Gorchitsa.info

Позначка: Євросоюз

  • BYD та інші китайські гібриди опинилися під ударом: ЄС готує нові торговельні правила

    BYD та інші китайські гібриди опинилися під ударом: ЄС готує нові торговельні правила

    Європейський Союз та Китай досягли попереднього взаєморозуміння щодо торгівлі гібридними автомобілями після напружених переговорів у Пекіні. Домовленості з’явилися на тлі погроз Брюсселя обмежити імпорт китайських машин, які дедалі активніше витісняють європейських виробників із ринку.

    Про результати переговорів 9 жовтня повідомило Міністерство торгівлі Китаю, передає Reuters.

    Переговори тривали два дні за участі єврокомісара з питань торгівлі Мароша Шефчовича та міністра торгівлі КНР Ван Веньтао.

    Китайська сторона заявила, що країнам вдалося знайти спільне розуміння щодо торгівлі гібридними автомобілями відповідно до правил Світової організації торгівлі.

    Водночас конкретних параметрів домовленості поки не розкрили. Тому говорити про остаточне скасування можливих обмежень або запровадження нових правил імпорту зарано.

    Причиною загострення торговельних відносин стало стрімке зростання постачань китайських автомобілів до Європи.

    За даними Reuters, протягом року до вересня імпорт підзаряджуваних гібридів до ЄС зріс на 86%, тоді як ціни на них знизилися приблизно на 20%. Понад половину цього імпорту забезпечує Китай.

    Європейські виробники побоюються, що дешевші китайські автомобілі посилюватимуть конкуренцію та скорочуватимуть їхню частку ринку.

    Ще до завершення переговорів Брюссель розглядав можливість запровадження імпортних квот на китайські гібриди. Також обговорювалося добровільне обмеження експорту з боку самого Китаю.

    Особливе занепокоєння європейських посадовців викликають компанії, які після запровадження додаткових мит на китайські електромобілі у 2024 році почали активніше просувати гібридні моделі.

    Серед таких виробників — BYD та MG Motor.

    Окремою темою переговорів залишаються цінові зобов’язання китайських автовиробників. Ідеться про механізм, за якого компанії погоджуються продавати автомобілі не дешевше визначеного рівня в обмін на можливість уникнути частини додаткових мит.

    Однак остаточні умови такого механізму ще обговорюються.

    Торговельна суперечка виходить далеко за межі автомобільного ринку. Євросоюз також прагне скоротити значний дисбаланс у торгівлі з Китаєм.

    За інформацією європейських посадовців, торговельний дефіцит ЄС у відносинах із КНР перевищує мільярд євро щодня.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше заявляла про необхідність застосування доступних торговельних інструментів для захисту європейської промисловості.

    Водночас Франція та Німеччина виступили з ініціативами посилення захисту єдиного ринку ЄС від різкого зростання імпорту.

    За підсумками нинішніх переговорів сторони також домовилися продовжити консультації щодо електромобілів, мит та інших торговельних питань. Наступний раунд регулярних переговорів запланований на березень 2027 року.

    Отже, Євросоюз і Китай зробили крок до зниження торговельної напруженості, але остаточної угоди щодо імпорту гібридів поки немає. Чи запровадить Брюссель квоти та інші обмеження, залежатиме від результатів подальших консультацій.

  • «Шлях до Євросоюзу з урахуванням війни: Брюссель готує для України спеціальну дорожню карту»

    «Шлях до Євросоюзу з урахуванням війни: Брюссель готує для України спеціальну дорожню карту»

    Європейський Союз готує до офіційного представлення орієнтовні дорожні карти для чотирьох держав-кандидаток, які демонструють найбільший прогрес на шляху до євроінтеграції. До цього переліку увійшли Україна, Молдова, Чорногорія та Албанія. Водночас документ, розроблений для Києва, матиме принципові відмінності через безпрецедентні виклики та масштабні руйнування, спричинені повномасштабною російською агресією.

    Як заявила єврокомісар з питань розширення Марта Кос, презентація стратегічних документів запланована на 28 жовтня. Головна мета цих дорожніх карт полягає в тому, щоб допомогти державам-кандидаткам зберегти високий темп реформ, забезпечити більшу передбачуваність переговорного процесу та чітко визначити проміжні завдання і строки. При цьому єврокомісар наголосила, що фундаментальний принцип євроінтеграції залишається незмінним: просування до членства в ЄС і надалі базуватиметься виключно на власних заслугах та індивідуальних досягненнях кожної країни.

    Коментуючи особливості українського кейса, Марта Кос підкреслила, що ситуація в Україні кардинально відрізняється від інших кандидатів через триваючу війну. Саме тому робота над українською дорожньою картою вимагає комплексного підходу та адаптації багатьох процедурних етапів. Наразі технічні переговори проходять у кілька послідовних кроків: відкриття переговорних кластерів, виконання проміжних індикаторів та поступове закриття окремих переговорних розділів. У Брюсселі запевняють, що під час підготовки документа обов’язково враховуватимуть те, як наслідки війни будуть юридично відображені в майбутньому договорі про вступ.

