Позначка: військовослужбовці

  • Учасники сутички з ТЦК у Львові записали вибачення

    Учасники сутички з ТЦК у Львові записали вибачення

    Після резонансного інциденту у Львові, під час якого натовп оточив, перекинув та пошкодив службовий автомобіль територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), у мережі з’явилися відеозвернення кількох учасників конфлікту, які публічно попросили вибачення у військовослужбовців. Один із чоловіків повідомив, що сам є чинним військовим і перебуває у відпустці, тоді як інший заявив про готовність після проходження необхідної підготовки вступити до лав Збройних сил України.

    Відповідні відео були оприлюднені ветераном Антоном Петрівським на його сторінці у Facebook, а також командиром 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитром “Сліпом” Кухарчуком у Telegram. За словами авторів публікацій, перед записом звернень із чоловіками провели так звані “виховні бесіди”, під час яких вони усвідомили наслідки своїх дій та погодилися публічно перепросити за участь у конфлікті.

    На одному з відео двоє чоловіків звертаються до військовослужбовців із вибаченнями. Один із них визнає, що його поведінка була неправильною, просить вибачення у всіх військових та заявляє, що після проходження відповідної підготовки має намір долучитися до служби у Збройних силах України. Він наголошує, що шкодує про свою участь у сутичці та готовий змінити власне ставлення.

    Інший учасник конфлікту повідомляє, що вже є чинним військовослужбовцем, однак на момент інциденту перебував у законній відпустці. У своєму зверненні він вибачається перед побратимами за власні дії та визнає, що його поведінка була негідною для людини, яка носить військову форму. Чоловік також заявляє, що після завершення відпустки повернеться до свого підрозділу та продовжить виконувати бойові завдання на фронті.

    Антон Петрівський повідомив, що серед осіб, які брали участь у конфлікті, були також неповнолітні. За його словами, вони також потрапили на відео, хоча їхніх облич не демонстрували публічно. Ветеран зазначив, що із молодими людьми також провели профілактичні бесіди, пояснивши їм наслідки таких дій та відповідальність за участь у насильстві щодо військовослужбовців.

    Крім того, Петрівський заявив, що наразі тривають пошуки осіб, які під час конфлікту, за його словами, зірвали форму з одного із військових. Він наголосив, що ці люди ще не встановлені, однак висловив переконання, що їх знайдуть, після чого вони також нестимуть відповідальність за свої дії. За його словами, саме ці учасники конфлікту можуть понести ще суворіші наслідки.

    Ще одне відеозвернення оприлюднив командир 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитро “Сліп” Кухарчук. На записі ще один учасник інциденту визнає, що був серед тих, хто конфліктував із військовослужбовцями біля автомобіля ТЦК. Він просить вибачення за свою поведінку, заявляє, що повністю усвідомив помилку та готовий понести будь-яке покарання, яке визначать правоохоронні органи або суд. Командир також повідомив, що перед записом звернення із чоловіком була проведена “виховна бесіда”.

    Резонансний інцидент стався увечері 8 липня у Львові під час проведення заходів із перевірки військово-облікових документів. За офіційною інформацією Львівського обласного територіального центру комплектування та поліції, військовослужбовці перевіряли документи чоловіка 1996 року народження. Під час перевірки було встановлено, що ще з 12 червня він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку.

    Після оформлення необхідних документів чоловіка доставили до територіального центру комплектування. Тим часом інша група військовослужбовців залишалася на місці проведення перевірки. Саме тоді, за даними ТЦК, навколо них почав збиратися натовп місцевих жителів. Ситуація швидко загострилася: люди почали висловлювати агресію, словесно ображати військових, перешкоджати їхній роботі, після чого конфлікт переріс у фізичне протистояння.

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, учасники натовпу пошкодили службовий автомобіль військових, а згодом перекинули його. Відеозаписи інциденту швидко поширилися соціальними мережами та викликали широкий суспільний резонанс. На кадрах було видно, як десятки людей оточують автомобіль, вигукують образливі фрази та застосовують силу щодо транспортного засобу.

    Після інциденту поліція відкрила кримінальні провадження та розпочала встановлення всіх осіб, причетних до нападу. Правоохоронці повідомили, що вже ідентифікували чоловіка, який, за даними слідства, застосував фізичну силу до працівника поліції під час заворушень. Ним виявився 23-річний мешканець Львова, якого затримали у процесуальному порядку. Слідчі продовжують аналізувати відеозаписи та встановлювати інших учасників конфлікту.

