Gorchitsa.info

Позначка: ЄС

  • Політичні суперечності Польщі можуть завадити успішним торговельним переговорам з Україною, – Politico

    Політичні суперечності Польщі можуть завадити успішним торговельним переговорам з Україною, – Politico

    У майбутніх торговельних переговорах між Україною та Європейським Союзом Польща може стати важливим, але суперечливим гравцем. Зокрема, польські позиції щодо безтарифних квот на українську продукцію можуть стати перешкодою на шляху до успіху цих переговорів. Про це пише видання Politico.

    Польща незмінно підтримує Україну у війні проти Російської Федерації. Варшава надає військову допомогу, приймає біженців і відстоює інтереси Києва в ЄС, але питання торгівлі вбиває клин у відносини країн.

    Видання Politico пише, що Варшава негативно ставиться до українського сільськогосподарського експорту. Ця напруженість кидає тінь на майбутні переговори про заміну тимчасових торговельних заходів довгостроковою угодою.

    Економічне виживання України та її здатність дати відсіч Росії залежать “зараз набагато більше, ніж будь-коли” від збереження вільної торгівлі з ЄС, заявив міністр сільського господарства Віталій Коваль.

    Нездатність Дональда Туска скасувати незаконні обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, введені його попередниками, вже стала каменем спотикання.

    Варшава, разом з Угорщиною та Словаччиною, ігнорує накази ЄС відкрити свої ринки, ризикуючи отримати судовий позов від Брюсселя. Цей крок підкреслює небажання Польщі повністю підкоритися директивам ЄС, навіть за нібито проєвропейського керівництва Туска.

    Напередодні президентських виборів у Польщі Туску доведеться зберігати тверду позицію щодо сільськогосподарських питань, щоб привернути увагу сільських виборців і протистояти твердженням опозиції про те, що він надто м’який щодо України. Підхід його уряду, найімовірніше, відображатиме тонке балансування між внутрішніми пріоритетами і солідарністю ЄС.

    Майбутні торговельні переговори будуть присвячені оновленню безтарифних квот у рамках існуючої угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Це оновлення має замінити надзвичайні заходи, знявши всі тарифи на український імпорт, що стало рятівним колом для економіки України після повномасштабного вторгнення РФ.

    Однак ці заходи викликали відповідну реакцію з боку найбільших країн ЄС, як-от Польща та Франція, а також фермерів у країнах, що межують з Україною, які побоюються, що наплив дешевих українських товарів негативно позначиться на місцевих виробниках.

    У Польщі фермери неодноразово блокували пункти пропуску на кордоні з Україною, сповільнюючи комерційний рух і ризикуючи порушити потік гуманітарних і військових вантажів. Блокади мають широку громадську підтримку в Польщі.

    Очікується, що під час майбутнього оновлення Україна наполягатиме на максимально можливій лібералізації торгівлі, зберігаючи широкий доступ на ринок для свого сільськогосподарського експорту. Однак Польща, найімовірніше, віддасть перевагу більш обмежувальному підходу, що відображає внутрішні побоювання з приводу впливу української продукції на її власних фермерів.

    Остання акція протесту на українському кордоні розпочалася вранці 23 листопада. Мітинг мав тривати 48 годин. ЗМІ з посиланням на джерело в українському міністерстві аграрної політики та продовольства повідомили, що протестувальники роблять це лише заради тиску на власну владу.

    У посольстві України в Польщі назвали той факт, що протест розпочався в День пам’яті жерт Голодомору, “особливо болючим парадоксом”.

    Пізніше польські фермери вирішили призупинити акцію протесту до 10 грудня. До цього часу міністр сільського господарства має відповісти на висунуті вимоги.

  • «Сірі паспорти» для військовозобов’язаних українців за кордоном: що це і як це працює

    «Сірі паспорти» для військовозобов’язаних українців за кордоном: що це і як це працює

    Українці, які перебувають за кордоном і мають військові зобов’язання, зіштовхуються з серйозними труднощами через терміни дії своїх закордонних паспортів. У зв’язку з війною, мобілізацією та обмеженнями на виїзд, багато громадян опинилися у ситуації, коли їхні закордонні паспорти втратили чинність, а термін продовження або відновлення документів в Україні зайняв багато часу.

