Gorchitsa.info

Позначка: ВПО

  • Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Кабінет Міністрів України ухвалив комплекс рішень, спрямованих на розширення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та посилення державних гарантій у сфері забезпечення житлом дітей, які виховуються в сімейних формах опіки. Йдеться про оновлення підходів до компенсацій за розміщення переселенців, а також про запуск і масштабування державного фінансування для дитячих будинків сімейного типу, що мають отримати житло за рахунок бюджету.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, ухвалених у межах соціальної політики в умовах повномасштабної війни.

    За словами Свириденко, ключовою зміною стало продовження строку надання компенсацій закладам, які забезпечують тимчасове проживання внутрішньо переміщених осіб, що втратили документи через бойові дії або вимушене переміщення. Відтепер термін таких виплат збільшено з 60 до 90 днів. Уряд пояснює, що це рішення має на меті стабілізувати фінансування установ, які приймають переселенців, а також зменшити адміністративні затримки, що виникали під час обробки документів та підтвердження статусу отримувачів допомоги.

    У Кабміні наголошують, що система розміщення внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових елементів гуманітарної відповіді держави на наслідки війни. Через постійні обстріли, руйнування житла та переміщення населення навантаження на заклади тимчасового проживання залишається високим, особливо у центральних і західних регіонах України. Саме тому урядові рішення спрямовані на те, щоб зробити фінансування більш передбачуваним і безперервним.

    Окремий блок ухвалених змін стосується підтримки дитячих будинків сімейного типу, які вважаються пріоритетною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Уряд затвердив порядок і умови надання субвенцій із державного бюджету на забезпечення таких родин житлом, що передбачає централізоване фінансування придбання або будівництва житлових об’єктів для сімей, які беруть на виховання велику кількість дітей.

    У державному бюджеті на 2026 рік на ці цілі закладено 833 мільйони гривень. Ці кошти мають бути спрямовані на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу по всій країні, з акцентом на регіони, де найбільше потреба у соціальному житлі та де зросла кількість сімей, що втратили житло через війну.

    Уряд визначив чіткі пріоритети для розподілу субвенцій. Насамперед підтримку отримають родини, які були змушені евакуюватися через бойові дії, повністю втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном. Такий підхід, за словами урядовців, має забезпечити адресність допомоги та спрямування ресурсів саме тим, хто перебуває у найскладніших життєвих обставинах.

    У ширшому контексті соціальної політики в Україні триває адаптація програм підтримки населення до умов тривалої війни. Раніше уряд повідомляв про зміни в механізмах виплат для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб, а також про оновлення правил участі в програмах компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло. Це включає як прямі грошові виплати, так і цифрові інструменти фіксації втрат.

    Зокрема, в межах програми «єВідновлення» держава розширює можливості для компенсації вартості втраченого житла, включно з об’єктами, що залишилися на тимчасово окупованих територіях. Окремі категорії громадян, зокрема ветерани та особи з інвалідністю внаслідок війни, отримали можливість використовувати житлові ваучери для придбання нового житла через цифрову платформу «Дія». Загальний обсяг фінансування цієї програми сягає мільярдів гривень і дозволяє забезпечити житлом тисячі родин.

    Уряд підкреслює, що поєднання короткострокових компенсаційних механізмів для переселенців із довгостроковими програмами житлового забезпечення є ключовою стратегією соціальної політики в умовах війни. Це дозволяє одночасно реагувати на термінові потреби людей, які втратили житло, і формувати системні рішення для відновлення житлової інфраструктури країни.

    Таким чином, ухвалені рішення є частиною ширшої державної стратегії, спрямованої на підтримку найбільш вразливих категорій населення, стабілізацію системи соціального захисту та поступове відновлення житлових можливостей для українських родин, які постраждали внаслідок війни.

  • Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про суттєве розширення механізмів підтвердження факту зруйнування або пошкодження житла, що стало наслідком російської агресії. Відтепер громадяни зможуть офіційно використовувати акт дистанційного обстеження як підставу для фіксації втрат і подальшого отримання компенсацій. Це рішення покликане прискорити процеси відновлення житлових прав людей у випадках, коли фізичний доступ до зруйнованих об’єктів є неможливим або обмеженим через бойові дії, окупацію чи загрозу безпеці.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, спрямованих на вдосконалення системи компенсацій для громадян, які втратили житло внаслідок війни.

