Gorchitsa.info

Позначка: Зброя

  • Сталевий хижак для бездоріжжя: Міноборони кодифікувало вітчизняний восьмитонний бронепікап із запасом ходу до тисячі кілометрів

    Сталевий хижак для бездоріжжя: Міноборони кодифікувало вітчизняний восьмитонний бронепікап із запасом ходу до тисячі кілометрів

    Міністерство оборони України офіційно кодифікувало та допустило до постачання у підрозділи Збройних Сил сучасний високопрохідний броньований пікап UAT.GYURZA-01 PICKUP. Ця багатоцільова бойова машина створена зусиллями провідного українського оборонного підприємства та сконструйована на базі надійного важкого шасі Dodge RAM 5500 з урахуванням безпосереднього бойового досвіду вітчизняних воїнів. Новинка покликана суттєво розширити парк спеціалізованої техніки Сил оборони, забезпечуючи оперативне перевезення особового складу, підвезення боєприпасів, евакуацію поранених та виконання різноманітних тактичних місій у найнебезпечніших секторах зони ведення бойових дій. Інженери зробили особливий акцент на поєднанні високої живучості екіпажу з винятковою ремонтопридатністю та легкістю технічного обслуговування у польових умовах.

    За рівнем захисту новий український броньовик цілком відповідає суворим стандартам Північноатлантичного альянсу. Броньований корпус автомобіля забезпечує надійний захист другого рівня за стандартом STANAG 4569, гарантуючи стійкість до вогню стрілецької зброї та осколкових уражень. Водночас протимінний захист машини сягає рівнів 3a та 3b за тією ж класифікацією, що дозволяє зберегти життя військовослужбовців у разі підриву на потужних вибухових пристроях або протитанкових мінах. При загальній спорядженій масі трохи більше восьми тонн бронепікап вирізняється вражаючою місткістю та вантажопідйомністю: броньована капсула комфортно вміщує п’ятьох бійців у повному бойовому спорядженні, а також здатна одночасно транспортувати до двох тонн необхідного військового вантажу.

    Динамічні характеристики броньовика дають змогу успішно маневрувати в умовах мінливої бойової обстановки. Автомобіль розвиває максимальну швидкість до ста десяти кілометрів на годину, а його показники автономності є рекордними для машин такого класу. Запас ходу по дорогах із твердим покриттям сягає вражаючих тисячі кілометрів, тоді як по важких ґрунтових дорогах та розбитій прифронтовій колії він гарантовано долає до восьмисот кілометрів на одній заправці. Завдяки високому кліренсу, блокуванням та перевіреним вузлам ходової частини машина впевнено долає суцільне бездоріжжя, густі чагарники, трясовини та заболочені ділянки фронту, де зазвичай грузне стандартна колісна техніка.

    Технологічне начиння пікапа забезпечує всебічну обізнаність та безпеку бійців у темну пору доби та під час артилерійських нальотів. Машина штатно укомплектована передовими системами зовнішнього спостереження, телевізійного кругового огляду, засобами радіоелектронного захисту від дронів, інтегрованим пожежогасінням, а також кліматичними системами вентиляції та кондиціонування повітря. За потреби базову комплектацію можна швидко дооснастити напівавтоматичною підкачкою шин, додатковим протиосколковим екрануванням десантного відділення та потужною фільтровентиляційною установкою для роботи в умовах хімічної чи радіаційної загрози. Поява такої зразкової вітчизняної техніки стає вагомим кроком до посилення мобільності, збереження життів особового складу та зміцнення технологічного суверенітету українського війська.

