Позначка: євроінтеграція

  • Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Свириденко у США: підтримка, санкції та нові проєкти для України

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час робочого візиту до Сполучених Штатів провела низку переговорів у Вашингтоні, де ключовими темами стали санкційна політика проти Росії, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями та майбутні інвестиційні проєкти для відновлення України. Про це повідомляє Reuters.

    Під час зустрічей із американськими високопосадовцями, зокрема міністром фінансів США Скоттом Бессентом, українська сторона наголосила на необхідності збереження та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Свириденко підкреслила, що санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення, залишаються одним із ключових інструментів стримування агресії та не повинні бути послаблені або скасовані.

    За її словами, під час переговорів у Вашингтоні Україна також акцентувала увагу на необхідності боротьби з обходом санкцій, оскільки саме такі схеми дозволяють Росії частково компенсувати економічний тиск і підтримувати військові можливості. Американська сторона, за словами прем’єр-міністра, демонструє розуміння цієї проблеми та готовність до подальшої співпраці у сфері контролю за санкційними режимами.

    Свириденко повідомила, що під час візиту відчула посилення підтримки з боку американських партнерів. Вона зазначила, що атмосфера переговорів стала більш конструктивною, а підхід до обговорення українських потреб — більш прагматичним у порівнянні з попередніми контактами.

    Окремо вона відзначила позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який, за її словами, підтримує Україну у ключових питаннях фінансової стабільності та санкційної політики. Українська сторона розглядає це як важливий сигнал щодо збереження довгострокової підтримки з боку США.

    Важливою темою переговорів стала співпраця з Міжнародним валютним фондом МВФ. За словами Свириденко, вже у травні до Києва має прибути місія експертів МВФ для продовження консультацій щодо фінансової програми підтримки України.

    Також сторони обговорили перспективи подальшого фінансування, зокрема кредитного пакета обсягом близько 8 млрд доларів. Українська сторона зазначає, що МВФ демонструє готовність до певної гнучкості у питаннях, пов’язаних із відновленням енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак.

    Свириденко наголосила, що стабільна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою для функціонування економіки України в умовах війни, а також для фінансування відновлення ключових секторів.

    Окремий блок переговорів стосувався інвестицій та відновлення України. За словами прем’єр-міністра, вже влітку очікується затвердження нового енергетичного проєкту в межах спільного інвестиційного фонду США та України. Йдеться про механізми залучення приватного та державного капіталу для модернізації енергетичної системи, яка зазнала значних втрат через російські удари.

    Також обговорювали довгострокові програми відбудови України, які охоплюють інфраструктуру, енергетику, житловий сектор та промисловість. Українська сторона підкреслює, що процес відновлення має відбуватися паралельно з формуванням надійних безпекових гарантій.

    Свириденко наголосила, що майбутнє України має базуватися не лише на відновленні зруйнованого, але й на створенні нової економічної моделі розвитку, інтегрованої в європейські та трансатлантичні ринки.

    Під час візиту також порушувалося питання європейської інтеграції України. Свириденко висловила сподівання, що політичні зміни в окремих країнах Європейського Союзу можуть сприяти розблокуванню фінансових пакетів допомоги та пришвидшенню переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

    Вона підкреслила, що курс України на членство в Європейському Союзі є стратегічним і незворотним, а нинішній період є сприятливим для прискорення інтеграційних процесів.

    Візит української делегації до США відбувається на тлі тривалої повномасштабної війни Росії проти України та глобальних дискусій щодо розподілу ресурсів міжнародної підтримки. Україна продовжує координувати з партнерами санкційну політику, військову та фінансову допомогу, а також довгострокові програми відновлення.

    Таким чином, переговори у Вашингтоні стали черговим етапом зміцнення українсько-американського партнерства у сферах безпеки, економіки та післявоєнної відбудови, а також підтвердили намір сторін продовжувати координацію дій у протидії російській агресії.

  • Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не розглядає варіант часткового або “обмеженого” членства в Європейському Союзі та наполягає на повноцінній інтеграції до всіх інституцій ЄС. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.

    Глава держави наголосив, що для України неприйнятні моделі “ЄС лайтового формату” або поетапного членства без повного політичного і правового статусу, оскільки країна прагне рівноправної участі у всіх механізмах Євросоюзу. За словами Зеленського, Україна розглядає свою армію як важливий елемент майбутньої європейської безпеки і не підтримує ідеї обмеженої інтеграції в оборонній сфері. Він підкреслив, що Європі також потрібна сильна Україна як повноцінний партнер, а не “частковий учасник” спільних політик.

    На тлі цих заяв у Європейському Союзі триває дискусія щодо можливого перегляду процедур розширення, які могли б пришвидшити процес вступу країн-кандидатів. Окремі варіанти передбачають поетапний доступ до частини політик ЄС ще до повноправного членства, однак такі ідеї залишаються предметом політичних дискусій і не мають статусу офіційно ухвалених рішень. Йдеться про спроби знайти баланс між швидкістю розширення та збереженням принципу повного дотримання стандартів ЄС.

    У Євросоюзі діє складна процедура вступу, яка включає гармонізацію національного законодавства країн-кандидатів із правом ЄС, відому як acquis communautaire, та виконання вимог у сферах верховенства права, судової системи, антикорупційної політики, економіки й державного управління. Через масштабність цих вимог процес вступу традиційно займає тривалий час і потребує одностайної підтримки всіх держав-членів.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та нині перебуває на етапі підготовки до відкриття переговорних кластерів. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що темпи євроінтеграції залежать як від прогресу реформ в Україні, так і від політичної згоди всередині самого Євросоюзу. У цьому контексті обговорення “неповного членства” вважається радше теоретичним сценарієм, ніж практичною моделлю.

    Під час зустрічі в Берліні також обговорювалися питання військової підтримки України та стратегічного партнерства з Німеччиною. Київ і Берлін підтвердили наміри щодо подальшого поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони, що є частиною ширшого контексту європейської інтеграції України на тлі війни Росії проти України.

  • Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія висловлюють застереження щодо пришвидшеного вступу України до Європейського Союзу, тоді як Швеція та Данія наполягають на швидшому просуванні переговорного процесу. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, ці країни наголошують, що процес розширення ЄС має залишатися «заснованим на заслугах» і не може пришвидшуватися виключно з геополітичних причин, навіть попри війну Росії проти України та Молдови.

    Водночас частина дипломатів ЄС зазначає, що більшість держав-членів наразі не готові активно включатися в політичні дискусії щодо прискорення вступу нових країн.

    «Звичайно, ми не хочемо послаблювати Зеленського, але переважна більшість держав-членів зараз не відчувають бажання брати участь у цих дебатах», — цитує Politico європейського дипломата.

    Втім, до позиції Франції у цьому питанні долучаються також Німеччина, Нідерланди та Італія. Ці країни наголошують, що складний і багаторівневий процес вступу до ЄС має залишатися однаковим для всіх кандидатів і не може змінюватися під впливом геополітичних факторів.

    У ЄС також згадують досвід попередніх розширень і необхідність дотримання єдиних стандартів оцінки прогресу країн-кандидатів.

    Ще одним чинником обережності в ЄС називають досвід із Угорщиною, яку неодноразово критикували за обмеження демократичних інститутів, політичні розбіжності з Брюсселем і блокування окремих рішень щодо підтримки України.

    Цей випадок, за оцінками європейських чиновників, вплинув на більш жорстке ставлення до критеріїв вступу нових країн, щоб уникнути повторення подібних ситуацій у майбутньому.

    Окремо згадується ситуація з Чорногорією, яка майже завершила необхідні реформи для вступу, але стикається з затримками через відсутність одностайної підтримки всередині ЄС для переходу до наступного етапу переговорів.