    Єврокомісар висловила щиру надію на те, що бойові дії в Україні завершаться якнайшвидше, а також віддала належне стійкості українського суспільства. На її переконання, нині Україна демонструє унікальний приклад того, як держава змушена працювати одночасно у трьох надскладних напрямках: вести екзистенційну боротьбу за своє виживание, продовжувати глибокі внутрішні реформи та неухильно виконувати всі критерії для повної інтеграції до спільноти європейських націй.

  • Фінансовий щит Європи: Євросоюз затвердив для України транш на три мільярди євро із залученням нового кредитного інструменту

    Фінансовий щит Європи: Євросоюз затвердив для України транш на три мільярди євро із залученням нового кредитного інструменту

    Рада Європейського Союзу ухвалила надзвичайно важливе та своєчасне рішення для підтримки макрофінансової стабільності України, схваливши виділення чергового фінансового пакета обсягом три мільярди євро. Цей значний транш став уже восьмим етапом системної допомоги в рамках багаторічної програми Ukraine Facility, покликаної забезпечити безперебійне фінансування українського бюджету в умовах затяжної та виснажливої війни. Головною особливістю нинішнього траншу стало суттєве розширення фінансових джерел Євросоюзу: із загальної суми майже вісімсот мільйонів євро вперше будуть надані за рахунок спеціального позикового механізму Ukraine Support Loan. Таке диверсифіковане рішення свідчить про гнучкість та винахідливість європейських інституцій, які знаходять нові шляхи збереження стійкого фінансового потоку для підтримки української економіки навіть в умовах внутрішньоєвропейських бюджетних дискусій.

    Виділені кошти мають критичне значення для покриття першочергових соціальних і гуманітарних видатків державної скарбниці, що дозволяє уряду впевнено тримати фінансовий тил. Завдяки європейській підтримці держава має змогу вчасно та в повному обсязі виплачувати заробітні плати медикам, педагогам і рятувальникам, фінансувати пенсійні зобов’язання, здійснювати соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам і забезпечувати безперервне функціонування базових державних служб. Окрім прямої підтримки бюджетної ліквідності, частина ресурсів спрямовується на термінове відновлення пошкоджених енергетичних мереж, муніципальної інфраструктури та лікарень, які зазнають постійних варварських ударів із боку держави-агресора. Забезпечення базової життєдіяльності міст та енергетичної стійкості напередодні холодів є фундаментом національного опору, і європейські партнери послідовно демонструють повне розуміння цих нагальних потреб.

    Загальноєвропейська ініціатива Ukraine Facility розрахована на довгострокову перспективу і передбачає виділення десятків мільярдів євро, однак надання кожного траншу нерозривно пов’язане з виконанням структурних реформ. Українська сторона продовжує демонструвати високу відповідальність, втілюючи комплексні перетворення у сфері судочинства, боротьби з корупцією, цифровізації державного сектору та дерегуляції бізнесу. Залучення коштів через механізм кредитної підтримки є свідченням зростаючої довіри європейських фінансових структур до української системи управління публічними фінансами. Такий підхід дає змогу не лише стримувати інфляційні ризики та захищати національну валюту, але й послідовно готувати економічний простір країни до повної інтеграції в єдиний європейський ринок.

    Рішення Брюсселя є потужним політичним сигналом для всього вільного світу про те, що спроби Кремля виснажити українську державу економічним шляхом приречені на повний крах. Регулярне та прогнозоване надходження мільярдних траншів нівелює намагання агресора зруйнувати суспільну стійкість та посіяти паніку через енергетичний чи бюджетний колапс. Європейський Союз укотре підтверджує свій статус головного геополітичного та фінансового партнера України, гарантуючи міцну опору для подальшої боротьби за незалежність і повоєнного відродження всієї країни.

     

  • Лондон не пробачить олігархам Кремля: Британія відмовилася знімати санкції з Усманова та Фрідмана всупереч поступкам Євросоюзу

    Лондон не пробачить олігархам Кремля: Британія відмовилася знімати санкції з Усманова та Фрідмана всупереч поступкам Євросоюзу

    Рішення Європейського Союзу про скасування санкційних обмежень щодо одіозних російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана викликало принципову незгоду з боку ключового західного союзника України – Великої Британії. У той час як офіційний Брюссель пішов на несподівані поступки, Лондон продемонстрував цілковиту відданість політиці безапеляційного економічного тиску на поплічників кремлівського режиму. Під час особистих переговорів із президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку прем’єр-міністр Сполученого Королівства Енді Бернем категорично запевнив, що його країна не має наміру слідувати європейському прецеденту і збереже всі чинні санкції проти зазначених олігархів у повному обсязі. Британське керівництво висловило чітке переконання, що коаліція демократичних держав повинна виступати єдиним фронтом і не робити жодних кроків назад у протидії загарбницькій війні.

    Така безкомпромісна позиція Лондона оголила рідкісне, але вкрай показове розходження між санкційними курсами Великої Британії та Європейського Союзу, які з перших днів повномасштабного вторгнення діяли практично синхронно. Уряд Сполученого Королівства наполягає на тому, що послаблення зашморгу на шиях російських фінансових еліт надсилає Москві хибний сигнал про втому Заходу та готовність до кулуарних домовленостей. На переконання британської сторони, саме збереження персональних обмежень і подальше нарощування економічного тиску є єдиним дієвим важелем, здатним змусити Кремль сісти за стіл реальних переговорів на справедливих умовах. Будь-які винятки чи вибіркова амністія для фінансових стовпів агресора лише нівелюють спільні досягнення союзників і створюють небезпечні шпарини для уникнення покарання за фінансування війни.

