Gorchitsa.info

Позначка: ЄС

  • Після демаршу Зеленського та Буданова: українці висловилися про суперечку з Польщею

    Після демаршу Зеленського та Буданова: українці висловилися про суперечку з Польщею

    Попри останнє загострення у відносинах між Києвом і Варшавою, переважна більшість українців не підтримує конфронтацію з Польщею через історичні суперечки. Нове соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що 90% громадян України виступають за конструктивний підхід до вирішення складних історичних питань між двома країнами.

    Результати опитування були оприлюднені на тлі дипломатичного скандалу, який виник після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — Ордена Білого Орла. Це рішення викликало широкий резонанс як в Україні, так і в Польщі та стало приводом для нової хвилі дискусій навколо складних сторінок спільної історії двох народів.

    Соціологи КМІС поставили респондентам запитання про те, який підхід до врегулювання історичних суперечок із Польщею вони підтримують найбільше. Українцям запропонували чотири варіанти відповіді, два з яких передбачали конфронтаційну модель відносин, а ще два — пошук компромісів та взаєморозуміння.

    Згідно з результатами дослідження, лише 5% українців підтримують радикальні підходи. Зокрема, лише 1% респондентів вважає, що Україна має повністю погодитися з польським баченням спільної історії та виконати всі вимоги Варшави. Водночас лише 4% опитаних переконані, що саме Польща повинна відмовитися від власної позиції та прийняти українське трактування історичних подій.

    Натомість абсолютна більшість громадян обрала більш прагматичний та конструктивний підхід. Найпопулярнішою виявилася позиція, згідно з якою кожна держава має право на власне бачення історії та власних національних героїв, а інші країни не повинні втручатися в ці питання. Такий варіант підтримали 57% опитаних.

    Ще 33% українців виступили за пошук спільного погляду на складні історичні події шляхом роботи істориків та експертів, а не політиків. На їхню думку, створення спільних історичних комісій та професійний діалог можуть допомогти виробити компромісні підходи до оцінки суперечливих сторінок минулого.

    У КМІС зазначають, що результати дослідження демонструють високий рівень суспільної зрілості українців. Попри емоційність історичних тем та активне політичне використання історичних питань у двосторонніх відносинах, більшість громадян віддають перевагу співпраці, а не загостренню конфлікту.

    Опитування проводилося з 17 по 23 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1005 респондентів із різних регіонів України. За даними соціологів, статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.

    Особливої актуальності результати набувають на тлі останніх подій у польсько-українських відносинах. Нагадаємо, нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — Ордена Білого Орла. Причиною став конфлікт навколо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування Героїв УПА.

    Рішення Варшави викликало хвилю відповідних кроків з українського боку. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оголосив про повернення польської нагороди — Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею». Аналогічне рішення ухвалив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, який також відмовився від польського ордена.

    Згодом до них приєднався посол України у Польщі Василь Боднар. А 20 червня президент Володимир Зеленський повернув Орден Білого Орла польській стороні.

    Символічний протест підтримали й українські президенти попередніх років. Про повернення своїх польських нагород заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Попри політичне загострення, керівництво обох держав останніми днями неодноразово наголошувало на важливості збереження стратегічного партнерства. Польща залишається одним із ключових союзників України у війні проти Росії та одним із головних лобістів українських інтересів у Європейському Союзі та НАТО.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також закликав політиків уникати ескалації історичних конфліктів. За його словами, зростання антиукраїнських настроїв у польському суспільстві є тривожним сигналом, який не повинен використовуватися для політичних маніпуляцій.

    Експерти відзначають, що питання Волинської трагедії, діяльності УПА та історичної пам’яті залишаються одними з найскладніших у двосторонніх відносинах. Однак результати нового дослідження свідчать: українське суспільство не підтримує радикалізацію цих дискусій і виступає за збереження партнерських відносин із Польщею навіть попри наявні суперечки.

    На тлі війни з Росією та спільних безпекових викликів українці демонструють прагнення до діалогу та взаємної поваги. І саме це, на думку соціологів, може стати основою для подальшого розвитку українсько-польських відносин, незважаючи на політичні конфлікти та складну історичну спадщину.

  • У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що наразі ведуть активну дипломатичну роботу з польською стороною, спрямовану на зниження напруги та поступове врегулювання загострення у двосторонніх відносинах. У відомстві підкреслюють, що Україна зацікавлена у збереженні конструктивного діалогу з Польщею як з одним із ключових партнерів у Європі, особливо в умовах триваючої російської агресії, коли співпраця між країнами залишається критично важливою для безпеки регіону та підтримки оборонних зусиль.