    Однак нещодавно стало відомо, що військовозобов’язані українці все частіше звертаються до країн, де вони тимчасово перебувають, з проханням видати їм так звані «сірі паспорти» для можливості подорожувати без необхідності пред’явлення основного закордонного паспорта.

    У соціальних мережах українці пишуть про те, що навіть установка «Резерв+» не допомагає отримати консульські послуги за кордоном, якщо в застосунку світиться, що військовозобов’язаний оголошений у розшук. У такому разі посольства відмовляють у видачі нового закордонного паспорта, і залишається тільки робити «сірий паспорт» для подорожей.

    «Кому цікаво, вчора успішно перевірив на практиці що з «сірим паспортом» можна подорожувати. Чекін онлайн на рейс зробити не дає і є затримки під час перевірки, але зрештою скрізь пропускають», – пишуть у чатах.

    Водночас низка країн, зокрема, Велика Британія вже випустили роз’яснення, що перешкодою для видачі «сірих паспортів» може бути необхідність «пройти військову службу у своїй рідній країні».

    Однак українці зазначають, що оскаржують це положення, доводячи Home office, що мобілізація на війну не підпадає під цю умову.

    «Я тут писав про подачу на тревел документ (сірий паспорт) місяць тому. Ось результат», – ділиться один із користувачів соцмереж, докладаючи лист від британської влади, що йому схвалили видачу “сірого паспорта”.

  • Словацький депутат заявив про виснаження ресурсів ЄС через підтримку України

    Словацький депутат заявив про виснаження ресурсів ЄС через підтримку України

    Депутат парламенту Словаччини та радник прем’єр-міністра Ян Мажгут заявив, що країни Європейського Союзу виснажили значну частину своїх фінансових і військових ресурсів, надаючи допомогу Україні у її протистоянні російській агресії. Його слова викликали резонанс у політичних колах і ЗМІ.

    «Уся Європа, весь Європейський союз, а також Сполучені Штати підтримують Україну не тільки фінансово, а й військовими засобами. Але ми виснажені, ми повністю виснажили наші ресурси в плані військової техніки, озброєнь тощо. Таким чином, фінансова і військова підтримка – це не шлях до встановлення миру в Україні», – заявив парламентарій.

    При цьому Україні слід готуватися і до скорочення допомоги від США – є всі передумови для того, що після перемоги Дональда Трампа на виборах значна частина спецтехніки та зброї постачатиметься за рахунок Києва, а не безоплатно, як раніше (про це неодноразово заявляв сам Трамп).

    Утім, західна допомога вже істотно знизилася. «Урізання» йде за трьома напрямками: скорочення частки грантів (тепер 80% – кредити під погані умови, хоча на початку війни було половина на половину), скорочення загального обсягу фінансування і надання більшої кількості допомоги в матеріальному вигляді, тобто мотлоху за завищеними цінами.

  • Фіцо заявив, що чинитиме опір вступу України до НАТО стільки, скільки залишатиметься на посаді

    Фіцо заявив, що чинитиме опір вступу України до НАТО стільки, скільки залишатиметься на посаді

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що активно чинитиме опір вступу України до НАТО, поки залишатиметься на своїй посаді. Про це він сказав в інтерв’ю китайському телебаченню, повідомляє «Голос Америки».

    Видання пише, що Роберт Фіцо виступив проти міжнародних санкцій щодо Росії, з якими також не згоден Пекін.

    Словацький керівник також фактично поклав на західні країни відповідальність за війну в Україні.

    Фіцо сказав, що підтримує гуманітарну та економічну допомогу Україні і заявив про бажаність українського вступу до ЄС, але чинитиме опір членству України в НАТО, пояснивши, що це могло б призвести до «спалаху третьої світової війни».

    Прем’єр сказав, що поки він буде словацьким прем’єр-міністром, то виступатиме проти прийняття України до Альянсу.

    «Україна може бути частиною ЄС, але зовсім не може бути членом НАТО», – наголосив Роберт Фіцо.

  • Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

    Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

    У новому звіті Європейської комісії, оприлюдненому днями, зазначено, що Україні потрібно терміново провести реформи в Національній поліції та Державному бюро розслідувань (ДБР).

