Позначка: закон

  • Польща змінила правила виплат для українців

    Польща змінила правила виплат для українців

    У Польщі відтепер виплати за програмою соціальної допомоги “800+” напряму залежать від працевлаштування біженців та навчання їхніх дітей у місцевих школах. Винятки передбачені лише для людей з інвалідністю.

    Як повідомляє Польська агенція друку, іноземці, зокрема українці, зможуть отримувати допомогу лише за умови офіційної трудової зайнятості. Якщо людина не працювала у конкретному місяці, виплата автоматично призупиняється.

    Закон також встановлює мінімальний рівень заробітку — щонайменше 50% від мінімальної зарплати. У 2025 році це становитиме 2333 злотих. Крім того, для отримання допомоги потрібно мати номер PESEL, а польське Управління соціального страхування щомісяця перевірятиме зайнятість та фактичне перебування іноземців у країні.

    Паралельно вводяться обмеження на доступ до частини медичних послуг для дорослих громадян України. Водночас термін їхнього легального перебування у Польщі продовжено до 4 березня 2026 року.

    Програма “800+” — це щомісячна допомога у розмірі 800 злотих на дитину до 18 років. Її отримують польські сім’ї, а також іноземці, які мають легальний статус. У серпні президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на попередню редакцію закону про підтримку українців, заявивши, що виплати мають отримувати лише ті, хто реально працюють у Польщі.

  • Україна готує перелік держав для реалізації закону про множинне громадянство

    Україна готує перелік держав для реалізації закону про множинне громадянство

    Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Українському молодіжному форумі-2025 заявив, що ухвалення закону про множинне громадянство є важливим етапом у розвитку держави та зміцненні зв’язків із українцями за кордоном.

    «Множинне громадянство – важливий закон, який прийняв український парламент. Закон є, закон правильний», – наголосив глава держави.

    За словами президента, наступним кроком стане визначення переліку держав, з якими Україна насамперед реалізовуватиме нові положення. Пріоритет отримають ті країни, де проживає велика українська діаспора та які активно підтримують Київ під час повномасштабної війни з Росією.

    «Ми розуміємо, хто найближчі наші друзі – це країни Європейського Союзу, де більшість наших українців, а також це Сполучені Штати Америки», – зазначив Зеленський.

    Він уточнив, що саме уряд формуватиме та оприлюднюватиме офіційний список держав, з якими діятимуть положення закону. Очікується, що до переліку увійдуть країни-партнери, які вже надали масштабну політичну, фінансову та військову підтримку Україні.

    Цей крок має на меті спростити для українців за кордоном збереження зв’язку з батьківщиною та стимулювати їхню участь у відновленні держави після війни.

  • Рада підвищила пороги відповідальності за брехню в деклараціях і незаконне збагачення

    Рада підвищила пороги відповідальності за брехню в деклараціях і незаконне збагачення

    17 червня 2025 року Верховна Рада України ухвалила масштабні зміни до антикорупційного законодавства, суттєво збільшивши порогові значення відповідальності за декларування недостовірної інформації, а також оновивши підхід до притягнення за незаконне збагачення.

    Новий закон, ухвалений на базі законопроєкту №13271-1, змінює одразу кілька ключових нормативних актів: Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та профільні закони.

    За оновленою редакцією ст.172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю), адміністративна відповідальність настає, якщо різниця між задекларованими і фактичними даними становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 454 тис. до 2,27 млн грн. Раніше поріг був у 100 прожиткових мінімумів (302 тис. грн).

    У ст.366-2 Кримінального кодексу («Декларування недостовірної інформації») також відбулися важливі зміни:

    • Частина 1: поріг піднято з 750 до 2500 прожиткових мінімумів – 7,75 млн грн;

    • Частина 2: застосовується при перевищенні 2500 прожиткових мінімумів.

    Одночасно збільшено і штрафи:

    • за ч.1 – від 68 до 102 тис. грн (4000–6000 НМДГ),

    • за ч.2 – від 102 до 136 тис. грн (6000–8000 НМДГ).

    Цікаво, що в іншій статті – ст.368-5 ККУ («Незаконне збагачення») – поріг зменшено: тепер відповідальність настає при перевищенні активів над доходами особи на 3000 прожиткових мінімумів (9,084 млн грн). Раніше цей показник становив 6500 ПМ (9,84 млн грн).

    Уточнено також, що члени ВЛК (військово-лікарських комісій) та колишніх МСЕК (медико-соціальних експертних комісій) відтепер також є суб’єктами покарання за незаконне збагачення.

    У ст.290 Цивільного процесуального кодексу встановлено новий поріг для позову про необґрунтовані активи: від 750 ПМ (2,271 млн грн). Раніше було 500 ПМ (1,514 млн грн). Це дає змогу подавати цивільні позови до осіб із необґрунтованими статками лише при значнішій різниці між активами та доходами.

