Позначка: військова допомога Україні

  • Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    У Словаччині відновили кримінальне розслідування щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 та зенітних ракетних комплексів «Куб» у 2023 році. Генеральний прокурор країни Марош Жилінка скасував попереднє рішення про закриття справи, заявивши, що слідство не встановило всіх необхідних обставин. Рішення знову привернуло увагу до суперечок навколо військової допомоги Києву та політики чинного словацького уряду.

    Про це 30 жовтня повідомило словацьке інформаційне агентство TASR із посиланням на заяву генерального прокурора Мароша Жилінки.

    За його словами, після перевірки матеріалів кримінального провадження з’ясувалося, що попереднє рішення про його закриття було передчасним.

    Жилінка наголосив, що слідчі не дослідили всі факти, необхідні для остаточного встановлення обставин передачі військового обладнання Україні.

    «Після перегляду справи я дійшов висновку, що рішення про припинення кримінального переслідування було ухвалене передчасно», — заявив генпрокурор.

    Він пояснив, що під час досудового розслідування не вдалося достатньою мірою з’ясувати обставини, які мають значення для правової оцінки можливих порушень.

    Справу передали під нагляд регіональної прокуратури в Тренчині. Саме вона повинна організувати поновлення провадження та забезпечити проведення додаткових слідчих дій.

    Розслідування стосується можливого порушення обов’язків під час управління державним майном та зловживання повноваженнями посадових осіб.

    У центрі уваги — рішення попереднього словацького уряду передати Україні бойові літаки та обладнання протиповітряної оборони.

    Йдеться про 13 винищувачів МіГ-29, пускові установки та радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Куб».

    Цю техніку Словаччина передала Україні навесні 2023 року, коли країну очолював тимчасовий уряд прем’єр-міністра Едуарда Геґера.

    Рішення про військову допомогу ухвалили в березні, а вже у квітні всі 13 винищувачів прибули до України.

    Словаччина стала однією з перших держав, які передали Україні бойові літаки після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Однак після зміни влади в Братиславі передача озброєнь стала предметом гострих політичних суперечок.

    Чинний прем’єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово критикував попередній уряд за рішення надати Україні військову техніку.

    Він стверджував, що передача винищувачів і систем ППО негативно вплинула на обороноздатність Словаччини та посилила її залежність від захисту союзників по НАТО.

    У червні 2024 року словацьке Міністерство оборони ініціювало кримінальне провадження щодо обставин передачі озброєнь.

    Серед посадовців, рішення яких перевіряли правоохоронці, були колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер та ексміністр оборони Ярослав Надь.

    Представники попередньої влади заперечували звинувачення та наполягали, що передача техніки Україні відповідала законодавству.

    Після проведення перевірок слідство дійшло висновку, що ознак кримінального правопорушення немає.

    У жовтні 2025 року поліцейський слідчий ухвалив рішення про припинення провадження. Згодом прокуратура підтвердила законність такого рішення.

    У лютому 2026 року представники прокуратури Братислави пояснювали, що передана Україні військова техніка була застарілою, частково непрацездатною, а її ефективне використання словацькими збройними силами обмежувалося нестачею підготовлених пілотів і необхідних боєприпасів.

    Тоді прокурори не виявили підстав вважати передачу озброєнь кримінальним злочином.

    Однак тепер генеральний прокурор вирішив, що зібраних матеріалів недостатньо для остаточного закриття справи.

    Водночас нове рішення не означає, що попередній уряд Словаччини діяв незаконно або що конкретним посадовцям уже доведено провину.

    Сам Жилінка не оголошував обвинувального вироку та не заявляв про встановлення факту злочину.

    Йдеться про необхідність додаткового розслідування, після завершення якого правоохоронці мають ухвалити нове процесуальне рішення.

    Колишній міністр оборони Ярослав Надь уже відреагував на заяву генпрокурора.

    Він повідомив словацькому агентству TASR, що поважає рішення про поновлення слідства, однак переконаний, що жодного кримінального правопорушення під час передачі військової техніки Україні не було.

    За словами ексміністра, попередні перевірки кількох правоохоронних органів також не встановили складу злочину.

    Відновлення розслідування відбувається на тлі суттєвих розбіжностей між українською та словацькою владою щодо подальшої військової підтримки.

    Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра у 2023 році Словаччина припинила безоплатну передачу зброї Україні з державних запасів.

    Водночас комерційні постачання озброєнь залишилися можливими.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Фіцо заявляв про суттєві розбіжності з президентом Володимиром Зеленським щодо війни та військової допомоги, хоча й наголошував на необхідності продовжувати двосторонній діалог.

    Окремо словацький прем’єр виступав проти збільшення військових зобов’язань у межах НАТО.

    Раніше «Ненька інфо» писала про заяви Фіцо щодо можливого блокування нових рішень про підтримку України.

    Водночас словацька влада неодноразово наголошувала, що зацікавлена у продовженні співпраці з Україною в економічній, транспортній та енергетичній сферах.

    Нове рішення прокуратури знову повертає до порядку денного питання правомірності військової допомоги, наданої попереднім урядом.

    Подальший перебіг справи залежатиме від результатів додаткового розслідування та доказів, які зможуть зібрати правоохоронці.

    Отже, 30 жовтня генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка розпорядився відновити кримінальне провадження щодо передачі Україні 13 винищувачів МіГ-29 та систем ППО «Куб».

    Попри поновлення слідства, факт незаконності передачі військової техніки не встановлено. Колишні посадовці заперечують порушення законодавства, а остаточне рішення у справі ще попереду.

  • Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Зброю для України не блокували: Польща офіційно відповіла на скандал через УПА та Шухевича

    Міністерство національної оборони Польщі спростувало повідомлення про нібито призупинення великого пакета військової допомоги Україні через рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Речник оборонного відомства Януш Сеймей назвав поширену інформацію неправдивою. Водночас сама ухвала львівських депутатів спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою, на яку вже відреагували високопосадовці обох країн.

