Gorchitsa.info

Позначка: Віталій Кличко

  • Ракетна атака на Київ уночі: у столиці повідомили про загоряння на двох локаціях

    Ракетна атака на Київ уночі: у столиці повідомили про загоряння на двох локаціях

    У ніч на 8 серпня в Києві вдруге за ніч оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Повітряна тривога також була оголошена в низці областей України.

    Про небезпеку повідомили Київська міська військова адміністрація, Повітряні сили ЗСУ та міський голова Києва Віталій Кличко.

    У КМВА зазначили, що причиною оголошення тривоги стало застосування російськими військами балістичних ракет. Мешканців столиці закликали перебувати в укриттях та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

    Повітряні сили ЗСУ повідомили про швидкісну повітряну ціль, яка рухалася у напрямку Києва. Через високу швидкість такої цілі час на реагування та перехід до безпечного місця може бути вкрай обмеженим, тому військові закликали киян та жителів області залишатися в укриттях до завершення небезпеки.

    Згодом міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про попередні наслідки атаки. За його словами, у Голосіївському районі столиці виникло загоряння на території нежитлової забудови. Інформація про характер займання та можливі причини пожежі уточнювалася.

    Також повідомлялося про загоряння резервуарів із паливом в Оболонському районі Києва. На місцях могли працювати відповідні екстрені служби. Дані про масштаб пожеж та можливі пошкодження уточнювалися.

    Станом на 03:35 у Києві оголосили відбій повітряної тривоги. Після завершення небезпеки відповідні служби продовжили встановлювати наслідки нічної атаки.

    Цієї ж ночі Київ та низка областей України вже потрапляли під повітряну тривогу через загрозу застосування російських ударних безпілотників. Таким чином, нічна атака на столицю відбувалася у кілька етапів, спочатку із загрозою дронів, а згодом — балістичного озброєння.

    Повідомлялося про загоряння у двох районах Києва, однак інформація щодо масштабів пошкоджень, постраждалих та остаточних наслідків атаки могла уточнюватися. Влада закликала громадян користуватися лише офіційними джерелами інформації та не поширювати неперевірені дані про роботу української протиповітряної оборони.

  • Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Київ без захисту від балістики: мільярди на укриття є, а нових сховищ майже немає

    Після чергових смертельних ракетних атак Росії на Київ проблема укриттів у столиці знову вийшла на перший план. Балістична ракета залишає людям лічені хвилини на реакцію, однак у багатьох житлових масивах столиці найближчим доступним місцем залишаються звичайний підвал, підземний паркінг або станція метро, до якої ще потрібно встигнути дістатися.

    На п’ятому році повномасштабної війни це породжує дедалі гостріше питання: чому столиця з багатомільярдним бюджетом досі не сформувала розгалужену мережу нових повноцінних захисних споруд?

    Формально ситуація виглядає значно краще. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, станом на 2026 рік у Києві обліковували 4358 об’єктів фонду цивільного захисту. Однак 3796 із них — це найпростіші укриття, тобто переважно пристосовані підвали, цокольні приміщення та інший підземний простір. Повноцінних сховищ у столиці було 512, споруд подвійного призначення — 47, протирадіаційних укриттів — лише два, а первинне мобільне укриття офіційно обліковувалося одне.

    Саме ця структура фонду пояснює головний парадокс: статистично Київ має тисячі місць для укриття, однак значна частина цих об’єктів не є спеціально побудованими сховищами високого рівня захисту.

    Мільярди на укриття виділяють щороку

    Говорити, що грошей на цивільний захист у Києва взагалі немає, було б неправильно.

    У 2025 році столична влада повідомляла, що на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів було спрямовано близько 4 млрд грн. На той момент у місті функціонували близько 4,3 тисячі об’єктів цивільного захисту, а з початку повномасштабної війни, за інформацією КМДА, відремонтували майже 2,5 тисячі з них.

    У 2026 році фінансування продовжилося. За даними Департаменту муніципальної безпеки, на будівництво та ремонт захисних споруд у столиці передбачили понад 2,1 млрд грн. Одночасно тривало будівництво 39 споруд подвійного призначення, 15 із яких планували завершити до кінця року.

    Тобто проблема Києва полягає не лише у відсутності фінансування. Значно складніше питання — швидкість реалізації проєктів, тип споруд, на які витрачаються кошти, та розподіл відповідальності між різними рівнями столичної влади.

    Чотири роки війни — а нових капітальних укриттів одиниці

    З початку повномасштабного вторгнення основна увага столиці була спрямована насамперед на пристосування вже наявних підвалів і ремонт старих сховищ.

    Це дозволило швидко збільшити кількість об’єктів на карті укриттів. У підвалах ремонтували освітлення, вентиляцію, санвузли, встановлювали лавки та інше обладнання.

