Позначка: Зеленський

  • Кулеба подав у відставку після невдачі з далекобійними ракетами

    Кулеба подав у відставку після невдачі з далекобійними ракетами

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подав у відставку після того, як зазнав невдачі у забезпеченні країни далекобійними ракетами. Це стало значною політичною подією, яка привернула увагу як в Україні, так і за її межами.

    “Дмитро Кулеба був одним з найбільш впізнаваних членів кабінету міністрів, але його прохання про системи протиповітряної оборони та послаблення обмежень на західні ракети в останні місяці залишилися без уваги”, – пише видання.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оновлення міністерського складу “дасть нову силу” українським інституціям. І ця хвиля відставок відбувається в небезпечний для України час, коли Росія досягла значних успіхів у східній частині Донецької області.

    Однак українські ЗМІ повідомили, що Верховна Рада відклала відставку міністра закордонних справ на засіданні в середу. Причини такого рішення не наводяться. За даними ЗМІ, ймовірним наступником Кулеби стане Андрій Сибіга – заступник міністра закордонних справ.

  • Поки Зеленський відволікав Росію, на сході України почалась катастрофа

    Поки Зеленський відволікав Росію, на сході України почалась катастрофа

    Глава української держави Володимир Зеленський потрапив під шквал критики з боку військовослужбовців, законодавців та військових аналітиків після стрімкого просування російських військ на сході України. Згідно з інформацією, оприлюдненою “Financial Times”, критика виникла після того, як Київ розпочав зухвале вторгнення в Курську область Росії, що призвело до непередбачених наслідків.

    На початку операції багато українців підтримали прорив Збройних Сил України (ЗСУ) в Курську область, сподіваючись, що ця авантюра змусить Москву перенаправити свої ресурси на новий фронт і змінить темп війни на користь України. Однак стратегічна ситуація змінилася, і тепер прорив на лінії фронту у стратегічно важливому Донецькому регіоні викликав негативну реакцію проти керівництва в Києві.

    Критики стверджують, що передислокація тисяч загартованих у боях українських військ до Курської операції ослабила позиції України на сході. Російські війська, в результаті цього, наблизилися до стратегічно важливого міста Покровськ, зайнявши кілька найближчих міст цього тижня. Це змусило неукомплектовані українські підрозділи відступити з підготовлених оборонних позицій.

    За даними української аналітичної групи Frontelligence Insight, Покровськ є одним із двох ключових залізничних та автомобільних вузлів у Донецькій області. Втрата цього міста загрожувала б матеріально-технічному забезпеченню українських військових у всьому регіоні.

    Супутникові зображення, проаналізовані дослідниками з фінської Black Bird Group, показують, що російські війська знаходяться лише за 8 км від Покровська. Відповідно до наявної інформації, місцева влада вже наказала евакуювати мешканців цього району у зв’язку з наближенням ворога.

    Критики вважають, що рішення Зеленського розпочати наступ в Курській області було надто ризикованим і призвело до серйозних стратегічних втрат для України. Ці події підкреслюють складність військових стратегій та необхідність ретельного планування в умовах активних бойових дій.

  • Куди поділися гроші, що було виділено на захист енергосистеми і хто за це має відповідати

    Куди поділися гроші, що було виділено на захист енергосистеми і хто за це має відповідати

    Росія завдала найбільшого на сьогодні удару по енергосистемі України, використавши одночасно безпрецедентну кількість ракет і дронів. Головними цілями атаки стали підстанції “Укренерго”, які, за заявами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, мали бути захищені потужною системою оборони. Однак реальність, яку побачили українці, суттєво відрізняється від оптимістичних заяв прем’єра.

    Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій, коментує ситуацію:

    “Прем’єр Шмигаль не бачить проблеми, коли запевняє, що всі ракети й дрони розлетілися на друзки, щойно побачили потужну систему захисту підстанцій, створену під керівництвом голови “Укренерго” Володимира Кудрицького. Але українці бачать проблему. Точніше, не бачать – бо при багатогодинних відключеннях електроенергії в темряві навпомацки не можуть знайти зарядний пристрій і зарядити свій телефон, щоб прочитати ці фантазії Шмигаля.”