  • Вогняний шторм на фронті: окупанти розбиваються об незламну оборону на Покровському напрямку в рекордних штурмах

    Вогняний шторм на фронті: окупанти розбиваються об незламну оборону на Покровському напрямку в рекордних штурмах

    Тисяча шістсот сімдесят друга доба широкомасштабного збройного протистояння демонструє безпрецедентну інтенсивність бойових дій на всій лінії зіткнення, де українські захисники продовжують стримувати колосальний тиск російської воєнної машини. Загалом протягом минулої доби зафіксовано двісті сорок вісім жорстоких бойових зіткнень, що свідчить про намагання агресора будь-якою ціною прорвати вітчизняні оборонні рубежі. Ворог не припиняє тероризувати як передові позиції, так і мирні населені пункти, активно застосовуючи всі наявні засоби ураження. Лише за один день окупанти завдали вісімдесят сім потужних авіаційних ударів, скинувши триста п’ять керованих авіабомб, які залишають по собі суцільні руїни. Крім того, повітряний простір буквально кишить безпілотниками – загарбники застосували майже десять тисяч дронів-камікадзе та здійснили майже три тисячі артилерійських обстрілів. У відповідь на цей тотальний терор авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали філігранних ударів, успішно уразивши один район зосередження живої сили противника, три ворожі артилерійські системи та стратегічно важливий пункт управління.

    Північні та східні рубежі країни залишаються під постійним вогневим пресингом. На Сумщині від нещадних артилерійських обстрілів знову здригалися мирні населені пункти Бачівськ, Уланове, Товстодубове, Кучерівка, Корчаківка та Андріївка, а район Пустогорода зазнав руйнівного авіаційного удару. Тим часом на Північно-Слобожанському напрямку українські воїни холоднокровно відбили п’ять ворожих атак у районах Бунячиного, Малої Корчаківки та Юнаківки. Гаряче було і на Південно-Слобожанському відтинку, де наші підрозділи зірвали десять спроб противника просунутися поблизу Стариці, Козачої Лопані, Лимана, Симинівки, Рибалчиного та Зарубинки. На Куп’янському напрямку ворог обмежився однією атакою в районі Ківшарівки, тоді як на Лиманському напрямку всі п’ять спроб окупантів вклинитися в нашу оборону біля Ставків, Шийківки, Новоселівки та Дерилового завершилися для них цілковитим фіаско. Не менш напруженою залишалася ситуація на Слов’янському напрямку з чотирма штурмами біля Озерного, Миколаївки та Рай-Олександрівки, а також на Краматорському, де зафіксовано одну атаку в бік Федорівки Другої. Натомість Костянтинівський напрямок палав від дев’ятнадцяти ворожих штурмів, які розбилися об сталеву стійкість захисників поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного та Новопавлівки.

    Абсолютним епіцентром бойових дій та справжнім пеклом для російських військ залишається Покровський напрямок, де українські воїни героїчно зупинили тридцять три масовані атаки. Ворог кидав у бій значні резерви, намагаючись прорватися в районах Білицького, Сергіївки та Новопавлівки, а також здійснював відчайдушні штурми у напрямках Торецького, Софіївки, Добропілля, Нового Донбасу, Вільного, Ганнівки, Красноподілля, Водянського, Дорожнього, Василівки та Мирного, проте скрізь отримав жорстку відсіч. На сусідньому Олександрівському напрямку загарбники спромоглися лише на одну атаку в бік Тернового. Південний фронт також не знав спокою: на Гуляйпільському напрямку окупанти чотирнадцять разів намагалися просунутися в районах Різдвянки, Тернуватого та Копанів, а на Оріхівському наші оборонці впевнено відбили дві спроби ворога прорватися до Павлівки. Лише на Придніпровському, Волинському та Поліському напрямках ситуація залишалася відносно стабільною без ознак формування нових наступальних угруповань.

    Цілодобовий ефективний спротив української армії на всіх ділянках фронту безперервно конвертується у катастрофічні втрати для держави-агресора. Лише за минулу добу лави російських загарбників порідшали на тисячу двісті тридцять осіб. Українська земля продовжує перемелювати ворожу техніку: вщент спалено три танки, дев’ять бойових броньованих машин та сорок дві артилерійські системи. Окрім цього, на металобрухт перетворено дві реактивні системи залпового вогню, один засіб протиповітряної оборони, вісім новітніх наземних робототехнічних комплексів, понад тисячу чотириста безпілотних літальних апаратів, а також понад три сотні одиниць автомобільної та спеціальної техніки.