    Але принципово нових капітальних захисних споруд з’явилося набагато менше.

    У 2026 році міська влада повідомляла про продовження будівництва десятків споруд подвійного призначення, переважно на території освітніх закладів. Водночас уже введених у експлуатацію нових об’єктів за попередні роки залишалося відносно небагато порівняно з масштабами столиці та кількістю її мешканців.

    Саме тому формальна кількість укриттів не завжди відповідає тому рівню захисту, який люди очікують під час ударів балістичними ракетами.

    Підвал — це не те саме, що повноцінне сховище

    Важливо розрізняти кілька типів об’єктів цивільного захисту.

    Кодекс цивільного захисту визначає сховище як герметичну споруду, де створюються умови для перебування людей щонайменше 48 годин і забезпечується захист від прогнозованого впливу небезпечних чинників, зокрема під час бойових дій.

    Натомість найпростіші укриття можуть бути пристосованими підвалами або іншими приміщеннями. Їхня головна цінність — захист від уламків, скла, вторинних руйнувань і частково вибухової хвилі.

    Жодне цивільне укриття не можна автоматично називати гарантованим захистом від прямого влучання потужної балістичної ракети. Рівень захисту залежить від конструкції, глибини, матеріалів, типу бойової частини та конкретних умов удару.

    Саме тому заклики просто «спуститися у підвал» не вирішують усієї проблеми.

    483 мільйони на мобільні укриття — але місто їх не отримало

    Окремою історією стало встановлення первинних, або мобільних, укриттів.

    Це бетонні чи блок-модульні конструкції, які можна розміщувати біля зупинок громадського транспорту, у парках, житлових кварталах та інших місцях, де під час раптової атаки можуть перебувати люди.

    Законодавство визначає таке укриття як технічний виріб для короткострокового — до чотирьох годин — захисту людей від непрямої дії звичайних засобів ураження. Йдеться передусім про уламки та вибухову хвилю, а не захист від прямого попадання важкої ракети.

    У жовтні 2025 року Київрада офіційно підтримала закупівлю мобільних укриттів. У міській програмі йшлося про перспективу встановлення до 500 таких об’єктів із урахуванням потреб районів.

    На їх закупівлю було передбачено близько 483 млн грн.

    Проте до реалізації справа фактично не дійшла.

    За даними розслідування Bihus.Info, районні адміністрації скасували оголошені закупівлі, оскільки не встигали завершити процедури та використати кошти до кінця бюджетного року. У результаті фінансування повернулося до бюджету. Ще показовіше, що під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації, за даними журналістів, узагалі не подали відповідних запитів на закупівлю мобільних укриттів.

    Бізнес зміг поставити укриття, райони — ні

    Парадоксально, але окремі мобільні укриття у Києві все-таки з’явилися — їх встановлювали приватні компанії та благодійники.

    Зокрема, таке укриття встановили у Деснянському районі. Модульні захисні споруди також з’являлися біля приватних та освітніх об’єктів.

    Цей контраст став одним із ключових аргументів критиків міської системи.

    Журналісти Bihus.Info порівнювали Київ із прифронтовим Херсоном, де мобільні бетонні укриття встановлюють системно. За наведеними ними даними, шлях від ухвалення рішення до монтажу такої споруди у Херсоні може тривати близько трьох тижнів, а вартість однієї конструкції становить орієнтовно 540 тис. грн.

    У столиці ж із бюджетом, який у рази перевищує можливості прифронтових громад, реалізація програми роками буксує.

    Хто насправді повинен будувати укриття

    Ще однією причиною постійних конфліктів навколо теми є складна система управління Києвом.

    Фінансування може ухвалювати Київрада, міські програми координуються структурними підрозділами КМДА, але значна частина безпосередньої роботи — визначення потреби, замовлення робіт, проведення закупівель та реалізація проєктів — здійснюється на районному рівні.

    Саме районні державні адміністрації виступають замовниками значної частини будівництва та ремонту захисних споруд.

    Водночас голови РДА не обираються Київрадою і не призначаються мером. Це створює багаторівневу систему, в якій політична та адміністративна відповідальність часто розмивається.

    КМДА може говорити про виділені кошти, район — про складні тендерні процедури або відсутність відповідної ділянки, а військова адміністрація — про недостатні темпи роботи цивільної влади.

    Для звичайного киянина результат від цього не змінюється: під час балістичної загрози йому потрібне конкретне безпечне місце поруч із будинком, а не пояснення про розподіл повноважень.

    Чому метро залишається головним сховищем Києва

    Масштаб залежності столиці від метрополітену добре показує статистика.