    Про це повідомило польське видання Fakt, журналісти якого безпосередньо звернулися до Міністерства національної оборони Польщі за роз’ясненнями.

    Міноборони Польщі заперечило зупинку постачання зброї

    21 жовтня в українських медіа з’явилася інформація, що Польща нібито призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги.

    Повідомлення поширювали з посиланням на анонімне джерело, обізнане з перебігом українсько-польських консультацій.

    За словами співрозмовника журналістів, підготовка до відправлення озброєння збіглася за часом із рішенням Львівської обласної ради щодо вшанування УПА та Романа Шухевича.

    Джерело стверджувало, що саме це рішення призвело до тимчасового блокування постачання, а дипломати намагаються врегулювати ситуацію через закриті канали зв’язку.

    Проте польське оборонне відомство категорично заперечило таку інформацію.

    «Це неправдива інформація», — заявив речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей у коментарі Fakt.

    Таким чином, публічно підтвердженої інформації про призупинення військового пакета через рішення Львівської облради немає.

    Водночас польське Міноборони не розкрило в цьому коментарі детального графіка постачань, складу можливого пакета та інших логістичних подробиць.

    Що стало причиною дипломатичного конфлікту

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича.

    Ініціатором відповідного рішення став депутат обласної ради Святослав Шеремета.

    Ухвала передбачала вшанування постатей та організацій, пов’язаних з українським національно-визвольним рухом.

    Однак вона викликала різке невдоволення польських посадовців через історичні суперечності навколо діяльності УПА.

    У Польщі відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та у Східній Галичині пов’язують з УПА. Польська держава офіційно кваліфікує ці події як геноцид.

    В Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за державну незалежність, однак історія діяльності цієї організації містить складні й болісні питання, пов’язані з насильством проти цивільних.

    Ці розбіжності залишаються одним із найчутливіших аспектів українсько-польських відносин.

    Туск і Косіняк-Камиш розкритикували львівських депутатів

    Рішення Львівської облради викликало реакцію на найвищому політичному рівні Польщі.

    Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що такі ініціативи ускладнюють підтримку України та можуть бути використані її противниками.

    За його оцінкою, суперечки щодо історичної пам’яті негативно впливають на можливості розвитку двосторонньої співпраці.

    Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш також виступив із критикою.

    Він наголосив, що вшанування УПА та Романа Шухевича в запропонованому форматі шкодить українсько-польським відносинам.

    Водночас ці політичні заяви не містили офіційного оголошення про припинення військової допомоги.

    Саме цей момент став принциповим після появи повідомлень про нібито блокування постачань.

    У Польщі ініціювали обмеження щодо автора рішення

    Дипломатична суперечка отримала продовження після реакції польського Міністерства закордонних справ.

    Очільник відомства Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних у Польщі.

    Йдеться про депутата Львівської обласної ради, який ініціював проголошення 2027 року роком УПА.

    Цей крок польська сторона пов’язала з неприйнятністю відповідної ініціативи для Варшави.

    Водночас подання про запровадження обмежень слід відрізняти від підтвердження їхнього остаточного набуття чинності.

    Інформація про завершення відповідної процедури потребує окремого офіційного підтвердження.

    МЗС України назвало рішення шкідливим для відносин із Польщею

    На ситуацію відреагувало й Міністерство закордонних справ України.

    У відомстві пояснили, що Львівська обласна рада ухвалила рішення на регіональному рівні, без попередніх консультацій із центральними органами влади та дипломатами.

    МЗС оцінило ініціативу як контрпродуктивну для українсько-польського порозуміння.

    Українські дипломати наголосили на важливості збереження стратегічного партнерства з Польщею, особливо в умовах повномасштабної російської агресії.

    Водночас у Києві та Варшаві продовжують працювати над питаннями історичної пам’яті, які залишаються предметом складних переговорів.

    Серед них — дослідження історичних подій, ексгумаційні роботи та вшанування пам’яті загиблих.

    У Польщі повідомили про можливе відкликання суперечливої ухвали

    Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що отримав сигнали від представників команди президента України Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.

    За словами польського посадовця, його запевнили, що документ не набуде практичної реалізації.

    Він також звернув увагу на зникнення інформації про ухвалу з офіційного сайту Львівської обласної ради.

    Проте видалення новини із сайту не є юридичним доказом скасування рішення.

    Для його офіційного перегляду або скасування необхідне проходження відповідних процедур.

    Тому подальший статус документа залежатиме від рішень самої обласної ради та інших компетентних органів.

    Чому інформація про польську військову допомогу настільки важлива

    Польща є одним із важливих військових і логістичних партнерів України.

    Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава передавала українським військовим озброєння, військову техніку та боєприпаси.

    Крім того, польська територія має велике значення для транзиту міжнародної допомоги від інших держав.

    Тому повідомлення про можливе призупинення військового пакета викликало широкий резонанс.

    Однак необхідно розмежовувати власні оборонні поставки Польщі, міжнародний транзит через її територію та загальну військову співпрацю.

    Навіть повідомлення про можливі труднощі з одним конкретним пакетом не означає автоматичного припинення всіх зазначених механізмів підтримки.

    Наразі ж саме твердження про блокування великої партії озброєння через історичну суперечку заперечене польським Міноборони.

    Що відомо станом на 22 жовтня

    На цей момент підтверджено кілька важливих обставин.

    20 жовтня Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо вшанування УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича у 2027 році.

    Це спричинило публічну критику з боку польських високопосадовців і реакцію українського Міністерства закордонних справ.

    21 жовтня українські медіа повідомили з посиланням на анонімне джерело про нібито призупинення польської військової допомоги.

    Однак речник Міністерства національної оборони Польщі Януш Сеймей спростував ці повідомлення в коментарі виданню Fakt.

