Gorchitsa.info

Позначка: Владислав Андронов

  • Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    У столичних судах одночасно розглядаються дві справи, які можуть визначити подальшу долю земельної ділянки площею 3,9 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0002. Власником цієї землі є громада Києва, але фактично ділянка розташована на об’їзній дорозі Броварів. Ще у 2007 році Київрада вивела її з територій “лісів і лісопарків” та дозволила житлову забудову, а орендарем з 2008 року стало ТОВ “Будівельні технології плюс”, яке пов’язують із родиною депутата Київради Михайла Царенка.

    Перший процес (справа №910/11318/25) ініціювала сама компанія-орендар. Вона просила змінити умови договору оренди в частині строків забудови: первинна угода 2008 року передбачала початок робіт не пізніше ніж через три роки після укладення договору. Під час поновлення оренди у 2021 році в угоді знову зафіксували той самий трирічний “стартовий” дедлайн, але будівництво так і не розпочалося.

    У “Будівельних технологіях плюс” обґрунтовували позов кількома факторами. Серед головних — повномасштабна війна, через яку, за їхніми словами, складно залучати інвесторів, а також затяжні судові спори з прокуратурою, які роблять проєкт токсичним для потенційних партнерів. Компанія заявляла, що двічі намагалася зайти в інвестиційні угоди: у січні 2022 року з ТОВ “Танко” та у листопаді 2023 року з ТОВ “Ягуар”, але обидва кейси зірвалися — перший через вплив війни на ринок, другий через ризики, пов’язані з позовом прокуратури. Орендар також посилався на те, що у листопаді 2022 року отримав у КМДА містобудівні умови та обмеження, а у лютому 2025 року уклав договір на проєктування з ТОВ “Порталгруп”, що, на думку компанії, підтверджує реальність намірів забудови.

    2 лютого 2026 року Господарський суд Києва став на бік орендаря та задовольнив позов: суд вирішив, що в договорі слід закріпити новий підхід — початок забудови має відбутися не пізніше ніж через три роки після скасування або припинення воєнного стану. Наразі публічної інформації про подання апеляції з боку Київради немає.

    Паралельно триває другий спір (справа №910/9223/25), де позивачем виступає Київська міська прокуратура. Вона вимагає розірвання договору оренди через невиконання умов щодо забудови та повернення ділянки громаді. На відміну від попередніх аргументів, у цьому позові прокуратура відштовхується від умов поновленого договору 2021 року й фактично прив’язує контрольний строк до листопада 2024 року. Додатково правоохоронці заявили вимогу про стягнення 397,6 тис. грн, які, за їхньою версією, є “недоплаченою” орендною платою. Компанія заперечує: наполягає, що війна є обставиною, яка об’єктивно блокує залучення коштів, а прокурори, на її позицію, не довели ні вини в затримці, ні наявності боргу. Рішення у цій справі на момент описаних подій не оприлюднене, тож сценарій із апеляційним оскарженням виглядає майже неминучим, незалежно від того, хто виграє першу інстанцію.

    Сюжет із цією ділянкою має довгу передісторію. У грудні 2007 року Київрада передала 3,9 га в оренду на 10 років, вилучивши землю у Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство” та змінивши функціональне призначення з “території лісів і лісопарків” на “житлову та громадську забудову”. Договір оренди уклали у квітні 2008 року. У 2021 році оренду поновили ще на 10 років, хоча в пояснювальних матеріалах зазначалося, що ділянка незабудована і лише готується проєктна документація.

    Після цього прокуратура почала системно піднімати питання строків і фактичної відсутності будівництва. У 2023 році правоохоронці вже намагалися розірвати договори в суді, але лінія спору тоді впиралася в те, від якої дати рахувати “три роки”: від первинної угоди 2008 року чи від поновлення 2021 року. Судова історія мала кілька поворотів: у червні 2024 року суд першої інстанції відмовив прокуратурі, у жовтні 2024 апеляція підтримала правоохоронців, однак у лютому 2025 касаційний господарський суд повернувся до логіки “відлік від поновлення” і фактично визнав контрольним терміном листопад 2024 року. Саме невкладення в цей дедлайн і стало базою для нового позову прокуратури у 2025 році.