    Події у Львові викликали реакцію керівництва держави та військового командування. Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов різко засудив напад на військовослужбовців, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни будь-які прояви насильства щодо українських захисників є абсолютно неприйнятними. Міський голова Львова Андрій Садовий також заявив, що винні повинні понести відповідальність згідно із законом, а військова омбудсманка Ольга Решетилова наголосила на необхідності принципового розслідування інциденту та захисту прав військовослужбовців.

    Свою позицію висловив і президент України Володимир Зеленський. Глава держави повідомив, що доручив Міністерству внутрішніх справ та Міністерству оборони детально розібратися в усіх обставинах конфлікту, встановити причини його виникнення та забезпечити справедливе покарання для всіх осіб, які порушили закон. Президент наголосив, що під час війни повага до українських військових має залишатися безумовною, а будь-які напади на представників сил оборони чи правоохоронців повинні отримувати належну правову оцінку.

    Поява відео з вибаченнями стала черговим етапом розвитку цієї резонансної історії, яка вже кілька днів залишається однією з найобговорюваніших тем в українському інформаційному просторі. Водночас правоохоронні органи продовжують розслідування обставин сутички та встановлення всіх її учасників, а також перевіряють кожен епізод, зафіксований на численних відеозаписах, оприлюднених у мережі.

  • “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    Будівля територіального центру комплектування у Львові після резонансної сутички між військовослужбовцями та цивільними стала центром уваги всієї країни. Інцидент, під час якого натовп перекинув і пошкодив службовий автомобіль ТЦК, отримав широкий суспільний резонанс та викликав реакцію керівництва держави, військового командування й органів місцевої влади. Одним із перших свою позицію публічно висловив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, який закликав українців замислитися над наслідками подібних дій та наголосив на необхідності правової оцінки інциденту.

    У своєму Telegram-каналі Буданов заявив, що напад на українських військовослужбовців є неприпустимим навіть за наявності суспільних дискусій щодо роботи територіальних центрів комплектування.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів на події у Львові», – написав він.

    Заява керівника ГУР пролунала після конфлікту, який стався ввечері 8 липня у Сихівському районі Львова. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими проводили перевірку військово-облікових документів чоловіка. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, було встановлено, що він із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Поки одну частину групи супроводжували до ТЦК, інші військовослужбовці залишилися на місці. Саме тоді, за офіційною версією, їх оточила група людей, яка почала агресивно поводитися. На відеозаписах, що швидко поширилися у соціальних мережах, видно, як десятки людей заблокували службовий автомобіль, вигукували «Ганьба!», а згодом перекинули транспортний засіб та пошкодили його. Також повідомлялося про проколоті шини та пошкодження кузова автомобіля.

    Львівський обласний ТЦК заявив, що всі особи, причетні до нападу на військовослужбовців та пошкодження службового майна, нестимуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. У повідомленні також містився заклик до громадян не піддаватися на провокації та не перешкоджати виконанню законних обов’язків військовими і поліцейськими.

    На інцидент відреагував і міський голова Львова Андрій Садовий. Він назвав побачене «дуже поганим симптомом» і наголосив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах всередині України. За словами мера, навіть під час повномасштабної війни держава повинна залишатися правовою, а всі учасники подій, які порушили закон, мають понести відповідальність. Садовий також закликав припинити називати військовослужбовців «працівниками ТЦК», підкресливши, що це військові, які виконують службу.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив напад на військових. Він повідомив, що правоохоронні органи дадуть правову оцінку діям усіх учасників конфлікту, а дії самих військовослужбовців ТЦК додатково перевірять у межах службового розслідування.

    Після резонансної події свою позицію висловила і військова омбудсменка Ольга Решетилова. Вона заявила, що відповідальність за подібні конфлікти не можна покладати виключно на людей, які опинилися безпосередньо на місці подій. На її думку, проблема значно глибша і потребує системних змін. Решетилова закликала уряд, військово-політичне керівництво та органи місцевого самоврядування переглянути підходи до мобілізації, удосконалити систему бронювання та провести реформу роботи ТЦК.

    Події у Львові викликали широкий суспільний резонанс і стали однією з найбільш обговорюваних тем останніх днів. Відео із перекиданням службового автомобіля швидко поширилися соціальними мережами та медіа, а інцидент спричинив активну дискусію щодо мобілізації, взаємодії громадян із представниками ТЦК та необхідності вдосконалення чинної системи.

    Наразі правоохоронні органи встановлюють усіх учасників конфлікту, аналізують відеозаписи та інші докази. Після завершення перевірки буде ухвалено процесуальні рішення щодо осіб, причетних до пошкодження службового автомобіля та можливого застосування насильства. Водночас офіційні особи наголошують, що будь-які суперечки навколо мобілізації повинні вирішуватися виключно у правовому полі, без насильства щодо військовослужбовців чи інших громадян.