    Отже, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею через рішення Львівської облради справді виник, але інформація про зупинку великого пакета військової допомоги не підтвердилася офіційно. Польське оборонне відомство прямо назвало її неправдивою.

    Надалі розвиток ситуації залежатиме від дипломатичних контактів між Києвом і Варшавою та подальших рішень щодо суперечливої ухвали Львівської обласної ради.

  • США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    Сполучені Штати Америки відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною після періоду обмежень. Про це 18 жовтня заявив президент Володимир Зеленський, підтвердивши, що раніше відповідна співпраця була тимчасово заблокована. Заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном, суперечок щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах та проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink. Український президент також висловив сподівання, що вже найближчим часом відбудуться нові переговори з американською стороною. Водночас невідомо, чи повністю відновлено всі раніше доступні Україні види розвідувальної підтримки.

    Про відновлення співпраці Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC для програми Meet the Press.

    На його заяву звернуло увагу агентство Bloomberg.

    За словами українського президента, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США знову працює.

    Водночас глава держави підтвердив, що раніше цей процес був заблокований протягом певного часу.

    Зеленський не деталізував, скільки саме тривала перерва, які розвідувальні дані перестали надходити та хто ухвалював відповідне рішення.

    Це важливо, оскільки американська розвідувальна підтримка може включати різні види інформації: від раннього попередження про ракетні загрози до супутникових даних та інформації, необхідної для оборонного планування.

    Україна залишалася без попереджень про частину російських атак

    Питання обміну розвідданими особливо загострилося після масованих російських ударів по Києву та інших українських містах.

    13 жовтня Зеленський повідомив, що Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про пуск кількох російських балістичних ракет.

    Йшлося про удари, які призвели до пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Як повідомляло Associated Press, український президент звернув увагу на критичне значення раннього попередження для захисту мирного населення.

    Такі дані можуть допомогти українським військовим швидше визначити характер загрози та організувати відповідні оборонні заходи.

    При цьому відсутність попередження про конкретну атаку не обов’язково означає повне припинення всього обміну розвідданими.

    Американська підтримка охоплює кілька напрямів, тому проблеми з одним із них не свідчать автоматично про зупинку інших.

    Білий дім раніше заперечував припинення розвідобміну

    На тлі повідомлень про можливе обмеження розвідувальної підтримки президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує допомагати Україні.

    13 жовтня він повідомив журналістам, що Сполучені Штати передають Києву розвідувальні дані та працюють над завершенням війни.

    Про це писало агентство Reuters.

    Таким чином, публічні заяви української та американської сторін не повністю збігалися.

    Вашингтон заперечував загальне припинення обміну інформацією, тоді як українське керівництво повідомляло про відсутність важливих попереджень і обмеження співпраці.

    14 жовтня Європейська комісія також заявила, що не має інформації, яка підтверджувала б повну зупинку американської розвідувальної підтримки України.

    Водночас це не виключало можливості тимчасових обмежень окремих каналів або категорій інформації.

    США погрожували припинити допомогу через удари по російських НПЗ

    Однією з головних причин напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном стала суперечка навколо українських атак на російські нафтопереробні заводи.

    14 жовтня в інтерв’ю NPR Зеленський заявив, що адміністрація Дональда Трампа попереджала Україну про можливе припинення обміну розвідданими.

    За словами українського президента, таке обмеження могло стати наслідком продовження далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах.

    Вашингтон пояснював своє занепокоєння впливом атак на міжнародний енергетичний ринок.

    Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що російська нафтова промисловість забезпечує значні доходи бюджету РФ, які можуть використовуватися для фінансування війни.

    Київ також звертав увагу на те, що Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші енергетичні об’єкти.

    Внаслідок цих ударів у різних регіонах України запроваджувалися аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Українське керівництво наполягало, що будь-які домовленості щодо припинення ударів по енергетиці повинні бути взаємними.

    На тлі розвідувальної кризи виник скандал зі Starlink

    Одночасно з проблемами у сфері розвідки Україна зіткнулася з обмеженнями роботи супутникового зв’язку.

    У жовтні стало відомо про зниження швидкості роботи окремих терміналів системи Starlink і військових супутникових сервісів, які використовуються українськими підрозділами.

    Це викликало занепокоєння серед військових, оскільки супутниковий зв’язок застосовується для координації дій, управління окремими безпілотними системами та передачі інформації.

    17 жовтня Axios повідомив, що Зеленський продовжує вважати ситуацію зі зв’язком неврегульованою.

    За словами українського президента, деякі обмеження зберігалися навіть після повідомлень про відновлення роботи сервісів.

    У США водночас заперечували, що Білий дім навмисно наказував обмежити комерційний Starlink.

    Американські посадовці також розмежовували комерційний сервіс Starlink і військову систему Starshield.

    Важливо, що супутниковий зв’язок Starlink та обмін американськими розвідувальними даними — різні напрями співпраці. Відновлення одного не означає автоматичного вирішення проблем з іншим.

    Чому американська розвідка настільки важлива для України

    Сполучені Штати володіють потужними супутниковими та іншими системами розвідки, які дозволяють відстежувати військову активність на великих територіях.

    Для України особливе значення має інформація про потенційні повітряні загрози.

    Американські технологічні можливості можуть доповнювати дані українських радіолокаційних станцій та інших засобів спостереження.

    Це допомагає формувати повнішу картину загроз, особливо під час масованих комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.

    Крім того, розвідувальна підтримка може відігравати важливу роль у плануванні оборони та оцінюванні дій противника.

    Однак конкретні обсяги й технічні характеристики такої співпраці здебільшого не розголошуються з міркувань безпеки.

    Тому наразі неможливо незалежно визначити, які саме можливості Україна тимчасово втрачала та чи повернулися вони повністю після відновлення обміну.