    Корольчук зазначає, що кількість і тривалість відключень електроенергії в країні зараз сягає 12-16 годин на добу. Проте Шмигаль продовжує переконувати, що втрати обладнання мінімальні завдяки багаторівневій системі захисту.

    Але виникає питання: якщо підстанції були дійсно захищені, чому ремонтні роботи триватимуть щонайменше тиждень і чому народ змушений сидіти без світла так довго?

    Корольчук критично оцінює ситуацію:

    “На прес-конференції Шмигаль отримав стоячі овації від Кудрицького за підтримку віртуального захисту підстанцій. Однак, якщо прем’єр не розуміє, що Кудрицький може потягнути його на дно, то скоро це стане очевидним. В реальності, жоден із заявлених потужних рівнів захисту підстанцій так і не був продемонстрований.”

    За словами Корольчука, встановлені габіони, біг-беги та бетонні блоки є лише поверхневими заходами, які не можуть гарантувати захист від сучасних загроз. Обіцяний же Кудрицьким захист від дронів і ракет у вигляді бетонних конструкцій залишається таємницею навіть для незалежних і державних структур.

    Корольчук також звертає увагу на фінансову складову:

    “Західні партнери надали Кудрицькому 1,5 млрд євро, з яких понад 1 млрд пішло на ремонт та будівництво захисних споруд. Із цих коштів на будівництво захисту було витрачено 16 млрд грн, що в 3-4 рази більше, ніж витратило Агентство відновлення на аналогічні проекти. Це вже попахує корупцією.”

    Зрештою, українці зіткнулися з гіркою правдою: обіцянки не були виконані, і енергетична система країни залишається вразливою. Зима наближається, і ситуація з енергозабезпеченням може стати ще складнішою, якщо не буде вжито реальних заходів для захисту підстанцій.

    Корольчук закликає до ретельного розслідування витрат і ефективності заходів, вжитих керівництвом “Укренерго”, щоб запобігти подальшим втратам і забезпечити стабільну роботу енергосистеми.

    “Президент Зеленський на прес-конференції каже, що не любить енерго-піару. Істина в його словах є. Особливо коли подивитись, як два роки поспіль – 2023 та 2024 рік – в “Укренерго” бадьоро та оптимістично розповідали про ремонти підстанцій та готовність до зими. І те, що минулої зими, на щастя, не було обстрілів енергетики, це не зупиняє голову “Укренерго” Кудрицького від приписування собі заслуг порятунку та захисту підстанцій. Можливо, цього разу за зруйновані підстанції понесе відповідальність не стрілочник “Прізвище-Ім’я-По-батькові”, а безпосередньо відповідальний за провал голова “Укренерго” Кудрицький.”
  • Україна досягла важливого прориву: перші успішні випробування балістичної ракети

    Україна досягла важливого прориву: перші успішні випробування балістичної ракети

    27 серпня 2024 року під час пресконференції президент України Володимир Зеленський оголосив про успішне випробування першої української балістичної ракети. Це знаменна подія для оборонного сектору країни, яка має потенціал радикально змінити баланс сил у конфлікті та підкреслює значний прогрес в розвитку української військової промисловості.

    “Я думав, що рано про це говорити, але вже було випробування – позитивне – першої балістичної української ракети. Я з цим вітаю наш ОПК”, – заявив очільник держави, але не надав подробиць.

    За його словами, факт створення власної балістики показує високий рівень українських фахівців ОПК.

    Ще в липні Зеленський говорив про “гарну динаміку” української ракетної програми.

    “Наша ракетна програма має гарну динаміку, і хоч це – важке завдання, але поступово ми наближаємося до можливості застосовувати власні ракети, а не лише покладатися на постачання від партнерів”.

    Варто зауважити, що на озброєнні української армії вже є балістичні ракети.

