Позначка: Віталій Кличко

  • Нардеп Кучеренко звинуватив уряд і Кличка в провалі захисту енергетики Києва

    Нардеп Кучеренко звинуватив уряд і Кличка в провалі захисту енергетики Києва

    Після нових масованих ударів РФ по енергосистемі народний депутат України Олексій Кучеренко звинуватив центральну владу і київську міську адміністрацію у провалі захисту критичної інфраструктури. За його словами, чиновники публічно звітували про готовність об’єктів, але реальний захист виявився недостатнім. Про це він заявив у коментарях, які цитують українські медіа.

    Кучеренко наголосив, що ситуація у Києві має не лише технічний, а й політичний характер. Він різко оцінив роботу уряду і прямо назвав відповідальними кількох посадовців, які відповідали за проєкти укріплення енергооб’єктів:

    «У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

    Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

    «Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

    Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

    Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

    За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

    Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

    Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.

  • Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

    Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

    Київський міський голова Віталій Кличко призначив раніше безробітну Лію Корнієнко на посаду начальниці управління туризму та промоцій КМДА.

    За інформацією джерела, Лія Корнієнко є протеже заступниці голови КМДА Марини Хонди.

    Згідно поданої декларації, Лія Корнієнко до отримання посади ніде не працювала та жила “на пенсію батьків”. Також в декларації Корнієнко вказала авто свого батька  CITROEN C-ELYSEE, придбане ще в 2013 році.

    Варто відзначити, що фактичний куратор Лії Корнієнко заступниця голови КМДА Марина Хонда є фігурантом гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням 149 мільйонів гривень з бюджету столиці.

  • Поки Київський мер Кличко говорить, що не має часу на особисте життя, його колишня влаштувала свій перший бал у Лейпцигу

    Поки Київський мер Кличко говорить, що не має часу на особисте життя, його колишня влаштувала свій перший бал у Лейпцигу

    Поки мер Києва Віталій Кличко публічно зізнається, що у нього немає часу на особисте життя, його колишня дружина Наталія Єгорова активно з’являється на світських подіях у Німеччині. Цього разу 51-річна модель відвідала Лейпцизький відкритий бал — і назвала цей вихід своїм першим балом у житті. Про це пишуть німецькі й українські таблоїди, які цитують її публікації в Instagram.

    Для урочистої події Єгорова обрала ефектну вечірню сукню haute couture від німецького бренду: відкрите декольте, корсетний верх і довгий шлейф, розшитий блискітками. На опублікованих світлинах вона з’являється у яскраво-червоному образі й позує в інтер’єрах бального залу, фактично у форматі червоної доріжки. Візуально це радше голлівудська подача, ніж класичний український “вихід у світ”.

    Судячи з її слів, вечір був не просто про гламур. За підсумками заходу організаторам вдалося зібрати понад 150 000 євро на підтримку ініціативи Leipzig hilft Kindern (“Лейпциг допомагає дітям”), яка фінансує проєкти допомоги дітям та молоді. Єгорова у своєму дописі підкреслила, що цей бал для неї — не лише про красу та елегантність, а й про “цілеспрямованість, об’єднання і зміну світу на краще”.

    Під час вечора Наталія встигла не лише зробити кілька постановочних фото з подругами, а й вийти у танець із незнайомим кавалером. Хто саме був її партнером на паркеті, вона не розкрила, залишивши інтригу для підписників. Медійно це вже подали як натяк на новий роман, хоча сама вона жодних підтверджень не давала.

    Окремо звертають увагу й на те, що Єгорова фактично повернулася у публічний простір. Після розлучення з Кличком вона регулярно з’являється на благодійних, культурних та світських заходах у Німеччині і демонструє образи, які більше нагадують червону доріжку фестивалю, ніж класичні вечірки. Це суттєво контрастує з образом самого мера Києва, який останнім часом коментує своє особисте життя в ключі “робота не залишає часу на романтику”. Жовта преса активно грає на цій протиставленості.

    На фото з балу в Німеччині Єгорова виглядає з очевидним акцентом на статус і впевненість — і не приховує, що отримує від цього задоволення. Вона називає вечір “ніччю, яка запам’ятається”, і дає зрозуміти, що це навряд чи був її останній бал.

  • Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Поки країна воює й шукає ресурси для фронту, у Києві триває традиційний осінній сезон тендерів. Комунальні підприємства активно витрачають бюджетні кошти — від капремонтів скверів до закупівлі буклетів і соціологічних опитувань.

    Сквери та парки — головна осіння стаття витрат

    Цього року міська влада знову щедро фінансує «оновлення» зелених зон столиці. У Святошинському районі стартував капітальний ремонт скверу на розі проспекту Берестейського та вулиці Чорнобильської. Підряд отримає ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”», а вартість робіт становить 8,3 млн гривень. Завершити ремонт мають до 20 грудня.

