Позначка: військові

  • Україна планує створення Військового бюро розслідувань для боротьби з військовими злочинами

    Україна планує створення Військового бюро розслідувань для боротьби з військовими злочинами

    Народні депутати України планують створити Військове бюро розслідувань для розслідування військових злочинів. Про це заявив секретар комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, народний депутат Валентин Наливайченко.

    Наливайченко повідомив, що у парламенті проголосували за створення військової юстиції в Україні з метою забезпечення незалежного розслідування і притягнення до відповідальності будь-кого, хто порушує закони або дискредитує Збройні сили.

    “Військове бюро розслідувань буде здійснювати розслідування, притягати осіб до відповідальності та направляти справи до суду”, – зазначив Наливайченко. Він також підкреслив, що цей орган не замінить військову прокуратуру, але матиме розширені повноваження в сфері військових питань.

    Наливайченко обговорив також перехід української контррозвідки під підпорядкування Міноборони з метою зміцнення внутрішньої безпеки та запобігання вторгнення зовнішніх агентів.

    Ці кроки мають сприяти покращенню ефективності та незалежності військових структур в Україні.

  • Російські війська змінюють стратегію на Донбасі

    Російські війська змінюють стратегію на Донбасі

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили про зростання темпів наступальних операцій російських військ у Донецькій області, одночасно сповіщаючи про зменшення інтенсивності атак на півночі Харківської області.

    За звітом, російські війська активізували свої дії на напрямку Торецьк-Горлівка, досягаючи кількох тактичних перемог. Аналітики відзначають, що раніше цей напрямок фронту був мало активним у 2024 році, тож зміна ситуації вимагає уваги.

    Темпи наступальних операцій на півночі Харківської області різко знизилися, що, за даними командування ЗС Росії, було зумовлено метою утримання українських сил та матеріальних ресурсів для підтримки наступу в Донецькій області.

    Деякі українські військові підрозділи були передислоковані з Донеччини на Харківщину, що може бути використано противником для зміцнення атак, зокрема на напрямку Торецьк-Горлівка.

    Експерти вважають, що літній наступ Росії може бути спрямований на схід України з метою розтягнення обмежених ресурсів українських сил.

  • Єрмак критикує Тищенка, але не підтримує його зняття з депутатського мандата

    Єрмак критикує Тищенка, але не підтримує його зняття з депутатського мандата

    Наше джерело повідомляє, що через свавілля Колі Тищенка  скандал триває. Єрмак виступив публічно з негативом на адресу Тищенка, але військові з “нуля” вимагають позбавити Тищенка “мандата” нардепа.

    І ось тут найцікавіше. Хоч Єрмак і виступив проти Тищенка, але “добро” на зняття з нього мандата депутатському корпусу не дав, а отже, він його кришує, а пост у соцмережах спрямований на те, щоб зняти з себе публічний негатив і загасити невдоволення. Завдання замовчати негативний кейс. Колі сказали залягти на дно і нічого не писати, поки тема не вляжеться.

    Звідси висновок. Якщо Тищенка не позбавлять мандата, значить Єрмак знову всіх злісно “обдурив” і таки Колю відмазав як свого кума.

    Голова Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на конфлікт за участю народного депутата Миколи Тищенка та ексвійськового у Дніпрі: назвав його поведінку ганебною.

    Про це  Єрмак написав у Telegram.

    “Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати”, – зазначив глава ОП.

    Голова ОП також зазначив, що справді давно знає Тищенка та хрестив його сина, але це було багато років тому.

    “Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що КОЖЕН повинен нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – сказав Єрмак.

  • Як мобілізовані стають жертвами військових експериментів у війні

    Як мобілізовані стають жертвами військових експериментів у війні

    Пішли плітки, що Генштаб утримує лінію фронту за рахунок перекидання величезної кількості мобілізованих. Мобілізованих навчають не більше 21-28 днів, а після кидають на ЛБС для стримування наступу ЗС РФ. Через цю стратегію зростає кількість поранених і вбитих солдатів ЗСУ, про які спеціально мовчать.

    Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

    Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

    Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

    Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

    Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

    “Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

    Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

    Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.

  • Плани ворога на напрямках Покровська та Костянтинівки

    Плани ворога на напрямках Покровська та Костянтинівки

    На Східному фронті, у районі Костянтинівки та Покровська Донецької області, російські війська намагаються захопити ключову дорогу, що з’єднує ці населені пункти і веде на Краматорськ, щоб ускладнити логістику українським силам. Проти українських частин діють російські десантники, чиї підрозділи постійно поповнюються. У цей час українська влада активно евакуює місцевих жителів, щоб убезпечити їх від обстрілів.

