Gorchitsa.info

Позначка: виробництво

  • Експерт заявив, що Росія не здатна виробляти по 500 “шахедів” щодня

    Експерт заявив, що Росія не здатна виробляти по 500 “шахедів” щодня

    Російські заяви про можливість запускати по 500 дронів “шахед” на добу є перебільшенням і не підтверджуються реальними темпами виробництва. Про це заявив авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі “Фабрики новин”.

    За його словами, російське виробництво “шахедів” наразі перебуває на рівні 85–90 одиниць, і підняття обсягів до 500 виглядає малоймовірним.

    “Судячи з балансу, що вироблено, що застосовано – вони виробляють на рівні 85–90. Тобто, збільшення кількості за цей рік у п’ять разів виглядає більше фантазійним, ніж надійним фактом”, – пояснив експерт.

    Криволап також наголосив на суттєвому зниженні ефективності “шахедів” в умовах української протиповітряної оборони. Якщо кілька місяців тому точність ударів цих дронів була вищою, то зараз українські сили ППО знищують до 88–89% таких цілей навіть у найскладніших ситуаціях.

    “Це каже, що ми здатні захищатися, але нам треба покращувати, посилювати, змінювати відпрацювання по цих цілях. Повинно бути задіяно більше авіації. Потрібно покращувати засоби радіолокаційного виявлення”, – додав Криволап.

    Нагадаємо, на початку березня заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький повідомив, що за планами російського командування, у разі досягнення виробничих показників, вони могли б одночасно запускати до 500 безпілотників. Проте в реальності таких масштабів Росія наразі не досягає.

  • Росія розширює виробництво дронів з дальністю до 2500 км

    Росія розширює виробництво дронів з дальністю до 2500 км

    Російська Федерація активно працює над удосконаленням своїх безпілотних літальних апаратів (БПЛА) “Шахед”, збільшуючи дальність їхнього польоту до 2500 км. Відповідно до повідомлень від Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія налагодила виробництво аналога іранського Shahed-238 – Гєрань-3, оснащеного малогабаритним турбореактивним двигуном, що дозволяє БПЛА досягати швидкості до 600 км/год.

    Нові модифікації цих дронів вже почали використовуватися для виконання бойових місій, зокрема з розширенням бойових частин, включаючи ОФБЧ-2,5 та інженерні боєприпаси. Також вдосконалена конструкція Shahed-136, що включає зміни в розміщенні важливих компонентів, таких як акумуляторні батареї та польотний контролер.

    Особливу увагу розвідники звертають на використання росією компонентів китайського виробництва для заміни американських та європейських частин, зокрема інтегральних схем. У зв’язку з цим, китайська продукція все частіше замінює критично важливі компоненти БПЛА.

    Ці зміни свідчать про те, що Росія не тільки збільшує технічний потенціал своїх безпілотників, а й активно шукає альтернативи західним компонентам, що забезпечує їй більшу незалежність від санкцій і міжнародних обмежень.

  • Україна готується створювати власні мікрочипи

    Україна готується створювати власні мікрочипи

    Україна робить рішучий крок до розвитку технологічної індустрії. 14 січня Кабінет Міністрів затвердив стратегію цифрового розвитку та інновацій до 2030 року, яка включає амбітну мету — створення власного виробництва мікрочипів. Міністерство цифрової трансформації розраховує забезпечити потреби оборонного, аграрного та автомобільного секторів, попри серйозну конкуренцію зі сторони світових гігантів.

    В Україні з’явилися два ключових ринки для мікросхем — військово-промисловий комплекс та точне землеробство. За словами засновника компанії «Квазар-Мікро» Євгена Уткіна, саме ці напрями створюють значний попит на продукцію.

    Планується запуск виробництва чипів розміром 180, 130 і 110 нм. Хоча ці показники далекі від найновіших світових стандартів (наприклад, 1,8 нм від Intel або 4 нм від TSMC), Україна прагне знайти свою нішу, орієнтуючись на потреби локального ринку.

    Два шляхи до успіху

    Мінцифри розглядає два варіанти запуску виробництва:

    1. Ліцензування та контроль держави. Залучення іноземної компанії-ліцензіара, яка відповідатиме за будівництво та запуск фабрики. У цьому випадку держава може отримати контрольний пакет акцій.
    2. Державний тендер. Участь міжнародного партнера через конкурс із можливістю надання державі міноритарної частки для квотування замовлень.

    Серед потенційних партнерів обговорюються такі компанії, як AMS (Австрія), CMP (Франція), IHP і X-FAB (Німеччина), TowerSemiconductors (Ізраїль) та інші.

    Будівництво фабрики оцінюють у $1–5 млрд, залежно від обраної моделі реалізації проєкту. На повноцінний запуск виробництва може піти кілька років, а перших значних результатів варто очікувати до кінця третього року.

