умовах військового часу. Задирака буде координувати зусилля з відновлення інфраструктури, соціальних послуг і загального порядку на підконтрольній території.
Головне завдання нової військової адміністрації — це забезпечення стабільності на звільненій території та організація всіх необхідних заходів для відновлення нормального функціонування громади, що перебуває під постійною загрозою з боку ворога.
Призначення Задираки підкреслює серйозність намірів уряду щодо належного управління територією, яка майже весь час з початку війни залишається в умовах окупації. Залишається завдання не тільки забезпечити безпеку, а й налагодити взаємодію з громадянами, які повертаються після відступу окупантів.
Згідно з указом, Генеральному штабу Збройних Сил України та Запорізькій обласній військовій адміністрації доручено вжити всі необхідні заходи для успішного утворення та функціонування військової адміністрації. Це включає логістичні, адміністративні та соціальні заходи, що дозволять відновити правовий порядок, а також сприяти поверненню внутрішньо переміщених осіб і забезпеченню їхнього безпечного життя на відновленій території.
До складу Нововасилівської селищної територіальної громади входять два селища та вісімнадцять сіл. Важливо відзначити, що ці населені пункти майже з початку війни перебувають під російською окупацією, що значно ускладнює процес відновлення і нормалізації життя. Відновлення контролю над ними стане важливим кроком не тільки для відновлення інфраструктури, а й для відновлення моральної підтримки населення.
У останніх повідомленнях від голови місцевої адміністрації стало відомо, що російські війська контролюють понад половину території Торецька. Ця інформація викликала занепокоєння серед мешканців та організацій, що займаються гуманітарною допомогою в регіоні.
«Орієнтовно в районі 40-50% міста, можна сказати, перебуває під контролем ЗСУ. Решта території – ворогом захоплена», – сказав Василь Чинчик.
За його даними, за минулу добу росіянам не вдалося просунутися. У Торецьку залишається ще близько 1150 цивільних, триває їхня евакуація, повідомив Чинчик.
Зазначимо, що за укранськими військовими картами росіяни контролюють набагато менше, ніж половину міста. За російськими ж, вони вже захопили частину центру міста та мікрорайони Нахалівка і Забалка.
Помічник екссекретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова Андрій Ярмолький поїде разом з ним до Кишинева. Нікого у вищих ешелонах влади ніби не зацікавили його кримінальні справи, пов’язані з гуманітарною допомогою, та ймовірні зв’язки з кумом путіна Віктором Медведчуком.
Нещодавно стало відомо, що Олексій Данілов призначений послом України у Молдові. Та поїде він не сам. Згідно з інформацією, розповсюдженою анонімними телеграм- каналами, разом з ним у Кишинів імовірно відправляється його помічник – Андрій Ярмольський, який відомий своєю можливою причетністю до низки скандальних справ.
Ще до квітня 2022 року Андрій Ярмольський, виконуючи обов’язки заступника голови Волинської обласної військової адміністрації, займався організацією гуманітарної допомоги. Проте, стало відомо, що фірма, пов’язана з ним, поставила на Волинь сотні бронежилетів, які, як виявилося, не здатні витримати удари куль калібрів 5.45 та 7.62. Саме Ярмольський особисто підтримував закупівлю цих шоломів та бронежилетів від цієї фірми, за що з бюджету було витрачено понад 27 мільйонів гривень.
Разом зі звільненням Ярмольського на початку квітня голова адміністрації велів передати об’єкт, яким Ярмольський “опікувався” як керівник Координаційного центру, під охорону бійців батальйону “Луцьк”. Однак власник приміщення не дозволив їм заходити. Пізніше виявилося, що через цей склад пропускались тонни необлікованих вантажів.
із проханням повернути майно, яке, як вони стверджували, належить їм і зберігається на згаданому складі. Це стосувалося бронежилетів, їх комплектуючих та іншого обладнання. Для підтвердження права власності на ці предмети вони надали видаткові накладні від імовірно фіктивного ФОПа, фірми, яка була в центрі розслідування з контрабанди та відмивання коштів.
Пізніше колегам-журналістам з видання “Волинські новини” надали копії цих документів
За дивним збігом обставин, вантажівки прибули не на склад адміністрації, а на приватний склад, яким користується Ігор Ярмольський – батько Андрія Ярмольського. Той, за словами присутніх, керував процесом разом з Юрієм Грековим, юристом, який є товаришем Ярмольського.
