Gorchitsa.info

Позначка: військова допомога

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • Франція зробить Україну головною темою військового параду 14 липня

    Франція зробить Україну головною темою військового параду 14 липня

    Традиційний військовий парад у Франції з нагоди Дня взяття Бастилії цього року матиме особливий політичний та символічний зміст. Урочистості, які відбудуться 14 липня на Єлисейських полях у Парижі, будуть значною мірою присвячені демонстрації підтримки України у війні проти Росії, а також готовності Франції та її союзників продовжувати зміцнювати обороноздатність Європи на тлі найсерйознішої безпекової кризи на континенті з часів Другої світової війни. За інформацією французьких ЗМІ, цьогорічний захід стане одним із наймасштабніших за останні роки і водночас перетвориться на потужний політичний сигнал як для союзників Києва, так і для Москви. Про це повідомляє Le Figaro.

    За даними видання, французький Генеральний штаб готував концепцію майбутнього параду з урахуванням кардинальних змін у системі європейської безпеки, які сталися після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Якщо раніше День взяття Бастилії був насамперед демонстрацією військових традицій Французької Республіки та святом національної єдності, то нині він дедалі більше набуває геополітичного значення. У Парижі прагнуть використати одну з найвідоміших державних церемоній країни для того, щоб продемонструвати як французькому суспільству, так і міжнародній спільноті, що Франція залишається відданою підтримці України та готова брати активну участь у забезпеченні безпеки Європи.

    Очікується, що цьогорічний парад стане одним із найбільших за масштабом за останнє десятиліття. У ньому візьмуть участь близько десяти тисяч військовослужбовців різних родів військ, включно із сухопутними силами, військово-повітряними силами, військово-морським флотом, підрозділами спеціального призначення та військовою жандармерією. Французьке військове командування також ухвалило рішення суттєво збільшити кількість залученої важкої техніки та авіації. За попередніми оцінками, число бойових машин, бронетехніки та літаків, які братимуть участь у демонстрації, буде приблизно на третину більшим, ніж торік.

    У французькому оборонному відомстві не приховують, що одним із завдань параду стане демонстрація результатів масштабної програми модернізації та переозброєння армії, яка була прискорена після початку війни в Україні. За останні роки Франція значно збільшила оборонний бюджет, інвестувала мільярди євро у розвиток сучасних озброєнь та переглянула власні військові доктрини. Париж дедалі активніше позиціонує себе як одного з головних гарантів європейської безпеки в умовах зростаючої нестабільності.

    Особливого значення заходу додає той факт, що цей парад може стати останнім за президентства Еммануеля Макрона. Саме Макрон протягом останніх років став одним із найпомітніших європейських лідерів у питаннях підтримки України. Його позиція щодо війни пройшла помітну еволюцію: від спроб підтримувати діалог із Кремлем на початкових етапах конфлікту до дедалі жорсткіших заяв про необхідність забезпечити перемогу України та не допустити стратегічної поразки Європи.

    Останніми місяцями французький президент неодноразово наголошував, що майбутнє безпеки Європи безпосередньо залежить від результату війни в Україні. Саме тому Париж активно підтримує Київ постачанням озброєння, навчанням українських військових, фінансовою допомогою та дипломатичними зусиллями на міжнародній арені. Відтак цьогорічний парад багато хто розглядає як своєрідне підсумкове політичне послання Макрона щодо його бачення ролі Франції у новій архітектурі європейської безпеки.

    Найбільш символічним елементом святкування має стати демонстрація українсько-французького військового партнерства у повітрі над Парижем. За інформацією Le Figaro, під час авіаційної частини параду над Єлисейськими полями пролетять два винищувачі Mirage 2000, один із яких пілотуватиме французький льотчик, а інший — український пілот. Така участь українського військового стане безпрецедентною демонстрацією співпраці між двома країнами та ще одним свідченням поглиблення військових зв’язків між Парижем і Києвом.

    Особливу увагу привертає інформація про те, що один із винищувачів буде спеціально оформлений у синьо-жовтих кольорах українського прапора. Для французької військової традиції такі символічні жести є доволі рідкісними, тому ця деталь уже викликала значний резонанс у французьких та міжнародних медіа. Фактично йдеться про публічну демонстрацію солідарності з Україною перед багатомільйонною телевізійною аудиторією по всьому світу.