    За оцінками дипломатів, це демонструє загальну складність процесу розширення, навіть коли країна-кандидат виконує більшість вимог.

    У матеріалі Politico зазначається, що така ситуація створює складний фон для України, оскільки перспективи вступу до ЄС розглядаються як один із ключових елементів довгострокових гарантій безпеки на тлі російської агресії.

    Обговорюється також сценарій, за якого потенційні мирні домовленості можуть містити політичні орієнтири щодо членства України в ЄС у майбутньому, однак частина урядів Євросоюзу не підтримує прискорений формат інтеграції.

    Водночас Швеція та Данія залишаються серед найактивніших прихильників завершення переговорів у стислі строки.

    «Ми ще не там», — заявив високопосадовець ЄС, коментуючи перспективи відкриття наступних етапів переговорів.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір підготувати країну до вступу в ЄС у 2027 році та закликав Євросоюз визначити чіткі часові рамки процесу.

    Водночас у ЄС наголошують, що конкретна дата вступу залежатиме від прогресу реформ та узгодження всіх етапів переговорного процесу між Україною та країнами-членами Євросоюзу

  • Мадяр не підтримує прискорений вступ України до ЄС

    Мадяр не підтримує прискорений вступ України до ЄС

    Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Україна повинна пройти повний переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу, після чого в Угорщині може бути проведений референдум щодо підтримки її членства. Про це він сказав під час пресконференції в Будапешті.

    За словами Мадяра, Угорщина не підтримує прискорений вступ України до ЄС, а сам процес має відбуватися на загальних умовах для всіх країн-кандидатів.

    Він підкреслив, що країна, яка перебуває у стані війни, не може отримати особливих умов для вступу.

    “Неможливо, щоб країна, яка перебуває у стані війни, була прийнята до ЄС. Такі питання не можуть розглядатися без обговорення всіх переговорних розділів”, – заявив він.

    Мадяр наголосив, що всі держави-кандидати мають проходити однакову процедуру, а рішення щодо України має ухвалюватися лише після завершення всіх етапів переговорів.

    Після цього, за його словами, в Угорщині може бути проведено референдум, на якому громадяни визначатимуться щодо підтримки членства України в ЄС.

    “Якщо Україна це зробить, тоді в Угорщині відбудеться референдум щодо того, чи слід ЄС її приймати. Але це точно не станеться найближчим часом”, – зазначив Мадяр.

    Він окремо підкреслив, що такий процес є довготривалим і не може бути реалізований у короткі строки, навіть за умови політичної волі сторін.

    Мадяр також прокоментував питання фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Зокрема, йшлося про кредитну програму обсягом 90 млрд євро.

    Він заявив, що Угорщина не братиме участі у фінансуванні цієї програми, однак не блокуватиме рішення, яке вже було погоджене на рівні ЄС.

    Окремо політик зауважив, що деякі фінансові механізми ЄС, зокрема кредитні рішення, потребують додаткового уточнення, однак він не став деталізувати претензії.

    Мадяр також підтвердив, що Угорщина продовжить закупівлю російської нафти, пояснюючи це енергетичними потребами країни.

    Водночас він зазначив, що Будапешт буде поступово диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв, щоб зменшити залежність від окремих постачальників.

    Окрему увагу Мадяр приділив темі прав угорської меншини в Україні. Він наголосив, що це питання має бути врегульоване в інтересах двосторонніх відносин.

    “Це не таке вже велике прохання – щоб угорці, які там живуть, могли користуватися своєю рідною мовою”, – заявив він.

    За його словами, для Угорщини важливо забезпечити права своїх національних громад за кордоном, зокрема в Україні.

    Заяви Мадяра прозвучали на тлі дискусій у ЄС щодо подальшого розширення та умов вступу нових країн, а також на тлі триваючої війни Росії проти України, яка впливає на політичні рішення в Європейському Союзі.

  • Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після парламентських виборів в Угорщині лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір змінити зовнішньополітичний курс країни, повернувши її до активнішої співпраці з Європейським Союзом і НАТО. Про це повідомляє угорське видання 444.hu.

    За словами Мадяра, одним із ключових завдань нового політичного етапу стане відновлення довіри з боку міжнародних партнерів, яку він пов’язує з необхідністю більш прогнозованої та узгодженої політики Угорщини в межах європейських і трансатлантичних структур.

    Лідер «Тиси» наголосив, що Угорщина має знову стати «надійним партнером» у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. У його заявах йдеться про перегляд підходів до зовнішньої політики та посилення взаємодії з європейськими інституціями.

    Окрему увагу Мадяр приділив відносинам із країнами Центрально-Східної Європи. Зокрема, він заявив про намір відновити та зміцнити партнерство з Польщею, яка традиційно відіграє важливу роль у регіональній політиці ЄС.

    Також політик підкреслив важливість відновлення співпраці в межах Вишеградської групи, до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина. Цей формат останніми роками переживав періоди політичних розбіжностей через різні позиції країн щодо ЄС та зовнішньої політики.

    Серед перших кроків після перемоги політичної сили Мадяр назвав серію закордонних візитів. Зокрема, він планує відвідати Польщу, Відень і Брюссель.

    За його словами, ці поїздки мають стати сигналом про намір відновити конструктивні відносини з Європейським Союзом, а також сприяти розблокуванню або відновленню європейського фінансування для Угорщини.

    У політичному контексті Брюссель розглядається як ключовий центр ухвалення рішень ЄС, тоді як візити до Варшави та Відня можуть мати на меті зміцнення двосторонніх відносин і регіональної співпраці.

    Вибори в Угорщині відбулися 12 квітня. Явка, за попередніми даними, сягнула майже 80%, що суттєво перевищує показники попередніх виборчих кампаній.

    Після підрахунку майже всіх голосів опозиційна партія «Тиса» випередила провладну «Фідес». За попередніми результатами, вона може отримати більшість місць у парламенті.

    Згідно з оприлюдненими даними, «Тиса» потенційно претендує на 138 місць у 199-місному парламенті, тоді як «Фідес» — приблизно на 55. Остаточні результати ще можуть уточнюватися офіційними виборчими органами.

    У Будапешті після оголошення попередніх результатів відбулися масові зібрання прихильників опозиції. Учасники святкувань сприйняли результат голосування як можливий початок політичних змін і переорієнтації зовнішнього курсу країни.

    Зокрема, під час виступу Мадяра в натовпі лунали вигуки «Європа», що, за оцінками медіа, відображає запит частини виборців на більш тісну інтеграцію з ЄС.

    Аналітики відзначають, що заяви про «повернення до Європи» у разі підтвердження результатів можуть мати вплив на баланс сил у Центральній Європі. Угорщина останніми роками була одним із найбільш дискусійних партнерів ЄС у питаннях санкційної політики та зовнішньої політики блоку.

    На цьому тлі можливі зміни уряду в Будапешті розглядаються як фактор, що може вплинути на загальну динаміку відносин усередині Європейського Союзу та позицію регіону щодо ключових міжнародних питань.

  • Україна отримає €90 мільярдів, але процес триватиме довше — посол ЄС Матернова

    Україна отримає €90 мільярдів, але процес триватиме довше — посол ЄС Матернова

    Україна продовжує виконання умов програми Ukraine Facility, однак отримання повного обсягу фінансування від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро потребуватиме більше часу. Про це заявила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

    За її словами, Україна демонструє здатність проводити реформи навіть в умовах повномасштабної війни. Вона нагадала, що вже 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку вторгнення, українське керівництво подало заявку на вступ до Європейського Союзу, після чого темпи реформ суттєво прискорилися.