    Лише протягом 2025 року підземними станціями метро як укриттями уночі скористалися близько 970 тисяч людей. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив приблизно 450 тисяч. Особливо напруженим став липень 2025 року, коли станціями як укриттями скористалися близько 215 тисяч разів.

    Метро справді є одним із найнадійніших доступних варіантів для мешканців столиці.

    Але воно не вирішує проблему великих житлових масивів, розташованих далеко від станцій.

    Під час загрози застосування балістики від моменту оголошення тривоги до удару іноді можуть минути лічені хвилини. Для літніх людей, батьків із маленькими дітьми чи мешканців віддалених районів подолати за цей час кілометр або більше до метро фізично неможливо.

    Саме тут могла б працювати багаторівнева система: капітальні сховища, споруди подвійного призначення, підземні паркінги відповідного класу та мережа мобільних укриттів у місцях великого скупчення людей.

    Чому 4358 укриттів недостатньо

    На папері понад чотири тисячі об’єктів виглядають значною цифрою.

    Але структура цього фонду змінює картину.

    Із 4358 об’єктів майже 87% становлять найпростіші укриття. Тобто основою системи цивільного захисту столиці залишаються переобладнані приміщення, створені не спеціально для захисту населення під час війни.

    При цьому потреба Києва у фонді цивільного захисту значно більша. Міські структури продовжують формувати та розширювати мережу, однак різниця між кількістю об’єктів у звітах і реальним доступом до якісних споруд залишається критичною.

    У 2026 році будівництво 39 нових споруд уже тривало, що свідчить про певне прискорення процесу. Але навіть ці темпи означають, що проблему, яка накопичувалася десятиліттями, швидко вирішити не вдасться.

    Проблема Києва — вже не у відсутності розуміння загрози

    У перші місяці вторгнення можна було пояснювати ситуацію необхідністю терміново пристосувати те, що вже було у місті.

    Через чотири роки великої війни таке пояснення працює дедалі гірше.

    Росія систематично атакує столицю крилатими та балістичними ракетами, дронами й комбінованими ударами. Потреба у розосередженій мережі захисту очевидна, необхідні нормативи для мобільних укриттів уже існують, а Київ щороку виділяє мільярди гривень на цивільний захист.

    Тому дискусія зміщується від питання «чи потрібні укриття» до значно неприємнішого — чому за наявності грошей, нормативної бази та очевидної загрози проєкти реалізуються настільки повільно.

    Відповідальність при цьому не можна звести до одного прізвища або однієї установи. Київрада відповідає за бюджетні рішення, структурні підрозділи КМДА — за міську політику цивільного захисту, районні адміністрації — за значну частину закупівель і реалізації конкретних проєктів, а балансоутримувачі — за стан окремих укриттів.

    Саме розмитість цієї системи і дозволяє кожній стороні пояснювати, чому проблема перебуває поза межами її повної відповідальності.

    Для людей же результат вимірюється набагато простіше: чи є в радіусі кількох хвилин місце, куди можна забігти після сигналу тривоги.

    І після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни у багатьох районах Києва відповідь на це питання все ще залишається негативною.

  • Масований удар по Києву: одна людина загинула, кількість постраждалих зросла до 26

    Масований удар по Києву: одна людина загинула, кількість постраждалих зросла до 26

    Російські війська в ніч на 5 серпня здійснили чергову масовану комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу загинула одна людина, а кількість постраждалих протягом ночі постійно зростала і станом на ранок досягла 26 осіб.

    Про це повідомила Київська міська військова адміністрація.

    За даними КМВА, станом на 02:10 було підтверджено загибель жінки внаслідок російського удару. На той момент також повідомлялося про п’ятьох постраждалих. Уже приблизно через пів години влада уточнила інформацію, заявивши, що кількість поранених зросла до 12 осіб.

    Згодом, станом на 05:35, міська влада повідомила про нове збільшення кількості постраждалих. Наразі відомо про 22 поранених, а рятувальні та аварійні роботи на місцях ударів тривають.

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що серед постраждалих є водій бригади екстреної медичної допомоги. Автомобіль швидкої зазнав пошкоджень під час повторних вибухів, коли медики виконували свою роботу.

    За інформацією столичної влади, наслідки російської атаки зафіксовано більш ніж на семи локаціях у Голосіївському, Оболонському, Деснянському та Святошинському районах міста. У різних районах пошкоджено житлову інфраструктуру та складські приміщення, виникли масштабні пожежі.

    Крім того, у Голосіївському районі після одного з ударів стався витік аміаку. Фахівці оперативно локалізували небезпечну ситуацію, не допустивши її подальшого поширення.