  • “Це вже небезпечний симптом”: Садовий жорстко відреагував на сутички з ТЦК у Львові

    “Це вже небезпечний симптом”: Садовий жорстко відреагував на сутички з ТЦК у Львові

    Міський голова Львова Андрій Садовий різко відреагував на масовий конфлікт, який увечері 8 липня стався у Сихівському районі міста за участю військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і місцевих жителів. За словами мера, події стали серйозним сигналом для суспільства, а всі учасники, які порушили закон, повинні понести відповідальність.

    У своєму зверненні Андрій Садовий наголосив, що інцидент не характеризує львівську громаду загалом, однак залишає негативний слід.

    «Те, що ми побачили вчора у Львові – дуже погано. Ще не діагноз, але вже симптом. 58 тисяч львів’ян і львів’янок сьогодні на фронті. Кожного дня ми прощаємося із загиблими земляками. Місто віддає левову частку свого бюджету на підтримку Сил оборони України. Ганебна поведінка групи людей не здатна знищити репутацію громади, але тінь кинула», – написав міський голова.

    Садовий також заявив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах в Україні, адже будь-які подібні інциденти миттєво стають інструментом російської пропаганди.

    За його словами, навіть під час війни Україна залишається правовою державою, а будь-які порушення закону мають отримати належну оцінку правоохоронців.

    «Події вчорашнього вечора повинні отримати належну правову оцінку. Усі, хто порушив закон, мають понести відповідальність. Ми можемо дискутувати про роботу державних інституцій. Але перешкоджати військовим виконувати службові обов’язки, нищити майно чи брати закон у власні руки – неприпустимо», – наголосив мер Львова.

    Окремо Садовий закликав припинити називати військовослужбовців ТЦК «працівниками ТЦК», підкресливши, що йдеться саме про військових, які виконують службові обов’язки.

    До резонансної події також відреагував начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. Він заявив, що напади на українських військовослужбовців є неприпустимими та закликав правоохоронні органи дати належну правову оцінку інциденту.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів», – зазначив Буданов.

    Конфлікт стався ввечері 8 липня на Сихові. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, з’ясувалося, що з 12 червня він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування, а згодом направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Водночас інша група військовослужбовців ТЦК, яка залишилася на місці, опинилася в оточенні натовпу. За інформацією обласного ТЦК, група людей заблокувала службовий автомобіль, поводилася агресивно, пошкодила транспортний засіб, після чого перекинула його. Відео інциденту швидко поширилися у соціальних мережах і викликали широкий суспільний резонанс.

    На записах, оприлюднених очевидцями, видно, як десятки людей оточили автомобіль ТЦК, вигукували образливі гасла, після чого кілька чоловіків перекинули службову машину. Частина учасників конфлікту також пошкодила транспортний засіб.

    Львівський обласний ТЦК та СП після інциденту звернувся до громадян із закликом не піддаватися на провокації та не перешкоджати військовослужбовцям і працівникам поліції виконувати законні обов’язки.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив дії натовпу. Він заявив, що всі обставини події мають бути ретельно встановлені, а винні – притягнуті до відповідальності відповідно до закону. Крім того, посадовець повідомив, що дії військовослужбовців ТЦК також перевірять у межах службового розслідування, щоб дати оцінку всім учасникам конфлікту.

    Поліція Львівської області проводить перевірку всіх обставин інциденту. Правоохоронці встановлюють осіб, які брали участь у пошкодженні службового автомобіля, а також аналізують відеозаписи з місця події. Офіційна правова кваліфікація дій учасників конфлікту буде визначена після завершення першочергових слідчих дій.

    Резонансний випадок у Львові став одним із найгучніших конфліктів навколо мобілізаційних заходів за останній час. Подія викликала активне обговорення у суспільстві та політичному середовищі, а представники влади наголосили на необхідності забезпечення законності як під час проведення мобілізаційних заходів, так і під час реагування громадян на дії державних органів.

  • Понад тонна вибухівки на продаж: ДБР викрило трьох військових

    Понад тонна вибухівки на продаж: ДБР викрило трьох військових

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру трьом військовослужбовцям, яких підозрюють у спробі незаконного продажу великої партії зброї, боєприпасів та вибухових речовин. За даними слідства, фігуранти планували реалізувати понад 700 боєприпасів, близько 1,2 тонни пластичної вибухової речовини та чотири одиниці протитанкового озброєння. Правоохоронці затримали їх під час завантаження арсеналу до вантажного автомобіля, не допустивши потрапляння небезпечного вантажу на чорний ринок. Про це повідомило Державне бюро розслідувань.

