Gorchitsa.info

Позначка: зброя для України

  • Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Україна зіткнулася з одним із найбільших фінансових викликів для оборони від початку 2026 року. Міністерству оборони необхідно закрити дефіцит фінансування приблизно у $27 млрд, і частина цих грошей потрібна не на далеку перспективу, а для забезпечення поточних потреб Сил оборони та підготовки закупівель на початок наступного року.

    Про це 30 серпня під час зустрічі з журналістами заявив міністр оборони Євгеній Хмара. Інформацію одночасно підтвердили кілька українських медіа, кореспонденти яких були присутні на зустрічі.

    При цьому у Міноборони вже визначили щонайменше два основні способи, якими спробують закрити фінансовий розрив.

    Перший — отримати раніше частину європейського фінансування, запланованого на 2027 рік.

    Другий — переконати держави, які поки не долучилися до відповідної фінансової рамки, надати Україні гроші, а партнерів, які вже беруть участь у підтримці, — збільшити свої внески.

    За словами Хмари, Україна збирається говорити з партнерами не просто про абстрактну потребу «дати більше грошей». Київ хоче представляти конкретні оборонні проєкти, їхню мету, необхідні ресурси, очікуваний результат і строки реалізації.

    Тобто модель фінансування поступово має переходити до принципу: ось конкретне завдання Сил оборони — ось проєкт, необхідний для його виконання — ось необхідна сума і результат, який Україна отримає після фінансування.

    Звідки взялася «дірка» у $27 млрд

    Сама цифра з’явилася не сьогодні.

    Про дефіцит фінансування оборони президент Володимир Зеленський говорив ще під час зустрічі «коаліції охочих» напередодні Дня Незалежності.

    І тут є принципово важливе уточнення: йдеться не просто про те, що уряд раптово виявив нестачу $27 млрд.

    Значну частину коштів, які мали витрачатися у другій половині 2026 року, використали раніше, щоб профінансувати нагальні потреби війська, зокрема оборонні закупівлі та виробництво. Тепер цей фінансовий ресурс необхідно компенсувати.

    За інформацією, яку раніше озвучував Зеленський, приблизно $8–10 млрд із загальної потреби пов’язані із забезпеченням початку 2027 року — передусім із закупівлею зброї та іншого необхідного для Сил оборони.

    Ще близько $20 млрд припадає на зарплати військовослужбовців, виплати сім’ям загиблих та інші оборонні видатки.

    Тобто $27 млрд — це не лише гроші на нові ракети, безпілотники чи бронетехніку.

    Йдеться одночасно про утримання армії, соціальні виплати та продовження закупівель озброєння.

    Європу можуть попросити дати гроші 2027 року вже зараз

    Перший сценарій, який сьогодні прямо назвав Хмара, — перенесення частини майбутнього європейського фінансування на більш ранній термін.

    І це може стати одним із головних питань переговорів Києва з Брюсселем найближчим часом.

    Європейський Союз сформував для України кредитну рамку на €90 млрд, розділивши фінансування на дві частини — по €45 млрд на 2026 та 2027 роки. Київ хоче отримати частину коштів, запланованих на наступний рік, достроково, щоб закрити нинішню потребу.

    Таким чином Україна фактично пропонує не створювати нову програму з нуля, а змінити графік уже передбаченого фінансування.

    Це потенційно може бути швидшим шляхом, ніж домовлятися про абсолютно новий багатомільярдний пакет.

    Але проблема очевидна: якщо частину грошей 2027 року витратити вже зараз, постає питання, чим компенсувати відповідну потребу наступного року.

    Саме тому Київ паралельно шукає додаткові джерела.

    Другий варіант — нові країни та більші внески

    Хмара повідомив, що Міноборони вже визначило держави, з якими планує провести окремі переговори.

    Йдеться про дві групи партнерів.

    Перша — країни, які ще не долучилися до чинної фінансової рамки підтримки України.

    Друга — держави, які вже допомагають, але потенційно здатні збільшити свої внески.