    Особливої ваги цій заяві додає той факт, що обидва мільярдери протягом багатьох років вибудовували масштабну присутність у британській столиці та мали глибокі інвестиційні зв’язки з місцевою економікою. Алішер Усманов здобув широку відомість завдяки володінню значною часткою в лондонському футбольному клубі «Арсенал», звідки він остаточно вийшов лише у дві тисячі вісімнадцятому році. Михайло Фрідман, своєю чергою, оселився в Лондоні ще у дві тисячі тринадцятому році, розгорнувши там великі бізнес-проєкти, і був змушений покинути Туманний Альбіон лише після введення жорстких санкцій. На цьому тлі рішення Ради Євросоюзу виглядає вкрай неоднозначно: хоча блок продовжив дію обмежень щодо понад трьох тисяч фізичних та юридичних осіб ще на тридцять шість місяців – аж до вересня дві тисячі двадцять дев’ятого року, виключення двох ключових фігурантів викликало обурення українського суспільства та нерозуміння в Лондоні.

    Рішуча відмова британського уряду копіювати суперечливі кроки європейських партнерів підтверджує стратегічне лідерство Сполученого Королівства у відстоюванні міжнародного правопорядку. Залишаючи активи олігархів замороженими, а їхні рахунки заблокованими, Лондон демонструє непохитність своїх зобов’язань перед Україною та доводить, що національні інтереси та принципи справедливості не можуть бути предметом торгу. Цей крок повертає впевненість у тому, що глобальний санкційний фронт має міцний стрижень, здатний тримати удар навіть за наявності локальних вагань всередині європейських інституцій.

  • Новий удар по гаманцях Кремля: Київ вимагає від Брюсселя жорстких санкцій проти металургійних гігантів Лісіна та Потаніна

    Новий удар по гаманцях Кремля: Київ вимагає від Брюсселя жорстких санкцій проти металургійних гігантів Лісіна та Потаніна

    Офіційний Київ переходить у рішучий дипломатичний наступ на санкційному фронті, намагаючись не допустити послаблення міжнародного економічного зашморгу довкола російської воєнної машини. Після вкрай суперечливого рішення Європейського Союзу щодо виключення з чорних списків двох одіозних мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, українська влада запропонувала західним партнерам асиметричну відповідь. Україна офіційно ініціювала внесення до наступного пакета персональних обмежень двох інших впливових стовпів російського олігархату – власника активів Новолипецького металургійного комбінату Володимира Лісіна та керівника гірничо-металургійного гіганта «Норнікель» Володимира Потаніна. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк підкреслив, що діяльність підприємств цих магнатів у сталеливарній та нікелевій галузях забезпечує колосальні фінансові вливання у воєнну економіку агресора. Внесення обох бізнесменів до санкційного переліку дозволить нарешті надійно перекрити прямий доступ їхніх корпорацій до надприбуткової торгівлі з європейським ринком.

    Досі обом мільярдерам дивовижним чином вдавалося уникати західних обмежень завдяки глибокій індивідуальній інтеграції їхнього бізнесу в економічний простір країн континенту. Металургійна імперія Лісіна володіє стратегічними потужностями з переробки сталі в бельгійському регіоні Валлонія, що змушувало офіційний Брюссель послідовно ветувати запровадження персональних санкцій заради збереження робочих місць на місцевих заводах. Крім того, виробничі майданчики комбінату розгорнуті у французькому Страсбурзі, італійській Вероні та данському Фредеріксверку, формуючи потужне промислове лобі всередині Європи. Аналогічним імунітетом користувався і володар кольорових металів Володимир Потанін: європейські автогіганти та високотехнологічні підприємства залишаються критично залежними від постачань російського нікелю та паладію, що тривалий час розв’язувало олігарху руки для подальшого збагачення та агресивної експансії навіть у розпал повномасштабного вторгнення.

    Нова українська ініціатива набула особливої актуальності на тлі скандальних кулуарних домовленостей, через які Рада Європейського Союзу, попри пролонгацію загальних санкцій на три роки, пішла на вимушену амністію щодо попередніх фігурантів чорного списку. Вирішальну роль у виведенні з-під обмежень зіграла позиція Парижа, який пояснив свою поступку специфічними міркуваннями національної безпеки. Як з’ясувалося згодом, за лаштунками європейської дипломатії розгорнулася складна геополітична угода з Азербайджаном: в обмін на зняття санкцій із російського мільярдера влада в Баку погодилася негайно звільнити кількох ув’язнених європейців, зокрема французького громадянина, засудженого за сфабрикованими звинуваченнями у шпигунстві.