    За словами Свириденко, впровадження механізму дистанційного обстеження є важливим кроком у цифровізації процесів фіксації збитків. Такий підхід дозволить використовувати альтернативні джерела доказів, зокрема супутникові знімки, матеріали аерофотозйомки, фото- та відеодокази, а також дані з державних реєстрів і місцевих органів влади. У сукупності це має забезпечити більш оперативне ухвалення рішень щодо компенсацій без необхідності фізичної присутності комісій на місці руйнування.

    В уряді наголошують, що новий інструмент особливо важливий для прифронтових територій та деокупованих районів, де зберігається висока небезпека повторних обстрілів або наявність мінної загрози. У таких умовах традиційні процедури обстеження часто є неможливими або надто тривалими, що затримує доступ громадян до компенсацій і відновлення житла.

    Паралельно уряд ухвалив ще одне важливе рішення, яке стосується внутрішньо переміщених осіб. Термін надання компенсацій закладам, що забезпечують тимчасове проживання ВПО, збільшено з 60 до 90 днів. Це рішення має на меті підвищити стабільність фінансування таких установ, зменшити адміністративне навантаження та уникнути затримок у виплатах, особливо в періоди пікового навантаження на систему розміщення переселенців.

    Окрему увагу уряд приділив питанням цифровізації та прозорості системи компенсацій. Як зазначила Свириденко, у електронному кабінеті Пенсійний фонд України буде розширено функціонал, який дозволить громадянам у режимі реального часу отримувати інформацію про стан своїх заяв. Зокрема, користувачі зможуть бачити, чи призначено компенсацію, які підстави для можливої відмови, як саме розраховано суму виплат і коли саме відбулося нарахування коштів. Уряд розраховує, що це суттєво зменшить кількість звернень до органів влади та підвищить довіру до системи.

    Ще одним напрямом урядових рішень стала підтримка дитячих будинків сімейного типу, які відіграють ключову роль у системі захисту дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначено новий порядок і умови надання субвенцій з державного бюджету для забезпечення таких родин житлом. Пріоритет у розподілі ресурсів надаватиметься сім’ям, які були змушені евакуюватися через бойові дії, втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном.

    Уряд також повідомив, що у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 833 мільйони гривень на реалізацію програми забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. Ці кошти мають бути спрямовані на придбання або будівництво житла, яке дозволить створити стабільні умови проживання для дітей, що залишилися без батьківського піклування або були переміщені через війну.

    У ширшому контексті політики відновлення та компенсацій уряд нагадує, що раніше було ухвалено рішення про розширення переліку категорій шкоди та втрат, які можуть бути офіційно зафіксовані державними органами. До цього переліку додано ще 14 нових категорій, що дозволяє охопити ширший спектр наслідків російської агресії, включно з різними видами майнових, економічних та соціальних втрат.

    Крім того, Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка має стати одним із ключових елементів майбутнього міжнародного механізму відшкодування збитків. Очікується, що цей інструмент дозволить у перспективі розглядати заяви громадян і держави в межах міжнародного Реєстру збитків та формувати юридичну основу для подальших компенсаційних процесів.

    Таким чином, ухвалені урядом рішення формують більш комплексну систему фіксації руйнувань, цифрового обліку втрат і фінансової підтримки постраждалих, адаптовану до умов тривалої війни та масштабних внутрішніх переміщень населення.

  • Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    З 1 червня 2026 року в Україні набуває чинності низка важливих змін, які стосуватимуться мільйонів громадян. Нововведення торкнуться пенсійного забезпечення, мобілізації та бронювання працівників, освіти, соціальних виплат, цифровізації трудових книжок і навіть роботи Пенсійного фонду. Частина рішень уже затверджена урядом, інші перебувають на завершальному етапі впровадження. Червень стане одним із найнасиченіших місяців року за кількістю змін у соціальній, освітній та оборонній сферах.

    Однією з найочікуваніших новин для громадян стане виплата перерахованих пенсій працюючим пенсіонерам. Йдеться про людей, які станом на квітень 2026 року набули щонайменше 24 місяці додаткового страхового стажу після призначення або попереднього перерахунку пенсії. Через особливості звітності роботодавців Пенсійний фонд не зміг провести відповідні нарахування навесні, однак у червні громадяни отримають не лише збільшений розмір пенсії, а й компенсацію за квітень та травень. Таким чином виплати надійдуть одразу за кілька місяців.