    За інформацією ДБР, правоохоронці викрили схему ще на стадії підготовки до збуту. Завдяки оперативним діям вдалося зірвати оборудку до моменту передачі зброї потенційним покупцям. Під час затримання було вилучено понад 700 одиниць боєприпасів, близько 1,2 тонни пластичної вибухової речовини та чотири одиниці протитанкового озброєння. Загальна вартість вилученого арсеналу, за попередніми оцінками слідства, перевищує 2 мільйони гривень.

    Окрім цього, у межах кримінального провадження правоохоронці задокументували ще один епізод незаконного збуту озброєння. Деталі цієї оборудки наразі не розголошуються в інтересах слідства, однак у ДБР зазначають, що розслідування триває і правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників незаконної схеми.

    Усім трьом військовослужбовцям повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі.

    Суд уже обрав запобіжні заходи фігурантам справи. Двоє підозрюваних перебуватимуть під вартою з альтернативою внесення застави, тоді як третьому обрали цілодобовий домашній арешт. Остаточне рішення щодо їхньої винуватості ухвалюватиме суд після завершення досудового розслідування.

    У ДБР наголошують, що зараз основна увага слідчих зосереджена на встановленні походження вилучених боєприпасів, пластичної вибухівки та протитанкового озброєння. Також правоохоронці перевіряють, чи могли до незаконного обігу зброї бути причетні інші військовослужбовці або цивільні особи. Не виключається, що схема мала ширший характер і діяла неодноразово.

    Боротьба з незаконним обігом зброї залишається одним із пріоритетних напрямків роботи українських правоохоронних органів під час повномасштабної війни. Через значну кількість озброєння, яке використовується на фронті, ризики його потрапляння до нелегального обігу значно зросли. Саме тому ДБР, Служба безпеки України, Національна поліція та Офіс Генерального прокурора регулярно проводять спільні спецоперації, спрямовані на виявлення каналів збуту боєприпасів і вибухових речовин.

    Це не перший резонансний випадок за останні місяці. У травні ДБР повідомило про нові підозри ще двом військовослужбовцям у межах іншого кримінального провадження щодо спроби продажу 500 кілограмів пластичної вибухівки вартістю близько 88 тисяч доларів США. За даними слідства, учасники тієї організованої групи зберігали вибухівку на Харківщині, а згодом планували транспортувати її до Києва для продажу. У ході розслідування правоохоронці також вилучили автоматичну зброю, понад дві тисячі набоїв, гранати, постріли до гранатометів та інше військове майно.

    Окремо правоохоронці повідомляли й про інші викриті схеми. Зокрема, на Донеччині ДБР затримало військовослужбовця, який, за версією слідства, налагодив незаконний продаж стрілецької зброї, боєприпасів та військового безпілотника. На Прикарпатті СБУ та ДБР припинили діяльність групи, яка, за даними слідства, намагалася реалізувати озброєння майже на чотири мільйони гривень.

    У правоохоронних органах наголошують, що подібні злочини становлять особливу суспільну небезпеку в умовах воєнного стану, адже потрапляння великої кількості вибухівки чи бойових засобів ураження до кримінального середовища може мати тяжкі наслідки для цивільного населення та національної безпеки.

    Розслідування у справі триває. Слідчі ДБР продовжують встановлювати всі обставини злочину, канали походження зброї, можливих покупців та інших осіб, які могли бути причетними до організації незаконного продажу великого арсеналу.

  • Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові грошові винагороди за захоплення російських окупантів у полон та ліквідацію противника під час безпосереднього бойового зіткнення. Відповідну постанову вже ухвалив Кабінет Міністрів України, а нова мотиваційна програма Міністерства оборони має посилити поповнення обмінного фонду та підтримати українських захисників на передовій.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

    У відомстві пояснили, що головною метою нової системи стимулювання є збільшення кількості російських військовополонених, яких надалі можна буде використати для обміну та повернення українських військових і цивільних, які перебувають у російському полоні.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №768 від 12 червня 2026 року, за кожного захопленого в полон військовослужбовця армії РФ передбачено додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

    Якщо полоненого захопила група військовослужбовців, кошти розподілятимуться між усіма учасниками операції пропорційно їхній участі.

    У Міністерстві оборони наголошують, що поповнення обмінного фонду є одним із ключових напрямків державної політики щодо повернення українських захисників додому.