    Законом доповнено ст.59 Закону «Про запобігання корупції», зокрема чітко визначено строки зберігання даних у Реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення:

    • 1 рік — у разі адміністративної чи цивільної відповідальності;

    • до погашення судимості — для кримінальних правопорушень;

    • 5 років — щодо юридичних осіб, які були покарані у зв’язку з корупцією.

    Після спливу відповідного строку інформація про особу виключається з реєстру.

    Нарешті, у закон «Про військовий обов’язок і військову службу» внесено уточнення: особи, які обвинувачуються у тяжких або особливо тяжких корупційних злочинах і щодо яких триває судовий процес, не можуть бути мобілізовані до ЗСУ та інших військових формувань.

    Підвищення порогів для притягнення до відповідальності виглядає як крок до фокусування на тяжких корупційних випадках, але водночас викликає побоювання у правозахисників: чи не відкриє це нове “вікно можливостей” для чиновників, які декларуватимуть майно на мільйони з надією уникнути покарання через нові, вищі планки?

    У будь-якому разі ці зміни стануть лакмусовим папірцем ефективності української антикорупційної політики в найближчі роки.

  • Новий закон: НАЗК не зможе перевіряти спосіб життя ексчиновників

    Новий закон: НАЗК не зможе перевіряти спосіб життя ексчиновників

    Верховна Рада ухвалила резонансний законопроєкт, який суттєво обмежує можливості НАЗК проводити моніторинг способу життя чиновників — зокрема після їхнього звільнення з посади. Ініціатором виступили народні депутати з фракції “Слуга народу”.

    Новий закон передбачає, що агентство зможе перевіряти декларації лише за період перебування особи на посаді. Уся інформація про майно, витрати, доходи чи послуги, отримані після звільнення — випадає з поля зору антикорупційних органів.

    Фактично це блокує один із основних інструментів виявлення незаконного збагачення, — коментує рішення експерт антикорупційної сфери. — Раніше НАЗК могло зʼясувати, як чиновник раптово став власником елітної нерухомості вже після звільнення. Тепер — ні.

    Окрім обмеження моніторингу, закон підвищує й фінансовий поріг, після якого за недостовірне декларування настає кримінальна, а не адміністративна відповідальність — до 2,27 млн грн. Це може істотно знизити кількість справ, що розслідуються.

    Ще одна ключова норма: відтепер Національне антикорупційне бюро зможе розслідувати лише справи, де сума можливих зловживань перевищує 2000 прожиткових мінімумів (тобто понад 5 млн грн). Менш масштабні справи передадуть до ДБР — структури, яку експерти неодноразово критикували за політичну залежність.

    Антикорупційні організації вже заявили, що ухвалені зміни ставлять під загрозу ефективність системи електронного декларування.

    «Це прямий крок назад у боротьбі з корупцією. Усі чиновники, які роками приховували активи через родичів або “випадкових покупців”, тепер можуть спокійно чекати звільнення й легалізувати своє майно вже без ризику перевірок», — заявив один із представників громадського сектору.

  • Продавцям на OLX та інших платформах доведеться розкривати особисті дані

    Продавцям на OLX та інших платформах доведеться розкривати особисті дані

    У Верховній Раді готуються до внесення суттєвих змін до Податкового кодексу, які передбачають обов’язкову ідентифікацію всіх продавців на інтернет-платформах. Відповідний законопроєкт №13232 вже зареєстрований у парламенті. Про це заявила народна депутатка Ніна Южаніна в коментарі для УНН.

    За її словами, нововведення мають усунути суперечності у відносинах між податковими органами, платформами та продавцями, а також унеможливити ухилення від сплати податків шляхом анонімної торгівлі.

    «Наразі на багатьох майданчиках, зокрема OLX, продавцю достатньо лише вказати ім’я, номер телефону та ціну товару. Після ухвалення змін платформи будуть зобов’язані збирати повні особисті дані продавців: ПІБ, дату народження, адресу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також підтверджену банківську картку», — наголосила депутатка.

    Такі зміни, зазначає Южаніна, пов’язані з імплементацією директиви ЄС про автоматичний обмін податковою інформацією між податковими органами та платформами електронної комерції.

    Передбачається, що верифікація банківських карток також буде проводитись через відповідні фінансові установи.

    У ВР пояснюють, що зараз податкова часто програє суди з донарахування податків онлайн-продавцям саме через недосконалу систему ідентифікації. Нова норма має усунути такі прогалини.

  • Парламент схвалив перший крок до покарання за сексизм у ЗСУ

    Парламент схвалив перший крок до покарання за сексизм у ЗСУ

    Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт №13037, який передбачає посилення протидії сексуальним домаганням, дискримінації та іншим формам насильства за ознакою статі у Збройних силах України.