    Часів Яр, розташований за 15 км від захопленого росіянами Бахмута, до початку повномасштабного вторгнення був містом піщаних кар’єрів, глиняних ландшафтів та блакитних озер. Тут мешкало близько 13 тисяч людей, а також було розташовано мобільний шпиталь для українських військових.

    Сьогодні Часів Яр став ключовим населеним пунктом, який стримує наступ російської армії на дорозі до Костянтинівки. В місті залишилося близько 600 людей, більшість з яких евакуювалися ще восени 2022 року або після захоплення Бахмута влітку 2023-го. Місто регулярно зазнає обстрілів, що змушує місцевих жителів ховатися в підвалах. Незважаючи на важкі умови, гуманітарна допомога все ще надходить.

    “Вода є, але з гуманітарною продуктовою допомогою складно. Військові допомагають у разі необхідності”, – говорить начальник міської військової адміністрації Часового Яру Сергій Чаус. “Ми намагаємося створити людям умови для життя та евакуювати всіх бажаючих. Недавно евакуювали хлопця, який втратив ногу, а також провели медичну евакуацію для хворої людини”.

    Чаус наголошує, що місцева влада постійно закликає до евакуації. “Ми звертаємося до людей по-різному – листівками, особисто, привозимо відеозвернення від родичів. Пояснюємо, що евакуація реально рятує життя”, – зазначає він.

    Евакуація проводиться не тільки з Часового Яру, але й з інших міст і сіл Покровського, Краматорського та Бахмутського районів.

    Російські війська, ймовірно, досягли обмеженого прориву у східні передмістя Часового Яру, повідомляє розвідка Міноборони Великої Британії. В міських районах тривають запеклі бої, де українські Сили оборони намагаються зупинити просування ворога. За даними аналітиків, російська армія могла взяти під контроль село Іванівське на південний схід від Часового Яру, але наразі їх просування обмежене східною стороною каналу, що проходить через місто.

    Українські джерела підтверджують складну ситуацію в районі міста. Генеральний штаб називає ситуацію біля Часового Яру напруженою, але не повідомляє про успіхи противника. “Вживаються заходи для недопущення просування ворога вглиб нашої території”, – йдеться в офіційному повідомленні.

    “Ситуація складна, зберігається інформаційна тиша”, – зазначає військовий експерт Михайло Жирохов. Він додає, що на харківському напрямку були помічені польські БТР “Росомаха” та американські БТР “Страйкер”, а також підрозділи з Херсонщини, що зміцнюють оборону.

    ЗСУ намагаються утримати позиції на східних ділянках фронту, завдаючи ворогу суттєвих втрат і готуючи фортифікації для захисту Костянтинівки та Слов’янська.

    На Краматорському напрямку російські війська планомірно намагаються реалізувати свій задум, заявив військовий оглядач та координатор групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець.

    “Противнику вдалося прорватися в межі міста Часів Яр силами передових підрозділів 98-ї повітряно-десантної дивізії і захопити майже половину мікрорайону “Канал”. Там зараз тривають жорстокі ближні бої у міській забудові. Можливо, їм вдасться повністю зайняти мікрорайон та вийти до мостового переходу через канал по вулиці Кошового”, — пояснює Машовець.

    98-ма повітряно-десантна дивізія з Іваново, відома участю у боях за село Мощун під Києвом у березні 2022 року, має значно вищу підготовку, ніж штрафні батальйони “Шторм-Z”, що брали участь у боях за Бахмут.

    Військовий експерт Михайло Жирохов зазначає, що у вуличних боях необхідна індивідуальна підготовка, оскільки артилерія працює обмежено, а танки не застосовуються.

    На відміну від масованих атак на Бахмут, російські сили тепер намагаються обійти Часів Яр і тиснути на село Кліщіївка. Село вже практично знищене, і там діють підрозділи 102-го мотострілецького полку, 72-ї окремої мотострілецької бригади та 6-ї гвардійської мотострілецької дивізії. Вони атакують у південному напрямку вздовж каналу “Сіверський Донець — Донбас” та через Кліщіївку, витісняючи українські підрозділи.