    Зеленський очікує нових переговорів зі США

    Попри загострення відносин, Київ і Вашингтон продовжують дипломатичні контакти.

    В інтерв’ю NBC Зеленський висловив сподівання на проведення нових переговорів з американськими представниками вже цього тижня.

    Однак точний формат зустрічі, її учасників і порядок денний український президент не уточнив.

    Раніше Reuters повідомляло, що Київ розглядає можливість подальших переговорів за участю американської сторони, зокрема щодо майбутнього дипломатичного процесу завершення війни.

    Водночас конкретні домовленості про зустріч представників України, США та Росії поки не підтверджені всіма сторонами.

    Відновлення розвідобміну може зменшити один із ризиків для української оборони, але не усуває всіх політичних суперечностей між державами.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передача американських розвідувальних даних Україні знову працює після тимчасового блокування.

    Проте офіційно не уточнено, які саме напрями співпраці були обмежені, скільки тривала перерва та чи всі можливості відновлено.

    Одночасно тривають переговори щодо подальшої американської підтримки, а питання супутникового зв’язку та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі залишаються предметом дискусій.

    Головний результат заяви Зеленського — підтвердження відновлення розвідувальної співпраці зі США. Однак говорити про повне завершення кризи у відносинах між Києвом і Вашингтоном поки передчасно.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від наступних дипломатичних контактів, рішень американської адміністрації та фактичного рівня військово-технічної підтримки України.

  • Чарльз III знову прийняв Зеленського: Британія готує нову допомогу Україні на тлі напруженості зі США

    Чарльз III знову прийняв Зеленського: Британія готує нову допомогу Україні на тлі напруженості зі США

    Президент України Володимир Зеленський 14 жовтня прибув до Букінгемського палацу в Лондоні, де провів чергову аудієнцію в короля Великої Британії Чарльза III. Це вже третя зустріч українського президента з британським монархом у 2026 році. Візит відбувся на тлі ускладнення відносин Києва з адміністрацією Дональда Трампа та підготовки Лондоном нових рішень щодо військової підтримки України.

    Про зустріч повідомила пресслужба президента України. Зеленський також опублікував спільні фотографії з монархом у своєму Telegram-каналі.

    Під час аудієнції президент подякував королю та британському народу за підтримку України протягом повномасштабної війни.

    В Офісі президента наголосили, що Київ високо цінує надану допомогу та розраховує на подальшу підтримку Сполученого Королівства.

    Зустріч відбулася в Букінгемському палаці, де Чарльз III особисто прийняв українського лідера.

    На оприлюднених фотографіях Зеленський і британський монарх вітають один одного рукостисканням та спілкуються під час аудієнції.

    За повідомленням британських медіа, зустріч проходила в Китайській їдальні — одному з парадних приміщень королівської резиденції.

    Це вже третій особистий контакт президента України з Чарльзом III протягом 2026 року. Попередні аудієнції відбулися 17 березня та 8 червня.

    Вперше Зеленський зустрівся з британським монархом 8 лютого 2023 року, під час свого першого візиту до Лондона після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Тоді зустріч стала історичною: український президент уперше в історії двосторонніх відносин отримав аудієнцію у британського монарха.

    У липні 2024 року вони знову зустрілися в Бленгеймському палаці, а протягом 2025 року відбулися ще три зустрічі — у березні, червні та жовтні.

    Таким чином, за доступними повідомленнями про особисті зустрічі, аудієнція 14 жовтня 2026 року є щонайменше восьмою від початку повномасштабної війни. Деякі медіа називають її сьомою, однак такий підрахунок не враховує всі задокументовані зустрічі.

    Нинішній візит Зеленського до Лондона має особливе дипломатичне значення.

    Український президент прибув до Великої Британії на тлі нових суперечностей зі Сполученими Штатами, зокрема через домовленості Вашингтона з Росією щодо експорту дизельного пального.

    Водночас британський уряд демонструє готовність продовжувати підтримку України.

    Як повідомляє Reuters, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на 45 мільйонів фунтів стерлінгів.

    Із цієї суми 10 мільйонів фунтів планують оперативно спрямувати на першочергові оборонні потреби, зокрема протидію російським безпілотникам.

    Окремо Лондон готується прискорити постачання легких багатоцільових ракет LMM, які українські військові використовують для знищення повітряних цілей.

    За інформацією британських ЗМІ, уряд також виступає за збереження санкційного тиску на Москву та обмеження російських енергетичних доходів.

    На відміну від зустрічі з британським прем’єром, аудієнція в короля має насамперед дипломатичний і символічний характер.

    Чарльз III як конституційний монарх не ухвалює самостійних рішень щодо військових поставок або зовнішньої політики Великої Британії.

    Проте його регулярні зустрічі з українським президентом демонструють сталість підтримки України з боку британських державних інституцій.

    Для Києва ця підтримка має особливе значення на тлі російських ударів по енергетиці та необхідності посилення протиповітряної оборони.

    Очікується, що подальші переговори української та британської сторін будуть зосереджені на військовій допомозі, санкціях проти Росії та зміцненні безпеки України напередодні зимового періоду.

    Таким чином, чергова зустріч Зеленського з Чарльзом III стала частиною ширшого дипломатичного візиту, під час якого Україна прагне заручитися додатковими гарантіями підтримки з боку одного зі своїх ключових європейських партнерів.

  • Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Попри поступове скорочення залежності України від американського фінансування, Сполучені Штати залишаються важливим партнером у трьох критичних сферах оборони. Йдеться про розвідувальну інформацію, ракети-перехоплювачі для систем Patriot та постачання американського озброєння, яке закуповують європейські союзники. На тлі напружених відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським ці напрямки можуть стати інструментами політичного тиску на Київ.

    Про це йдеться в аналізі британського видання The Telegraph.

    За оцінкою журналістів, адміністрація Трампа зберігає суттєвий вплив на військові спроможності України, хоча пряма фінансова допомога США вже не відіграє тієї ролі, що на початку повномасштабного вторгнення.