    Це старі радянські комплекси “Точка-У”, що мають дальність лише 120 км і дуже обмежену кількість ракет. А також американські ATACMS, що б’ють на 300 км, але Білий дім вперто забороняє Києву їх застосовувати по російській території.

    Тому створення власної далекобійної балістичної ракети в останні роки було пріоритетом для українського ОПК.

    Для того, щоб зрозуміти, чому це непересічний прорив, слід нагадати, що таке власне балістичні ракети і чому Україна майже 20 років ніяк не могла їх створити.

    Що таке балістична ракета і як її використовують

    На відміну від крилатої, балістична ракета на фінальному етапі атакує ціль майже вертикально і з великою швидкістю, залишаючи вкрай мало шансів для протиповітряної оборони перехопити її.

    Такі ракети можуть запускатися з наземних стаціонарних пускових чи пересуваних установок, а також з кораблів, підводних човнів і літаків.

    Ракети можуть нести уламково-фугасну, касетну і навіть ядерну бойову частину.

    За дальністю балістика поділяється на малу дальність (250-1000 км), середню (1000-2500-4500 км) і міжконтинентальну (4500-6000 км).

    Потужність, швидкість і точність балістичних ракет зробили їх однією з найголовніших видів високоточної зброї в російській армії.

    РФ

    Автор фото,Міноборони РФ

    Підпис до фото,Удар російської балістичної ракети по аеродрому “Миргород” в Полтавській області 1 липня. Міноборони РФ заявило, що вдалося знищити і пошкодити 7 українських винищувачів. Україна цю інформацію не підтверджувала

    Ураження дуже важливих цілей на українському театрі бойових дій і в тилу території відбувається саме балістикою – найчастіше ракетами “Іскандер-М”.

    Це потужні ракети довжиною 7,2 м з бойовою частиною майже 500 кг, що летять на фінальній стадії зі швидкістю 2100 м/с.

    Тобто свою максимальну дальність (400-500 км) “Іскандер” може подолати за 5-6 хв. Враховуючи, що росіяни його запускають з набагато ближчих відстаней, то цей час підльоту ще менший.

    “Іскандери” росіяни використовували, зокрема, для ударів по військових аеродромах в Полтавській, Дніпропетровській і Кіровоградській областях, для атак на ракетні системи HIMARS i Patriot.

    Зазвичай атаки мали такий вигляд: російський розвідувальний безпілотник знаходив ціль, передавав її координати, а балістична ракета через пару хвилин вражала об’єкт противника.

    Часте і доволі ефективне використання призвело до того, що Росія, ймовірно, суттєво вичерпала свої запаси балістичних ракет. Це змусило її звернутись за допомогою до Північної Кореї, яка надала свої ракети і їх вже неодноразово використали для ударів по Україні.

    Збиття балістики – одне з найважчих завдань для української ППО. Інформація, яку оприлюднив головком ЗСУ Олександр Сирський, свідчить, що з початку повномасштабної війни РФ випустила 1300 балістичних ракет “Іскандер”, з яких перехопили лише 56.

    Отже, для російсько-української війни саме балістика відіграє надзвичайно важливе значення, надаючи суттєву перевагу одній зі сторін.

    Відповідно, створення української балістичної ракети мало би бути пріоритетним завданням для українського ОПК. Проблема лише в тому, що це йому ніяк не вдавалось зробити попередні 20 років.

    Історія української балістики

    Над створення власної балістики Україна задумалась ще на початку 2000-х за президентства Віктора Ющенка.

    Тоді було оголошено про розробку оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) “Сапсан”, що фактично мав стати аналогом російського “Іскандера”. Український комплекс також мав бити на граничну дальність до 500 км і мати бойову частину близько пів тонни.

    Завершити цей проєкт планувалось в 2012 році, але брак фінансування змістив терміни. Він раптово був зупинений за президентства Віктора Януковича у червні 2013-го.