    Екстрені служби продовжують працювати на місцях влучань, ліквідовуючи наслідки нічної атаки. Правоохоронці, рятувальники та комунальні служби обстежують пошкоджені об’єкти, а інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Кривава ніч для України: Росія вдарила по Києву, Харкову та Сумщині — є загиблі й десятки поранених

    Кривава ніч для України: Росія вдарила по Києву, Харкову та Сумщині — є загиблі й десятки поранених

    У ніч проти 1 серпня Росія знову атакувала українські міста ракетами та безпілотниками. Найважчі наслідки зафіксували у Києві, де російські балістичні ракети влучили у житлову забудову одразу в кількох районах. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 27 постраждалих, серед яких четверо дітей. Рятувальники продовжують розбирати завали, тому кількість жертв ще може змінитися. Уночі російські атаки також фіксували у Харкові, на Київщині та Сумщині.

    Основний удар цієї ночі припав на столицю. Повітряну тривогу в Києві оголошували двічі — з 01:29 до 02:47 та з 03:17 до 03:54. Російські війська атакували місто балістичними ракетами, вибухи пролунали невдовзі після попередження Повітряних сил про загрозу застосування балістичного озброєння. За даними екстрених служб, руйнування та пожежі виникли одразу у кількох районах міста.

    У Солом’янському районі серйозно постраждав п’ятиповерховий житловий будинок. Частина конструкцій була зруйнована, після удару спалахнула пожежа. Усередині залишалися заблоковані мешканці, тому рятувальникам довелося проводити аварійно-рятувальні роботи просто під загрозою повторних ударів. Станом на 06:00 у цьому районі було підтверджено загибель двох людей.

    Ще важчими виявилися наслідки у Дарницькому районі. За даними ДСНС, там загинули семеро людей. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі та прилеглу територію. Загалом у столиці рятувальникам вдалося врятувати 105 людей.

    Кількість поранених у Києві станом на ранок зросла до 27, серед них четверо дітей. Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що 17 постраждалих перебувають у лікарнях. Іншим допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місцях атак.

    Руйнування також фіксували у Шевченківському районі. За ранніми повідомленнями, там виникали пожежі, пошкоджено складські та інші будівлі. Таким чином, російська атака зачепила щонайменше кілька районів столиці одночасно. За даними рятувальників та місцевої влади, роботи на окремих адресах продовжуються, оскільки під уламками ще можуть перебувати люди.

    У соціальних мережах уночі поширювали фотографії тіл людей просто на вулиці. Частина повідомлень пов’язувала ці кадри з районом Позняків, однак офіційні служби спочатку не підтверджували точну локацію зйомки. Тому ці деталі не варто вважати остаточно встановленими до завершення перевірки правоохоронцями.

    Складна ситуація цієї ночі була й у Київській області. ДСНС повідомляла про ліквідацію наслідків російської атаки та постраждалих. У різних районах області працювали рятувальники, медики та поліцейські. Інформація щодо конкретних населених пунктів і масштабів пошкоджень протягом ранку уточнювалася.

    Росіяни атакували також Харків. За повідомленнями місцевих джерел і українських медіа, місто зазнало ударів безпілотниками. Зафіксовано влучання у житлову забудову, зокрема у багатоповерховий будинок, є поранені. Інформація про атаку Харкова з’явилася ще близько першої години ночі, паралельно з початком масованої повітряної тривоги в інших регіонах України.

    Водночас російські війська продовжували атакувати Сумщину. Уночі повідомлялося про удар по цивільних, унаслідок якого щонайменше троє людей перебували у важкому стані. Регіон практично щодня потерпає від застосування керованих авіабомб, артилерії та безпілотників, особливо у прикордонних громадах.

    Нічна атака 1 серпня не обмежилася лише столицею. Російська армія одночасно створювала загрозу для кількох регіонів, застосовуючи різні типи озброєння. Водночас саме Київ став головною ціллю балістичної складової удару.

    За попередніми даними, атака на столицю відбувалася щонайменше у дві хвилі. Це суттєво ускладнювало роботу екстрених служб, оскільки після перших влучань рятувальники вже перебували на місцях руйнувань, коли знову виникала ракетна небезпека.

    Росія протягом останніх місяців систематично застосовує балістичні ракети під час ударів по великих українських містах. Особлива небезпека такого озброєння полягає у надзвичайно короткому часі між виявленням запуску та можливим влучанням. У випадку Києва після оголошення загрози до перших вибухів можуть минати лише лічені хвилини.

    Нічна атака відбулася лише через кілька днів після іншого масштабного удару РФ по Україні. Напередодні президент Володимир Зеленський повідомляв, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нових атак, зокрема по цивільній та логістичній інфраструктурі.

    Станом на ранок 1 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві ще не завершені. ДСНС розбирає завали зруйнованих будівель, правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.