    Міністр не назвав публічно конкретний перелік таких держав.

    Однак принцип переговорів він описав досить чітко: Україна має показувати партнерам не загальне прохання про допомогу, а конкретний військовий результат, який можна отримати за ці кошти.

    Це особливо важливо на п’ятому році повномасштабної війни, коли західним урядам дедалі частіше необхідно пояснювати власним парламентам та виборцям, на що саме витрачаються кошти для України.

    Гроші потрібні не лише для «сьогодні», а й для зброї 2027 року

    Одна з причин, чому фінансування необхідно знаходити вже зараз, полягає у специфіці оборонних закупівель.

    Складні системи озброєння неможливо замовити 1 січня і отримати 2 січня.

    Виробникам необхідні авансові платежі, контракти на комплектуючі, виробничі потужності та час.

    Тому частина грошей, які формально стосуються потреб 2027 року, має бути витрачена ще у 2026-му.

    За даними Euronews, приблизно €6 млрд із фінансової потреби стосуються саме авансових платежів за озброєння, яке Україна повинна отримати вже на початку наступного року.

    Якщо такі контракти не профінансувати зараз, проблема проявиться не сьогодні, а через кілька місяців — коли необхідна зброя просто не буде готова.

    Частину європейських грошей Україна вже отримала

    При цьому Європа вже фінансує конкретні оборонні програми.

    30 липня Україна отримала €3,47 млрд від ЄС у межах Ukraine Support Loan.

    Міноборони повідомляло, що ці кошти спрямовуються на кілька ключових напрямів: посилення протиповітряної оборони та авіаційних спроможностей, масштабування виробництва безпілотників, розвиток ракетних програм та загальне зміцнення обороноздатності.

    Це показує, що механізм прямого європейського фінансування вже працює.

    Тепер питання полягає в його масштабі та швидкості.

    Чому $27 млрд критично важливі саме зараз

    Фінансова проблема виникла у момент, коли Україні необхідно одночасно вкладати гроші одразу у кілька надзвичайно дорогих напрямів.

    Один із них — ППО.

    Напередодні Дня Незалежності Зеленський заявляв партнерам про гостру потребу України у ракетах-перехоплювачах для Patriot. Reuters повідомляло, що Київ хотів би отримати щонайменше 300 таких ракет на тлі посилення російських ракетно-дронових атак.

    Другий напрям — безпілотники та перехоплювачі.

    І саме сьогодні Хмара повідомив ще одну важливу деталь: Україна вже провела польові випробування чотирьох потенційних систем для перехоплення реактивних російських дронів.

    Наступне завдання — довести ці рішення до необхідного рівня та масштабувати їхнє виробництво до тисяч одиниць.

    А масштабування будь-якої нової зброї — це знову гроші.

    Третій напрям — далекобійні спроможності України.

    Четвертий — звичайне забезпечення величезної армії: зарплати, виплати, боєприпаси, ремонт техніки, логістика.

    Тому дефіцит у $27 млрд з’явився у дуже незручний момент: Росія не демонструє намірів згортати війну, інтенсивність ударів залишається високою, а Україна одночасно має фінансувати нинішні бойові дії та вже зараз готувати армію до 2027 року.

    Чи означає це, що «грошей на ЗСУ немає»

    Ні — і тут важливо не перебільшувати.

    Цифра $27 млрд не означає, що завтра припиняться виплати військовим або закупівлі зброї.

    Йдеться про фінансову потребу, яку необхідно закрити для виконання запланованих оборонних видатків.

    Більше того, Міноборони заявляє, що вже має сценарії її покриття.

    Але масштаб проблеми применшувати теж не варто.

    $27 млрд — величезна сума навіть для країни, яка отримує значну міжнародну підтримку. А використання частини коштів наступного року наперед фактично означає, що фінансова дискусія просто переноситься далі.

    Саме тому другий напрям — залучення нових партнерів і збільшення внесків чинних союзників — може бути навіть важливішим за дострокове використання європейського кредиту.