    За словами речника МЗС, українська дипломатія працює над тим, щоб “стишити гострі кути” у публічній площині та не допустити подальшої ескалації емоцій у політичних заявах і медійному просторі. У відомстві наголошують, що нинішні розбіжності не повинні ставити під сумнів стратегічний характер українсько-польських відносин, які будуються на спільних безпекових інтересах, історичному досвіді та масштабній практичній співпраці в умовах війни.

    Окремо в МЗС зазначають, що діалог між Києвом і Варшавою триває на різних рівнях, включно з політичними консультаціями та контактами дипломатичних команд. Українська сторона розраховує, що найближчим часом вдасться знайти взаємоприйнятні рішення щодо чутливих питань і повернути відносини до більш стабільного та прогнозованого формату.

    Попри поточне напруження, у зовнішньополітичному відомстві підкреслюють, що Польща залишається одним із найважливіших союзників України в Європейському Союзі та НАТО, а також ключовим партнером у питаннях військової, гуманітарної та політичної підтримки.

    Загалом українська дипломатія робить ставку на поступове зниження конфліктності, уникнення різких публічних заяв і повернення до практичного співробітництва, яке дозволить зберегти міцну основу двосторонніх відносин навіть у періоди політичних розбіжностей.

  • Таяні: ЄС має повністю відмовитися від російських нафти й газу

    Таяні: ЄС має повністю відмовитися від російських нафти й газу

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Європейський Союз має дотримуватися послідовної та єдиної позиції щодо відмови від закупівлі російських нафти та газу, якщо прагне створити реальні передумови для того, щоб Росія погодилася на переговори щодо завершення війни проти України. Про це він сказав в інтерв’ю італійському мовнику Rai.

    За словами Таяні, енергетична політика ЄС має залишатися стабільною та послідовною, адже будь-які коливання або повернення до закупівель російських енергоносіїв послаблюють загальну позицію Європи. Він наголосив, що після початку повномасштабної війни проти України європейські країни вже змогли знайти альтернативні джерела постачання енергоресурсів, що дозволяє їм і надалі утримуватися від імпорту з Росії без критичних наслідків для економіки.

    Таяні підкреслив, що відмова від російських нафти та газу є не лише економічним рішенням, а й політичним сигналом, який демонструє єдність і послідовність ЄС у питанні підтримки України та тиску на Росію. Він зазначив, що лише чітка й узгоджена позиція може мати вплив на поведінку Москви в контексті війни.

    «Я вважаю, що нам не слід купувати російський газ, бо коли займаєш певну позицію, її треба дотримуватися – я маю на увазі послідовність… Ми послідовні. Ми заявили, що не будемо купувати російську нафту та газ, у нас є дуже хороші альтернативи, і ми рухаємося вперед», – заявив глава МЗС Італії.

    Окремо Таяні звернув увагу на те, що Італія паралельно працює над диверсифікацією власного енергетичного балансу. Зокрема, країна розглядає розвиток ядерної енергетики як один із стратегічних напрямів, який у майбутньому має допомогти ще більше зменшити залежність від викопного палива та підвищити енергетичну безпеку держави.

    У своїх заявах італійський міністр також підкреслив, що санкційний і енергетичний тиск на Росію залишається важливим інструментом міжнародної політики, спрямованої на досягнення переговорного процесу щодо завершення війни. На його думку, саме послідовність у санкціях і відмова від фінансування російського енергетичного сектору можуть стати одним із ключових факторів, які змінять розрахунки Кремля.

    «Я вважаю, що правильно діяти й рухатися вперед послідовно, адже якщо ми хочемо змусити Путіна сісти за стіл переговорів, треба надсилати йому сигнали… Якщо ми будемо жорсткими в одному, а потім м’якими в іншому, він продовжуватиме дбати про свої інтереси», – додав Таяні.

    Заяви глави МЗС Італії пролунали на тлі тривалих дискусій у межах ЄС щодо подальшого посилення санкційної політики проти Росії та зменшення залежності від її енергоресурсів. Попри вже значне скорочення імпорту російської нафти і газу, окремі країни Європи продовжують обговорювати темпи повного розриву енергетичних зв’язків із Москвою.