    Та сама компанія відновлюватиме спортивно-ігровий майданчик у сквері імені Кошиця в Дарниці. Роботи коштують 4,8 млн гривень, причому фірма стала єдиним учасником тендеру.

    «Київзеленбуд» тим часом замовляє проєктування систем відеоспостереження й установку «тривожних кнопок» у скверах — у Дарницькому районі та на Берестейському проспекті. Вартість таких робіт коливається від 20 до 30 тисяч гривень. Підрядником стала комунальна «Інформатика».

    Крім того, за експертизу документації з благоустрою Скверу Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) заплатять 21,7 тис. грн, а за аналогічну експертизу парку на вулиці Прирічній в Оболонському районі — 57 тис. грн.

    Метрополітен: деталі, буклети і тінь Брагінського

    Серед великих замовників — КП «Київський метрополітен», яке закуповує комплектуючі для рухомого складу. Одна лише «балка центрального підвішування вагонів» коштує 7,9 млн гривень. Але дивує інше: підприємство замовило 20 тисяч презентаційних буклетів на суму 91,2 тис. грн у ФОП Віктора Хільчука.

    Навіщо підземці буклети — питання відкрите, особливо на тлі того, що доходи метрополітену за перше півріччя 2024 року становили 2,58 млрд грн, а витрати — 4,53 млрд. А розслідування щодо ексначальника метрополітену Віктора Брагінського, який утік з України після корупційних скандалів, досі триває.

    Дослідження «для мерії»: мільйони на соціологію

    Не відстає і Комунальна науково-дослідна установа “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”, очолювана Сергієм Павловським. Цього жовтня інститут оголосив тендер на 785 тисяч гривень для опитування про «сприйняття киянами європейської та євроатлантичної інтеграції».

    Раніше ця установа вже проводила низку досліджень:

    • «Оцінка якості обслуговування ЦНАПів» — 1,21 млн грн,

    • «Євроінтеграційні настрої киян» — 708 тис. грн,

    • «Якість життя молоді столиці» — 387 тис. грн,

    • «Медіаспоживання киян» — 530 тис. грн,

    • «Гендерні аспекти розвитку людського капіталу під час війни» — 524 тис. грн.

    В КМДА не змогли пояснити, як результати цих досліджень реально допомагають місту. Сергій Павловський відповів, що «висновки направляються замовникам у встановленому порядку», але без уточнення, чи хтось їх узагалі використовує.

    Меблі, дах і камери

    Київська міська рада теж не відстає від «осінніх» закупівель.

    • Ремонт даху будівлі на Хрещатику, 36, обійдеться у 1,6 млн грн.

    • Камери відеоспостереження для самої Київради — ще 85 тис. грн.

    • Новий стіл керівника моделі Statik коштуватиме 58,4 тис. грн, хоча на ринку аналогічний можна знайти за 53 тис.

    Попри війну, коли більшість українських міст скорочують витрати на непершочергові потреби, Київ продовжує фінансувати ремонти скверів, замовляти буклети, меблі та соціологічні дослідження.
    Осінній сезон закупівель у столиці ще не завершено — попереду нові контракти і тендери, які, схоже, нічим не поступаються довоєнним за масштабом і апетитами.

  • Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Владислав Андронов залишається однією з найзакритіших фігур у команді мера столиці Віталія Кличка. Попри високу посаду, про його діяльність у відкритих джерелах майже немає інформації. У соцмережах Андронов не представлений, публічних заяв не робить, а коментарі для ЗМІ дає вкрай рідко.

    У 2020 році він був обраний до Київради від партії «УДАР», а з 2022 року обіймає посаду заступника голови КМДА. У системі міської адміністрації Андронов курує кілька ключових підрозділів — Департамент комунальної власності, Державний архів Києва та Департамент земельних ресурсів.

    Згідно з офіційною бухгалтерською відомістю, у 2025 році Владислав Андронов щомісяця отримував понад 100 тисяч гривень. Найменшу суму він отримав у січні — 60 тисяч 346 гривень, а найвищу — у лютому, коли заробіток склав 184 тисячі 39 гривень. У середньому його зарплата протягом року коливалася в межах 130–140 тисяч гривень.

    Крім того, Андронов щомісяця отримував надбавки понад 30 тисяч гривень за «інтенсивність праці». За даними декларацій, річний дохід чиновника зріс удвічі порівняно з 2023 роком, а сума його заощаджень ставить його серед найбагатших у КМДА — поступається він лише своєму колезі Вячеславу Непопу.

    На банківських рахунках Андронова зберігається 28 тисяч 890 і 5 тисяч 670 доларів, а також майже 1,8 мільйона гривень. Готівкою він задекларував 95 тисяч доларів, 110 тисяч євро, 700 тисяч гривень і 2800 фунтів стерлінгів. Також Андронов надав фінансову допомогу ТОВ «Інвестиційні ресурси» на суму майже 6 мільйонів гривень.