    Депутат Верховної Ради України Ярослав Железняк повідомив про це у своїх коментарях, підкреслюючи, що реалізація цих реформ є критично важливою для досягнення євроінтеграційних цілей країни.

    Зокрема, ЄК закликає запровадити відбір за участю «незалежних експертів», тобто, рекомендованих західними партнерами, на керівні посади в поліції та ДБР, як у центральному, так і в регіональному офісах.

    «Впровадити прозорі та засновані на заслугах процедури добору та призначення на керівні посади в центральних і регіональних офісах Національної поліції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів. Ці процедури мають супроводжуватися суворими дисциплінарними та антикорупційними правилами, адаптованими до місцевого контексту і спрямованими на усунення реальних корупційних ризиків», – ідеться в документі.

    Железняк допускає, що цей пункт у майбутньому стане умовою для отримання нової допомоги.

    Нагадаємо, у звіті йшлося про те, що Єврокомісія готова почати переговори з Україною щодо вступу до ЄС у 2025 році.

  • Колумніст Bloomberg вважає, що Захід скоро зрадить Україну

    Колумніст Bloomberg вважає, що Захід скоро зрадить Україну

    У своїй останній статті колумніст Bloomberg Макс Гастінгс прогнозує песимістичний сценарій для України, зосереджуючись на майбутніх геополітичних ризиках та змінах у підтримці Заходу. Він стверджує, що незважаючи на героїчні зусилля України, російські війська контролюють значну частину її території, а військова перевага поступово переходить на бік Росії.

    Гастінгс звертає увагу на те, що європейські країни, які стикаються з внутрішніми кризами, можуть шукати шляхів завершення війни навіть шляхом компромісів, неприйнятних для України. Додатковий фактор — вибори у США, які, за його словами, можуть принести ще більше труднощів для Києва.

    Роль виборів у США та позиція Трампа

    Колумніст попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа до влади стане катастрофічним для України, оскільки колишній президент США неодноразово демонстрував прихильність до Володимира Путіна. Навіть якщо до Білого дому прийде інша адміністрація, наприклад, Камала Гарріс, тиск на припинення війни без перемоги України може залишитися пріоритетом.

    Погіршення підтримки в Європі

    Європейські країни, зокрема, можуть виявити втому від конфлікту через економічні проблеми та енергетичну кризу. Гастінгс зазначає, що вже сьогодні Україні стає важче переконувати міжнародних лідерів продовжувати надавати підтримку на рівні, який потрібен для успішного опору агресору.

    Песимістичний погляд на майбутнє України

    Журналіст також наголошує на тому, що навіть якщо Росія не зможе повністю окупувати Україну, країна може залишитися в стані руїни, де важко жити чи інвестувати. Економічні втрати, мільйони біженців та загальна нестабільність загрожують тривалому відновленню.

    Членство в НАТО: малоймовірна перспектива

    Гастінгс підкреслює, що хоча членство України в НАТО могло б бути найкращою гарантією безпеки, це залишається малоймовірним варіантом через категоричну позицію Путіна, який відкине будь-яке врегулювання війни на таких умовах.

    Захід повинен діяти рішучіше

    Попри все, автор закликає Захід до рішучіших дій, підкреслюючи необхідність різкого збільшення постачання зброї та фінансової допомоги Україні. Він критикує позицію деяких західних політиків, які вважають, що нинішня підтримка України достатня для того, щоб завдати Путіну втрат, стверджуючи, що це лише зміцнює переконання російського лідера у слабкості та роз’єднаності Заходу.

  • Переможний план Зеленського: шлях до НАТО та ЄС

    Переможний план Зеленського: шлях до НАТО та ЄС

    Президент України Володимир Зеленський формує амбітний “переможний план”, який має на меті інтеграцію України в НАТО та Європейський Союз, а також забезпечення необхідних поставок зброї для продовження боротьби з агресією Росії. Це стало відомо завдяки джерелам агентства Bloomberg.

    На зустрічі у США Зеленський підштовхуватиме Байдена до того, щоб той санкціонував офіційне запрошення до НАТО для Украни. І щоб узяв на себе зобов’язання щодо регулярного постачання «передової зброї».

    План «також вимагає чіткого шляху до членства в Європейському союзі, а також інших економічних і військових угод».