    Ще одна важлива зміна стосується цифровізації трудових книжок. До 10 червня триває завершальний етап переходу на електронний формат обліку трудової діяльності. Працівникам та роботодавцям необхідно перевірити, чи внесені всі дані до електронного реєстру Пенсійного фонду. Якщо інформація вже відображається в особистому кабінеті громадянина на порталі ПФУ, повторно подавати документи не потрібно. Перехід на електронні трудові книжки має спростити процедуру призначення пенсій та зменшити ризики втрати документів.

    Значні зміни очікують і військовослужбовців. У червні стартує черговий етап реформи Сил оборони України. Передбачається перегляд системи грошового забезпечення, підвищення виплат для командирів, сержантів та офіцерів, а також запровадження нових контрактів для представників бойових спеціальностей. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, де рівень виплат залежатиме від виконання бойових завдань. За попередніми даними, винагорода може становити від 250 до 400 тисяч гривень. Крім того, триває робота над оновленням усієї контрактної системи служби, включно з визначенням чітких термінів проходження військової служби та поступовим механізмом звільнення військовослужбовців після завершення визначених періодів служби.

    Для абітурієнтів червень стане одним із найвідповідальніших місяців року. До 25 червня триватиме основна сесія Національного мультипредметного тесту. Результати вступники отримають до 3 липня. Водночас розпочинається вступна кампанія до магістратури. Основна сесія Єдиного вступного іспиту та Єдиного фахового вступного випробування проходитиме з 26 червня по 14 липня. Учасники тестування до 19 червня отримають персональні запрошення із зазначенням місця та часу складання іспитів.

    У сфері охорони здоров’я важливим дедлайном стане завершення використання коштів за державною програмою «Скринінг здоров’я 40+». Громадяни, які отримали фінансування до 1 травня, повинні пройти медичні обстеження до 30 червня. У разі невикористання коштів вони будуть повернуті до державного бюджету. Для тих, хто подав заявки після 1 травня, термін використання коштів становить два місяці з моменту зарахування.

    Внутрішньо переміщені особи також отримають зміни у правилах призначення соціальної допомоги. Якщо заяву на допомогу для дітей віком до шести років буде подано після 1 червня, виплати нараховуватимуться з місяця звернення. Розмір допомоги становить 3000 гривень щомісяця. При цьому право на отримання коштів для дітей цієї вікової категорії не залежить від рівня доходів батьків.

    Особливу увагу бізнесу та працівникам варто звернути на зміни у сфері мобілізації та бронювання. Уряд готує нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Очікується підвищення мінімального рівня заробітної плати для бронювання до 25 941 гривні. Також будуть переглянуті правила щодо сумісників та квоти заброньованих працівників. Після набуття чинності нової постанови підприємства матимуть десять днів для приведення документів у відповідність до нових вимог.

    Паралельно міністерства та відомства переглядатимуть критерії визначення критично важливих підприємств. Уже влітку компаніям доведеться повторно підтверджувати свій статус відповідно до оновлених правил. Експерти прогнозують, що це може вплинути на тисячі українських підприємств.

    Ще одна зміна торкнеться роботи Пенсійного фонду. Із 1 червня в Києві припиняють роботу старі номери гарячої лінії управління ПФУ. Консультації надаватимуть через єдиний контакт-центр, який працюватиме шість днів на тиждень. Для громадян залишаться доступними номери 0 800 503 753, (044) 281-08-70 та (044) 281-08-71.

    Окремі нововведення матимуть регіональний характер. Так, в Івано-Франківську з початку літа підвищуються тарифи на паркування. Вартість години паркування залежатиме від зони і становитиме від 20 до 30 гривень. Для учасників бойових дій, родин загиблих військовослужбовців та деяких інших категорій громадян пільги залишаться чинними.

    Таким чином, червень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Частина нововведень передбачає додаткові виплати та спрощення процедур, інші ж вимагають уважності до дедлайнів та нових правил. Від своєчасного виконання вимог залежатиме можливість отримання соціальної підтримки, бронювання від мобілізації, проходження вступної кампанії та користування державними програмами.

  • «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела масштабну селекторну нараду з регіонами щодо гуманітарної ситуації та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Під час обговорення урядовці окремо зосередилися на використанні державної субвенції для облаштування житла для ВПО, а також на проблемах із реалізацією програм підтримки переселенців у деяких областях.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram.