    У період з 2022 року до початку 2025 року було ухвалено значну кількість законів та реалізовано низку структурних змін. Верховна Рада забезпечувала ухвалення ключових законодавчих рішень, необхідних для просування євроінтеграції.

    Водночас Матернова зазначила, що протягом останніх місяців темпи реформ дещо сповільнилися. Серед причин — тривалість війни, загальна втома та те, що парламент продовжує роботу після завершення стандартного виборчого циклу.

    За її словами, останніми днями Верховна Рада активізувала діяльність і ухвалила низку важливих законів, необхідних для отримання фінансування. Це відкриває можливість для виділення чергового траншу в межах програми Ukraine Facility у розмірі близько 1,2 мільярда євро.

    Посол також повідомила, що частина необхідних рішень залишається за урядом, після чого можливе подальше просування фінансування.

    Серед ухвалених ініціатив окремо відзначено рішення у сфері енергетики, зокрема так зване «об’єднання ринків» (market coupling), яке передбачає інтеграцію українського енергетичного ринку з європейським та спрощення торгівлі електроенергією.

  • У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У ЄС продовжують обговорювати можливість вступу України у 2027 році — Качка

    У Європейському Союзі тривають дискусії щодо можливого вступу України до блоку у 2027 році. Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час зустрічі з журналістами в Києві.

    За його словами, наразі не існує чіткої моделі вступу України до ЄС, однак сам факт активного обговорення цього питання він оцінив позитивно.

    Качка зазначив, що до дискусії долучені також країни, які традиційно вважаються більш стриманими у питанні розширення Євросоюзу, зокрема Німеччина, Франція та Нідерланди.

    «Думаю, у травні буде більш чітка картина, але можна сказати, що вони теж орієнтуються на 2027 рік для вирішення питання вступу України до ЄС. Ця дата не зафіксована, але ніхто не відкинув ідею обговорювати модель вступу до Європейського Союзу у 2027 році», — заявив він.

    Віцепрем’єр наголосив, що ключовим фактором залишається темп впровадження реформ в Україні.

    «Усі чекають від нас прогресу у виконанні “бенчмарків”, і це фактично є вирішальним елементом щодо того, як швидко ми можемо вступити до Європейського Союзу», — зазначив Качка.

    За його словами, у Верховній Раді наразі перебуває близько 100 законопроєктів, які спрямовані на виконання зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу.

  • Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала від Європейського Союзу повний пакет умов, необхідних для вступу до блоку. У Брюсселі українській делегації передали вимоги за фінальними трьома переговорними кластерами.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, українська делегація під час переговорів у Брюсселі отримала від ЄС перелік умов, які необхідно виконати для завершення переговорного процесу щодо членства.

    «Сьогодні українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами», — зазначила очільниця уряду.

    Йдеться про такі переговорні блоки:

    кластер 3 — «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток»,
    кластер 4 — «Зелений порядок денний та стале з’єднання»,
    кластер 5 — «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

    Свириденко наголосила, що тепер Україна вперше має повний перелік умов, виконання яких є необхідним для вступу до Європейського Союзу.

    «Відтепер Україна має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС — вперше в історії», — підкреслила прем’єрка.

    Вона нагадала, що раніше, у грудні, українська сторона вже отримала бенчмарки за іншими трьома переговорними кластерами: «Основи процесу вступу до ЄС», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини».

    Таким чином Україна тепер має повний набір вимог, необхідних для подальшого просування переговорів щодо членства.

    Водночас у Європейському Союзі звучать різні оцінки щодо перспектив розширення. Зокрема, раніше в ЄС обговорювали можливість відкласти членство України на тривалий термін. Детальніше про ці дискусії читайте у матеріалі.

    Свириденко підкреслила, що наступним етапом стане виконання цих умов, впровадження необхідних реформ та підготовка до закриття переговорних кластерів.

    «Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС», — пояснила вона.

