Gorchitsa.info

Позначка: ВЛК

  • На Львівщині ексдепутата затримали за $5,5 тисячі за «вирішення» питання з мобілізацією

    На Львівщині ексдепутата затримали за $5,5 тисячі за «вирішення» питання з мобілізацією

    СБУ та Національна поліція викрили на Львівщині схему ухилення від мобілізації, яку, за даними слідства, організував колишній депутат Стрийського району. Чоловіка затримали під час отримання частини неправомірної вигоди. Йому вже оголошено про підозру у зловживанні впливом.

    Як повідомили в управлінні СБУ у Львівській області 30 січня, організатором оборудки виявився ексдепутат і колишній керівник одного з комунальних підприємств району. За інформацією Львівської обласної прокуратури, це 53-річний мешканець Жидачева. Його клієнтом став 29-річний львів’янин, який хотів уникнути мобілізації.

    За версією правоохоронців, підозрюваний запевняв, що має зв’язки серед посадовців районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також серед членів військово-лікарської комісії. Він обіцяв «вирішити питання» зі зняттям чоловіка з розшуку, оновленням військово-облікових документів та проходженням ВЛК без подальшої мобілізації.

    У результаті призовник міг офіційно працевлаштуватися, отримати бронювання та законні підстави для відтермінування служби. Вартість таких «послуг» фігурант оцінив у 5 500 доларів.

    Правоохоронці задокументували передачу частини хабаря — 153 тисяч гривень. Після цього чоловіка затримали в порядку ст. 208 КПК України.

    Офіційно ім’я підозрюваного не розголошують. Водночас, за даними ZAXID.NET, йдеться про колишнього депутата Жидачівської міської ради, який раніше очолював місцеве комунальне підприємство.

    Ексдепутату вже повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. У разі доведення вини йому загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб та встановлюють, чи були подібні «послуги» надані ще комусь із військовозобов’язаних.

  • СБУ і ДБР спіймали затримали ТЦК під час отримання хабаря

    СБУ і ДБР спіймали затримали ТЦК під час отримання хабаря

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України викрили офіцера мобілізаційного відділу одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Чернігівщині. Його підозрюють у втручанні в облік військовозобов’язаних та організації корупційної схеми ухилення від мобілізації.

    За даними слідства, посадовець запропонував своєму знайомому допомогу в уникненні призову, використовуючи службове становище та неформальні зв’язки для впливу на рішення військово-лікарської комісії. Зокрема, він обіцяв забезпечити висновок ВЛК про визнання чоловіка обмежено придатним до військової служби.

    Такий статус дозволяє не потрапляти до бойових підрозділів та частин, які виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій. За «вирішення питання» офіцер вимагав 2,5 тисячі доларів США.

    Правоохоронці затримали його під час чергової передачі коштів — у момент отримання хабаря. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади та можливою конфіскацією майна. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    У межах досудового розслідування слідчі перевіряють причетність інших посадовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій до можливих аналогічних епізодів, зокрема до ухвалення «потрібних» медичних висновків.

    У Чернігівському обласному ТЦК та СП відреагували на ситуацію публічно. Там заявили про нульову толерантність до корупції та наголосили, що подібні дії дискредитують Збройні сили та підривають довіру суспільства. У відомстві пообіцяли сприяти розслідуванню та закликали громадян повідомляти про відомі факти зловживань.

  • Мобілізація без діалогу: чому зростає напруга між ТЦК і суспільством

    Мобілізація без діалогу: чому зростає напруга між ТЦК і суспільством

    Протистояння між мобілізаційними структурами та цивільним населенням в Україні дедалі частіше переходить у фазу відкритої вербальної та юридичної конфронтації. Черговим тригером стала жорстка заява Київського територіального центру комплектування, зроблена на тлі інцидентів із нападами на працівників ТЦК.

    У своєму офіційному коментарі структура вкрай різко висловилася на адресу осіб, які уникають мобілізації, використовуючи формулювання, що викликали широкий суспільний резонанс. Зокрема, мобілізаційний резерв, який переховується від призову, був охарактеризований як «сіра маса» та «бляклий плебс», а самі ухилянти фактично прирівняні до ворогів і вбивць. Така риторика стала безпрецедентною за своєю жорсткістю та викликала критику з боку правозахисного середовища.

    На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

    Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

    Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

    Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

    Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

  • У ТЦК пояснили порядок переведення військовослужбовців до інших частин

    У ТЦК пояснили порядок переведення військовослужбовців до інших частин

    Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надав роз’яснення щодо підстав, порядку та можливих причин відмови у переведенні військовослужбовця до іншої військової частини. Йдеться як про переведення за ініціативою самого військового, так і про рішення, ухвалені в інтересах служби.

