Gorchitsa.info

Позначка: ЄС

  • У Румунії двох українців звинуватили у спробі диверсії в офісі пошти

    У Румунії двох українців звинуватили у спробі диверсії в офісі пошти

    Румунська прокуратура 6 квітня висунула обвинувачення двом громадянам України віком 23 та 24 років у спробі диверсії та співучасті у спробі диверсії. За версією слідства, справа пов’язана із змовою, що має російський слід.

    Про це повідомляють румунські правоохоронні органи, зокрема Департамент з боротьби з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT).

    За даними слідства, у жовтні минулого року підозрювані залишили дві посилки із запальною речовиною в одному з відділень української кур’єрської компанії «Нова Пошта», яка працює між країнами Європейського Союзу та Україною.

    Слідчі зазначають, що існував реальний ризик виникнення пожежі, яка могла призвести до значних наслідків. Офіс розташований на першому поверсі семиповерхового житлового будинку у центральному, густонаселеному районі Бухареста, що, за оцінкою DIICOT, створювало потенційну загрозу національній безпеці.

    Обох підозрюваних було затримано ще у жовтні 2025 року. Операція проводилася у координації з польськими правоохоронцями, які паралельно затримали шістьох осіб на території Польщі у межах тієї ж справи.

    Наразі обвинувачені перебувають під вартою. У разі доведення провини їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Румунські слідчі розглядають цю справу як частину ширшої діяльності, що може бути пов’язана із диверсійними операціями на території Європейського Союзу.

  • Відбитки пальців і нові перевірки: що зміниться для українців у Німеччині

    Відбитки пальців і нові перевірки: що зміниться для українців у Німеччині

    У Німеччині з квітня запроваджують нові правила, які вплинуть на українців. Йдеться як про посилення контролю на кордоні, так і про зміни у фінансовій сфері.

    Одним із ключових нововведень стане повноцінний запуск системи в’їзду/виїзду EES. Вона передбачає автоматизований облік іноземців, які перетинають кордони Шенгенської зони.

    Для громадян третіх країн, зокрема українців, це означає обов’язкову здачу біометричних даних під час проходження контролю. Зокрема, необхідно буде залишити відбитки пальців та зробити фото обличчя.

    Зібрані дані зберігатимуться у системі протягом трьох років. Основна мета нововведення — посилення безпеки та контроль за перебуванням іноземців у країнах ЄС.

    Водночас нова система може вплинути на швидкість проходження кордону. Через додаткові процедури очікується збільшення часу перевірок, особливо у великих транспортних вузлах, таких як аеропорти Франкфурта та Мюнхена.

    Українцям радять планувати подорожі з урахуванням можливих затримок, щоб уникнути запізнень на рейси.

    Зміни торкнуться і банківської сфери. У Німеччині закривається популярна бонусна програма Miles & More для клієнтів Deutsche Kreditbank, яка дозволяла накопичувати милі за перельоти.

    До кінця квітня 2026 року ця програма буде повністю передана до Deutsche Bank. Для продовження користування нею клієнтам доведеться відкрити рахунок у новому банку, пройти перевірку кредитоспроможності та підтвердити доходи.

    Після цього необхідно оформити нову банківську картку. Для частини українців це може створити додаткові труднощі, особливо за відсутності стабільного офіційного доходу.

    Таким чином, нові правила одночасно ускладнять як перетин кордону, так і користування фінансовими послугами для українців у Німеччині.

  • Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Єврокомісія висунула умови для отримання Україною 4 млрд євро

    Європейська комісія визначила перелік із 11 законопроєктів, ухвалення яких відкриє для України можливість отримати близько 4 млрд євро фінансової допомоги. Відповідний сигнал був переданий до Верховної Ради у листі єврокомісара Марти Кос на ім’я спікера парламенту Руслана Стефанчука.

    У документі окрему увагу приділено реформам у сфері правосуддя. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи щодо виконання та цифровізації судових рішень, а також запровадження декларацій доброчесності суддів. У Єврокомісії вважають, що ці кроки мають посилити довіру до судової системи в Україні.

    Крім того, серед ключових вимог — зміни до законодавства про державну службу, а також реформи в енергетичному секторі та сфері залізничного транспорту. У Брюсселі наголошують, що ці перетворення є необхідними для подальшої інтеграції України до європейського ринку та стандартів управління.