Але це не єдина кримінальна справа, в якій можливо фігурував Ярмольський. За даними слідства, він видавав підроблені документи, що надавали можливість військовозобов’язаним особам виїздити до Польщі, нібито для доставки гуманітарного вантажу. Таким чином він сприяв безперешкодному виїзду з території України осіб, виїзд яких у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до чинних нормативно-правових актів обмежений.
Проте, зрештою жодної кримінальної справи проти нього не відкрили. Журналісти інформаційного агентства “Волинські Новини” уже тоді писали, що фігурував у лише директор ТОВ “БК КБР” Дмитро Нестеров.
Відкриті джерела говорять, що сім’я Ярмольських на Волині є добре відомою. Батько Ігор Ярмольський протягом багатьох років очолював Маяківську сільську раду.
Він керував сільською радою до 2015 року. За 20 років на посаді сільського голови, сім’я Ігоря Ярмольського набула 16 земельних ділянок обсягом понад шість гектарів (6,33 га). Та й землі розташовані у відомих та небідних селах Луцького району та сусідньому Рожищенському районі.
Він також сказав, що в основному це подаровані тещею землі дружині.
Також Ярмольський став фігурою у кримінальному провадженні, пов’язаному з екскасиркою Маяківської сільської ради Луцького району, Оксаною Шумерук, яку підозрювали у зловживанні службовим становищем та недобросовісному розпорядженні майном. А уже після поразки на виборах у 2015 році ексголова сільради вирішив приховати свої не зовсім чесні справи. Практично всі рішення ради, ухвалені за 20 років, були швидко відправлені в архів, а новообраній голові надійшов лише обмежений перелік документів. Хоча згідно з вимогами, рішення місцевих рад повинні зберігатися протягом трьох років у так званому оперативному зберіганні – тобто, у самих рад, під рукою у чиновників та депутатів.
У 2018 році Луцька районна рада висловила недовіру Ярмольському. Того ж року його звільнили з посади голови районної державної адміністрації.
У 2021 році Ігор Ярмольський знову з’явився на політичному горизонті, претендуючи на посаду заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації. І у січні 2021 року він та його син Андрій стали радниками голови цієї адміністрації. Так от надалі кар’єру будує лише Ярмольський-молодший
Що ж надбав ексчиновник РНБО, розказує декларація, подана у 2024 році. Отож, посадовець є власником двох земельних ділянок загальною площею 2 445 метрів квадратних.
Також у власності Ярмольського два авто: LEXUS LX 470 2007 року випуску (саме такий декларувала в 2017 році декларувала дружина) та AUDI A6 2015 року випуску. А ще один автомобіль AUDI A8 2020 року випуску він орендує у свого колеги Едуарда Грекова.
Також у декларації показано 270280 доларів США, 25 000 євро, 925 000 гривень готівкових коштів.
Не набагато бідніша від чоловіка його дружина: Наталія Ярмольська також має у готівці 217 тис.доларів США, 27 200 євро та 565 тис. гривень.
Отож, до 2021 року Андрій Ярмольський засновником юридичної фірми ” робінсон Патман”
половини фірми “Фінкорд Інтелідженс”, яка є адвокатським об’єднанням,
До речі на сьогодні власником є Едуард Греков, який разом з Ярмольським прийшов працювати на Прикарпаття. У тому ж 2021 році і Ярмольський і Греков були видалені як засновники адвокатського об’єднання “Ісу Лоєрс”.
У кінці грудня 2020 року Андрія Ярмольського призначено позаштатним радником голови Івано-Франківської ОДА Андрія Бойчука. До речі, саме тоді обов’язки позаштатного радника голови виконував Едуард Греков.