    Київ хоче продавати партнерам не «потребу», а результат

    І тут заява Хмари містить, можливо, найцікавіший сигнал.

    Україна змінює аргументацію у переговорах про військову допомогу.

    Замість моделі «нам необхідно $X млрд для продовження оборони» Міноборони хоче пропонувати партнерам конкретні проєкти з вимірюваним результатом.

    Це можуть бути, наприклад, певні обсяги виробництва дронів, систем перехоплення, ракет або інших спроможностей — хоча конкретних проєктів Хмара сьогодні публічно не назвав.

    Сам міністр сформулював принцип так: партнери повинні бачити, які завдання стоять перед Силами оборони, які проєкти необхідні для їх виконання, якого результату вони дадуть і в які строки.

    І це може бути принципово важливим для наступного етапу війни.

    Адже Україна зараз одночасно має дві фінансові проблеми: знайти десятки мільярдів доларів, щоб армія могла продовжувати воювати сьогодні, і не «проїсти» при цьому ресурси, які потрібні їй уже на початку 2027 року.

    Саме тому цифра $27 млрд — не просто черговий показник бюджетного дефіциту.

    Це фактично ціна фінансового мосту, який Україні потрібно побудувати між нинішнім етапом війни та наступним роком.

    І часу для цього небагато.

  • США щомісяця постачатимуть Україні ракети для Patriot

    США щомісяця постачатимуть Україні ракети для Patriot

    Україна та Сполучені Штати домовилися про щомісячне постачання ракет-перехоплювачів для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цих боєприпасів наразі недостатньо для повного покриття потреб української ППО.

    Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час спільної пресконференції з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, саме Сполучені Штати мають найбільші можливості для допомоги Україні з ракетами для систем Patriot.

    «США щомісяця постачатимуть Україні ракети-перехоплювачі для Patriot. У нас є домовленість», — сказав Зеленський.

    Водночас президент наголосив, що навіть за умови регулярних поставок Україна все ще матиме дефіцит перехоплювачів.

    На тлі посилення російських повітряних атак питання забезпечення України ракетами для протиповітряної оборони залишається одним із ключових. Росія регулярно застосовує по українських містах ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

    Однією з головних проблем є саме дефіцит перехоплювачів для Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними ракетами. Через нестачу боєприпасів Україна не завжди має можливість забезпечувати необхідний рівень захисту від таких атак.

    Раніше Зеленський закликав міжнародних партнерів не затягувати з передачею Україні ракет-перехоплювачів. За його словами, затримки з постачанням безпосередньо впливають на здатність української ППО захищати людей і можуть коштувати життів.

    За даними, які наводив президент, порівняно з минулим роком постачання ракет для української ППО скоротилося втричі, хоча партнери мають необхідні ресурси.

    Зеленський пояснював дефіцит, зокрема, тим, що союзники залучені до подій на Близькому Сході. Водночас Україна продовжує розвивати власні засоби протиповітряної оборони, щоб частково компенсувати нестачу західних перехоплювачів.

    Президент також припускав, що скорочення поставок ракет може бути пов’язане не лише з дефіцитом ресурсів, а й із політичними міркуваннями та спробами Заходу вплинути на позицію України.

    Нова домовленість зі США має забезпечити регулярне надходження ракет для Patriot, однак, як наголосив Зеленський, нинішніх обсягів недостатньо, щоб повністю закрити потреби української ППО.

  • «Досягли межі можливостей»: Нідерланди більше не передаватимуть Україні зброю напряму

    «Досягли межі можливостей»: Нідерланди більше не передаватимуть Україні зброю напряму

    Нідерланди більше не мають можливості надавати Україні нові пакети прямої військової допомоги зі своїх запасів, оскільки країна вже передала Києву все, що могла без шкоди для власної обороноздатності. Про це заявила міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус в інтерв’ю Bloomberg.