    На думку українського президента, це «змусить Володимира Путіна шукати миру». Київ також стурбований тим, що припинення вогню без виконання Заходом таких вимог України дасть змогу Росії знову атакувати після переозброєння.

  • ЄС анонсував кредит Україні на 35 млрд євро без участі США

    ЄС анонсував кредит Україні на 35 млрд євро без участі США

    Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, оголосила про новий пакет фінансової допомоги для України у розмірі 35 млрд євро. Цей кредит буде забезпечений за рахунок заморожених російських активів, і його надання відбуватиметься без участі Сполучених Штатів.

    Європейські лідери заявили, що кредит спочатку просуватиметься без внесків США після того, як переговори між американськими та європейськими посадовцями зайшли в глухий кут останніми днями, повідомляє The New York Times.

    Держави-члени ЄС та Європейський парламент мають проголосувати за кредит, оголошений у п’ятницю; якщо пропозиція набере потрібну кількість голосів, Брюссель збирається надати кошти до кінця року.

    Кредит, оголошений у п’ятницю, менше 50 млрд дол., які Сполучені Штати та інші великі економіки “Групи семи” погодилися надати у червні. Вашингтон мав намір внести від 20 до 25 млрд доларів у кредит, але лише на умовах, які б не дозволили ЄС переглядати санкції проти росії протягом трьох років.

    Процес укладення угоди між європейськими та американськими чиновниками йшов важко через юридичні питання. Одним із каменів спотикання стала вимога ЄС, де зберігаються дві третини активів центрального банку росії, переглядати санкції, які заморозили активи, кожні шість місяців.

    Оскільки будь-яка зміна у санкціях може розблокувати заморожені російські гроші, які є основою кредиту, Сполучені Штати заявили, що вони просуватимуться зі своїм внеском лише в тому випадку, якщо Брюссель погодиться продовжити період перегляду санкцій до 36 місяців.

    Однак будь-яка зміна періоду перегляду вимагає схвалення всіх 27 держав-членів ЄС, і Угорщина, яка встановила тісні зв’язки з росією, заперечувала.

    Щоб вирішити тупикову ситуацію, посадовці ЄС вирішили просуватися вперед з меншим кредитом, який не включає участь Вашингтона, хоча фон дер Ляєн заявила, що вона “абсолютно впевнена”, що Сполучені Штати та інші зрештою зроблять свій внесок.

  • Європейський Союз готовий надати Україні до 40 млрд євро кредитів до кінця року без участі США

    Європейський Союз готовий надати Україні до 40 млрд євро кредитів до кінця року без участі США

    Європейський Союз планує надати Україні до 40 мільярдів євро нових кредитів до кінця року, як повідомляє британський фінансовий журнал Financial Times. Цей крок здійснюється без участі США і є результатом рішення ЄС після провалу плану Великої сімки (G7), що передбачав використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України.

    За словами трьох осіб, які брали участь у переговорах, односторонній поштовх стався на тлі занепокоєння Брюсселя, що Угорщина перешкодить блоку забезпечити гарантії, необхідні США для участі в плані із замороженими активами.

    Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, найпроросійськішого лідера ЄС, намагався відкласти рішення щодо плану щодо заморожених активів до президентських виборів у США 5 листопада, вказує видання.

    “Але Брюссель має розпочати роботу над будь-якою альтернативою протягом наступних кількох тижнів, оскільки такий крок залежатиме від повноважень, термін дії яких спливає наприкінці року”, – пише видання.

    Кошти, як повідомляється, призначені для підтримки фінансової стабільності України, яка, за даними Києва та МВФ, 2025 року зіткнеться з дефіцитом фінансування обсягом 38 млрд доларів.

    Згідно з проектом юридичної пропозиції, з якою ознайомилася FT, ЄС залучить невизначену кількість мільярдів у вигляді кредитів для України до кінця 2024 року.

    Такий крок, розширення існуючої програми допомоги, вимагатиме лише підтримки більшості, а не одностайності, що позбавить Будапешт права вето.

    Остаточна сума може змінюватись від 20 до 40 мільярдів євро і буде встановлена ​​Європейською комісією після консультацій з державами-членами, заявили чиновники.

    “Ми завжди можемо діяти самостійно”, – сказав чиновник ЄС.