    Окремий шар історії — гроші. У 2025 році Київрада вже судилася з “Будівельними технологіями плюс” про 1,16 млн грн орендних платежів за період, коли в іншому спорі договір оренди вважався розірваним, але компанія, за логікою міськради, фактично продовжувала користування ділянкою. Тоді суди підтримали вимоги Київради.

    Поруч із “конфліктними” 3,9 га розташована ще одна ділянка громади Києва — 2,21 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0001, яку орендувала компанія зі схожою назвою — ТОВ “Будівельні технології груп”. Там інша заявлена мета — об’єкти відпочинку з готелем і ресторанним комплексом. Оренда закінчилась у 2018 році, а спроби поновлення з 2022 року супроводжувалися дискусіями щодо строків і доцільності, але рішення про поновлення станом на описані події так і не було ухвалене.

    Фігуранти конфлікту теж додають напруги. “Будівельні технології плюс” та “Будівельні технології груп” були зареєстровані у 2007 році, а їхньою засновницею і власницею називають Вікторію Царенко — дружину депутата Київради Михайла Царенка (обраний від “ОПЗЖ”, нині позафракційний). Сам Царенко фігурував у низці публічних скандалів, пов’язаних із земельними рішеннями та міськими структурами, а також у історіях, які стосувалися орендних ділянок родини у столиці.

    На тлі всього цього ключова інтрига полягає в тому, що суди фактично рухаються двома паралельними треками: один уже відкрив орендарю можливість “перенести” забудову на період після воєнного стану, інший — може знову повернути питання до жорсткої санкції у вигляді розірвання договору через невиконання умов і потенційні фінансові претензії. Для міста це історія про контроль над комунальною землею та правила гри для орендарів, для компанії — про спробу зберегти актив і легалізувати відтермінування будівництва, а для прокуратури — про повторну перевірку меж, за якими “незабудова” стає безумовною підставою для розриву.

  • Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Владислав Андронов залишається однією з найзакритіших фігур у команді мера столиці Віталія Кличка. Попри високу посаду, про його діяльність у відкритих джерелах майже немає інформації. У соцмережах Андронов не представлений, публічних заяв не робить, а коментарі для ЗМІ дає вкрай рідко.

    У 2020 році він був обраний до Київради від партії «УДАР», а з 2022 року обіймає посаду заступника голови КМДА. У системі міської адміністрації Андронов курує кілька ключових підрозділів — Департамент комунальної власності, Державний архів Києва та Департамент земельних ресурсів.

    Згідно з офіційною бухгалтерською відомістю, у 2025 році Владислав Андронов щомісяця отримував понад 100 тисяч гривень. Найменшу суму він отримав у січні — 60 тисяч 346 гривень, а найвищу — у лютому, коли заробіток склав 184 тисячі 39 гривень. У середньому його зарплата протягом року коливалася в межах 130–140 тисяч гривень.

    Крім того, Андронов щомісяця отримував надбавки понад 30 тисяч гривень за «інтенсивність праці». За даними декларацій, річний дохід чиновника зріс удвічі порівняно з 2023 роком, а сума його заощаджень ставить його серед найбагатших у КМДА — поступається він лише своєму колезі Вячеславу Непопу.

    На банківських рахунках Андронова зберігається 28 тисяч 890 і 5 тисяч 670 доларів, а також майже 1,8 мільйона гривень. Готівкою він задекларував 95 тисяч доларів, 110 тисяч євро, 700 тисяч гривень і 2800 фунтів стерлінгів. Також Андронов надав фінансову допомогу ТОВ «Інвестиційні ресурси» на суму майже 6 мільйонів гривень.