    Остаточну кількість загиблих, поранених і пошкоджених об’єктів влада обіцяє повідомити після завершення пошукових робіт. Тому дані про наслідки атаки ще можуть бути оновлені протягом дня.

  • Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Кількість постраждалих унаслідок нічної російської балістичної атаки на Київ зросла до 15 осіб. Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків масованого удару, а аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на кількох локаціях столиці.

    У ДСНС зазначили, що після уточнення інформації кількість травмованих збільшилася до 15 людей. Водночас раніше було підтверджено загибель однієї людини. Інформація про наслідки російського обстрілу продовжує уточнюватися.

    Найскладніша ситуація залишається у Шевченківському районі Києва, де рятувальники локалізували пожежі в нежитлових будівлях та на відкритій території. Тут тривають аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів.

    У Солом’янському районі підрозділи ДСНС працюють на місці пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки. Водночас у Деснянському районі та на одній із локацій у Солом’янському районі пожежі вже вдалося повністю ліквідувати.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали по Києву удару балістичними ракетами. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у п’яти районах столиці — Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки у Шевченківському та Солом’янському районах. Також внаслідок атаки виникли пожежі в офісних і нежитлових будівлях, супермаркеті, гуртожитку та приватному будинку. Крім того, в різних районах столиці загорілися автомобілі. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського удару по цивільній інфраструктурі Києва.

  • Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Проїзд у київських маршрутках дорожчає: скільки доведеться платити вже з 15 липня

    Із 15 липня мешканців столиці чекає чергове подорожчання проїзду в громадському транспорті. Вартість поїздки у приватних маршрутках Києва зросте до 25 гривень, тоді як у комунальному транспорті – метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і фунікулері – тариф становитиме вже 30 гривень. Перевізники пояснюють рішення критичним дефіцитом водіїв, зростанням витрат на обслуговування транспорту та багаторічним стримуванням тарифів.

    Про це повідомив керівник Громадської спілки “Асоціація перевізників Києва та Київщини” Ігор Мойсеєнко.

    За його словами, новий тариф у розмірі 25 гривень почне діяти вже з 15 липня практично на всіх столичних маршрутках. Відповідні повідомлення про підвищення вартості проїзду перевізники ще минулого тижня направили до Київської міської державної адміністрації.

    Мойсеєнко також уточнив, що одночасно набуде чинності й новий тариф у комунальному транспорті столиці. Згідно з рішенням міської влади, поїздка у транспорті “Київпастрансу” коштуватиме 30 гривень.

    Представники перевізників пояснюють, що перегляд вартості проїзду став вимушеним кроком через різке зростання витрат на забезпечення роботи маршрутної мережі. Однією з найбільших проблем вони називають гострий кадровий дефіцит.

    За словами Ігоря Мойсеєнка, сьогодні майже не залишилося маршрутів, де не відчувався б брак водіїв. Ситуація ще більше загострилася після 1 червня, коли набули чинності зміни до законодавства, які значно ускладнили процедуру бронювання водіїв від мобілізації.

    Крім того, частина працівників відмовляється виходити на роботу через побоювання перетинати блокпости дорогою до місця роботи. Це призводить до скорочення кількості водіїв на маршрутах та ускладнює забезпечення стабільної роботи громадського транспорту.

    Ще одним фактором, який вплинув на рішення про підвищення тарифів, стало зростання курсу долара. За словами перевізників, через це суттєво подорожчали запасні частини, витратні матеріали, мастила та технічне обслуговування автобусів. Відповідно, собівартість пасажирських перевезень значно зросла, а чинні тарифи вже не покривали реальні витрати підприємств.

    В Асоціації перевізників наголошують, що нинішнє різке підвищення є наслідком багаторічної відсутності поступового перегляду вартості проїзду. На думку Мойсеєнка, якби тарифи щороку збільшувалися лише на кілька гривень відповідно до економічної ситуації, нинішнє подорожчання не було б таким відчутним для пасажирів.

    За його словами, десятирічне стримування цін призвело до накопичення фінансових проблем у галузі. За цей час значно зросли ціни на пальне, запчастини, ремонтні роботи та оплату праці, тоді як вартість проїзду тривалий час залишалася практично незмінною.

    Водночас варто зазначити, що ще у травні, після появи інформації про можливе підвищення тарифів у Києві, представники Асоціації перевізників заявляли, що готові відмовитися від перегляду вартості проїзду за умови стабільних цін на пальне та валютному ринку. Однак, за їхніми словами, економічна ситуація змусила переглянути ці плани.

    Паралельно зі зміною тарифів у маршрутках із 15 липня набуває чинності рішення Київської міської влади про підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті. Згідно з документом, який 10 липня підписав міський голова Віталій Кличко, одна поїздка у метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері коштуватиме 30 гривень.