    Не менш важливим стане і склад учасників параду. На Єлисейських полях пройдуть підрозділи французької армії, які останніми роками виконували завдання на східному фланзі НАТО. Йдеться про військових, які були розгорнуті в Естонії, Польщі та Румунії. Після початку повномасштабної війни саме ці держави стали ключовими елементами системи стримування Росії на східних рубежах Альянсу.

    Участь цих підрозділів покликана продемонструвати, що Франція не лише декларує підтримку союзників, а й реально бере участь у зміцненні колективної оборони НАТО. Париж прагне підкреслити свою роль як одного з провідних військових центрів Європи та показати готовність до швидкого реагування на будь-які загрози безпеці континенту.

    На тлі війни Росії проти України цьогорічний парад виходить далеко за межі традиційної військової церемонії. Він фактично стає політичним маніфестом сучасної Франції, яка прагне поєднати власні історичні традиції з новими геополітичними реаліями. Символічна участь українського пілота, синьо-жовтий винищувач над Парижем, збільшена кількість військової техніки та присутність підрозділів зі східного флангу НАТО мають сформувати єдине послання: Європа продовжує підтримувати Україну і розглядає її боротьбу як частину ширшої боротьби за безпеку та стабільність на всьому континенті.

    Для Києва така демонстрація підтримки є важливою не лише з військового чи дипломатичного погляду, а й із символічного. У час, коли війна триває вже четвертий рік, а питання довгострокової допомоги Україні дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у західних країнах, публічні жести підтримки з боку провідних європейських держав набувають особливого значення. Саме тому майбутній парад у Парижі вже зараз називають одним із найпроукраїнськіших військових заходів, які будь-коли проводилися у Франції.

  • НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    НАТО готує пакет для України на €70 млрд: союзники шукають нову модель фінансування

    Країни НАТО обговорюють можливість формування нового масштабного пакета військової допомоги Україні обсягом близько 70 млрд євро, який може стати одним із ключових політичних рішень найближчого саміту Альянсу. Про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох дипломатів НАТО. За попередніми даними, оголошення щодо нової ініціативи може відбутися вже наступного місяця під час саміту НАТО в Анкарі, де союзники планують узгодити подальші довгострокові механізми підтримки Києва.

    Як зазначається в публікації, ініціатором нової моделі фінансування у травні виступила Німеччина. Її пропозиція передбачає не лише визначення загального обсягу допомоги, а й створення більш прозорого механізму обліку внесків кожної країни-члена Альянсу. Ідея полягає в тому, щоб зробити систему підтримки України більш передбачуваною та рівномірною, зменшивши політичні суперечки щодо розподілу фінансового навантаження між союзниками.

    Обговорення цього питання відбувається на тлі зростаючих розбіжностей у НАТО щодо того, як саме має виглядати довгострокова модель підтримки України. Частина країн висловлює невдоволення тим, що значна частка витрат на військову допомогу Києву припадає на обмежене коло держав, тоді як інші союзники беруть меншу участь у фінансуванні. Саме тому новий підхід розглядається як спроба досягти більш справедливого розподілу внесків.

    За словами одного з високопоставлених дипломатів НАТО, ключовим завданням є забезпечення стабільної та довгострокової підтримки України на основі більш збалансованої системи зобов’язань. Він підкреслив, що Альянс має не лише реагувати на поточні потреби Києва, а й створити механізм, який дозволить планувати допомогу на роки вперед, забезпечуючи прогнозованість постачань озброєнь та фінансування оборонних потреб.

    Згідно з інформацією Politico, загальна сума в 70 млрд євро не буде складатися виключно з нових бюджетних видатків країн НАТО. Близько 30 млрд євро планується залучити з уже погодженого кредитного пакета Європейського Союзу для України, який становить 90 млрд євро на два роки. Ще близько 40 млрд євро можуть бути сформовані за рахунок двосторонніх програм військової та фінансової підтримки з боку окремих держав-членів Альянсу.

    Водночас частина союзників висловлює застереження, що включення коштів ЄС до загальної суми може знизити рівень додаткових національних внесків, оскільки держави можуть розраховувати на вже погоджені європейські фінансові механізми замість збільшення власних витрат. Це створює додаткову дискусію щодо реальної структури майбутнього пакета допомоги та його ефективності.