    Водночас ця заява не означає повного припинення підтримки України. За словами очільниці оборонного відомства, Нідерланди й надалі фінансуватимуть закупівлю озброєнь для України, братимуть участь у міжнародних програмах допомоги та закликатимуть інших союзників посилювати військову підтримку Києва.

    «У нас, як у Нідерландів, більше немає можливостей, оскільки ми вже зробили дуже багато», — заявила Єшільгоз-Зегеріус, коментуючи можливість нових поставок зі складів нідерландської армії.

    Окремо міністерка відповіла на питання щодо передачі Україні ракет до зенітних ракетних комплексів Patriot. За її словами, країна вже досягла межі своїх можливостей у цьому напрямку і не має додаткових запасів, які могла б передати без ризику для власної безпеки.

    Попри це, Гаага продовжує виконувати раніше взяті фінансові зобов’язання. Загалом Нідерланди вже спрямували на військову підтримку України понад 9,1 млрд євро, ще 11,6 млрд євро передбачено на майбутні програми допомоги. Крім того, країна виділила 1 млрд євро на механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), який дозволяє європейським союзникам фінансувати закупівлю американського озброєння для України.

    Ще в середині червня уряд Нідерландів оголосив новий пакет підтримки на 500 млн євро. Половину коштів планують спрямувати на закупівлю безпілотників у нідерландських виробників, ще 250 млн євро — на придбання американського озброєння для українських Сил оборони.

    Заява міністерки пролунала на тлі повідомлень української сторони про дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Українські посадовці неодноразово наголошували, що самих комплексів недостатньо без регулярного поповнення запасів боєприпасів, необхідних для відбиття масованих ракетних атак Росії.

    Останнім часом низка європейських країн також заявляє про обмеженість власних військових запасів. Через це дедалі більшу роль відіграють спільні програми фінансування виробництва зброї та закупівлі озброєння у США й європейських виробників замість передачі техніки безпосередньо зі складів національних армій.

    Заява Амстердама означає зміну формату підтримки, а не її припинення. Нідерланди залишаються серед найбільших донорів військової допомоги Україні, однак подальший внесок країни дедалі більше полягатиме у фінансуванні виробництва та закупівлі озброєння, а не у передачі власних запасів.

  • “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    Україна може отримати не лише французькі винищувачі Mirage 2000-5, а й багатоцільові бойові літаки Rafale. Таку заяву зробив посол Франції у Швеції Тьєррі Карльє, коментуючи майбутні поставки шведських винищувачів Gripen для українських Повітряних сил. Його слова вже викликали широкий резонанс серед військових аналітиків та західних медіа, адже раніше офіційного підтвердження щодо передачі Rafale Україні не було.

    У своєму дописі в соцмережі X французький дипломат привітав Україну та Швецію із просуванням угоди щодо винищувачів Gripen і написав, що разом із Mirage 2000-5 та Rafale, які «також скоро прибудуть», українські Повітряні сили зможуть зміцнити свої можливості в небі. Саме фраза про Rafale стала головною сенсацією заяви, оскільки до цього Париж офіційно повідомляв лише про передачу літаків Mirage 2000-5.

    На тлі цього повідомлення експерти почали аналізувати, чи справді Франція готова передати Україні один із найсучасніших винищувачів Європи. Видання Defense Express, на яке посилаються міжнародні ЗМІ, звертає увагу, що наразі немає жодних офіційних рішень Парижа щодо передачі Rafale. Водночас сам факт згадки цих літаків французьким дипломатом свідчить про те, що така тема вже перебуває у політичному та військовому порядку денному.

    Наразі більш реалістичним виглядає сценарій із подальшим постачанням Mirage 2000-5. Франція ще у 2024 році оголосила про передачу Україні цих винищувачів, а перші літаки були доставлені на початку 2025 року після модернізації та підготовки українських пілотів. За даними західних джерел, літаки отримали можливість використовувати ракети MICA, крилаті ракети SCALP-EG та авіабомби AASM Hammer, що значно розширило їхні бойові можливості.

