Позначка: зарплати в конвертах

  • Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський окреслив ключові «тіньові схеми», через які держава щороку втрачає сотні мільярдів гривень. За його словами, саме ці напрямки формують найбільші обсяги недонадходжень до державного бюджету та залишаються серйозним викликом для фінансової безпеки країни.

    Серед лідерів за обсягами втрат Цивінський назвав контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами. За попередніми оцінками, через ці схеми бюджет щороку недоотримує понад 50 мільярдів гривень. Ще масштабнішими є порушення митних правил, тіньові експортно-імпортні операції та контрабанда — йдеться приблизно про 150 мільярдів гривень на рік.

    Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

    Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

    Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

    Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

    Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

  • Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Втрати державного бюджету України від тіньової економіки у 2024 році сягнули рекордних 375–603 мільярдів гривень. Про це йдеться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», проведеному експертами «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи».

    Порівняно з 2023 роком, бюджетні втрати збільшилися на 21,5–35 мільярдів гривень. Основними причинами зростання аналітики називають затягування влади з реформуванням Бюро економічної безпеки, митниці та податкової служби.

    Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

    Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

    Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

    Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

    «Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

    Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

    Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.