    Водночас частина законопроєктів передбачає посилення ролі міжнародних партнерів у процесах відбору керівників правоохоронних органів і контролюючих структур, а також у нагляді за державними підприємствами. Саме ці положення викликають дискусії всередині країни та зустрічають опір з боку окремих представників влади.

    Фактично йдеться про продовження курсу на глибокі інституційні зміни, які є умовою не лише фінансової підтримки, а й подальшого просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    Очікується, що Верховна Рада розглядатиме відповідні законопроєкти найближчим часом, оскільки від їхнього ухвалення залежить доступ до значного обсягу європейського фінансування.

  • НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    Національний банк України готує зміни до законодавства, які визначатимуть нові правила доступу до банківської таємниці через суд. Ініціатива з’явилася на тлі суспільного резонансу довкола ситуації з monobank та його співвласником Олегом Гороховським, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.

    Йдеться про законопроєкт, який має врегулювати процедури отримання судового доступу до інформації, що становить банківську таємницю, зокрема тієї, яка надходить до НБУ від європейських фінансових регуляторів. Документ передбачає внесення змін до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів.

    Як зазначають у Нацбанку, нові правила застосовуватимуться виключно в межах цивільного та господарського судочинства. Вони не стосуватимуться кримінальних чи адміністративних проваджень, де вже діють окремі механізми доступу до фінансової інформації.

    Окремо підкреслюється, що розкриття банківської таємниці, отриманої від європейських партнерів, можливе лише за погодженням із відповідними іноземними регуляторами. Такий підхід відповідає вимогам європейського законодавства і є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС.

    У НБУ наголошують, що запропоновані зміни не спрямовані на послаблення захисту банківської таємниці, а навпаки — мають встановити чіткі та прозорі правила її розкриття. Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що нововведення покликані посилити гарантії захисту даних клієнтів у відповідності до європейських стандартів.

    Розробка законопроєкту також передбачена домовленостями з Міжнародним валютним фондом і є частиною ширшого пакета реформ у фінансовому секторі.

    Контекстом для посилення уваги до теми банківської таємниці стала ситуація навколо monobank. Після публікації Олегом Гороховським фотографії клієнтки у соцмережах у суспільстві виникла дискусія щодо меж допустимого розкриття інформації про клієнтів банків. У зв’язку з цим Верховна Рада викликала голову НБУ для надання пояснень.

    Очікується, що нові правила мають не лише врегулювати спірні питання, а й підвищити довіру до банківської системи на тлі євроінтеграційних процесів.

  • Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава може не встигнути належно підготуватися до наступного опалювального сезону через затримку фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Йдеться про кошти в обсязі 90 мільярдів євро, які Україна досі не почала отримувати.

    Про це глава держави повідомив під час пресконференції з виконувачем обов’язків прем’єра Болгарії Андреєм Гюровим.

    За словами президента, наразі Україна забезпечена фінансуванням для ключових потреб — армії, соціальних виплат і зарплат. Водночас питання підготовки до зими залишається під загрозою.

    Зеленський пояснив, що вже розроблено комплексний план захисту критичної інфраструктури, який включає як фізичне укріплення об’єктів, так і посилення протиповітряної оборони. Загальна вартість цього плану оцінюється у 5,1 мільярда доларів.

    За його словами, розрахунок був на те, що ці витрати будуть покриті, повністю або частково, за рахунок європейського фінансування. Однак через затримку з надходженням коштів реалізація проєкту опинилася під питанням.

    Президент зазначив, що роботи з підготовки критичної інфраструктури мали стартувати вже з 1 квітня, але через відсутність фінансування їх доведеться відтермінувати.

    Окремо він наголосив на необхідності якнайшвидшого рішення щодо виділення першого траншу допомоги в розмірі 45 мільярдів євро. За словами Зеленського, це питання перебуває на рівні європейських лідерів.

    Глава держави підкреслив, що попри заяви про підтримку України, реальні фінансові інструменти наразі залишаються заблокованими. Він висловив сподівання, що країни ЄС зможуть знайти спільне рішення для розблокування допомоги.

  • Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Україна отримала перші підтвердження фінансової допомоги від міжнародних партнерів на відновлення пошкодженого укриття Чорнобильської атомної електростанції. Йдеться про десятки мільйонів євро, які мають стати частиною ширшого проєкту реконструкції.

    Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, пошкодження саркофага стало наслідком атаки російського дрона, а загальна вартість відновлення оцінюється приблизно у 500 мільйонів євро.

    Міністр зазначив, що Франція, яка нині головує у «Групі семи», виступила з ініціативою винести це питання на обговорення напередодні донорської конференції, запланованої в Україні на квітень.

    За його словами, вже під час попередніх обговорень низка країн заявила про готовність долучитися до фінансування. Конкретні суми наразі не розголошуються, однак уже є підтвердження щодо виділення кількох десятків мільйонів євро.

    Очікується, що фінансування буде акумульоване в межах спеціального фонду, який створюється у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку.

    Сибіга наголосив, що питання безпеки на Чорнобильській АЕС має глобальний характер і виходить за межі національних інтересів окремих держав. Саме тому Україна розраховує на широку міжнародну підтримку у відновленні об’єкта.

    Таким чином, процес формування фінансової бази для реконструкції вже розпочався, однак для повного відновлення укриття необхідно залучити значно більші ресурси.

  • В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді заявили що альтернативи кредиту ЄС немає і гроші очікують не раніше червня

    В уряді України визнають відсутність альтернативного сценарію фінансування у разі затримки кредитної допомоги від Європейського Союзу. За словами джерел, так званого «плану Б» наразі не існує, а розробка можливих обхідних механізмів може зайняти щонайменше кілька місяців.

    Як повідомляється, уряд розраховує отримати необхідне фінансування від ЄС після проведення виборів в Угорщині. Водночас навіть у найкращому випадку кошти можуть надійти не раніше червня.

    Співрозмовники в урядових колах зазначають, що альтернативні варіанти, зокрема двосторонні позики від окремих країн ЄС або держав G7, потребують часу для узгодження та запуску.

    Ситуація ускладнюється позицією прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який блокує ухвалення рішення про виділення кредиту Україні. За наявною інформацією, Будапешт пов’язує свою підтримку з вимогою відновити постачання російської нафти до Угорщини через трубопровід «Дружба».

    Таким чином, питання фінансування України залишається залежним від політичних домовленостей усередині Європейського Союзу. В уряді сподіваються, що після виборчого періоду в Угорщині ситуація зрушить з місця, однак визнають ризики затримки критично важливих коштів.

  • Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни політичного керівництва у США вплив Вашингтона на українські антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, помітно зменшився. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про формування нового балансу між міжнародними партнерами.

    За словами співрозмовників, після приходу Дональда Трампа роль США як ключового зовнішнього чинника підтримки антикорупційної інфраструктури України ослабла. Водночас деякі представники політичних кіл вважають, що це призвело до зростання формальної незалежності цих органів.

    «Після довгих боїв вони зараз дійсно стали незалежними», — зазначив один із депутатів пропрезидентської фракції.

    Водночас Європейський Союз, попри загальну підтримку антикорупційних інституцій, не зміг повністю замінити роль США. За оцінками джерел, ЄС продовжує підтримувати відповідні органи, однак не готовий виконувати функцію повноцінного політичного гаранта, яку раніше забезпечував Вашингтон.

    Контекстом для цих змін називають події кінця 2025 року, зокрема активну фазу резонансних антикорупційних розслідувань, під час яких в Україну приїжджали американські представники, пов’язані з формуванням антикорупційної політики.

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ, САП або міжнародних партнерів щодо зміни формату підтримки не оприлюднено. Водночас ситуація свідчить про трансформацію зовнішнього впливу на антикорупційну систему України в умовах нової політичної реальності.

  • Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Фінансування зброї під загрозою: Україна шукає нових партнерів

    Україна стикається зі зростаючими труднощами у фінансуванні закупівель американського та західного озброєння на тлі затяжної війни з Росією. Основний фінансовий тягар наразі несуть лише кілька країн-партнерів, і розширити це коло стає дедалі складніше.

    Про це заявила посол України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі Bloomberg. За її словами, більшість американської зброї для України фактично оплачується обмеженим колом держав, до якого нещодавно приєдналася Велика Британія. Водночас постійно звертатися до одних і тих самих партнерів стає дедалі складніше, що ускладнює довгострокове планування поставок.

