Gorchitsa.info

Позначка: законопроєкт

  • Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про продовження дії особливих програм захисту українських біженців до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, який діяв з початку повномасштабної війни в Україні, буде скасовано. Відповідна інформація оприлюднена виданням «Закон і Бізнес» з посиланням на польські джерела.

    Новий закон змінює низку умов для перебування українців у Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей тепер необхідно, щоб один із батьків офіційно працював у Польщі та сплачував податки. Додатковою умовою є обов’язкове відвідування дитиною польського навчального закладу, за винятком випадків інвалідності.

    Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

    Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

    Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

  • В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

    В Україні обмежать право студентів на відстрочку від мобілізації

    В Україні готують нові правила мобілізації, які можуть суттєво обмежити право студентів на відстрочку від служби. Відповідний законопроєкт уже отримав підтримку профільного комітету Верховної Ради.

    Наразі відстрочку мають громадяни з інвалідністю та ті, хто визнані непридатними за станом здоров’я; багатодітні та одинокі батьки, опікуни; особи, чиї близькі загинули на фронті або повернулися з полону; студенти денної й дуальної форми навчання, аспіранти, інтерни, а також викладачі, науковці та працівники критичних підприємств.

    Проте нові правила значно звузять ці можливості. Для учнів профтехів відстрочка діятиме лише у випадку, якщо навчання вони почали вперше і до 25 років. Для студентів вишів головним критерієм стане завершення навчання у визначені законом строки. Академвідпустка, переривання навчання чи довгі перездачі більше не враховуватимуться. Якщо студент не встиг у встановлені терміни — він автоматично втрачатиме право на відстрочку.

    Для аспірантів, докторантів та інтернів вікових обмежень не передбачено, але вимагатимуть послідовність здобуття освіти без штучного розтягування строків.

    Відстрочку, як і раніше, потрібно буде оформлювати через територіальні центри комплектування, подаючи заяву та довідку з навчального закладу. Комісія має ухвалити рішення протягом семи днів, а у випадку відмови громадяни можуть оскаржити його в суді.

    Юристи наголошують, що ці зміни особливо вдарять по студентах, які раніше користувалися академвідпустками чи змінювали спеціальність, фактично затягуючи терміни навчання.

  • В Раді пропонують заборонити боржникам продавати авто і нерухомість

    В Раді пропонують заборонити боржникам продавати авто і нерухомість

    Верховна Рада готує нові правила для боржників. Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію».

    Що зміниться

    Документ пропонує:

    • розширити функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження, забезпечивши її взаємодію з державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими надавачами платіжних послуг;

    • інтегрувати Єдиний реєстр боржників з іншими реєстрами, щоб прискорити процеси накладення і зняття обмежень;

    • заборонити відчуження або заставу майна, якщо особа перебуває в реєстрі боржників (винятки — лише у випадках, передбачених законом).

    Наприклад, якщо боржник значиться у реєстрі, територіальні органи МВС мають відмовити у реєстрації транспортного засобу і повідомити про нього виконавців.
    Так само нотаріус не зможе посвідчити договір купівлі-продажу чи іпотеки нерухомості, об’єктів незавершеного будівництва або транспорту, якщо власник є боржником.

    У разі надходження коштів на рахунок державного чи приватного виконавця автоматизована система автоматично формуватиме повідомлення про погашення боргу. Це стане підставою для виключення боржника з реєстру та зняття арешту з коштів, електронних грошей чи цінних паперів.

  • Новий законопроєкт Кабміну дозволяє поліцейським мати іноземне громадянство

    Новий законопроєкт Кабміну дозволяє поліцейським мати іноземне громадянство

    Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроект №13716, яким пропонується змінити перелік підстав для звільнення поліцейських та обмежень щодо їх служби.

    Зокрема, у статті 77 закону про Національну поліцію пропонується виключити підстави для звільнення через набуття іншого громадянства чи надання неправдивої інформації під час прийняття на службу.

    Водночас стаття 61 пропонує встановити, що поліцейським не може бути особа, громадянство України якої припинено або яка набуває громадянство чи підданство іншої держави. У разі набуття іноземного громадянства проходження служби поліцейського припиняється наказами керівників із одночасним звільненням зі служби.

    Ці зміни перегукуються з законом №4502-ІХ про множинне громадянство, який набуде чинності 16 січня 2026 року. Проте, як зазначає голова Державної міграційної служби Наталія Науменко, наразі ключові питання щодо множинного громадянства не врегульовані законом безпосередньо та потребують додаткових підзаконних актів.

    За її словами, обміну інформацією між державами щодо набуття громадянства українцями не існує. Відомство не отримує дані про те, хто з українців має паспорти інших країн, оскільки це питання захисту персональних даних. Також законопроект не передбачає створення окремого реєстру для осіб із множинним громадянством.