    У власності чиновника — Toyota Land Cruiser 200 та Volkswagen Jetta. Крім того, він користується автомобілями дружини: Mercedes-Benz, Porsche Cayenne та Tesla Model S.

    Його підлеглі також отримують чималі зарплати. Директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь має щомісячний дохід від 80 до 160 тисяч гривень, включно з преміями та виплатами на оздоровлення. А директорка Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелих стабільно отримує понад 80 тисяч гривень на місяць, маючи при цьому готівкові заощадження у 41 тисячу доларів.

    Попри постійні проблеми в столиці — від комунальних питань до транспортних колапсів, — чиновники КМДА продовжують отримувати високі зарплати й працювати в максимально комфортних умовах.

  • Прокуратура підозрює депутатку Київради Ковалевську у шахрайстві з комунальним майном

    Прокуратура підозрює депутатку Київради Ковалевську у шахрайстві з комунальним майном

    Будинок площею 168 кв. м за адресою просп. Академіка Глушкова, 1, літера 65 (Голосіївський район Києва) — маленький об’єкт, але дуже показова історія. Через нього добре видно, як працює столична приватизація «в обхід аукціону» за рахунок «невід’ємних поліпшень»: орендар спочатку «покращує» комунальну нерухомість, потім зараховує собі вартість цих робіт як зменшення ціни, а далі швидко перепродає актив «своїм». На виході громада програє — нехай навіть «усього» на сотні тисяч, але механіка — та сама, що в історіях на десятки мільйонів. Про це пише видання КВ.

    Від оренди — до викупу «поза аукціоном»

    У травні 2018 року Департамент комунальної власності КМДА та КП «Київжитлоспецексплуатація» здали будівлю в оренду БО «Благодійний фонд «Фонд збереження історичної спадщини» (далі — БО «ФЗІС»; у документах також: БО «БФ «Фонд збереження історичної спадщини»).

    У квітні—травні 2020-го орендар отримує згоду Департаменту на «невід’ємні поліпшення». Далі йдуть два контракти на ремонт:

    • 18.05.2020 — договір генпідряду з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрстрой» на 974,5 тис. грн;

    • 04.08.2020 — договір капремонту з ТОВ «Маркем Груп» на 430,2 тис. грн.

    Разом — ≈1,405 млн грн «поліпшень», які згодом і стануть «знижкою» при викупі.

    30.10.2020 КМДА видає наказ про приватизацію (№ 86/1-ПР), а в листопаді БО «ФЗІС» повідомляє, що поліпшення «підняли ринкову вартість на 25%» — ключ до процедури викупу без відкритого аукціону.

    Далі — незалежна оцінка від ТОВ «Оціночна компанія «Місто» (24.12.2021): «ринкова» вартість — 3,9 млн грн (із ПДВ), де частка громади — 2,3 млн грн, а частка орендаря (ті самі «поліпшення») — ≈1,0 млн грн.

    12.10.2022 Департамент та БО «ФЗІС» підписують договір купівлі-продажу: частка громади у фінальному розрахунку вже 2,7 млн грн із ПДВ, частка орендаря виросла до ≈1,2 млн грн. 21.12.2022 будівлю перепродають на ТОВ «Паркпоінт».

    Після початку перевірок поліція і експертиза вийшли на іншу цифру: реальна вартість «невід’ємних поліпшень» — 802,2 тис. грн (з ПДВ). Звідси й збитки громади — 333,5 тис. грн (без ПДВ): фактично за рахунок міста орендареві переплатили ціну «поліпшень», і це дозволило викупити будівлю дешевше та «поза аукціоном».

    У кримінальних провадженнях уже є дві підозри:

    • Ольга Гічак/Гічек (в різних документах — обидві транслітерації), ексспівробітниця ТОВ «Оціночна компанія «Місто». Їй інкримінують, що під час незалежної оцінки не ідентифікувала належно «поліпшення» і внесла недостовірні відомості (підозра від 05.07.2024 у справі № 12024100090001276, статті ч.3 ст.358 та ч.3 ст.365-2 КК — підроблення й зловживання повноваженнями оцінювача).