    Нині значну частину американського озброєння для України оплачують європейські держави. Однак сам факт фінансування з боку Європи не усуває залежності від рішень Вашингтона щодо продажу та передачі військової техніки.

    Перший важіль — американська розвідка

    Однією з найважливіших складових співпраці залишається передача розвідувальної інформації.

    Американські супутникові системи та інші засоби спостереження допомагають Україні отримувати відомості про військові об’єкти противника, переміщення техніки й підготовку ракетних атак.

    За інформацією The Telegraph, американські розвідувальні структури, зокрема ЦРУ, також відігравали важливу роль у наданні даних для планування українських далекобійних операцій.

    Особливе значення має можливість завчасно отримувати попередження про запуски балістичних ракет.

    Після російського удару по Києву ввечері 12 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів.

    Однак відсутність інформації про конкретний запуск не означає припинення всієї розвідувальної співпраці.

    13 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від Сполучених Штатів.

    Другий важіль — ракети для Patriot

    Ще одна критично важлива сфера — постачання ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у захисті українських міст від російських балістичних ракет.

    На відміну від багатьох ударних безпілотників і крилатих ракет, балістичні цілі значно складніше перехоплювати через особливості їхньої швидкості та траєкторії.

    Україна використовує також інші системи протиповітряної оборони, однак можливості Patriot залишаються особливо важливими саме для протидії балістиці.

    Проблема полягає не лише в кількості пускових установок, а й у постійному забезпеченні їх відповідними боєприпасами.

    Навіть за наявності достатньої кількості комплексів обмеження поставок ракет-перехоплювачів може вплинути на здатність протиповітряної оборони відбивати масовані удари.

    Європейські країни поступово збільшують оборонне виробництво, однак швидко замінити весь обсяг американських поставок складно.

    Третій важіль — програма НАТО PURL

    Третім напрямком The Telegraph називає механізм Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

    Він дозволяє європейським союзникам закуповувати американське озброєння для України.

    Таким чином, фінансування забезпечують європейські держави, але постачання все одно залежить від американської сторони.

    За повідомленнями західних медіа, під час переговорів у Маямі представники адміністрації Трампа порушували питання можливого обмеження військової співпраці, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Йдеться про повідомлення журналістів із посиланням на джерела, а не про офіційно оголошене рішення щодо зупинення програми.

    Водночас сам механізм PURL демонструє, що навіть значне фінансове залучення Європи не забезпечує повної незалежності від Вашингтона.

    Чому відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися

    Нова хвиля суперечностей виникла після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Американський президент пояснив послаблення санкцій необхідністю стримувати ціни на паливо на світовому ринку.

    Натомість українське керівництво розкритикувало рішення, наголосивши, що експортні доходи допомагають Росії фінансувати продовження війни.

    Окремою причиною напруженості стали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Вашингтон висловлював занепокоєння їхнім впливом на паливний ринок, тоді як Україна розглядає удари по об’єктах, які забезпечують військовий потенціал РФ, як один з інструментів послаблення агресора.

    На цьому тлі з’явилися повідомлення про можливі обмеження американської військової допомоги та передачі розвідувальної інформації.

    Втім, станом на 13 жовтня підтвердження повного припинення цих механізмів немає.

    Чи зможе Європа замінити США

    The Telegraph звертає увагу, що європейські союзники вже взяли на себе більшу частину фінансової відповідальності за підтримку України.

    Водночас Європа стикається з обмеженнями власних виробничих потужностей.

    Збільшення оборонних бюджетів Німеччини, Польщі та інших держав означає зростання попиту на озброєння як для України, так і для власних армій.

    За оцінкою британського видання, європейські країни можуть поступово розвивати альтернативні канали постачання зброї та боєприпасів.

    Проте заміна американських розвідувальних можливостей є складнішим завданням, яке потребуватиме значного часу й інвестицій.

    Отже, три головні сфери залежності України від США залишаються незмінними: розвідка, протиракетна оборона та доступ до американського озброєння.

    The Telegraph оцінює ці напрямки як потенційні важелі Вашингтона у відносинах із Києвом.

    Водночас фактична співпраця між державами продовжується, а повідомлення про можливі обмеження не слід ототожнювати з рішеннями, які вже набрали чинності.

  • П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву ввечері 12 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, п’ять ракет влучили в цивільну інфраструктуру столиці. Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що співпраця зі США у сфері обміну розвідувальними даними триває. Причини відсутності попередження про конкретну атаку наразі з’ясовують.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх годин російські війська застосували проти України понад сотню засобів повітряного нападу, серед яких були реактивні дрони, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

    Українським захисникам вдалося знищити значну частину повітряних цілей, однак частина російського озброєння досягла своїх цілей.

    Особливу увагу глава держави звернув на атаку проти столиці, під час якої інформація про пуски балістичних ракет не надійшла завчасно.

    «Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що своєчасна передача інформації про запуски балістики має критичне значення для захисту цивільного населення.

    Чому повітряну тривогу оголосили після вибухів

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ввечері 12 жовтня російська армія атакувала Київ ракетами, які рухалися балістичною траєкторією.

    Балістичні цілі вдалося виявити радіолокаційними засобами лише безпосередньо під час атаки. Попередньої інформації про пуски з території Росії українські військові не отримали.

    Через це сигнал повітряної тривоги в столиці пролунав уже під час удару.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що подібні ситуації траплялися й раніше.

    За його словами, Україна отримує різні види розвідувальної інформації від партнерів, зокрема дані про активність російської авіації, переміщення носіїв ракет та запуски балістичного озброєння.

    Однак іноді відповідна інформація надходить із затримкою або взагалі не доходить до української сторони.

    Ігнат висловив сподівання, що українські фахівці спільно з міжнародними партнерами встановлять причини цього випадку.