    При цьому в КМДА повідомили, що всі поїздки, придбані до 14 липня включно за старим тарифом у 8 гривень, залишатимуться чинними до середини вересня. Також без змін збережуться всі передбачені законодавством пільги для окремих категорій пасажирів.

    Таким чином, із 15 липня жителі та гості столиці платитимуть за проїзд у маршрутках 25 гривень, а користування комунальним транспортом коштуватиме 30 гривень, що стане одним із найбільших одночасних переглядів транспортних тарифів у Києві за останні роки.

  • Проїзд у громадському транспорті Києва подорожчає з 15 липня

    Проїзд у громадському транспорті Києва подорожчає з 15 липня

    У Києві з 15 липня 2026 року офіційно почнуть діяти нові тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті. Відповідне розпорядження вже підписав міський голова столиці Віталій Кличко. Таким чином, попри тривалі громадські дискусії, масове невдоволення киян та результати публічного обговорення, під час якого абсолютна більшість учасників висловилася проти підвищення вартості проїзду, міська влада остаточно затвердила нові ціни.

    Про це повідомила громадська організація «Пасажири Києва», яка оприлюднила інформацію про підписане мером столиці розпорядження.

    У громадській організації звернули увагу, що документ було підписано ще 7 липня, хоча офіційні комунікації Київської міської державної адміністрації до останнього створювали враження, що рішення ще перебуває на стадії погодження.

    За словами активістів, цього ж дня комунальний телеканал «Київ» із посиланням на КМДА повідомляв, що остаточне погодження документів ще очікується. Водночас саме розпорядження вже мало підпис міського голови.

    «Цікаво, що сьогодні комунальний канал “Київ” з посиланням на КМДА писав, що нібито очікується погодження, але розпорядження датоване ще 7 липня. Кличко підписав розпорядження про підвищення тарифів без змін», – зазначили в організації.

    Йдеться про розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

    Документ регулює нові тарифи на користування усім комунальним транспортом столиці — метро, автобусами, трамваями, тролейбусами та фунікулером.

    Відповідно до затверджених змін, разова поїздка коштуватиме 30 гривень.

    Також суттєво зміниться вартість усіх основних видів проїзних квитків.

    Зокрема, проїзний на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

    Таким чином, вартість користування громадським транспортом для тих, хто регулярно пересувається містом, помітно зросте.

    У громадській організації «Пасажири Києва» наголошують, що найбільше запитань викликає не лише сам рівень тарифів, а й механізм їх застосування.

    За словами активістів, міська влада фактично не змінила принципи оплати пересадок у наземному транспорті, що й надалі створюватиме додаткове фінансове навантаження на пасажирів.

    Зокрема, у Київському метрополітені після оплати разового квитка пасажир може здійснювати необмежену кількість пересадок між лініями та проїхати практично через усе місто без повторної оплати.

    Натомість у наземному транспорті ситуація залишається принципово іншою.

    Якщо пасажиру потрібно змінити автобус, тролейбус або трамвай, кожна така пересадка вважається новою поїздкою і потребує окремої оплати.

    При цьому правило поширюється навіть на маршрути, які фактично є продовженням один одного.

    У громадській організації навели приклад автобусного маршруту №7, який має порівняно невелику довжину, однак навіть у цьому випадку пасажири змушені оплачувати нову поїздку після пересадки.

    «При цьому в трамваях, тролейбусах і автобусах оплачується кожна пересадка, навіть якщо рейс від кінцевої до кінцевої складає лише 15 хвилин», – наголосили представники організації.

    Окрему критику викликала система пересадкового квитка.

    Активісти зазначають, що його вартість фактично відповідає двом окремим разовим поїздкам.

    При цьому заявлена можливість користуватися ним протягом 90 хвилин, на думку експертів, майже не приносить користі пасажирам.

    Причиною є значні інтервали руху наземного транспорту, регулярні затори на дорогах та нестабільний графік руху окремих маршрутів.

    Через це за відведений проміжок часу більшість пасажирів фізично не встигає здійснити більше двох поїздок.

    «Пересадковий квиток залишається по вартості як дві разові поїздки, хоча за ті 90 хвилин, враховуючи інтервали наземного транспорту і затори, ви тільки дві поїздки здійснити і зможете», – наголосили у громадській організації.

    Дискусія щодо підвищення тарифів триває у столиці вже кілька місяців.

    Ще навесні Київська міська державна адміністрація винесла питання на громадське обговорення.

    Воно завершилося 1 червня 2026 року.

    За офіційною інформацією, 96% учасників висловилися проти підвищення вартості проїзду.