    Як зазначають у ТЦК, переведення може відбуватися з ініціативи військовослужбовця. У таких випадках застосовується спрощена процедура, зокрема через електронні сервіси, якщо є бажання перейти з тилової частини до бойової або між бойовими підрозділами.

    Окремою підставою для переведення є стан здоров’я. У разі наявності висновку військово-лікарської комісії, наприклад якщо військового визнають придатним лише до тилової служби, переведення здійснюється на підставі медичних показань.

    Також можливе переведення з міркувань службової необхідності або в межах ротації. У таких випадках переміщення може відбутися без згоди військовослужбовця — за наказом командування.

    Ще одна підстава — особисті або сімейні обставини. Йдеться, зокрема, про необхідність догляду за близькими родичами з інвалідністю або іншими обставинами, що потребують служби за місцем проживання.

    Процедура переведення передбачає кілька етапів. Насамперед військовослужбовець має отримати рекомендаційний лист від командира тієї частини, куди планується переведення. Після цього подається рапорт на ім’я поточного командира з обґрунтуванням підстав та повним пакетом підтвердних документів.

    Далі командир готує подання на переведення. Остаточне рішення ухвалює уповноважена посадова особа. У деяких випадках, зокрема для військовослужбовців офіцерського складу, рішення приймається на рівні оперативного командування або Генерального штабу.

    Перелік документів залежить від підстав переведення. Це можуть бути медичні висновки та виписки, рішення військово-лікарської комісії, документи про сімейні обставини, довідки МСЕК, свідоцтва або рішення органів опіки.

    У ТЦК також пояснили найпоширеніші причини відмови. Найчастіше це службова необхідність у поточній частині. Для переведення за особистими обставинами обов’язковою є згода командира, при цьому закон не визначає чітких критеріїв, тож рішення залишається на його розсуд.

    Водночас існують випадки, коли згода командира не потрібна. Зокрема, це стосується переведення за станом здоров’я на підставі висновку ВЛК. У таких ситуаціях відмова або бездіяльність командування вважається протиправною.

    Військовослужбовцям радять одразу формувати повний пакет документів, щоб уникнути затягування процедури. Якщо командир безпідставно відмовляє або не розглядає рапорт, такі дії можна оскаржити до вищого командування або в судовому порядку. Також рекомендується використовувати електронні сервіси, які дозволяють пришвидшити процес переведення.

  • Коли військовозобов’язаного можуть оголосити в розшук і до чого тут ВЛК

    Коли військовозобов’язаного можуть оголосити в розшук і до чого тут ВЛК

    Військовозобов’язаних в Україні не можуть автоматично оголошувати в розшук лише через те, що минув строк дії висновку військово-лікарської комісії. Чинне законодавство також не передбачає обов’язку громадян щороку самостійно проходити ВЛК без офіційного виклику з боку територіального центру комплектування.

    Після завершення строку дії медичного висновку військовозобов’язаний не зобов’язаний негайно звертатися до військово-лікарської комісії з власної ініціативи. Так само відсутні правові підстави для оголошення людини в розшук виключно через втрату чинності попереднього висновку ВЛК.

    Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що проходження військово-лікарської комісії є складовою системи військового обліку та мобілізаційних процедур, однак це не означає автоматичного обов’язку щороку з’являтися на медичний огляд без відповідного рішення ТЦК.

    До юриста звернувся чоловік, який проходив ВЛК на початку 2025 року, та поцікавився, чи повинен він повторно проходити комісію одразу після завершення річного строку дії висновку. За словами Айвазяна, за відсутності змін у стані здоров’я або інших індивідуальних підстав такої необхідності немає.

    Адвокат наголосив, що завершення строку дії висновку ВЛК не впливає ні на надану відстрочку від мобілізації, ні на чинність бронювання. У разі потреби саме територіальний центр комплектування зобов’язаний ініціювати повторне проходження медичного огляду.

    Для цього ТЦК має офіційно викликати громадянина, надіславши повістку. Лише після такого виклику виникає юридичний обов’язок з’явитися на військово-лікарську комісію.

    Юрист також спростував поширені твердження про нібито автоматичне оголошення військовозобов’язаного в розшук після завершення строку дії висновку ВЛК. За його словами, розшук можливий лише у разі порушення правил військового обліку або норм мобілізаційного законодавства.

    Зокрема, правові наслідки можуть наставати лише у випадку неявки громадянина за офіційною повісткою до територіального центру комплектування. Без належного виклику застосування розшуку є незаконним.

  • В Україні готують нові правила визначення придатності військовозобов’язаних

    В Україні готують нові правила визначення придатності військовозобов’язаних

    В Україні готуються зміни до порядку визначення придатності громадян до військової служби. Міністерство оборони переглядає медичні критерії, за якими військовозобов’язаних визнають придатними або непридатними, з урахуванням реального стану здоров’я та поєднання кількох діагнозів.