    Водночас у європейських розвідструктурах раніше заявляли, що російська економіка залишається вразливою до санкційного тиску, особливо у разі подальших обмежень у банківському секторі або падіння світових цін на нафту. За оцінками аналітиків, саме енергетичні доходи залишаються одним із ключових джерел фінансування російської держави та військових витрат, що робить енергетичний аспект санкцій критично важливим у довгостроковій перспективі.

  • У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    Напруга у відносинах між Польщею та Україною зростає через дії української сторони, а не через рішення президента Польщі Кароля Навроцького. Таку позицію озвучив глава канцелярії польського президента Збігнев Богуцький в інтерв’ю RMF FM, коментуючи останні заяви та політичні кроки, які призвели до помітного охолодження діалогу між Варшавою та Києвом.

    За словами Богуцького, нинішній стан польсько-українських відносин є складним, однак відповідальність за це, на його думку, не лежить на польському президенті чи його адміністрації. Він стверджує, що причиною погіршення контактів стали рішення української сторони, які у Варшаві сприйняли як такі, що ігнорують чутливі історичні питання та попередні домовленості між державами.

    Окремо глава канцелярії президента Польщі різко розкритикував рішення щодо присвоєння українському військовому підрозділу назви, пов’язаної з “героями УПА”. Він назвав це кроком, який у Польщі сприймають як неприйнятний і образливий, наголошуючи, що він зачіпає історичну пам’ять польського суспільства. Богуцький заявив, що подібні рішення ускладнюють діалог між країнами, особливо на тлі чутливих історичних дат та дискусій навколо спільного минулого.

    У своїх заявах він також прокоментував чутки про можливу кризу напередодні річниці Волинської трагедії, зазначивши, що ситуація має складний політичний контекст, але заперечив відсутність контактів між сторонами. За його словами, спроби налагодити комунікацію між президентськими адміністраціями Польщі та України дійсно здійснювалися, однак вони не призвели до конкретного результату.

    Водночас Богуцький підкреслив, що дипломатичні канали між Варшавою та Києвом продовжують працювати, навіть попри напружену політичну атмосферу. Це, за його словами, дозволяє підтримувати мінімальний рівень взаємодії між державами та уникати повного розриву контактів.

    На тлі загострення відносин раніше президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. У Варшаві це пояснили політичними та історичними причинами, зокрема реакцією на рішення щодо назв українських військових підрозділів та трактування історичних подій, пов’язаних із УПА. У Польщі заявили, що такі кроки не відповідають очікуванням Варшави в контексті європейської інтеграції України.

    Це рішення викликало помітну реакцію в Україні. Деякі українські посадовці заявили про намір повернути польські державні нагороди на знак протесту, а в політичних колах почали обговорювати можливі наслідки для двосторонніх відносин, зокрема у сфері дипломатичних контактів і міжнародних заходів.

    Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що такі рішення можуть бути пов’язані з внутрішньополітичними процесами у Польщі та використанням історичної тематики у внутрішніх дискусіях. Він наголосив, що Україна залишається відкритою до діалогу з Варшавою, попри різкі заяви та політичні суперечки.

    Експерти відзначають, що нинішнє загострення між Києвом і Варшавою є одним із найсерйозніших за останній час, адже воно зачіпає як історичні питання, так і сучасну політичну співпрацю, включно з безпековим та євроінтеграційним напрямками. На цьому тлі зростає важливість дипломатичних каналів, які наразі залишаються єдиним стабілізуючим фактором у відносинах між двома країнами.

  • ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    У Європейському Союзі пояснили, що процес вступу України та Молдови до ЄС не є автоматично синхронним і надалі залежатиме від індивідуального прогресу кожної країни-кандидата. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова–ЄС, який відбувся 22 червня.

    За її словами, після офіційного відкриття переговорного процесу кожна держава-кандидат переходить до етапу самостійної відповідальності за темпи свого наближення до членства в Європейському Союзі. Фон дер Ляєн наголосила, що подальший прогрес визначається не політичними деклараціями чи орієнтовними термінами, а реальним впровадженням реформ і виконанням конкретних критеріїв, закладених у переговорній методології ЄС.

    Вона підкреслила, що різні країни-кандидати мають різні стартові умови, різний рівень готовності та різні пріоритети реформ, тому універсальний підхід із фіксованими термінами не відображає реальної складності процесу розширення ЄС. Саме тому, за її словами, Євросоюз застосовує так званий «процес, заснований на заслугах», який дозволяє оцінювати прогрес кожної країни окремо та об’єктивно.