    Попри таку позицію громадськості міська влада не відмовилася від своїх намірів.

    Пізніше була також зареєстрована електронна петиція із вимогою скасувати підвищення тарифів.

    Її автори наголошували, що нові ціни стануть додатковим фінансовим навантаженням для жителів столиці в умовах війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Однак Київська міська державна адміністрація відмовилася підтримати цю ініціативу.

    У мерії пояснили, що рішення про перегляд тарифів є вимушеним.

    За словами міського голови Віталія Кличка, навіть після підвищення вартості проїзду комунальний транспорт залишатиметься збитковим і продовжить фінансуватися за рахунок міського бюджету.

    Мер пояснив, що реальна собівартість перевезення одного пасажира у столичному метро вже наблизилася до 60 гривень, тоді як у наземному транспорті становить приблизно 50 гривень.

    Таким чином, навіть тариф у 30 гривень покриватиме лише частину реальних витрат транспортних підприємств.

    За словами Кличка, значне зростання собівартості перевезень пов’язане з кількома чинниками.

    Серед них — підвищення вартості електроенергії, дизельного пального, запасних частин, матеріалів для ремонту рухомого складу, зростання заробітних плат працівників транспортної сфери, а також збільшення витрат на утримання інфраструктури.

    Окремим фактором залишаються наслідки повномасштабної війни, через які міський бюджет змушений одночасно фінансувати як транспортну систему, так і заходи безпеки, ліквідацію наслідків російських обстрілів, підтримку критичної інфраструктури та соціальні програми.

    Водночас транспортні експерти наголошують, що підвищення тарифів саме по собі не вирішить системних проблем столичного транспорту.

    На їхню думку, разом із переглядом цін необхідно модернізувати систему пересадок, скорочувати інтервали руху, оновлювати рухомий склад, збільшувати кількість громадського транспорту на маршрутах та впроваджувати сучасні тарифні моделі, які дозволять пасажирам здійснювати безкоштовні пересадки протягом певного часу.

    Представники громадських організацій також звертають увагу, що у багатьох європейських містах система єдиного квитка дозволяє користуватися різними видами транспорту протягом визначеного часу без повторної оплати, тоді як у Києві пересадка між автобусами, тролейбусами та трамваями фактично прирівнюється до нової поїздки.

    Попри критику з боку громадськості, результати громадських консультацій та електронні петиції, рішення про підвищення тарифів уже ухвалене й набуде чинності 15 липня 2026 року.

    Від цього дня всі пасажири комунального громадського транспорту столиці оплачуватимуть проїзд за новими тарифами, а міська влада розраховує, що додаткові надходження допоможуть частково компенсувати витрати транспортної галузі та забезпечити її стабільну роботу в умовах воєнного часу.

  • За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян

    За сприяння людей Кличка продовжується зведення 80-метрового ЖК біля Лаври в інтересах росіян


    В столиці продовжується зведення 25-поверхового житлового комплексу біля Києво-Печерської лаври в інтересах бізнес-структур з російським бекграундом.

    Як повідомляє памʼяткозахисник Дмитро Перов, Київська міська військова адміністрація відхилила петицію з вимогою зупинити зведення зведення 80-метрового ЖК біля Києво-Печерської лаври.

    За словами Дмитра Перова, відмову пояснили тим, що містобудівні умови на забудову ділянки на вулиці Князів Острозьких, 43/11 видали законно. В адміністрації визнають: за правилами в історичному центрі можна будувати не вище 8 поверхів. Однак забудовник ще у 2020 році через суд скасував це обмеження і домігся дозволу на зведення 25-поверхівки.

    Нагадаємо, петиція із закликом зупинити будівництво 80-метрового хмарочоса на Печерську набрала понад 6000 голосів за тиждень.

    Водночас, як ми писали раніше, рух петиції про заборону зведення 80-метрового хмарочоса в буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерської лаври заблокував керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова зокрема передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • Удар по Києву: вибухи до тривоги, є постраждалі

    Удар по Києву: вибухи до тривоги, є постраждалі

    У ніч на 8 липня російські війська здійснили чергову атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети. Особливістю цього обстрілу стало те, що перші потужні вибухи пролунали у столиці ще до оголошення повітряної тривоги. Після цього росіяни завдали повторного удару, а впродовж решти ночі місто кілька разів опинялося під загрозою атак ударних безпілотників. Унаслідок ворожого обстрілу виникли пожежі у двох районах столиці, відомо щонайменше про двох постраждалих.

    Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України, мер Києва Віталій Кличко та Київська міська військова адміністрація.

    Перші вибухи пролунали у Києві близько 00:30. На той момент жодних офіційних повідомлень про повітряну загрозу або запуск балістичних ракет не було, а сигнал повітряної тривоги ще не оголосили. Уже за кілька хвилин після перших вибухів у столиці пролунали сирени, а Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння.