Відтоді кар’єра Ярмольського у державній службі стрімко пішла вгору. І вже у березні 2021 року він став заступником голови Івано-Франківської ОДА. Саме тоді ЗМІ писали, що посадовець був представником інтересів кума путіна – Віктора Медведчука.Тоді ж відкриті мережі повідомляли, що Андрій Ярмольський та Едуард Греков представляли інтереси Медведчука на Прикарпатт через ТОВ “Юридична компанія “Фінкорд Інтелідженс”. Ця адвокатська компанія грала значну роль у отриманні незаконних судових рішень на користь Медведчука у справах, пов’язаних з нафтогазовими оборудками. За цих же даними джерел, адвокати компанії Тетяна Кравченко та Ігор Громич співпрацюють з помічниками голови ОДА в ухиленні від сплати коштів у державний бюджет. Навіть було оприлюднено відповідне судове рішення
26 серпня 2021 року Ярмольський призначений заступником голови Волинської військової адміністрації. Саме тут він і потрапив у скандал з гуманітарними вантажами та можливим переправлянням військовозобов’язаних до Польщі. Тоді правоохоронці нібито навіть намагались відкрити кримінальну справу. Проте все закінчилося там, де і розпочалося. А кар’єра пішла знову вгору і Ярмольський обійняв посаду заступника керівника служби з питань зовнішньополітичної безпеки та міжнародного співробітництва Ради національної безпеки і оборони України.
На даний час на звернення СтопКору відреагувала лише Волинська обласна військова адміністрація, яка надіслала до редакції відмову про надання інформації. Проте у листі запевнила, що дане питання буде розглянуто як звернення з подальшим інформуванням нашого інформаційного видання.
Нагадаємо, колишній секретар РНБО Олексій Данілов після свого звільнення так і не став послом України у Молдові, хоча на цю посаду його кандидатуру погодив президент Володимир Зеленський. Що з його призначенням – достеменно невідомо, адже в Міністерстві закордонних справ України та в самому посольстві поки від цього питання відмовчуються. Ба більше, вже протягом майже двох місяців залишається невідомим, чим зараз займається Данілов.
У зверненні до Президента України Володимира Зеленського 24 квітня 2024 року секретар міської ради Запоріжжя Анатолій Куртєв, який виконував обов’язки міського голови останні три роки, висловив прохання щодо створення міської військової адміністрації. Куртєв у своєму листі наголосив на тиск з боку голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова на міську владу та спробах “одноосібно захопити владу в місті”. Однак, навіть після такого звернення, того ж дня 38 депутатів Запорізької міської ради під час таємного голосування одноголосно проголосували за зняття Куртєва з посади секретаря міськради та виконуючого обов’язки міського голови.
Чи можна це вважати “політичним переворотом”, як стверджував Куртєв у листі до президента? Це можливо, але, згідно з наявною інформацією, Куртєв, який очолював 750-тисячне місто, заслуговував не лише на відставку, а й на суттєве покарання.
Куртєв у своєму листі Зеленському заперечував звинувачення Федорова та заявляв про готовність до будь-яких перевірок і співпрацю з правоохоронними органами. Але чи справді безпідставно ці звинувачення?
Попереднє життя Куртєва було досить різноманітним. Він працював медбратом, санітаром у морзі, лікарем, заступником начальника Бюро судмедекспертиз, а також очолював Леванівський цвинтар та повертався до Бюро судмедекспертиз, де став начальником.
Куртєв також намагався стати депутатом міської та обласної ради в 2015 році від партії “УКРОП”, але без успіху. Проте у 2020 році, вже під прапором партії “Слуга народу”, він став депутатом та обійняв посаду секретаря міської ради. Після відставки міського голови у 2021 році, Куртєв перейшов на посаду виконуючого обов’язки міського голови.
Незважаючи на офіційні фінансові дані, які свідчать про скромність Куртєва, можна припустити, що посада очільника міста відкривала йому різноманітні можливості для заробітку, особливо в умовах війни.
У своїх деклараціях Куртєв ніколи не згадував про грошові заощадження, що може свідчити про те, що він жив на зарплату. Його майно обмежувалося невеликим будинком у промисловому районі Запоріжжя, квартирою, подарованою матір’ю, та двома земельними ділянками.
Міський голова Запоріжжя, Анатолій Куртєв, став об’єктом гучних обвинувачень у крадіжці гуманітарної допомоги. Однак, чи можна це вважати правдою? Правоохоронці розкрили деякі невідомі факти, які розмістили під сумнів його чесність.
Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) виявили, що міський голова орендував елітну квартиру разом зі своїм помічником у центрі Запоріжжя, але це не було відображено в його деклараціях. Також у заявлених деклараціях не було згадок про автомобіль Toyota Land Cruiser 200, яким він користувався, і суми в 9 мільйонів гривень, які були знайдені в його квартирі.
НАБУ стверджує, що Куртєв та його команда привласнили собі гуманітарну допомогу, призначену для мешканців прифронтового Запоріжжя, яка надходила від міжнародних партнерів. У перші дні вторгнення Росії на територію України, чиновники відібрали 22 морські контейнери, 389 залізничних вагонів та 220 вантажівок з гуманітарною допомогою з Європи, яку потім продавали через підконтрольні суб’єкти підприємницької діяльності. Товари з’являлися у супермаркетах та аптеках, але чеки за них не видавалися.
Хоча відкрите кримінальне провадження було передане до Головного слідчого управління Національної поліції України, Куртєв не був повідомлений про підозру. Це викликало обурення серед місцевих журналістів, які вважали, що справа може бути “похована”. Наразі Куртєв продовжує займати свою посаду, не доторкнувшись до кримінальної відповідальності.
Анатолій Куртєв, колишній в.о. міського голови Запоріжжя, став об’єктом гучних обвинувачень у злитті бюджетних коштів міста під час війни. Розслідування показало кілька сумнівних справ, за які Куртєв мав би відповідати перед законом, а не займати посаду міського голови.
По-перше, зникнення 1,2 мільйонів гривень, призначених на ремонт підвальних приміщень, стало об’єктом уваги правоохоронців. Тендер на ремонт був організований так, щоб “підіграти” підрядній фірмі “Монтажні системи”. Коли цій фірмі не вдалося перемогти у тендері, Куртєв скасував його і оголосив новий, де переміг той, кого він хотів. Однак угода про ремонт не містила жодної інформації про адресу або обсяг робіт.
По-друге, Куртєв витратив 1 мільйон гривень на виготовлення табличок для певної фізичної особи, яка отримала підозрілу угоду без торгів. Паралельно з цим, мерія витрачала кошти на неефективні роботи, такі як бруківка в малопрохідній зоні та закупівля дорогої кави для чиновників.
По-третє, гроші, призначені на відновлення пошкоджених будівель, використовувалися неефективно. У багатоквартирному будинку кошти на матеріали та роботи були завищені на мільйони гривень. Виправдовуючись, Куртєв заявив, що відновлення коштує дорожче, ніж нове будівництво.
По-четверте, створення “Муніципальної варти” коштувало місту 10 мільйонів гривень, проте не отримало ліцензію на охоронну діяльність. Більше того, були факти, що гроші на цей проект освоювалися недбало.
Під час правління Куртєва місто стало свідком низки сумнівних рішень, які вразили громаду. Депутати та активісти звертали увагу на втрату коштів та невідповідальність у витрачанні бюджету. Деякі депутати навіть виступили з протестом, відмовившись продовжувати свою роботу в міськраді.
Не лише витрачання грошей було об’єктом критики, але й зв’язки Куртєва з Росією. Брат Куртєва отримав російське громадянство після анексії Криму, що викликало негативну реакцію в громадськості.
Другий брат колишнього мера Запоріжжя, Олександр Куртєв, живе в Україні, але регулярно на своїй сторінці в соціальних мережах хвалиться відзнаками радянського союзу. Це свідчить про його недвозначні політичні погляди. Сам Анатолій Куртєв, займаючи посаду в.о. міського голови Запоріжжя, неодноразово висловлював вдячність за допомогу фонду проросійського олігарха Вадима Новинського, який сьогодні знаходиться під санкціями та висловлює співчуття росіянам.
Можливо, не лише бажання особистого збагачення підштовхувало Анатолія Куртєва до корупційних схем з бюджетом Запоріжжя, розкрадання гуманітарної допомоги та саботажу допомоги Збройних Сил України. Можливо, за цим ховається щось більш серйозне, як, наприклад, співпраця з ворогом. Це залишається лише версією наразі, але немає сумнівів, що ці питання варто перевірити правоохоронцям. Також важливо довести кримінальне провадження щодо розкрадання гуманітарної допомоги для жителів Запоріжжя до суду. У таких ситуаціях під час війни проста відставка з посади не є достатньо суворим покаранням.