    У власності чиновника — Toyota Land Cruiser 200 та Volkswagen Jetta. Крім того, він користується автомобілями дружини: Mercedes-Benz, Porsche Cayenne та Tesla Model S.

    Його підлеглі також отримують чималі зарплати. Директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь має щомісячний дохід від 80 до 160 тисяч гривень, включно з преміями та виплатами на оздоровлення. А директорка Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелих стабільно отримує понад 80 тисяч гривень на місяць, маючи при цьому готівкові заощадження у 41 тисячу доларів.

    Попри постійні проблеми в столиці — від комунальних питань до транспортних колапсів, — чиновники КМДА продовжують отримувати високі зарплати й працювати в максимально комфортних умовах.

  • Мер Кличко зізнався, чи спілкується з Наталією Єгоровою після розлучення

    Мер Кличко зізнався, чи спілкується з Наталією Єгоровою після розлучення

    Мер Києва Віталій Кличко рідко говорив про особисте — цього разу зробив виняток і відкрито розповів про дітей та стосунки з колишньою дружиною Наталією Єгоровою. Після понад 25 років спільного життя подружжя офіційно розлучилося у 2022 році, проте нині підтримує теплі і конструктивні стосунки та разом дбає про дітей.

    Старший син Єгор, якому 25 років, закінчив Лондонську школу економіки (LSE) і планує продовжити навчання. Віталій Кличко каже, що не радив би синові будувати політичну кар’єру — вважає, що Єгор має ширший вибір і мирніші перспективи за межами політики.

    Молодший син Максим, 20 років, активно займається спортом — нині грає в баскетбол у команді в Україні. Кличко не виключає, що Максим може повернутися до України для подальшого розвитку спортивної кар’єри та бачить у цьому природний розвиток сімейних спортивних традицій.

    Дочка Єлизавета-Вікторія також залишається у центрі уваги сім’ї; батьки наголошують на важливості збереження балансу між публічним життям і приватним вихованням дітей.

    Мер підкреслив, що рішення про розлучення не змінило їхню спільну відповідальність щодо виховання дітей: ексдружина і він підтримують зв’язок та координують питання, які стосуються освіти й майбутніх планів синів і доньки. За словами Кличка, сімейні цінності й підтримка один одного залишаються пріоритетом попри зміни в особистому житті.

  • Мер Києва Кличко про розлучення і дітей: «Стосунки стали кращими»

    Мер Києва Кличко про розлучення і дітей: «Стосунки стали кращими»

    Віталій Кличко, який зазвичай уникає розмов про особисте життя, несподівано поділився деталями про своїх дітей та стосунки з колишньою дружиною Наталією Єгоровою. У відвертому інтерв’ю він розповів, чим займаються його сини та як складається спілкування в родині після розлучення.

    20-річний син політика, Максим, активно займається спортом і пов’язав своє життя з баскетболом. За словами батька, хлопець має значний потенціал і може продовжити спортивну династію Кличків. Зі зростом понад два метри Максим вже виступає за українську команду, попри те, що народився та виріс за кордоном. Кличко підкреслив, що син відчуває себе українцем та планує повернутися до України.

    Старший син Єгор, якому 25 років, завершив навчання у Лондонській школі економіки та має намір продовжити освіту. Попри це, батько не радить йому йти в політику. Кличко зізнався, що вважає політичну сферу складною та «брудною», і не бажає своїм дітям проходити через такі виклики.

    Окрему увагу мер Києва приділив темі стосунків із колишньою дружиною Наталією Єгоровою. Після розлучення у 2022 році, за його словами, їхнє спілкування стало навіть кращим, ніж було раніше. Колишнє подружжя підтримує взаєморозуміння та разом займається питаннями виховання трьох дітей — двох синів і доньки Єлизавети-Вікторії.

    Віталій Кличко підкреслив, що, попри зміни в особистому житті, родина для нього залишається пріоритетом, а підтримка дітей — головною місією.

  • Київрада втретє змінила бюджет-2025 — збільшила дефіцит до 15 млрд грн

    Київрада втретє змінила бюджет-2025 — збільшила дефіцит до 15 млрд грн

    Як повідомляють журналісти «КВ», 9 жовтня 2025 року Київрада втретє в цьому році внесла зміни до бюджету міста на 2025 рік та відкоригувала Програму економічного і соціального розвитку (ПЕСР) у частині видатків на поточний рік.