    Фон дер Ляєн зазначила, що така модель є більш ефективною для країн-кандидатів, оскільки дозволяє чітко відстежувати, які саме реформи вже впроваджені, а які ще потребують виконання. Вона додала, що це також дає можливість самому ЄС виконувати свої зобов’язання у межах узгоджених процедур і стандартів.

    Окремо вона уточнила, що під час своєї заяви оцінювала насамперед перспективи Молдови, оскільки пресконференція була присвячена підсумкам саміту Молдова–ЄС. Водночас принцип індивідуального підходу, за її словами, є універсальним і застосовується до всіх країн-кандидатів, включно з Україною.

    У контексті євроінтеграції України вже відбулися перші практичні кроки. 15 червня 2026 року Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи», який охоплює ключові сфери — верховенство права, функціонування судової системи, захист основоположних прав і свобод, а також зміцнення демократичних інституцій. Загалом процес переговорів передбачає шість тематичних кластерів, через які Україна має адаптувати національне законодавство до права Європейського Союзу.

    Подальші етапи переговорів очікуються у другій половині 2026 року, однак їхня швидкість безпосередньо залежатиме від темпів проведення реформ та рівня політичної підтримки з боку всіх держав-членів ЄС. У Брюсселі наголошують, що саме якість виконання вимог, а не формальні строки, визначатиме кінцевий рух України та інших країн-кандидатів до членства в Європейському Союзі.

  • У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Сеймі Польщі продовжується політична та публічна дискусія навколо резонансного рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Попри те, що сам факт рішення вже викликав значний міжнародний резонанс і став предметом суперечок як у Варшаві, так і в Києві, частина польських політиків намагається перевести фокус із конфлікту на перспективу подальших двосторонніх відносин.

    Однією з таких позицій стала заява депутатки коаліційної Польської селянської партії (PSL) Уршули Паславської, яка в ефірі Polsat News охарактеризувала рішення щодо ордена як «моральну перемогу» польської держави. Водночас вона наголосила, що після завершення цього етапу політичного протистояння необхідно уникати подальшої ескалації та зосередитися на практичній співпраці з Україною, насамперед у сфері післявоєнного відновлення.

    Паславська підкреслила, що ситуація з поверненням ордена, який раніше був вручений Володимиру Зеленському, фактично вже перейшла у завершальну фазу, і тому політичний сенс продовження конфлікту, на її думку, вичерпується. Вона зазначила, що Польща має перейти до обговорення довгострокових стратегічних питань, зокрема участі у міжнародній конференції, присвяченій відбудові України, яка розглядається як один із ключових елементів майбутньої економічної співпраці між країнами.

    На її думку, саме відбудова України має стати центральним напрямком польської зовнішньої політики у східному векторі, адже масштаб руйнувань і потреби у відновленні створюють не лише гуманітарний, а й економічний виклик для всієї Європи. Вона також наголосила, що Польща вже зробила значний внесок у підтримку України, як на державному рівні, так і через зусилля польського суспільства, яке прийняло мільйони українських громадян після початку повномасштабної війни.

    Водночас Паславська звернула увагу на те, що міжнародні конференції з відбудови не можуть бути ефективними без безпосередньої участі української сторони, оскільки саме Україна є головним реципієнтом і водночас ключовим партнером у визначенні пріоритетів відновлення. Вона підкреслила, що будь-які рішення, ухвалені без Києва, не матимуть практичної цінності та не принесуть очікуваного результату.

    Окрему увагу депутатка приділила питанню політичної реакції на заяви української сторони щодо можливих дзеркальних кроків у відповідь на дії Варшави. Вона закликала утримуватися від емоційної риторики та взаємних погроз, наголосивши, що Польща як країна з довшою демократичною традицією в Європейському Союзі повинна демонструвати стриманість і політичну зрілість у складних ситуаціях.

    В її інтерпретації важливо не дозволити, щоб історичні суперечки або символічні конфлікти перетворювалися на довготривалий дипломатичний розрив між двома державами, які мають спільний інтерес у безпеці та стабільності регіону. Вона також наголосила, що будь-які дії, які можуть сприйматися як емоційна ескалація, лише віддаляють сторони від конструктивного діалогу.

    Паславська додала, що Україна повинна враховувати політичну роль Польщі у процесі європейської інтеграції, оскільки позиція Варшави матиме значення для подальших рішень у межах Європейського Союзу. При цьому вона застерегла, що загострення двосторонніх суперечок може ускладнити шлях України до ЄС, якщо конфлікти навколо історичних і символічних питань не будуть врегульовані.