     

  • «Світ у вогні»: Генеральна Асамблея ООН збирається у Нью-Йорку на тлі рекордної кількості воєн та загрози власного колапсу

    «Світ у вогні»: Генеральна Асамблея ООН збирається у Нью-Йорку на тлі рекордної кількості воєн та загрози власного колапсу

    У Нью-Йорку розпочинаються щорічні загальні дебати Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, які розгортатимуться в умовах небаченої за останні десятиліття кризи світового порядку. Сьогоднішня геополітична ситуація дедалі частіше характеризується як справжній «світ у вогні», де палають десятки збройних протистоянь, а сама міжнародна організація переживає найглибший інституційний занепад у своїй біографії. Статистика масштабів сучасного насильства виглядає жахаюче: лише протягом останнього року на планеті зафіксували шістдесят п’ять міждержавних конфліктів за участю тридцяти п’яти країн, що стало найвищим показником з моменту закінчення Другої світової війни у тисяча дев’ятсот сорок шостому році. Кількість загиблих у кривавих зіткненнях сягнула двохсот сорока п’яти тисяч людей, перетворивши цей період на найсмертоносніший за багато років через жорстокі війни в Україні, на Близькому Сході та в Судані.

    Парадокс нинішнього історичного моменту полягає в тому, що саме тоді, коли світ найбільше потребує сильного та дієвого глобального миротворчого арбітра, Організація Об’єднаних Націй демонструє абсолютне безсилля. Робота Ради Безпеки залишається повністю паралізованою через непримиренні вето провідних держав, а систематичне скорочення фінансування змушує профільні агенції масово звільняти персонал та згортати життєво необхідні гуманітарні місії. Зменшення бюджету призвело до вимушеного скорочення кількості миротворців у гарячих точках Центральної Африки та Південного Судану, позбавляючи прихистку і захисту мільйони беззахисних людей. Ситуація додатково ускладнюється тим, що Сполучені Штати, які завжди виступали наріжним каменем цієї системи, дедалі сильніше віддаляються від принципів міжнародного права та атакують усталені правила, тоді як жодна інша держава чи блок не здатні взяти на себе тягар світового лідерства.

    На тлі виступів лідерів держав та обговорення кровопролитних конфліктів у кулуарах штаб-квартири розгортається запекла дипломатична боротьба за посаду наступного генерального секретаря, оскільки каденція Антоніу Гутерреша наближається до свого логічного фіналу. Наразі у неформальних рейтингах фаворитів лідирує костариканка Ребека Грінспен, однак непрозорість та непередбачуваність закулісних переговорів тримають інтригу до останнього. Окремим викликом порядку денного стануть питання безконтрольного розвитку штучного інтелекту, регулювання якого розглядатимуть на спеціальному засіданні Ради Безпеки, а також спроби запобігти використанню новітніх комп’ютерних моделей для створення смертоносного біологічного озброєння.

    Глобальна ескалація підживлюється цілим комплексом взаємопов’язаних факторів: агресивним геополітичним зіткненням великих держав, руйнуванням договорів про контроль над озброєннями та широкою доступністю дешевих військових технологій для терористичних банд. Стрімкий кліматичний колапс, смертоносні літні хвилі аномальної спеки, регрес систем шкільної освіти та викликана алгоритмами соціальних мереж деградація демократичних інститутів створюють вибухову суміш, яка підриває залишки стабільності. Безкарність авторитарних режимів породжує спокусу захиститися за допомогою ядерної зброї, що неминуче наближає світ до точки неповернення, якщо дипломатичні дебати у Нью-Йорку знову обмежаться черговими порожніми заявами.