    За словами Свириденко, ключовими темами наради стали житло для внутрішньо переміщених осіб, підтримка соціально вразливих категорій населення, а також функціонування соціальної інфраструктури в умовах війни.

    «Провели селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. У фокусі – житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури», – зазначила прем’єрка.

    Нарада з гуманітарних питань із регіонами. Фото: Офіційний канал новин і важливих повідомлень від Премʼєр-міністерки.

    Уряд наголошує, що проблема житла для переселенців залишається однією з найгостріших в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії або окупацію територій.

    За офіційними даними Міністерства соціальної політики, станом на травень 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Значна частина з них досі не має постійного житла і проживає у тимчасових прихистках, модульних містечках, гуртожитках або орендованих квартирах.

    Свириденко повідомила, що уряд продовжує розширювати мережу місць тимчасового проживання для переселенців та соціальну підтримку людей, які втратили житло через війну.

    Особливу увагу під час наради приділили використанню державної субвенції у розмірі 1 мільярда гривень, виділеної регіонам для облаштування житла для ВПО.

    За словами прем’єрки, станом на зараз області вже розподілили майже 700 мільйонів гривень із цієї суми.

    «Із 1 млрд грн субвенції області вже розподілили майже 700 млн грн на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю», – повідомила Свириденко.

    Йдеться не лише про ремонт чи облаштування житлових приміщень, а й про створення доступного середовища для людей з інвалідністю та громадян із обмеженою мобільністю.

    У Кабміні наголошують, що частина регіонів уже повністю використала виділені державою кошти та активно реалізує житлові проєкти для переселенців.

    За словами прем’єрки, 14 областей уже повністю освоїли фінансування.

    Водночас уряд окремо звернув увагу на регіони, де процес використання коштів затягується.

    «Звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях», – зазначила глава уряду.

    Причини затримок офіційно не уточнюються, однак, за інформацією джерел у регіональній владі, йдеться про складні процедури погодження, проблеми з документацією та затягування тендерних процесів.

    Окремим питанням наради став новий урядовий проєкт із придбання житла у сільській місцевості для переселенців.

    Свириденко повідомила, що уряд обговорив програму закупівлі тисячі будинків для ВПО.

    «Окремо обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО», – повідомила прем’єрка.

    За попередніми задумами уряду, програма має одночасно вирішити одразу кілька проблем: забезпечити переселенців житлом, підтримати розвиток українського села та дати нове життя будинкам, які роками стояли порожніми.

    У Кабміні розглядають можливість викупу житла у громадах із подальшою передачею його внутрішньо переміщеним особам. Перевагу планують надавати регіонам із дефіцитом робочої сили та наявністю соціальної інфраструктури.

    Тим часом уряд продовжує реалізацію ще однієї великої програми підтримки переселенців – «Житло для ВПО з ТОТ».

    Нагадаємо, з 1 травня в Україні стартував новий етап державної програми допомоги людям, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

    Відтепер українці, які мають житлові сертифікати за програмою «єВідновлення», можуть бронювати кошти для купівлі нового житла через застосунок «Дія».

    Також переселенці отримали можливість перевіряти свою чергу на фінансування онлайн.

    За даними уряду, станом на кінець травня вже 160 родин, які втратили житло через війну та окупацію, придбали нові оселі у межах програми «єВідновлення».

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що державні програми підтримки ВПО вже почали впливати на ринок житла в окремих регіонах України. Найбільший попит спостерігається на квартири економкласу та приватні будинки у центральних і західних областях.

    Водночас фахівці попереджають: темпи реалізації житлових програм для переселенців досі значно нижчі за реальні потреби.

    За оцінками профільних організацій, сотні тисяч родин ВПО все ще залишаються без постійного житла, а потреба у нових механізмах підтримки лише зростає.

    На цьому тлі уряд намагається прискорити використання вже виділених коштів та змусити регіони активніше реалізовувати гуманітарні програми.

    У Кабміні наголошують: фінансування для допомоги переселенцям є, однак окремі області мають пришвидшити процес ухвалення рішень і запуску житлових проєктів.