    Машовець попереджає про можливі концентровані спроби противника на Краматорському напрямку витіснити ЗСУ за канал південніше дороги Костянтинівка — Бахмут. При подальшому нарощуванні зусиль, ворог може досягти значних оперативних успіхів. Захоплення Часового Яру дозволить росіянам вийти на оперативний простір та перерізати дорогу Костянтинівка-Краматорськ, що ускладнить українську логістику.

    Експерти також попереджають, що втрата Часового Яру відкриє противнику шлях до Костянтинівки, а звідти можна буде просуватися до Краматорська або обстрілювати Костянтинівку інтенсивніше.

    На Покровському напрямку обстановка залишається напруженою. За даними Генштабу, від 13 червня російські війська здійснили 32 спроби прориву, з яких 24 були відбиті, а вісім боїв ще тривають. Костянтин Машовець вважає, що якщо противник введе додаткові сили, тактичні успіхи можуть перетворитися на оперативні.

    Мета ворога — вийти до дороги Покровськ-Костянтинівка. Якщо це станеться, Торецьк опиниться у важкому становищі. Цей район залишається сталим з 2015 року завдяки укріпленим позиціям та особливому рельєфу місцевості.

    Військовий експерт Михайло Жирохов зазначає, що майбутні дії головнокомандувача Олександра Сирського наразі важко передбачити, оскільки резервів обмаль. Мобілізовані сили будуть готові лише до серпня. “Якщо росіяни захоплять Часів Яр і вирішать ударити у тил, нам доведеться відступати до Костянтинівки та скорочувати лінію фронту. Але це лише теоретичні міркування, прогнозувати щось складно”, — каже Жирохов.

    Аналітики зазначають, що у російських збройних сил також не так багато ресурсів, як вони заявляють, оскільки частина їхніх сил спрямована на харківський напрямок. Ситуацію з Бахмутом порівнювати не можна. “Росіяни ще не починали літню операцію. Те, що ми побачили на Харківщині — це лише перший ешелон. У них є ще другий. Вони мають дилему: підсилювати харківський напрямок чи перекидати сили на донецький для просування там. Є й третій варіант — розширити лінію фронту за рахунок Сумської області. Херсонський та Запорізький напрямки не розглядаємо, там вони нічого не можуть зробити”, — додає експерт.

    Загалом Росія продовжує реалізовувати свій план виходу на адміністративні межі Донецької області. Незважаючи на певні успіхи, такі як захоплення Бахмута та Авдіївки, цей намір, оголошений на початку повномасштабного вторгнення, залишається невиконаним протягом тривалого часу.

  • Що відомо про сутичку між медичним персоналом та військовими в Одесі

    Що відомо про сутичку між медичним персоналом та військовими в Одесі

    У середу, 11 червня, в Одесі вдень виникла сутичка між представниками медичної служби та військовослужбовцями поруч із будівлею Київського районного територіального центру комплектування. За повідомленням пресслужби поліції Одеської області, військова прокуратура розпочала кримінальне провадження за статтею “хуліганство” у зв’язку з цим інцидентом.

    Конфлікт виник близько 13:00 в Київському районі міста біля ТЦК. За даними правоохоронців, у зіткненні брали участь працівники швидкої допомоги та Київського районного територіального центру комплектування.

    Поліція провела допит свідків, а деяких учасників інциденту запросили на допит у відділок. Фельдшер, який був цитований виданням “Думська”, стверджував, що медичні працівники екстреної допомоги організували акцію протесту біля ТЦК через непускання їхніх колег. Офіційного підтвердження цих заяв поки немає.

    В обласному ТЦК закликали утриматися від поспішних висновків і не піддаватися на провокації, вважаючи, що конфлікт був спровокований медичними працівниками.

    В одеських телеграм-каналах поширюється відео сутички між людьми у медичній та цивільній одежі і представниками військових і цивільного населення. На відео можна побачити багато швидких з увімкненими сиренами та сварки між чоловіками.

    У певний момент чоловік у сірій футболці вийшов із машини швидкої допомоги з битою і замахнувся нею на військовослужбовця. Останній відразу ж захистився, використавши балончик. Інші присутні намагалися роз’яснити ситуацію і забрати зброю. Зняте відео є фрагментарним, тому неможливо чітко визначити, хто почав конфлікт та в якій послідовності відбувалися події.

    На одному з кадрів видно, як чоловік у цивільному одязі повалив на землю та побив медика. Інші працівники екстреної допомоги швидко втрутилися, щоб захистити свого колегу. Також на відео зафіксовані моменти, коли особи у медичній формі атакують військових.