    Про це повідомила військова омбудсменка з прав військовослужбовців Ольга Решетилова. За її словами, чинна система медичної оцінки має низку суттєвих недоліків і не завжди об’єктивно відображає фізичні можливості людини в умовах реальної військової служби.

    У департаменті охорони здоров’я Міністерства оборони вже підготували пропозиції щодо оновлення нормативної бази. Зокрема, йдеться про виключення окремих діагнозів із чинного переліку або зміну підходів до їх трактування. Причина — застарілі критерії, які не враховують загальний стан організму та вплив кількох захворювань одночасно.

    За словами фахівців, формальна відповідність одному медичному критерію не гарантує здатності людини виконувати службові або бойові завдання. Особливо це стало помітно на тлі війни, коли через дефіцит особового складу вимоги до стану здоров’я мобілізованих раніше були пом’якшені.

    У результаті до війська потрапляли люди, які за документами визнавалися придатними, однак фактично не витримували фізичних навантажень, стресу, недосипання та інших умов служби в бойових підрозділах.

    Нові підходи передбачають комплексну оцінку здоров’я. Навіть якщо окремі хронічні захворювання — наприклад, проблеми з опорно-руховим апаратом, порушення обміну речовин або артеріальна гіпертензія — самі по собі не є підставою для звільнення від служби, їх поєднання може суттєво знижувати витривалість і працездатність військовослужбовця.

    Ольга Решетилова наголошує, що визначення придатності має бути не формальним, а всебічним. За її словами, постійні фізичні та психологічні навантаження здатні швидко погіршити стан навіть тих, хто на момент проходження військово-лікарської комісії не мав серйозних скарг на здоров’я.

    Наразі зміни до наказу Міністерства оборони №402 вже підготовлені. Водночас інформація про етап їх розгляду та строки ухвалення остаточного рішення поки що не оприлюднена. В оборонному відомстві вважають оновлення медичних норм важливим кроком для підвищення ефективності служби та зменшення ризиків для самих військових.

    Окремо омбудсменка висловила позицію щодо механізму вручення повісток. На її переконання, ці повноваження доцільно передати органам місцевого самоврядування та Національній поліції, що дозволить забезпечити дотримання законних процедур і краще захистити права громадян.

  • Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

    Обласні воєнкоми збільшили мобгрупи на 40% — штат ТЦК зріс до 100 тис. осіб

    Штат територіальних центрів комплектування (ТЦК) перевищив 100 тисяч співробітників, при цьому військових комісарів не переводять для служби на фронті. Про це повідомили наші джерела в Генеральному штабі ЗСУ. Напередодні обласні воєнкоми ініціювали та отримали дозвіл на розширення мобілізаційних груп на 40%, що призвело до суттєвого збільшення чисельності персоналу ТЦК.

    Система територіальних центрів комплектування продовжує розширювати штат. За інформацією джерел у Генштабі, на сьогодні в структурі ТЦК працює понад 100 тисяч людей. Водночас кадрових ротацій, які передбачали б переведення військових комісарів на бойові позиції, не відбувається.

    Ключовим фактором зростання чисельності стало збільшення мобілізаційних груп у регіонах. Як повідомляють джерела, обласні військові комісари звернулися до Генерального штабу з ініціативою наростити кадровий ресурс у мобілізаційному сегменті та отримали схвалення. Внаслідок цього кожна область збільшила штатні одиниці в мобгрупах на 40%.

    Таке рішення фактично розширило мережу співробітників, залучених до оповіщення військовозобов’язаних, їхнього супроводу у процесі оновлення даних та проходження ВЛК, але не створило механізму заміни частини тилового кадрового складу на бойових позиціях.

    У публічному просторі тема чисельності ТЦК і ротаційного балансу між тилом і фронтом неодноразово викликала дискусії. Критики наголошують, що за умов кадрового дефіциту на передовій логічним кроком могла б стати часткова ротація підготовлених співробітників ТЦК до складу стройових частин. Натомість ухвалене рішення посилило саме тилову ланку.

    Офіційних коментарів Генштабу щодо причин такого розподілу кадрового ресурсу наразі не оприлюднено. Водночас співрозмовники у військовому середовищі припускають, що зростання кількості персоналу зумовлено ускладненням мобілізаційних процедур і необхідністю посилення контролю за їх виконанням у регіонах.