    • Людмила Ковалевська (дівоче прізвище — Тижненко), депутатка Київради (фракція «Європейська солідарність»/«ЄС»), колишня керівниця і співзасновниця БО «ФЗІС». Слідство вважає, що саме вона організувала шахрайське заволодіння майном і підписувала документи, які дозволили приватизувати об’єкт за заниженою ціною (підозра від 24.07.2025 у справі № 12024100090002229, статті ч.3 ст.190 — шахрайство в умовах воєнного стану, та ч.1 ст.366 — службове підроблення).
      11.08.2025 суд (Солом’янський райсуд Києва) обрав їй запобіжний захід — особисте зобов’язання до 24.09.2025. Клопотання слідства про заставу 333,5 тис. грн відхилили; заяви народних депутатів і депутатів Київради про поруки теж не прийняли.

    Окремим першим «контейнером» ці події вже фігурували у провадженні № 42023102090000175 від 14.09.2023 (там фіксували 602,6 тис. грн можливих збитків; пізніша експертиза уточнила суму до 333,5 тис.).

    Хто є хто: фонд, оцінювачі, покупець і «родина» бізнес-зв’язків

    БО «БФ «Фонд збереження історичної спадщини» (БО «ФЗІС»).
    Зареєстрована у лютому 2017 року. Статутні ролі у різні періоди:

    • чинний директор — Ярослав Пітько;

    • засновник/бенефіціар — Олексій Гусаков (м. Харків);

    • Людмила Ковалевська — керівниця та співзасновниця 09.2020–01.2023;

    • Ольга Чайка (депутатка Київради від «ЄС») — співзасновниця 12.2021–01.2023.

    ТОВ «Оціночна компанія «Місто» – зареєстроване у 2009 році. Керівник і бенефіціар — Сергій Гнедюк. Ольга Гічак/Гічек — ексспівробітниця (нині директорка ПП «Стронг-Л», профіль — оцінка майна).

    ТОВ «Паркпоінт» — компанія, на яку переписали будівлю 21.12.2022.
    Структура: співзасновники — Анна Крамаренко, Олександр Поштарюк, БО «ФЗІС»; директор — Віталій Рокочий. Аналітичні системи відносять «Паркпоінт» до так званої «групи родини Поштарюк» (близько 15 компаній у нерухомості, будівництві, фінансових послугах, торгівлі, енергетиці). Ключові люди — Василь Поштарюк (ексзаступник голови Бородчанської РДА Івано-Франківської області) та його сини Олександр і Андрій.

    Людмила Ковалевська — давня соратниця Володимира Прокопіва (екссекретар Київради, нині — заступник голови КМДА). Вона була його радницею у 2016-му, а у Київраду зайшла по округу №1 (Голосіївський район) і як №7 у списку «ЄС».
    Олександр Поштарюк — співзасновник БО «Благодійний фонд Віри Прокопів» (Віра — дружина Володимира Прокопіва). У декларації Ковалевської за 2020 рік фіксовано право проживання її сім’ї у квартирі, що належить Олександрові Поштарюку.
    Родина Прокопівих багато років має бізнес-перетини з Поштарюками: Віра Прокопів — spolвласниця ТОВ «Афени», де директором свого часу був Олександр Поштарюк; той же Поштарюк у 2016-му короткий час був співзасновником ТОВ «ВП Сервіс», що надалі перейшло до Андрія Штурмая — тестя Володимира Прокопіва.