    Паралельно обговорення відбуваються на тлі загальної політичної дискусії в Альянсі щодо майбутніх моделей фінансування підтримки України. Питання стане одним із ключових на саміті НАТО, який заплановано на 7–8 липня в Анкарі. Очікується, що лідери країн-членів Альянсу розглянуть як короткострокові, так і довгострокові механізми підтримки України, включно з постачанням озброєнь, розвитком оборонної промисловості та інвестиціями у виробництво боєприпасів.

    Посол України при НАТО Альона Гетманчук у коментарі Politico наголосила, що будь-які нові зобов’язання союзників мають відповідати реальним потребам України на полі бою. За її словами, Київ передусім потребує посилення систем протиповітряної оборони, розвитку внутрішнього виробництва озброєнь, інвестицій у дронові та ракетні програми, а також стабільних поставок боєприпасів великої дальності. Вона підкреслила, що ефективність будь-якої допомоги вимірюється її здатністю змінювати ситуацію на фронті.

    Окремо Politico зазначає, що в НАТО тривають складні переговори щодо принципів фінансування допомоги Україні. Частина країн виступає проти ідеї фіксованих внесків у розмірі певного відсотка від ВВП, яку просував генеральний секретар Альянсу Марк Рютте. Йшлося про пропозицію встановити орієнтир на рівні 0,25% ВВП кожної держави-члена на підтримку України.

    Однак, за даними The Telegraph, ця ініціатива була заблокована низкою країн, серед яких Велика Британія та Франція, а також інші союзники, які виступили проти обов’язкових квот. На цьому тлі німецька пропозиція щодо пакета в 70 млрд євро почала розглядатися як більш гнучка альтернатива, яка дозволяє зберегти обсяг підтримки України без запровадження жорстких фінансових зобов’язань для кожної країни.

    Таким чином, дискусія в НАТО поступово зміщується від принципу фіксованих внесків до моделі комбінованого фінансування, де поєднуються внески ЄС, двостороння допомога та нові спільні механізми Альянсу. Остаточні рішення очікуються вже під час саміту в Анкарі, який може визначити формат підтримки України на найближчі роки.

  • США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    Палата представників США ухвалила резонансний законопроєкт про надання Україні нової військової та фінансової допомоги, підтримку післявоєнної відбудови та запровадження масштабних санкцій проти Росії. Голосування стало однією з найгучніших зовнішньополітичних подій у Вашингтоні за останні місяці, адже документ був схвалений попри спротив керівництва Республіканської партії та фактично всупереч позиції президента США Дональда Трампа.

    За законопроєкт проголосували 226 конгресменів, проти висловилися 195. Вирішальну роль відіграли 18 республіканців та незалежний конгресмен Кевін Кайлі, який раніше співпрацював із республіканцями. Саме його голос дозволив завершити процедуру так званої discharge petition — спеціального механізму, який дає змогу винести документ на голосування в обхід керівництва Палати представників та профільних комітетів. У сучасній американській політиці такі випадки трапляються доволі рідко й зазвичай свідчать про серйозні розбіжності всередині правлячої більшості.

    Автором законопроєкту виступив провідний демократ у Комітеті із закордонних справ Палати представників Грегорі Мікс. Документ відомий як Ukraine Support Act і складається з кількох великих блоків. Він передбачає понад 1 мільярд доларів прямої допомоги Україні у сфері безпеки та відбудови, а також можливість надання ще до 8 мільярдів доларів у вигляді позик для закупівлі озброєння та оборонного обладнання. Окремі положення стосуються створення механізмів підтримки післявоєнної реконструкції країни та координації міжнародних проєктів відновлення.

    Не менш важливою частиною законопроєкту стали нові санкції проти Російської Федерації. Згідно з документом, обмеження можуть торкнутися фінансового сектору РФ, нафтової та гірничодобувної галузей, а також російських чиновників і структур, які підтримують війну проти України. Крім того, передбачені додаткові експортні обмеження та інструменти боротьби з російським впливом за кордоном.

    Під час дебатів Грегорі Мікс наголосив, що питання полягає не лише у підтримці України, а й у визначенні майбутньої ролі США у світі. За його словами, Конгрес має вирішити, чи дозволить він Росії дочекатися виснаження західної підтримки, чи навпаки — допоможе Україні вести переговори з позиції сили. Він закликав надати українцям зброю для самозахисту, посилити тиск на Кремль і забезпечити відповідальність Росії за воєнні злочини.