  • «Навіть переселенці здали»: мережу обурили збори грошей у дитсадку на випускний і «подарунок закладу»

    «Навіть переселенці здали»: мережу обурили збори грошей у дитсадку на випускний і «подарунок закладу»

    У соцмережах спалахнула дискусія після історії мами вихованця дитячого садка, яка відмовилася здавати гроші на «подарунок садочку» до випускного. Найбільше українців обурила фраза про те, що «навіть переселенці здали», яку жінці озвучили як аргумент, аби змусити її погодитися на збір коштів.

    Історію опублікувала користувачка Threads Марина, дитина якої відвідувала садок лише один рік.

    За словами жінки, окрім традиційних витрат на канцелярію, подарунки вихователям, квіти адміністрації, костюми для виступів та різні потреби групи, батьків поставили перед фактом необхідності здати гроші ще й на «подарунок дитсадку».

    При цьому, як стверджує мама, подібні збори тривають уже кілька років, однак самого подарунка ніхто так і не побачив.

    «Йдеться не про 200 гривень, а про тисячі. Я вже здавала гроші на благодійний внесок, канцелярію, подарунки вихователям та няні, квіти директору, костюми дітям. А тепер ще й на подарунок садочку», — написала жінка.

    Після її відмови, каже Марина, пролунала фраза: «Мені вже навіть переселенці здали. Ті, кому в першу чергу важливіші гроші».

    Саме це викликало хвилю обурення у соцмережах. Користувачі назвали такі слова маніпуляцією та дискримінаційним тиском щодо внутрішньо переміщених осіб.

    У коментарях українці масово підтримали жінку, наголошуючи, що жодні збори у державних садках не можуть бути примусовими.

    Багато користувачів зазначили, що практика «подарунків» навчальним закладам фактично стала нормалізацією побутової корупції у сфері освіти.

    «Ви працюєте і сплачуєте податки. Якщо садочку потрібна техніка чи ремонт — адміністрація має звертатися до міста, а не збирати гроші з батьків», — написала одна з коментаторок.

    Інші ділилися власним досвідом, розповідаючи, що у деяких садках батьки здавали лише символічні суми або взагалі обходилися без дорогих подарунків.

    Одна з мам розповіла, що їхня група подарувала дитсадку фотозону для свят, і внесок із кожної родини становив близько 200 гривень.

    «Не тисячі. Це вже занадто», — наголосила користувачка.

    Частина українців також звернула увагу на психологічний тиск у батьківських чатах та колективах, коли відмова здавати гроші автоматично робить людину «білою вороною».

    Сама авторка допису зізналася, що після розмови почувалася «і бабою Ягою, і Скруджем», але водночас не захотіла погоджуватися лише тому, що «так роблять усі».

    У мережі наголошують: добровільні внески можуть існувати лише тоді, коли вони справді добровільні, без осуду, маніпуляцій чи тиску на батьків.

  • Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Сотні тисяч дітей із родин внутрішньо переміщених осіб можуть опинитися під ризиком втрати щомісячних державних виплат через вимогу навчання за місцем фактичного проживання. Про це заявив голова робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань житла для ВПО Максим Ткаченко.

    Йдеться про державну допомогу у розмірі 3 тисяч гривень на дитину, яку уряд відновив для підтримки сімей внутрішньо переміщених осіб. Ця виплата не прив’язана до доходу родини, однак серед ключових умов її отримання є вимога, щоб дитина навчалася у закладі освіти за місцем фактичного проживання.

    Найбільший ризик виникає для дітей, які продовжують дистанційне навчання, зокрема для школярів із тимчасово окупованих територій або з регіонів, де офлайн-освіта ускладнена або неможлива. Частина таких учнів навчається у релокованих школах, що працюють онлайн і зберігають українські освітні програми для дітей, які не можуть фізично повернутися до своїх громад.

    За словами Максима Ткаченка, проблема може стосуватися сотень тисяч дітей по всій країні. Він навів приклад Маріуполя, де близько 5 тисяч школярів продовжують навчання дистанційно в межах української системи освіти.

    Фактично нова вимога ставить під загрозу отримання виплат тими сім’ями, які не мають можливості забезпечити офлайн-навчання через безпекові або логістичні причини.

    Ткаченко звернув увагу, що така норма може створити додатковий соціальний тиск на родини ВПО, які і так перебувають у складних умовах через втрату житла, роботи та стабільного місця проживання. Він також поставив питання, чи було належним чином прораховано наслідки впровадження цієї вимоги та чи узгоджували її з Міністерством освіти і науки.