     

  • Цинічний прагматизм Пекіна: як китайські заводи стали спільним конвеєром для українських та російських дронів

    Цинічний прагматизм Пекіна: як китайські заводи стали спільним конвеєром для українських та російських дронів

    Китайська Народна Республіка остаточно перетворилася на безальтернативного глобального постачальника критичних компонентів для мільйонів безпілотних літальних апаратів, які щодня визначають перебіг бойових дій на українському фронті. Попри гучні дипломатичні заяви Пекіна про суворий нейтралітет, категоричну відмову від надання летальної зброї будь-якій зі сторін конфлікту та тотальний контроль над експортом товарів подвійного призначення, реальний стан справ демонструє разючий контраст із публічними деклараціями. Ретельний аналіз міжнародних митних документів, криміналістичне дослідження уламків збитих апаратів та викриті конфіденційні свідчення розкривають картину масштабної подвійної гри: підприємства Піднебесної одночасно насичують високотехнологічними деталями як українських виробників, так і російські підсанкційні холдинги, підживлюючи тотальну війну дронів на виснаження.

    Безпілотні системи докорінно змінили архітектуру сучасної війни, перетворившись на головний ударний елемент на лінії бойового зіткнення. На початку дві тисячі двадцять шостого року найвище керівництво України публічно констатувало, що близько вісімдесяти відсотків усіх втрат живої сили та важкої бронетехніки окупаційної армії завдають саме дрони, абсолютна більшість із яких має вітчизняне маркування. Проте зворотний бік цього колосального технологічного стрибка приховує глибоку структурну вразливість. Національне походження вітчизняних ударних засобів здебільшого зводиться до розробки оригінального програмного забезпечення, остаточного складання та виробництва композитних рам. Водночас усе апаратне серце передових комплексів – швидкісні електродвигуни, контролери, материнські плати, оптичні камери та захищені системи зв’язку – постачаються безпосередньо з Китаю, через що представники воюючих країн фактично перетинаються на одних і тих самих азійських складальних лініях.

    Паралельно з цим китайський промисловий кластер безперешкодно живить російську мілітарну машину. Спеціалізовані компанії зі Сходу регулярно збувають підсанкційним підприємствам агресора мікросхеми, чипи та тягові вузли для баражуючих боєприпасів типу «Шахед» і «Герань», якими ворог щоночі тероризує цивільні об’єкти та критичну інфраструктуру міст, здійснюючи акти, які профільні міжнародні структури вже розглядають як злочини проти людяності. Пряма причетність державних китайських корпорацій до посилення воєнного потенціалу Москви стала очевидною після фактів прямого постачання вуглецевої сировини від компанії Jilin Chemical Fiber Group для корпусів далекобійних БПЛА. І хоча Україна запроваджує жорсткі санкції проти викритих постачальників, критична необхідність у компонентах залишається настільки гострою, що влітку уряд погодив залучення частини коштів європейської оборонної позики на закупівлю комплектуючих у КНР. Утримуючи монополію на базові деталі, Пекін вибудував цинічну модель заробітку на війні, декларуючи миротворчість і водночас залишаючись тіньовим бенефіціаром глобального протистояння.

  • Загроза диверсій та ревізія арсеналів: Болгарія проведе масштабну перевірку всіх складів боєприпасів після пожежі на об’єктах компанії «ЕМКО»

    Загроза диверсій та ревізія арсеналів: Болгарія проведе масштабну перевірку всіх складів боєприпасів після пожежі на об’єктах компанії «ЕМКО»

    Міністр внутрішніх справ Болгарії Іван Демерджиєв розпорядився провести тотальну перевірку та ревізію складів боєприпасів по всій країні після масштабної пожежі на збройових складах компанії «ЕМКО», що сталася 11 вересня. Рішення покликане виявити критичні недоліки в охороні стратегічних об’єктів оборонно-промислового комплексу та унеможливити потенційні диверсії на тлі глобальної безпекової нестабільності.