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, «за» проголосували 274 народні депутати.

    Документом пропонується розширити поняття військової дисципліни та чітко закріпити обов’язок кожного військовослужбовця не допускати будь-яких проявів дискримінації, у тому числі вербальних і невербальних дій. Командири, своєю чергою, будуть зобов’язані негайно реагувати на правопорушення проти статевої свободи та недоторканості.

    Також передбачається, що військовослужбовці зможуть подавати скарги та заяви про дискримінацію не лише за службовою вертикаллю, а й безпосередньо до органів правопорядку, досудового слідства чи інших державних структур — навіть із порушенням вимог підпорядкованості.

    Ще одна новела — заборона притягати до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця лише через факт повідомлення про дискримінацію чи насильство.

    Окремо запроваджується нова підстава для усунення військовослужбовця від виконання обов’язків — у випадку, якщо його дії чи бездіяльність сприяли вчиненню правопорушення проти статевої свободи чи недоторканості.

    Документ також передбачає проведення службового розслідування для встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню таких правопорушень.

    У Збройних силах України сьогодні служить понад 70 тисяч жінок. Законопроєкт має на меті посилити їхній захист і підвищити загальний рівень безпеки та військової дисципліни.

  • Українців чекає подорожчання тютюнової продукції

    Українців чекає подорожчання тютюнової продукції

    В Україні зростуть ціни на тютюнову продукцію – президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11090, який передбачає підвищення акцизів на сигарети. Закон був ухвалений Верховною Радою ще в грудні 2024 року, а тепер офіційно набув чинності. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що інформацію підтвердили джерела в міжнародних фінансових інституціях та уряді.

    Згідно з новим законом, акцизний податок на тютюнові вироби значно збільшиться, що призведе до подорожчання пачки сигарет орієнтовно на 40 гривень. Однак наразі неясно, коли саме набудуть чинності нові ставки акцизу – закон мав запрацювати ще з 1 січня 2025 року, але через затримку з підписанням можливі зміни в термінах впровадження.

    Підвищення акцизів є частиною зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема Європейським Союзом. Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна має поступово довести рівень акцизів на тютюн до європейських стандартів. Це означає, що протягом наступних кількох років ціни на сигарети продовжать зростати.

    Для споживачів такий крок означає черговий удар по гаманцю – особливо для тих, хто віддає перевагу преміальним маркам. Водночас уряд розраховує, що підвищення акцизів сприятиме скороченню рівня куріння серед населення, особливо серед молоді. З іншого боку, експерти застерігають, що значне зростання вартості тютюнових виробів може спровокувати зростання тіньового ринку та контрабанди дешевих сигарет з-за кордону.

    Залишається питання, коли офіційно опублікують закон і коли він набуде чинності. Очікується, що в найближчі тижні уряд надасть роз’яснення щодо цього питання.

  • В Україні змінили правила відстрочки від мобілізації

    В Україні змінили правила відстрочки від мобілізації

    В Україні триває загальна мобілізація, і воєнний стан залишається чинним. У цей період військовозобов’язаних чоловіків від 18 до 60 років можуть призвати до лав Збройних Сил України, якщо вони не мають права на відстрочку. Водночас законодавчі зміни, що набули чинності у 2024 році, значно звузили перелік тих, хто може уникнути мобілізації.

    Кого можуть мобілізувати?

    Мобілізації підлягають:
     Чоловіки віком від 18 до 60 років (з 18 років – лише ті, хто має військовий досвід, решта – з 25 років).
      Чоловіки, які втратили право на відстрочку через зміни у законодавстві.

    Хто втратив відстрочку?

    Студенти, які здобувають другу або третю вищу освіту. Відстрочка тепер надається лише тим, хто навчається на денній або дуальній формі та здобуває наступний рівень освіти (наприклад, з бакалавра на магістра).

    Батьки трьох і більше дітей, які мають борги з аліментів. Якщо раніше така категорія могла отримати відстрочку, то тепер вони можуть бути мобілізовані.

    Батьки-одинаки, якщо мати дитини не позбавлена батьківських прав, не померла, не зникла безвісти і не перебуває у в’язниці.

    Особи, які доглядають за батьками своєї дружини. Відстрочка тепер надається лише тим, хто доглядає за власними батьками з інвалідністю 1 або 2 групи.

    Зведені брати загиблих військових більше не можуть отримати відстрочку. Вона передбачена лише для рідних або неповнорідних братів і сестер.

    Працівники підприємств та організацій Міноборони більше не мають автоматичної відстрочки.

    Що це означає?

    Через нові обмеження військовозобов’язаним чоловікам стало значно важче отримати відстрочку. Це означає, що:

    • студенти не можуть “переховуватись” у ВНЗ, постійно отримуючи другу і третю освіту;
    • відстрочка більше не є гарантією для окремих категорій батьків;
    • навіть догляд за інвалідами тепер не завжди є підставою для уникнення мобілізації.