    Окремо наголошується, що для частини родин виплати у 3 тисячі гривень є суттєвою підтримкою бюджету, особливо в умовах нестабільного доходу та додаткових витрат на оренду житла, переселення чи лікування.

    У парламенті пропонують переглянути підхід до надання виплат. Зокрема, Максим Ткаченко закликав запровадити перехідний період, який дозволив би уникнути різкого припинення допомоги.

    За його словами, оптимальним рішенням могло б стати збереження виплат щонайменше до вересня, щоб родини мали час адаптуватися до нових правил і, за можливості, перейти на очну форму навчання.

    Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових викликів державної політики під час повномасштабної війни. Механізми допомоги неодноразово переглядалися, зокрема з метою їх адресності та ефективності, однак зміни часто викликають дискусії через ризик обмеження доступу до виплат для найбільш вразливих категорій.

    Особливо гостро це стосується дітей, які через війну втратили можливість стабільного навчання в очному форматі та змушені залишатися у дистанційних або змішаних освітніх програмах.

    Наразі питання умов виплат перебуває на етапі обговорення, а можливі зміни ще можуть бути доопрацьовані у взаємодії між парламентом, урядом та профільними міністерствами.

  • Киянам у травні можуть роздати по 1000 гривень. Кого стосується

    Киянам у травні можуть роздати по 1000 гривень. Кого стосується

    За інформацією наших джерел, у Києві до Дня міста в травні можуть в черговий раз виплатити по 1000–1500 гривень з міського бюджету в рамках програми “Турбота”.

    “Департамент соціальної політики міста щорічно оновлює дані, і цього року очікується, що виплати від міста отримають близько 100 тисяч соціально незахищених киян та зареєстрованих у столиці ВПО” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в рамках програми “Турбота. Назустріч киянам“, мешканці столиці, чиї оселі постраждали від наслідків ворожих атак, можуть розраховувати на одноразову виплату в розмірі 40 тисяч гривень для ліквідації пошкоджень, спричинених обстрілами.

  • Вибори після війни стануть найскладнішими в історії: у ЦВК пояснили, чому зараз їх провести неможливо

    Вибори після війни стануть найскладнішими в історії: у ЦВК пояснили, чому зараз їх провести неможливо

    Поки в Україні триває повномасштабна війна, жодних виборів не буде — ані президентських, ані парламентських, ані місцевих. Таку позицію чітко озвучив член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко в інтерв’ю, наголосивши, що це одночасно і політична, і правова позиція держави. За його словами, проведення виборів неможливе до припинення воєнних дій і скасування правового режиму воєнного стану.

    Ця позиція спирається не лише на заяви посадовців, а й на чинне законодавство. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» прямо передбачає, що в період дії воєнного стану не проводяться вибори Президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. Крім того, Конституція України встановлює, що у разі завершення строку повноважень Верховної Ради під час воєнного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання нового скликання, обраного вже після скасування особливого режиму. Це означає, що держава має правовий механізм безперервності влади без проведення голосування в умовах війни.

    Гевко визнає: теоретично можна уявити політичний сценарій, за якого воєнний стан тимчасово припиняють заради виборів, однак у нинішніх реаліях він не бачить перспектив для реалізації такого підходу. Його аргумент простий: масштаби безпекових, організаційних та правових ризиків настільки великі, що навіть формальна «лазівка» не робить такий варіант реалістичним.

    Водночас у державі вже фактично готуються до перших повоєнних виборів. Наприкінці 2025 року у Верховній Раді створили спеціальну робочу групу для підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого стану та в післявоєнний період. На початку 2026 року в межах цієї групи створили сім підгруп, які окремо працюють над різними блоками проблем — від голосування військових і внутрішньо переміщених осіб до організації виборів за кордоном і безпеки виборчого процесу.

    Сам Гевко каже, що поки не бачить, аби учасники вже перейшли до фінального драфту законопроєкту, але підтверджує: за основу, найімовірніше, буде взято напрацювання Центральної виборчої комісії. Він також застерігає від надто оптимістичних оцінок щодо строків підготовки документа, адже раніше озвучені дедлайни вже зривалися через складність теми і потребу врахувати велику кількість факторів.