    Такий прецедент розмивання санкційного тиску викликав неабияку тривогу в Києві, проте водночас відкрив унікальне вікно можливостей для нових юридичних кроків. Українські дипломати переконані, що компроміс щодо попередніх олігархів має бути обов’язково компенсований ще болючішими ударами по промислових магнатах агресора, чиї податки перетворюються на ракети. Брюссель постав перед принциповим іспитом: чи знайде об’єднана Європа політичну волю відмовитися від російської металургійної сировини, позбавивши поплічників диктатора мільярдних прибутків на європейській землі.

  • Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців

    Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців

    Європейський Союз опинився в епіцентрі безпрецедентного санкційного протистояння, яке оголило глибокі моральні та політичні суперечності всередині дипломатичного корпусу в Брюсселі. Спроба кількох європейських столиць проштовхнути сумнівний залаштунковий договір і вивести з-під удару кремлівських магнатів натрапила на залізобетонну непохитність балтійської дипломатії. Латвія офіційно заблокувала скандальний компроміс, який передбачав зняття персональних обмежень із двох російських олігархів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. У послів держав-членів Євросоюзу залишилося менше доби для того, щоб знайти вихід із правового глухого кута та встигнути продовжити дію чинного пакета санкцій проти трьох тисяч фізичних і юридичних осіб, які несуть пряму відповідальність за розв’язання та фінансування кривавої збройної агресії проти України. Будь-яке зволікання загрожує автоматичним припиненням дії обмежень, що стане колосальним репутаційним ударом для всього європейського блоку.

    Джерелом напруженості та гострих кулуарних баталій стала неочікувана коаліція Парижа та Братислави, які вирішили відкрито зіграти на користь представників російського великого бізнесу. Французька сторона вперто наполягає на безумовному виключенні з чорного списку металургійного магната Алішера Усманова, тоді як уряд Словаччини продовжує лобіювати повну амністію для фінансиста Михайла Фрідмана. Намагаючись проштовхнути це відверто токсичне рішення, ініціатори запропонували солодку пігулку іншим державам-членам – погодитися на зняття обмежень з двох одіозних мільярдерів в обмін на пролонгацію загального санкційного режиму одразу на три роки замість традиційного шестимісячного перегляду. Проте офіційна Рига продемонструвала виняткову принциповість і категорично відкинула торги на долі воєнних злочинців, наголосивши, що чорні списки мають залишатися недоторканними, а будь-які поступки спонсорам режиму підривають довіру до європейського правосуддя.

    Позиція України у цьому дипломатичному двобої залишається максимально жорсткою та безкомпромісною. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із рішучим закликом до європейських партнерів не піддаватися на провокації та в жодному разі не скасовувати обмеження проти Усманова і Фрідмана. Глава зовнішньополітичного відомства наголосив, що для подібного помилування немає жодних юридичних чи моральних підстав, адже статки цих бізнесменів формувалися у тісному симбіозі з кремлівською верхівкою та роками підживлювали військово-промисловий потенціал держави-агресора. Спроби подати російських олігархів як безневинних жертв обставин виглядають цинічно на тлі щоденних ракетних обстрілів українських міст і загибелі мирних людей.

    Часу для порятунку європейської солідарності майже не залишилося, і дипломати змушені працювати в авральному режимі. Ранкове засідання послів Європейського Союзу стане вирішальним моментом істини, який продемонструє справжні пріоритети Брюсселя. Перед європейськими лідерами постає фундаментальний цивілізаційний вибір: або зберегти тверду та монолітну єдність перед лицем російської загрози, або дозволити приватним фінансовим інтересам окремих столиць розмити міжнародний правовий порядок та створити небезпечний прецедент безкарності для поплічників диктатора.

     

  • Дипломатичний глухий кут у Брюсселі: Євросоюз не зміг вчасно продовжити санкції проти Путіна через залаштункові олігархічні торги

    Дипломатичний глухий кут у Брюсселі: Євросоюз не зміг вчасно продовжити санкції проти Путіна через залаштункові олігархічні торги

    Європейський Союз зіткнувся із несподіваним та вкрай тривожним дипломатичним збоєм під час спроби затвердити довгострокове продовження масштабного пакета персональних обмежень проти кремлівської верхівки та архітекторів збройної агресії проти України. Комітет постійних представників країн-членів Євросоюзу під час затяжних консультацій пізно ввечері двадцять першого вересня так і не спромігся остаточно ухвалити консолідоване рішення щодо пролонгації так званих «санкцій проти Путіна». Попри попередні домовленості та намагання зафіксувати сталий консенсус, процедура письмового голосування була фактично зірвана, оскільки кілька столиць вчасно не надіслали власні офіційні результати. Через виниклий інституційний колапс посли європейських держав були змушені призначити екстрену повторну зустріч на ранок двадцять другого вересня, аби запобігти юридичному вакууму та не допустити автоматичного скасування обмежень проти ключових фігурантів російського воєнного терору.