    У Сеймі також звучать застереження щодо можливих довгострокових наслідків нинішньої дипломатичної напруги. На думку Паславської, якщо обидві сторони не докладуть зусиль для зниження рівня конфлікту, ситуація може перейти у тривалий політичний дисбаланс, який у перспективі негативно вплине на економічні та безпекові інтереси як Польщі, так і України.

    Раніше рішення президента Польщі Кароль Навроцький про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла було обґрунтоване історико-політичними мотивами та суперечками навколо символічних назв українських військових підрозділів. На тлі цього в Україні низка політиків заявила про намір повернути польські державні нагороди, а також розпочалася ширша дискусія щодо формату подальших політичних контактів між Києвом і Варшавою, включно з міжнародними заходами з відбудови України.

  • Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    У канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького спробували публічно роз’яснити одну з найбільш резонансних політичних суперечок останніх днів, яка виникла навколо рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла — найвищої державної нагороди Польщі. Дискусія навколо цього кроку швидко вийшла за межі двосторонніх відносин і перетворилася на ширшу політичну суперечку про критерії надання та відкликання нагород, а також про те, чому одні історичні та політичні постаті зберігають відзнаки, тоді як інші їх позбавляються.

    У центрі пояснень опинилася позиція міністерки канцелярії президента Польщі Агнешки Єнджак, яка фактично відповіла на критику щодо вибірковості рішень. Йшлося про питання, чому ордени, за аналогією з випадком Зеленського, не були відкликані у низки суперечливих історичних постатей, серед яких називали італійського диктатора Беніто Муссоліні, російську імператрицю Катерину II, а також колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.

    За словами представниці канцелярії, наведені приклади не можуть розглядатися в однаковій правовій та процедурній площині. Вона наголосила, що Муссоліні та Катерина II є історичними постатями, які давно померли, а чинні правила польської державної практики не передбачають механізму посмертного відкликання орденів. У випадку з такими постатями, як зазначається, йдеться радше про історичну спадщину, а не про актуальні політичні рішення, які можна переглядати в сучасному контексті.

    Окремо увагу було приділено порівнянню з Герхардом Шредером, який після завершення політичної кар’єри в Німеччині неодноразово опинявся в центрі критики через свої зв’язки з російськими енергетичними проєктами та політичне зближення з Москвою. Проте в канцелярії президента Польщі стверджують, що його дії, попри гостру оцінку, не були інтерпретовані як настільки прямі образи польського народу, як це було представлено у випадку з українським президентом.

    У коментарі також проводилися паралелі з політикою історичної пам’яті в Німеччині, де, за словами Єнджак, під час перебування Шредера на посаді канцлера не відбувалося державного вшанування діячів нацистського режиму. Таким чином, у польській стороні намагаються підкреслити, що йдеться не про вибіркове трактування історії, а про різні контексти, які не можна механічно прирівнювати один до одного.

    Водночас у канцелярії президента Польщі наголосили, що рішення про позбавлення Зеленського ордена пов’язане не лише з його особистими висловлюваннями чи політичними жестами, а й з ширшим контекстом історичних і символічних суперечок між Варшавою та Києвом. Зокрема, згадувалися дискусії навколо назв українських військових формувань і складних оцінок історичних подій, які по-різному трактуються в обох країнах.

    Єнджак окремо заявила, що український президент, на її думку, під час отримання нагороди не піднімав питання про те, що орден Білого орла вже був пов’язаний з постатями, які в польському суспільному дискурсі викликають гостру історичну полеміку. Вона також розкритикувала символічний жест повернення ордена поштовим відправленням, заявивши, що це може бути сприйнято як додатковий політичний сигнал, який лише загострює ситуацію.

    У канцелярії підкреслюють, що попри рішення про відкликання нагороди, Польща не змінює загальної позиції щодо підтримки України. Представники адміністрації Навроцького наголошують, що стратегічна співпраця між державами залишається чинною, однак вона, за їх словами, не виключає політичних розбіжностей і критичних оцінок.

    Сам президент Польщі Кароль Навроцький, як зазначалося раніше, ухвалив рішення про позбавлення Зеленського ордена Білого орла, аргументуючи це питаннями історичної пам’яті та дискусіями щодо символічних назв українських підрозділів, які в Польщі сприймаються як чутливі з точки зору історичного контексту.