    Однією з найбільших проблем Гевко називає голосування українців за кордоном. Чинна система побудована на 104 закордонних виборчих дільницях при дипломатичних установах, але Міністерство закордонних справ уже прямо визнало, що цього катастрофічно недостатньо для перших повоєнних виборів, якщо врахувати масштаби вимушеної міграції. У березні 2026 року МЗС заявило, що необхідно створювати додаткові дільниці за межами дипломатичних установ і навіть розглядати тимчасові споруди для голосування.

    Масштаб виклику справді величезний. За оцінкою Центру економічної стратегії, станом на початок 2026 року за кордоном залишалося 5,6 мільйона українських біженців. Водночас Гевко в інтерв’ю говорить про орієнтир у близько 4 мільйони потенційних виборців за межами України, але підкреслює, що ця цифра потребує уточнення, бо держава має обмежені інструменти прямої комунікації з громадянами за кордоном. За його словами, нинішній механізм консульського обліку для цього не підходить, а кількість виборців, які реально стоять на консульському обліку, становить лише близько 380 тисяч.

    Не менш складною буде організація голосування для внутрішньо переміщених осіб. Гевко наводить оцінку у приблизно 4,6 мільйона ВПО, з яких близько 3,7 мільйона мають право голосу. Частина цих людей не змінювала офіційну виборчу адресу, що означає необхідність створити простий і масовий механізм її корекції. Саме тому ЦВК уже пропонує інструменти, які мають дозволити таким виборцям реально взяти участь у голосуванні, а не залишитися формально «приписаними» до місць, де вони давно не проживають.

    Ще одна окрема тема — військові. Гевко нагадує, що Україна вже мала досвід створення спеціальних виборчих дільниць для військовослужбовців, зокрема під час виборів 2019 року. Але повоєнна ситуація буде складнішою: і через значно більшу кількість людей у секторі безпеки, і через специфіку служби, і через безпекові ризики поблизу лінії зіткнення чи державного кордону. У робочій групі парламенту для цього створили окремий підблок напрацювань, але вже зараз зрозуміло, що знайти баланс між доступністю голосування та безпекою буде надзвичайно непросто.

    Гевко окремо наголошує: на тимчасово окупованих територіях організувати виборчий процес буде неможливо. Він прямо говорить, що голосування там не можна буде забезпечити ані з погляду безпеки, ані з погляду легітимності результату. Це означає, що перші повоєнні вибори доведеться моделювати в умовах неповного територіального охоплення, якщо деокупація не буде завершена.

    Серед нових ризиків член ЦВК називає не тільки класичні загрози дезінформації, а й можливе втручання через криптоактиви, соціальні мережі та Telegram-канали. Він згадує досвід Молдови й Румунії, де, за його словами, зовнішній вплив у виборчий процес поєднував дезінформаційні кампанії, підкуп виборців і спроби кібервтручання. В Україні, підкреслює він, поки що передчасно говорити про легалізацію криптовалют у виборчому процесі, тим більше що в країні загалом не врегульований їхній повноцінний обіг.

    Також Гевко підкреслює, що йдеться, найімовірніше, про одноразовий закон — тобто спеціальний нормативний акт саме для перших повоєнних виборів. Причина в тому, що після війни Україна матиме унікальний набір обставин: мільйони виборців за кордоном, мільйони ВПО, велику кількість військових, зруйновану частину виборчої інфраструктури та інший безпековий контекст. Частину норм, можливо, пізніше інтегрують у Виборчий кодекс, але основний масив рішень, вірогідно, буде тимчасовим і спеціальним.

    Додатковим чинником є і демографічна реальність. За даними Центру економічної стратегії, лише 43% українських біженців за кордоном станом на лютий 2026 року заявляли, що планують повернутися в Україну. Це означає, що проблема участі громадян за кордоном у виборах може бути не короткостроковою, а тривалою, і державі, можливо, доведеться переосмислити саму модель закордонного голосування не лише для перших, а й для наступних кампаній.

    У підсумку позиція ЦВК залишається однозначною: поки триває війна, виборів в Україні не буде. Але паралельно в державі вже триває підготовка до найскладнішої виборчої кампанії в сучасній історії — тієї, що має відбутися після війни й одночасно повернути країну до повноцінного демократичного циклу, не втративши легітимності, безпеки та довіри громадян.