    Законодавчі зміни направлені на розширення мобілізаційного ресурсу, але разом із тим вони викликають значний суспільний резонанс. Спостерігачі вважають, що кількість мобілізованих громадян може значно зрости через зменшення категорій, які раніше мали право на відстрочку.

  • Звільнення з військової служби за віком не можливе під час мобілізації

    Звільнення з військової служби за віком не можливе під час мобілізації

    Згідно з положеннями закону «Про військовий обов’язок і військову службу», питання звільнення військовослужбовців, особливо тих, хто перебуває на службі під час мобілізації, залишається досить складним та неоднозначним, зокрема, коли мова йде про досягнення пенсійного віку. Відповідно до останніх судових рішень, військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час воєнного стану, не можуть розраховувати на звільнення через досягнення пенсійного віку, навіть якщо вони мають право на пенсію за віком.

    Проблему розглядали в контексті справи №420/30545/23, де позивач, учасник бойових дій, звернувся з рапортом до військової частини з проханням про звільнення через досягнення пенсійного віку. Він спирався на статтю 115 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вважаючи, що має право на дострокову пенсію та може бути звільнений з військової служби.

    Однак суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні позову. Касаційний адміністративний суд підтвердив, що відповідно до законодавства України, підстави для звільнення військовослужбовців за віком не передбачені під час мобілізації та воєнного стану.

    Ключові моменти, що визначають правову позицію

    1. Процес проходження служби під час мобілізації: Згідно з ч. 10 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», якщо військовослужбовець має право на пенсію за вислугу років або є ветераном війни, він може бути звільнений з військової служби після досягнення певного віку. Однак це відбувається тільки в мирний час, коли немає режиму воєнного стану. Для позивача, який був призваний на службу під час мобілізації, ці положення не застосовуються.

    2. Правила для військовослужбовців за контрактом: Відповідно до пункту 5 ст. 26 закону, військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, можуть бути звільнені за віком тільки в мирний час, при досягненні граничного віку для перебування на військовій службі. Проте в умовах воєнного стану ці правила не поширюються.

    3. Перехід до пенсії не є підставою для звільнення: Касаційний суд наголосив, що призначення пенсії за віком, навіть на підставі ст. 115 Закону про пенсійне страхування, не є достатньою підставою для звільнення з військової служби під час мобілізації. Мобілізація та воєнний стан не дозволяють застосовувати такі підстави для звільнення.

    Таким чином, суди підтвердили, що військовослужбовці, які проходять службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану, не можуть бути звільнені через досягнення пенсійного віку. Це пов’язано з необхідністю виконання обов’язків під час особливого періоду, коли звільнення з військової служби обмежується чинним законодавством. Звільнення на підставі віку можливе лише в мирний час, коли мова йде про військовослужбовців за контрактом або кадрових військових, для яких встановлені конкретні правила у мирний період.

  • Українці можуть втратити право на землю через закон 2022 року

    Українці можуть втратити право на землю через закон 2022 року

    51 народний депутат України звернулися до Конституційного Суду з поданням щодо перевірки конституційності закону «Про дерадянізацію законодавства України» (№2215-ІХ), ухваленого у квітні 2022 року. Під прицілом опинилися положення, які скасовують дію низки радянських нормативно-правових актів, що раніше регулювали питання земельних прав.

    Закон про дерадянізацію, зокрема, встановлює, що в Україні більше не застосовуються такі акти:

    • Закон СРСР «Об утверждении Основ земельного законодательства Союза ССР и союзных республик» (1968),
    • «Основы законодательства СССР и союзных республик о земле» (1990),
    • Земельний кодекс Української РСР (1970),
    • Укази та постанови Верховної Ради УРСР, що супроводжували введення цих актів у дію.

    Народні депутати наголошують: протягом понад 20 років дії цих нормативно-правових актів було видано безліч земельних ділянок громадянам, підприємствам та організаціям. Однак дерадянізація поставила під сумнів легітимність прав, отриманих на підставі вже нечинного законодавства.

    Якщо права на землю були оформлені згідно з радянським чи УРСР-законодавством і не переоформлені відповідно до чинного законодавства України, їх дійсність може бути оскаржена. У випадках спорів довести легітимність таких прав буде складно, адже джерело права більше не визнається.

    Нардепи висловлюють серйозне занепокоєння щодо можливих правових колізій. Вони підкреслюють, що це може створити масові труднощі для власників ділянок та користувачів землі, зокрема в процесі судових розглядів або під час переоформлення документів.

    Наразі подання опрацьовується секретаріатом Конституційного Суду України. Якщо суд визнає окремі положення закону неконституційними, це може вплинути на значну кількість земельних відносин та призвести до змін у практиці оформлення прав на землю.