    Спільні інспекційні групи та посилення контролю

    Для аудиту кожного профільного об’єкта на території держави формуються спеціальні міжвідомчі робочі групи за участі ключових силових структур.

    «Будуть створені спільні групи, які проведуть обхід і перевірять кожен із цих об’єктів на території країни, надавши докладні вказівки. Національне агентство безпеки та Міноборони також володіють повноваженнями в цьому питанні», — повідомив глава МВС.

    Демерджиєв підкреслив, що інспектори зосередяться не на формальному факті присутності охорони, а на ефективності самої моделі забезпечення безпеки. За його словами, в нинішніх умовах недостатньо лише формально відповідати базовим стандартам — необхідно впроваджувати адекватні та гнучкі превентивні заходи захисту.

    Версії слідства: від недбалості до навмисного саботажу

    Пожежа спалахнула 11 вересня на одному зі складів компанії «ЕМКО» неподалік села Горишні Верпища в Габровській області у центральній частині країни. Невдовзі вогонь охопив ще два сусідні складські приміщення, де зберігалися порох та боєприпаси, що призвело до детонації та серії потужних вибухів. Завдяки оперативному реагуванню обійшлося без людських жертв і постраждалих.

    Правоохоронні органи наразі відпрацьовують комплекс версій детонації. Слідство розглядає:

    • Навмисні дії та ймовірний саботаж;
    • Службову недбалість персоналу;
    • Хімічні зміни у виробничих компонентах під час зберігання;
    • Порушення технічних регламентів безпеки.

    За даними агенції Reuters, глава болгарського МВС відкрито не виключає версію цілеспрямованої диверсії.

    Контекст гібридної війни та безпекові ризики

    Низка вибухів і пожеж на оборонних підприємствах та логістичних складах у країнах Європи останніми роками перебуває під пильним наглядом західних спецслужб через високу ймовірність координації цих інцидентів російськими агентурними мережами в межах гібридної агресії проти союзників України.

    Про результати розслідування та перевірок очільник МВС пообіцяв особисто поінформувати власника збройової компанії — бізнесмена Еміліана Гебрева.

    «Очевидно й те, що ситуація, в якій перебуває світ, а не лише Болгарія, створює джерела підвищеної небезпеки, і служби безпеки мають це враховувати», — наголосив Іван Демерджиєв, підсумовуючи необхідність повного перезавантаження безпекових протоколів для військових об’єктів країни.

     

  • Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив замовного вбивства на Київщині, яке, за версією слідства, організовувала російська ФСБ. Виконавцем мав стати 19-річний житель Миколаєва. За даними правоохоронців, молодий чоловік стежив за майбутньою жертвою, вивчав її звички та маршрути, отримав від російського куратора зброю зі схрону і мав влаштувати засідку під час ранкової прогулянки чоловіка із собакою.

    СБУ повідомила про затримання підозрюваного 10 вересня. За версією спецслужби, до уваги ФСБ він потрапив через свою активність у соціальних мережах, де публікував матеріали на підтримку нацистської та фашистської ідеології. Після встановлення контакту російська спецслужба нібито завербувала хлопця та почала давати йому завдання. Зрештою його відправили зі Миколаєва до столичного регіону для підготовки фізичної ліквідації визначеної людини.

    Оприлюднена інформація доповнюється судовими матеріалами, які дозволяють відновити значно ширшу хронологію справи. В ухвалі Центрального районного суду Миколаєва від 6 серпня йдеться про громадянина України, якого підозрюють за трьома епізодами — державна зрада в умовах воєнного стану, готування до замовного умисного вбивства та незаконне поводження зі зброєю. Суд вказує, що не пізніше 12 липня підозрюваний почав спілкуватися в Telegram із представниками російських спецслужб, які пропонували винагороду за розвідку об’єктів, стеження за конкретними людьми та їхню фізичну ліквідацію.