    На кону стоїть безпрецедентне за своєю тривалістю рішення про продовження персональних санкцій терміном одразу на тридцять шість місяців замість традиційного піврічного циклу перегляду. Цей крок мав на меті мінімізувати постійний політичний шантаж із боку окремих нелояльних урядів та забезпечити стабільний правовий режим тиску на тривалий період. Загалом санкційний список, який Брюссель послідовно формує ще з дві тисячі чотирнадцятого року у відповідь на окупацію Криму та розв’язування війни на сході України, наразі налічує близько трьох тисяч фізичних і юридичних осіб. До нього входять особисто Володимир Путін, очільник російського МЗС Сергій Лавров, державні зрадники Віктор Медведчук і Віктор Янукович, а також сотні російських воєначальників, пропагандистів, чиновників та оборонних підприємств, які безпосередньо зазіхають на суверенітет, територіальну цілісність та незалежність нашої держави.

    Головним каталізатором нинішньої кризи та суперечок став суперечливий компроміс, навколо якого точилися запеклі кулуарні торги протягом останніх тижнів. Задля отримання згоди від усіх двадцяти семи країн на трирічну фіксацію санкцій, європейські дипломати пішли на сумнівні поступки, які передбачали повне виключення із чорних списків двох одіозних російських мільярдерів – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Подібне послаблення тиску на олігархів, чиї статки та підприємства роками обслуговували економіку держави-агресора, активно лобіювали уряди Словаччини та Франції. Проте в останній момент злагоджений сценарій дав збій: принципова позиція окремих європейських столиць, які відмовилися брати участь у цинічному розміні покарання поплічників агресора на стабільність процедури, заблокувала швидке затвердження пакета.

    Спроби відбілити російських олігархів на тлі безперервних ракетних ударів по українських містах викликають гостре нерозуміння всього цивілізованого світу та підривають саму довіру до європейського санкційного механізму. Ранкове засідання послів двадцять другого вересня покликане дати відповідь на ключове питання: чи зможе Європейський Союз зберегти монолітну єдність і знайти компроміс без здачі фундаментальних принципів міжнародного правосуддя, або ж приватні комерційні інтереси та кулуарний тиск прокремлівських лобістів спричинять перший небезпечний розкол у єдиному санкційному фронті континенту.

  • Зелена революція на півдні Європи: в Іспанії зводять гігантський водневий завод вартістю в мільярд євро

    Зелена революція на півдні Європи: в Іспанії зводять гігантський водневий завод вартістю в мільярд євро

    Іспанська енергетична компанія Moeve дала офіційний старт будівництву найбільшого в Південній Європі заводу з виробництва екологічно чистого зеленого водню, який розташується в південному регіоні Андалусія. Масштабний інфраструктурний комплекс має стратегічне значення для всього європейського континенту, відкриваючи новий етап у переході на відновлювані джерела енергії. Очільник іспанського уряду Педро Санчес публічно назвав цей проєкт колосальним внеском у глобальну боротьбу зі зміною клімату, а також фундаментальним кроком до енергетичної автономії та промислового процвітання як самої Іспанії, так і всього Європейського Союзу.

    Виробничий гігант, який отримав символічну назву «Онуба», споруджується у провінції Уельва на півдні країни. Лише на першому етапі реалізації цієї інженерної ініціативи інвестиції енергетичної компанії сягнуть значної суми в один мільярд євро. Потужність першої черги електролізної установки становитиме 300 мегаватів, що дозволить щорічно виробляти близько 50 тисяч тонн екологічно чистого водню шляхом розщеплення молекул води.

    Фінансову стабільність будівництва гарантує потужна міжнародна підтримка: проєкт уже отримав безповоротне фінансування у розмірі 304 мільйонів євро в межах загальноєвропейської програми відновлення економіки Next Generation EU. За попередніми розрахунками інженерів та представників компанії-інвестора, підприємство зможе вийти на повноцінну комерційну потужність уже до початку 2028 року. Технологічний цикл заводу буде повністю замкненим та безвідходним: усю необхідну електроенергію генеруватимуть із сонячних і вітрових станцій, а колосальні потреби у воді закриватимуть за рахунок глибокої очистки промислових і побутових стічних вод.

    Завод «Онуба» є флагманською частиною ширшої державної концепції під назвою «Зелена воднева долина Андалусії». Після завершення першої черги в місті Палос-де-ла-Фронтера інвестори планують побудувати другий потужний виробничий майданчик у місті Сан-Роке провінції Кадіс. У результаті загальна потужність водневого кластера має зрости до 2000 мегаватів, забезпечуючи випуск колосальних 300 тисяч тонн палива на рік. У довгостроковій перспективі Мадрид планує експортувати цей ресурс спеціальними трубопроводами до промислових центрів Німеччини та інших країн ЄС, остаточно витісняючи викопні енергоносії.

     

  • На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Міністерство фінансів України перенесло на кінець року частину капітальних видатків, які мали фінансуватися у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться приблизно про 39 млрд грн лише з вересневого плану, зокрема про кошти на захист енергетичної інфраструктури, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.

    Про це 17 вересня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Хроніки економіки». За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету через проблеми з ліквідністю та затримку міжнародного фінансування.

    При цьому формально видатки не скасували — їх перенесли на грудень. Однак Підласа попереджає, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати відмову від фінансування у 2026 році, оскільки укласти контракти, провести закупівлі та виконати будівельні роботи за один місяць буде практично неможливо.

    Що саме потрапило під перенесення

    За словами Підласи, Мінфін відклав насамперед капітальні видатки.