  • Мільйонерка претендує на посаду у військово-лікарській комісії: квартира за 4,45 млн і річний дохід 7,3 млн

    Мільйонерка претендує на посаду у військово-лікарській комісії: квартира за 4,45 млн і річний дохід 7,3 млн

    Донька столичного пластичного хірурга Павла Денищука, Марі Денищук, подала документи на посаду заступниці голови військово-лікарської комісії (ВЛК) в Обухові. Інформацію оприлюднило видання Absolution; публічність кандидатури й особливу увагу до неї викликали дані з електронної декларації, де вказані значні рухоме й нерухоме майно та чималі доходи за минулий рік.

    Згідно з декларацією, у власності Марі є квартира в Києві площею 61,6 квадратного метра, придбана 22 червня 2022 року за 4,45 мільйона гривень. У її автопарку зазначені Mazda CX-5 2020 року, куплена за 778 тисяч гривень, а також Toyota RAV4 2017 року, якою вона користується на праві позички від ТОВ «Ана-Космо» — клініки пластичної хірургії, пов’язаної з родиною Денищуків. У декларації також відображено значні грошові надходження: загальний задекларований дохід за 2024 рік становить 7,3 мільйона гривень, з яких понад 5,8 мільйона походять від підприємницької діяльності як ФОП, 1,22 мільйона — заробітна плата від військової частини А4638, і 264 тисячі гривень — подарунок у грошовій формі від матері.

    Сам факт подачі документів на керівну посаду у військово-лікарській комісії викликав суспільний інтерес передусім через поєднання високих доходів кандидата й тісних сімейних зв’язків із приватною медичною практикою. Експерти і користувачі соцмереж звертають увагу на можливі ризики конфлікту інтересів у разі призначення, зокрема коли члени ВЛК ухвалюють рішення, що можуть стосуватися медичних установ або приватних практик.

    Правила добору до ВЛК і вимоги щодо декларування майна для кандидатів на публічні посади передбачають прозорість і механізми запобігання конфліктам інтересів, тому в суспільстві очікують, що відповідні органи нададуть роз’яснення щодо процедури відбору та перевірок. У відкритих джерелах наразі відсутні офіційні коментарі від самої кандидатки або від Обухівської ВЛК стосовно мотивів подачі документів і подальших кроків.

    Публікація декларації створює підґрунтя для уваги з боку громадськості та контролюючих органів: призначення на відповідальні посади у сфері військової медицини вимагає не тільки професійної компетентності, але й бездоганної прозорості щодо бізнес-інтересів, щоб не допустити сумнівних ситуацій при вирішенні питань медичного забезпечення та призовної роботи. Якщо читачі зацікавлені, ми можемо звернутися по офіційний коментар до кандидатки або до відповідного відомства та оновити матеріал після отримання відповіді.

  • ТЦК і розшук: кого шукають, а хто не підпадає під закон

    ТЦК і розшук: кого шукають, а хто не підпадає під закон

    У період дії воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які не виконують свої військові обов’язки. Це стосується призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у визначені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки.

    Водночас чинні військовослужбовці не підпадають під дію такого розшуку. Вони перебувають на обліку у своїх військових частинах, а не у ТЦК, тому не можуть вважатися такими, що ухиляються від мобілізаційних заходів. Про це повідомляє портал “Юристи.UA”.

    На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

    Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

    Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.

  • В Україні запускають дистанційну військову лікарську комісію

    В Україні запускають дистанційну військову лікарську комісію

    В Україні стартував експериментальний проєкт дистанційної військової лікарської комісії (ВЛК). Він стосується військових і правоохоронців, які лікуються за кордоном понад 12 місяців. Про це повідомив адвокат Роман Лихачов в етері Українського Радіо.

    За його словами, документи для проходження ВЛК подаватиме командир військової частини. Усі довідки мають бути перекладені українською мовою, після чого комісія розгляне їх протягом 10 днів. Рішення надсилається до військової частини, і повторний огляд після повернення військовослужбовцю вже не потрібен.

    Водночас наразі виникає проблема з тим, хто саме має оплачувати переклад великого обсягу медичних документів. «Я ще не бачив чіткої встановленої процедури. Питання, як саме і за чий кошт перекладати документи, залишається відкритим», – зазначив юрист.

    Лихачов пояснив, що новий порядок насамперед стосується випадків тяжких хвороб і травм. Це онкологія, ураження очей, травми голови, хребта, нервової системи, внутрішніх органів і кінцівок, а також серйозні опіки. За таких умов доставити людину в Україну для проходження комісії практично неможливо.

    Окремо юрист нагадав, що навіть без повернення в Україну військовослужбовець має право оскаржувати рішення ВЛК. Це можна зробити дистанційно – спершу в регіональній комісії, потім у центральній. У разі незгоди можна звернутися до суду.

    «Я рекомендую спочатку пройти регіональну та центральну ВЛК, а вже потім за необхідності подавати позов», – підсумував Лихачов.