    Про повне згортання проєкту “Сапсан” повідомив тодішній міністр оборони Павло Лебедев. Зараз він у розшуку за держзраду і, за попередніми даними, переховується в анексованому Росією Криму.

    Однак вже у 2016 році стало відомо про відродження проєкту “Сапсан” під експортною назвою “Грім-2”. Україна начебто почала створення цього ОТРК з далекобійністю до 280 км на замовлення Саудівської Аравії.

    В лютому 2021 року міністр оборони Андрій Таран заявив, що “Сапсан” готовий на 80% і “необхідно зробити останній крок” та доробити перший зразок цієї новітньої зброї.

    Щоправда в квітні того ж року його заступник Андрій Миронюк заявляв, що рівень виготовлення першої батареї ОТРК складає 70%.

    ЗСУ

    Автор фото,ТСН

    Підпис до фото,Пускова установка ОТРК “Грім-2”. Це був проєкт ракетного комплексу, який Україна створювала на базі “Сапсана” для Саудівської Аравії

    Ця батарея мала містити в собі дві пускові установки та машини заряджання, а також дві машини керування, дивізіонного та батарейного рівня для проведення всього комплексу випробувань у максимально короткі терміни.

    Після початку повномасштабної війни офіційної інформації про українську ракетну програму стало ще менше. При цьому Росія вже декілька разів публічно повідомляла про збиття начебто українських балістичних ракет “Грім-2”.

    Крім того, українські правоохоронці восени 2022 року затримали співробітницю КБ “Південне” за підозрою в шпигунстві. Вона, за даними слідства, передала російським спецслужбам інформацію про стадію виготовлення “Сапсан” на власному підприємстві.

    За її словами, станом на літо 2022 року, цей ракетний комплекс був на стадії готовності та виходу виробу.

    ЗСУ

    Автор фото,КБ “Південне”

    Підпис до фото,Ракета для “Сапсана” на КБ “Південне”. Про успішне випробування української балістики досі не було відомо публічно

    Вже в серпні 2024 року військовий експерт і голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут заявив в інтерв’ю, що Україна зараз розробляє три модифікації “Сапсана”, але не розкрив, чим вони відрізняються.

    “На жаль, держава Україна знайшла фінансування на ці комплекси лише у 2022 році”, – зауважив він.

    Військовий аналітик Микола Бєлєсков натякає, що мова у заяві президента Зеленського йде саме про успішне випробування балістичної ракети для комплексу “Сапсан”.

    “Трохи більше 11 років від скасування до успішного випробування”, – написав він у фейсбуці, додавши скріншот новини про скасування проєкту “Сапсан” в червні 2013 року.

    Однак слід наголосити, що ще рано говорити, наскільки успішною в бойових умовах є ця розробка. Це має показати лише час. Якщо українська балістична ракета виявиться достатньо швидкою, потужною і влучною, то під загрозою може опинитися навіть Москва. Відстань від російської столиці до українського кордону складає приблизно 460 км.

    Військовий оглядач ВВС Павло Аксьонов — про першу українську балістичну ракету

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про випробування української балістичної ракети за два дні після того, як стало відомо, що українці створили крилату ракету “Паляниця”.

    У цьому оголошенні немає нічого дивного. Україна — країна, в якій із радянських часів існувала розвинена авіаційна промисловість, працювали великі ракетні підприємства — КБ “ЛУЧ” та “Південмаш”. Україна будувала літаки та космічні ракети.

    Навіть в умовах війни, коли український ОПК зазнає російських ракетних ударів, і його робота ускладнена, в країні залишаються фахівці та технології. Тому розробка балістичної ракети не є зовсім неймовірною.

    На відміну від “Паляниці”, про яку відомо хоч і небагато, але, як мінімум, дальність, розміри та система запуску, про балістичну ракету не відомо нічого. Тим часом балістичними можна вважати і ракети радянського РСЗВ “Град”, і більш далекобійні українські “Вільхи” та американські MGM-140 ATACMS.