    Чи припинили США передавати розвіддані Україні

    Відсутність попередження викликала занепокоєння на тлі повідомлень про можливе посилення американського тиску на Київ.

    Раніше західні медіа повідомляли, що представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість обмеження розвідувальної співпраці, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Проте офіційного підтвердження припинення передачі американських розвідданих немає.

    Ба більше, міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня під час Варшавського безпекового форуму підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію зі Сполучених Штатів.

    Глава МЗС також пов’язав запізніле оголошення тривоги з особливостями застосованого Росією озброєння.

    Таким чином, відсутність попередження про конкретний ракетний удар наразі не можна вважати доказом того, що Вашингтон припинив співпрацю з Україною у сфері розвідки.

    Зеленський нагадав про удари Росії по енергетиці

    Президент також повідомив, що протягом двох останніх діб Україна утримувалася від ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об’єктах.

    За словами Зеленського, це відбувалося після заяв Дональда Трампа щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Водночас Росія не припинила атак на українську критичну інфраструктуру.

    Глава держави зазначив, що за цей період російські війська атакували 19 областей України.

    Він наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків зі зниження інтенсивності атак, однак такі домовленості повинні виконувати обидві сторони.

    Що відомо зараз

    Після удару по Києву залишаються відкритими питання про те, чому інформація про пуски ракет не надійшла вчасно та чи можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

    Українські військові не назвали причини затримки, а представники МЗС підтверджують продовження розвідувальної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Отже, станом на 13 жовтня підтверджено відсутність завчасного попередження про конкретну балістичну атаку на Київ, але не припинення американської розвідувальної допомоги загалом.

    Подальші висновки залежатимуть від результатів перевірки, яку мають провести українські фахівці разом із партнерами.

  • Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція не готові передавати Україні додаткові ракети для комплексів Patriot, частина яких наближається до завершення строку експлуатації, пише The Telegraph. Однак у випадку з Афінами йдеться не про раптову відмову. Наша редакція ще 14 вересня повідомляла, що питання передачі грецьких ракет фактично закрите через позицію країни щодо Туреччини.

    За даними, які раніше отримала редакція, грецька сторона ще під час перших переговорів дала зрозуміти, що не погодиться передавати ракети без гарантій власної безпеки на турецькому напрямку. Таких гарантій Афіни не отримали. Тому подальші обговорення можливої поставки, зокрема через Норвегію, не означали, що Греція справді готова віддати свої боєприпаси.

    Влітку 2026 року Київ запросив у Греції до 200 ракет PAC-2. Як писала Kathimerini 17 липня, союзники по НАТО та ЄС обговорювали варіант, за якого Афіни продали б боєприпаси Норвегії, а та передала б їх Україні. Це дозволило б Греції уникнути прямої передачі озброєння. Однак навіть така схема не усунула головної перешкоди. Ракети залишаються частиною грецької системи протиповітряної оборони, яку країна вважає необхідною для стримування Туреччини.

    За даними The Telegraph, йдеться приблизно про 200 грецьких ракет PAC-2, які перебувають на озброєнні близько 23 років і наближаються до завершення розрахункового строку служби. Водночас вік боєприпасів сам по собі не означає, що вони непридатні до використання. Для цього необхідно враховувати їхній технічний стан і можливість продовження ресурсу.

    Щодо Іспанії, то в березні Мадрид заявляв про готовність передати Україні п’ять ракет Patriot, про що повідомляло El País із посиланням на джерела в іспанському уряді. Водночас 8 вересня міністерка оборони країни Маргарита Роблес повідомила, що з лютого Іспанія вже передала Україні понад 70 зенітних ракет різних типів, зокрема для Patriot. Однак попередні поставки не означають згоди на нову передачу. Публічного підтвердження того, що Мадрид погодився передати додаткові ракети на нинішній запит, немає. Точна кількість ракет Patriot, які залишаються в іспанських запасах, також невідома.

    У результаті Київ не може розраховувати на ці запаси як на гарантоване джерело поповнення ППО перед зимою. Ані обговорення передачі грецьких ракет через Норвегію, ані попередні іспанські поставки не означають, що Україна отримає додаткові боєприпаси Patriot у потрібні строки.

    Для України це питання особливо важливе напередодні зими, коли захист енергетичної інфраструктури від російських ракетних ударів стає одним із ключових завдань ППО. Водночас європейські запаси Patriot обмежені, а нові боєприпаси неможливо отримати миттєво. Виробництво залежить від потужностей американських підприємств і вже сформованої черги замовлень.

  • Саміт на День Незалежності: «Коаліція охочих» збереться 24 серпня для посилення оборонної підтримки України

    Саміт на День Незалежності: «Коаліція охочих» збереться 24 серпня для посилення оборонної підтримки України

    У понеділок, 24 серпня 2026 року, лідери країн «Коаліції охочих» проведуть чергове засідання, присвячене розширенню військової допомоги України, гарантіям безпеки та боротьбі з російським «тіньовим флотом».

    Порядок денний, формат та учасники зустрічі

    • Зміцнення ППО та допомога: Ключовим фокусом стане розширення постачання засобів протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів для захисту від російських ударів.
    • Санкції та «тіньовий флот»: Учасники узгодять координаційні кроки для скорочення фінансових ресурсів РФ, зокрема шляхом блокування російського «тіньового флоту».
    • Гарантії безпеки: Триватиме розробка міжнародних гарантій безпеки задля досягнення справедливого й тривалого миру на основі Паризької декларації від 6 січня 2026 року.
    • Час та гібридний формат: Засідання розпочнеться о 13:00 у змішаному форматі: частина учасників буде присутня особисто, а інші приєднаються через відеоконференцію.
    • Керівництво саміту: Співголовами зустрічі виступлять Президент Франції Еммануель Макрон (у режимі відеозв’язку), Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем. У саміті також візьмуть участь Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської ради Антоніу Кошта та заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекерінська.