    Експерти зазначають, що відсутність обміну даними та реєстру ускладнить контроль за дотриманням нових правил у Національній поліції та створить правові прогалини при визначенні правового статусу поліцейських із подвійним громадянством.

  • У Верховній Раді готують проєкт закону з передачі повноважень місцевих рад військовим адміністраціям

    У Верховній Раді готують проєкт закону з передачі повноважень місцевих рад військовим адміністраціям

    За інформацією нашого джерела, у Верховній Раді готують проєкт закону, що дозволить припинити повноваження місцевих рад та передати їх функції військовим адміністраціям.

    Нагадаємо, в жовтні спливає п’ятирічний строк дії повноваження місцевих рад, але згідно чинного законодавства вони продовжують роботу до вступу в повноваження нових депутатів.  При цьому Верховна Рада має призначити термін проведення наступних місцевих виборів.

    Водночас, позиція Офісу заключається в тому, що під час дії воєнного стану проведення виборів є неможливим. Тож наразі у Верховній Раді готується законопроєкт, в якому прописаний розпуск місцевих рад та передача їх функцій військовим адміністраціям.

    За інформацією джерела, цей крок направлений  в першу чергу на те, щоб “взяти під контроль Київ, Дніпро та Одесу, які чинять опір і не підкоряються центральній владі”.

    “Сумарний бюджет міст становить близько 170 мільярдів, і хтось хоче отримати з них 20 відсотків у кишеню, враховуючи нинішній рівень відкатів центральної влади” – зазначає джерело.

    Також, за інформацією джерела, “зупинити прийняття такого закону можна через Конституційний суд, але там розгляд цього питання може затягнутись на роки, а увесь цей час закон буде діяти”.

    “Переговори з депутатськими фракціями і групами поки тривають, голосів не вистачає, будуть тиснути і ламати” – зазначає джерело.

     

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Рада хоче штрафувати чиновників за неявку на засідання і брехню в документах

    Рада хоче штрафувати чиновників за неявку на засідання і брехню в документах

    Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити законопроєкт №11387, який значно посилює відповідальність посадовців перед парламентом.

    Що передбачає документ?

    • Примусовий привід на засідання ТСК. Поліція зможе доставляти чиновників, які без поважних причин ігнорують виклики до тимчасових слідчих комісій. У разі спротиву передбачені заходи фізичного впливу.

    • Штрафи за неявку. За ігнорування пленарних засідань, на які чиновника офіційно запросили (рішенням мінімум 151 депутата), пропонуються штрафи від 13 600 до 17 000 грн. Протоколи складатиме Апарат ВР.

    • Відповідальність за інформацію. Якщо посадовець надає неправдиві або неповні дані, а також порушує терміни відповіді на звернення парламентських комітетів — штраф від 5 950 до 8 500 грн.

    Ініціатива посилює парламентський контроль за виконавчою владою та іншими держорганами. Вона має забезпечити, щоб посадовці були зобов’язані приходити на засідання та відповідати чесно і вчасно.

  • Парламент хоче примусово доставляти посадовців на засідання

    Парламент хоче примусово доставляти посадовців на засідання

    Посадовців змусять приходити на засідання парламентських комісій: що передбачає новий законопроєкт.

    Верховна Рада готується розглянути законопроєкт №11387, яким пропонується суттєво посилити відповідальність посадових осіб за ігнорування парламентських комісій та засідань. Правоохоронний комітет уже рекомендував ухвалити документ у цілому.

    Законопроєкт передбачає кілька ключових новацій.

    По-перше, за порушення строків надання відповіді на звернення парламентських комітетів, тимчасових слідчих та спеціальних комісій, а також за ненадання чи надання неповної або неправдивої інформації встановлюється штраф від 5950 до 8500 грн.

    По-друге, неявка без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради, якщо таке відвідування передбачено процедурним рішенням парламенту, каратиметься штрафом від 13 600 до 17 000 грн.

    Протоколи про такі порушення складатимуть уповноважені посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради. Таким чином, будь-яка посадова чи службова особа (крім Президента та суддів), офіційно запрошена на засідання парламенту, може отримати штраф за ігнорування виклику.

    По-третє, законопроєкт розширює повноваження Нацполіції. Вона зможе здійснювати привід осіб на засідання парламентських комісій або до сесійної зали за рішенням Верховної Ради. Тобто, якщо хтось відмовлятиметься приходити добровільно, його можуть примусово доставити.

    У проєкті закону прописано й правила застосування заходів фізичного впливу. Поліція має попереджати про їх використання, а самі дії повинні бути мінімальними й не завдавати шкоди здоров’ю людини. Перевищення повноважень нестиме за собою юридичну відповідальність.