    У 2020-му після виборів у публічному просторі спливало, що Людмила Ковалевська колись була активісткою «Єдіної Росії». Вона це не заперечувала, але заявляла, що востаннє була в РФ у 2013 році, від 2014-го порвала зв’язки і підтримує Україну. Нині Ковалевська — виконавча директорка ТОВ «Левстар» (статутний капітал 136,3 млн грн; основний КВЕД — купівля/продаж нерухомості). Підозру у справі по Глушкова вона називає безпідставною, експертизу — такою, що проведена з порушеннями.

    Системний фон — Департамент комунальної власності КМДА під керівництвом Андрія Гудзя (з 05.11.2014, залишається на посаді). У різних провадженнях фігурують також його заступники Юрій Плотніков і Олег Шмуляр. Лінійка гучних епізодів:

    • Тенісні корти на просп. Повітрофлотському — попередні оцінки ≈47 млн грн втрат;

    • Кінотеатр «Київ» (вул. Велика Васильківська, 19) — зупинка нарахування оренди, ≈22,3 млн грн недоотримань;

    • «Труба» — критий перехід біля залізничного вокзалу, приватизація за «поліпшеннями» на користь ТОВ «Парус-Ріелті» (у ЗМІ пов’язують із братами Супруненками) — понад 63 млн грн збитків за версією слідства.

    Окремо поліція досліджує підряди Департаменту на програмний модуль обліку комунальної нерухомості (2017–2023), де частину робіт дублювали, а «безкоштовний» сайт розробляли «за гроші». Сума потенційних втрат ще уточнюється.

    Політичний дах блоку майна — нині заступник голови КМДА Владислав Андронов (депутат Київради від «УДАРу»). Сам Володимир Прокопів від осені 2024 року періодично у центрі скандалів: від журналістських розслідувань про сімейну нерухомість — до підозри СБУ/Нацполіції у квітні 2025 щодо «ухилянтських» схем виїзду за кордон під виглядом перевезення гуманітарки (Прокопів називає це політичним тиском).

    Правовий статус «по справі Глушкова»

    • Ольга Гічак/Гічек: підозра від 05.07.2024, ч.3 ст.358 КК (підроблення), ч.3 ст.365-2 КК (зловживання оцінювачем).

    • Людмила Ковалевська: підозра від 24.07.2025, ч.3 ст.190 КК (шахрайство в умовах воєнного стану), ч.1 ст.366 КК (службове підроблення); запобіжний — особисте зобов’язання до 24.09.2025.

    Слідство триває. Обидві підозрювані провину заперечують.

    Історія важлива для громади Києва, бо тут — повний набір індикаторів: орендар-«благодійник», «паперові» поліпшення, «правильна» оцінка, швидкий перепродаж у свою ділову мережу та мінус у бюджеті. А ще — конкретні П.І.Б. і назви юросіб з чіткими зв’язками: БО «ФЗІС» → «Оціночна компанія «Місто» → ТОВ «Паркпоінт» → «родина Поштарюк» → «фонд Віри Прокопів» → Володимир Прокопів.

    Такий конвеєр працює не завдяки одній «хитрій оцінці», а через вбудовану взаємодію чиновників КМДА, підрядників і бенефіціарів. Суми в окремих епізодах різні — від 333,5 тис. до десятків мільйонів. Механізм — той самий. І доки він не демонтований, «маленькі будиночки» й далі будуть перетворюватися на великі схеми.

  • Заступник Кличка Андронов звинуватив депутата Вітренка у політичній маніпуляції навколо бюджету Києва

    Заступник Кличка Андронов звинуватив депутата Вітренка у політичній маніпуляції навколо бюджету Києва

    На тлі підготовки до найближчої бюджетної сесії у Київській міській державній адміністрації (КМДА) загострився конфлікт між заступником голови КМДА Владиславом Андроновим і депутатом Київради Юрієм Вітренком. Приводом стала заява останнього про нібито пріоритетне фінансування парків і скверів у проєкті бюджету-2025.