    Французькі Mirage уже брали участь у відбитті російських повітряних атак. Повідомлялося, що ці літаки використовувалися для перехоплення крилатих ракет та ударних безпілотників під час масованих обстрілів території України. Західні оглядачі називають це важливим кроком у посиленні української системи протиповітряної оборони, адже винищувачі дозволяють знищувати цілі ще до їхнього входження у зону роботи наземних комплексів ППО.

    Окрему увагу зараз привертає шведська програма передачі Gripen. Наприкінці травня Україна та Швеція оголосили про просування домовленостей щодо постачання 20 нових винищувачів Gripen E/F та 16 уживаних літаків версії Gripen C/D. Перші борти можуть надійти вже взимку, а нові машини планується передавати поступово до 2030 року.

    У Міністерстві оборони України неодноразово наголошували, що Gripen можуть стати особливо небезпечними для російської фронтової авіації завдяки використанню ракет великої дальності Meteor. Ці ракети здатні вражати цілі на дистанціях понад 200 кілометрів, що створює додаткову загрозу для російських літаків Су-34 та інших носіїв керованих авіабомб.

    Щодо Rafale ситуація набагато складніша. Цей літак вважається флагманом французької бойової авіації та одним із найсучасніших багатоцільових винищувачів у світі. Його активно використовують Повітряно-космічні сили Франції, а також армії Індії, Єгипту, Греції, Хорватії та низки інших держав. Rafale здатний виконувати широкий спектр завдань — від завоювання переваги у повітрі до нанесення високоточних ударів по наземних цілях.

    Проте саме через високу цінність цих літаків швидка передача Україні виглядає малоймовірною. За даними західних аналітиків, виробник Dassault Aviation має значний портфель міжнародних замовлень, а темпи виробництва не дозволяють оперативно виготовити нові літаки для Києва. Навіть у разі підписання великого контракту перші нові Rafale могли б з’явитися в Україні лише у наступному десятилітті.

    Єдиним реалістичним варіантом швидкої передачі Rafale експерти називають постачання вживаних літаків зі складу французьких Повітряно-космічних сил. Однак це означало б скорочення власного авіапарку Франції, що є чутливим питанням для Парижа. За оцінками французьких військових, країні самій необхідно збільшувати кількість бойових літаків на тлі зростання загроз у Європі та світі.

    Водночас історія з Mirage показує, що французька позиція може змінюватися. Ще кілька років тому Париж категорично заперечував можливість передачі Україні цих винищувачів та підготовки українських пілотів. Проте згодом Франція не лише погодилася на передачу літаків, а й фактично стала одним із ключових авіаційних партнерів України. Саме тому слова французького посла про Rafale багато експертів сприймають як потенційний сигнал щодо майбутнього розвитку військової співпраці між Києвом та Парижем.

    Поки що офіційного рішення про передачу Rafale немає. Однак на фоні майбутнього надходження Gripen, уже поставлених F-16 та Mirage 2000-5, українська бойова авіація поступово переходить на стандарти НАТО та отримує дедалі ширший набір сучасних західних платформ. Якщо ж французькі Rafale справді з’являться в українському небі, це може стати одним із найгучніших оборонних рішень Європи за весь час повномасштабної війни.

  • «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.

    Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.

    Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

    Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.

    Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.

    Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.

    Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.

    Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.

    У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.

    Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.

    Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.

    Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.

    У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.

    Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.

    Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.

    Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.

    Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.

    Виплати розділені на три транші.

    Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.

    Другий транш складе 3,7 мільярда євро.

    Третій — ще 1,45 мільярда євро.

    Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.

    У документі прописано три ключові базові умови.

    По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.

    По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.

    По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.

    Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.

    У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.

    Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

    Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.

    Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

    Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.

    Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.

    Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.

    Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.

    Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.

    Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.

    У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.

    Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.

    Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.

    Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.

    У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.

    Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.

    Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.

    Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.