    У відео є цитата чоловіка у медичній формі, який стверджує, що лікарі були на виклику до ТЦК, проте їх там утримували протягом чотирьох годин.

    Відоме видання “Думська” оприлюднило відеозапис зустрічі працівників та керівництва Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ймовірно, зняте таємно.

    На записі медичний персонал висловлює обурення тим, що їм не надають бронь та видають повістки.

    “Багато з нас отримали повістки. Що нам робити? Нам кажуть: “Ти, що працюєш на швидкій, молодець, але це нічого не змінює, ось тобі повістка”, – прокоментував один з працівників.

    На що керівництво відповіло, що подає списки для отримання броні щотижня, але їх постійно повертають, і не розуміють, чому медиків не бронюють. На зустрічі також згадувалося, що якщо медичний персонал піде до ТЦК разом і їх всіх затримають, то керівництву центру буде “легше визволяти” їх.

    За даними ЗМІ, за останні місяці близько 20 працівників одеської екстренки були мобілізовані.

    ВВС Україна звернулась за коментарем до очільниці центру, Світлани Ізосімової, але вона відмовилась коментувати ситуацію, порадивши звертатися до обласної військової адміністрації.

    У свою чергу, представники обласної військової адміністрації заявили, що ситуацію буде коментувати поліція. У поліції підтвердили факт сутички біля ТЦК та зазначили, що наразі з’ясовують всі обставини конфлікту.

    В Одеському ТЦК спочатку повідомили, що спільно з поліцією розслідують інцидент, який вони назвали порушенням громадського порядку на прилеглій до ТЦК території.

    Пізніше у ТЦК розповіли свою версію подій. За словами військових, 11 червня під час перевірки одного чоловіка в місті, він відмовився показувати документи і разом з поліцією його примусово привезли до ТЦК “для оновлення облікових даних”.

    Це адміністративне затримання, стверджують у ТЦК.

    Через годину після цього до ТЦК приїхала група людей у медичному одязі на автомобілях швидкої. Вони твердили, за словами ТЦК, що прибули на виклик і наполягали на госпіталізації затриманого чоловіка.

    “Ці особи посилалися на діагноз, який раніше не був підтверджений лікарями військово-лікарської комісії”, – заявили у ТЦК і додали, що свої документи вони не показували.

    У військових ТЦК виникла підозра, що ці люди намагаються допомогти затриманому уникнути військової служби, а тому викликали поліцію. Правоохоронці затримали людей у медичному одязі.

    Після цього затримані особи зателефонували на лінію 103 та повідомили про нібито “силове утримання представників екстреної служби” у ТЦК. Цю інформацію швидко поширили телеграм-канали.

    Після цього до ТЦК приїхали бригади швидкої допомоги, невідомі цивільні, які спровокували бійку, стверджують у ТЦК.

    У результаті бійки травми отримали і військові, і медики.

    За останні місяці почастішали конфлікти під час процесу мобілізації. У соцмережах іноді з’являються відео бійок між військовими і цивільними, яких вони намагаються мобілізувати, а ті ухиляються.

    Є випадки смерті мобілізованих. У березні 2024 року на Тернопільщині помер 49-річний чоловік після кількаденного перебування у ТЦК. Ще один мобілізований помер дорогою до навчального центру, розташованого на Закарпатті.

    На працівників ТЦК нападали з сокирою у Чернівецькій області. У селі Космач (Івано-Франківська область) нещодавно напали на жінку з дитиною, яку місцеві жителі запідозрили “в роботі на ТЦК”.

    Згідно з новим законом про мобілізацію, всі військовозобов’язані чоловіки в Україні мають до 18 липня оновити свої дані у ТЦК та мати при собі документи про військовий облік.

  • Енергетичні напої підтримують виснажені українські війська

    Енергетичні напої підтримують виснажені українські війська

    Україна переживає найважчий момент з часів перших місяців конфлікту, і її війська насилу справляються з безперервними атаками на всьому 1000-кілометровому фронті.

    За даними The New York Times, фронтові війська, виснажені та втомлені, знаходять підтримку у різних енергетичних напоях з високим вмістом кофеїну, деякі з яких спеціально виготовляються для цього конфлікту.

    Продажі енергетиків зростають. Ці напої стали однією з небагатьох світлих плям в українській економіці. Постійно з’являються нові різновиди з божевільними смаками – цукрова вата, кактус і навіть коноплі.

    Баночки можна побачити всюди. Українські компанії рекламують ці напої, цілеспрямовано орієнтуючись на військових. Так, наприклад, вони пишуть на банках патріотичні гасла.