    До них належать будівництво та реконструкція лікарень, спорудження укриттів у медичних та освітніх закладах, проєкти із захисту енергетичної інфраструктури, а також будівництво соціального житла.

    Окремо вона підтвердила, що перенесення торкнулося і так званих планів стійкості, які мали забезпечити підготовку регіонів до опалювального сезону 2026/27.

    Це особливо важливо на тлі того, що влітку держава окремо передбачила 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці кошти мали спрямовуватися на інженерний захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової та електричної генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення.

    Тобто йдеться не просто про другорядні будівельні проєкти, а про частину підготовки країни до зими в умовах регулярних російських атак на енергосистему.

    Чому перенесення на грудень створює проблему

    Головний ризик полягає в особливостях капітальних видатків.

    Зарплату чи соціальну виплату можна провести відносно швидко. Будівництво укриття, реконструкція лікарні або спорудження захисної конструкції для енергооб’єкта потребують тендерів, договорів, проєктної документації, закупівлі обладнання та безпосереднього виконання робіт.

    Саме тому Підласа заявила, що перенесення таких грошей на останній місяць року може означати, що їх фізично не встигнуть використати.

    Водночас соціальні виплати й зарплати бюджетникам, за її словами, поки фінансуються у штатному режимі.

    Отже, нинішні бюджетні обмеження поки вдарили передусім по інвестиційних та інфраструктурних статтях.

    Чому не вистачає грошей

    Підласа пов’язала проблему із затримкою міжнародного фінансування.

    Україна в умовах повномасштабної війни використовує власні доходи переважно для фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як значна частина цивільних видатків покривається завдяки допомозі партнерів.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду бюджету. За словами Підласи, на оборону тоді припадало близько 63% усіх видатків загального фонду. Детальніше — у матеріалі «Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги».

    Саме тому затримка чергового траншу автоматично створює касовий розрив для цивільних програм.

    Проблемою стали затримані реформи

    Одна з причин нинішньої ситуації — Україна не встигла в погоджені строки ухвалити частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.

    Підласа навела приклад законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок.

    За її словами, відповідний закон мав бути ухвалений до кінця серпня, щоб Україна отримала фінансування від Європейського Союзу вже в середині вересня. Однак парламент просунув пакет лише у вересні, через що надходження можуть відбутися значно пізніше.

    Мінфін 16 вересня підтвердив, що Верховна Рада лише тоді ухвалила пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок у першому читанні.

    Раніше Nenka.info також писала, що від своєчасного ухвалення окремих реформ залежить щонайменше €1,45 млрд допомоги ЄС.

    Тобто нинішня бюджетна проблема є не лише наслідком високих воєнних витрат, а й результатом зміщення графіка надходження зовнішнього фінансування.

    Захист енергетики особливо критичний перед зимою

    Перенесення коштів відбувається у момент, коли Україна активно готується до нового опалювального сезону.

    Російські війська продовжують атакувати генеруючі потужності, підстанції та мережі. Через це держава не лише ремонтує пошкоджені об’єкти, а й намагається фізично захищати найцінніше обладнання.

    Наприклад, Nenka.info раніше повідомляла, що у Запорізькій області почали зводити підземні конструкції для захисту трансформаторів від ракет і дронів. «Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти».

    Станом на кінець серпня, за даними, які наводили урядовці, в Україні було завершено близько 200 споруд другого рівня захисту для енергетичних об’єктів. Паралельно тривають ремонти генерації та встановлення розподілених газових потужностей.

    Тому будь-яка затримка фінансування безпосередньо перед зимою може впливати на темп виконання цих робіт.

    Укриття також можуть залишитися без грошей до кінця року

    Не менш чутливою є ситуація із захисними спорудами в школах і лікарнях.

    У держбюджеті-2026 на публічні інвестиції було передбачено 111,5 млрд грн, зокрема кошти на освіту, медицину та енергетику. У сфері освіти фінансування мало включати створення безпечних умов і облаштування укриттів.

    Через перенесення частини видатків частина проєктів тепер ризикує перейти вже на наступний бюджетний рік.

    При цьому у проєкті бюджету на 2027 рік Мінфін знову закладає окремі кошти на укриття: лише на публічні інвестиційні проєкти у сфері освіти передбачено 13,5 млрд грн, із яких 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

    Це може означати, що частину незавершених проєктів фактично доведеться переносити на 2027 рік.

    Бюджет перебуває під сильним тиском

    На тлі війни Україна має одночасно фінансувати рекордні оборонні витрати, соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії, медицину, освіту та відновлення інфраструктури.

    Раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев також попереджав про складну бюджетну ситуацію. Nenka.info писала про це у матеріалі «“Цього разу не спрацює”: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України».

    Водночас ситуація не означає, що держава вже припинила фінансувати всі цивільні програми.

    Йдеться саме про перенесення частини капітальних видатків, а не про повну зупинку бюджетних платежів.

    Що буде далі

    Ключове питання — коли Україна отримає затримані кошти міжнародних партнерів і чи вдасться Мінфіну повернути фінансування капітальних програм ще до завершення бюджетного року.