    За новим рішенням доходна частина бюджету зросла до 103,3 млрд грн, видаткова — до 118,3 млрд грн, внаслідок чого дефіцит міської скарбниці збільшився до ≈15 млрд грн (раніше — 14,5 млрд). Зростання доходів стало можливим завдяки додатковим надходженням субвенцій та податків за січень–серпень 2025 року (ПДФО +3,2 млрд грн, єдиний податок +1 млрд грн, акциз +926,4 млн).

    Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

    • 3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

    • 800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

    • 751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

    • 638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

    • 200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

    • 173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

    • по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

    • 111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

    Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

    Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

  • Новий заступник «Київпастрансу» Сергій Білий: нерухомість, автопарк і загадкові долари

    Новий заступник «Київпастрансу» Сергій Білий: нерухомість, автопарк і загадкові долари

    У команді Віталія Кличка продовжуються кадрові зміни, зокрема й у стратегічному комунальному підприємстві «Київпастранс». Після втечі колишнього директора Дмитра Левченка та низки гучних корупційних підозр нові призначення викликають чимало запитань. Одним із найменш публічних, але впливових новачків є Сергій Білий — заступник генерального директора підприємства та керівник автостанції «Видубичі». Журналісти проєкту «В тіні каштана» дослідили його минуле, статки та оточення — і знайшли більше, ніж просто технократа зі сфери транспорту.

    Сергій Білий родом із Дніпропетровщини, одружений, має двох дітей. Його син Іван уже кілька років мешкає у США, у штаті Колорадо, навчався у середній школі Малібу — закладі, що доступний лише громадянам чи резидентам. Білий-молодший займався хокеєм як в Україні, так і в Америці, а у соцмережах публікує зухвалі гасла на кшталт «Царь никому не должен».

    Дружина – Олена – проживає в Україні, активна в Instagram, де публікує фото з Одеси, Києва та європейських подорожей родини. За останні два роки сім’я відвідала Швейцарію, Італію, Швецію, Польщу та Лондон.

    Попри посаду у комунальному секторі, Сергій Білий не декларує дорогого майна. Натомість усе оформлено на його дружину:

    • квартира у Дніпрі (70 м²)

    • квартира у Києві (85 м²), придбана у 2013 році за понад 500 тис. грн, що тоді дорівнювало лише 75 тис. доларів

    • три автомобілі: Hyundai Sonata (2015), Toyota Avensis (2012) та Infiniti Q50 (2018)

    За декларацією, дружина за рік заробила лише 77 тис. грн (приблизно 6,5 тис. грн на місяць), але саме вона придбала авто на суму понад мільйон гривень під час повномасштабної війни.

    Олена Біла офіційно працює в ТОВ «Рєалтрейд», що входить до корпорації S.Group колишнього народного депутата Сергія Рибалки. Ця група фігурує у справі про ухилення від сплати податків на 145 млн грн та спроби заволодіння коштами АТБ-Маркет. Сам Білий і Рибалка — земляки та колишні політичні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка.

    Після призначення в «Київпастранс» Білий подав дві декларації з різницею у 8 днів — і саме ці документи привернули увагу НАЗК.

    • У першій було вказано 140 тис. доларів готівки у дружини і 200 тис. грн позики третій особі — Олександру Лук’яненку.

    • У другій — уже 145 тис. доларів позики від імені самого Сергія, без згадки про дружину.

    Лук’яненко, як виявилось, теж працює у «Київпастрансі» — начальником служби утримання рухомого складу. Ця фінансова міні-драма з позиками і кешем залишає запитання про реальне походження коштів.

    Сергій Білий — людина, яка керує одним із ключових транспортних вузлів столиці та має вплив на грошові потоки підприємства. Та замість гучних реформ — тиша, замість прозорості — заплутані декларації. Чи стане він символом оновлення «Київпастрансу», чи новим героєм корупційного скандалу — питання часу.

  • Керівниця департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург подала у відставку — Кличко підписав заяву

    Керівниця департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург подала у відставку — Кличко підписав заяву

    Керівниця Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Валентина Гінзбург подала у відставку, повідомляють наші джерела в оточенні міського голови. Мер Києва Віталій Кличко підписав заяву про звільнення, яку посадовиця подала 13 вересня.

    Гінзбург очолювала столичну медицину з жовтня 2017 року — понад сім років. У КМДА офіційно не коментують причин відставки та не повідомили, хто тимчасово виконуватиме її обов’язки.

    Нагадаємо, у травні 2025 року на сайті Київради з’явилась петиція з вимогою звільнити Гінзбург, її підписали лікарі та пацієнти столичних медзакладів; мер тоді наголошував, що звільнення можливе лише за наявності правових підстав. Аналогічні заклики озвучувалися й у 2019 році.

    Зміна керівництва департаменту може вплинути на реалізацію ключових медичних програм столиці — фінансування лікарень, цифровізацію системи охорони здоров’я та підготовку медзакладів до опалювального сезону.