    Водночас, щоб реалізувати механізм примусового приводу, Верховна Рада має ухвалити відповідне процедурне рішення щонайменше 151 голосом.

    Фактично, у разі ухвалення закону депутати отримають дієвий інструмент, аби примушувати чиновників з’являтися на комісії та відповідати на запитання, а ігнорування парламентських викликів стане не лише політичним, а й юридичним ризиком.

  • У Раді пропонують зупиняти заміну відкликаних депутатів до рішення суду

    У Раді пропонують зупиняти заміну відкликаних депутатів до рішення суду

    Група народних депутатів, серед яких Іван Крулько («Батьківщина»), а також представниці «Слуги народу» Аліна Загоруйко та Олена Шуляк, зареєструвала у Верховній Раді законопроект №13618. Документ передбачає обмеження повноважень територіальних виборчих комісій (ТВК) у випадках відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою.

    Проєкт закону пропонує заборонити ТВК ухвалювати рішення про заміщення відкликаних депутатів до моменту, коли суд остаточно розгляне всі спори щодо правомірності відкликання. Це означає, що наступний кандидат зі списку не зможе отримати мандат, доки триває судовий процес.

    У документі також пропонується:

    • чітко визначити момент припинення та момент поновлення повноважень відкликаного депутата;

    • запровадити спеціальну спрощену та скорочену процедуру розгляду таких справ адміністративними судами, щоб уникнути затягування процесу;

    • зобов’язати Центральну виборчу комісію визнавати обраним і реєструвати депутата у разі бездіяльності ТВК;

    • встановити строки, у які ТВК зобов’язані ухвалювати рішення про заміщення мандата.

    Ініціатори переконані, що ці зміни дозволять усунути правову невизначеність як для відкликаних депутатів, так і для кандидатів, які можуть замістити їх у місцевих радах, та зроблять процедуру прозорішою і менш політизованою.

  • У Конгресі США проголосували за військову допомогу Україні

    У Конгресі США проголосували за військову допомогу Україні

    Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт HR4016, що передбачає продовження військової допомоги Україні. Як повідомив член Палати Дон Бейкон, за відповідне рішення проголосували 353 конгресмени, 76 — висловилися проти.

    Документ передбачає продовження фінансування оборонної підтримки України в умовах триваючої російської агресії. Широка двопартійна підтримка дозволила просунути законопроєкт до наступної стадії — розгляду в Сенаті.

    У верхній палаті Конгресу проєкт можуть або ухвалити без змін, або внести поправки, або ж повністю відхилити. Якщо Сенат схвалить законопроєкт, його направлять на підпис президентові США.

    На тлі законодавчих процесів президент США Дональд Трамп публічно змінив тон щодо підтримки України. Нещодавно він заявив про новий пакет військової допомоги, до якого, зокрема, входять ракети до систем протиповітряної оборони Patriot, що вже прямують до України.

    Водночас Трамп наголосив, що не спілкувався з Володимиром Путіним після своїх заяв, проте закликав російського президента погодитися на припинення вогню до набуття чинності нових санкцій США. За словами Трампа, він також не підтримує ідею українських атак на Москву.

    За останні місяці спостерігається зрушення у позиції республіканців. Якщо раніше деякі з них висловлювали скепсис щодо фінансової підтримки Києва, то тепер дедалі більше членів Палати представників долучаються до підтримки ініціатив, що відповідають курсу президента Трампа.

  • Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

    Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

    16 липня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №13439-3, який передбачає перенаправлення частини податку на прибуток підприємств з місцевих бюджетів до державного бюджету. Документ стосується лише міста Києва, і, за попередніми оцінками, мова йде про вилучення орієнтовно 10% від загального обсягу податку, який нині залишається в столиці. Це близько 8 мільярдів гривень.

    За даними Forbes Ukraine, зібрані кошти планують скерувати до резервного фонду держбюджету, а далі – на підтримку «Укрзалізниці», яка у 2024 році стикається з дефіцитом ліквідності. За підсумками першого кварталу, компанія задекларувала збитки на рівні 6,7 млрд грн. Перерозподіл має стати одним із інструментів для екстреної стабілізації ситуації на державному перевізнику.

    Мер Києва Віталій Кличко різко розкритикував ініціативу, заявивши, що йдеться про вилучення коштів, які в столиці спрямовують на підтримку ЗСУ, медичну систему, реабілітацію військових, освіту та соціальні потреби. За його словами, законопроєкт підриває можливості столиці забезпечувати базові функції в умовах війни.

    15 липня спроба включити законопроєкт до порядку денного провалилася: частина депутатів не голосувала, частина — залишила залу. Сьогодні, 16 липня, документ має бути розглянутий у першому читанні. Остаточне голосування може відбутися не раніше 19 серпня, після повернення парламенту з літньої паузи.