  • Пентагон виділив $400 млн допомоги Україні

    Пентагон виділив $400 млн допомоги Україні

    Міністерство оборони США заявило про виділення 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні, які були раніше затверджені Конгресом у грудні 2025 року. Про це повідомив глава Пентагону Піт Гегсет, пише Bloomberg.

    За словами очільника оборонного відомства США, відповідне фінансування було офіційно розподілене 28 квітня. Гегсет уточнив, що йдеться про кошти, спрямовані на зміцнення оборонного потенціалу партнерів у Європі, однак не навів деталей щодо конкретного механізму їх використання чи обсягів допомоги, яка безпосередньо призначена для України.

    Йдеться про кошти в рамках Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI) — довгострокового механізму підтримки, який передбачає не передачу озброєнь зі складів Пентагону, а укладання контрактів з американськими оборонними компаніями на виробництво нового обладнання для України.

    Сам пакет на 400 млн доларів був включений до Закону про національну оборону США (National Defense Authorization Act), ухваленого Конгресом у грудні 2025 року. Саме ця процедура означає, що фінансування вже було юридично затверджене, але потребувало адміністративного розподілу та запуску контрактних механізмів.

    USAI традиційно вважається одним із ключових інструментів довгострокової військової підтримки України з боку США, оскільки дозволяє не лише передавати наявні ресурси, а й розширювати виробництво озброєнь у США під конкретні потреби Києва.

    Оголошення Пентагону відбулося на тлі гострої критики з боку частини американських законодавців щодо затримки реалізації вже затверджених пакетів допомоги.

    Сенатор-республіканець Мітч Макконнелл, який очолює комітет Сенату з питань оборонних витрат, у своїй статті для The Washington Post заявив, що частина схваленої допомоги Україні фактично не запускалася в роботу протягом кількох місяців після ухвалення рішень Конгресом.

    За його словами, під час запитів до Міноборони США члени комітету з асигнувань не отримали чітких пояснень причин затримок. Він також зазначив, що звернення були адресовані до відділу політики Пентагону, який очолює заступник міністра оборони з політичних питань Елбрідж Колбі.

    Макконнелл нагадав, що Колбі раніше вже фігурував у рішеннях про тимчасове призупинення постачання озброєнь Україні, що викликало додаткові дискусії у Вашингтоні щодо стабільності та передбачуваності військової підтримки.

    У виступі перед комітетом Палати представників 29 квітня Піт Гегсет заявив, що кошти були виділені напередодні — 28 квітня. Він підкреслив, що фінансування спрямоване на посилення оборонних можливостей європейських партнерів США, не деталізуючи, яка частка безпосередньо призначена Україні.

    Фактично, за процедурою USAI, навіть після виділення коштів реальне постачання може займати час, оскільки залежить від укладання контрактів з виробниками, виробничих циклів і логістики.

    Ситуація навколо цього пакета стала черговим елементом внутрішньополітичних дискусій у США щодо темпів підтримки України. Частина законодавців наполягає, що затверджене фінансування має реалізовуватися швидше, з огляду на воєнні потреби Києва.

    Водночас у Пентагоні наголошують на складності процесу оборонних закупівель, який включає виробничі черги, контрактні процедури та необхідність узгодження з оборонними компаніями.

    Пакет у 400 млн доларів є частиною довгострокового механізму підтримки, який дозволяє Україні отримувати більш складні та сучасні системи озброєння, ніж це можливо в межах термінових передач зі складів США.

    Такі програми зазвичай включають артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони, засоби зв’язку, радіоелектронної боротьби та інше обладнання, що виробляється під конкретні контракти.

    Очікується, що реалізація цього пакета буде відбуватися поетапно, у міру виконання контрактів між Пентагоном та американськими оборонними компаніями. Водночас політичні дебати у Вашингтоні щодо швидкості та обсягів допомоги Україні, ймовірно, продовжаться, оскільки це питання залишається одним із ключових у відносинах США та їх союзників у НАТО.