    Ухвалення документа стало черговим сигналом того, що навіть серед республіканців зростає невдоволення підходом адміністрації Трампа до війни в Україні. Агентство Reuters зазначає, що це одна з найбільш помітних внутрішньопартійних поразок президента США з початку його другого терміну. Голосування відбулося лише через день після того, як частина республіканців разом із демократами підтримала резолюцію про обмеження військових повноважень президента щодо Ірану.

    Втім, попри успіх у Палаті представників, подальша доля законопроєкту залишається невизначеною. Для набуття чинності документ має пройти через Сенат США, де більшість контролюють республіканці. За даними американських ЗМІ, керівництво Сенату поки не демонструє готовності швидко виносити його на голосування. Крім того, навіть у разі схвалення Сенатом законопроєкт може зіткнутися з президентським вето.

    Ситуацію ускладнює й те, що серед впливових республіканців існує скепсис щодо нових пакетів фінансової допомоги Україні. Зокрема, голова Комітету Палати представників у закордонних справах Браян Маст раніше заявляв, що не очікує ухвалення нового масштабного пакета безпекової допомоги для Києва, хоча підтримує посилення санкційного тиску на Росію. Він також наголошував, що європейські держави повинні брати на себе більшу частку витрат на підтримку України.

    Опоненти законопроєкту стверджують, що документ містить положення, які вже частково застаріли або дублюють інші ініціативи. Голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл заявив, що підтримує Україну, але вважає запропонований пакет недосконалим. Інші республіканці звинуватили демократів у спробі використати українське питання для політичного тиску на власну партію.

    Водночас у Сенаті вже понад рік очікує розгляду ще одна двопартійна ініціатива — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. Документ передбачає жорсткі вторинні санкції проти Росії та високі мита для держав, які продовжують купувати російську нафту й інші енергоресурси. Державний секретар США Марко Рубіо раніше заявляв про підтримку інструментів, закладених у цій ініціативі, однак її просування також залишається заблокованим через політичні суперечки.

    Для України голосування у Палаті представників стало важливим політичним сигналом. Попри втому частини американського політикуму від війни та зниження рівня підтримки серед республіканців порівняно з 2024 роком, у Конгресі досі зберігається достатньо сильна двопартійна група законодавців, готових виступати за продовження допомоги Києву та посилення тиску на Кремль. Саме тому ухвалення Ukraine Support Act може стати важливим фактором у подальших дискусіях про роль США у війні Росії проти України та майбутню архітектуру безпеки в Європі.

    Джерело: The Hill

  • Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    За інформацією наших джерел, в період з 1 по 10 червня всіх військовозобов’язаних, яких затримають у Києві, відправлятимуть виключно до навчальних центрів.

    Водночас, рекрутерам буде заборонено забирати щойно затриманих “ухилянтів” із ТЦК відразу до своїх частин.

    “Це пов’язано з тим, що в навчальних центрах зараз величезний недобір і вони фактично порожніють, а з огляду на те, що більшість мобілізованих дає Київ, рішення наповнити центри за рахунок столиці виглядає логічним.

    Останнім часом новостворені бригади та підрозділи з добре розвиненим рекрутингом масово забирали мобілізованих прямо з ТЦК до себе в частини, а такі підрозділи як “Скала” забирали той залишок, який не підійшов рекрутерам.

    До того ж є інформація, що навчальні центри, які знаходяться близько до кордону з Білоруссю, будуть переводити вглиб країни. Військове керівництво вважає, що з території Білорусі почнуть залітати російські шахеди і навіть, можливо, ракети” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів про загрозу наступу з території Білорусі.

     

  • Зеленський долучиться до саміту G7 у Франції – Politico

    Зеленський долучиться до саміту G7 у Франції – Politico

    Президент України Володимир Зеленський візьме участь у саміті країн «Групи семи» (G7), який відбудеться наприкінці червня у Франції. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на кілька поінформованих джерел, знайомих із підготовкою заходу.

    За інформацією співрозмовників видання, український лідер приєднається до зустрічі керівників держав та урядів країн G7, до складу якої входять Франція, Німеччина, Італія, Японія, Канада, Велика Британія та Сполучені Штати Америки. Саміт має пройти у французькому місті Евіан-ле-Бен та стати одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення безпекових, економічних і геополітичних викликів.

    Згідно з даними Politico, під час саміту Зеленський планує порушити питання подальшої військової підтримки України, а також необхідності зміцнення системи протиповітряної оборони країни. Особливу увагу буде приділено захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських ударів балістичними ракетами, які останнім часом залишаються однією з найбільших загроз для цивільного населення та енергетичного сектору.