    Додатковий тиск створюють як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зокрема, йдеться про блокування Угорщиною виділення кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, а також політичні суперечки в Україні, які можуть затримати надходження міжнародної фінансової допомоги.

    Попри це, США продовжують надавати військову підтримку. За словами Гетьманчук, Україна не отримувала сигналів про можливі перебої з американською допомогою, навіть з огляду на те, що Вашингтон паралельно залучений до інших криз, зокрема на Близькому Сході.

    Загалом закупівлі озброєння відбуваються в межах програми PURL. У 2026 році потреба у фінансуванні цієї програми оцінюється приблизно у 15 мільярдів доларів. Водночас у 2025 році Україна отримала лише частину запланованих коштів — близько 4,3 мільярда доларів наприкінці року.

    Наразі поставки вже здійснені на суму близько 500 мільйонів доларів, однак без нових фінансових зобов’язань союзників подальші постачання можуть опинитися під загрозою.

    За інформацією джерел, НАТО розглядає варіант поетапного фінансування поставок — у міру укладання окремих домовленостей із країнами-партнерами. Такий підхід може ускладнити процес закупівель, однак дозволить забезпечити більш стабільні поставки для України.

    Найгострішою потребою залишається протиповітряна оборона, зокрема системи, здатні перехоплювати балістичні ракети. У разі обмеження постачань зі США Україна змушена буде шукати альтернативні рішення серед інших партнерів.

    Одним із можливих варіантів може стати обмін — країни Перської затоки вже проявляють інтерес до українських безпілотників-перехоплювачів. Київ, зі свого боку, розглядає можливість використати цей ресурс для отримання ракет або фінансування для їх закупівлі.

    “В ідеалі Україна хоче обміняти їх на допомогу з перехопленням балістичних та крилатих ракет. Це можуть бути або самі ракети, або кошти на їх придбання”, — пояснила Гетьманчук.

    Вона також додала, що регулярні внески союзників у програму PURL тривають, однак розблокування європейського фінансування могло б суттєво знизити навантаження на нинішніх донорів і стабілізувати ситуацію.

  • Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Зеленський попередив про ризик втрати 90 млрд євро і дефіцит фінансування оборони

    Президент України Володимир Зеленський заявив про серйозні ризики для фінансування оборонного сектору та систем протиповітряної оборони, а також про можливі наслідки для безпеки всієї Європи. Про це він розповів в інтерв’ю французькому виданню Le Monde.

    За словами глави держави, Україна активно веде переговори зі США та країнами Близького Сходу щодо посилення систем протиповітряної оборони. Йдеться про співпрацю із Саудівською Аравією, Катаром, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном, Йорданією та Кувейтом. Українські експертні команди вже працюють у цих країнах.

    Водночас президент наголосив, що навіть сучасні системи, такі як Patriot і THAAD, не здатні повністю захистити від масованих атак, особливо із застосуванням дронів. У зв’язку з цим Україна потребує нових типів перехоплювачів і розширення власного виробництва.

    Зеленський зазначив, що Київ розглядає можливість обміну озброєннями з партнерами, пропонуючи власні технології та експертизу, зокрема у сфері безпілотників.

    Однією з ключових проблем президент назвав дефіцит фінансування. За його словами, українська оборонна промисловість нині завантажена лише наполовину, а додаткові ресурси необхідні передусім для виробництва дронів і засобів перехоплення.

    Він також звернув увагу на ефективність санкцій проти Росії. Зеленський зазначив, що після їх часткового послаблення доходи РФ від енергоресурсів знову зросли, що дозволяє Кремлю продовжувати війну та підтримувати союзників, зокрема Іран.

    Президент визнав існування розбіжностей зі США щодо оцінки намірів російського керівництва. За словами Зеленського, Україна не бачить готовності Володимира Путіна завершити війну, тоді як у Вашингтоні припускають можливість такого сценарію і не підтримують посилення тиску.

    Окремо він попередив про ризик зриву фінансової допомоги від Європейського Союзу на суму 90 млрд євро. За словами Зеленського, блокування цього рішення може призвести до недофінансування армії, виробництва далекобійних і перехоплюючих дронів, а також систем протиповітряної оборони.

    Президент наголосив, що такі ризики стосуються не лише України, а й усієї європейської безпеки. Водночас він висловив сподівання, що ЄС знайде рішення або альтернативні механізми підтримки.