  • Третя штурмова бригада залучає ув’язнених до служби – Максим Жорін

    Третя штурмова бригада залучає ув’язнених до служби – Максим Жорін

    Залучення ув’язнених, які виявили бажання служити, стало окремим напрямком для Третьої штурмової бригади (3 ЗШБр), повідомив заступник командира бригади Максим Жорін.

    “Це було вірне рішення, надати їм нарешті таку можливість”, – вважає він.

    Крім того, Жорін зазначив, що після набрання чинності Законом про мобілізацію до бригади в рамках рекрутингової кампанії стало приходити більше добровольців.

    “Зараз відсоток, який ми закриваємо за рахунок мобілізованих, став меншим. Але серед мобілізованих все ще є велика кількість адекватних, перспективних бійців та представників важливих для війська професій. Ми намагаємося призначати людей на посади відповідно до їхніх навичок і знань”, – розповів Жорін.

    Він додав, що багато хто хоче бути штурмовиками, але для багатьох ця роль не підходить: “Тому шукаємо для них інші посади”.

  • Російські війська захопили Іванівку на Харківщині

    Російські війська захопили Іванівку на Харківщині

    Аналітики українського OSINT-проєкту DeepState повідомляють, що російські війська зайняли населений пункт Іванівка, розташований на Куп’янському напрямку Харківської області. Цю інформацію було оприлюднено на Telegram-каналі DeepState.

    За даними аналітиків, наразі село перебуває під повним контролем російських військ. Офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає.Фото: deepstatemap.live

    Захоплення Іванівки стало можливим після того, як наприкінці квітня російські війська зайняли села Кислівка і Котлярівка, розташовані за кілька кілометрів на південь від Іванівки.

    Іванівка – це село в Куп’янському районі Харківської області, яке було окуповане російськими військами на початковому етапі повномасштабного вторгнення. У першій половині січня 2023 року село було деокуповане українськими військовими під час контрнаступальної операції в Харківській області восени 2022 року.

    До повномасштабного вторгнення населення села становило 135 осіб.

  • Заборона військовим говорити про фортифікаційні споруди на Харківщині – ІПСО чи політична провокація?

    Заборона військовим говорити про фортифікаційні споруди на Харківщині – ІПСО чи політична провокація?

    В Харківській області створена тимчасова спеціальна комісія з питань будівництва оборонних споруд, яка займається оцінкою якості їх зведення. Паралельно з цим, Держбюро розслідувань також проводить дослідження у цьому напрямку. Однак, військовим заборонено висвітлювати цю тему у своїх інтерв’ю, а журналістів звинувачують у необ’єктивності та підіграванні російським наративам при згадуванні цих питань у своїх матеріалах.

    Представники видання “Слідства.Інфо” взяли інтерв’ю у військовослужбовців трьох різних бригад Сил оборони, що беруть участь у стримуванні наступу ворога в області. Деяким з них були проведені “виховні бесіди” з керівництва, яке рекомендувало утриматися від обговорення з журналістами будь-яких питань, що стосуються оборонних споруд.

    Один із бійців зазначив: “На нас прямо не тиснули, але всім, хто висловлює будь-яку думку з приводу фортифікації, чи то власні, чи же знають (командувачі, — прим.), то з ними провели розмови”.

    Ми утримуємось від розголошення назв підрозділів, а також імен чи позивних військовослужбовців, щоб не наражати їх на тиск з боку їхнього керівництва. Наголошуємо, що цей матеріал не має на меті відтворити повну картину щодо готовності ліній оборони в області, а надати уявлення про цензуру та тиск, які відчувають військовослужбовці та журналісти у зв’язку з висвітленням даної проблеми.

    Що відбувається на півночі Харківської області?

    Російський наступ, який розпочався у першій половині травня, викликав перекидання сил для підсилення бригади Сил оборони на цей напрямок. Зусиллями військових вдалося стримати просування ворога, але росіяни все ж таки просунулися вперед на двох ділянках: у районі міста Вовчанськ та Липецької громади. Це спровокувало розмови про якість фортифікаційних укріплень, які в області будували з 2022 року.