    Очікується, що український президент проведе низку двосторонніх зустрічей із лідерами провідних демократичних держав світу. На порядку денному можуть опинитися питання постачання озброєнь, розширення оборонного співробітництва, фінансової підтримки України та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію.

    Водночас у матеріалі нагадується, що ще у березні радник президента Франції повідомляв, що Зеленський не був запрошений на саміт G7, запланований на 15–17 червня. Це викликало дискусії щодо формату участі України в майбутніх міжнародних зустрічах на найвищому рівні. Однак, як свідчить нинішня інформація Politico, ситуація змінилася, і Київ все ж отримає можливість бути представленим на заході.

    Офіційного підтвердження участі Зеленського наразі не оприлюднено. За даними видання, речник Єлисейського палацу, який відповідає за організацію саміту, не надав коментарів у відповідь на відповідний запит журналістів.

    Майбутня зустріч лідерів G7 проходитиме на тлі складної міжнародної ситуації та зростання безпекових ризиків у різних регіонах світу. Напередодні єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що міністри фінансів країн «Великої сімки» планують обговорити не лише війну Росії проти України, а й загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема війну між Іраном та його противниками, а також безпекову ситуацію навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світової торгівлі нафтою.

    Участь президента України в саміті G7 може стати важливим етапом у подальшій координації міжнародної підтримки Києва. На тлі триваючої війни та постійних російських атак українська влада продовжує шукати додаткові механізми зміцнення обороноздатності країни, а також залучення нових ресурсів для захисту цивільного населення та відновлення економіки. Зустріч із лідерами провідних держав світу дає Києву можливість донести свої безпекові потреби безпосередньо до ключових партнерів і заручитися їхньою подальшою підтримкою.

  • “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    Україна може отримати не лише французькі винищувачі Mirage 2000-5, а й багатоцільові бойові літаки Rafale. Таку заяву зробив посол Франції у Швеції Тьєррі Карльє, коментуючи майбутні поставки шведських винищувачів Gripen для українських Повітряних сил. Його слова вже викликали широкий резонанс серед військових аналітиків та західних медіа, адже раніше офіційного підтвердження щодо передачі Rafale Україні не було.

    У своєму дописі в соцмережі X французький дипломат привітав Україну та Швецію із просуванням угоди щодо винищувачів Gripen і написав, що разом із Mirage 2000-5 та Rafale, які «також скоро прибудуть», українські Повітряні сили зможуть зміцнити свої можливості в небі. Саме фраза про Rafale стала головною сенсацією заяви, оскільки до цього Париж офіційно повідомляв лише про передачу літаків Mirage 2000-5.

    На тлі цього повідомлення експерти почали аналізувати, чи справді Франція готова передати Україні один із найсучасніших винищувачів Європи. Видання Defense Express, на яке посилаються міжнародні ЗМІ, звертає увагу, що наразі немає жодних офіційних рішень Парижа щодо передачі Rafale. Водночас сам факт згадки цих літаків французьким дипломатом свідчить про те, що така тема вже перебуває у політичному та військовому порядку денному.

    Наразі більш реалістичним виглядає сценарій із подальшим постачанням Mirage 2000-5. Франція ще у 2024 році оголосила про передачу Україні цих винищувачів, а перші літаки були доставлені на початку 2025 року після модернізації та підготовки українських пілотів. За даними західних джерел, літаки отримали можливість використовувати ракети MICA, крилаті ракети SCALP-EG та авіабомби AASM Hammer, що значно розширило їхні бойові можливості.

    Французькі Mirage уже брали участь у відбитті російських повітряних атак. Повідомлялося, що ці літаки використовувалися для перехоплення крилатих ракет та ударних безпілотників під час масованих обстрілів території України. Західні оглядачі називають це важливим кроком у посиленні української системи протиповітряної оборони, адже винищувачі дозволяють знищувати цілі ще до їхнього входження у зону роботи наземних комплексів ППО.

    Окрему увагу зараз привертає шведська програма передачі Gripen. Наприкінці травня Україна та Швеція оголосили про просування домовленостей щодо постачання 20 нових винищувачів Gripen E/F та 16 уживаних літаків версії Gripen C/D. Перші борти можуть надійти вже взимку, а нові машини планується передавати поступово до 2030 року.