    З офіційної заяви адміністрації Президента Франції:

    «У продовження засідання Коаліції охочих та першої зустрічі Антибалістичної коаліції, що відбулися 13 липня в Парижі, лідери підтвердять свою відданість посиленню підтримки України. Ця зустріч, яка символічно відбудеться у День Незалежності України, стане приводом для підтвердження нашої рішучої підтримки українського народу та його боротьби за збереження суверенітету».

     

  • «Не давайте Україні зброю»: у США набирають силу ліві, які хочуть зупинити військову допомогу Києву

    «Не давайте Україні зброю»: у США набирають силу ліві, які хочуть зупинити військову допомогу Києву

    Американський лівий політичний табір дедалі помітніше впливає на порядок денний Демократичної партії, однак у питанні війни Росії проти України він залишається глибоко розділеним. Поки одні з найвідоміших прогресивних політиків США називають російське вторгнення проявом імперіалізму та підтримують право Києва на самооборону, радикальніше крило вимагає припинити американські поставки озброєнь і зробити ставку на переговори з Москвою.

    Особливо гостро ця суперечка проявилася навколо Democratic Socialists of America (DSA) — найбільшої організації демократичних соціалістів у США, з якою пов’язана частина відомих представників прогресивного табору. Ще після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року DSA офіційно засудила напад РФ, але водночас закликала до «негайної дипломатії та деескалації». Організація від самого початку розглядала конфлікт передусім через антивоєнну та антимілітаристську оптику.

    Ця позиція за чотири роки стала ще помітнішою. Співголова DSA Меган Ромер у нещодавньому інтерв’ю прямо виступила проти постачання американської зброї Україні. Її аргумент полягає в тому, що Вашингтон повинен вкладатися не у військову підтримку, а в масштабні дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб змусити Росію припинити війну. В іншому публічному виступі Ромер називала мілітаризм однією з головних перешкод для соціалістичної політики загалом.

    Саме тут проходить одна з головних ліній розколу американських лівих. Для DSA та частини антивоєнного руху постачання зброї залишається продовженням американського мілітаризму незалежно від того, хто є агресором. Критики такого підходу заперечують: вимога припинити допомогу Києву без механізму, який примусив би російські війська залишити окуповані території, фактично створює перевагу для Москви. Ця суперечка точиться навіть усередині самої DSA — на її майданчиках публікувалися автори, які прямо ставили питання, яким чином Україна має домогтися виведення російських військ без можливості оборонятися.

    При цьому ототожнювати позицію DSA з позицією всього прогресивного крила Демократичної партії було б помилкою.

    Один із найвпливовіших американських лівих політиків Берні Сандерс займає значно жорсткішу позицію щодо Кремля. Сенатор неодноразово називав Володимира Путіна автором неспровокованого вторгнення та різко критикував Дональда Трампа за спроби перекласти відповідальність за початок війни на Україну. У березні 2025 року Сандерс заявляв у Сенаті, що твердження Трампа про нібито початок війни Україною є брехнею, а його характеристика Володимира Зеленського як «диктатора» не відповідає дійсності.

    І в 2026 році позиція Сандерса щодо самої природи війни не змінилася. У липневій заяві він знову назвав вторгнення Путіна в Україну неспровокованим і поставив його в один ряд із прикладами порушення міжнародного права та застосування сили проти інших держав.

    Схожу позицію щодо України займає й одна з найпомітніших молодих політикинь демократів — Александрія Окасіо-Кортес. На Мюнхенській конференції з безпеки у лютому 2026 року вона наголосила, що переговори про майбутнє України не можуть відбуватися без самої України, а Росія не повинна отримувати винагороду за порушення суверенітету сусідньої держави. Її аргумент був принциповим: якщо агресія приносить територіальні чи політичні дивіденди, це створює небезпечний прецедент для інших держав.

    Водночас Окасіо-Кортес також виступає проти концепції безумовної військової допомоги будь-якому союзнику США. Найочевидніше це проявляється у її позиції щодо Ізраїлю. Саме тому американський прогресивний табір складно ділити просто на «прихильників» і «противників» озброєнь: значна частина його представників оцінює кожен конфлікт окремо через призму міжнародного права, прав людини та питання, хто виступає агресором.

    Ще складніший випадок — конгресвумен Ільхан Омар. Вона давно критикує широкі економічні санкції та неконтрольовані поставки зброї, побоюючись наслідків для цивільного населення й подальшої ескалації. Ще напередодні повномасштабного вторгнення вона попереджала, що надмірно широкі санкції можуть завдати значної шкоди звичайним росіянам.

    Водночас її позицію також не можна описати як просту відмову від підтримки України. У липні 2025 року Омар була серед конгресменів, які підписали петицію для розблокування розгляду законопроєкту H.R. 2913 про підтримку України. У червні 2026-го відповідна процедура в Палаті представників набрала необхідні 218 голосів.

    На іншому полюсі нового лівого покоління перебуває Абдул Ель-Саїд, який цього року став кандидатом демократів до Сенату від Мічигану. Попри різку критику американської допомоги Ізраїлю, Ель-Саїд проводить принципову відмінність між цим випадком та Україною. Він заявляв, що підтримка української самооборони є виправданою, оскільки йдеться про суверенну державу, на яку напав сусід і тим самим порушив міжнародне право.

    Це демонструє головну проблему для Києва: американські ліві не рухаються до єдиної антиукраїнської позиції, але всередині цього середовища справді посилюється антимілітаристське крило, яке ставить під сумнів сам принцип озброєння союзників США.

    І значення цього процесу виходить далеко за межі DSA.

    Прогресивні політики дедалі успішніше працюють із молодими американцями, виборцями великих міст та людьми, невдоволеними вартістю житла, медицини й освіти. Їхня основна популярність виникла не через зовнішню політику, а через внутрішні економічні питання. Але разом із соціальною програмою в політичний мейнстрим поступово входять і їхні погляди на американську роль у світі.