    13 травня голова Антикорупційного центру “Межа” у колонці для “Української правди” стверджувала, що Харківська обласна адміністрація сплачувала мільйони фіктивним фірмам за облаштування укріплень. Також, Харківський антикорупційний центр обчислив, скільки державних коштів витрачено на деревину для цих робіт, зауваживши, що у деяких випадках ціни на неї на Харківщині були вищі, ніж у сусідніх Дніпропетровській та Донецькій областях. Цікавість до можливого завищення цін на облаштування ліній оборони виявили і в СБУ.

    Чому військові висловлюють занепокоєння щодо укріплень? Проблеми з якістю та готовністю фортифікаційних укріплень почали висуватися самими військовими. Уже 12 травня командир підрозділу розвідки Збройних сил України, Денис Ярославський, повідомив, що у Вовчанську тривають вуличні бої, та підкреслив, що фортифікаційні споруди та міни на кордоні області, які перейшли до російських окупантів, були відсутні. Тим часом, підрозділ Національної гвардії “Гострі Картузи” повідомив, що українські військові відступили з деяких позицій.

    У зв’язку з цим, можливість для журналістів працювати з військовими на цьому напрямку тимчасово була закрита, а з деякими бійцями проведені “виховні бесіди”.

    “Нам сказали не згадувати про фортифікацію, про наступ, про втрачені села. Нічого не публікувати. Не дали жодних пояснень. Тільки кажуть, що ми працюємо на руку ворога. А фортифікаційні споруди дуже погані, просто дуже. Доводиться все облаштовувати знову”, – розповів один із бійців у розмові з журналістами.

    Випадки, коли доводилося самостійно дооблаштовувати позиції, не рідкі. Наприклад, у підрозділі “Слідства.Інфо” зазначили, що їм довелося розмістити свої позиції у старому російському бліндажі через недостатню готовність нових укріплень.

    “Ми будували лінію укріплень з 2022 року, але вона не була завершена. Хлопців відправили в ці укріплення, знаючи, що вони мають бути, але вони не завершені. Тому хлопці зараз відтяглися назад у старий російський бліндаж і облаштовують там свої позиції, а потім перемістяться сюди. Ми не встигли, наші розрахунки не вдалися – нам доведеться самостійно добудовувати”, – зазначив військовий.

    Деякі військові також висловили скарги на якість виконаних робіт.

    “Десь просто стоїть якась будка з бетону посеред поля. Такі фортифікаційні споруди  будують біля посадок, на висотах, щоб тебе було менше видно. У нас це зроблено тупо в ямі. Все вода підтікає, і нічого не побачиш”, – зауважив інший військовий.

    Робота зі зведенням ліній оборони на Харківщині триває з 2022 року і продовжується досі. Журналісти “Слідства.Інфо” провели кілька годин на будівництві одного з взводних опорних пунктів у травні. Відбудова цих пунктів на ділянках прориву російських сил тривала до самого наступу.

    Після опублікування матеріалу від CNN, в якому військовослужбовець 13-ї бригади Нацгвардії “Хартія” також стверджував, що укріплення на їхній ділянці не були готові, підрозділ виступив із публічною заявою, заперечуючи це твердження.

    “Нам важливо, щоб інформація про наш підрозділ була об’єктивною, а коментарі наших бійців і командирів – зрозумілі не як окремі цитати, а мали чіткий та недвозначний контекст”, – зазначено у заяві.

    Також спробували вплинути на матеріал журналістів від “Слідства.Інфо”, які висвітлювали тему фортифікаційних укріплень на Харківщині. Їх просили видалити усі згадки бійців про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. Протягом трьох днів представники різних рівнів намагалися “переконати” журналістів. Деякі з них аргументували, що це політично чутлива тема, а згадка про конкретні підрозділи може призвести до тиску зверху.

    Загалом, складно отримати чітку картину щодо укріплень на Харківщині з кількох причин. По-перше, відповідальність розділена між різними підрозділами. Наприклад, за будівництво “першої лінії” відповідальність лежить на підрозділах Сил оборони, за “другу” – на інженерних бригадах, а за “третю” – на місцевих військово-цивільних адміністраціях. По-друге, офіційно отримати інформацію про готовність “другої лінії” оборони неможливо, оскільки у Силах підтримки стверджують, що це може бути корисно для ворога.

    На разі журналісти опиняються у ситуації, коли намагаючись висвітлювати бойові дії на Харківщині — вони або повинні замовчувати питання фортифікацій (про які їм кажуть самі військові), або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону  на роботу на цьому напрямку та створення проблем для самих військових, що стримують там російський наступ.

    Програють у будь-якому випадку всі. Бо проблеми залишаються, а лінія фронту сунеться не на нашу користь.