    У Міністерстві оборони України неодноразово наголошували, що Gripen можуть стати особливо небезпечними для російської фронтової авіації завдяки використанню ракет великої дальності Meteor. Ці ракети здатні вражати цілі на дистанціях понад 200 кілометрів, що створює додаткову загрозу для російських літаків Су-34 та інших носіїв керованих авіабомб.

    Щодо Rafale ситуація набагато складніша. Цей літак вважається флагманом французької бойової авіації та одним із найсучасніших багатоцільових винищувачів у світі. Його активно використовують Повітряно-космічні сили Франції, а також армії Індії, Єгипту, Греції, Хорватії та низки інших держав. Rafale здатний виконувати широкий спектр завдань — від завоювання переваги у повітрі до нанесення високоточних ударів по наземних цілях.

    Проте саме через високу цінність цих літаків швидка передача Україні виглядає малоймовірною. За даними західних аналітиків, виробник Dassault Aviation має значний портфель міжнародних замовлень, а темпи виробництва не дозволяють оперативно виготовити нові літаки для Києва. Навіть у разі підписання великого контракту перші нові Rafale могли б з’явитися в Україні лише у наступному десятилітті.

    Єдиним реалістичним варіантом швидкої передачі Rafale експерти називають постачання вживаних літаків зі складу французьких Повітряно-космічних сил. Однак це означало б скорочення власного авіапарку Франції, що є чутливим питанням для Парижа. За оцінками французьких військових, країні самій необхідно збільшувати кількість бойових літаків на тлі зростання загроз у Європі та світі.

    Водночас історія з Mirage показує, що французька позиція може змінюватися. Ще кілька років тому Париж категорично заперечував можливість передачі Україні цих винищувачів та підготовки українських пілотів. Проте згодом Франція не лише погодилася на передачу літаків, а й фактично стала одним із ключових авіаційних партнерів України. Саме тому слова французького посла про Rafale багато експертів сприймають як потенційний сигнал щодо майбутнього розвитку військової співпраці між Києвом та Парижем.

    Поки що офіційного рішення про передачу Rafale немає. Однак на фоні майбутнього надходження Gripen, уже поставлених F-16 та Mirage 2000-5, українська бойова авіація поступово переходить на стандарти НАТО та отримує дедалі ширший набір сучасних західних платформ. Якщо ж французькі Rafale справді з’являться в українському небі, це може стати одним із найгучніших оборонних рішень Європи за весь час повномасштабної війни.

  • Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Переважна більшість жителів Естонії продовжує підтримувати Україну у війні проти російської агресії. Як повідомляє ERR, нове загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення Міністерства оборони Естонії, показало, що 67% громадян виступають за подальшу допомогу Україні. Показово, що цей рівень підтримки залишається стабільним уже протягом року, попри затяжний характер війни, економічні виклики та активну російську пропаганду.

    Результати опитування, проведеного соціологічною компанією Kantar Emor у березні 2026 року, свідчать про високий рівень солідарності естонського суспільства з Україною. У дослідженні взяли участь 1372 мешканці країни віком від 15 до 74 років. Опитування охоплювало питання безпеки, оборони, ставлення до НАТО та підтримки України.

    Згідно з результатами, двоє з трьох жителів Естонії вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості війни. Особливо високий рівень підтримки зафіксовано серед етнічних естонців – 80% респондентів цієї категорії виступають за подальшу допомогу Києву. Водночас серед представників інших національностей, переважно російськомовного населення, цей показник становить 41%.

    Аналітики зазначають, що розрив у поглядах між різними етнічними групами зберігається з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте навіть серед неетнічних естонців рівень підтримки України залишається вищим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

    Дослідження також продемонструвало високий рівень усвідомлення безпекових ризиків у самій Естонії. Близько 81% респондентів переконані, що країна повинна чинити збройний опір у випадку військового нападу. Це один із найвищих показників за всю історію подібних соціологічних досліджень у державі.

    Понад 60% опитаних заявили, що готові особисто долучитися до захисту країни відповідно до своїх можливостей та навичок. Йдеться не лише про службу у війську, а й про волонтерську діяльність, цивільну оборону, логістичну підтримку та інші форми спротиву.

    Окремо соціологи дослідили ставлення громадян до оборонного бюджету. Дві третини естонців переконані, що нинішній рівень фінансування оборони потрібно зберегти або навіть збільшити. Така позиція пояснюється зростанням занепокоєння через безпекову ситуацію у Балтійському регіоні та агресивну політику Російської Федерації.