    Хоча початковий план – за участю США – залишається планом Єврокомісії, чиновники стверджують, що їм потрібна альтернатива, якщо Будапешт збереже своє вето до виборів у США, пише видання.

    Лідери G7 у червні домовилися про надання Україні кредиту обсягом 50 млрд доларів США, який буде погашено за рахунок майбутніх прибутків із приблизно 260 млрд євро заморожених російських валютних резервів, більшість яких зберігається в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів Бельгії.

    Згідно з цим планом, ЄС і США візьмуть на себе близько 20 млрд доларів США кожен, а 10 млрд доларів США, що залишилися, розділять Велика Британія, Японія і Канада.

    Але США, щоб забезпечити стабільний потік доходів, які обслуговують кредит, зажадали гарантій, які б гарантували, що російські активи, більшість яких перебувають у Європі, залишаться замороженими.

    Єврокомісія, своєю чергою, запропонувала продовжити санкції блоку, які блокують російські активи, із поточного шестимісячного періоду до 36 місяців, щоб забезпечити більшу правову визначеність. Інші запропоновані варіанти включають продовження санкцій на п’ять років.

    Проте Орбан, який у минулому накладав вето на підтримку ЄС для України, наразі блокує таке продовження, як стверджують люди, ознайомлені з його думкою.

    Представник угорського уряду повідомив послам ЄС у Брюсселі у понеділок, що це питання доведеться вирішувати після виборів у США, згідно з двома джерелами, обізнаними про хід обговорення.

    Як альтернативу, за даними видання, ЄС зараз розглядає можливість видачі кредитів у межах існуючого пакету фінансової підтримки, термін дії якого закінчується наприкінці року. План включатиме збільшення загального обсягу запозичень блоку та буде підкріплений загальним бюджетом ЄС.

    План ЄС, за даними видання, передбачає частину з 20 мільярдів доларів, які планувалося отримати з Вашингтона згідно з початковою пропозицією G7, якщо адміністрація Байдена не зможе надати позику так близько до виборів. Офіційні особи Брюсселя сподіваються, що Вашингтон все ж зрештою надасть кошти.

    Брюссель, якщо вирішить видати кредити в односторонньому порядку, як повідомляється, має розпочати роботу протягом найближчих кількох тижнів, щоб вчасно усунути всі необхідні законодавчі перешкоди, оскільки дія пакету підтримки для України спливає наприкінці року.

    “Необхідно терміново ухвалити пропозиції до кінця жовтня, щоб кредит Союзу міг бути розблокований до кінця 2024 року для майбутніх виплат траншами”, – ідеться у пропозиції.

    Пропозиція, як вказано, зрештою все одно використовуватиме надходження від заморожених активів, які оцінюються у 2,5-3 млрд євро на рік, для погашення кредиту. Нині цей прибуток спрямовується в Україну через бюджет ЄС.

  • Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що Україні не місце в ЄС

    Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що Україні не місце в ЄС

    Міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто висловив серйозну критику на адресу процесу розширення Європейського Союзу, зокрема у зв’язку з Україною та Молдовою. За його словами, питання готовності вступу цих країн до ЄС слід розглядати окремо, оскільки існують “серйозні проблеми”, пов’язані з Україною.

    На пресконференції в Кишиневі, проведеній разом із молдовським колегою, Сійярто заявив, що кожну країну-кандидата слід оцінювати окремо. Він підкреслив, що не погоджується з тим, що процес вступу однієї країни має залежати від ситуації в іншій, що може стримувати швидших кандидатів.

    Сійярто вказав на порушення прав угорської меншини в Україні, зокрема на обмежений доступ до їхньої культури та рідної мови. Він також зазначив, що Україна створила безпрецедентні енергетичні виклики для Угорщини та Словаччини, що, на його думку, є неприйнятним для країни, яка прагне вступити до ЄС.

    Угорський міністр також висловив критичні зауваження щодо лицемірства деяких країн ЄС у питанні розширення. Він зазначив, що багато країн публічно підтримують розширення, але в закритих засіданнях часто виступають проти, зосереджуючи увагу на якості вступу замість швидкості.

    Сійярто підкреслив, що Угорщина, головуючи в Раді ЄС, має намір боротися з цим лицемірством і підтримує розширення ЄС. Наступне польське головування також буде орієнтоване на розширення.