  • Перемога євроскептиків у Болгарії: чи скоротиться військова допомога Україні

    Перемога євроскептиків у Болгарії: чи скоротиться військова допомога Україні

    У Болгарії після парламентських виборів змінилася політична конфігурація, що може вплинути на подальшу підтримку України, зокрема у сфері постачання озброєння. За попередніми результатами, перемогу здобули політичні сили, пов’язані з колишнім президентом країни Румен Радєв, який відомий стриманою позицією щодо військової допомоги Україні та критикою санкцій проти Росії.

    Йдеться про новий політичний проєкт, сформований навколо Радєва після його відставки з посади президента на початку року. Такий крок дозволив йому безпосередньо включитися в парламентську політику та претендувати на формування уряду. За підсумками голосування його політична сила отримала найбільшу підтримку виборців і може сформувати парламентську більшість або стати ядром коаліції.

    Перемога цієї сили означає потенційну зміну зовнішньополітичного курсу Софії, зокрема в питаннях підтримки України. Болгарія є важливим гравцем на ринку озброєнь у Європі, оскільки має розвинений оборонно-промисловий комплекс. Особливість болгарської оборонної індустрії полягає у виробництві боєприпасів і техніки радянського зразка, які сумісні з озброєнням, що використовується українською армією.

    Саме тому постачання з Болгарії відігравали значну роль у забезпеченні України боєприпасами, особливо на початкових етапах повномасштабної війни. Болгарські підприємства виробляють артилерійські снаряди, стрілецьку зброю та модернізовану техніку, яка відповідає потребам ЗСУ.

    Однак позиція Румен Радєв щодо війни в Україні неодноразово викликала занепокоєння серед союзників. Він виступав проти активного військового залучення Болгарії та наголошував на необхідності дипломатичних шляхів врегулювання. Також він критикував санкційну політику ЄС, вважаючи її такою, що шкодить національній економіці.

    На цьому тлі поразки зазнали традиційні прозахідні сили, зокрема партія ГЕРБ та коаліція «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія», які раніше підтримували активну співпрацю з Європейським Союзом і НАТО в питаннях допомоги Україні.

    Аналітики зазначають, що результати виборів можуть означати посилення позицій так званого «скептичного блоку» в Європі — групи країн, які більш обережно ставляться до військової підтримки України. Це створює додаткові виклики для Європейський Союз та НАТО, які намагаються зберегти єдність у питаннях безпеки та протидії російській агресії.

    Водночас експерти підкреслюють, що навіть за зміни політичного курсу повна відмова Болгарії від підтримки України малоймовірна. Країна залишається членом ЄС і НАТО, а отже, змушена враховувати спільні зобов’язання та рішення союзників. Ймовірніше, йдеться про можливе скорочення або перегляд форматів допомоги, а також більш обережну позицію в питаннях нових пакетів озброєння.

    Ключовим питанням стане формування нового уряду та розподіл повноважень. Саме уряд визначатиме бюджетні пріоритети, зокрема фінансування оборонної галузі та експорт озброєння. Від цих рішень залежатиме, чи збережуться нинішні обсяги постачання боєприпасів до України.

    У Брюсселі уважно стежать за ситуацією, адже Болгарія відіграє важливу роль у ланцюгах постачання озброєнь. Зменшення підтримки з її боку може змусити партнерів шукати альтернативні джерела або посилювати власне виробництво.

    Таким чином, результати виборів у Болгарії відкривають новий етап у відносинах країни з ЄС і НАТО та можуть вплинути на підтримку України. Остаточні наслідки залежатимуть від того, яким буде новий уряд і яку політику він обере у сфері безпеки та оборони.

  • Німеччина погодилася використати заморожені російські активи на користь України

    Німеччина погодилася використати заморожені російські активи на користь України

    Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Єврокомісії з використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Йдеться про 172 мільярди євро, які зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear.

    Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів. Це суттєвий розворот у політиці Німеччини, яка раніше блокувала будь-які нетрадиційні ідеї.

    Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

    За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

    «Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

    Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

    Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.