    Раніше також повідомлялося, що у Європейському Союзі обговорюють різні сценарії розширення та можливі терміни приєднання України до блоку.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд і надалі працюватиме над виконанням умов Євросоюзу, реалізовуватиме необхідні реформи та звітуватиме перед європейськими партнерами.

  • У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні відкласти повноправне членство на період від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Про це віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив в інтерв’ю «РБК-Україна».

    За його словами, такий тривалий період очікування є неприйнятним для Києва. Водночас, зазначив він, існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів у Євросоюзі.

    «Ми можемо швидко рухатись. Все, що від нас просять — це реалістичні речі, це вимагає нормальної роботи Верховної Ради, уряду, інших інституцій. А далі Україна і 27 держав-членів ЄС сідають разом, створюється робоча група по написанню договору про умови вступу в Європейський Союз. І ось там все визначається: які перехідні періоди, що діє, що не діє. Ми скорочуємо шлях таким чином, щоб вже в 27-му році було можливим підписати сам договір про вступ», — пояснив Качка.

    Віцепрем’єр зазначив, що деякі впливові країни ЄС, зокрема Німеччина, ставлять на перше місце фактор довіри до державних інституцій. Європейські партнери прагнуть бачити не лише ухвалення законів, а й їхню стабільну роботу протягом тривалого часу.

    За даними Bloomberg, Європейський Союз також розглядає кілька варіантів, які можуть закріпити членство України у майбутній мирній угоді. Серед можливих рішень — надання Києву гарантій, пов’язаних із членством у ЄС, а також доступ до частини прав держав-членів ще до повноцінного вступу.

    Повідомляється, що проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає можливість вступу до Євросоюзу у 2027 році. До цього часу Україна може отримати окремі переваги членства.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ прагне приєднатися до ЄС якнайшвидше, оскільки членство розглядається як одна з ключових гарантій безпеки для держави.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії. Наприкінці 2023 року ЄС схвалив початок переговорів про вступ, а формальний переговорний процес стартував у 2024 році. Водночас просування цього процесу ускладнюється позицією окремих держав-членів, зокрема Угорщини.

    Водночас стало відомо, що Україна вже отримала повний пакет умов для вступу до ЄС.

  • Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

    Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що народні депутати мають або сумлінно виконувати свої обов’язки у Верховній Раді, або можуть опинитися на фронті. Така заява пролунала на тлі хронічної нестачі голосів у парламенті для ухвалення важливих законопроєктів.

    Глава держави зазначив, що ситуацію з роботою парламенту потрібно виправляти, адже низка необхідних законодавчих ініціатив фактично блокується. Йдеться, зокрема, про документи, пов’язані зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом та процесом євроінтеграції України.

    «Депутатам доведеться або служити в парламенті відповідно до українського законодавства, або я готовий обговорити з представниками парламенту закон про внесення змін до мобілізації, щоб депутати могли вирушити на фронт», — заявив Зеленський.

    Останніми місяцями у Верховній Раді дедалі частіше виникають труднощі з необхідною кількістю голосів для ухвалення рішень. За інформацією з політичних кіл, частина депутатів фракції «Слуга народу» не підтримує окремі законопроєкти, що призводить до затримок у їхньому розгляді.

    Крім того, в парламенті обговорюється можливість того, що кілька десятків депутатів можуть скласти мандати. Це ще більше ускладнило б ситуацію з голосуваннями та формуванням більшості.

    На цьому тлі заява президента про можливі зміни до законодавства щодо мобілізації стала своєрідним політичним сигналом для парламенту. Водночас експерти зазначають, що для відправлення народних депутатів на військову службу необхідно змінити закон про мобілізацію.

    Наразі чинне законодавство передбачає, що народні депутати входять до переліку осіб, які мають відстрочку від призову. Тому для скасування такого статусу парламенту довелося б самостійно проголосувати за відповідні зміни.

    Утім, політичні аналітики сумніваються, що депутати підтримають рішення, яке позбавить їх передбаченої законом «броні» від мобілізації.