  • Уряд виділяє понад 10 млрд грн на житлові ваучери: запускається механізм бронювання коштів для переселенців

    Уряд виділяє понад 10 млрд грн на житлові ваучери: запускається механізм бронювання коштів для переселенців

    Кабінет міністрів України спрямовує понад 10 мільярдів гривень на програму житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб, попри збереження дефіциту державного бюджету. Паралельно запускається механізм бронювання коштів відповідно до поданих заяв, що має впорядкувати доступ до фінансування.

    Йдеться про розширення програми єВідновлення, у межах якої передбачено 6,6 мільярда гривень бюджетного фінансування. Додатково близько 80 мільйонів євро надходить від Банку розвитку Ради Європи, а також з інших міжнародних джерел, що дозволяє збільшити загальний ресурс програми.

    Житлові ваучери розраховані на внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Максимальний розмір фінансування становить до 2 мільйонів гривень на придбання житла. Після ухвалення рішення ваучер формується автоматично та відображається у застосунку Дія.

    Подання заявок на бронювання коштів уже доступне онлайн через Дію. Надалі подати документи можна буде також через центри надання адміністративних послуг або через нотаріуса. Черговість отримання фінансування визначається за датою та часом подання заявки. У разі недостатності коштів звернення автоматично потрапляє до електронної черги і буде розглянуте після надходження додаткового фінансування.

    Кошти ваучера можуть бути використані для придбання готового житла, інвестування у будівництво, внесення першого платежу за іпотекою або часткового погашення кредиту. Після підтвердження бронювання заявник має 60 днів для укладення відповідної угоди.

    Програма житлових ваучерів для переселенців стартувала наприкінці 2025 року і розглядається урядом як один із ключових інструментів забезпечення житлом громадян, які втратили його внаслідок війни.

  • Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    В Україні змінюються ключові тенденції на ринку оренди житла. Попит поступово зміщується із західних регіонів до центральних і навіть прифронтових областей, де дедалі частіше виникає дефіцит доступного житла.

    За даними профільних аналітиків, найбільше зростання інтересу до оренди зафіксовано у Сумській області (+36%), Черкаській (+34%), а також у Чернігівській та Херсонській областях (по +32%). Значний приріст попиту також демонструє Полтавська область (+31%).

    Водночас традиційно популярні західні регіони поступово втрачають позиції. Зокрема, у Закарпатській області попит знизився на 7%. Подібна тенденція спостерігається і в інших областях, що раніше були основними напрямками для внутрішніх переселенців.

    Паралельно змінюється і ситуація з пропозицією житла. У низці регіонів кількість оголошень зростає — наприклад, у Чернігівській (+32%), Кіровоградській (+23%), Черкаській (+21%) та Чернівецькій (+19%) областях. Однак в інших регіонах ситуація протилежна.

    Зокрема, у Житомирській області кількість пропозицій зменшилася на 11%, а в Запорізькій — одразу на 28%. Це створює значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Найгостріше проблема проявляється саме у прифронтових регіонах. У Запорізькій області конкуренція на ринку досягла критичного рівня — на одну квартиру претендують у середньому до 18 орендарів.

    Для порівняння, у Києві ситуація виглядає значно стабільнішою: тут на одне оголошення припадає близько трьох потенційних орендарів, що свідчить про більш збалансований ринок, попри високі ціни.

    Цінова ситуація також зазнала змін. Якщо раніше Київ був беззаперечним лідером за вартістю оренди, то тепер він ділить перше місце із Закарпатською областю — приблизно 22 тисячі гривень за однокімнатну квартиру.

    Найнижчі ціни традиційно зберігаються у Харківській області — близько 5,5 тисяч гривень на місяць.

    У столиці, як і раніше, зберігається суттєва різниця між районами. Найдорожчим залишається Печерський район (близько 22,5 тисяч гривень), тоді як найдоступнішим — Деснянський (приблизно 10 тисяч гривень).

    Ситуація в Запорізькій області є показовою. Попри низькі ціни на купівлю житла (близько 15,5 тисяч доларів за однокімнатну квартиру), попит на оренду стрімко зростає. Це пов’язано з переміщенням населення та небажанням інвесторів купувати нерухомість поблизу зони бойових дій.

    Крім того, частина власників знімає житло з ринку через ризики пошкодження, що ще більше скорочує пропозицію.

    У результаті формується парадоксальна ситуація: житло залишається відносно дешевим, але доступ до нього обмежений, а конкуренція серед орендарів різко зростає.