На Східному фронті, у районі Костянтинівки та Покровська Донецької області, російські війська намагаються захопити ключову дорогу, що з’єднує ці населені пункти і веде на Краматорськ, щоб ускладнити логістику українським силам. Проти українських частин діють російські десантники, чиї підрозділи постійно поповнюються. У цей час українська влада активно евакуює місцевих жителів, щоб убезпечити їх від обстрілів.
Часів Яр, розташований за 15 км від захопленого росіянами Бахмута, до початку повномасштабного вторгнення був містом піщаних кар’єрів, глиняних ландшафтів та блакитних озер. Тут мешкало близько 13 тисяч людей, а також було розташовано мобільний шпиталь для українських військових.
Сьогодні Часів Яр став ключовим населеним пунктом, який стримує наступ російської армії на дорозі до Костянтинівки. В місті залишилося близько 600 людей, більшість з яких евакуювалися ще восени 2022 року або після захоплення Бахмута влітку 2023-го. Місто регулярно зазнає обстрілів, що змушує місцевих жителів ховатися в підвалах. Незважаючи на важкі умови, гуманітарна допомога все ще надходить.
“Вода є, але з гуманітарною продуктовою допомогою складно. Військові допомагають у разі необхідності”, – говорить начальник міської військової адміністрації Часового Яру Сергій Чаус. “Ми намагаємося створити людям умови для життя та евакуювати всіх бажаючих. Недавно евакуювали хлопця, який втратив ногу, а також провели медичну евакуацію для хворої людини”.
Чаус наголошує, що місцева влада постійно закликає до евакуації. “Ми звертаємося до людей по-різному – листівками, особисто, привозимо відеозвернення від родичів. Пояснюємо, що евакуація реально рятує життя”, – зазначає він.
Евакуація проводиться не тільки з Часового Яру, але й з інших міст і сіл Покровського, Краматорського та Бахмутського районів.
Російські війська, ймовірно, досягли обмеженого прориву у східні передмістя Часового Яру, повідомляє розвідка Міноборони Великої Британії. В міських районах тривають запеклі бої, де українські Сили оборони намагаються зупинити просування ворога. За даними аналітиків, російська армія могла взяти під контроль село Іванівське на південний схід від Часового Яру, але наразі їх просування обмежене східною стороною каналу, що проходить через місто.
Українські джерела підтверджують складну ситуацію в районі міста. Генеральний штаб називає ситуацію біля Часового Яру напруженою, але не повідомляє про успіхи противника. “Вживаються заходи для недопущення просування ворога вглиб нашої території”, – йдеться в офіційному повідомленні.
“Ситуація складна, зберігається інформаційна тиша”, – зазначає військовий експерт Михайло Жирохов. Він додає, що на харківському напрямку були помічені польські БТР “Росомаха” та американські БТР “Страйкер”, а також підрозділи з Херсонщини, що зміцнюють оборону.
ЗСУ намагаються утримати позиції на східних ділянках фронту, завдаючи ворогу суттєвих втрат і готуючи фортифікації для захисту Костянтинівки та Слов’янська.
На Краматорському напрямку російські війська планомірно намагаються реалізувати свій задум, заявив військовий оглядач та координатор групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець.
“Противнику вдалося прорватися в межі міста Часів Яр силами передових підрозділів 98-ї повітряно-десантної дивізії і захопити майже половину мікрорайону “Канал”. Там зараз тривають жорстокі ближні бої у міській забудові. Можливо, їм вдасться повністю зайняти мікрорайон та вийти до мостового переходу через канал по вулиці Кошового”, — пояснює Машовець.
98-ма повітряно-десантна дивізія з Іваново, відома участю у боях за село Мощун під Києвом у березні 2022 року, має значно вищу підготовку, ніж штрафні батальйони “Шторм-Z”, що брали участь у боях за Бахмут.
Військовий експерт Михайло Жирохов зазначає, що у вуличних боях необхідна індивідуальна підготовка, оскільки артилерія працює обмежено, а танки не застосовуються.
На відміну від масованих атак на Бахмут, російські сили тепер намагаються обійти Часів Яр і тиснути на село Кліщіївка. Село вже практично знищене, і там діють підрозділи 102-го мотострілецького полку, 72-ї окремої мотострілецької бригади та 6-ї гвардійської мотострілецької дивізії. Вони атакують у південному напрямку вздовж каналу “Сіверський Донець — Донбас” та через Кліщіївку, витісняючи українські підрозділи.
Машовець попереджає про можливі концентровані спроби противника на Краматорському напрямку витіснити ЗСУ за канал південніше дороги Костянтинівка — Бахмут. При подальшому нарощуванні зусиль, ворог може досягти значних оперативних успіхів. Захоплення Часового Яру дозволить росіянам вийти на оперативний простір та перерізати дорогу Костянтинівка-Краматорськ, що ускладнить українську логістику.
Експерти також попереджають, що втрата Часового Яру відкриє противнику шлях до Костянтинівки, а звідти можна буде просуватися до Краматорська або обстрілювати Костянтинівку інтенсивніше.
На Покровському напрямку обстановка залишається напруженою. За даними Генштабу, від 13 червня російські війська здійснили 32 спроби прориву, з яких 24 були відбиті, а вісім боїв ще тривають. Костянтин Машовець вважає, що якщо противник введе додаткові сили, тактичні успіхи можуть перетворитися на оперативні.
Мета ворога — вийти до дороги Покровськ-Костянтинівка. Якщо це станеться, Торецьк опиниться у важкому становищі. Цей район залишається сталим з 2015 року завдяки укріпленим позиціям та особливому рельєфу місцевості.
Військовий експерт Михайло Жирохов зазначає, що майбутні дії головнокомандувача Олександра Сирського наразі важко передбачити, оскільки резервів обмаль. Мобілізовані сили будуть готові лише до серпня. “Якщо росіяни захоплять Часів Яр і вирішать ударити у тил, нам доведеться відступати до Костянтинівки та скорочувати лінію фронту. Але це лише теоретичні міркування, прогнозувати щось складно”, — каже Жирохов.
Аналітики зазначають, що у російських збройних сил також не так багато ресурсів, як вони заявляють, оскільки частина їхніх сил спрямована на харківський напрямок. Ситуацію з Бахмутом порівнювати не можна. “Росіяни ще не починали літню операцію. Те, що ми побачили на Харківщині — це лише перший ешелон. У них є ще другий. Вони мають дилему: підсилювати харківський напрямок чи перекидати сили на донецький для просування там. Є й третій варіант — розширити лінію фронту за рахунок Сумської області. Херсонський та Запорізький напрямки не розглядаємо, там вони нічого не можуть зробити”, — додає експерт.
Загалом Росія продовжує реалізовувати свій план виходу на адміністративні межі Донецької області. Незважаючи на певні успіхи, такі як захоплення Бахмута та Авдіївки, цей намір, оголошений на початку повномасштабного вторгнення, залишається невиконаним протягом тривалого часу.