    Окрім цього, уряд запровадив окремі виплати за ліквідацію живої сили противника під час безпосереднього бойового контакту. За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою військовослужбовцю передбачено 15 тисяч гривень.

    Водночас отримати таку винагороду можна лише за умови обов’язкової відеофіксації бойового епізоду. Саме наявність підтверджувальних матеріалів стане підставою для оформлення відповідних документів.

    У Міноборони пояснили, що виплати здійснюватимуться разом із основним грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для цього командири військових частин до 5 числа кожного місяця мають видати відповідний наказ за результатами попереднього місяця, а до 20 числа кошти повинні бути виплачені військовим.

    У відомстві зазначають, що нова система стане першим етапом трансформації підходів до матеріального стимулювання військовослужбовців Сил оборони.

    Водночас у Міноборони наголошують, що захоплення окупантів живими має особливе значення не лише з військової точки зору. Кожен російський військовополонений потенційно збільшує можливості України для проведення майбутніх обмінів і повернення українських військових та цивільних із російської неволі.

    Нагадаємо, з 15 червня також набрала чинності постанова Кабінету Міністрів щодо експериментальних контрактів для військовослужбовців. Документ передбачає кілька нових форматів проходження служби, зокрема піхотно-штурмові контракти терміном 10 або 14 місяців, а також бойові контракти строком на 24 місяці.

    У Міністерстві оборони переконані, що комплекс нових механізмів матеріального стимулювання має не лише посилити мотивацію військових, а й сприятиме більш ефективному виконанню бойових завдань, поповненню обмінного фонду та поверненню українців із російського полону.

  • «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    «Потрібен час»: Сухопутні війська відреагували на гучні звинувачення щодо полку «Скеля»

    Командування Сухопутних військ Збройних сил України відреагувало на суспільний резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», де після журналістського розслідування з’явилися звинувачення щодо можливих випадків насильства над військовослужбовцями. У військовому командуванні наголосили, що всі оприлюднені факти мають бути ретельно перевірені, а остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення повного та неупередженого розслідування.

    Про це в заяві Сухопутних військ ЗСУ.

    У командуванні наголосили, що жодні бойові заслуги, складність виконання завдань чи репутація військового підрозділу не можуть бути виправданням для можливого порушення прав військовослужбовців.

    «Бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути підставою для приниження, насильства, неналежного звернення чи байдужості до життя та здоров’я військовослужбовців», – зазначили у Сухопутних військах.

    У ЗСУ підкреслили, що зараз головним завданням є не емоційні оцінки чи висновки на підставі публікацій у медіа, а всебічна перевірка всіх озвучених фактів.

    За інформацією командування, уповноважені державні органи вже працюють із матеріалами, які були оприлюднені журналістами.

    У Сухопутних військах запевнили, що контролюватимуть хід перевірки та сприятимуть її максимально об’єктивному проведенню. Також зазначається, що командування самого полку «Скеля» співпрацює зі слідством і надає необхідні матеріали.

    Окремо у заяві пояснили, чому розслідування не може бути завершене за короткий час.

    У Сухопутних військах звернули увагу, що частина інформації, яка стала предметом суспільного обговорення, стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько шести місяців тому.

    Саме тому збір доказів, опрацювання документів, встановлення обставин та перевірка свідчень потребують значного часу.

    «Частина оприлюдненої інформації стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли відбутися близько півроку тому. Тому збирання, аналіз та перевірка матеріалів потребують часу. Це необхідно для того, щоб фінальні висновки були точними, законними та неупередженими», – пояснили у командуванні.

    У військовому керівництві наголосили, що якщо факти застосування насильства чи інших незаконних дій щодо військовослужбовців підтвердяться, винні мають понести відповідальність відповідно до чинного законодавства.

    Також будуть ухвалені необхідні управлінські рішення.

    Командування Сухопутних військ закликало військовослужбовців, членів їхніх сімей та всіх, хто володіє інформацією про можливі випадки насильства чи інших порушень прав військових, повідомляти про це компетентні органи.

    Звернутися можна до Військової служби правопорядку, Державного бюро розслідувань, Офісу військового омбудсмена або на гарячу лінію командування Сухопутних військ.

    Нагадаємо, суспільний резонанс виник після виходу журналістського розслідування видання «Бабель», у якому йшлося про можливі факти катувань військовослужбовців у полку «Скеля», а також про окремі випадки смертей військових за небойових обставин.

    Після оприлюднення матеріалу Державне бюро розслідувань повідомило про початок досудового розслідування.