    Якщо ця нова ракета буде оперативно-тактичного класу, як “Точка У” або ATACMS, а також якщо Україна зможе виробляти її разом із крилатими ракетами, то їхнє спільне застосування сильно ускладнить ситуацію в прикордонних регіонах Росії — комбіновану атаку кількох різних засобів ураження дуже важко відбити. Крім того, застосування цих засобів по цілях в Росії ніхто не зможе обмежити.

    Поки що складно оцінювати потенціал цих озброєнь — про них не відомо майже нічого, включаючи ступінь готовності та можливості виробництва. Проте можна з упевненістю говорити, що в умовах обмежених західних поставок українці сповнені рішучості озброювати себе самі.

  • Татаров і ко випускають з України корупціонерів та російських агентів

    Татаров і ко випускають з України корупціонерів та російських агентів

    Президент Володимир Зеленський ініціював термінову нараду для обговорення питання про незаконний виїзд з України осіб, які підозрюються в корупційних злочинах та зв’язках з російською агентурою. Це рішення було ухвалено після повідомлень про те, що підозрювані у важких злочинах, які могли бути причетні до корупційних схем або мати зв’язки з Росією, безперешкодно виїхали з країни.

    Ось далеко не повний список втікачів: 

    Артем Дмитрук, народний депутат, обраний від Слуги Народу, захисник УПЦ МП, який втік перед оголошенням йому підозри у побитті військового та правоохоронця.

    Андрій Портнов, поплічник Януковича, який поширював антизахідні наративи, втік за кордон у червні 2022 року.

    Ігор Портнов, син Портнова призивного віку, виїхав як волонтер.

    Андрій Деркач, проросійський політик, оголошений у розшук за підозрою у держзраді та незаконному збагаченні, втік до рф, де став кандидатом в депутати.

    Євгеній Мураєв, проросійський політик, якого рф розглядала як потенційного керівника маріонеткового уряду, втік за кордон у травні 2022 року.

    Тарас Козак, підозрюваний у держзраді ексдепутат від ОПЗЖ, «права рука» Медведчука, який втік з України до повномасштабного вторгнення рф.

    Олег Волошин, підозрюваний у держзраді ексдепутат від ОПЗЖ, який втік до рф через Білорусь.

    Наталія Королевська, ексдепутатка від ОПЗЖ, фігурантка справи НАБУ про незаконне збагачення, яка втекла в Емірати.

    Олександр Єфремов, колишній керівник фракції Партії регіонів, втік до рф на початку повномасштабного вторгнення.

    Геннадій Боголюбов, олігарх, який зміг виїхати з країни у червні 2024 року за допомогою чужих документів.

    Олександр Тупицький, колишній голова КСУ, фігурант справи ДБР, який втік за кордон у березні 2022 року.

    Кирило Шевченко, ексголова Нацбанку, фігурант справ НАБУ, який виїхав за кордон у відрядження перед повідомленням про підозру і не повернувся.

    Дмитро Сенниченко, колишній голова Фонду держмайна, фігурант справи НАБУ, втік за кордон одразу після обшуків у нього вдома.

    Ярослав Дубневич, народний депутат, фігурант кількох справ НАБУ, втік за кордон у 2023 році.

    Ігор Кушнір, президент Київміськбуду, який виїхав за кордон за довідкою про інвалідність, а після цього піднявся на Еверест.

    Віктор Сиса, засуджений до 5,5 років позбавлення волі ексдиректор ДП «Гутянське лісове господарство».

    Владислав Трубіцин, депутат Київради, обвинувачений у корупції депутат Київралди, який виїхав за кордон завдяки листу від ГУР.

    Олег Гладковський, колишній перший заступник секретаря РНБО, фігурант справи НАБУ.

    Ігор Гладковський, син Олега Гладковського, фігурант справи НАБУ, виїхав за кордон у 2022 році.

    Андрій Довбенко, фігурант справи НАБУ, який втік до Великої Британії.

    Андрій Наумов, ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ, який втік до Сербії за кордон за лічені години до повномасштабного вторгнення рф.