    Показовим став успіх Зохрана Мамдані, який очолив Нью-Йорк на початку 2026 року. Його політична платформа зосереджена насамперед на доступності житла, транспорті та соціальній нерівності. Водночас у зовнішньополітичних питаннях Мамдані належить до критиків традиційного американського підходу, особливо щодо Ізраїлю. Влітку він навіть обговорював можливість виконання ордера Міжнародного кримінального суду щодо Беньяміна Нетаньягу, хоча згодом визнав, що мер Нью-Йорка юридично не має таких повноважень.

    Сама по собі популярність таких політиків ще не означає, що Демократична партія найближчим часом відмовиться від військової підтримки України. Прогресивний табір занадто неоднорідний: Сандерс, Окасіо-Кортес та Ель-Саїд прямо визнають право України оборонятися від російського вторгнення, тоді як керівництво DSA займає значно жорсткішу антивоєнну позицію.

    Але для Києва важливо інше. Дискусія у США вже не зводиться лише до традиційного протистояння між демократами, які підтримують Україну, та ізоляціоністами-республіканцями. Поступово формується другий потенційний центр скепсису щодо військової допомоги — зліва.

    Мотивація там зовсім інша. Праві ізоляціоністи часто говорять про «America First», витрати американських платників податків та небажання Вашингтона оплачувати безпеку Європи. Радикальні ліві виходять з антимілітаризму, критики військово-промислового комплексу та переконання, що дипломатія повинна мати пріоритет над постачанням зброї.

    Для України результат, однак, може бути однаковим: зростання кількості політичних сил у США, які ставлять під сумнів довгострокове озброєння Києва.

    Саме тому майбутня американська дискусія щодо України може стати складнішою, ніж звичний поділ на республіканців і демократів. Усередині обох партій формуються групи, які з різних ідеологічних причин хочуть скорочення американської військової ролі за кордоном. А паралельно і справа, і зліва залишаються впливові політики, які вважають поразку російської агресії принциповим питанням міжнародної безпеки.

    Тож справжня боротьба за майбутню підтримку України у Вашингтоні дедалі більше відбуватиметься не між двома партіями, а всередині кожної з них. І саме те, яка модель зовнішньої політики переможе серед нового покоління американських виборців, може визначати ставлення США до України набагато довше, ніж каденція будь-якого окремого президента.

  • Вибух на заводі боєприпасів біля Рима: рятувальники побоюються нових детонацій

    Вибух на заводі боєприпасів біля Рима: рятувальники побоюються нових детонацій

    На великому підприємстві з виробництва боєприпасів у місті Коллеферро неподалік Рима сталася пожежа, яка супроводжувалася вибухом. За попередньою інформацією, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.

    Про це повідомляє італійське агентство ANSA.

    Інцидент стався у четвер, 13 серпня, у Коллеферро, приблизно за 50 кілометрів на південь від Рима. Пожежа виникла на території колишнього заводу Simmel Difesa, який нині належить компанії KNDS Ammo Italy.

    За попередніми даними, вибух пролунав безпосередньо у цеху, де здійснюється пресування пороху. Місцеві жителі розповіли, що спочатку почули потужний вибух, після чого на території підприємства спрацювала система тривоги.

    На місце події оперативно направили кілька пожежних команд. Однак рятувальники зіткнулися з додатковою небезпекою: через можливість повторних детонацій вони не можуть одразу повноцінно розпочати роботи безпосередньо в осередку пожежі.

    Наразі фахівці оцінюють ситуацію на території підприємства та визначають, коли рятувальники зможуть безпечно приступити до ліквідації наслідків займання. Причини вибуху поки що не встановлені. Їх має з’ясувати відповідне розслідування.

    Підприємство має стратегічне значення для італійської оборонної промисловості. На ньому виробляють боєприпаси середнього та великого калібру, призначені для використання наземними та морськими силами. Крім того, завод виготовляє тверде паливо для аерокосмічних ракет-носіїв.

    Завод Simmel Difesa раніше був окремим підприємством, а нині входить до структури KNDS Ammo Italy. Італійська компанія є частиною європейської оборонної групи KNDS, яка працює у сфері виробництва сухопутної техніки, боєприпасів та іншого озброєння.

    KNDS має підтверджені поставки озброєння та боєприпасів Україні. Водночас сам факт належності заводу в Коллеферро до групи KNDS не означає, що саме KNDS Ammo Italy постачає озброєння українським військовим.

    Італійська дочірня компанія групи повідомляє про постачання своєї продукції більш ніж до 40 країн. Виробничі потужності підприємства є частиною європейського оборонно-промислового комплексу, який останніми роками активно нарощує виробництво через зростання попиту на боєприпаси в Європі.

    Інцидент у Коллеферро стався на тлі масштабної уваги європейських країн до забезпечення України боєприпасами та системами протиповітряної оборони. Європейський Союз нещодавно закликав держави-члени, які мають ракети для комплексів Patriot на власних складах, якомога швидше передати їх Україні.

    Польща також розглядає можливість передачі Україні нової партії ракет для Patriot. Рішення щодо цього питання очікується найближчими днями.

    Водночас європейські країни стикаються з дефіцитом боєприпасів для американських систем протиповітряної оборони. За даними Politico, запаси ракет Patriot у Європі, які союзники можуть передати Україні, значно скоротилися.

    Попри стратегічне значення підприємства, наразі немає інформації, яка б пов’язувала пожежу та вибух у Коллеферро з війною в Україні чи будь-якими зовнішніми чинниками. Причини інциденту встановлюватимуть італійські правоохоронці та відповідні служби.

    Головним завданням рятувальників наразі залишається контроль ситуації та недопущення повторних вибухів. Інформація про можливі постраждалих також може уточнюватися після завершення первинних робіт на місці події.