    За матеріалами слідства, це не було одноразове завдання. Спочатку фігурант виконував доручення на півдні України. У Миколаєві він забрав зі схованки пістолет, магазини з набоями та пристрій для безшумної стрільби. Згодом перебував в Одесі, де, як зазначено в судовій ухвалі, збирав інформацію розвідувального характеру. 23 липня він виїхав до Києва та орендував житло. Через декілька днів за вказаними російським куратором координатами забрав ще одну схованку зі зброєю.

    Фінальний етап операції мав відбутися наприкінці липня — на початку серпня. Слідство стверджує, що 31 липня підозрюваний прибув до лісової місцевості у Вишгородському районі Київської області. Там для нього нібито заздалегідь залишили транспорт. Чоловік мав залишитися в районі до наступного ранку, дочекатися появи цілі під час звичної прогулянки із собакою та здійснити напад. Однак завершити задумане він не зміг, оскільки його затримали співробітники СБУ.

    Під час обшуків, за повідомленням СБУ, у фігуранта виявили три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони. Правоохоронці заявляють, що інформація у смартфонах містить докази його контактів із російською спецслужбою. Наразі ці матеріали мають бути перевірені в межах кримінального провадження, а остаточну оцінку доказам може дати лише суд.

    Є й важлива деталь щодо особи потенційної жертви. «Главком» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомив, що йшлося нібито про правника і громадського діяча Геннадія Друзенка — співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Однак сама СБУ ім’я людини, на яку готувався замах, у публічному повідомленні не назвала.

    Більше того, доступна судова ухвала також не дозволяє однозначно підтвердити версію про Друзенка. Ім’я потенційної жертви там приховане, однак судовий документ характеризує її як чинного військовослужбовця однієї з військових частин Національної гвардії України. У відкритих джерелах Друзенко фігурує як правник, громадський активіст, ветеран та президент ПДМШ, але не як чинний військовослужбовець НГУ. Тому стверджувати, що саме він був ціллю, без додаткового офіційного підтвердження наразі некоректно.

    Сам Перший добровольчий мобільний шпиталь був створений у 2014 році після Іловайської трагедії. За інформацією організації, Геннадій Друзенко став одним із його співзасновників, а перша місія добровольців вирушила на Донбас у грудні того ж року. За десять років роботи ПДМШ повідомляв про допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а після початку повномасштабного вторгнення його медики працюють разом із підрозділами Сил оборони у прифронтових регіонах.

    Сама схема із залученням завербованої всередині України людини до фізичної ліквідації військових, волонтерів чи посадовців останнім часом фігурує одразу в кількох повідомленнях СБУ. 26 серпня спецслужба разом із Нацполіцією заявила про зрив іншого замаху на Київщині — цього разу проти керівника підприємства оборонно-промислового комплексу. За версією слідства, операцію також організовувала ФСБ. Виконавцем назвали 63-річного чоловіка, а після виконання завдання він намагався залишити Україну. Його затримали у Польщі, після чого українська сторона почала процедуру екстрадиції.

    Ще один схожий епізод завершився вироком у серпні. Тоді СБУ повідомила про 15 років ув’язнення для агента ФСБ, який спочатку підпалив автомобіль військового, а потім отримав завдання підготувати вбивство одного з командирів Сил оборони у Києві. У тій справі виконавець також дістав зброю зі схрону та орендував житло поблизу потенційної цілі. Його затримали ще на етапі підготовки.

    Показовим є і спосіб, у який російські спецслужби знаходять потенційних виконавців. У різних кримінальних провадженнях СБУ регулярно описує вербування через Telegram та інші соціальні мережі. Одних кандидатів знаходять серед тих, хто шукає «легких заробітків», інших — через антиукраїнські або проросійські коментарі. Наприклад, у серпні СБУ повідомляла про двох затриманих на Миколаївщині, яких, за даними слідства, завербували після антиукраїнських дописів у Telegram. У вересні спецслужба розповідала про військового, який також нібито працював на ФСБ та збирав інформацію про українські підрозділи на півдні.