    Росія також прагне розвивати власне виробництво мікросхем. Кремль планує до 2028 року налагодити випуск чипів із топологією 65 нм — технології, яка з’явилася ще у 2005 році. У той же час їхні спроби створювати техніку з машинним зором досі залежать від китайських комплектуючих.

  • Ціни на часник в Україні змінилися через проблеми з імпортом

    Ціни на часник в Україні змінилися через проблеми з імпортом

    В Україні ціни на часник досягли рекорду, перевищивши позначку в 200 гривень за кілограм. І це не просто тимчасове подорожчання — експерти прогнозують, що цей овоч вже не буде дешевим.

    Зростання вартості часнику пояснюється кількома факторами. По-перше, через погіршення внутрішнього виробництва в Україні та труднощі з імпортом. У країні не вистачає товарного часнику для задоволення потреб, а імпортні поставки обмежені через високі ціни та проблеми з транспортуванням. Європейські країни, зокрема Іспанія, яка є основним постачальником часнику в ЄС, також відчувають дефіцит через погіршення погодних умов і збільшення витрат на робочу силу та транспорт.

    До того ж, в Україні відзначають скорочення площ під часник, що вплинуло на врожай. З 2020 року площі знизились на 15%, що зробило країну залежною від імпортованого часнику, який коштує в кілька разів дорожче, ніж місцевий. Ситуацію ще більше ускладнюють високі ціни на китайський часник, імпорт якого через ЄС також ускладнився.

    Як повідомляють аналітики, за таких умов часник в Україні буде й далі дорогим, а його ціна навряд чи знизиться в найближчий час. Це створює додаткові труднощі для споживачів, яким доводиться платити рекордні ціни, а на ринку залишаються лише обмежені запаси.

  • Кияни звертаються до Київради з проханням відновити виробництво шампанських вин

    Кияни звертаються до Київради з проханням відновити виробництво шампанських вин

    На сайті Київради з’явилася петиція з проханням відновити роботу Київського заводу шампанських вин (КЗШВ). Автори петиції пропонують викупити, відремонтувати обладнання та відновити виробництво відомих сортів шампанських вин, таких як “Напівсолодке”, “Мускатне біле”, “Брют” та “Золоте”.

    Автори ініціативи наголошують, що КЗШВ є нащадком багатих традицій українського виноробства, а його продукція завжди була символом якості та смачних напоїв. Вони вважають, що відновлення заводу сприятиме розвитку місцевого виробництва, популяризації українських напоїв і забезпеченню споживачів справжнім шампанським, яке не поступається світовим стандартам.

    Як зазначають автори петиції, на прилавках українських магазинів зараз домінують маловідомі бренди шампанських вин, які не відповідають високим стандартам якості. Вони впевнені, що низькоякісні напої не тільки шкодять здоров’ю споживачів, а й не створюють атмосферу свята та натхнення.

    “Повернемо смачні й відомі сорти шампанських вин до святкового столу”, — закликають кияни.

    Петиція набирає популярність серед місцевих жителів, адже багато хто з них має добрі спогади про смачне шампанське, яке вироблялося на Київському заводі. Це може стати не лише кроком до відновлення традиційного виробництва, а й важливим внеском у розвиток українського ринку напоїв.

    Чи підтримають цей заклик у Київраді, покаже час. Втім, вже зараз можна стверджувати, що попит на якісне українське шампанське залишається великим.

  • Чехія та Україна починають виробництво нового турбореактивного двигуна AI-PBS-350

    Чехія та Україна починають виробництво нового турбореактивного двигуна AI-PBS-350

    Очільник чеської компанії PBS Group Павел Чехів оголосив, що виробництво турбореактивного двигуна AI-PBS-350, розробленого співтовариством з Україною, розпочнеться найближчим часом на заводі в місті Велька-Бітеш. 

    Відомо, що AI-PBS-350 являє собою малогабаритний турбореактивний двигун, який важить 51 кг та має тягу у 3400 Н. За словами спеціалістів, його можна використовувати для крилатих ракет та БПЛА.

    Але про яку саме зброю йде мова? Спеціалісти звертають увагу на тягу, яка може вказати на злітну вагу того чи іншого виробу.

    У якості прикладу вони наводять американську крилату ракету AGM-158 JASSM, яка має злітну вагу близько 1000 кг. Цей виріб використовує двигун Teledyne CAE J402-CA-100, який має тягу близько 2900 Н.

    У той же час, для ракети Tomahawk зі злітною вагою 1300 кг використовують двигун F107-WR-402 з тягою 3100 Н. Таким чином, новий двигун можна буде використовувати саме для зброї такого класу.

    Втім, можна не обмежуватись крилатими ракетами. На користь цього говорить приклад норвезької протикорабельної ракети середньої дальності NSM, яка важить трохи більше 400 кг та має доволі потужний двигун Microturbo TRI-40 з тягою від 2500 Н до 3300 Н.