    Своєю чергою Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець направив представників Офісу омбудсмена для проведення окремої перевірки у військовій частині.

    Наразі перевірки тривають, а правоохоронні органи збирають необхідні матеріали для встановлення всіх обставин справи.

  • У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    Українські військовослужбовці, ветерани та родини загиблих Захисників отримали новий цифровий інструмент, який може суттєво спростити доступ до державної підтримки. У застосунку та на порталі «Дія» офіційно запрацювала комплексна послуга, що дозволяє оформити одразу кілька важливих державних сервісів через одну електронну заяву. Про запуск повідомили в команді Дія та підтвердили на сторінці Міністерства у справах ветеранів України.

    Новий сервіс орієнтований на чинних військовослужбовців, звільнених із військової служби, а також членів сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Його головна мета — позбавити людей необхідності відвідувати численні державні установи, збирати довідки та подавати кілька окремих пакетів документів для отримання різних видів допомоги.

    За допомогою нового механізму можна одночасно подати документи на:

    • отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
    • отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці;
    • оформлення одноразової грошової допомоги від Міністерства у справах ветеранів;
    • отримання соціальних послуг, серед яких психологічна підтримка, соціальний супровід, консультування, допомога у догляді та інші сервіси.

    У Міністерстві у справах ветеранів наголошують, що запуск такої комплексної послуги є частиною масштабної цифровізації ветеранських сервісів. Ще раніше відомство разом із Міністерством цифрової трансформації проводило бета-тестування нового механізму та залучало до нього ветеранів, військовослужбовців і членів родин загиблих військових для перевірки роботи сервісу.

    Як працює нова послуга

    Щоб скористатися новим сервісом, користувачу необхідно авторизуватися у кабінеті громадянина на порталі «Дія», визначити свою категорію заявника та обрати необхідні послуги. Після цього система автоматично формує пакет документів, який потрібно перевірити та підписати за допомогою Дія.Підпису або кваліфікованого електронного підпису.

    Особливістю нової моделі є те, що значна частина інформації автоматично підтягуватиметься з державних реєстрів. Завдяки цьому заявникам не доведеться вручну вносити велику кількість даних або збирати документи, які вже є у розпорядженні держави.

    Після подання заяви користувач може відстежувати її статус у власному кабінеті на порталі. Також повідомлення про результати надходитимуть на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина.

    Скільки чекати на результат

    У Дії пояснили, що строки розгляду залежать від типу обраної послуги.

    Зокрема:

    • статус особи з інвалідністю внаслідок війни або статус члена сім’ї загиблого Захисника може бути оформлений протягом п’яти робочих днів;
    • заяви на одноразову грошову допомогу можуть розглядатися до 30 календарних днів;
    • заявки на соціальні послуги зазвичай опрацьовуються до п’яти робочих днів після підтвердження відповідного статусу.

    Якщо статус буде успішно підтверджено та внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, подальші процедури запускатимуться автоматично. У разі призначення одноразової допомоги кошти перерахують на рахунок, зазначений заявником. Якщо людина замовила соціальні послуги, з нею зв’яжуться відповідні соціальні фахівці для формування індивідуального плану підтримки.

    Чому це важливо

    За оцінками уряду, в Україні продовжує зростати кількість ветеранів та родин, які потребують державної підтримки. Тому переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат є одним із пріоритетів державної політики щодо ветеранів.

    Крім того, нова послуга є лише першим етапом великої системи цифрової підтримки. У Міністерстві ветеранів раніше повідомляли, що в майбутньому через одну заяву планують надавати ще більше сервісів — від пенсійних виплат та пільг до засобів реабілітації, компенсацій і додаткових соціальних гарантій. Загалом у перспективі система може об’єднати до 12 різних послуг для ветеранів та їхніх родин.

    Експерти зазначають, що такий підхід дозволяє скоротити бюрократичні процедури, прискорити надання допомоги та зробити державні сервіси доступнішими для людей, які через службу, поранення або втрату близьких часто не мають можливості витрачати час на відвідування численних установ.

    Фактично Україна продовжує курс на створення цифрової екосистеми підтримки ветеранів, де більшість державних послуг можна буде отримати дистанційно. І запуск нової комплексної послуги в «Дії» став одним із наймасштабніших кроків у цьому напрямку за останній рік.

  • Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Українські військовослужбовці, які не укладатимуть нові контракти, запропоновані Міністерством оборони, продовжуватимуть проходити службу на чинних умовах мобілізації аж до моменту ухвалення рішення про загальну демобілізацію. Йдеться про нову модель контрактної служби, яка включає базовий, бойовий та піхотно-штурмовий формати і покликана зробити службу більш структурованою, передбачуваною та гнучкою, однак не змінює автоматично статус усіх мобілізованих військових.

    Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час брифінгу для представників медіа, коментуючи механізм переходу до нової контрактної системи у Збройних силах України та її вплив на вже мобілізованих військовослужбовців. За його словами, ключовий принцип полягає в тому, що підписання нового контракту є добровільним вибором військового, однак відмова від нього означає продовження служби в межах чинної мобілізаційної моделі без фіксованого строку завершення до ухвалення рішення про демобілізацію на державному рівні.

    Банік наголосив, що фінансове забезпечення військовослужбовців не залежатиме від того, чи підписали вони новий контракт. За його словами, і контрактники, і мобілізовані, які виконують однакові завдання в однакових умовах, зокрема у бойових підрозділах, отримуватимуть рівне грошове забезпечення. Водночас різниця між цими двома форматами служби полягатиме у строках перебування в армії та можливості прогнозованого завершення служби для контрактників.

    Як приклад він навів ситуацію, коли контрактний військовослужбовець і мобілізований боєць можуть служити поруч у одному підрозділі, виконувати однакові завдання на передовій та отримувати ідентичну оплату, однак контрактник матиме чітко визначений термін служби, після завершення якого зможе залишити військо та скористатися передбаченою відстрочкою або періодом відновлення. Натомість мобілізований військовослужбовець, який не уклав контракт, продовжуватиме службу без визначеного кінцевого терміну до того моменту, поки не буде ухвалено рішення про загальну демобілізацію в країні.

    У Міністерстві оборони наголошують, що нові контракти стануть доступними для підписання вже з 15 червня. Очікується, що ця система дозволить військовим самостійно обирати більш передбачувану модель служби, а також дасть змогу армії краще планувати кадрову структуру, особливо у бойових підрозділах, де тривалість служби та навантаження є критичними факторами.

    Окремо у відомстві підкреслюють, що нова контрактна модель не скасовує мобілізацію і не змінює чинних правових рамок воєнного стану. Вона радше створює паралельний інструмент служби, який дозволяє частині військових зафіксувати строки своєї служби та отримати більше визначеності щодо майбутнього, тоді як інша частина продовжуватиме службу в межах мобілізаційної системи до ухвалення окремих рішень держави.

    Водночас питання демобілізації залишається безпосередньо пов’язаним із загальною безпековою ситуацією та темпами поповнення Збройних сил. Раніше Міністерство оборони повідомляло, що за дорученням керівництва держави поступове звільнення військовослужбовців, які безперервно служать із 2014 або 2022 року, має бути запущене до кінця 2026 року. Насамперед це стосуватиметься військових із найбільшою вислугою років та тривалим перебуванням у зоні бойових дій, однак конкретні механізми реалізації цього процесу залежатимуть від ситуації на фронті та можливостей заміщення особового складу.

    Таким чином, нова система контрактів фактично створює дві паралельні траєкторії служби: одну — з чітко визначеним строком і можливістю планового завершення служби, іншу — мобілізаційну, яка триватиме до загального рішення про демобілізацію. Це рішення вже викликало значний суспільний інтерес, оскільки безпосередньо стосується сотень тисяч військовослужбовців та їхніх перспектив служби у довгостроковій перспективі.

  • Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міноборони розкрило план: кого першими звільнять із ЗСУ та коли стартує демобілізація

    Міністерство оборони України повідомило про запуск поетапного механізму звільнення зі служби військовослужбовців, які найдовше перебувають у лавах Збройних сил. Йдеться про масштабне оновлення кадрової системи, яке має розпочатися поступово та орієнтовно до кінця 2026 року.

    Про це заявили в Міністерстві оборони України.

    У відомстві наголосили, що рішення ухвалюється в межах завдання, визначеного президентом Володимиром Зеленським. Головна ідея полягає в тому, щоб сформувати чіткі правила ротації та звільнення військових, які перебувають на службі з 2014 та 2022 років і мають найдовший безперервний бойовий досвід.

    За інформацією Міноборони, у першу чергу розглядатимуться питання звільнення військовослужбовців із найбільшою вислугою років, а також тих, хто тривалий час виконував завдання безпосередньо на передовій. У відомстві підкреслюють, що саме ця категорія військових зазнала найбільшого фізичного та психологічного навантаження за роки повномасштабної війни.

    Водночас у Міноборони наголошують, що процес не буде одномоментним. Звільнення відбуватиметься поступово, з урахуванням оперативної ситуації на фронті, рівня укомплектованості підрозділів та потреб оборони держави. Фактично йдеться про керовану систему ротації, яка має запобігти різкому ослабленню бойових частин.