    І це далеко не фінальний список. Ще є різні блогери, музиканти, депутати місцевих рад та інші арестовичі.

    Більшість запрошених на нараду керівників правоохоронних органів (СБУ, МВС, ДБР, прокуратура) координуються заступником Єрмака Татаровим.

    Чи буде на нараді “незамінний менеджер” Татаров, до якого має бути найбільше питань –  не повідомляється.”

  • Зеленський закликав Захід не витрачати гроші на українських біженців, а відправити їх додому

    Зеленський закликав Захід не витрачати гроші на українських біженців, а відправити їх додому

    Президент України Володимир Зеленський закликав Захід переглянути свої фінансові зобов’язання щодо українських біженців і розглянути можливість їх повернення додому. Це сталося під час пресконференції, що відбулася в понеділок, 26 серпня 2024 року.

    На пресконференції президент заявив, що Заходу «політично вигідно» не витрачати гроші на українців, які не працюють за кордоном.

    При цьому Зеленський заперечує, що просив західних лідерів повернути в Україну чоловіків призовного віку. Каже, вони самі порушують ці питання в приватних бесідах, але публічно сказати «ми відправляємо українців додому, для нас це дуже дорого їх підтримувати» політично невигідно.

    «Простіше підняти це питання на зустрічі з президентом України, а потім сказати, що президент звернувся з проханням повернути українців. Я тільки за, але без примусу», – заявив Зеленський.

    Він каже, що Україна має повернути 7,5 млн біженців з-за кордону, щоб «годувати» 10,5 млн пенсіонерів. Але зробити це потрібно «без примусу, щоб вони хотіли це зробити».

    Восени планується ухвалення якогось рішення, яке має стимулювати українців повертатися.

  • “Все почалося з Донбасу…”

    “Все почалося з Донбасу…”

    Усі наші джерела прогнозують, що в обороні ЗСУ на Донбасі може початися «принцип доміно», коли падіння одного оборонного рубежу тягне за собою наступний тощо. Звичайно, це посилить паніку і підірве моральний дух ЗСУ.
    Курська авантюра стане найбільшим прорахунком Зеленського.

    Зеленський і Сирський відправляють зараз на Донбас піхоту, намагаючись гасити пожежу. Виходить поки погано, кількість втрат зростає в геометричній прогресії.

    Якось наше джерело сказало одну фразу про Українську кризу, яку ми запам’ятали і тепер вважаємо, що в ній є частка істини:
    «Все почалося з Донбасу, все з Донбасу і закінчиться».
    Суть фрази в тому, що фактичний розкол України влада 2014 року запустила саме з Донбасу, коли відправила армію «душити» народні протести, а не домовлятися. Потім була Одеса 2 травня і війна на Донбасі посилилася. Як ми можемо бачити, заключний етап зараз починається на Донбасі. Можливо, це ще не він, оскільки ми в 2019-2020 році думали, що ця фраза символізувала набуття Донбасом автономії, як було написано в Мінських угодах, які обіцяв українському народу виконати Зеленський.

  • Зрадників, які втекли з України, очікує покарання

    Зрадників, які втекли з України, очікує покарання

    Президент України Володимир Зеленський скликав термінову нараду з силовиками для обговорення заходів щодо покарання осіб, які втекли з України під час війни. Серед відомих фігур, що залишили країну, зазначені депутати, олігархи та інші політики, які стали предметом розслідувань і обговорень.

    Останні дні не стихає скандал, де головним “героєм” став народний депутат Артем Дмитрук, відомий своєю прихильністю до УПЦ МП. Він виїхав з України перед оголошенням йому підозри у побитті військового та правоохоронця. У зв’язку із незаконним виїздом Дмитрука вже відбулися обшуки у цивільних осіб та працівників Державної прикордонної служби, які, ймовірно, сприяли депутату в незаконному перетину кордону.

    Жити за кордоном замість підозри в Україні обрав і олігарх Геннадій Боголюбов. У червні 2024 року він виїхав з країни по недійсному паспорту. За інформацією ЗМІ, причиною для втечі стала інформація про те, що йому готують підозру в справі ПриватБанку.