    У відповідь Андронов заявив, що подібні твердження — це політична маніпуляція, яка не має нічого спільного з реальністю. За його словами, проєкт бюджету спрямований на забезпечення критичних потреб міста — зокрема капітальні ремонти об’єктів соціальної сфери, відновлення інфраструктури, створення безбар’єрного середовища та облаштування укриттів.

    Серед запланованих витрат:

    • 475 млн грн — на ремонти фасадів і фундаментів у житловому фонді та закладах соцсфери

    • 344 млн грн — на модернізацію ліфтів

    • 261,6 млн грн — на капремонт укриттів цивільного захисту

    • 311,5 млн грн — на заміну вікон і дверей у будинках та об’єктах соціальної сфери

    • 200 млн грн — на житло для дітей-сиріт

    • 900 млн грн — на поповнення статутного капіталу ПрАТ «ХК «Київміськбуд»

    • 100 млн грн — на реабілітаційне обладнання

    • 200 млн грн — на програму «Київ цифровий»

    Андронов підкреслив, що жодного пункту про «парки і сквери», як це стверджував Вітренко, у проєкті бюджету немає.

    «Навіщо ви свідомо вводите в оману мешканців міста? Ваша мета політична — дестабілізувати життєзабезпечення Києва», — заявив заступник голови КМДА.

    Нагадаємо, Юрій Вітренко раніше публічно критикував проєкт бюджету-2025, заявляючи, що в ньому пріоритети розставлені неправильно. Андронов натомість запевняє: кошти підуть лише на критично важливі напрямки.

  • У Києві перерозподілили повноваження заступника голови КМДА Петра Оленича після його відсторонення

    У Києві перерозподілили повноваження заступника голови КМДА Петра Оленича після його відсторонення

    В Києві поділили повноваження та корупційні потоки, що були зв’язані на  заступника голови КМДА Петра Оленича, який наразі під слідством та відсторонений від виконання обов’язків.

    Нагадуємо, фігурант у кримінальній справі про земельну корупцію в Києві Петро Оленич нещодавно вийшов із СІЗО під заставу у розмірі 15 мільйонів гривень. Зі слів Оленича, кошти внесла його родина, завдяки кредиту під заставу нерухомого майна.

    Водночас, за інформацією наших джерел, родина Петра Оленича з початку повномасштабного вторгнення живе в Німеччині, та встигла там обзавелася нерухомістю і бізнесом саме на кошти, вкрадені Оленичем на оборудках з київською землею.

    Кошти легалізовувались в ЄС за кількома схемами, цим займався питанням екс-підлеглий Оленича, активний учасник усіх його корупційних оборудок Олег Половинко. Для того щоб активи дружини Петра Оленича не потрапили під арешт, а за інформацією наших джерел Оленич знав про відкриті кримінальні справи, вони з дружиною офіційно розлучилися.

    Поки Петро Оленич знаходиться під слідством та відсторонений від виконання своїх посадових обов’язків його функції контролю Департаменту архітектури, який видає містобудівні умови та обмеження перейшли до В’ячеслава Непопа. Мова йде про значні корупційні потоки – сплату забудовниками хабара в розмірі 12 доларів США з кожного квадратного метра майбутньої будівлі.

    Земельний департамент перейшов під контроль заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислава Андронова, соратника Дмитра Білоцерківця, який за інформацією наших джерел умовив Віталія Кличка дозволити контроль за землею людям, які не належать до так званої “земельної мафії”.

    Департамент інформаційно-комунікаційних технологій перейшов під контроль давнього друга Петра Оленича – заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Як повідомляють наші джерела, це була особиста ініціатива Миколи Поворозника, який бачить в даному департаменті “найбільші бюджети на розпил”.

    Валентину Мондриївському також “віддали” Департамент культури, адже саме Мондріївський стоїть за звільненням безкомпромісної Яни Барінової, яка стояла на заваді розпилу коштів на ремонтах у культурі, чим займався Мондриївський і його давня подруга депутат Київради  Вікторія Муха.