    Ці результати корелюють з іншим дослідженням, оприлюдненим того ж дня. Згідно з ним, 82% громадян підтримують членство Естонії в НАТО. Таким чином, Альянс залишається інституцією з найвищим рівнем суспільної довіри серед естонців.

    Після початку повномасштабної війни Естонія стала одним із найактивніших союзників України серед усіх країн Європи. За часткою допомоги відносно ВВП Таллінн стабільно входить до числа світових лідерів. Естонія передала Україні військову техніку, артилерійські системи, боєприпаси, засоби зв’язку, автомобілі, обладнання для кібербезпеки та гуманітарну допомогу.

    Крім військової підтримки, естонський уряд послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та прискорення вступу України до Європейського Союзу й НАТО.

    Президент Естонії та представники уряду неодноразово наголошували, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. На думку естонського керівництва, перемога України є ключовою умовою для стримування подальшої агресії Кремля.

    Експерти відзначають, що стабільний рівень підтримки України серед естонців є особливо показовим на тлі втоми від війни, яка спостерігається в окремих європейських країнах. В Естонії ж переважає переконання, що допомога Україні є не лише актом солідарності, а й інвестицією у власну безпеку.

    Соціологи також звертають увагу на те, що підтримка України в Естонії залишається високою навіть попри економічні труднощі, інфляційний тиск та зростання витрат на оборону. Це свідчить про глибоке розуміння суспільством безпекових викликів, які створює російська агресія для всього регіону Балтійського моря.

    Таким чином, результати нового опитування підтверджують: Естонія залишається одним із найпослідовніших союзників України у Європі. Більшість громадян підтримує продовження допомоги Києву, готова інвестувати більше коштів у власну оборону та вважає необхідним чинити опір будь-якій потенційній агресії. На тлі триваючої війни такі настрої демонструють високий рівень національної єдності та усвідомлення спільних загроз для всієї Європи.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Японія спрямувала перші $14,6 млн через програму PURL для України

    Японія спрямувала перші $14,6 млн через програму PURL для України

    Японія офіційно стала учасницею міжнародної програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List — Перелік пріоритетних потреб України), виділивши перші понад 14,6 мільйона доларів для забезпечення потреб Сил оборони України. Відповідне рішення ухвалив уряд Японії, а інформацію про початок фінансування підтвердили Міністерство закордонних справ країни та президент України Володимир Зеленський.

    Приєднання Токіо до механізму PURL стало черговим кроком у посиленні підтримки України з боку Японії та водночас свідченням розширення співпраці між Японією і НАТО в питаннях безпеки. Хоча сума першого внеску є порівняно невеликою на тлі загальних обсягів міжнародної військової допомоги Україні, сам факт участі Японії в програмі має значне політичне та стратегічне значення. Країна, яка традиційно дотримується обережної політики у військовій сфері через післявоєнні конституційні обмеження, дедалі активніше долучається до міжнародних безпекових ініціатив, спрямованих на підтримку України та стримування агресії Росії.

    Згідно з рішенням японського уряду, виділені кошти використовуватимуться виключно для закупівлі нелетального військового обладнання. Це відповідає чинним підходам Японії до надання військової допомоги іншим державам. Конкретний перелік обладнання та технічних засобів визначатиметься у координації з НАТО та українською стороною залежно від актуальних потреб Сил оборони.

    У Міністерстві закордонних справ Японії наголосили, що країна продовжить підтримувати Україну на міжнародній арені та сприятиме досягненню справедливого і тривалого миру. У відомстві також підкреслили намір поглиблювати співпрацю з Північноатлантичним альянсом, який останніми роками дедалі активніше розвиває контакти з державами Індо-Тихоокеанського регіону.

    У Токіо переконані, що безпека в Європі та безпека в Азії стають дедалі більш взаємопов’язаними. Саме тому російська агресія проти України розглядається японським керівництвом не лише як регіональний конфлікт, а як виклик міжнародному правопорядку та принципам, на яких ґрунтується сучасна система глобальної безпеки. Японська влада неодноразово заявляла, що результат війни в Україні матиме вплив далеко за межами європейського континенту і може визначити поведінку інших авторитарних держав у майбутньому.