    Відсидітися за кордоном вирішив і колишній нардеп Павло Різаненко. Він двічі обирався до Верховної Ради від 97 округу, до складу якого входять міста Березань та Бровари, а також Баришівський район і частина Броварського. Саме частина Броварського району на початку повномасштабного вторгнення була окупована рашистами. Однак, Різаненко обрав бути осторонь звичайних броварчан, які роками йому довіряли, і виїхати за кордон.

    Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович будує свою “блискучу” кар’єру експерта з усіх питань також не в Україні. Хоча, не варто забувати, що на початку повномасштабної війни він був головним комунікатором від ОП.

    І це лише кілька прикладів. Якщо згадати ще всіх політиків, які будували свою кар’єру ще за часів президента-втікача Віктора Януковича, то цей перелік буде на десятки сторінок.

    Серед них – поплічник Януковича Андрій Портнов, проросійські політики Андрій Деркач, Євгеній Мураєв, Тарас Козак, Олег Волошин, Наталія Королевська та інші.

    Це лише частина довгого списку осіб, які вийшли з поля зору українських правоохоронців. Імена цих людей нагадують про серйозні виклики, що стоять перед Україною у боротьбі з внутрішніми ворогами.

  • Зеленський хоче щоб Індія припинила купувати у РФ

    Зеленський хоче щоб Індія припинила купувати у РФ

    Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю індійським ЗМІ висловив думку, що скорочення Індією імпорту російської нафти може суттєво вплинути на економіку Росії та ускладнити фінансування її військової агресії проти України. Український лідер підкреслив, що Індія, як одна з найбільших економік світу, відіграє значну роль у підтримці російської економіки через імпорт нафти, особливо в умовах, коли для Москви закрито багато експортних можливостей.

    Зеленський зазначив, що гроші, які Росія заробляє завдяки угодам з Індією, використовуються для фінансування війни. “Я думаю, що уряд Індії це розуміє. Ми будемо раді працювати над альтернативними шляхами. Ви – велика країна, тут питання не про мільйони, а про мільярди, які повертаються до Путіна, до Росії, а потім він використовує їх, бо офіційно у нього зараз економіка війни”, – пояснив він.

    Президент України наголосив, що припинення фінансових потоків до Росії через скорочення імпорту нафти могло б значно послабити здатність агресора продовжувати військові дії. За словами Зеленського, це може стати важливим кроком у припиненні війни, оскільки російський президент Володимир Путін та російське суспільство повинні відчути наслідки своїх дій.

    “Ми розуміємо, які гроші Росія заробляє з цієї угоди з Індією. Ми чудово це розуміємо, детально. І саме тому ми хочемо спробувати зробити все можливе для того, щоб це зупинити. Але, звичайно, ми не можемо на вас тиснути. Ви – незалежна країна, це ваш уряд… Саме тому я попросив подумати, якщо ви сприймаєте ідею того, що ми будемо робити все можливе, але треба якось зупинити надходження грошей, щоб не посилювати російські збройні сили”, – підсумував він.

  • Зеленський підписав закон про заборону УПЦ

    Зеленський підписав закон про заборону УПЦ

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з Росією. Цей закон набуде чинності через 30 днів, а релігійні громади Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП) отримають дев’ять місяців на розрив зв’язків з Російською Православною Церквою (РПЦ).

    “24.08.2024 – повернуто з підписом від Президента України”, – ідеться у повідомленні про стан проходження документа.

    Раніше повідомлялося, що закон набуде чинності через 30 днів, але громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на розрив зв’язків з РПЦ.

    Народні депутати 265 голосами остаточно ухвалили законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності на території України релігійних організацій, пов’язаних з рф.

    Законопроєкт розроблений для виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року. Він вносить зміни до низки законів та унеможливлює діяльність в Україні релігійних організацій, керівний центр яких знаходиться в рф.