    Формально 39 млрд грн не скасовані. Однак якщо гроші справді залишаться на грудень, значна частина будівельних та інфраструктурних проєктів може бути перенесена на наступний рік.

    Найбільш чутливим є те, що серед них опинилися захист енергетики та підготовка до опалювального сезону — напрями, для яких час має критичне значення.

    Тому ситуація із міжнародним фінансуванням найближчими тижнями матиме прямий вплив не лише на бюджетні показники, а й на те, наскільки швидко регіони зможуть завершити захист критичної інфраструктури та укриттів перед зимою.

  • Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Дітям до 13 років — без соцмереж: ЄС готує найжорсткіші правила для платформ

    Європейська комісія 17 вересня представила масштабний законодавчий проєкт EU KIDS Act, який має суттєво змінити правила доступу дітей до соціальних мереж, відеоплатформ, онлайн-ігор та сервісів зі штучним інтелектом. Найпомітніша норма — діти до 13 років взагалі не повинні мати акаунтів у соціальних мережах, а самостійно створювати власний профіль у ЄС пропонують дозволяти лише з 15 років.

    Для підлітків від 13 до 15 років передбачений проміжний режим: батьки або опікуни зможуть створити для них спеціальний обмежений акаунт, контролювати контакти та встановлювати максимальний час використання сервісу — до однієї години на день.

    Водночас це ще не чинний закон. Пропозицію Єврокомісії мають розглянути Європейський парламент і Рада ЄС. Лише після переговорів між інституціями та остаточного схвалення нові правила зможуть стати обов’язковими на території Євросоюзу.

    До 13 років — без власного акаунта

    Єврокомісія пропонує побудувати систему поступового доступу дітей до цифрових сервісів залежно від віку.

    Для дітей молодше 13 років власні акаунти у соцмережах мають бути заборонені.

    При цьому ЄС не збирається повністю «відключати» дітей від інтернету. На спеціалізованих дитячих відеоплатформах батьки зможуть дозволяти дитині переглядати контент через власний батьківський акаунт.

    Але й тут діятимуть обмеження: персоналізована стрічка та пошук мають бути вимкнені, а тривалість користування батьки зможуть обмежити максимум однією годиною на добу.

    Тобто ідея Єврокомісії полягає не просто у формальній перевірці дати народження, а в тому, щоб принципово змінити спосіб взаємодії дітей із цифровими платформами.

    Для 13–14-річних — лише «мініакаунти»

    Діти від 13 років і до моменту досягнення 15-річчя зможуть користуватися соцмережами, але лише через спеціальний обмежений профіль.

    Такий акаунт має створювати та контролювати батько, мати або законний опікун.

    Функціональність буде урізаною: батьки контролюватимуть контакти, а щоденне користування конкретним сервісом не повинно перевищувати однієї години.

    А вже з 15 років підліток зможе самостійно відкрити власний акаунт.

    Однак це не означає, що після 15 років для платформ зникають обмеження. До 18-річчя користувача соцмережі та інші цифрові сервіси повинні працювати за принципом safe by design — безпечні за замовчуванням.

    Нескінченну стрічку для дітей хочуть прибрати

    EU KIDS Act спрямований не лише на вікові обмеження.

    Єврокомісія хоче заборонити або серйозно обмежити функції, які можуть навмисно утримувати дитину біля екрана.

    Серед них — нескінченний скролінг, нав’язливі push-сповіщення у години сну, механіки винагороди за постійне повернення до застосунку та алгоритми, що поступово затягують користувача у дедалі екстремальніший або потенційно шкідливий контент.

    Рекомендаційні алгоритми для неповнолітніх мають бути перероблені так, щоб дитина отримувала більше можливостей самостійно контролювати, який контент їй показують.

    Окремо пропонується заборонити неповнолітнім проводити прямі трансляції.

    Акаунти дітей зроблять приватними

    За задумом Єврокомісії, профіль неповнолітнього має бути приватним за замовчуванням.

    Платформи повинні максимально знизити ризик небажаних контактів із незнайомими людьми та дати дитині прості інструменти блокування і вимкнення контактів.

    Окремі обмеження стосуватимуться доступу сервісів до чутливих функцій пристрою.

    За моделлю, яку пропонує Комісія, геолокація та інші потенційно ризиковані функції для дитячих акаунтів мають бути максимально обмежені або вимкнені за замовчуванням.

    Під правила потраплять і ШІ-чатботи

    EU KIDS Act виходить далеко за межі Instagram, TikTok чи Facebook.

    Нові принципи «безпеки за замовчуванням» поширюватимуться також на онлайн-ігри, цифрові сервіси, AI-компаньйонів і чатботи.

    Особливу увагу ЄС приділяє так званим AI companions — системам, які імітують дружні або романтичні стосунки з користувачем.

    Єврокомісія побоюється, що діти можуть формувати емоційну залежність від таких систем.

    Тому чатботи в дитячих застосунках чи іграх не повинні автоматично активуватися, нав’язуватися дитині або спеціально підштовхувати її до тривалої взаємодії. Їх також має бути легко вимкнути.

    Вік користувача доведеться справді перевіряти

    Одне з головних питань — як заборона працюватиме на практиці, якщо дитина просто вкаже іншу дату народження.