    У судовій ухвалі в нинішній справі ця система описана ширше. За версією слідства, куратори можуть пропонувати завербованим особам різні типи завдань: фотографування об’єктів, встановлення місць проживання або транспорту військовослужбовців і посадовців, пошук схронів та збір даних про розпорядок дня визначених людей. Саме цей етап стеження, як вважають правоохоронці, передував підготовці липнево-серпневого замаху на Київщині.

    19-річному фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 111 КК України — державну зраду в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 14 і п. 11 ч. 2 ст. 115 — готування до умисного вбивства на замовлення, а також ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. За державну зраду в умовах воєнного стану закон передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на нинішньому етапі йдеться саме про підозру та версію слідства. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Історія на Київщині водночас показує, що російські спецслужби, за даними українських правоохоронців, дедалі частіше намагаються використовувати не професійних диверсантів, яких необхідно перекидати через кордон, а завербованих дистанційно громадян України. У цьому випадку між першим зафіксованим контактом підозрюваного з російськими кураторами та підготовкою до потенційного вбивства минуло менш як три тижні. І саме цей короткий шлях — від листування в месенджері до зброї та підготовки замаху — є однією з найбільш тривожних деталей справи.

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • Друге дихання для «Оси»: КБ «Луч» розкрило характеристики нової української зенітної ракети РК-19

    Друге дихання для «Оси»: КБ «Луч» розкрило характеристики нової української зенітної ракети РК-19

    На міжнародній виставці озброєнь MSPO 2026 у Польщі ДП «ДержККБ «Луч» уперше офіційно оприлюднило ключові тактико-технічні характеристики нової зенітної керованої ракети РК-19. Розробка призначена для радянських комплексів протиповітряної оборони ближньої дії типу «Оса» та покликана перехоплювати як дозвукові, так і надзвукові повітряні цілі.

    Тактико-технічні параметри та порівняння зі штатними боєприпасами

    За даними розробника, РК-19 базується на радіокомандному наведенні з безконтактним підривачем і несе уламково-фугасну бойову частину масою 14,3 кілограма. Зенітна ракета здатна ефективно вражати цілі на відстані до 10 кілометрів та на висоті до 5 кілометрів. Максимальна швидкість польоту сягає 600 кілометрів за годину, а загальна маса транспортно-пускового контейнера разом із ракетою становить 163 кілограми.

    Для порівняння, штатна ракета 9М33М3 для модернізованого комплексу «Оса-АКМ» має аналогічну дальність і стелю ураження за бойової частини вагою 15 кілограмів, проте помітно поступається у швидкості, яка складає 500 кілометрів за годину. Візуальна подібність до радянського оригіналу раніше вже дозволяла експертам попередньо ідентифікувати нову ракету на оприлюднених у мережі кадрах навесні 2026 року.

    Порятунок для фронтової ППО та відповідь на реактивні дрони

    Розробка власного боєприпасу розв’язує критичну проблему вичерпання запасів радянських ракет. Раніше українські військові були змушені застосовувати застарілі модифікації з гіршими параметрами або інтегрувати авіаційні ракети класу «повітря – повітря» Р-73, які мали обмежену дальність і потребували надійного захоплення інфрачервоною головкою самонаведення.

    Поява РК-19 забезпечить повноцінне бойове чергування розгорнутих комплексів «Оса» для прикриття від аеродинамічних загроз, зокрема крилатих ракет «Бандероль» та ворожих безпілотників із реактивними двигунами. Наразі вартість виробництва ракети та планові обсяги випуску виробником не розголошуються.

  • Смертоносний союз: Росія роками таємно передає Ірану ракетні технології для знищення американських авіаносців

    Смертоносний союз: Росія роками таємно передає Ірану ракетні технології для знищення американських авіаносців

    Російська Федерація протягом кількох останніх років таємно допомагає Тегерану розробляти новий клас надзвукових крилатих ракет, здатних створити пряму загрозу військово-морським силам США та союзників у Перській затоці. Про це повідомляє авторитетне міжнародне видання Financial Times за результатами витоку закритого службового листування, аналізу даних перельотів та профільних військових патентів.