    Після цього рішення в Україні виникла хвиля реакцій серед політиків та громадських діячів, частина з яких заявила про намір повернути польські державні нагороди на знак солідарності з українським президентом. Додатково почалися обговорення щодо формату участі української делегації в міжнародних заходах, які мають відбутися у Польщі, зокрема в контексті майбутніх конференцій, присвячених відновленню України.

    Таким чином, ситуація навколо ордена Білого орла переросла у значно ширшу дипломатичну й символічну дискусію, яка зачіпає не лише відносини між Києвом і Варшавою, але й загальні підходи до історичної пам’яті, державних нагород та політичної відповідальності публічних осіб у сучасній Європі.

  • «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський закликав польських політиків не піддаватися антиукраїнській риториці та попередив про серйозні наслідки для польської економіки у разі масового відтоку українців з країни. Його заява пролунала на тлі загострення польсько-українських відносин після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

    Про це повідомляє Onet Wiadomości.

    За словами Кваснєвського, сьогодні на території Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України, які мають чинні документи на перебування в країні. Українці вже давно стали важливою частиною польського ринку праці та допомагають компенсувати гострі демографічні проблеми, з якими стикається держава.

    Експрезидент наголосив, що Польща переживає нестачу робочої сили у багатьох галузях економіки, тому роль українців є надзвичайно важливою для стабільного функціонування країни.

    «Якщо антиукраїнські сили досягнуть своєї мети і українці почнуть масово залишати Польщу, наслідки будуть відчутними практично одразу», – застеріг політик.

    За його словами, найбільший удар може припасти на сферу послуг, систему охорони здоров’я, сектор догляду за літніми людьми, логістику та будівництво. Саме в цих галузях працюють десятки тисяч українців, які фактично підтримують нормальне функціонування багатьох підприємств та установ.

    Кваснєвський підкреслив, що останніми роками українські працівники стали одним із ключових факторів економічної стабільності Польщі. Особливо це стало помітно після початку повномасштабної війни Росії проти України, коли польський ринок праці отримав значний приплив робочої сили.

    Політик також висловив занепокоєння через посилення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві. На його думку, тема України дедалі частіше використовується окремими політичними силами як інструмент внутрішньої боротьби та мобілізації електорату.

    «Не можна дозволити, щоб питання України стало заручником політичних кампаній», – фактично наголосив експрезидент.

    Кваснєвський визнав, що історичні питання між двома країнами залишаються складними та емоційними. Водночас він закликав польських політиків вести відповідальний діалог і не допустити руйнування стратегічного партнерства між Варшавою та Києвом.

    На його переконання, особливо важливо вже зараз думати про майбутні виклики, які постануть перед двома країнами у разі вступу України до Європейського Союзу. Саме тому політики мають шукати шляхи до порозуміння, а не розпалювати нові конфлікти.

    Заява Кваснєвського прозвучала на тлі безпрецедентного дипломатичного скандалу між Києвом та Варшавою.

    Нагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

    Після цього Навроцький заявив, що Польща не підтримуватиме вступ до Європейського Союзу тих держав, які, на його думку, не відмовляються від «культу тоталітаризму та насильства».

    Рішення польського президента викликало різку реакцію в Україні. Уже наступного дня Володимир Зеленський повідомив про повернення ордена Білого Орла до Польщі. Президент опублікував фотографії відправлення нагороди на адресу Кароля Навроцького та подякував польському народу за підтримку України у боротьбі проти російської агресії.

    Слідом за Зеленським про повернення польських нагород оголосили низка відомих українських політиків і державних діячів.

    Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким був нагороджений ще у 1997 році. Третій президент Віктор Ющенко також повідомив про аналогічне рішення, наголосивши на неприпустимості такого ставлення до чинного глави української держави.

    П’ятий президент України Петро Порошенко також повернув польську відзнаку, заявивши, що вона була вручена не лише йому особисто, а всьому українському народові. Згодом про аналогічний крок повідомив і колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

    Крім того, про відмову від польських державних нагород заявили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі заява Олександра Кваснєвського стала одним із перших голосів серед польських політиків найвищого рівня, який відкрито попередив про можливі негативні наслідки подальшого загострення відносин між двома країнами.

    Колишній президент переконаний, що Польща та Україна залишаються природними союзниками перед обличчям спільних безпекових викликів, а політичні суперечки не повинні ставити під загрозу стратегічне партнерство, яке формувалося протягом багатьох років.