    Президент України Володимир Зеленський привітав рішення Японії приєднатися до PURL та висловив вдячність японському народу й уряду за багаторічну підтримку України. За словами глави держави, Японія залишається одним із найпослідовніших партнерів Києва з початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року.

    Президент підкреслив, що підтримка Токіо охоплює широкий спектр напрямків — від фінансової та гуманітарної допомоги до відновлення пошкодженої інфраструктури, підтримки енергетичного сектору та участі у міжнародних санкційних механізмах проти Російської Федерації. За його словами, внесок Японії до програми PURL є ще одним важливим елементом міжнародної коаліції на підтримку України.

    Володимир Зеленський також повідомив, що з початку 2026 року через механізм PURL вже було профінансовано закупівлі озброєння та військового обладнання на суму близько 1,5 мільярда доларів. Наразі учасниками програми є 28 держав, які роблять внески до спеціального фонду НАТО для фінансування закупівель відповідно до пріоритетних потреб України.

    PURL є відносно новим, але вже одним із найважливіших механізмів міжнародної військової підтримки України. Програму було створено у 2025 році за ініціативою Сполучених Штатів та НАТО для того, щоб прискорити процес забезпечення української армії необхідним озброєнням та обладнанням. На відміну від традиційних схем допомоги, коли кожна країна окремо ухвалює рішення щодо передачі певних систем або техніки, PURL дозволяє централізовано фінансувати закупівлі відповідно до узгодженого списку пріоритетних потреб.

    Такий підхід значно скорочує час між виникненням потреби та фактичним отриманням необхідного обладнання українськими військовими. У межах програми НАТО координує внески держав-партнерів та забезпечує їхнє ефективне використання. Це дозволяє уникати дублювання допомоги та спрямовувати ресурси саме на ті напрямки, які мають найбільше значення для обороноздатності України.

    Особливо важливим є те, що через механізм PURL Україна отримує доступ до американських запасів озброєнь та обладнання. Завдяки цьому можна швидко постачати критично важливі системи без необхідності тривалих переговорів між окремими країнами щодо кожної поставки. Саме через цю програму фінансується значна частина закупівель ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, боєприпасів для реактивних систем HIMARS, засобів радіолокації та іншого обладнання, яке відіграє ключову роль у захисті українського неба та стримуванні російських атак.

    Раніше міністр оборони України Михайло Федоров заявляв, що наразі понад 90 відсотків українських протибалістичних спроможностей забезпечуються саме через механізм PURL. Йдеться насамперед про ракети для комплексів Patriot, які залишаються одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати російські балістичні ракети. На тлі регулярних масованих атак Росії на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури значення цієї програми для України продовжує зростати.

    Про наміри Японії приєднатися до PURL стало відомо ще в лютому 2026 року. Тоді повідомлялося, що уряд країни розглядає можливість фінансування нелетальної військової допомоги через структури НАТО. Серед потенційних напрямків використання японських коштів називалися закупівля радіолокаційних станцій, засобів індивідуального захисту, бронежилетів, спеціалізованого обладнання для спостереження та інших систем, необхідних для забезпечення безпеки українських військових.

    Для Японії участь у програмі також має важливий зовнішньополітичний вимір. Останніми роками країна дедалі активніше переглядає власний підхід до питань безпеки на тлі зростання напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні. У Токіо уважно стежать за розвитком подій навколо Тайваню, нарощуванням військової активності Китаю та ракетними випробуваннями Північної Кореї. У цьому контексті підтримка України розглядається як внесок у захист міжнародного порядку, заснованого на правилах, який має важливе значення і для безпеки самої Японії.

    Експерти зазначають, що рішення Токіо може стати сигналом для інших держав Азійсько-Тихоокеанського регіону щодо необхідності активнішої участі у підтримці України. Крім того, приєднання Японії до PURL розширює географію країн-донорів програми та зміцнює її фінансову базу. Це особливо важливо в умовах затяжної війни, коли потреби України в озброєнні, засобах захисту та військовому обладнанні залишаються надзвичайно високими.

    На тлі продовження російської агресії та регулярних атак на українські міста розширення міжнародної підтримки залишається одним із ключових факторів зміцнення обороноздатності країни. Приєднання Японії до PURL не лише збільшує обсяг доступних ресурсів для забезпечення української армії, а й демонструє, що міжнародна коаліція на підтримку України продовжує розширюватися навіть на четвертому році повномасштабної війни.