    Єврокомісія прямо визнає: нинішня система, коли користувачу достатньо вписати потрібний рік народження, фактично не працює.

    Саме тому EU KIDS Act передбачає значно жорсткіший механізм age assurance — підтвердження віку.

    Платформи та магазини застосунків мають визначати, чи відповідає користувач віковим вимогам.

    При цьому ЄС заявляє, що перевірка повинна розкривати платформі лише необхідну інформацію про вік, а не повні паспортні чи інші персональні дані користувача.

    Тема такої верифікації в Європі готується вже давно.

    Раніше Nenka.info писала про новий європейський інструмент перевірки віку користувачів, який дозволяє підтверджувати досягнення певного віку без передачі платформі повного набору персональних даних. Його тестування починалося у Данії, Франції, Греції, Італії та Іспанії.

    Тепер така технологія може стати одним із ключових інструментів нової загальноєвропейської системи.

    Старі акаунти дітей теж перевірять

    Законопроєкт стосується не лише нових користувачів.

    Єврокомісія пропонує після початку дії правил дати платформам шість місяців, щоб перевірити вік власників уже існуючих акаунтів.

    Якщо сервіс встановить, що користувачу менше 15 років, або не зможе достовірно визначити його вік, такий звичайний акаунт мають відключити або перевести у відповідний віковий режим.

    Для більшості дорослих користувачів, вік яких платформа вже може визначити з високою впевненістю, повторна перевірка, за задумом ЄК, може взагалі не знадобитися.

    Відповідати тепер мають самі технологічні компанії

    Одна з найважливіших концептуальних змін — перенесення тягаря доказування на платформи.

    Зараз батькам, регуляторам або дослідникам часто доводиться доводити, що певна функція шкодить дітям.

    EU KIDS Act передбачає протилежний підхід: технологічна компанія повинна ще до запуску нової функції перевірити її ризики для дітей і довести, що продукт є безпечним.

    Після запуску сервіс також має продовжувати моніторинг потенційної шкоди.

    За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, технології, якими сьогодні користуються діти, спочатку не створювалися з урахуванням їхнього добробуту, тому відповідальність не можна перекладати виключно на батьків.

    Компаніям можуть загрожувати величезні штрафи

    За даними Reuters, у разі ухвалення пропозиції порушення вимог може каратися штрафами до 6% глобального річного обороту компанії.

    Для корпорацій масштабу Meta, Google чи ByteDance це потенційно мільярди євро.

    Тому нове регулювання може змусити великі платформи суттєво перебудувати не лише систему перевірки віку, а й сам дизайн застосунків для неповнолітніх.

    Чому ЄС вирішив діяти зараз

    Єврокомісія посилається на дедалі більшу кількість досліджень і суспільне занепокоєння щодо кібербулінгу, залежного дизайну, шкідливого контенту, проблем зі сном, тривожності та психологічного здоров’я дітей.

    За даними спеціального Eurobarometer 2026 року, 92% європейців вважають посилення захисту дітей і молоді в інтернеті одним із важливих політичних пріоритетів.

    Перед підготовкою законопроєкту Єврокомісія також зібрала спеціальну групу більш ніж із 60 експертів — представників громадських організацій, молоді, батьків, педагогів, дитячих психіатрів, медиків, неврологів і технологічних фахівців.

    Австралія вже пішла ще далі

    Європа тут не перша.

    У грудні 2025 року Австралія запровадила загальнонаціональну заборону соцмереж для дітей до 16 років.

    Схожі кроки обговорюють або впроваджують інші країни.

    Nenka.info раніше писала про обмеження соцмереж для підлітків у Великій Британії, де влада також орієнтується на австралійський досвід та посилення вікової верифікації.

    А ЄС тепер намагається створити єдине правило для всіх 27 держав, щоб дитина не мала різного рівня захисту залежно від того, у якій країні вона перебуває.

    Є й критики

    Не всі підтримують запропонований підхід.

    Технологічна асоціація CCIA Europe вже попередила, що масова перевірка віку може створити нові ризики для приватності та кібербезпеки, якщо платформи почнуть збирати надмірну кількість інформації про користувачів.

    Саме тому одним із ключових питань під час подальших переговорів стане баланс між захистом дітей та правом усіх користувачів на приватність.

    Коли нові правила почнуть діяти

    Поки що конкретної дати немає.

    17 вересня Єврокомісія лише офіційно внесла законодавчу пропозицію. Це проєкт регламенту Європейського парламенту та Ради — COM(2026) 681.

    Тепер документ має пройти законодавчу процедуру в Європарламенті та Раді ЄС. Під час переговорів окремі норми — вікові межі, механізм перевірки віку, відповідальність компаній чи обмеження функцій — ще можуть змінитися.

    Тому твердження, що в ЄС «вже заборонили соцмережі дітям до 13 років», наразі було б передчасним.

    Точніше: Єврокомісія запропонувала таку заборону і винесла її на розгляд законодавців ЄС.

    Якщо EU KIDS Act ухвалять у близькому до нинішнього вигляді, це може стати одним із наймасштабніших у світі втручань державного регулятора в те, як соцмережі, відеосервіси, ігри та штучний інтелект взаємодіють із дітьми.