    Практично одразу після оголошення тривоги мешканців столиці закликали терміново пройти до укриттів та залишатися там до завершення небезпеки. Військові наголосили, що балістичні ракети мають надзвичайно високу швидкість польоту, тому час між їхнім запуском та ураженням цілі може становити лише кілька хвилин.

    Близько 00:53 у Києві знову пролунали потужні вибухи. Перед цим Повітряні сили повідомили про повторні пуски балістичних ракет у напрямку столиці. У різних районах міста було чути роботу сил протиповітряної оборони, які намагалися перехопити повітряні цілі.

    Попри завершення основної хвилі ракетної атаки, небезпека для Києва не минула. Уже о 04:46 у столиці вдруге за ніч оголосили повітряну тривогу. Причиною стала поява російського ударного безпілотника, який наближався до міста. Через кілька хвилин, за попередньою інформацією, його вдалося знищити силам протиповітряної оборони, після чого було оголошено відбій повітряної тривоги.

    Втім уже о 05:29 сирени в Києві пролунали втретє. Повітряні сили повідомили про фіксацію ще одного ворожого безпілотника, який рухався у напрямку столиці. Через це жителів міста знову закликали перебувати в укриттях до завершення загрози.

    Наслідки нічної атаки були зафіксовані щонайменше у двох районах столиці.

    За словами мера Києва Віталія Кличка, у Деснянському районі сталося влучання російської ракети, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на території складських приміщень. На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій, пожежно-рятувальні підрозділи, медики та правоохоронці. Фахівці працювали над локалізацією займання та перевіряли територію на предмет можливих нових осередків пожежі.

    Ще один осередок займання виник у Святошинському районі столиці. Там, за попередньою інформацією, загорілася нежитлова будівля. Наразі спеціалісти встановлюють, чи стала пожежа наслідком прямого влучання, чи падіння уламків збитої повітряної цілі. Також триває обстеження прилеглої території для оцінки масштабів пошкоджень.

    Станом на 01:45 місцева влада повідомила про двох постраждалих. Одного з них госпіталізували до лікарні для надання спеціалізованої медичної допомоги. Іншому допомогу надали на місці. Інформація про їхній стан, характер отриманих травм та можливу зміну кількості потерпілих уточнюється.

    На місцях влучань і падіння уламків працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожеж, поліцейські забезпечують охорону території, а комунальні служби перевіряють стан інженерних мереж та ліквідовують наслідки руйнувань.

    Фахівці наголошують, що використання Росією балістичних ракет створює особливу небезпеку для цивільного населення. На відміну від крилатих ракет чи ударних дронів, балістичні ракети летять значно швидше, через що час на реагування є мінімальним. Саме тому в окремих випадках вибухи можуть пролунати ще до того, як системи оповіщення встигають попередити населення про загрозу.

    Ця атака стала черговим масованим ударом по українській столиці, який відбувся лише через кілька днів після попереднього обстрілу.

    Нагадаємо, у ніч на 6 липня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши одночасно балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Тоді руйнувань зазнали Подільський, Дарницький, Оболонський та Голосіївський райони столиці. Було пошкоджено житлові будинки, адміністративні будівлі, об’єкти цивільної інфраструктури та автомобілі. Пошуково-рятувальні роботи після тієї атаки тривали понад добу й були завершені 7 липня.

    Під час того ж масованого удару постраждала й Київська область. Одним із найбільш уражених населених пунктів стало Вишневе, де російська атака спричинила масштабні руйнування житлової забудови. За останніми офіційними даними, у місті пошкоджено майже 300 житлових будинків, дев’ять людей загинули, ще десятки отримали поранення. У місті тривають аварійно-відновлювальні роботи, а влада вже розпочала оцінку збитків для подальшого відновлення зруйнованої інфраструктури.

  • Мер Києва Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою. Джерела

    Мер Києва Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою. Джерела

    За інформацією наших джерел, Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою.

    “Кличко не може зібрати депутатів Київської міської ради на сесію. Немає навіть 61 депутата, щоб розпочати сесію, не кажучи вже про голоси для ухвалення рішень.

    Запланована на 9 липня сесія скасовується, наступного разу депутати зберуться лише до Дня незалежності.

    Депутати чекають, кого призначать новим головою Київської міської військової адміністрації, та на результати засідання РНБО щодо підготовки до зими; навіть фракція “УДАР” не вірить, що Кличко збереже контроль над Києвом” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що закрите соціологічне дослідження, проведене на замовлення однієї з політсил показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка.

    Зокрема, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.

    В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.

    При  моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.