Суддя Конституційного суду України у відставці, доктор юридичних наук Микола Мельник, зазначає, що Конституція України чітко визначає обов’язки парламенту та президента до моменту обрання їхніх наступників. У своєму матеріалі під назвою “Вибори в Україні: не зараз, а коли?”, він спростовує можливі тлумачення Росії щодо юридичної “простроченості” парламенту та президента через відкладення термінів виборів.
За словами судді, згідно зі статтею 76 Конституції України, строк повноважень Верховної Ради складає п’ять років. Проте, у випадку закінчення строку повноважень під час дії воєнного чи надзвичайного стану, повноваження продовжуються до обрання нового складу парламенту після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Мельник підкреслює, що така автоматична пролонгація не потребує рішення і здійснюється відповідно до імперативного припису Конституції. У зв’язку з цим вибори парламенту під час дії воєнного стану юридично неможливі, а нинішня Верховна Рада буде легітимною до обрання нового парламенту після скасування воєнного стану. Протягом цього періоду ніхто не може ставити під сумнів законність діючого парламенту, оскільки його повноваження пролонговано на конституційному рівні.
Автор відзначає, що Конституція України не має аналогічної норми, що регулює повноваження президента під час дії воєнного або надзвичайного стану, і це стало основою для обговорень щодо можливості та доцільності проведення президентських виборів у 2024 році. Суддя Мельник, проте, вказує, що це “прогалина” компенсується іншими нормами Конституції.
Він зазначає, що хоча Конституція (ч. 1 ст. 103) встановлює п’ятирічний термін обіймання посади президента, вона також вимагає виконання главою держави своїх повноважень і поза зазначеним строком. Однак особливість інституту президентства в Україні полягає в тому, що Конституція не передбачає можливості тимчасової заміни президента (наприклад, віцепрезидентом) або виконання його обов’язків у випадку тимчасової відсутності чи закінчення терміну його обрання.
Суддя наголошує, що влада президента, який є главою держави та Верховним головнокомандувачем ЗСУ, є невід’ємною і ключовою складовою державної влади в Україні. Тому, з метою належного функціонування державної влади на конституційних засадах та забезпечення існування та стабільності держави, повноваження президента мають здійснюватися безперервно.
Мельник ремаркує, що виконання обов’язків президента обмежується лише певним терміном – до вибору та інавгурації нового президента, і лише у випадках дострокового припинення повноважень президента згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції (стаття 112 Конституції). Відзначається, що жодна особа, крім самого президента, не може виконувати його повноваження, як під час п’ятирічного терміну, так і після його завершення.
Такий висновок базується на основних принципах функціонування державної влади в Україні, зокрема на принципах інституційної безперервності та стабільності, а також конкретних конституційних нормах. Суддя підкреслює важливість взаємозв’язку положень статті 103 Конституції із статтею 108, де визначено, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного президента України.
Зазначається, що ця норма Конституції не лише дозволяє, але й зобов’язує (імперативно – “виконує!”) діючого президента виконувати свої повноваження до того моменту, поки його не замінить новообраний президент. Суддя додає, що об’єктивна неможливість проведення вільних виборів в умовах воєнного конфлікту також може слугувати конституційною підставою для пролонгації повноважень президента та парламенту.
Звертається увага, що питання легітимності української влади без проведення виборів стане предметом обговорення в інформаційному просторі Росії. Суддя підкреслює, що Росія, зокрема Путін, ймовірно буде наголошувати на невизнанні легітимності українського парламенту та президента після закінчення конституційного терміну їхніх повноважень, навіть при наявності перепланованих виборів в Росії, які можливо не відповідають демократичним нормам.