    Окремо у відомстві зазначають, що паралельно триває робота над реформуванням системи військової служби. Вона включає перегляд контрактних умов, підвищення мотиваційних механізмів та формування більш прогнозованої моделі проходження служби.

    Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський анонсував поетапну модель оновлення особового складу ЗСУ. За його словами, держава має перейти до системи, яка дозволить планово звільняти частину мобілізованих, не знижуючи обороноздатності країни.

    Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уточнив, що розглядається запровадження довгострокових контрактів для військовослужбовців, а також можливе підвищення грошового забезпечення, орієнтовно до рівня від 30 тисяч гривень.

    У Міноборони підкреслюють, що ключовим принципом реформи залишається баланс між потребами армії та соціальною справедливістю для військових, які вже тривалий час перебувають на службі.

  • «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    Міністр оборони України Михайло Федоров оприлюднив нові подробиці масштабної реформи військової служби, яка передбачає запровадження контрактів із чітко визначеними термінами служби, підвищеним грошовим забезпеченням та гарантованою відстрочкою після завершення контракту. Одним із ключових елементів реформи стане нова система нарахування відстрочки, яка враховуватиме не лише тип контракту, а й бойовий досвід та загальний термін перебування у війську.

    За словами Федорова, принцип нової моделі полягає у справедливому підході до тих, хто тривалий час захищав державу. Військовослужбовці після завершення контракту отримуватимуть гарантований період відстрочки від повторного призову, а його тривалість визначатиметься за спеціальною формулою.

    Реформа стала частиною першого етапу масштабної трансформації Сил оборони, про старт якої Міністерство оборони оголосило 12 червня. Вона охоплює нову систему контрактів, збільшення виплат для військовослужбовців, механізм повернення бійців із СЗЧ та поступову демобілізацію найбільш досвідчених військових.

    Відповідно до представленої моделі, кожен контракт передбачає базову гарантовану відстрочку щонайменше шість місяців після завершення служби. Далі її тривалість збільшується залежно від участі у бойових діях та попереднього військового досвіду. Зокрема, за кожен місяць виконання бойових завдань військовослужбовець отримуватиме додатково три місяці відстрочки. Крім того, враховуватиметься весь попередній період служби: за кожен рік служби після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році додаватиметься ще шість місяців відстрочки, а за кожен рік служби до 2022 року — один місяць.

    Федоров навів конкретний приклад роботи нової системи. Якщо цивільний громадянин підписує піхотно-штурмовий контракт на 14 місяців і протягом служби чотири місяці виконує бойові завдання, він отримує базові шість місяців відстрочки та ще дванадцять місяців за бойовий досвід. Загалом після завершення контракту така людина матиме право на півтора року відстрочки.

    Для чинних військовослужбовців система буде ще вигіднішою. Якщо військовий перебуває на службі з 2021 року, а потім підписує новий піхотно-штурмовий контракт на десять місяців, до вже зароблених півтора року відстрочки додаються бонуси за попередні роки служби. У результаті загальний термін відстрочки може перевищити три роки. Саме такий приклад навів міністр, зазначивши, що військовий зі стажем служби від 2021 року після завершення контракту може отримати понад три з половиною роки гарантованої відстрочки.

    Реформа також передбачає поділ контрактів на кілька категорій. Піхотно-штурмові контракти для цивільних становитимуть 14 місяців, для чинних військовослужбовців — 10 місяців, а для тих, хто раніше вже проходив службу, — від шести місяців. Окремо впроваджуються бойові контракти тривалістю 24 місяці для операторів безпілотників, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей. Для тилових і допоміжних напрямків служби діятимуть базові контракти також на 24 місяці.

    Одночасно Міноборони анонсувало суттєве збільшення грошового забезпечення. Найбільші виплати передбачаються для піхотних підрозділів. За словами Федорова, середній дохід піхотинця може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань.

    Окремим напрямком реформи стане поступове звільнення зі служби військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та мають найбільший бойовий досвід. У Міністерстві оборони наголошують, що такі військовослужбовці повинні отримати можливість повноцінного відновлення після років безперервної служби.

    У Міноборони вважають, що нова система має зробити військову службу більш прогнозованою. Людина заздалегідь знатиме термін контракту, рівень виплат, умови проходження служби та те, який період відпочинку отримає після її завершення. Саме відсутність зрозумілих правил після завершення служби багато військових раніше називали однією з головних проблем мобілізаційної системи.