  • Уряд Макрона не підтримав ідею постачання американської зброї Україні

    Уряд Макрона не підтримав ідею постачання американської зброї Україні

    Франція відмовилася долучитися до ініціативи, запропонованої колишнім президентом США Дональдом Трампом, яка передбачає закупівлю американської зброї європейськими союзниками з метою подальшої передачі її Україні. Про це повідомляє Politico.

    Як пояснили французькі посадовці, відмова Франції пов’язана з прагненням розвивати власну оборонно-промислову базу. Президент країни Емманюель Макрон раніше неодноразово наголошував, що європейці мають розбудовувати обороноздатність через внутрішні закупівлі, зокрема у національних виробників.

    Франція, яка не увійшла до переліку шести країн, які підтримують американську ініціативу (серед них — Велика Британія, Нідерланди та чотири країни Північної Європи), залишається осторонь нового формату військової допомоги Україні.

    Французький уряд паралельно веде політику оптимізації бюджетних витрат і стримування державного дефіциту, на тлі якого збільшення оборонного бюджету вже є значним навантаженням.

    Уряд Німеччини, навпаки, підтримує ініціативу закупівель американської зброї, вважаючи її одним із найоперативніших способів посилення обороноздатності України — з урахуванням обмежених можливостей європейських виробників у короткостроковій перспективі.

    Подібну позицію до Франції займає і Чеська Республіка. Уряд у Празі не планує брати участь у ініціативі Трампа, натомість зосереджується на альтернативних проєктах допомоги Україні, зокрема через ініціативу із постачання боєприпасів.

  • $10 мільярдів для ППО: чи отримає Україна Patriot швидше за союзників

    $10 мільярдів для ППО: чи отримає Україна Patriot швидше за союзників

    Рішення експрезидента США Дональда Трампа передати Україні системи протиповітряної оборони Patriot та інше озброєння стало найгучнішою військовою обіцянкою з боку Вашингтона за останній рік. За інформацією The Wall Street Journal, йдеться про пакет постачання орієнтовною вартістю до $10 мільярдів. Але, як зауважують аналітики, головне питання — не в обіцянках, а в часі.

    Росія атакує Україну переважно дронами та ракетами, змушуючи українське командування витрачати залишки наявних засобів ППО. У Пентагоні попереджають: мета РФ — вичерпати захист до початку нового наступу наприкінці літа або восени.

    «Щоб допомога США дійсно змінила хід подій, вона має прибути вже цього літа», — заявила Селеста Волландер, представниця Міноборони США.

    Однак WSJ визнає: у нинішніх умовах навіть таке рішуче політичне рішення, як у Трампа, може не врятувати ситуацію, якщо постачання знову затягнеться. Навіть союзники у Європі не поспішають передавати свої наявні системи — вони чекають нових поставок від США. Це означає: Україна ризикує залишитись без прикриття ще на місяці.

    Аналітики закликають переглянути черговість розподілу Patriot. Пріоритет має бути за Україною, навіть якщо інші союзники США, включно з Ізраїлем, Саудівською Аравією чи Японією, змушені будуть трохи почекати. Саме такий сценарій міг би змінити ситуацію на фронті та змусити Путіна переглянути свої плани.

    «Якщо європейці нададуть Україні свої існуючі системи, а потім отримають нові — це допоможе. Але якщо чекатимуть нових і тільки тоді передаватимуть старі — буде запізно», — пояснює Христина Берзіна з фонду Маршалла.

    Ще одна ідея — постачати ППО з конвеєра напряму Україні. Але такий крок неминуче спричинить геополітичне напруження: черга замовлень на Patriot у США — розписана на роки.

    Ключова загроза для України зараз — не лише кількість систем ППО, а швидкість їх доставки. Якщо до кінця літа Україна не отримає щонайменше кілька батарей Patriot, осінні масовані ракетні атаки можуть залишити стратегічні об’єкти країни без прикриття.

    Рішення Трампа — безпрецедентне за політичним масштабом. Але в умовах війни важать не слова, а логістика.