    Нові розробки в сфері ОПК

    Раніше стало відомо, скільки нових ракет “Пекло” виробила Україна. Як повідомлялось, мова йде приблизно про 100 таких ракет. Технологічність на дешевизна конструкції дозволяє масштабувати виробництво, згідно із потребами українських підрозділів. Також нещодавно було розкрито характеристики нової ракети “Рута”, постачати яку почали в цьому році. Заявлена дальність новинки складає 300 км. Її можна використовувати не тільки для ударів по противнику, але й для розвідувальних завдань.
  • Ризик для України: західні експерти прогнозують, що «відключення рубильника» може стати найбільш небезпечною загрозою

    Ризик для України: західні експерти прогнозують, що «відключення рубильника» може стати найбільш небезпечною загрозою

    Наше джерело повідомляє, що західні експерти та розвідки моделювали різні сценарії розвитку української кризи за подальших активних бойових дій.
    Так ось найнебезпечніше для української влади і обороноздатності ЗСУ – це не удари ТЯО, а реальне вимкнення України від рубильника.

    Якщо Кремль відключить Київ, то все зросте в рази, інфляція полетить, паніка посилиться, економіка проб’є чергове дно, виробництва майже не буде, внутрішніх проблем буде багато, голод, холод, буде ризик виникнення внутрішніх бунтів, а кейс мирних переговорів стане найпопулярнішим у суспільстві.

    Ось чому Зеленському зараз необхідно за будь-яку ціну не втратити «електрику». Для цього вони використовуватимуть будь-які засоби інформаційного впливу, закидаючи в маси наративи, що такий крок РФ призведе до ядерної кризи/аварії, це буде світова катастрофа тощо. аби росіяни відмовилися від цієї ідеї.

    За нашими даними, повне відключення України від е/е найімовірніше відбудеться у 2025 році, якщо Зеленський відмовиться йти на мирні переговори.

  • Українські дрони на 80% складаються з китайської електроніки

    Українські дрони на 80% складаються з китайської електроніки

    Згідно з інформацією від кількох незалежних джерел, які мають доступ до виробничих ліній українських дронів, більшість безпілотних літальних апаратів, що використовуються в Україні, містять комплектуючі та електроніку китайського виробництва.

    За даними джерел, понад 80% компонентів, що складають сучасні українські дрони, — це продукція китайських виробників, 19% — західні деталі, і лише 1% — це вітчизняні комплектуючі.

    Фактично українських дронів не існує. Ми купуємо все у всіх, а самі потім склеюємо це «у себе в гаражі». Ми вразливі від усіх. Плюс ми купуємо це за «валюту», яку нам дають у кредит, але наша економіка від цього отримує «крихти».

    До речі ціни на електроніку та комплектуючі за останній час помітно зросли.
    Також цей кейс один із найкорупційніших. На ньому люди роблять «статки».

    Ніхто нічого не створює і не розвиває. Всі просто рубають бабки в швидку. Ось для чого багато хто хоче продовжити війну ще і ще.

  • Зеленський заявив, що в Україні працюють понад 40 іноземних оборонних компаній

    Зеленський заявив, що в Україні працюють понад 40 іноземних оборонних компаній

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в країні активно працюють понад 40 іноземних оборонних компаній, що свідчить про зростання співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпеки та оборони. Водночас понад 600 вітчизняних оборонних компаній продовжують зміцнювати військово-промисловий комплекс України. Ці підприємства забезпечують близько 300 тисяч робочих місць в оборонній галузі.

    Ми залучили понад 40 іноземних оборонних компаній для роботи в Україні. В сфері ОПК працюють понад 600 вітчизняних компаній, які загалом забезпечують  300 тисяч робочих місць

    – сказав Зеленський.

    Зеленський поставив завдання виготовити 3 тисячі крилатих ракет та 30 тисяч далекобійних безпілотників наступного року.

  • Росія активно будує заводи для виробництва безпілотників

    Росія активно будує заводи для виробництва безпілотників

    За інформацією надійних джерел, Росія продовжує масштабне будівництво заводів для виробництва та складання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на своїй території. Ця активність є частиною стратегічної програми Кремля з нарощування власного військово-промислового потенціалу в умовах продовження повномасштабної війни проти України та зростаючого міжнародного тиску.

    У 2025 році у росіян буде в 2-3 рази більше БПЛА, ніж у 2024 році. Це посилить тиск на фронт і тил ЗСУ.
    З’являться безпілотники доставщики дронів – «матки».
    З’являться ударні дрони.
    З’являться нові дрони розвідники – бомбардувальники.

    Також росіяни розвивають антидроннові розробки.
    Будуть дрони мисливці на дронів. Нові РЕБ.
    Дрони охоронці, завдання яких виявляти дрони й атакувати їх.

    Україна в цьому кейсі повністю залежна від заходу.