    «Майбутнє польсько-українських відносин значно важливіше за короткострокові політичні дивіденди», — таким фактично став головний меседж заяви Кваснєвського на тлі найгучнішої дипломатичної кризи між Києвом та Варшавою за останні роки.

  • Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Черги мають зникнути: Україна кардинально оновила ключові КПП на кордоні з Молдовою

    Україна завершила масштабне оновлення чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою в Одеській області та відкрила нову сервісну зону для вантажного транспорту поблизу міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть». Проєкт реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи «Шляхи солідарності», яка покликана посилити транспортні та торговельні маршрути України в умовах війни.

    Про завершення робіт повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, модернізація прикордонної інфраструктури є одним із ключових елементів розвитку української логістики та забезпечення безперебійного експорту продукції до країн Європейського Союзу.

    Оновлення завершили на чотирьох пунктах пропуску:

    • «Старокозаче – Тудора»;
    • «Долинське – Чишмікіой»;
    • «Лісне – Сеіць»;
    • «Малоярославець 1 – Чадир-Лунга».

    На кожному з об’єктів проведено комплексну модернізацію інфраструктури. Зокрема, встановлено нові модульні будівлі для роботи прикордонників та митників, облаштовано сучасні інженерні мережі, резервні джерела електроживлення, системи зовнішнього освітлення та покращено умови для пропуску громадян і транспортних засобів.

    Особливу увагу приділили створенню комфортних умов для пішоходів та людей з інвалідністю. На пунктах пропуску облаштовано безбар’єрний доступ, нові пішохідні маршрути та оновлено сервісні зони для громадян.

    Окремим етапом проєкту стало відкриття нової сервісної зони біля міжнародного пункту пропуску «Рені – Джюрджюлешть», який є одним із найважливіших логістичних вузлів на українсько-молдовському кордоні.

    Новий майданчик розташований на стратегічній трасі Одеса – Рені, що забезпечує сполучення з дунайськими портами та країнами Європейського Союзу. Сервісна зона здатна одночасно приймати до 46 вантажних автомобілів та 13 легкових транспортних засобів.

    На території облаштовано місця для відпочинку водіїв, сучасне освітлення, системи водопостачання та водовідведення. Також створено необхідну інфраструктуру для безпечного та комфортного перебування людей під час очікування перетину кордону.

    У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що модернізація прикордонної інфраструктури є частиною ширшої стратегії інтеграції України до європейського транспортного простору.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії значення західних та південно-західних логістичних маршрутів суттєво зросло. Блокування частини морських шляхів та регулярні атаки на портову інфраструктуру змусили Україну активно розвивати альтернативні канали експорту через кордони з країнами ЄС та Молдовою.

    Особливе значення в цьому контексті має дунайський напрямок. Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ стали ключовими транспортними вузлами для перевалки української аграрної продукції, металургійних вантажів та інших товарів.

    Саме тому розвиток пунктів пропуску на півдні країни залишається одним із пріоритетів уряду. Оновлена інфраструктура дозволить скоротити час проходження контролю, зменшити черги та підвищити пропускну спроможність прикордонних переходів.

    За словами Олексія Кулеби, модернізація КПП сприятиме не лише розвитку експорту, а й покращить мобільність громадян та зміцнить економічні зв’язки між Україною та країнами Європи.

    Важливу роль у реалізації проєкту відіграла ініціатива Європейського Союзу «Шляхи солідарності», створена у 2022 році для підтримки української економіки та забезпечення безперервного експорту продукції в умовах війни.

    За цей час через маршрути «Шляхів солідарності» було перевезено десятки мільйонів тонн українських товарів, а також забезпечено імпорт критично важливих ресурсів для української економіки.

    Водночас Україна продовжує відновлювати транспортну інфраструктуру, яка зазнала значних втрат через російську агресію. За офіційними даними, від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано сотні об’єктів транспортної та портової інфраструктури.

    Зокрема, лише портова галузь втратила або зазнала пошкоджень на 385 об’єктах. Це суттєво вплинуло на роботу логістичної системи країни та змусило державу прискорити розвиток альтернативних транспортних коридорів.

    Модернізація пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стала черговим кроком у посиленні транспортної стійкості України та створенні сучасної прикордонної інфраструктури, здатної забезпечити стабільний рух людей і товарів навіть в умовах воєнного часу.

  • Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Європейський Союз готує масштабні зміни у сфері міжнародної торгівлі та безпеки постачань. Європейська комісія працює над новим законодавством, яке може зобов’язати компанії країн-членів ЄС диверсифікувати джерела постачання критично важливих товарів і сировини, зменшуючи залежність від Китаю. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту лідерів ЄС у Брюсселі, пишуть репортери агенції Reuters.

    Ініціатива стала відповіддю на дедалі більшу стурбованість європейських країн щодо економічної залежності від КНР. За словами фон дер Ляєн, процес так званого «de-risking» — зниження ризиків залежності від окремих держав — просувається занадто повільно, тому Брюссель готовий перейти від рекомендацій до законодавчих механізмів.

    Новий закон може стати одним із найважливіших економічних рішень Євросоюзу за останні роки. За попередньою інформацією, компанії у стратегічних галузях можуть бути зобов’язані мати кілька альтернативних джерел постачання критично важливих компонентів і матеріалів, щоб уникнути надмірної залежності від одного постачальника або однієї країни.

    Поштовхом до активних дій стала ситуація з рідкісноземельними металами та критично важливими мінералами. У 2025 році Китай запровадив експортні обмеження на низку стратегічних ресурсів, продемонструвавши свою здатність впливати на глобальні ланцюги постачання. Саме тоді в Європі особливо гостро заговорили про необхідність зменшення залежності від китайських ресурсів і технологій.

    Сьогодні Китай контролює переважну частину світової переробки рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві електромобілів, мікрочипів, військової техніки, акумуляторів, сонячних панелей та сучасної електроніки. Саме тому будь-які обмеження експорту з боку Пекіна можуть створювати серйозні ризики для європейської промисловості.

    Ще однією причиною для занепокоєння став рекордний торговельний дисбаланс між ЄС та Китаєм. За словами президента Європейської ради Антоніу Кошти, дефіцит торгівлі товарами між сторонами досяг приблизно одного мільярда євро на день. Європейські лідери дедалі частіше називають таку ситуацію неприйнятною та економічно небезпечною.

    Згідно з останніми даними, лише за 2025 рік торговельний профіцит Китаю у відносинах з Європейським Союзом перевищив 360 мільярдів євро. Європейські виробники скаржаться на зростання конкуренції з боку дешевших китайських товарів, які, на їхню думку, часто отримують державну підтримку та субсидії.

    Під час саміту в Брюсселі країни-члени ЄС доручили Європейській комісії розпочати консультації з головними торговельними партнерами щодо глобальних макроекономічних дисбалансів і підготувати оцінку необхідності нових торговельних інструментів. Хоча Китай не був прямо згаданий у фінальному документі саміту, більшість дискусій фактично стосувалася саме відносин із Пекіном.

    Водночас Євросоюз намагається уникнути повного розриву економічних зв’язків із Китаєм. У Брюсселі наголошують, що мова йде не про «відокремлення» або економічне протистояння, а про зниження ризиків. Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн підкреслюють, що діалог із Китаєм залишається важливим, однак ЄС більше не може ігнорувати стратегічні загрози для власної економіки.

    Паралельно країни G7 також активізують співпрацю у сфері критичних мінералів. На останньому саміті «Великої сімки» було оголошено про створення альянсу з критичних ресурсів, покликаного зменшити залежність від китайських постачань літію, нікелю, рідкісноземельних металів та інших стратегічних матеріалів. До 2030 року країни G7 планують суттєво скоротити залежність від будь-якого одного зовнішнього джерела постачання.

    Однак усередині самого Євросоюзу поки що немає повної єдності щодо того, наскільки жорсткою має бути політика щодо Китаю. Франція, Італія та низка інших країн виступають за більш рішучі заходи. Натомість Німеччина та Іспанія закликають діяти обережніше, побоюючись торговельної війни та можливих заходів у відповідь з боку Пекіна.

    Китай уже відреагував на заяви ЄС та G7. Представники китайської влади закликали західні держави дотримуватися принципів ринкової економіки та міжнародної торгівлі, звинувативши їх у створенні закритих економічних блоків. У Пекіні також попередили про можливі кроки у відповідь у разі посилення торговельних обмежень.

    Очікується, що конкретні параметри нового закону Єврокомісія представить восени цього року. Якщо документ буде схвалений, він може суттєво змінити підходи європейського бізнесу до формування ланцюгів постачання та стати одним із ключових елементів нової економічної стратегії ЄС у відносинах із Китаєм.