    Секретна програма C430L та провідні інженери РФ

    За інформацією розслідувачів, спільний таємний проєкт під кодовою назвою C430L стартував ще у 2023 році. Головна мета програми полягає у створенні для Ірану прямотічного повітряно-реактивного двигуна, який дозволить ракетам рухатися зі швидкістю, що в кілька разів перевищує швидкість звуку. Поєднання колосальної швидкості та наднизької висоти польоту зводить до мінімуму час, необхідний сучасним системам ППО та ПРО для виявлення і перехоплення повітряної цілі.

    Організатором проєкту з боку Москви виступив державний посередник «Рособоронекспорт» разом із підсанкційним військовим гігантом НВО «Машинобудування». Російські фахівці регулярно здійснювали непублічні візити до Ірану ще до офіційного підписання контракту. Серед ключових кураторів проєкту фігурують Олександр Дергачов, який керував розробкою ракет морського базування, а також Олександр Чебаков — керівник відділу реактивних двигунів, автор численних російських патентів на прямотічні силові установки.

    Військова співпраця під час великої війни

    У межах програми іранська сторона передавала до РФ масиви технічних даних за підсумками власних льотних випробувань. Російські конструктори детально аналізували роботу паливних систем, стабільність горіння та геометрію сопла іранських двигунів, а навесні 2025 року готували відрядження до Тегерана групи з двох десятків вузькопрофільних спеціалістів.

    Військово-технічне партнерство двох режимів не припинилося навіть після спалаху відкритого конфлікту на Близькому Сході. Документи свідчать, що спільна робота над ракетним проєктом активно тривала впродовж усього 2026 року. Поки Кремль відмовляється від публічних коментарів щодо небезпечного розширення арсеналу Тегерана, російські військові технології дедалі глибше інтегруються в ударний потенціал іранської армії.

     

  • «Щит Ахіллеса» за 3 мільярди євро: Ізраїль повністю закриє небо Греції від повітряних загроз

    «Щит Ахіллеса» за 3 мільярди євро: Ізраїль повністю закриє небо Греції від повітряних загроз

    Греція та Ізраїль уклали безпрецедентну стратегічну оборонну угоду вартістю три мільярди євро, спрямовану на розгортання комплексної багаторівневої системи протиповітряної оборони. Офіційне підписання масштабного контракту відбулося 31 серпня у штаб-квартирі Міністерства оборони Ізраїлю в Тель-Авіві за безпосередньої участі генерального директора відомства Аміра Барама та його грецьких колег.

    Проєкт отримав символічну назву «Щит Ахіллеса» і передбачає передачу Афінам передових протиракетних комплексів, які продемонстрували найвищу ефективність під час реальних бойових дій. До складу нової грецької протиповітряної парасольки увійдуть відомі зенітно-ракетні комплекси «Праща Давида» та системи SPYDER розробки компанії Rafael, а також ракетні комплекси середньої та великої дальності BARAK MX виробництва корпорації Israel Aerospace Industries.

    В ізраїльському оборонному відомстві наголосили, що нова архітектура безпеки повністю спирається на передові технологічні досягнення та актуальний військовий досвід. Цей договір став абсолютно найбільшим експортним контрактом в історії двосторонніх відносин між двома державами та однією з наймасштабніших оборонних угод за всю історію Ізраїлю.

    Паралельно країни уклали ще одну додаткову угоду на 26 мільйонів євро, яка передбачає постачання до Греції спеціалізованих комплексів протидії безпілотникам Drone Dome від компанії Rafael. Крім того, партнерство включає довгостроковий трансфер технологій та інженерних знань грецьким підприємствам, що дозволить місцевій промисловості брати участь в інтеграції та обслуговуванні купленого озброєння.